Студентство педагогічних навчальних закладів Сіверщини у 20-ті – на початку 30-х рр. ХХ ст. (на матеріалах журналу «Студент революції»)
У статті відображається громадська, політосвітня і навчальна діяльність студентів Сіверщини, їх матеріальне становище, йдеться про роботу органів студентського самоврядування, профспілкових організацій. В статье отображается общественная, политобразовательная и учебная деятельность студентов С...
Saved in:
| Published in: | Сіверщина в історії України |
|---|---|
| Date: | 2010 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК
2010
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/67850 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Студентство педагогічних навчальних закладів Сіверщини у 20-ті – на початку 30-х рр. ХХ ст. (на матеріалах журналу «Студент революції») / О.Б. Комарніцький // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2010. — Вип. 3. — С. 306-309. — Бібліогр.: 28 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859911406601633792 |
|---|---|
| author | Комарніцький, О.Б. |
| author_facet | Комарніцький, О.Б. |
| citation_txt | Студентство педагогічних навчальних закладів Сіверщини у 20-ті – на початку 30-х рр. ХХ ст. (на матеріалах журналу «Студент революції») / О.Б. Комарніцький // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2010. — Вип. 3. — С. 306-309. — Бібліогр.: 28 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Сіверщина в історії України |
| description | У статті відображається громадська, політосвітня і
навчальна діяльність студентів Сіверщини, їх матеріальне
становище, йдеться про роботу органів студентського
самоврядування, профспілкових організацій.
В статье отображается общественная,
политобразовательная и учебная деятельность студентов
Северщины, их материальное положение, идет речь о
работе органов студенческого самоуправления, профсоюзных
организаций.
This article is about public and politically educational activity
of students, who lived in Siverschina, about the work of organs of
student self-government and trade-union organizations.
|
| first_indexed | 2025-12-07T16:02:22Z |
| format | Article |
| fulltext |
Збірник наукових праць
306
О.Б. Комарніцький
СТУДЕНТСТВО ПЕДАГОГІЧНИХ
НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ СІВЕРЩИНИ
У 20-ті – НА ПОЧАТКУ 30-х рр. ХХ ст.
(НА МАТЕРІАЛАХ ЖУРНАЛУ
«СТУДЕНТ РЕВОЛЮЦІЇ»)
У статті відображається громадська, політосвітня і
навчальна діяльність студентів Сіверщини, їх матеріальне
становище, йдеться про роботу органів студентського
самоврядування, профспілкових організацій.
Важливим джерелом вивчення історичного
минулого студентської молоді 20-30-х рр. ХХст.
є загальнополітичний, науково-методичний,
літературний журнал «Студент революції», який
виходив у 1922-1933 рр. У нашому дослідженні
ми з’ясуємо становище студентів педагогічних
навчальних закладів Сіверщини (сучасних Сумської
і Чернігівської областей).
У 20-х рр. ХХ ст. учителів для шкіл Сіверського
регіону готували педагогічні курси і технікуми. 28
грудня 1924 р. вищі трирічні педкурси розпочали
свою роботу у м. Суми. Упродовж першого року
навчання студенти переживали чималі труднощі:
погане харчування, недостатнє опалення у
гуртожитку, нестачу підручників. Через важкий
матеріальний стан їхня кількість скоротилася з 87 до
65 осіб. Нестабільним був навчальний план (навчання
розпочали за лекційною системою, згодом перейшли
на лекційно-лабораторний метод, планувалося також
опанувати «далтон-план»). Негативно впливала на
навчальну діяльність студентської молоді досить
висока плинність викладацького складу. Більша
частина викладачів працювала за сумісництвом,
що не давало змоги «віддавати всього уміння й
енергії на виховання майбутнього вчителя» [1, 34].
Студентським життям педкурсів керував студком,
а згодом – виконавче бюро профсекції «Робос».
До складу «Робосу» входило 26 осіб. Діяли також
комсомольський осередок у складі 30 членів і 9
кандидатів, читацький гурток при студентському
клубі. Студенти регулярно готували доповіді на
політичну тематику, що змушувало їх регулярно
«заглядати в газети». Студентство, здійснюючи
політосвітню роботу, виїжджало в села, де читало
лекції на різноманітну тематику [1, 35].
