Шосткинська крамниця «Торгсин» (1933-1935)
В статті на основі невідомих раніше архівних документів розглядається історія появи та функціонування крамниці «Торгсин» в Шостці. Особлива увага приділяється санітарному стану крамниці, зберіганню товарів, зловживанням в системі та виконанню валютних планів. В статье на основе неизвестных ранее...
Saved in:
| Published in: | Сіверщина в історії України |
|---|---|
| Date: | 2010 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК
2010
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/67851 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Шосткинська крамниця «Торгсин» (1933-1935) / М.В. Горох // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2010. — Вип. 3. — С. 309-312. — Бібліогр.: 18 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-67851 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Горох, М.В. 2014-09-11T17:03:44Z 2014-09-11T17:03:44Z 2010 Шосткинська крамниця «Торгсин» (1933-1935) / М.В. Горох // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2010. — Вип. 3. — С. 309-312. — Бібліогр.: 18 назв. — укр. 2218-4805 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/67851 В статті на основі невідомих раніше архівних документів розглядається історія появи та функціонування крамниці «Торгсин» в Шостці. Особлива увага приділяється санітарному стану крамниці, зберіганню товарів, зловживанням в системі та виконанню валютних планів. В статье на основе неизвестных ранее архивных документов рассматривается история появления и функционирования магазина «Торгсин» в Шостке. Особое внимание уделяется санитарному состоянию магазина, хранению товаров, злоупотреблениям в системе и выполнению валютных планов. The history of appearance and work of Torgsin’s shop in Shostka, based on previously unknown archival documents, is considered in the article. The special attention give to sanitary conditions in the shop, keeping of goods, abuses in the system and fulfi llment of currency plans. uk Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК Сіверщина в історії України Нова історія Шосткинська крамниця «Торгсин» (1933-1935) Шосткинский магазин «Торгсин» (1933-1935) The shop «Torgsin» in Shostka (1933-1935) Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Шосткинська крамниця «Торгсин» (1933-1935) |
| spellingShingle |
Шосткинська крамниця «Торгсин» (1933-1935) Горох, М.В. Нова історія |
| title_short |
Шосткинська крамниця «Торгсин» (1933-1935) |
| title_full |
Шосткинська крамниця «Торгсин» (1933-1935) |
| title_fullStr |
Шосткинська крамниця «Торгсин» (1933-1935) |
| title_full_unstemmed |
Шосткинська крамниця «Торгсин» (1933-1935) |
| title_sort |
шосткинська крамниця «торгсин» (1933-1935) |
| author |
Горох, М.В. |
| author_facet |
Горох, М.В. |
| topic |
Нова історія |
| topic_facet |
Нова історія |
| publishDate |
2010 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Сіверщина в історії України |
| publisher |
Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК |
| format |
Article |
| title_alt |
Шосткинский магазин «Торгсин» (1933-1935) The shop «Torgsin» in Shostka (1933-1935) |
| description |
В статті на основі невідомих раніше архівних документів
розглядається історія появи та функціонування крамниці
«Торгсин» в Шостці. Особлива увага приділяється санітарному
стану крамниці, зберіганню товарів, зловживанням в системі
та виконанню валютних планів.
В статье на основе неизвестных ранее архивных документов
рассматривается история появления и функционирования
магазина «Торгсин» в Шостке. Особое внимание уделяется
санитарному состоянию магазина, хранению товаров,
злоупотреблениям в системе и выполнению валютных планов.
