Використання механізмів і методів ДІВЕ для керування кінетикою перебігу нанорівневих процесів

Наведено огляд теоретичних основ і прикладних методів тепломасообміну при дискретно-імпульсному введенні енергії у дисперсні середовища. Описано технології, засновані на принципі дискретно-імпульсного введення енергії: змішування, гомогенізації, екстракції, дегазації, емульгації, подрібнення, конце...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Veröffentlicht in:	Вісник НАН України
Datum:	2013
Hauptverfasser:	Долінський, А.А., Авраменко, А.О., Іваницький, Г.К.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainisch
Veröffentlicht:	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України 2013
Schlagworte:	Статті та огляди
Online Zugang:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/67871
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Використання механізмів і методів ДІВЕ для керування кінетикою перебігу нанорівневих процесів / А.А. Долінський, А.О. Авраменко, Г.К. Іваницький // Вісн. НАН України. — 2013. — № 8. — С. 47-57. — Бібліогр.: 18 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

_version_	1859594905709445120
author	Долінський, А.А. Авраменко, А.О. Іваницький, Г.К.
author_facet	Долінський, А.А. Авраменко, А.О. Іваницький, Г.К.
citation_txt	Використання механізмів і методів ДІВЕ для керування кінетикою перебігу нанорівневих процесів / А.А. Долінський, А.О. Авраменко, Г.К. Іваницький // Вісн. НАН України. — 2013. — № 8. — С. 47-57. — Бібліогр.: 18 назв. — укр.
collection	DSpace DC
container_title	Вісник НАН України
description	Наведено огляд теоретичних основ і прикладних методів тепломасообміну при дискретно-імпульсному введенні енергії у дисперсні середовища. Описано технології, засновані на принципі дискретно-імпульсного введення енергії: змішування, гомогенізації, екстракції, дегазації, емульгації, подрібнення, концентрування та грануляції. Наведено приклади високопродуктивних та енергоощадних промислових апаратів, дія яких ґрунтується на цьому принципі. Розглянуто перспективи розвитку і практичного використання принципів дискретно-імпульсного введення енергії у створенні сучасних нанотехнологій і наноматеріалів. Представлен обзор теоретических основ и прикладных методов тепломассообмена при дискретно-импульсном вводе энергии в дисперсные среды. Рассмотрены технологии, основанные на принципе дискретно-импульсного ввода энергии: смешивании, гомогенизации, экстракции, дегазации, эмульгации, измельчении, концентрировании и грануляции. Приведены примеры высокопроизводительных и энергосберегающих промышленных аппаратов, использующих этот принцип. Рассмотрены перспективы развития и практического использования принципов дискретно-импульсного ввода энергии при создании современных нанотехнологий и наноматериалов. Review of the theoretical foundations and applied methods for heat and mass transfer of discrete-impulse input of energy in a dispersion medium is presented. The technology which is based on the principle of discreteimpulse input of energy is considered: mixing, homogenization, extraction, decontamination, emulsification, grinding, concentrating and pelletizing. The examples of high-performance and energy-efficient industrial machines using this principle are given. The prospects for the development and practical using the principles of discrete-impulse input of energy in creating modern nano technology and nanomaterials are considered.
first_indexed	2025-11-27T19:39:45Z
format	Article
fulltext	47ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2013, № 8 СТАТТІ ТА ОГЛЯДИ Наведено огляд теоретичних основ і прикладних методів тепломасообміну при дискретно-ім пуль с- ному введенні енергії у дисперсні середовища. Описано технології, засновані на принципі дискретно- імпульсного введення енергії: змішування, гомогенізації, екстракції, дегазації, емульгації, подрібнення, концентрування та грануляції. Наведено приклади високопродуктивних та енергоощадних промисло- вих апаратів, дія яких ґрунтується на цьому принципі. Розглянуто перспективи розвитку і практич- ного використання принципів дискретно-імпульсного введення енергії у створенні сучасних нанотехно- логій і наноматеріалів. Ключові слова: тепломасообмін, дискретно-імпульсне введення енергії, гомогенізація, емульгація, грануляція. УДК 536.24 А.А. ДОЛІНСЬКИЙ, А.О. АВРАМЕНКО, Г.К. ІВАНИЦЬКИЙ Інститут технічної теплофізики Національної академії наук України вул. Желябова, 2а, Київ, 03057, Україна ВИКОРИСТАННЯ МЕХАНІЗМІВ І МЕТОДІВ ДІВЕ ДЛЯ КЕРУВАННЯ КІНЕТИКОЮ ПЕРЕБІГУ НАНОРІВНЕВИХ ПРОЦЕСІВ © А.А. Долінський, А.О. Авраменко, Г.К. Іваницький, 2013 ВСТУП Стрімкий розвиток нанотехнологій дає змогу одержувати нові, раніше невідомі ма- теріали, біологічні об’єкти з унікальними теплофізичними й хімічними властивостя- ми. Однак створити такі матеріали немож- ливо без глибокого вивчення на молеку- лярному рівні кінетики перебігу теплофі- зичних, хімічних та біологічних процесів, з’ясування механізмів, що керують ними, та фізичної природи супровідних явищ. Такий підхід полегшує завдання спрямованого ди- намічного та енергетичного впливу на коло- їдні й супрамолекулярні об’єкти в гетеро- генних рідинних середовищах. Вирішення цієї проблеми потребує проведення комп- лексу фундаментальних досліджень з ви- вчення сукупного впливу гідродинамічних, термічних та енергетичних факторів на ін- тенсивність і характер перебігу в часовому й просторовому наномасштабному вимірі різ- номанітних нестаціонарних процесів. Експериментальні дослідження з вико- ристанням механізмів і методів дискретно- імпульсного введення енергії (ДІВЕ) перед- бачають ініціювання потужної імпульсної енергетичної дії на мікрооб’єкт, що забезпе- чує можливість впливу на його мікрострук- туру і кінетику процесів, які відбуваються всередині об’єкта. Під час вивчення таких процесів застосовують методи електронної мікроскопії, рентгеноструктурного аналізу, лазерної фотон-електронної мікроскопії, ядерного магнітного резонансу. Суть методу ДІВЕ полягає в тому, що енергія, яку вводять в апарат, розподілена дискретно по всьому робочому об’єму систе- ми, і в кожному елементі об’єму виділяється ефективна питома потужність у вигляді ко- ротких імпульсів, тобто дискретно в часі. Висока швидкість зміни тиску забезпечує виділення ефективної питомої потужності. 