Значну громадську діяльність розгорнули
студенти Охтирських педкурсів. Дописувач Надточій
повідомляв, що вони «охопили своєї роботою всі
околиці» міста: працювали у хатах-читальнях,
школах, взяли шефство над комуною «Червона
Зірка», комсомольським клубом тощо. Разом із тим
їм дошкуляла матеріальна скрута. Не вистачало
місць у гуртожитку. Багато студентів спало «на нарах
без матраців у холодних неопалених кімнатах».
Чимало з них не мало обмундирування, недостатнім
8. ЦДАВО України, ф. 166, оп. 11, спр. 345, арк. 63.
9. Там само, оп. 10, спр. 1117, арк. 6.
10. Докладная записка представителя ЦК КП(б)У о
подготовке педагогических кадров в Нежинском ИСВ 30.06.1933
г. // Социалистическое строительство на Черниговщине 1921-
1941. Сборник документов и материалов. – К., 1983. – С. 140.
11. ДАЧО НВ, ф. 6121, оп. 1, спр. 135, арк. 85.
12. Плесковес К. Буржуазні переродженці орудували в
Ніжинському педінституті // Більшовик. – 1934. – 22.06.
13. Плесковес К. Мляво перебудовується парторганізація
Ніжинського педінституту // Більшовик. – 1934. – 23.06.
14. Плесковес К. Справжнє обличчя буржуазного
націоналіста // Більшовик. – 1934. – 28.06.
15. ЦДАВО України, ф. 166, оп. 6, спр. 3727, арк. 11.
16. ДАСО, ф. Р-2322, оп. 2, спр. 1, арк. 151.
17. Их водила молодость // Советское полесье. – 1991.
– 1 мая.
18. Овчаренко Ф.Д. Спогади. – К., 2000. – С. 34.
19. Ворога викрито // Колективіст Глухівщини – 1934. –
№ 115.
20. Розпочалась чистка парторганізації педінституту //
Колективіст Глухівщини – 1934. – № 114.
21. Закінчилась чистка парторганізації педінституту //
Колективіст Глухівщини. – 1934. – № 123.
22. ЦДАВО України, ф. 166, оп. 6, спр. 3732, арк. 174.
23. Шкварчук В. Небезпечна посада (за матеріалами
«Справи № 34895» секретно-політичного відділу УДБ ЧОУ
НКВС. Фонд зберігання ІІ-6209) // Сіверянський літопис. –
1999. – № 2. – С. 56-62.
24. Шкварчук В. Природжений християнин (За матеріалами
«Справи № 37058» СПВ УДБ НКВС і «Справи № 4225»
слідчастини ЧОУ МДБ. Фонд зберігання П-14829 і П-1360) //
Чернігівські відомості. – 1995. – 22.12.
Мошик И.В. Особенности и проблемы формирования
студенческого контингента вузов Черниговщины в 30-е годы
ХХ в.
В статье рассматривается вопрос формирования
студенческого контингента вузов Черниговщины в условиях
деятельности тоталитарного режима в 30-е годы ХХ в. и его
влияние на мировоззрение нового украинского интеллигента.
Moshik I.V. Some peculiarities and problems of student’s
contingent formation of Chernihiv higher school in the 30th years
of the XX century
In this article some questions of formation student’s contingent
of Chernihiv region in conditions of the totalitarian regime activity in
the 30-th years of the XX-th century are discussed and it’s infl uence
for new Ukrainian intelligent’s word outlook.
«Сіверщина в історії України»
307
Вони здійснювали керівництво культосвітньою
роботою у технікумі. Студенти працювали у
драматично-хоровому гуртку, організовували
вечірки, вечори самодіяльності, літературно-
побутові суди, зокрема над творами «Луна с правой
стороны» Малишкіна й «Без черемухи» Романова,
виголошували лекції на політичні та літературні
теми. Крім того, молодь випускала стінну, «світову
та усну» газети «Освітянин». Студенти також
працювали у окружному сільбуді, військовій команді
тощо. Перший випуск учителів було здійснено у
1927 р. Дописувач Х. Остапенко повідомляв про
стипендіальне забезпечення (стипендії отримували
лише 35% студентства) [10].