The history of appearance and work of Torgsin’s shop in Shostka,
based on previously unknown archival documents, is considered
in the article. The special attention give to sanitary conditions in
the shop, keeping of goods, abuses in the system and fulfi llment of
currency plans.
|
| issn |
2218-4805 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/67851 |
| citation_txt |
Шосткинська крамниця «Торгсин» (1933-1935) / М.В. Горох // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2010. — Вип. 3. — С. 309-312. — Бібліогр.: 18 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT gorohmv šostkinsʹkakramnicâtorgsin19331935 AT gorohmv šostkinskiimagazintorgsin19331935 AT gorohmv theshoptorgsininshostka19331935 |
| first_indexed |
2025-11-25T21:00:32Z |
| last_indexed |
2025-11-25T21:00:32Z |
| _version_ |
1850544985141673984 |
| fulltext |
«Сіверщина в історії України»
309
М.В. Горох
ШОСТКИНСЬКА КРАМНИЦЯ
«ТОРГСИН» (1933-1935)
В статті на основі невідомих раніше архівних документів
розглядається історія появи та функціонування крамниці
«Торгсин» в Шостці. Особлива увага приділяється санітарному
стану крамниці, зберіганню товарів, зловживанням в системі
та виконанню валютних планів.
Історія Торгсину – фактично не вивчена сторінка
історії України. Відома вона здебільшого лише
вузькому колу спеціалістів та очевидцям Голодомору
1932-1933 років, що свого часу вбачали в організації
такої торгівлі єдину можливість врятувати власне
життя та життя своїх близьких. Саме в крамницях
«Торгсин» людина могла придбати хліб та інші
продукти харчування за так зване «побутове»
золото. Основними дослідниками створення і
функціонування цього об’єднання є О. Осокіна,
В.Марочко та І.Павлова [1].
Дана стаття має на меті дослідити процес
становлення та функціонування Шосткинської
крамниці «Торгсин». Для досягнення поставленої
мети необхідно вирішити кілька завдань, а саме:
розглянути історію появи в Шостці крамниці
Торгсину, окреслити основні етапи її діяльності
та визначити рівень валютних надходжень філії.
Об’єктом дослідження є Шосткинська крамниця,
а предметом – функціонування та виконання
поставлених перед торговою точкою планів.
Хронологічні рамки дослідження обмежені часом
існування торгової точки (1933-1935 рр.).
Станом на 1 січня 1932 р. Шосткинський
район займав територію в 2025,4 кв. км, на якій
проживало 127,3 тис. чол. [2]. У райцентрі в 1931 р.
проживало 12999 чол. [3]. Торгове представництво
ВУК «Торгсин» в Шостці розпочало своє
функціонування 12 квітня 1933 р. Воно входило
до складу Глухівського відділення Чернігівської
обласної контори «Торгсин» [4, 35] і знаходилося
по вул. Толстого 10 (станом на 19 лютого 1935 р.)
[5, 99] на відстані 1 км від залізниці [4, 25]. На
листопад 1933 р. обіг крамниці дорівнював 9 тис.
крб., а в штаті значилося 6 працівників (чотири
працівники прилавку та два рахівника) [4, 25].
В місті працювала одна крамниця та один пункт
скуповування цінностей. Останній знаходився поза
межами торгточки [4, 58-59].
На березень 1935 р. філія складалася з приміщення
самої крамниці та складу загальною площею 200 кв.
м. Апарат продовжував нараховувати 6працівників,
троє з яких були робітниками прилавку [6, 32]. За
промислово-фінансовим планом на 1934 р. обіг
торгточки мав скласти 30,2 тис. крб. [7, 74]. Станом
на 1 травня 1935 р. представництво «Торгсину» в
Шостці було ліквідовано [6, 5].
№ 15. – С. 33.
14. Макарець. Поступом черепахи // Студент революції. –
1930. – № 8. – С. 37.
15. Бригада № 30069. «Запаморочення від … неуспіхів» //
Студент революції. – 1930. – № 14. – С. 35.
16. Ст. Профкомівці поїхали на пляж // Студент революції.
– 1930. – № 24. – С. 62.
17. К. та К. Наперекір столітнім традиціям // Студент
революції. – 1930. – № 23. – С. 19.
18. Груша М. Хто платитиме? // Студент революції. – 1932.
– № 28. – С. 30.
19. Слідом за листом // Студент революції. – 1933. – № 5.
– С. 28.
20. Савченко О. Декада штурму «хвостів» // Студент
революції. – 1931. – №4. – С. 28.
21. Вел-ко. З купи листів // Студент революції. – 1931. –
№ 13. – С. 33.
