Узгодження економічних інтересів суб’єктів інтегрованого зернового ринку України

Виділено підсистеми і протиріччя системи економічних інтересів інтегрованого ринку зерна, проаналізовано головні інтереси його суб’єктів. Запропоновано механізм узгодження економічних інтересів суб’єктів зернового ринку, що базується на домінанті інтересів держави та суспільства. Subsystems and cont...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Veröffentlicht in:	Економічні інновації
Datum:	2012
1. Verfasser:	Нікішина, О.В.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainisch
Veröffentlicht:	Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України 2012
Online Zugang:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/67822
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Узгодження економічних інтересів суб’єктів інтегрованого зернового ринку України / О.В. Нікішина // Економічні інновації: Зб. наук. пр. — Одеса: ІПРЕЕД НАН України, 2012. — Вип. 51. — С. 298-306. — Бібліогр.: 6 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

_version_	1859636542668013568
author	Нікішина, О.В.
author_facet	Нікішина, О.В.
citation_txt	Узгодження економічних інтересів суб’єктів інтегрованого зернового ринку України / О.В. Нікішина // Економічні інновації: Зб. наук. пр. — Одеса: ІПРЕЕД НАН України, 2012. — Вип. 51. — С. 298-306. — Бібліогр.: 6 назв. — укр.
collection	DSpace DC
container_title	Економічні інновації
description	Виділено підсистеми і протиріччя системи економічних інтересів інтегрованого ринку зерна, проаналізовано головні інтереси його суб’єктів. Запропоновано механізм узгодження економічних інтересів суб’єктів зернового ринку, що базується на домінанті інтересів держави та суспільства. Subsystems and contradictions of the system of economic interests of integrated market grain are distinguished, main interests of his subjects are analysed. The mechanism of concordance of economic interests of subjects market grain which is based on the dominant of interests of the state and society is offered.
first_indexed	2025-12-07T13:16:53Z
format	Article
fulltext	2012 Економічні інновації Випуск № 51 298 УДК 339.137+664.761 (477) УЗГОДЖЕННЯ ЕКОНОМІЧНИХ ІНТЕРЕСІВ СУБ’ЄКТІВ ІНТЕГРОВАНОГО ЗЕРНОВОГО РИНКУ УКРАЇНИ Нікішина О.В. Виділено підсистеми і протиріччя системи економічних інтересів інтегрованого ринку зерна, проаналізовано головні інтереси його суб’єктів. Запропоновано механізм узгодження економічних інтересів суб’єктів зернового ринку, що базується на домінанті інтересів держави та суспільства. Постановка проблеми. В умовах економічної нестабільності першочерговим завданням держави є активізація відтворювальної функції продовольчих ринків шляхом модернізації діючої регуляторної політики. Її основою мають стати інноваційні методи і механізми збалансування різноякісних економічних інтересів (далі – ЕІ) суб’єктів стратегічних агропродовольчих ринків, зокрема, зернового, які базуються на глибинних дослідженнях підсистем та протиріч системи ЕІ певного ринку. Практика свідчить, що за відсутності зваженої державної політики регулювання відтворювальних процесів у структуроутворюючих секторах зернового ринку, зберігається процес протистояння різноспрямованих інтересів його суб’єктів, а не інтеграції та кооперації. Наслідком існуючого протистояння ЕІ є зростання обсягів позаелеваторного зберігання зерна, погіршення його якісних і технологічно-переробних параметрів, моновиробництво експортноорієнтованих культур, фінансові втрати аграріїв, скорочення обсягів товаропотоків між зерновим та насіннєвими ринками, структурні та фінансові деформації відтворювальних процесів інтегрованого ринку зернових культур тощо. Аналіз досягнень та публікацій. Теоретико-методологічні засади формування, поєднання та реалізації ЕІ суб’єктів господарювання знайшли відображення в працях Басова В.В, Витвицької О.І., Гершкович Б. Я., Лисюка В.М., Ляшенка В.І., Свиридова О.Ю. та інших учених. Питанням розвитку зернового ринку України присвячені праці Ганганова В.