Щодо інших педтехнікумів, то на сторінках
журналу зустрічаються лише фрагментарні
дані. Зокрема, один із дописувачів повідомляв
про ганебний вчинок студента Чернігівського
педтехнікуму Лепехи, який, перебуваючи на
педагогічній практиці у одному із сіл Балакліївського
району, «ходив та скаржився на тяжку долю»
сільського вчителя. Невдовзі він взагалі виїхав із
села у невідомому напрямку [11]. З Прилуцького
технікуму ім. Івана Франка надійшла інформація
критичного характеру про те, що жоден студент
не передплачував журнал «Студент революції»
[12]. З Лебедина повідомляли про незабезпеченість
викладацькими кадрами, насамперед з мови, фізики
і політекономії, що у свою чергу, зривало виконання
навчальних планів [13].
Низку публікацій присвячено Ніжинському
інституту народної освіти. Зокрема, кореспондент
Макарець інформував про хід соціалістичного
змагання між ніжинцями і Луганським ІНО.
Відповідно до угоди розгорнули змагання між
окремими факультетами, курсами, групами,
предметними комісіями, гуртожитками. Піднімалося
питання активізації навчальної роботи. У цьому
напрямку висловлювалися ряд критичних зауважень:
застосування застарілих методів обліку знань
студентів, недостатня кількість підручників, погане
обладнання лабораторій. Крім того, академгрупи
налічували по 80-90 осіб, що теж негативно
позначалося на якості навчального процесу.
Простежувалися недоліки і в організації педагогічної
практики. Зросла кількість пропусків занять. Якщо
на початку грудня 1929 р. відсоток пропусків на
факультеті соціального виховання складав 4 %, то на
1 січня 1930 р. – вже 6,3 % [14]. Крім того, у закладі
зловживали «ударними» заходами, створенням
«ударних» бригад. На зборах часто лунали заклики:
«Всі студенти, викладачі, професори – мусять стати
ударниками! Ударна бригада – не більше 5 чол.».
Цікаво, що найгірший стан із соцзмагання був
на І курсі, де навчалися «лідери» ІНО (ініціатори
змагальництва): Данько (секретар осередку КП(б)
У), Іваненко (секретар осередку ЛКСМУ), Ляшенко
було харчування [2]. Кореспондент Праскін
інформував про недостатню увагу на педкурсах до
стінгазет. Зазначалося, що ними цікавляться лише 7
«серйозних» студентів [3].
У 1925 р. педкурси реорганізували у педагогічні
технікуми. Зокрема, у серпні розпочав свою
роботу Сумський педтехнікум [4]. Дописувач
О. Мазний, характеризуючи діяльність закладу
упродовж першого року існування, звернув
увагу на досягнення у навчальній діяльності,
а також «бадьорий здоровий робочий настрій
студентства». На думку кореспондента, цьому
сприяло застосування активних методів навчання.
Відмічалися певні успіхи у роботі циклічних
комісій, діяльність яких спрямовувалася на «ті чи
инші ухили в роботі викладачів, … ув’язку проміж
дисциплінами та між теоретичними та практичними
заняттями». Разом з тим, О. Мазний інформував про
недоліки, пов’язані з недосконалістю навчального
плану, відсутністю уніфікованого обліку знань
студентів, що «кепсько відбилося на [їхніх] нервах
[5]. Недостатньо студентство забезпечувалося
підручниками, навчальним приладдям. Таке
становище, на думку Мазного, у майбутньому
призведе до того, що «ми не матимемо скоро добрих
червоних фахівців» [6, 83]. У свою чергу, дописувач
Рисований звернув увагу на необхідність випуску
газети сумських студентів, утворення окружного
бюро пролетарського студентства (Пролетстуда).
Профкомам вишів міста пропонувалося
передплатити студентські журнали, «бо їх не [було]
в читальнях, що не да[вало] студентові можливости
знайомитися» зі становищем профспілкових
студентських організацій та їх положень [7].