22. Беріть приклад // Студент революції. – 1931. – № 3. –
С. 29.
23. Фомін В. 240 студентів на городі // Студент революції.
– 1931. – № 4. – С. 28.
24. Савченко О. З купи листів // Студент революції. – 1931.
– № 12. – С. 33.
25. Студент. За 518 і 1040 // Студент революції. – 1931. –
№ 16. – С. 31.
26. Туман. Змінити керівництво // Студент революції. –
1931. – № 12. – С. 30.
27. Савченко О. Зборів шестеро все ухвалюють // Студент
революції. – 1931. – № 2. – С. 30.
28. Савченко О. Хто подбає за 5000 студентів? // Студент
революції. – 1931. – № 5. – С. 12.
Комарницкий А.Б. Студенчество педагогических учебных
заведений Сиверщины у 20-е – в начале 30-х гг. ХХ в. (на
материалах журнала «Студент революции»)
В статье отображается общественная,
политобразовательная и учебная деятельность студентов
Северщины, их материальное положение, идет речь о
работе органов студенческого самоуправления, профсоюзных
организаций.
Komarnits’kyi O.B. The students of Siverschina pedagogical
educational establishments in the 20-th – the beginning of the 30-
th years of the XX-th century (on the material of magazine «The
Student of Revolution»)
This article is about public and politically educational activity
of students, who lived in Siverschina, about the work of organs of
student self-government and trade-union organizations.
Збірник наукових праць
310
заробітну плату та пайок [8, 42 а-42 а зв.].
Спекуляцією та підробкою товарних книжок
займалися не лише відвідувачі філій, а й самі
працівники системи. За підсумками 1933 р. у Шостці
розтрати та нестачі обраховувалися сумою в 4067
крб. радянськими знаками [12, 100 зв.]. У грудні
1934 р. касир скуппункту Н.С. Васильківський
обміняв отоварені контрольні листи старих
товарних книжок на нові книжки на суму 55 крб.
золотом. Крім того, він присвоїв підзвітні кошти
на суму 504 крб. радянськими знаками. Його було
заарештовано, а справу передано до НКВС [13,
179]. Чи було зловмисника покарано – невідомо.
Покарання винних не завжди вирізнялося
оперативністю, а розгляд справ затягувався на рік і
більше [13, 39 зв.].
Серед порушень, що були виявлені інспектором
М.І. Мірецьким у Шостці восени 1934 р., значився,
наприклад, відпуск оселедців у підсобному
приміщенні вагами, які давали похибку в 20 гр. Крім
того, ваги та гирі були брудні й покриті товстим
шаром іржі [9, 172].
Оргбюро Чернігівського обласного КК-РСІ у
своїй постанові від 26 грудня 1933 р. «Про стан
господарчо-фінансової діяльності облконтори
«Торгсин» відзначало невідповідність торгових
приміщень у ряді населених пунктів області. Серед
них була і Шостка. Недостатньо уваги в питаннях
підбору та відведення найкращих торгових площ
для роботи мережі приділяли місцеві РПК та
РВК [14, 75 зв.]. Санітарний стан крамниці не
відповідав установленим нормам. У зведеннях
особливого інспектора облконтори неодноразово
зустрічалися зауваження про брудну підлогу та
стіни як крамниці, так і складу, павутиння на стелі,
наявність непотрібного товару, що був розкиданий
під полицями. У приміщенні знаходилась зайва
тара, стеля складу протікала, що негативно
впливало на стан борошна, яке в ньому зберігалося.
Пилом були вкриті не лише плакати та лозунги, а й
продукти. Ледь не кожного місяця на керівництво
філії накладалося адміністративне стягнення з
пропозицію виправити недоліки [5, 25; 13, 178-181].