48 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2013, № 8 СТАТТІ ТА ОГЛЯДИ Аналіз результатів дослідження викону- ють у межах теоретичних і теплофізичних основ принципу ДІВЕ, які останнім часом було створено в Інституті технічної теплофі- зики (ІТТФ) НАН України. У грудні 1982 р. Постановою Президії АН УРСР № 499 як основний напрям досліджень Інституту в галузі тепломасообміну в дисперсних середо- вищах було затверджено розроблення тео- ретичних основ і прикладних методів теп - ло масообміну при дискретно-імпульсному вве денні енергії у дисперсні середовища; створення нового класу тепломасообмінних апаратів, заснованих на принципі дискретно- ім пульсного введення енергії. Умовно розрізняють жорсткі й м’які ме- ханізми ДІВЕ [1]. Для стимулювання й ін- тенсифікації технологічних процесів, по в’я- заних з руйнуванням твердих або рідких дисперсій, колоїдних частинок, міцелярних структур, клітин мікроорганізмів, а також з метою впливу на кінетику перебігу хіміч- них і біохімічних реакцій доцільно застосо- вувати жорсткі механізми ДІВЕ. М’які ме- ханізми використовують для прискорення процесів міжфазного тепло- і масообміну, інтенсивного перемішування багатокомпо- нентних середовищ. КАВІТАЦІЙНІ МЕХАНІЗМИ ДІВЕ Найефективнішим механізмом спрямова- ного впливу на перебіг нанопроцесів у су- прамолекулярних структурах і біологічних об’єктах є кавітація. Саме ініціювання ка- вітаційних механізмів уможливлює створен- ня високоамплітудних енергетичних імпуль- сів з тривалістю кілька наносекунд і дає змогу концентрувати енергію таких імпуль- сів у дискретних локальних зонах наноме- трових розмірів. Кавітаційні методи інтен- сифікації технологічних процесів застосо- вують у різних виробництвах, пов’язаних з обробленням рідинних продуктів, у промис- лових технологіях оброблення харчових продуктів. Проте, незважаючи на значне по- ширення кавітаційних методів у сучасних технологіях, природу самої кавітації і супут- ніх ефектів ще далеко не з’ясовано. Трудно- щі у вивченні закономірностей перебігу ка- вітаційних процесів можна пояснити тим, що способів візуалізації і реєстрації таких швидкоплинних процесів та їх взаємодії з макрооб’єктами сьогодні немає. Тому під час дослідження цих процесів найдієвішими засобами є сучасні математичні моделі й ком п’ютерні технології. На динаміку реальних процесів, що відбу- ваються в апаратах і установках і ґрунтують- ся на принципі ДІВЕ, впливає багато чинни- ків, і для точного моделювання таких проце- сів необхідно враховувати характер впливу кожного фактора. При цьому інтенсивність впливу певного ефекту може посилюватися або послаблюватися іншими чинниками. У такому разі стають непридатними принципи мультиплікативності й суперпозиції враху- вання окремих факторів, а отже, системи, що реалізують принцип ДІВЕ, слід розглядати як багатофакторні системи, для моделюван- ня яких необхідно використовувати сучасні аналітичні й чисельні методи. Таким чином, для точного моделювання складних процесів і явищ із застосуванням ДІВЕ спрощені теоретичні підходи є мало- ефективними. Вимоги високої точності про- гнозування зазначених процесів спричиню- ють необхідність використання сучасних теоретичних підходів, які дають змогу роз- глянути досліджувані явища з різних точок зору і виявити раніше невідомі закономір- ності. Тому відчутним проривом у цьому на- прямі було розроблення і створення моделі динаміки одиничної парової бульбашки. Ця модель, на відміну від попередніх, є фізично достовірною і без додаткових обмежень од- наково добре описує поведінку парової або парогазової бульбашки за будь-яких почат- кових умов. Для теоретичного аналізу поведінки буль- башкового кластеру в конкретному кавіта- ційному пристрої та оцінювання рівня очі- куваних динамічних і термічних ефектів розроблено математичну модель кавітацій- ного кластеру (ансамблю парових бульба- шок), що ґрунтується на моделі динаміки одиничної парогазової бульбашки Долін- 49ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2013, № 8 СТАТТІ ТА ОГЛЯДИ ського — Іваницького [2, 3]. На основі моде- лі динаміки одиничної бульбашки з ураху- ванням в’язкості й стисливості рідини пока- зано, що саме стисливість рідини відповідає на цій стадії за формування потужних акус- тичних імпульсів і акустичного шуму, що супроводжують явища розвиненої кавітації. В рамках моделі розраховано величини амп- літуд цих імпульсів, які випромінює кластер у навколишнє середовище. Встановлено, що для води максимальні значення імпуль- сів тиску всередині бульбашок кластеру, а також у шарі рідини, який межує з поверх- нею бульбашки, досягають величин близько 10 000 МПа, а тривалість такого імпульсу не перевищує 50 нс. На цій надзвичайно корот- кій стадії процесу кавітації температура ре- човини в невеликій локальній ділянці (роз- міром ~1–5 мкм) перевищує 5 000 К. Наве- дені максимальні значення температури й тиску набагато вищі, ніж критичні значення цих параметрів для води. За таких умов речовину в цьому мікрооб’ємі впродовж згаданого проміжку часу можна розглядати як надкритичний флюїд. Відомо, що в рідині, яка перебуває в стані надкритич- ного флюїду, значення теплофізичних харак- теристик, таких як густина, ізобарна стисли- вість, ізобарна теплоємність тощо, змінюються на порядки порівняно з рідиною в докритич- ному стані. Ці фактори якісно впливають на характер процесів перенесення маси і тепло- ти в надкритичному флюїді, а також на кіне- тику перебігу хімічних реакцій. Показано, що в часовому наномасштабному вимірі віднос- но короткочасна тривалість перебування ре- човини в зоні кавітаційного захлопування бульбашки є достатньою для перебігу хіміч- них та біохімічних реакцій (процесів) на мо- лекулярному рівні. Характерний час перебігу більшості таких реакцій вимірюється піко- секундами. Одним із способів генерування бульба- шок є адіабатне скипання потоку за допомо- гою спрямованого зменшення тиску вздовж проточного тракту. У міру падіння тиску в однофазовій системі виникають зародки па- рової фази, а далі — зона бульбашкового кипіння з достатньо інтенсивним пароутво- ренням. Цей режим пов’язаний з падінням тиску нижче кривої насичення. В роботах [4, 5] наведено математичну модель адіабат- ного скипання рідини в каналі з урахуван- ням взаємодії між фазами та зі стінками ка- налу. Вона