З часом матеріальне становище студентства
покращилось. Гуртожитки (чоловічий і жіночий)
містилися в приміщенні навчального корпусу
технікуму. Регулярно проводилося прибирання, у
задовільному стані було освітлення, опалення, всі
студенти мали ліжка. Не помічалося хуліганських
випадків чи «безглуздих розваг». До тих, хто
порушував режим, вживали дисциплінарних заходів
у формі позачергового чергування [8]. Разом з тим,
дописувач О. Мазний повідомляв про перенаселеність
гуртожитків (інтернатів), недостатнє стипендіальне
забезпечення студентської молоді [6, 82].
З 1925 р. почав функціонувати Глухівський
педтехнікум, який створили на базі педкурсів (у
1921-1924 рр. у Глухові працював інститут народної
освіти, а у 1924-1925 рр. – педкурси) [9]. Будні
першого набору глухівських студентів проходили в
умовах голоду і холоду, що не могло не позначитися
на їхньому житті і здоров’ї. Організаційним
центром молоді було виконавче бюро, яке тісно
співпрацювало з секцією незаможного селянства.
У 1926 р. створили комсомольський осередок,
профсекцію на чолі з профкомом у складі 5 осіб.
Збірник наукових праць
308
розповідав про збір молоддю городини: 150 студентів
вибирали картоплю, 90 – копали буряки. Завдяки
цьому вдалося забезпечити їдальню овочами на
цілий рік [23]. Подібно до ніжинців студенти
Сумського ІСВ підписалися на позику «п’ятирічка
за чотири роки» на 14550 крб. замість запланованих
4 тис. крб. [24]. Підтримало студентство і справу
облігації 3-ої позики індустріалізації [25].
Мали місце у роботі Сумського ІСВ і недоліки.
Зокрема, незадовільною була робота профкому,
студентського кооперативу, каси взаємодопомоги.
Повною мірою не було втілено у життя ідею
створення студентської виробничої комуни.
Основна вина, на думку одного з дописувачів,
лежала на голові профспілкового бюро Котенка
[26]. Молодь не мала можливості задовольнити
свої культурні потреби. О.Савченко інформував
про відсутність студентського клубу, де студентство
могло б переглядати кінофільми, ставити вистави.
Також студенти не мали змоги слухати радіо [27].
Чимало проблем супроводжували роботу їдальні. В
ній було брудно, панувало безладдя, не вистачало
хліба, приладдя тощо [28].
Таким чином, журнал «Студент революції» є
ґрунтовним джерелом до вивчення історичного
минулого студентської молоді Сіверщини. Видання
повідомляє про реорганізації педагогічних
навчальних закладів, громадську й політосвітню
діяльність студентів, роботу органів студентського
самоврядування, профспілкових організацій, участь
студентства у соціалістичних змаганнях. Разом з тим,
джерело зображує важке матеріальне становище
молоді, недостатнє забезпечення її гуртожитками,
недосконалість навчальних планів.
Посилання
1. Мазний О. Наша праця та навчання // Студент
революції. – Харків. – 1925. – № 7. – С. 34-35.
2. Надточий. За работой и за книгой // Студент революції.
– 1925. – № 3. – С. 53.
3. Прейс К. Скороспілий висновок // Студент революції. –
1926. – № 1. – С. 54.
4. Сумський державний педагогічний університет: історія
//www.ssрu.sumy.ua.
5. Мазний О. Сумський педтехнікум // Студент революції.
– 1926. – № 4.
6. Мазний О. Сумський педтехнікум // Студент революції.
– 1927. – № 1. – С.82-83.
7. Рисований. Сумське студентство // Студент революції. –
1927. – № 5. – С. 95.
8. Мазний О. В гуртожитках Сумського педтехнікуму //
Студент революції. – 1927. – № 6. – С. 86.
9. Глухівський національний педагогічний університет //
uk.wikipedia.оrq.
10. Остапенко Х. Дещо про Глухівський педтехнікум //
Студент революції. – 1927. – № 8. – С. 59-60.