Але ситуація лишалася незмінною. На полицях
можна було побачити гірчицю у вологих, поїдених
гризунами, частково відкритих пачках. Поряд
знаходилися покриті пилом сіль (в розірваних
пачках) та оцет. Натомість цукерки-драже (20 кг)
були зліплені в єдину смердючу масу, а сир (7-8 кг)
зовсім розклався, як і 19 кг фісташок [9, 112]. У певній
мірі антисанітарний стан крамниці обумовлювався
й кадровою недоукомплектованістю. В жовтні
1934 р. працівники скаржилися уповноваженому
НКЗТ М.Н. Полонському на те, що в їхньому
штаті не було прибиральниці, яку не дозволяла
прийняти Глухівська МРБ [9, 173]. Філія не була
забезпечена і достатньою кількістю вогнегасників.
Режим роботи філії не завжди відповідав
встановленим нормам. Крамниця відчинялася
о 9 год. і зачинялася о 16 год., тобто працювала
здебільшого 7, а не 8 годин, що не відповідало
установленим нормам [8, 42 а; 9, 112]. Обласний
уповноважений наркомату зовнішньої торгівлі
М.Н. Полонський, який відвідав з перевіркою
торгточку в Шостці у вересні 1934 р., відзначав, що
в загальні вихідні крамниця залишалася зачиненою.
Так, наприклад, 25 вересня крамниця не працювала.
Робітники пояснювали це тим, що напередодні
у вихідний день (24 вересня) вони виходили на
роботу. Уповноважений зауважив, що у день
перевірки приходило 10 здавачів із віддалених сіл та
обурювалося тим, що крамниця не працює [9, 112].
Незважаючи на це, за місяць ситуація не змінилася.
Скорочення часу роботи рахівник крамниці
Васильківський пояснював тим, що година, яка
випадала, йшла на прибирання приміщення [8, 42
а], проте насправді воно не проводилося.
До торгових точок облконтора мобілізовувала
та надсилала відповідальних працівників, які мали
контролювати роботу та допомагати периферійним
відділенням. До Шостки було прикріплено
референтів Чернігівської облконтори Л.В. Мазья
(вересень 1934 р.) [10, 1 зв.] та Н.Б. Черняка
(грудень 1934 р.) [9, 154]. За перше півріччя 1935
р. працівники облконтори здійснили 34 виїзди до
торгових точок мережі, з яких чотири – до Шостки
[5, 184].
У Конкурсному листі під № 4 Конкурсної комісії
Чернігівської облконтори від 26 жовтня 1934 р.
Л.В.Мазья опублікував статтю з красномовною
назвою «Дива у Шостці». В ній наголошувалося на
тому, що торгова точка працює неймовірно погано і
що позаздрити їй може хіба що Новгород-Сіверська
крамниця [8, 42 а]. Фінансовий стан крамниці був
далеким від ідеалу. Заборгованість співробітникам
по зарплаті за серпень 1934 р. та за іншими витратами
сягнула 1145 крб. [9, 172]. Відсутність коштів на
адміністративно-господарські витрати призвела до
того, що зарплату за другу половину вересня 1934 р.
працівники знову не отримали [9, 173 зв.].
Крамниця була більш-менш забезпечена
кадрами, проте їх якість залишалася бути кращою.
Комісія з перевірки апарату «Торгсин» (травень
1933 р.) прийшла до висновку, що звільненню ніхто
не підлягає [11, 312]. Проте це не означало, що
зловживань та порушень у філії не траплялося. На
недостатньому рівні була виробнича дисципліна, в
тому числі і директорів торгових точок. У жовтні
1934 р. Л.В. Мазья мав можливість спостерігати
картину, коли касир крамниці Государєва не
з’являлася на роботу півтора місяця, а усю її роботу
виконував приймальник золота, співробітник
Держбанку, який був її чоловіком. Незважаючи на
це, вона увесь цей час продовжувала отримувати
«Сіверщина в історії України»
311
Крім того, складські приміщення, розташовані в
сараях громадян Савченко та Сологуба, не були
пристосовані для зберігання продуктів у великих
кількостях. Вони не мали стель, міцних стін та
підлоги, тому товари перебували під постійною
загрозою розкрадання. Гречана крупа (4 тони), що
знаходилася в сараї громадянина Савченко, завдяки
недбалому зберіганню мала затхлий запах та стала
зовсім непридатною до споживання. В такому ж
складі поряд з крамницею зберігалося 17 мішків
з цукром. В шести мішках цукор був зіпсованим
(вологим і брудним), що негативно впливало на
якість продукту в інших мішках. Борошно та рис
лежали на підлозі без підстилки, а в ящиках, з яких
безпосередньо відпускалося борошно покупцям,
було багато павутиння та павуків [9, 112].
