Етапи ідентифікації багатопараметричних технологій та шляхи їх реалізації

У статті розглянуто шляхи розв’язання задачі ідентифікації багатопараметричних технологій на
 прикладі технології виробництва чавунних валків марки СПХН-45. Використання такого підходу дає
 змогу визначати робочу область технології, раніше невідому частину робочої області, зокрема ке...

Full description

Saved in:
Bibliographic Details
Published in:Вісник НАН України
Date:2013
Main Authors: Большаков, В.І., Волчук, В.М., Дубров, Ю.І.
Format: Article
Language:Ukrainian
Published: Видавничий дім "Академперіодика" НАН України 2013
Subjects:
Online Access:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/67873
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:Етапи ідентифікації багатопараметричних технологій та шляхи їх реалізації / В.І. Большаков, В.М. Волчук, Ю.І. Дубров // Вісн. НАН України. — 2013. — № 8. — С. 66-72. — Бібліогр.: 16 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1860055368604844032
author Большаков, В.І.
Волчук, В.М.
Дубров, Ю.І.
author_facet Большаков, В.І.
Волчук, В.М.
Дубров, Ю.І.
citation_txt Етапи ідентифікації багатопараметричних технологій та шляхи їх реалізації / В.І. Большаков, В.М. Волчук, Ю.І. Дубров // Вісн. НАН України. — 2013. — № 8. — С. 66-72. — Бібліогр.: 16 назв. — укр.
collection DSpace DC
container_title Вісник НАН України
description У статті розглянуто шляхи розв’язання задачі ідентифікації багатопараметричних технологій на
 прикладі технології виробництва чавунних валків марки СПХН-45. Використання такого підходу дає
 змогу визначати робочу область технології, раніше невідому частину робочої області, зокрема керовані
 змінні та їх допустимі значення, визначати область компромісу критеріїв, які відповідають вимогам
 чинних ДСТУ. В статье рассмотрены пути решения задачи идентификации многопараметрических технологий на примере технологии производства чугунных валков марки СПХН-45. Применение такого подхода позволяет
 определять рабочую область технологии, ранее неизвестную часть рабочей области, включающую управляемые переменные и их допустимые значения, определять область компромисса критериев, удовлетворяющую требованиям действующих ГОСТов. The ways of solving the problem of identification of
 multiparameter technologies on the example of technology
 of production of cast iron rolls of mark 45 were considered
 in the article. The application of such approach
 allows to define the working sphere of technology, previously
 unknown part of the working sphere which includes
 the controlled variables and their accepted values, and to
 define the sphere of compromise criteria satisfying the requirements
 of existing technical conditions.
first_indexed 2025-12-07T17:00:44Z
format Article
fulltext 66 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2013, № 8 У статті розглянуто шляхи розв’язання задачі ідентифікації багатопараметричних технологій на прикладі технології виробництва чавунних валків марки СПХН-45. Використання такого підходу дає змогу визначати робочу область технології, раніше невідому частину робочої області, зокрема керовані змінні та їх допустимі значення, визначати область компромісу критеріїв, які відповідають вимогам чинних ДСТУ. Ключові слова: багатопараметричні технології, експертна система, чавунні валки марки СПХН, область компромісу, матриця планування активного експерименту. УДК 519.21 В.І. БОЛЬШАКОВ, В.М. ВОЛЧУК, Ю.І. ДУБРОВ ДВНЗ «Придніпровська державна академія будівництва та архітектури» Міністерства освіти і науки України вул. Чернишевського, 24а, Дніпропетровськ, 49600, Україна ЕТАПИ ІДЕНТИФІКАЦІЇ БАГАТОПАРАМЕТРИЧНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ТА ШЛЯХИ ЇХ РЕАЛІЗАЦІЇ © В.І. Большаков, В.М. Волчук, Ю.