ґрунтується на фундаментальних законах збереження маси, імпульсу, енергії фаз, законах взаємодії на міжфазовій по- верхні та зі стінками каналу. Глибокий ана- ліз механізмів інтенсифікації тепломасооб- мінних процесів у гетерогенних середови- щах у пульсуючих потоках наведено в роботі [6]. Процес адіабатного скипання перегріто- го потоку використовують для розроблення технологій емульгування та гомогенізації різних дисперсних середовищ. ЗАСТОСУВАННЯ ПРИНЦИПУ ДІВЕ В БІОТЕХНОЛОГІЇ В ІТТФ НАН України створено техноло- гію термовакуумного оброблення (ТВО) бі- ологічно активних рідинних продуктів з ме- тою підвищення їхніх якісних показників [7]. Ефективність цієї технології зумовлена ініціюванням в апараті різноманітних меха- нізмів ДІВЕ, зокрема механізмів вибухового скипання та кавітації. Кавітаційні ефекти реалізують у робочому колесі відцентрових насосів, які використовують як продуктові насоси для перекачування рідкого продукту і які за умовами технології номінально пра- цюють у кавітаційному режимі. Так, у про- цесі оброблення молоко послідовно зазнає дворазової кавітаційної дії. Перша стадія ка- вітаційного оброблення відбувається в на- сосі, що працює в інтервалі температур 59– 60°С. Після виходу з насоса молоко зазнає термічного оброблення в пастеризаторі за температури 80–95°С. Друга стадія кавіта- ційного оброблення відбувається перед ви- ходом продукту з апарата у відцентровому насосі, який працює в інтервалі температур 25–30°С. Рівень кавітаційної дії в кожному з цих насосів, як зазначено вище, залежить від температурного режиму оброблення. Отже, в технології термовакуумного об- роблення відцентрові насоси, призначені 50 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2013, № 8 СТАТТІ ТА ОГЛЯДИ для перекачування великих об’ємів рідинно- го продукту, виконують також функцію каві- таційного реактора. У роботі [8] показано результати аналітичного дослідження каві- тації у відцентрових насосах, що використо- вують у технології ТВО, і проведено розра- хунки інтенсивності динамічних ефектів ка- вітації залежно від режимів оброблення. Результати теоретичного дослідження мит- тєвих значень величини і напрямку векторів локальної швидкості мікротечій рідини в міжбульбашковому просторі тривимірного кластеру свідчать про наявність у ньому над- звичайно сильних зсувних напружень, по- рядку 103–105 Па. Разом з тим, значення температур і тисків пари всередині кавіта- ційних бульбашок на стадії їх максимально- го стиснення заходять далеко в закритичну область, а час існування таких зон з аномаль- но високими термодинамічними параметра- ми не перевищує 20 нс. У межах цієї зони вода перебуває у фазовому стані надкритич- ного флюїду. За таких умов у водних білко- вих розчинах відбувається гідратація протеї- нових молекул, що є визначальним факто- ром термостійкості молока. Молекули білка схильні до асоціації внаслідок взаємодії між радикалами за участю водневих і гідрофоб- них зв’язків. У закритичній області можливе руйнування енергетичних зв’язків під дією теплової енергії, яка дорівнює 21 кДж/моль, що перевищує енергію водневого зв’язку й гідрофобної взаємодії і призводить до руй- нування білкових агрегацій. Такий вплив кавітаційних механізмів ДІВЕ на білкові структури підтверджують результати дослідження фракційного скла- ду білків молока. У разі застосування запро- понованої технології термогідродинамічно- го оброблення молока характер зміни фрак- ційного складу білків істотно відрізняється від того, що спостерігається у традиційних технологіях термооброблення. Термогідро- динамічне оброблення спричинює зменшен- ня кількості високомолекулярних білкових комплексів (міцел) і водночас — збільшення кількості фракцій з низькими молекулярни- ми масами, що сприяє підвищенню агрега- ційної стійкості комплексів і термостійкості молока в процесі оброблення. Наочним прикладом ефективної енерге- тичної та динамічної дії кавітаційних меха- нізмів ДІВЕ є пригнічення мікрофлори моло- ка під впливом кавітації. Експериментальні дослідження свідчать, що рівень бактеріаль- ного обсіменіння вже після першого кавіта- ційного оброблення в насосах знижується на два порядки. При цьому кількість деяких ви- дів бактерій на цих стадіях зменшується до нульового рівня. Додаткове зниження кіль- кості мікроорганізмів ще на два порядки від- бувається під час наступного термообро- блення в пастеризаторі. Доведено, що ефек- тивність знищення більшості зі стійких форм мікроорганізмів у результаті кавітаційного оброблення в насосах значно вища, ніж піс- ля термооброблення. Висока ефективність знищення шкідливої мікрофлори під дією лише динамічних меха- нізмів кавітації створює можливість для про- ведення термогідродинамічного оброблення молока за вказаною технологією за істотно менших температур пастеризації та гаран- тованого збереження потрібного ступеня стерилізації. Це дозволить значно (до 35%) скоротити енергетичні витрати на термічне оброблення продукту на підприємствах мо- лочної промисловості. Розвиток нанотехнологій, які дають змогу проводити й контролювати процеси на мо- лекулярному чи навіть атомарному рівні, відкривають широкі й привабливі перспек- тиви створення матеріалів з унікальними фі- зичними, хімічними та біофізичними влас- тивостями. Останнім часом такі матеріали ефективно і з користю застосовують в енер- гетиці, інформаційних технологіях, матеріа- лознавстві, біології, медицині та інших при- кладних сферах. З цього погляду неабиякий науковий і практичний інтерес становлять везикулярні наноструктури, утворені молекулами фос- фоліпідів. У полярних і неполярних розчи- нах фосфоліпіди здатні до самоорганізації з утворенням замкнених везикулярних струк- тур розмірами в дискретних інтервалах від 51ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2013, № 8 СТАТТІ ТА ОГЛЯДИ 25 до 100 нм та від 200 до 500 нм. У процесі утворення везикул певна частина дисперсій- ного рідинного середовища потрапляє все- редину везикули — у внутрішню порожнину, обмежену двошаровою мембраною, а отже, у везикулу можна вводити різні біологічно ак- тивні речовини, вітаміни, ферменти тощо. Такий спосіб капсулювання зазначених біологічно активних речовин чи ліків забез- печує адресну доставку необхідної мінімаль- ної кількості лікарського препарату безпосе- редньо до живої клітини і водночас захищає