Управляючий облконтори Е.М. Рудаєв на
обласній нараді директорів «Торгсин» (січень
1935р.) вказав на недостатнє запровадження методів
культурної торгівлі в Шостці, відсутність достатньої
боротьби за санітарний стан крамниць та складів,
результатом чого і стало псування товарів. Фактично
відсутньою була реклама та художнє оформлення
вітрин філії [5, 13]. Останнє пояснювалося тим, що
на місці вітрини протікала стеля, а це призводило
до псування товарів [9, 172]. Прейскуранти також не
завжди мали належний вигляд.
Частина товарів псувалася ще під час
транспортування. До Шостки направили 5 тон
борошна 75 % помелу, але на момент отримання
воно було вологе, збите в грудки, адже прибуло до
райцентру 9 квітня 1934 р. під час бездоріжжя. У
зв’язку з тим, що наявних складських приміщень
не вистачало, борошно склали ярусами в 6-7
мішків. Спочатку їх кілька разів перекладали, потім
припинили за відсутності витрат на даний вид
робіт, що неодмінно вплинуло на погіршення якості
продукту [9, 97].
Власне і постачання товарів залишалось бути
кращим. Глухівська МРБ достеменно не знала, які
саме товари були в наявності в Шостці, а чого не
вистачало. Так, наприклад, знаючи про значний
попит у шосткинців на електролампочки 220 В,
міжрайбаза не поспішала їх постачати з Глухова, де
вони не розкуповувалися, адже вольтаж мережі був
110 [9, 111]. Під час приїзду інспектора Торгсину
М.І. Мірецького до нього зверталися одержувачі
переказів з претензіями на те, що й досі їм не було
надіслано необхідних товарів (панчохи жіночі, хутра)
[9, 172]. Вони вимагали негайного переведення
отриманих грошей до інших міст, але їм відмовляли
у зв’язку з відсутністю коштів на поточному рахунку,
які затримувала Глухівська МРБ [9, 173 зв.]. Усе це
відбувалося в той час, коли в Глухові було вдосталь
найрізноманітніших товарів. Незважаючи на все це,
залишається дивною поведінка директора Глухівської
МРБ Г.Д. Третяка, який заявляв протилежне. Дійшло
Ті, що були в наявності, здебільшого мали стару
зарядку, хоча адміністрації крамниці неодноразово
рекомендували негайно придбати їх необхідну
кількість [13, 178].
Якість зберігання та збереженості товарів, що
реалізувалися через мережу Торгсин в Шостці,
особливо нічим не відрізнялася від інших торгових
точок області. Її можна схарактеризувати як
незадовільну. Так, станом на жовтень 1934 р. у
крамниці було знищено сиру «Ементаль» на 62
крб. 80 коп., 4602 кг гречаної крупи та 9 т борошна
пшеничного 85% помелу втратили кондицію.
Винним у цьому вважали завідувача крамницею
Іващенка та колишнього директора Глухівської
МРБ Г.Д. Третяка [8, 42 а]. З вини першого в грудні
1934 р. було зіпсовано товарів на суму 1519 крб. 12
коп. радянськими знаками. Його зняли з роботи та
заарештували [13, 179]. Незважаючи на це, новий
завідувач крамницею Піскун не вживав дієвих
заходів, щоб припинити псування товарів, і навіть
наважився продавати пряники, які на половину були
поїдені мишами [8, 42 а].
Уявити, що саме і як реалізовували через торгову
точку в Шостці, дає можливість акт спеціальної
комісії, що оглянула крамницю у травні 1934 р.