М., Кузнецової І.О, Милованова Є.В., Саблука П.Т., Худолій Л.М. та інших науковців. Водночас малодослідженим залишається питання ідентифікації систем і підсистем економічних інтересів суб’єктів інтегрованого зернового ринку (далі – ІЗР) з урахуванням його структури та плинності відтворювальних процесів. Відповідно, постає необхідність в оцінці різноякісних інтересів ринкових суб’єктів ІЗР, протиріч та пріоритетів економічних інтересів з метою їх подальшого збалансування. Мета статті – розробка механізму узгодження економічних інтересів суб’єктів державного ринку зерна – визначила низку завдань: 2012 Економічні інновації Випуск № 51 299  ідентифікація підсистем і протиріч системи ЕІ зернового ринку з урахуванням особливостей його секторної структури;  характеристика інтересів суб’єктів різних секторів ІЗР;  обґрунтування принципів узгодження різноякісних ЕІ суб’єктів зернового ринку та держави;  побудова моделі підтримання балансу ЕІ суб’єктів ІЗР. Виклад основного матеріалу дослідження. Економічні інтереси нерозривно пов’язані з потребами та мотивами підприємницької діяльності. ЕІ – це реальні, обумовлені відношеннями власності і принципом економічної вигоди мотиви і стимули соціальних дій відносно задоволення динамічних систем індивідуальних потреб; усвідомлені потреби існування різних суб’єктів господарювання [1]. Економічні інтереси не тотожні потребам, їх задоволенню. По-перше, ЕІ знаходять своє вираження в поставлених меті та діях, спрямованих на задоволення потреб. Потреби і засоби їх задоволення відображають причину і форму прояву економічних інтересів. По-друге, ЕІ завжди відображають відповідний рівень і динаміку задоволення потреб. Безпосередній зв'язок інтересу з економічною вигодою забезпечує активну участь ринкових суб’єктів у відтворювальному процесі. Спрямованість дій учасників процесу відтворення визначається їх ЕІ, які, в свою чергу, породжуються існуючими виробничими відносинами. Різноманіття ринкових суб’єктів обумовлює множинність видів та підвидів економічних інтересів. У результаті утворюється складна система інтересів, що охоплює всі стадії відтворювального процесу в межах певного товарного ринку. Кожний товарний ринок можна представити у вигляді послідовного функціонування чотирьох складових секторів відповідно стадіям відтворювального процесу. Рух товару в прямому і рух грошей в зворотному напрямку складають повний замкнений відтворювальний цикл [2]. Інтегрований зерновий ринок – це складна мікроекономічна система взаємодій та взаємозв’язків між структуроутворюючими секторами (аграрним, первинної переробки, інфраструктурним і вторинної переробки) відповідно стадіям утворення, додавання, трансформації і споживання споживчих якостей зерна та продуктів його переробки, що інтегрована у макросистему національної економіки та виступає регулятором суспільного відтворювального процесу. Запропонована дефініція ІЗР відображає структуру ринку відповідно стадіям відтворювального процесу та одну з його основних функцій – відтворювальну. Секторна модель зернового ринку наведена на рис. 1. Система економічних інтересів інтегрованого ринку зерна має підсистеми як у горизонтальному розрізі (секторні ЕІ), так і вертикальному (таблиця 1). Секторні інтереси об’єднують ЕІ суб’єктів господарювання, що розгортають свою діяльність у складових секторах зернового ринку. Множинність ринкових суб’єктів і різноспрямованість їх економічних інтересів породжують низку протиріч, які можуть виникати як всередині певного сектору (секторні протиріччя), так і між суб’єктами, 2012 Економічні інновації Випуск № 51 300 що здійснюють свою діяльність у різних секторах ринку (міжсекторні протиріччя). Рис. 1. Секторна модель інтегрованого зернового ринку (відтворювальна структура) Оскільки зерновий ринок є одним із стратегічних соціально орієнтованих ринків, розвиток якого стимулює діяльність інших продуктових ринків, система його ЕІ зазнає зовнішнього впливу з боку суспільства, світового ринку зерна, суміжних ринків (див. табл. 1). Таблиця 1 Підсистеми та протиріччя системи економічних інтересів інтегрованого зернового ринку України* Підсистеми Протиріччя Горизонтальний розріз – секторні інтереси: 1. ЕІ аграрного сектору 2. ЕІ переробного сектору 3. ЕІ інфраструктурного сектору 4. ЕІ споживчого сектору Секторні УП Міжсекторні УП 1. Аграрні 2. Переробні 3.