його від негативного впливу навколишнього середовища (кислотності, лужності, підви- щених температур тощо). Напівпроникна двошарова мембрана (завтовшки 4 нм) обе- рігає замкнений у ліпосомі препарат від дії несприятливих зовнішніх факторів і, разом з тим, запобігає перевищенню потрібної дози препарату під час його дії на живий організм. Ліпосома, по суті, є наноконтейнером, з яко- го препарат поволі вилучається в потрібних дозах протягом заданого терміну. Технологічні засоби одержання ліпосом із заданими властивостями потребують спря- мованого динамічного чи акустичного впли- ву з використанням різного роду механічних диспергувальних пристроїв або ультразву- кових генераторів. В ІТТФ НАН України вперше запропоновано метод дискретно- ім пульної концентрації енергії для створен- ня промислових технологій отримання ве- зикулярних фосфоліпідних наноструктур із заданими властивостями. Як відомо, з технологічного погляду про- цеси ферментації визначаються передусім ефективним подаванням, наступним барбо- туванням та інтенсивним перемішуванням живильного повітря з культуральним середо- вищем мікроорганізмів. Процес ферментації полягає у вирощуванні мікроорганізмів в умовах рівномірного локального розподілу кисню, що дискретно надходить до техноло- гічного об’єму середовища. Тому для реалі- зації ферментативних процесів ефективним є впровадження методу ДІВЕ. Для вибору оптимальних режимних параметрів фермен- тації важливими є дослідження різних те- плофізичних явищ, що супроводжують цей процес, зокрема, конвективних ефектів пе- реносу речовини та енергії в базовій рідині (як правило, воді), живильного кисню, а та- кож ефектів руху і масопереносу мікроорга- нізмів. Оптимізацію режимів здійснюють на основі теоретичних розрахунків біоконвек- тивних процесів (біоконвекція — рух речо- вини середовища під дією перерозподілу щільності, зумовленого рухом мікроорганіз- мів). Критерій виникнення біоконвективних потоків визначають на основі методу ліній- них збурень. У разі дії теплових ефектів за- вдання ускладнюється, і критерії нестійкості вже виявляються також функцією темпера- турного режиму. Нелінійна модель біокон- вективної нестійкості (модель Лоренца) дає змогу визначити не лише критерій виник- нення біоконвекції, а й початок осцилюючої нестійкості та перехід до турбулентного ре- жиму. Турбулентний рух у біоконвекції від- бувається в дуже тонкому шарі і тому є май- же двовимірним. Для побудови моделі тур- булентного масопереносу при біоконвекції було використано ренормалізаційно-гру по- вий аналіз, якій дозволяє абстрагуватися від феноменологічного (емпіричного) підходу. Приклади розрахунків біоконвективних те- чій наведено в [9]. Для сучасних біотехнологій важливим ас- пектом є розуміння процесів, що відбува- ються під час поділу клітини. Заключний етап поділу клітини, коли перемичка, що з’єднує дві дочірні клітини, тоншає і розри- вається, називають цитокінезом. Експери- ментальні дані вказують, що порушення ци- токінезу призводить до появи множинних міжклітинних містків та багатоядерних клі- тин і ставить під загрозу їх геномну й клі- тинну цілісність. Поява таких «дефектних» клітин може спричинити, наприклад, онко- логічні захворювання. Для розрахунків процесів цитокінезу було використано квазігомогенну математичну модель неньютонівської рідини, основану на рівнянні Нав’є — Стокса з урахуванням сил поверхневого натягу між взаємонепро- никними фазами. Модель замикається: 52 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2013, № 8 СТАТТІ ТА ОГЛЯДИ • залежністю між тензорами напруг і швидкості деформацій (Oldroyd-B модель) [10]; • виразом для щільності середовища в обчислювальній комірці залежно від зна- чень об’ємних фракцій кожної фази. Поверхню поділу між цитоплазмою та зо- внішнім середовищем визначають відповід- но до розв’язання рівнянь нерозривності для об’ємних фракцій цитоплазми й зовніш- нього середовища. РОТОРНО-ІМПУЛЬСНА ТЕХНОЛОГІЯ Розвиток різних мікрорідинних пристроїв за кілька останніх десятиріч зумовив зрос- тання інтересу до мікромасштабних потоків. Виробничі процеси було спрямовано на роз- роблення пристроїв з характерними розмі- рами потоків порядку 10–6 м. Для перемішу- вання, емульгування і гомогенізації різних гетерогенних систем широко використо- вують роторно-пульсаційні апарати цилін- дричного типу, розроблені в ІТТФ НАН України. Апарати працюють за принципом ДІВЕ — у потоку рідини створюються висо- кі градієнти швидкості та пульсації тиску, що призводять до руйнування міжфазо- вих поверхонь дисперсних включень. Таких ефектів досягають завдяки конструктивним особливостям апаратів роторного типу, ро- бочими органами яких є коаксіальні перфо- ровані циліндри із зазорами між ними. Дослідження мікромасштабного масопе- реносу утруднені через те, що закони, які традиційно використовують у теплопередачі й гідродинаміці макрообладнання, не опису- ють істинну поведінку мікропотоку. Харак- тер мікропереносу в них залежить не стільки від ефектів розрядженості, що є результатом зменшення щільності, а скоріше від змен- шення розмірних масштабів, по в’язаних з областю течії. Роторно-пульсаційні апарати характери- зуються досить малими величинами ширини каналів, що дає змогу розглядати їх як мікро- канали з ефектами проковзування потоку на стінках. У цьому випадку межі виникнення відцентрової нестійкості залежать не лише від ширини каналу, а й визначаються також ступенем проковзування. У статті [11] на основі методу лінійних збурень проведено теоретичні дослідження критеріїв відцен- трової нестійкості в мікроканалах між ци- ліндрами, що обертаються, і в нерухомому криволінійному каналі. Показано, що залеж- ності критичних чисел Тейлора і Діна від ширини мікроканалу мають мінімум, і прин- ципово відрізняються від випадку течії без проковзування. Пошук нових апаратно-конструктивних і режимно-технологічних рішень спрямовано на підвищення ефективності роботи апара- тів та інтенсифікацію процесів у середови- щах, що потребує теоретичних досліджень з вивчення гідродинамічної обстановки, мо- делювання процесів у нових апаратах. Ве- дуться роботи з розроблення тривимірної СРБ-моделі течії рідини і теплопереносу в ній, що дасть змогу на основі отриманих гід- родинамічних і теплових збурень параме- трів потоку здійснити узагальнення можли- вих механізмів