11. Ш.П. Пташки перелітні // Студент революції. – 1932. –
№ 16. – С. 30.
12. Міщенко. З купи листів // Студент революції. – 1931. –
№ 33. – С. 33.
13. Студент. З купи листів // Студент революції. – 1931. –
(завідувач оргвідділу партосередку), Згерський
і Урбанський (працівники окружного комітету
ЛКСМУ) і т.д. На цьому курсі не було складено
угоди на соцзмагання з іншими курсами, повільно
створювалися «ударні» бригади [15].
Мали місце проблеми і в сфері профспілкової
роботи. Зокрема, в одній із публікацій зверталася
увага на низьку виконавську дисципліну голови
профкому Корнієнка, який неодноразово виїжджав
із Ніжина в особистих справах на значні терміни.
Це ж стосувалося й інших членів профспілкового
комітету. Незадовільним був стан із обліковою
роботою, сплатою членських внесків, видачею
талонів на харчування тощо [16].
Краще була поставлена позавишівська робота.
Зокрема, для роботи у клубах, військових частинах,
на підприємствах організували і надіслали 17 бригад,
які охоплювали 283 студенти. Керувати партійними
та профспілковими вечірніми школами мали 55
осіб. Окрему бригаду сформували для проведення
антирелігійної роботи. Силами драматичного
гуртка та хору було проведено 10 концертів та 3
вистави [14]. Крім того, студентство взяло участь у
суботнику, виручку від якого передали селянам як
допомогу для збору врожаю. Молодь підписалася
на позику «п’ятирічка за чотири роки» у розмірі
місячної стипендії [17].
У 1930 р. Ніжинський ІНО реорганізували
в інститут соціального виховання. В одній із
публікацій періоду ІСВ йдеться про конфлікти між
керівництвом закладу та Прилуцьким відділом
народної освіти. Його суть полягала у тому, що
студенти ІІ курсу проходили у Прилуцькому
районі педагогічну практику і відповідно мали
отримати зарплату за місцем роботи. Але інспектор
відділу наросвіти наполягав на тому, що кошти
мав надати інститут. Аби вирішити цю проблему,
студенти звернулися по допомогу до редакції
журналу «Студент революції» [18]. Інша публікація
повідомляє про зловживання завідувача крамниці
ІСВ Руфа і продавців Роговинського та Кобзистого,
які виписували хліб на студентів, яких не існувало, а
потім ділили його між собою та спекулювали [19].
Того ж 1930 р. на базі Сумського педтехнікуму
було створено ІСВ. Дописувачі фіксували як
позитивні, так і негативні сторони роботи вишу. Так,
О. Савченко інформував про заходи для покращення
успішності. Завдяки «бойовій декаді академпрориву»
було ліквідовано «академневстигаємости, хвости»
[20]. Один із кореспондентів повідомляв про те,
що 27 кращих студентів закладу заявили про
свій вступ до комсомолу, а 28 комсомольців – до
партії комуністів [21]. Більша частина студентства
передплачувала журнал «Студент революції» та
«Красное студенчество». Редакція останнього за
гарне розповсюдження видання преміювала виш
творами Карла Маркса [22]. Дописувач В.Фомін
«Сіверщина в історії України»
309
М.В. Горох
ШОСТКИНСЬКА КРАМНИЦЯ
«ТОРГСИН» (1933-1935)
В статті на основі невідомих раніше архівних документів
розглядається історія появи та функціонування крамниці
«Торгсин» в Шостці. Особлива увага приділяється санітарному
стану крамниці, зберіганню товарів, зловживанням в системі
та виконанню валютних планів.
Історія Торгсину – фактично не вивчена сторінка
історії України. Відома вона здебільшого лише
вузькому колу спеціалістів та очевидцям Голодомору
1932-1933 років, що свого часу вбачали в організації
такої торгівлі єдину можливість врятувати власне
життя та життя своїх близьких. Саме в крамницях
«Торгсин» людина могла придбати хліб та інші
продукти харчування за так зване «побутове»
золото. Основними дослідниками створення і
функціонування цього об’єднання є О. Осокіна,
В.Марочко та І.Павлова [1].