Інфра- структурні 4. Споживчі ▲ ■ ▼ ● 1. Сектор 1 і 2 2. Сектор 1 і 3 3. Сектор 1 і 4 4. Сектор 2 і 3 5. Сектор 2 і 4 6. Сектор 3 і 4 ▲■ ▲▼ ▲● ■▼ ■● ▼● Вертикальний розріз: 5. ЕІ суспільства і внутрішнього зернового ринку 6. ЕІ світового і державного ринку зерна 7. ЕІ державних зернового та суміжних ринків (ринку борошна, круп, хлібобулочних виробів тощо) Зовнішні протиріччя * Авторська розробка; ** УП – умовні позначення Економічним інтересам перелічених носіїв притаманні так звані зовнішні протиріччя, оскільки вони виходять за територіальні і товарні межі державного зернового ринку. Прикладом зовнішніх протиріч може бути протистояння інтересів внутрішніх ринків зерна та борошна стосовно рівня цін на зернові культури; державного та світового зернових ринків щодо обсягів експорту зернових у неврожайні роки; суспільства та СЕКТОР 4 Споживчий (вторинна переробка: виробництво продуктів зерно- переробки) СЕКТОР 3 Інфраструктурний (транспортування зерна, його реалізація, страхові, кредитно-фінансові та ін. послуги) СЕКТОР 1 Аграрний (вирощу- вання зернових культур) Імпорт зерна Експорт зерна СЕКТОР 2 Переробний (первинна переробка: приймання, сушіння, очищення, зберігання відвантаження зерна) Формування споживчої вартості товару (СПТ) Фінансові потоки Механізми попиту, що впливають на формування СПТ 2012 Економічні інновації Випуск № 51 301 суб’єктів ринку стосовно якості, екологічної чистоти та безпеки зерна та продуктів його переробки. Глибше розкрити зміст, напрями дії та протидії виділених підсистем та протиріч системи ЕІ інтегрованого зернового ринку допоможе їх характеристика (в розрізі секторів та на рівні держави як головного регулятора інтересів ринкових суб’єктів). Результати проведеного автором дослідження узагальнено в таблиці 2. Таблиця 2 Характеристика економічних інтересів суб’єктів ІЗР* Суб’єкти ринку Характеристика інтересів Шляхи забезпечення Д ер ж ав а 1.Економічні: забезпе-чення доходності та ефективності функціонування ІЗР Підвищення доходності зернових експортно- імпортних операцій Зміна сировинної орієнтації експорту Відновлення внутрішнього попиту 2.Соціальні: забезпечення високого рівня продовольчої безпеки держави та її регіонів Формування стратегічних резервів зернових культур Адміністративне ціноутворення масових сортів борошна і хліба Зе рн ов ир об ни к и (С ек то р 1) 1. Зростання рентабельності продукції зерновиробництва (▲■; ▲▼;▲●)** Підвищення цін державних закупівель зерна Оптимізація тарифів на зернозберігаючі послуги 2. Урізноманітнення каналів реалізації (▲▼) Ефективне функціонування державного каналу реалізації зерна 3. Впровадження орга-нічного виробництва (▲) Створення та розвиток «зелених» ринків аграрної продукції С уб ’є кт и зб ер іг ан ня зе рн а (С ек то р 2) 1. Зростання рентабельності зернозберігаючих послуг: 1- (▲■; ■▼;■●); 2- (▲■; ■▼); 3 - (▲■; ■●) Завищення діючих тарифів Необ’єктивне визначення «класності» зерна Посередня якість зернозберігаючих послуг 2. Нарощування обсягів зберігання зерна на сертифікованих елеваторах (■) Обґрунтований рівень тарифів Висока якість елеваторних послуг Технічне оновлення на інноваційній основі Ек сп ор те ри зе рн а (С ек то р 3) ) 1. Зростання рентабельності діяльності зерноекспортерів: 1 - (▲▼; ■▼); 2 – (▲▼) Закупівля зерна у виробників в період збору врожаю за заниженими цінами Відсутність нетарифних обмежень (квот) на експорт зернових культур 2. Забезпечення позитивного міжнародного іміджу України на світовому ринку зерна (▼) Реалізація екологічно чистого українського зерна не за заниженими, а ринковими цінами Пошук нових зовнішніх ринків збуту зерна та продуктів зернопереробки С ек то р 4 В ир об ни ки бо ро ш на , кр уп Зростання рентабельності