диспергування в апараті та оцінювання їх впливу на кінцевий розмір дисперсних включень. Ряд теплотехнологічних процесів (структу- рування, подрібнення, диспергування, емульгу- вання, гомогенізація, перемішування тощо) проводять у роторно-пульсаційних апаратах дисково-циліндричного типу, що реалізують принцип ДІВЕ. Внутрішні зазори в такому обладнанні прямо залежать від розмірів одер- жуваних у них частинок. Отже, для нано- масштабних процесів зазори повинні мати такі ж самі розміри. У високодисперсних системах, на відміну від грубодисперсних, поряд з переліченими вище факторами істотну роль відіграють кон- тактні взаємодії між дисперсними частинка- ми, зумовлені дисперсійними силами, а також сукупністю поверхневих явищ на міжфазових межах. Тому при чисельному моделюванні ви- сокодисперсні мікро- і наномасштабні систе- ми не можна розглядати як суцільні середови- ща. Для дослідження їхнього теплообміну і гідродинаміки використано підходи, заснова- ні на ґратчастому рівнянні Больцмана. 53ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2013, № 8 СТАТТІ ТА ОГЛЯДИ Метод ґрат Больцмана ґрунтується на дискретних рівняннях Больцмана [12]. У ньому розглядають імовірнісний розподіл частинок, що перебувають у розрахунковій комірці, та їхніх швидкостей у кожний мо- мент часу з урахуванням їх зіткнень. Для врахування зміни розподілу частинок, ство- рюваного цими зіткненнями, у методі ґрат Больцмана використано інтеграл зіткнень у наближенні BGK. Метод молекулярної динаміки заснова- ний на чисельному розв’язанні класичних рівнянь руху частинок у деякому виділено- му об’ємі середовища. Для кожного атома за- писують рівняння руху у вигляді другого за- кону Ньютона. Передбачається, що всі сили мають потенційний (консервативний) ха- рактер і внески в потенційну енергію не за- лежать від конфігурації молекул. Миттєву температуру при моделюванні цим методом визначають як середню кінетичну енергію, що припадає на один ступінь свободи розра- хункової системи. Температуру середовища визначають усередненням її миттєвих зна- чень за деяким інтервалом часу. Дисипативна динаміка частинок (DPD) покликана описувати гідродинаміку рідини, течію рідин. Під дисипативною частинкою мають на увазі маленьку краплю рідини. На відміну від методу молекулярної динаміки, що враховує тільки консервативні сили, ме- тод динаміки дисипативних частинок урахо- вує три види сил: консервативні, дисипатив- ні й випадкові (броунівські). До дисипатив- них сил відносять сили тертя з навколишнім середовищем, а випадкові сили враховують вплив навколишніх частинок (наприклад, зі- ткнення між частинками). Модель замика- ється виразом, що пов’язує дисипативні й випадкові сили. Щоб уникнути труднощів, пов’язаних з гідродинамічними взаємодіями між тверди- ми частинками, Танака і Аракі запропону- вали новий метод моделювання (метод гід- родинаміки частинок, FPD) для незарядже- них колоїдних суспензій, в якому молекули рідини розглядаються як нерозривне рідке середовище. Ключовою особливістю цього методу є моделювання твердої колоїдної частинки як частинки рідини з високою в’язкістю, що не деформується. Рідина, що містить незначну кількість (1–3 об.%) наночастинок деяких матеріалів, може в результаті зміни теплофізичних властивостей (теплопровідність, в’язкість, поверхневе тяжіння тощо) виявляти здат- ність до інтенсифікації процесів відведення теплоти від нагрітих поверхонь. В ІТТФ НАН України під керівництвом академіка НАН України А.А. Долінського розроблено ДІВЕ-технологію отримання подібних ста- більних нанорідин [13]. Їхні гідродинамічні й теплофізичні властивості було досліджено теоретично на основі груп симетрії, що до- зволило звести задачу до автомодельної форми [14]. Нанорідини можуть бути широ- ко застосовані в різних промислових техно- логіях, наприклад у металургії при загарту- ванні металевих виробів. Для здійснення тепломасообміних про- цесів у системах «тверде тіло — рідина» в Інституті розробили й виготовили мобіль- ний агрегат типу «Фарматрон-3000». Фарматрон-3000 54 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2013, № 8 СТАТТІ ТА ОГЛЯДИ Конструктивно в агрегаті передбачено можливість підключення до діючого на фар- мацевтичних підприємствах технологічного обладнання. Нині агрегат використовують для здійснення процесів диспергування й гомогенізації в процесі виготовлення препа- ратів для зовнішнього застосування: мазей, гелів, лініментів, та інших аерозольних препаратів. За допомогою «Фарматрон-3000» вперше було отримано структуровані спиртові гелі. Вдалося прискорити процеси структуруван- ня в спиртовмісних системах, що вдвічі змен- шило тривалість виробничого циклу, позбу- тися низки трудомістких операцій і поліп- шити якість готового продукту. Для виготовлення очних лікарських пре- паратів з рідинним дисперсійним середови- щем спеціалістами Інституту було розробле- но й виготовлено установку «Микротрон», яка включає дві стадії подрібнення дисперс- них частинок. Особливість такої установки полягає в тому, що м’які лікарські форми з розміром твердих частинок не більше ніж 10 мкм не травмують рогівку ока. ЕКСТРАКЦІЯ У технологіях ДІВЕ часто реалізують осцилювальні режими течії, зокрема в пульсаторах (екстракція). У дослідженнях турбулентності на основі ренормгрупового (RNG) підходу аналіз проводили з припу- щенням, що вся нестаціонарність процесу полягає у високочастотних турбулентних пульсаціях. Це давало змогу під час оціню- вання інтегралів за хвильовими числами, що виникають через використання (d+1)- вимірного перетворення Фур’є, обмежува- тися енергетичною межею, коли частота прямує до нуля. Таке спрощення призво- дить до неврахування нестаціонарних про- цесів, що відбуваються повільно (порівняно з турбулентними пульсаціями), характер- них для реальних процесів гідро динаміки. Модифікована нестаціонарна RNG-мо дель дозволяє усунути цей недолік і врахува- ти безпосередньо нестаціонарність самого потоку. Гідродинамічні, тепло- і масообмінні про- цеси в екстракторах можна розглядати як процеси в пористих середовищах. Одним із способів моделювання турбулентності в та- ких середовщах є метод ренормалізаційної групи [15]. У разі пористого середовища цей метод дозволяє виявити фізичну суть впли- ву складової Форхаймера на закономірності турбулентного потоку без залучення емпі- ричної інформації, а