І. Дубров, 2013 Якщо нам не вдається знайти рішення певної проблеми, то часто причина цього полягає в тому, що ми ще не опанували досить загальну точку зору, з якої ця проблема уявляється лише окремою ланкою в ланцюзі споріднених проблем. Відшукавши цю точку зору, ми часто не тільки робимо доступною для дослідження цю проблему, але й опановуємо метод, застосовний до споріднених проблем. Д. ГІЛЬБЕРТ Досліджуючи ту чи іншу багатопараме- тричну технологію, ми часто потрапляємо в лабіринт логічних і технічних протиріч і на- магаємося вирішити їх шляхом ідентифікації цієї технології частинами, всупереч вимогам, які висуває системний аналіз. Проте дослід- ник, ідентифікуючи багатопараметричну тех- нологію, залежно від ситуації, продиктованої значеннями некерованих факторів, на влас- ний розсуд проводить ранжування всієї мно- жини цілей, які переслідує ця технологія. Після досягнення першорядної мети він, зва- жаючи на виникнення нової ситуації, знову ранжує низку спрямованих на ідентифікацію цілей, орієнтуючись при цьому на найбільш преференційну мету і т.д. Системний підхід до ідентифікації бага- топараметричної технології вимагає вико- ристання детермінованої та стохастичної теоретико-ймовірнісних моделей, що опису- ють цю технологію. Покажемо це. Оскільки більшість наявних сьогодні тех- нологій є багатопараметричними, їх, як пра- вило, застосовують у так званій робочій об- ласті (РО), яку зазвичай визначає підпри- ємство на основі аналізу передісторії своєї роботи. Встановивши РО технології, корис- тувач тим самим призначає граничні зна- чення керованих змінних, а також діапазон їхніх змін і основні критерії цієї технології. З урахуванням багатовимірності простору станів багатопараметричних технологій [1] та їхньої багатокритеріальності [2] допуска- ємо ймовірність існування раніше невідомої 67ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2013, № 8 СТАТТІ ТА ОГЛЯДИ для користувача частини робочої області (ЧРО), що включає керовані змінні та їхні числові значення, за яких обрані критерії можна оптимізувати. Труднощі визначення такої ЧРО часто полягають у складності або навіть неможливості постановки прямих експериментів на об’єкті ідентифікації. Застосувати імітаційний або будь-який інший метод моделювання неможливо через неприйнятну точність результатів. Це по в’я- зано з тим, що закономірності, сформовані у вигляді математичних моделей, потрібні на- самперед для прогнозування тенденції роз- витку процесу. Такі прогнози можуть бути допустимо точними, імовірно, лише за умо- ви ізоморфізму метрик об’єкта і його мате- матичної моделі, що практично не спостері- гається при моделюванні багатопарамет рич- них технологій. Варто також зазначити, що велика кіль- кість багатопараметричних технологій спря- мована на одержання матеріалів із заздалегідь заданими властивостями. Причому деякі з бажаних властивостей можуть суперечити іншим властивостям матеріалу. Наприклад, підвищення міцності сталі суперечить збіль- шенню її пластичності і зменшенню крих- кості. Тому цілком природно постає завдан- ня визначення області, яку надалі називати- мемо областю компромісу (ОК), в межах якої такі протиріччя перебувають у допусти- мих для користувача межах [3]. Під час формулювання задачі ідентифіка- ції багатопараметричної технології слід обо- в’яз ково враховувати необхідність виявлен- ня ОК. Цю область правильніше було б на- звати областю субкомпромісу, адже вона може змінюватися залежно від критеріїв, що характеризують роботоздатність технології і самі зазнають змін відповідно до пріоритетів користувача. Отже, область компромісу — це область, у якій критерії роботоздатності й ефективності технології якнайкраще спів- відносяться один з одним у тому розумінні, що можливі протиріччя між ними допусти- мо мінімальні, оскільки ці протилежності взаємодіють