Дана стаття має на меті дослідити процес
становлення та функціонування Шосткинської
крамниці «Торгсин». Для досягнення поставленої
мети необхідно вирішити кілька завдань, а саме:
розглянути історію появи в Шостці крамниці
Торгсину, окреслити основні етапи її діяльності
та визначити рівень валютних надходжень філії.
Об’єктом дослідження є Шосткинська крамниця,
а предметом – функціонування та виконання
поставлених перед торговою точкою планів.
Хронологічні рамки дослідження обмежені часом
існування торгової точки (1933-1935 рр.).
Станом на 1 січня 1932 р. Шосткинський
район займав територію в 2025,4 кв. км, на якій
проживало 127,3 тис. чол. [2]. У райцентрі в 1931 р.
проживало 12999 чол. [3]. Торгове представництво
ВУК «Торгсин» в Шостці розпочало своє
функціонування 12 квітня 1933 р. Воно входило
до складу Глухівського відділення Чернігівської
обласної контори «Торгсин» [4, 35] і знаходилося
по вул. Толстого 10 (станом на 19 лютого 1935 р.)
[5, 99] на відстані 1 км від залізниці [4, 25]. На
листопад 1933 р. обіг крамниці дорівнював 9 тис.
крб., а в штаті значилося 6 працівників (чотири
працівники прилавку та два рахівника) [4, 25].
В місті працювала одна крамниця та один пункт
скуповування цінностей. Останній знаходився поза
межами торгточки [4, 58-59].
На березень 1935 р. філія складалася з приміщення
самої крамниці та складу загальною площею 200 кв.
м. Апарат продовжував нараховувати 6працівників,
троє з яких були робітниками прилавку [6, 32]. За
промислово-фінансовим планом на 1934 р. обіг
торгточки мав скласти 30,2 тис. крб. [7, 74]. Станом
на 1 травня 1935 р. представництво «Торгсину» в
Шостці було ліквідовано [6, 5].
№ 15. – С. 33.
14. Макарець. Поступом черепахи // Студент революції. –
1930. – № 8. – С. 37.
15. Бригада № 30069. «Запаморочення від … неуспіхів» //
Студент революції. – 1930. – № 14. – С. 35.
16. Ст. Профкомівці поїхали на пляж // Студент революції.
– 1930. – № 24. – С. 62.
17. К. та К. Наперекір столітнім традиціям // Студент
революції. – 1930. – № 23. – С. 19.
18. Груша М. Хто платитиме? // Студент революції. – 1932.
– № 28. – С. 30.
19. Слідом за листом // Студент революції. – 1933. – № 5.
– С. 28.
20. Савченко О. Декада штурму «хвостів» // Студент
революції. – 1931. – №4. – С. 28.
21. Вел-ко. З купи листів // Студент революції. – 1931. –
№ 13. – С. 33.
22. Беріть приклад // Студент революції. – 1931. – № 3. –
С. 29.
23. Фомін В. 240 студентів на городі // Студент революції.
– 1931. – № 4. – С. 28.
24. Савченко О. З купи листів // Студент революції. – 1931.
– № 12. – С. 33.
25. Студент. За 518 і 1040 // Студент революції. – 1931. –
№ 16. – С. 31.
26. Туман. Змінити керівництво // Студент революції. –
1931. – № 12. – С. 30.
27. Савченко О. Зборів шестеро все ухвалюють // Студент
революції. – 1931. – № 2. – С. 30.
28. Савченко О. Хто подбає за 5000 студентів? // Студент
революції. – 1931. – № 5. – С. 12.
Комарницкий А.Б. Студенчество педагогических учебных
заведений Сиверщины у 20-е – в начале 30-х гг. ХХ в. (на
материалах журнала «Студент революции»)
В статье отображается общественная,
политобразовательная и учебная деятельность студентов
Северщины, их материальное положение, идет речь о
работе органов студенческого самоуправления, профсоюзных
организаций.