У результаті перевірки комісія була змушена
відібрати на дослідження санітарно-харчовим
лікарем товарів на загальну суму 59 крб. 32 коп.
Так, кілька відібраних оселедців легко відділялись
від кісток, а їх смак був солоним з ледь примітною
гіркотою від розпочатого розкладання жиру та
білків. Пропонувалося ціну на такі оселедці
знизити та негайно реалізувати, адже в іншому
випадку вони могли зовсім утратити свої якості.
До речі, псування продуктів було виявлено ще в
лютому 1934 р. Так, наприклад, один зі шматків
сиру (вагою 16 кг) був жовто-бурим всередині,
солодкувато-гірким на смак і зовсім сухим, ззовні
покритим темно-сірою твердою кіркою з сухою
пліснявою, і відповідно до аналізу від 9 травня мав
бути знищеним. Інші два шматки (21,2 кг) були
почищені і залишалися придатними для споживання
при умові швидкої реалізації. 106 коробок цигарок
«Тройка» та «Москва», що промоклими ще під час
отримання, висушили, але тютюн під час паління
не мав смаку, а віддавав сухою пліснявою [9, 174-
175 зв.]. Траплялися випадки, коли працівники філії
намагалися приховати факти псування продуктів.
Завідувач Шосткинського кіоску допустив
зловживання, спаливши зіпсований товар (сир,
консерви, рибу) на загальну суму 59 крб. в золотому
обрахуванні. За даним фактом відповідні органи
порушили кримінальну справу, яку передали до
прокуратури [12, 61].
Шосткинська крамниця не була забезпечена
приміщеннями для зберігання борошна та круп.
Склад потребував негайного ремонту [9, 173 зв.].
Збірник наукових праць
312
Посилання
1. Осокина Е.А. Золото для индустриализации: «Торгсин».
– М., 2009. – 592 с.; Її ж: За зеркальной дверью Торгсина //
Отечественная история. – 1995. – № 2. – С. 86-104.; Її ж: Золотая
лихорадка по-советски // Родина. – 2007. – № 9. – С. 111-117.;
Її ж: Маслины для голодных // Родина. – 2009. – № 8. – С.131-
133.; Марочко В.І. «Торгсин»: золота ціна життя українських
селян у роки голоду (1932-1933) // УІЖ. – 2003. – № 3. – С.
90-103., Його ж: Діяльність торгсинівської системи міста Києва
// Проблеми історії України: факти, судження, пошуки. Вип.
18. – К., 2008. – С. 163-175.; Його ж: Торгсини Києва в роки
Голодомору // Україна ХХ ст.: культура, ідеологія, політика. –
К., 2009. – Вип. 15. – Ч. 2. – С. 63-77.; Павлова И.В. Торгсины
в Западно-Сибирском крае // Экономика и организация. – 2003.
– № 3. – С. 162-169.
2. Довідник з основних статистично-економічних
показників господарства районів Чернігівської області УСРР. –
Харків, 1933. – С. 7.
3. Підсумки обліку міської людности УСРР 1931 року. –
Харків, 1933. – С. ХХХVІІ.
4. Центральний державний архів вищих органів влади та
управління України (далі – ЦДАВО України), ф. 4051, оп.1,
спр.23.
5. Державний архів Чернігівської області (далі – ДАЧО), ф.
Р-2063, оп. 1, спр. 578.
6. ЦДАВО України, ф. 4051, оп. 1, спр. 153.
7. ДАЧО, ф. Р-2063, оп. 1, спр. 571.
8. ЦДАВО України, ф. 4051, оп. 1, спр. 181.
9. ДАЧО, ф. Р-2063, оп. 1, спр. 334.
10. ДАЧО, ф. Р-2063, оп. 1, спр. 543.
11. ЦДАВО України, ф. 4051, оп. 1, спр. 180.
12. ДАЧО, ф. П-616, оп. 1, спр. 379.
13. ЦДАВО України, ф. 4051, оп. 1, спр. 150.
14. ДАЧО, ф. Р-323, оп. 1, спр. 411.
15. ДАЧО, ф. Р-2063, оп. 1, спр. 544.