між собою тільки в середовищі компромісу. ПІДЗАДАЧІ ІДЕНТИФІКАЦІЇ БАГАТОПАРАМЕТРИЧНОЇ ТЕХНОЛОГІЇ З огляду на викладене вище задача іден- тифікації багатопараметричної технології охоплює виконання таких підзадач: 1) визначення РО багатопараметричної технології; 2) визначення раніше невідомої для ко- ристувача частини РО багатопараметричної технології, зокрема виявлення керованих змінних та їхніх числових значень, за яких обрані критерії можна оптимізувати; 3) виявлення в РО області компромісу ба- гатопараметричної технології. Визначення РО багатопараметричної тех- нології. Під час створення нової технології робочу область, як правило, визначає роз- робник на передпроектній стадії, і нею нада- лі керуються при розробленні нормативної документації. Потім, у процесі експлуатації технології, напрацьовують матеріал, який фахівці-технологи використовують для про- ведення так званого пасивного експеримен- ту, необхідного для формування РО. Пасив- ний експеримент зазвичай ґрунтується на репрезентативному обсязі статистичної ін- формації про передісторію роботи цієї тех- нології впродовж тривалого часу її експлуа- тації [4]. Це дає змогу одержати рівняння, що ставлять у відповідність критерії робо- тоздатності й ефективності технології та її керовані змінні. Визначення раніше невідомої ЧРО. Сьо- годні є велика кількість методів планування активного експерименту, спрямованих на ви- значення раніше невідомої ЧРО, що включає допустимі значення керованих змінних, за яких обрані критерії можна оптимізувати. Використання числових значень змінних, які належать невідомій раніше ЧРО техноло гії, дає змогу розширити діапазон і визначити субоптимальні режими її застосування [4]. Основним недоліком цих методів є те, що практично всі вони передбачають прове- дення прямих експериментів на реальному об’єкті, що для більшості багатопарамет- ричних технологій неприпустимо через мож ливе порушення штатного режиму. Для 68 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2013, № 8 СТАТТІ ТА ОГЛЯДИ усунення цього недоліку пропонують залу- чати до пошуку невідомої раніше ЧРО екс- пертну систему, в якій за допомогою уявних дослідів експерти встановлюють числове значення того чи іншого критерію залежно від ситуації, продиктованої рядком матриці планування активного експерименту (див., наприклад, [5]). Надалі, вивчаючи результати таких уявних дослідів, вибирають ті з них, які можливо від- творити на реальному об’єкті й порівняти збіж- ність отриманих при цьому результатів з ре- зультатами уявних дослідів. Таким чином мі- німізують імовірність порушення штатного режиму роботи цієї технології в процесі прове- дення експериментів. Одержані з прямих до- слідів результати враховують під час форму- вання математичної моделі раніше невідомої ЧРО. При цьому часто спостерігаються певні труднощі, по в’я зані з її багатовимірністю. Річ у тому, що експерти надають дані, які створюють на основі попереднього досвіду виконання подібних робіт, тобто виходячи із власного уявлення про простір станів об’єкта ідентифікації як евклідовий простір. Надаючи відносно малі прирости керованим змінним, експерти отримують числові зна- чення критеріїв, нерідко близькі до істин- них. Це відбувається завдяки лінеаризації відносно малих ділянок простору станів ба- гатопараметричної технології. Таке сприйняття простору станів часто може бути невірним, оскільки « ... деякі сили в природі слідують одній, а другі іншій, своїй особливій геометрії» [6]. Більшість дослі- джень у прикладних і фундаментальних на- уках можна інтерпретувати як пошук ме- трики, притаманної простору станів об’єкта ідентифікації. У міру поглиблення такого аналізу зростає складність ідентифікації ме- трики, оскільки для багатопараметричних технологій вона може бути різною для різ- них областей цього