продукції (операційної діяльності) (▲●;▼●) Зменшення тиску державного цінового регулювання Невисокі ціни на сировину (зерно) Зменшення товаропотоків у «тіньових» субсекторах ринку Н ас е- ле нн я Доступність продукції, її висока якість, екологічна чистота та безпека (●) Державний контроль якості і безпеки зерна та продуктів його переробки Регулювання цін окремих сортів борошна та круп * – Авторська розробка ** – Умовні позначення ланцюгів міжсекторних протиріч ЕІ суб’єктів ринку 2012 Економічні інновації Випуск № 51 302 В умовах динамічного конкурентного середовища головним ЕІ суб’єктів господарювання є зростання рентабельності продукції або операційної діяльності. Для зерновиробників реалізація даного інтересу породжує трьохелементний ланцюг міжсекторних протиріч (див. табл. 2), оскільки питання ціни реалізації зернових як головного чинника прибутковості аграріїв впливає на рівень рентабельності діяльності суб’єктів 2, 3 і 4 секторів інтегрованого ринку. Для хлібоприймального підприємства, яке поєднує зберігання зерна з його переробкою, можливе існування двохелементного ланцюга протиріч (варіант 3) за умови придбання зернових безпосередньо у їх виробників. Для зерноекспортерів, які є власниками елеваторів, нівелюються протиріччя між 2 та 3 секторами ринку (варіант 2); для решти суб’єктів зберігання зерна (як правило, державних лінійних елеваторів) характерним є трьохелементний ланцюг міжсекторних протиріч (варіант 1), що є свідченням відносно низької їх доходності. Слід відзначити, що найменше протиріч виникає на рівні інфраструктурного сектору: двохелементний ланцюг протиріч між секторами 1 і 3, 2 і 3 (варіант 1) часто трансформується в одноелементний (варіант 2) за умови, якщо експортер є власником зернозберігаючого підприємства. Слід відзначити, що у всіх ідентифікованих ланцюгах міжсекторних протиріч наявний аграрний сектор (див. табл. 2). Така закономірність навіть без попередніх розрахунків свідчить про нестабільний, як правило, низький рівень рентабельності зерновиробників, їх залежність від державної допомоги та цінової політики найсильніших суб’єктів ринку – експортерів, які, до речі, найменш підвладні деструктивному впливу міжсекторних протиріч, оскільки можуть у певній мірі керувати ними, спрямовуючи їх вектор у необхідному напрямку [3]. Секторні протиріччя виникають між ринковими суб’єктами, які не можуть внаслідок фінансової нестабільності вдосконалювати застарілі технічні, технологічні, управлінські методи господарювання, та суб’єктами, орієнтованими на інноваційний розвиток, які готові підвищувати рентабельність шляхом впровадження органічного зерновиробництва у секторі 1, оптимізації тарифів та якості зернозберігаючих послуг у секторі 2, впровадження міжнародних маркетингових стратегій у секторі 3. Такі інтереси спрямовані на економічне зростання держави і співпадають з його ЕІ та інтересами суспільства. Стратегічні інтереси держави на інтегрованому зерновому ринку найповніше реалізуються у двоєдності їх економічної та соціальної складових (див. табл. 2). Економічні інтереси держави полягають у забезпеченні доходності та ефективності функціонування ІЗР шляхом підвищення доходності зернових експортно-імпортних операцій, переорієнтації вектору українського експорту з сировини на готові зернові та хлібні продукти, поступового нарощування обсягів внутрішнього фуражного і продовольчого споживання зернових культур для 2012 Економічні інновації Випуск № 51 303 максимально повного забезпечення населення продукцією тваринництва власного виробництва та збільшення обсягів зернопереробного виробництва для потреб внутрішнього і зовнішнього ринків. Соціальні інтереси держави на ІЗР орієнтовані на досягнення високих рівнів національної і продовольчої безпеки шляхом забезпечення фізичної й економічної доступності зернових продуктів для всіх соціальних груп населення, формування стратегічних зернових запасів, адміністративного ціноутворення масових сортів борошна та хліба. Загалом двоєдність економічних і соціальних інтересів держави на ІЗР корелює з місією даного стратегічного ринку, яка також органічно поєднує економічну (задоволення потреб споживачів) та соціальну (забезпечення продовольчої безпеки) складові. Вирішення завдання збалансування різноякісних ЕІ суб’єктів інтегрованого ринку зерна обумовлює необхідність обґрунтування пріоритету певних інтересів. На думку Ляшенко В.