також урахувати вплив складової Дарсі на ефективну в’язкість. Для визначення критерію виникнення турбу- лентності в пористих середовищах можна застосувати або лінійний метод збурень (не- стійкість Орра — Зоммерфельда) [16], або нелінійну модель нестійкості Лоренца. Абсорбційні процеси насичення рідини розчинними в ній газами досить поширені в харчовій промисловості, хімічних та біотех- нологіях, технологіях кондиціонування при- родних і стічних рідин, аерації рибогоспо- дарських водосховищ. У багатьох випадках процес абсорбції є визначальним для тех- ніко-економічних показників технологій. У роботах [17, 18] представлено нову абсорб- ційну технологію і обладнання для газуван- ня (сатурації) безалкогольних напоїв і ши- пучих вин. Цей процес потребує значних енергозатрат. У ІТТФ НАН України прове- дено теоретичні й експериментальні дослі- дження гідродинаміки і тепломасообміну в пневмопульсаційному апараті камерного типу, на базі яких розроблено технологію й устаткування для диспергування газу в рі- дині та прискорення процесу розчинення газу з використанням принципу ДІВЕ. Про- цеси гідродинаміки й теплообміну в пнев- мопульсаційному екстракторі адекватно описуються ренормгруповою (k–ε)-моделлю турбулентності. Розроблено принципово нову енерго- ощадну технологію швидкісної сатурації на- поїв та установку синхронно-змішувального типу продуктивністю 7000 літрів газованого напою за годину. Нова технологія газування напоїв порівняно з традиційною забезпечує насичення води СО2 за 18–20°С, а також зниження на 70% електричної потужності 55ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2013, № 8 СТАТТІ ТА ОГЛЯДИ лінії виробництва газованих напоїв завдяки невикористанню холодильного обладнання та зниження на 50% потужності сатурацій- них насосів. Цю технологію можна викорис- тати в інших галузях промисловості для створення нових енергоощадних абсорбцій- них технологій. ГРАНУЛЯЦІЯ Для виробництва гранульованих продук- тів широко використовують процеси дис- пергування рідких середовищ. Проте їх ре- альна ефективність залежить від монодис- персності одержуваних частинок. Значного підвищення ефективності цих процесів до- сягають, застосовуючи вібраційне диспергу- вання рідини, яке ґрунтується на збудженні вимушеного розпаду струменів за допомо- гою модуляції швидкості витікання рідини і забезпечує одержання потоків крапель із складом, близьким до монодисперсного. Для розрахунків процесів грануляції ви- користано квазігомогенну математичну мо- дель на основі рівняння Нав’є–Стокса з ура- хуванням сил поверхневого натягу. Модель замикається виразом для щільності середо- вища в розрахунковій комірці залежно від значень об’ємних фракцій кожної фази. При цьому фази мають бути взаємно непроник- ними. Для кожної комірки сума об’ємних фракцій усіх фаз становить одиницю. По- верхня поділу між фазами визначається від- повідно до розв’язку рівняння нерозривно- сті для об'ємної фракції кожної фази. ВПРОВАДЖЕННЯ ПРИНЦИПІВ ДІВЕ У ПРОМИСЛОВОСТІ На сьогодні як в Україні, так і за кордоном впроваджено тисячі різноманітних пристроїв і апаратів, що ґрунтуються на принципі ДІВЕ. Наприклад, разом з Інститутом про- блем лиття НАН України впроваджено устаткування пневмопульсаційного перемі- шування рідких металів та металів, що крис- талізуються, для інтенсифікації тепломасо- обміну в об’ємі, вирівнювання градієнта температур і усереднення хімічного складу зливків, інтенсифікації теплообміну з на- Табл. 1. Характеристики апаратів, що працюють за принципом ДІВЕ Апарати Технологія ДІВЕ З м іш ув ан ня Го м ог ен із ац ія Е кс тр ак ці я Д ег аз ац ія Е м ул ьг ац ія П од рі бн ен ня К он це нт ру ва нн я Гр ан ул яц ія Роторно- пульсаційний апарат х х х х х Вакуумний гомогенізатор х х х х Вакуумний емульгатор х х х х Вакуумний дегазатор х х х Пульсатор х х х х Імпульсний екстрактор х х х Гранулятор х Кавітатор х х х х Табл. 2. Застосування математичних моделей у різних технологіях ДІВЕ Модель Технологія ДІВЕ З м іш ув ан ня Го м ог ен із ац ія Е кс тр ак ці я Д ис пе рг ув ан ня Ф ер м ен та ці я Долінського–Іваницького х х х Накорчевського–Баска х Нестійкості Орра–Зоммерфельда х х Відцентрової нестійкості мікротечій х RNG турбулентності х х х Розпаду струменя х Групові методи х MD х х DPD х х х LBM х Нестійкості Лоренца х х 56 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2013, № 8 СТАТТІ ТА ОГЛЯДИ вколишнім середовищем, руйнування фрон- ту кристалізації. Разом із Фізико-техно- логічним інститутом металів і сплавів НАН України проведено випробування пневмо- пульсаційного перемішування рідкої фази сталевого зливка масою 19,5–23,0 т на мета- лургійному комбінаті «Азовсталь». З вико- ристанням розробленого методу перемішу- вання виконано дослідження з отримання синтетичного ливарного чавуну на Доне- цькому металургійному заводі і з позапічно- го оброблення сталі — на підприємстві «Ka- wasaki Stееl» в Японії. Крім того, принцип ДІВЕ успішно вико- ристовують у багатьох дослідних організа- ціях для створення високопродуктивних та енергоощадних промислових апаратів. У Тамбовському державному технічному університеті (Росія) на основі дослідження кавітаційних явищ у роторних апаратах роз- роблено узагальнену методику розрахунку та оптимізації таких апаратів. У Тер но піль- сько му національному технічному універси- теті імені Івана Пулюя досліджують вплив гідродинамічних характеристик кавітацій- ного обладнання на ефективність оброблен- ня технологічних середовищ, енергетичні аспекти використання гідродинамічних ка- вітаційних пристроїв у технологічних про- цесах. У Сибірському федеральному уні- верситеті (Красноярськ) вивчають процеси тепломасообміну в суперкавітаційному ви- парнику з відбором пари в потоці. Найхарак- тернішим прикладом практичної реалізації принципу ДІВЕ є створення промислового ферментатора зі скиданням тиску. Модерні- зація ферментатора за методом ДІВЕ дала змогу скоротити питомі витрати енергії на 1,0–1,5 кВт·год/м3, зменшити на 50% кіль- кість води, що витрачається на охолодження, і практично виключити витрати піногасни- ка. Продуктивність апарата, що працює за цим методом, зростає на 20%. Було виготов- лено і успішно впроваджено на Саранському заводі медичних препаратів (Росія) два апа- рати з об’ємом реактора 16 і 63 м3. Довготри- вала експлуатація показала їхні