простору. Разом з тим експерт обирає метрику довільно, що часто призводить до серйозних втрат у точності ідентифікації. У разі якщо однорідність та ізотропність простору станів підтверджу- ється експериментами, це можна пояснити насамперед технологічними обмеженнями, що вимагають проведення експериментів у відносно вузькій РО. Імовірно, тому експе- рименти, що розглядають одні й ті самі об’єкти в різних ситуаціях, які навіть незна- чною мірою відрізняються від попередніх, часто суперечать обраній моделі. У зв’язку з цим експертам пропонують, наскільки це можливо, під час визначення числового значення критерію використову- вати наявну або, щонайменше, гіпотетичну модель взаємодії керованих змінних та їхніх впливів на числове значення обраного кри- терію [5]. Ще раз підкреслимо, що складність такої апроксимації полягає в тому, що експерти часто не можуть уявити собі простір, у яко- му аксіоми Евкліда не мають місця, а отже, помилково апроксимують його як евклідо- вий простір, зазвичай, трьох вимірів. Однак на простори з більш ніж трьома розмірно- стями не можна бездумно переносити фак- ти, що стосуються тривимірного простору. Покажемо це на конкретному прикладі. Якщо обмежити двома паралельними гі- перплощинами дуже тонкий шар кулі так, що кожна гіперплощина знаходитиметься від центра кулі на відстані, наприклад, 0,000001R, то в тривимірному просторі відповідний шар матиме дуже невеликий об’єм і поверхня час- тини сфери, що обмежує його, також буде дуже малою. Проте, якщо число вимірів про- стору En постійно збільшувати до відносно великих значень, то об’єм такого шару так само перманентно зростатиме і за великих n виявиться, що він лише незначною мірою відрізняється від повного об’єму кулі. Так само й частина поверхні сфери між цими площинами за великих n майже збігатиметь- ся за величиною з площею всієї поверхні. Цей феномен, властивий багатовимірним сферам, пояснює той факт, що під час вирі- шення задач великої розмірності випадко- вий пошук забезпечує якнайшвидшу збіж- ність порівняно з ітераційними, релаксацій- ними та іншими методами пошуку [7]. З наведених фактів випливає ряд особли- востей n-вимірних куль і сфер, які різко від- 69ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2013, № 8 СТАТТІ ТА ОГЛЯДИ різняють такі геометричні фігури від звич- них для нас тривимірної кулі й двовимірної сфери. Ці особливості виявляються в тому, що об’єм гіперсфери зі зростанням її розмір- ності зосереджується в ділянці гіперплощи- ни, ортогональної заданій осі [8]. Тому при ідентифікації багатопараметричних техно- логій ми маємо справу з багатовимірним простором їхніх станів, метрика якого не очевидна, і на цей простір не можна механіч- но переносити факти, справедливі для три- вимірного простору. Багатовимірний, або n-вимірний, простір — узагальнення поняття тривимірного прос- тору, що в свою чергу є певною абстракцією реального фізичного простору. Нині багатовимірні геометричні уявлення систематично застосовують для наочного розв’язання системи лінійних рівнянь та ін- ших задач лінійної алгебри, для розв’язання задач лінійного програмування та всіх за- дач, у яких розглядають більш як три неза- лежні змінні. Ідея розширення уявлення про простір за межі трьох вимірів виникла задовго до поя- ви поняття вектора. Сучасне трактування простору En спирається на строгу аксіомати- ку (у цьому контексті ми її не наводимо), яка охоплює поняття вектора, лінійної за- лежності та деякі інші, що утвердилися в математиці лише наприкінці ХIХ ст. [8]. Виявлення в РО області компромісу бага- топараметричної технології. Більшість кри- теріїв роботоздатності й ефективності бага- топараметричної технології визначено в до- пустимо малих інтервалах, що відносно слабко впливає на величину цих критеріїв. Імовірно, це зумовлено тим, що