І., переважаюче значення задоволення суспільних потреб як умова розвитку суспільства ставить питання про необхідність пріоритету суспільних (загальнодержавних) інтересів. Завдання суспільства і самого суб’єкта (носія інтересів) полягає в тому, щоб знайти правильне співвідношення необхідних інститутів і суспільних процесів, яке сприяло б суспільно корисній спрямованості поєднання, формування та реалізації інтересів [1]. Враховуючи вищевикладене, в основу механізму узгодження ЕІ суб’єктів інтегрованого зернового ринку доцільно покласти такі принципи:  пріоритет ЕІ держави як носія інтересів суспільства та нації;  збалансування товарних і фінансових потоків на ІЗР;  зменшення або нівелювання деструктивного впливу міжсекторних протиріч;  раціональність поведінки ринкових суб’єктів, стимулювання суспільно корисної спрямованості та реалізації їх економічних інтересів. Перелічені принципи знайшли відображення в запропонованій автором моделі підтримання балансу економічних інтересів суб’єктів інтегрованого ринку зерна, розробленій за результатами попередніх досліджень [3, 4, 5] (рис. 2). Домінанта інтересів держави на ІЗР реалізується шляхом встановлення певних вимог та обмежень до діяльності його суб’єктів з метою забезпечення національної та регіональної продовольчої безпеки, стимулювання збалансованого розвитку складових секторів ринку, успішного вирішення економічних і соціальних завдань (див. рис. 2). Для зменшення проявів існуючих структурних деформацій відтворювальних процесів на ІЗР, наслідком яких є зміна відтворювальної структури ринку (формування похідних секторів первинної і вторинної переробки зерна в межах аграрного сектору, в яких зберігається та використовується близько 43,3% внутрішнього споживання зерна) [4], необхідно посилити державний контроль за тарифною політикою елеваторів, оптимізувавши співвідношення якість/ціна зернозберігаючих 2012 Економічні інновації Випуск № 51 304 послуг, створити регіональні незалежні лабораторії із визначення якості і класу зернових, гарантуючи аграріям справедливу ціну на них (рис.2). Рис. 2. Модель підтримання балансу економічних інтересів суб’єктів інтегрованого ринку зерна* Узгодження економічних інтересів суб’єктів релевантного ринку ДЕРЖАВА 1. Забезпечення доходності ІЗР: а) зростання податкових надходжень б)доходність експорту; в)відновлення внутрішнього споживання зерна; г) переорієнтація експорту з зерна на продукти його переробки. 2. Забезпечення ПБ** держави та її регіонів: а)фізична та економічна доступність зерно- і хлібопродуктів; б) адресні продуктові дотації; в) підтримка соціально орієнтованих зернопе- реробних підприємств СЕКТОР 1 1. Ефективне функціонування державного каналу реалізації зерна 2. Орієнтація зерно- виробництва на потреби перероб- них підприємств 3. Розвиток «зеленого» ринку СЕКТОР 3 1. Експорт українського зерна не за низькими, а світовими цінами 3. Пошук і освоєння зовнішніх ринків збуту продуктів зернопереробки Ідентифікація головних ЕІ, секторних і міжсекторних протиріч суб’єктів ІЗР СЕКТОР 2 1. Оптимізація тарифної політики 2. Збалансованість ціни та якості зерно- зберігаючих послуг 3. Незалежні лабораторії з визна- чення якості зерна СЕКТОР 4 Виробники борошна та круп: 1. Підвищення якості продукції 2. Освоєння нових ринків збуту, в т.