високі екс- плуатаційні характеристики. В табл. 1 наведено характеристики апара- тів, створених для реалізації відповідних технологій, які ґрунтуються на принципі ДІВЕ. Застосування сучасних математич- них моделей і підходів для дослідження на- нопроцесів у різних технологіях ДІВЕ наве- дено в табл. 2. Практичне використання принципів ДІВЕ під час створення і застосування нанотехно- логій і наноматеріалів неможливе без про- ведення комплексних експериментальних досліджень з виявлення фундаментальних механізмів самоорганізації наноструктур, а також способів реалізації процесів, які забез- печують необхідні функ ціональні характе- ристики нових матеріалів. Для подальших досліджень багатофактор- них систем, очевидно, слід якомога ширше використовувати спектр усіх наявних моде- лей, підходів, методів і процедур. Без сумні- ву, це буде однією з умов успішного вирішен- ня багатьох фундаментальних і прикладних проблем, які стоять сьогодні перед наукою. СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ 1. Долинский А.А., Иваницкий Г.К. Тепломассообмен и гидродинамика в парожидкостных дисперс- ных средах: теплофизические основы дискретно- импульсного ввода энергии. — К.: Наук. думка, 2008. — 381 с. 2. Долинский А.А., Иваницкий Г.К. Теоретическое обо- снование принципа дискретно-импульсного ввода энергии. 1. Модель динамики одиночного паро- вого пузырька // Пром. теплотехника. — 1995. — Т. 17, № 5. — С. 3–28. 3. Долинский А.А., Иваницкий Г.К. Теоретическое обоснование принципа дискретно-импульсного ввода энергии. 2. Исследование поведения ансам- бля паровых пузырьков // Пром. теплотехника. — 1996. — Т. 18, № 1. — С. 3–20. 4. Долинский А.А., Накорчевский А.И. Вскипающие адиабатные потоки через сужающие устройст- ва // Пром. теплотехника. — 1988. — Т. 10, № 6. — С. 9–13. 5. Долинский А.А., Басок Б.И., Накорчевский А.И. Адиабатные вскипающие потоки. — К.: Наук. дум- ка, 2001. — 207 с. 6. Накорчевский А.И., Басок Б.И. Гидродинамика и тепломассоперенос в гетерогенных системах и пульсирующих потоках. — К.: Наук. думка, 2001. — 348 с. 57ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2013, № 8 СТАТТІ ТА ОГЛЯДИ 7. Шурчкова Ю.А. Адиабатное вскипание. Практи- ческое использование. — К.: Наук. думка, 1999. — 208 с. 8. Долинский А.А., Басок Б.И., Гулый С.И. и др. Дис- кретно-импульсный ввод энергии в теплотехно- логиях. — К.: ИТТФ НАНУ, 1996. — 207 с. 9. Долинский А.А., Авраменко А.А., Басок Б.И., Кузне- цов А.В. Биоконвективные эффекты в процессах ферментации // Пром. теплотехника. — 2005. — Т. 27, № 5. — C. 5–10. 10. Тыринов А.И. Численное моделирование гидро- динамики цитокинеза // Промышленная тепло- техника. — 2011. — Т. 33, № 1. — С. 38–41. 11. Avramenko A.A., Kuznetsov A.V. Instability of a slip flow in a curved channel formed by two concentric cylindrical surfaces // Eur. J. Mech. B. — 2009. — V. 28, № 6. — P. 722–727. 12. Тыринов А.И., Авраменко А.А., Басок Б.И., Да вы- денко Б.В. Моделирование течения в микроканале на основе решетчатого уравнения Больцмана // Инженерно-физический журнал. — 2012. — № 1. — С. 59–65. 13. Долинский А.А., Грабов Л.Н., Грабова Т.Л. Метод ДИВЭ в инновационных технологиях и тепломас- сообменном оборудовании // Пром. теплотехни- ка. — 2012. — Т. 34, № 3. — С. 18–30. 14. Avramenko A.A., Blinov D.G., Shevchuk I.V. Self-similar analysis of fluid flow and heat-mass transfer of na no- fluids in boundary layer // Phys. Fluids. — 2011. — V. 23. — P. 082002(1–8). 15. Avramenko A.A., Kuznetsov A.V. Renormalization group model of macroscopic turbulence in porous media // Transp. Porous Media. — 2006. — V. 63. — P. 175–193. 16. Avramenko A.A., Kuznetsov A.V., Basok B.I., Bli nov D.G. Investigation of stability of a laminar flow in a paral- lel-plate channel filled with a fluid saturated porous medium // Phys. Fluids. — 2005. — V. 17. — P. 094102(1–6). 17. Долинский А.А., Басок Б.И., Шетанков О.К., Чай- ка А.И. Энергосберегающие абсорбционные техно- логии в производстве газированных напитков // Пром. теплотехника. — 2001. — Т. 23, № 4–5. — C. 137–140. 18. Dolinsky A.A., Tyrinov A.I., Avramenko A.A., Basok B.I. et al. Numerical simulation of water jet breakup under the influence of flow velocity oscillations // J. Eng. Thermophys. — 2008. — V. 17, N. 2. — P. 130–133. Стаття надійшла 02.04.2013 р. А.А. Долинский, А.А. Авраменко, Г.К. Иваницкий Институт технической теплофизики НАН Украины ул. Желябова, 2а, 03680, Киев, Украина ИСПОЛЬЗОВАНИЕ МЕХАНИЗМОВ И МЕТОДОВ ДИВЭ ДЛЯ УПРАВЛЕНИЯ КИНЕТИКОЙ ПРОТЕКАНИЯ НАНОУРОВНЕВИХ ПРОЦЕССОВ Представлен обзор теоретических основ и при- кладных методов тепломассообмена при дискретно- импульсном вводе энергии в дисперсные среды. Рас- смотрены технологии, основанные на принципе дискретно-импульсного ввода энергии: смешивании, гомогенизации, экстракции, дегазации, эмульгации, измельчении, концентрировании и грануляции. При- ведены примеры высокопроизводительных и энер- госберегающих промышленных аппаратов, исполь- зующих этот принцип. Рассмотрены перспективы развития и практического использования принципов дискретно-импульсного ввода энергии при создании современных нанотехнологий и наноматериалов. Ключевые слова: тепломассообмен, дискретно- им пульсный ввод энергии, гомогенизация, эмульгация, грануляция. A.A. Dolinsky, A.A. Avramenko, G.K. Ivanitsky Institute of Engineering Thermophysics of National Academy of Sciences of Ukraine 2a Zhelyabov Str., 03680, Kyiv, Ukraine USING THE TOOLS AND TECHNIQUES OF DIIE METHOD FOR CONTROL OF THE KINETICS OF NANO-LEVEL PROCESSES Review of the theoretical foundations and applied methods for heat and mass transfer of discrete-impulse input of energy in a dispersion medium is presented. The technology which is based on the principle of discrete- impulse input of energy is considered: mixing, homogeni- zation, extraction, decontamination, emulsification, grinding, concentrating and pelletizing. The examples of high-performance and energy-efficient industrial ma- chines using this principle are given. The prospects for the development and practical using the principles of discrete-impulse input of energy in creating modern nano technology and nanomaterials are considered. Keywords: heat and mass transfer, discrete-impulse input of energy, homogenization, emulsification, granula- tion.