Komarnits’kyi O.B. The students of Siverschina pedagogical
educational establishments in the 20-th – the beginning of the 30-
th years of the XX-th century (on the material of magazine «The
Student of Revolution»)
This article is about public and politically educational activity
of students, who lived in Siverschina, about the work of organs of
student self-government and trade-union organizations.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-67850 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2218-4805 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T16:02:22Z |
| publishDate | 2010 |
| publisher | Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК |
| record_format | dspace |
| spelling | Комарніцький, О.Б. 2014-09-11T15:49:16Z 2014-09-11T15:49:16Z 2010 Студентство педагогічних навчальних закладів Сіверщини у 20-ті – на початку 30-х рр. ХХ ст. (на матеріалах журналу «Студент революції») / О.Б. Комарніцький // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2010. — Вип. 3. — С. 306-309. — Бібліогр.: 28 назв. — укр. 2218-4805 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/67850 У статті відображається громадська, політосвітня і навчальна діяльність студентів Сіверщини, їх матеріальне становище, йдеться про роботу органів студентського самоврядування, профспілкових організацій. В статье отображается общественная, политобразовательная и учебная деятельность студентов Северщины, их материальное положение, идет речь о работе органов студенческого самоуправления, профсоюзных организаций. This article is about public and politically educational activity of students, who lived in Siverschina, about the work of organs of student self-government and trade-union organizations. uk Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК Сіверщина в історії України Нова історія Студентство педагогічних навчальних закладів Сіверщини у 20-ті – на початку 30-х рр. ХХ ст. (на матеріалах журналу «Студент революції») Студенчество педагогических учебных заведений Сиверщины у 20-е – в начале 30-х гг. ХХ в. (на материалах журнала «Студент революции») The students of Siverschina pedagogical educational establishments in the 20-th – the beginning of the 30- th years of the XX-th century (on the material of magazine «The Student of Revolution») Article published earlier |
| spellingShingle | Студентство педагогічних навчальних закладів Сіверщини у 20-ті – на початку 30-х рр. ХХ ст. (на матеріалах журналу «Студент революції») Комарніцький, О.Б. Нова історія |
| title | Студентство педагогічних навчальних закладів Сіверщини у 20-ті – на початку 30-х рр. ХХ ст. (на матеріалах журналу «Студент революції») |
| title_alt | Студенчество педагогических учебных заведений Сиверщины у 20-е – в начале 30-х гг. ХХ в. (на материалах журнала «Студент революции») The students of Siverschina pedagogical educational establishments in the 20-th – the beginning of the 30- th years of the XX-th century (on the material of magazine «The Student of Revolution») |
| title_full | Студентство педагогічних навчальних закладів Сіверщини у 20-ті – на початку 30-х рр. ХХ ст. (на матеріалах журналу «Студент революції») |
| title_fullStr | Студентство педагогічних навчальних закладів Сіверщини у 20-ті – на початку 30-х рр. ХХ ст. (на матеріалах журналу «Студент революції») |
| title_full_unstemmed | Студентство педагогічних навчальних закладів Сіверщини у 20-ті – на початку 30-х рр. ХХ ст. (на матеріалах журналу «Студент революції») |
| title_short | Студентство педагогічних навчальних закладів Сіверщини у 20-ті – на початку 30-х рр. ХХ ст. (на матеріалах журналу «Студент революції») |
| title_sort | студентство педагогічних навчальних закладів сіверщини у 20-ті – на початку 30-х рр. хх ст. (на матеріалах журналу «студент революції») |
| topic | Нова історія |
| topic_facet | Нова історія |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/67850 |
| work_keys_str_mv | AT komarnícʹkiiob studentstvopedagogíčnihnavčalʹnihzakladívsíverŝiniu20tínapočatku30hrrhhstnamateríalahžurnalustudentrevolûcíí AT komarnícʹkiiob studenčestvopedagogičeskihučebnyhzavedeniisiverŝinyu20evnačale30hgghhvnamaterialahžurnalastudentrevolûcii AT komarnícʹkiiob thestudentsofsiverschinapedagogicaleducationalestablishmentsinthe20ththebeginningofthe30thyearsofthexxthcenturyonthematerialofmagazinethestudentofrevolution |