ч. зовнішніх 3. Імпортозаміщення Населення: доступність, висока якість та екологічна безпека борошна та круп Формування стійких зворотних зв’язків для забезпечення БАЛАНС ЕКОНОМІЧНИХ ІНТЕРЕСІВ Створення умов для збалансування товарних і фінансових потоків на ІЗР; подолання цінової залежності аграріїв від трейдерів; становлення рівноправних економічних відносин між суб’єктами різних секторів; зменшення або нівелювання міжсекторних протиріч; зростання економічної, соціальної та екологічної ефективності внутрішнього ринку зерна та продуктів його переробки ВИХІД ВХІД 2012 Економічні інновації Випуск № 51 305 * – Авторська розробка; ** ПБ – продовольча безпека Щоб збалансувати товарні і фінансові потоки на ІЗР, доцільно спрямувати вектор регуляторних дій на підтримку, перш за все, виробників зерна та продуктів його переробки, що знайшло відображення в запропонованій моделі (див. рис. 2). Серед заходів, покликаних підвищити рентабельність аграрного та споживчого секторів зернового ринку, слід виділити забезпечення ефективного функціонування державного каналу реалізації зернових культур як потенційному засобу протидії ціновій залежності виробників від зерноекспортерів та елеваторів, зменшення деструктивних протиріч між 1, 2 і 3 секторами ринку; стимулюванню експорту не зернових культур, а продуктів їх переробки; підтримці стратегічних зернопереробних підприємств, ЕІ яких мають суспільно корисну спрямованість. Слід відзначити, що інтереси ринкових суб’єктів, орієнтовані на впровадження органічних технологій зерновиробництва, інноваційний розвиток зернозберігаючих та переробних підприємств, освоєння експортерами зовнішніх ринків збуту зернопереробної продукції, мають суспільно корисну спрямованість, і, відтак, повинні заохочуватися державою. Загалом раціональність поведінки суб’єктів внутрішнього зернового ринку спрямовується на досягнення власної мети в межах встановлених державою вимог до їх діяльності (див. рис. 2). Відповідно до теорії раціонального вибору, раціональність визначається як ідеальний (абстрактний) тип реальності, що дає змогу сформулювати певні гіпотези стосовно поведінки економічних суб’єктів і, відповідно, прогнозувати їх можливі відносини між собою [6]. Критерій визначає якісну сутність економічного явища, на відміну від показників, які є його кількісною характеристикою. Враховуючи наведені визначення, критерій раціональності економічних відносин між суб’єктами інтегрованого ринку зерна можна ідентифікувати як ефективність відтворювального циклу, тобто відповідність (міжсекторна пропорційність) обсягу грошових коштів доданій вартості товару. Критерій раціональності має двояку природу: з одного боку, він орієнтований на збалансування суспільних та особистих інтересів, з іншого, на оптимізацію міжсекторних ЕІ суб’єктів господарювання. В обох випадках провідна роль регулятора належить державі (див. рис. 2). Висновки. В ході дослідження системи економічних інтересів суб’єктів ІЗР було встановлено, що найгостріші міжсекторні протиріччя виникають між аграрним та інфраструктурним секторами. При цьому у всіх ідентифікованих ланцюгах міжсекторних протиріч наявним є аграрний сектор, що свідчить водночас про його ключову роль у функціонуванні інтегрованого зернового ринку та його фінансову нестабільність, породжену ціновим, інформаційним, ресурсним тиском з боку більш рентабельних суб’єктів, наділених ринковою владою. Проведені автором дослідження сучасних деформацій відтворювальних процесів зернового ринку дозволили обґрунтувати пріоритетні напрям і 2012 Економічні інновації Випуск № 51 306 форми збалансування товарних і фінансових потоків, що знайшло відображення в розробленій моделі підтримання балансу ЕІ суб’єктів ІЗР. Теоретичне значення проведеного дослідження полягає в розвитку методичних підходів до формування, поєднання та реалізації економічних інтересів суб’єктів інтегрованого ринку зерна, практичне значення визначається можливістю використання його основних положень в ході реформування діючого регуляторного механізму. Перспективи подальших досліджень полягають в оцінці впливу зовнішніх протиріч, що виникають між ЕІ світового і державного ринку зерна, ЕІ внутрішніх зернового та суміжних ринків, а також моделюванні систем ЕІ суб’єктів стратегічних ринків продуктів харчування за методикою, викладеною в статті. Література: 1. Ляшенко В.И. Регулирование развития экономических систем: теория, режимы, институты. – Донецк:Дон.