id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-67871
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn	0372-6436
language	Ukrainian
last_indexed	2025-11-27T19:39:45Z
publishDate	2013
publisher	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
record_format	dspace
spelling	Долінський, А.А. Авраменко, А.О. Іваницький, Г.К. 2014-09-11T17:39:54Z 2014-09-11T17:39:54Z 2013 Використання механізмів і методів ДІВЕ для керування кінетикою перебігу нанорівневих процесів / А.А. Долінський, А.О. Авраменко, Г.К. Іваницький // Вісн. НАН України. — 2013. — № 8. — С. 47-57. — Бібліогр.: 18 назв. — укр. 0372-6436 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/67871 536.24 Наведено огляд теоретичних основ і прикладних методів тепломасообміну при дискретно-імпульсному введенні енергії у дисперсні середовища. Описано технології, засновані на принципі дискретно-імпульсного введення енергії: змішування, гомогенізації, екстракції, дегазації, емульгації, подрібнення, концентрування та грануляції. Наведено приклади високопродуктивних та енергоощадних промислових апаратів, дія яких ґрунтується на цьому принципі. Розглянуто перспективи розвитку і практичного використання принципів дискретно-імпульсного введення енергії у створенні сучасних нанотехнологій і наноматеріалів. Представлен обзор теоретических основ и прикладных методов тепломассообмена при дискретно-импульсном вводе энергии в дисперсные среды. Рассмотрены технологии, основанные на принципе дискретно-импульсного ввода энергии: смешивании, гомогенизации, экстракции, дегазации, эмульгации, измельчении, концентрировании и грануляции. Приведены примеры высокопроизводительных и энергосберегающих промышленных аппаратов, использующих этот принцип. Рассмотрены перспективы развития и практического использования принципов дискретно-импульсного ввода энергии при создании современных нанотехнологий и наноматериалов. Review of the theoretical foundations and applied methods for heat and mass transfer of discrete-impulse input of energy in a dispersion medium is presented. The technology which is based on the principle of discreteimpulse input of energy is considered: mixing, homogenization, extraction, decontamination, emulsification, grinding, concentrating and pelletizing. The examples of high-performance and energy-efficient industrial machines using this principle are given. The prospects for the development and practical using the principles of discrete-impulse input of energy in creating modern nano technology and nanomaterials are considered. uk Видавничий дім "Академперіодика" НАН України Вісник НАН України Статті та огляди Використання механізмів і методів ДІВЕ для керування кінетикою перебігу нанорівневих процесів Использование механизмов и методов ДИВЭ для управления кинетикой протекания наноуровневих процессов Using the tools and techniques of DIIE method for control of the kinetics of nano-level processes Article published earlier
spellingShingle	Використання механізмів і методів ДІВЕ для керування кінетикою перебігу нанорівневих процесів Долінський, А.А. Авраменко, А.О. Іваницький, Г.К. Статті та огляди
title	Використання механізмів і методів ДІВЕ для керування кінетикою перебігу нанорівневих процесів
title_alt	Использование механизмов и методов ДИВЭ для управления кинетикой протекания наноуровневих процессов Using the tools and techniques of DIIE method for control of the kinetics of nano-level processes
title_full	Використання механізмів і методів ДІВЕ для керування кінетикою перебігу нанорівневих процесів
title_fullStr	Використання механізмів і методів ДІВЕ для керування кінетикою перебігу нанорівневих процесів
title_full_unstemmed	Використання механізмів і методів ДІВЕ для керування кінетикою перебігу нанорівневих процесів
title_short	Використання механізмів і методів ДІВЕ для керування кінетикою перебігу нанорівневих процесів
title_sort	використання механізмів і методів діве для керування кінетикою перебігу нанорівневих процесів
topic	Статті та огляди
topic_facet	Статті та огляди
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/67871
work_keys_str_mv	AT dolínsʹkiiaa vikoristannâmehanízmívímetodívdívedlâkeruvannâkínetikoûperebígunanorívnevihprocesív AT avramenkoao vikoristannâmehanízmívímetodívdívedlâkeruvannâkínetikoûperebígunanorívnevihprocesív AT ívanicʹkiigk vikoristannâmehanízmívímetodívdívedlâkeruvannâkínetikoûperebígunanorívnevihprocesív AT dolínsʹkiiaa ispolʹzovaniemehanizmovimetodovdivédlâupravleniâkinetikoiprotekaniânanourovnevihprocessov AT avramenkoao ispolʹzovaniemehanizmovimetodovdivédlâupravleniâkinetikoiprotekaniânanourovnevihprocessov AT ívanicʹkiigk ispolʹzovaniemehanizmovimetodovdivédlâupravleniâkinetikoiprotekaniânanourovnevihprocessov AT dolínsʹkiiaa usingthetoolsandtechniquesofdiiemethodforcontrolofthekineticsofnanolevelprocesses AT avramenkoao usingthetoolsandtechniquesofdiiemethodforcontrolofthekineticsofnanolevelprocesses AT ívanicʹkiigk usingthetoolsandtechniquesofdiiemethodforcontrolofthekineticsofnanolevelprocesses

Використання механізмів і методів ДІВЕ для керування кінетикою перебігу нанорівневих процесів

Institution

Ähnliche Einträge