16. ДАЧО, ф. Р-2063, оп. 1, спр. 58.
17. ЦДАВО України, ф. 4051, оп. 1, спр. 70.
18. ДАЧО, ф. Р-2063, оп. 1, спр. 761.
Горох Н.В. Шосткинский магазин «Торгсин» (1933-1935)
В статье на основе неизвестных ранее архивных документов
рассматривается история появления и функционирования
магазина «Торгсин» в Шостке. Особое внимание уделяется
санитарному состоянию магазина, хранению товаров,
злоупотреблениям в системе и выполнению валютных планов.
Нorokh M.V. The shop «Torgsin» in Shostka (1933-1935)
The history of appearance and work of Torgsin’s shop in Shostka,
based on previously unknown archival documents, is considered
in the article. The special attention give to sanitary conditions in
the shop, keeping of goods, abuses in the system and fulfi llment of
currency plans.
навіть до того, що Шосткинський універмаг був
змушений скаржитися М.Н. Полонському на те,
що Глухівська МРБ відбирала для Глухова ходові
товари, а в Шостку направляла непотрібні [9,
173]. М.І. Мірецький після перевірки універмагу
запропонував розформувати міжрайонну базу в
Глухові та залишити підпорядковані їй торгові
точки в Глухові, Шостці та Новгороді-Сіверському
у відомстві облконтори [9, 172 зв.].
Незбалансованими були і залишки товарів в
крамницях у межах усієї області. В одних торгових
точках запасу товарів вистачало на рік, а в інших – на
кілька тижнів чи навіть днів. В Конкурсному листі
№ 5 Конкурсної комісії Чернігівської облконтори
«Торгсин» за 20 листопада 1934 р. зазначалося,
що в Шостці запасу борошна вистачить на 20 днів,
натомість в Конотопській крамниці № 1 – на 10
місяців [15, 2 зв.].
Залишається нез’ясованим питання кількості
валютних цінностей, що змогла мобілізувати
торгова точка у Шостці. На жаль факти, що нам
вдалося виявити, є фрагментарними і не дають
можливості повністю реконструювати обсяги
валютних надходжень. Дані за 1933 р. майже
відсутні. Відомо, що на І квартал своєї діяльності
(квітень-червень) планувалося залучити цінностей
на загальну суму 32 тис. крб., тобто 5,1 % всіх
надходжень облконтори, з них – 11,5 тис. у вигляді
золотого брухту та золотих монет «царського
карбування» [16, 95 а], а це майже 9 кг хімічно
чистого золота. У 1934 р. план надходжень значно
знизився. За друге півріччя об’єднання «Торгсин»
планувало отримати 9,4 тис. крб. (3,6 % надходжень
облконтори), фактично ж надійшло цінностей на
5,4 тис. крб., а це – 57,6 % від запланованого [9,
163; 17, 48]. У 1935 р. план став ще нижчим. За І
півріччя планувалося отримати дорогоцінностей на
4,7 тис. крб. (2,5 % надходжень облконтори), проте
торгова точка проіснувала лише чотири місяці
поточного року і змогла акумулювати 3,1 тис. крб.,
тобто 66,3 % від запланованого [5, 194-195; 18,
16]. До речі, половина з означеної суми становив
золотобрухт (1,3 кг хімічно чистого золота).
Таким чином, за два роки свого функціонування
крамниця в Шостці змогла залучити у державну
скарбницю щонайменше 9 тис. крб. Якщо виконання
плану 1933 р. становило хоча б 50 %, то означену
суму можна було збільшити в кілька разів і вона, на
нашу думку, цілком могла сягнути 40-50 тис. крб.
І хоча в порівнянні з валютними надходженнями
Чернігівської облконтори це, можливо, і невелика
сума, проте для окремого населеного пункту області
з постійними проблемами з постачанням товарів,
некваліфікованим персоналом – значне досягнення,
адже за кожним «золотим» карбованцем стоїть
людська доля, сімейна трагедія та врятоване від
голодної смерті життя.
|