НТУ, 2006. – 668 с. 2. Лысюк В.М. Воспроизводственная функция товарных рынков / В.М.Лысюк. – Одесса: ИПРЭЭИ НАН Украины, 2011. – 225 с. 3. Нікішина О.В. Баланс інтересів: критерій раціональності економічних відносин (на прикладі державного ринку зерна) / О. В. Нікішина // Економіка харчової промисловості. Науковий журнал ОНАХТ. – 2010. – №4 (8) – С.42-48. 4. Нікішина О.В. Сучасні трансформації відтворювальних процесів на внутрішньому ринку зерна / О.В. Нікішина // Економіка харчової промисловості. Науковий журнал ОНАХТ. – 2012. - №2 (14) – С. 5-11. 5. Ганганов В.М. Механізм розподілу доходів на зерновому ринку України. /В.М. Ганганов, В.М. Лисюк, О.В. Нікішина // Економіка АПК. – 2012. - №12. – С. 29-36. 6. Швери Р. Теория рационального выбора: универсальное средство или экономический империализм // Вопросы экономики. – 1997. –№7. – С. 35-52. Abstracts Nikishina O.V. Concordance of economic interest of subject integrated market grain of Ukraine Subsystems and contradictions of the system of economic interests of integrated market grain are distinguished, main interests of his subjects are analysed. The mechanism of concordance of economic interests of subjects market grain which is based on the dominant of interests of the state and society is offered.
id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-67822
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn	XXXX-0066
language	Ukrainian
last_indexed	2025-12-07T13:16:53Z
publishDate	2012
publisher	Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України
record_format	dspace
spelling	Нікішина, О.В. 2014-09-10T17:26:41Z 2014-09-10T17:26:41Z 2012 Узгодження економічних інтересів суб’єктів інтегрованого зернового ринку України / О.В. Нікішина // Економічні інновації: Зб. наук. пр. — Одеса: ІПРЕЕД НАН України, 2012. — Вип. 51. — С. 298-306. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. XXXX-0066 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/67822 339.137+664.761 (477) Виділено підсистеми і протиріччя системи економічних інтересів інтегрованого ринку зерна, проаналізовано головні інтереси його суб’єктів. Запропоновано механізм узгодження економічних інтересів суб’єктів зернового ринку, що базується на домінанті інтересів держави та суспільства. Subsystems and contradictions of the system of economic interests of integrated market grain are distinguished, main interests of his subjects are analysed. The mechanism of concordance of economic interests of subjects market grain which is based on the dominant of interests of the state and society is offered. uk Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України Економічні інновації Узгодження економічних інтересів суб’єктів інтегрованого зернового ринку України Concordance of economic interest of subject integrated market grain of Ukraine Article published earlier
spellingShingle	Узгодження економічних інтересів суб’єктів інтегрованого зернового ринку України Нікішина, О.В.
title	Узгодження економічних інтересів суб’єктів інтегрованого зернового ринку України
title_alt	Concordance of economic interest of subject integrated market grain of Ukraine
title_full	Узгодження економічних інтересів суб’єктів інтегрованого зернового ринку України
title_fullStr	Узгодження економічних інтересів суб’єктів інтегрованого зернового ринку України
title_full_unstemmed	Узгодження економічних інтересів суб’єктів інтегрованого зернового ринку України
title_short	Узгодження економічних інтересів суб’єктів інтегрованого зернового ринку України
title_sort	узгодження економічних інтересів суб’єктів інтегрованого зернового ринку україни
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/67822
work_keys_str_mv	AT níkíšinaov uzgodžennâekonomíčnihínteresívsubêktívíntegrovanogozernovogorinkuukraíni AT níkíšinaov concordanceofeconomicinterestofsubjectintegratedmarketgrainofukraine

Узгодження економічних інтересів суб’єктів інтегрованого зернового ринку України

Institution

Ähnliche Einträge