розробники технологічного процесу, прагнучи витрима- ти його, наскільки це можливо, в конкретно обраній частині РО, обмежують можливі числові значення цих критеріїв. ПРИКЛАД ЗАСТОСУВАННЯ МЕТОДУ ІДЕНТИФІКАЦІЇ БАГАТОПАРАМЕТРИЧНОЇ ТЕХНОЛОГІЇ Протягом усього часу існування мисте- цтва, практики та науки виготовлення виро- бів з металів і сплавів перед людством стоя- ло завдання одержати бажані фізичні, хіміч- ні, механічні та інші властивості цих виробів [9, 10]. Кожній властивості з множини всіх відомих властивостей Yi(i = 1,…, n) відпові- дає певний критерій Y* i,y (r = 1, … s) � Yi, за яким оцінюють ті чи інші якості металів і сплавів, а також технологічність та еконо- мічність їхнього виробництва. Приймемо, що є множина якісно неоднорідних крите- ріїв — Y* i(i = 1,…, n), які включають підмно- жину {Y* i,y(r = 1, … s)} якісно однорідних кри- теріїв. Наприклад, Y1 може виступати як множина показників механічних властивос- тей металу, таких як міцність Y* 1,1, твердість Y* 1,2 і т.д., а Y2 — як множина економічних по- казників, таких як прибуток Y* 2,1, собівар- тість Y* 2,2 і т.д. Як правило, величину крите- рію трактують як оцінку ступеня досягнення тієї чи іншої мети. Як приклад ідентифікації багатопарамет- ричної технології розглянемо технологію ви- робництва чавунних валків марки СПХН-45 з перлітною основою, схему якої наведено на рис. 1. Число керованих змінних на схемі по- значене вектором Х і дорівнює 11, а число обраних експертами критеріїв — вектором Y і дорівнює 4 [11]. Репрезентативна вибірка, що характеризує роботу цієї технології впродовж приблизно 70 років [12–16], дала змогу одержати дані для проведення пасивного експерименту й Рис. 1. Принципова схема багатопараметричної техно- логії виробництва чавунних валків марки СПХН-45 70 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2013, № 8 СТАТТІ ТА ОГЛЯДИ систему лінійних рівнянь, які описують взаємозв’язки керованих змінних і обраних критеріїв, і тим самим визначити РО техно- логії. Відносна похибка між експериментальни- ми та розрахунковими значеннями для межі міцності на розрив (Y1) становила 7%; межі міцності на згин (Y2) — 6,8%; ударної в’яз- кості (Y3) — 5,2%; твердості (Y4) — 6,9%. Отже, РО багатопараметричної технології виробництва валків марки СПХН, зображе- на системою лінійних рівнянь, дозволяє прогнозувати їхні механічні властивості в робочій області. Прийнятий експертами орієнтовний сту- пінь впливу хімічного складу на механічні властивості валкового чавуну в РО та за її межами визначали на основі аналізу перед- історії роботи цієї технології й теоретичних положень, викладених у відповідних літера- турних джерелах [12–16]. Оскільки прямий експеримент не завжди можливо провести на реальному об’єкті, для вирішення поставленого завдання застосо- вували експертний логіко-технологічний аналіз. Для визначення ступеня впливу змін- них на механічні властивості чавуну було ре- алізовано матрицю планування активного експерименту, яка є дробовою реплікою 211–7 від повного факторного експерименту. За рядками матриці було проведено уявні до- сліди, ініційовані аналізом передбачуваних взаємовідношень змінних і функцією мети. На основі аналізу результатів цих дослідів були отримані рівняння, що дають можли- вість прогнозувати механічні властивості Рис. 2. Область компромісу для обраних критеріїв технології виробництва чавунних валків марки СПХН 71ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2013, № 8 СТАТТІ ТА ОГЛЯДИ бочок чавунних валків у невідомій раніше частині РО. Рух по градієнту за відомими методиками [4] дав змогу одержати раніше невідомі об- ласті існування закономірностей, застосу- вання яких у практиці багатопараметричної технології виробництва чавуну марок СПХН дозволяє одержувати субоптимальні значен- ня обраних критеріїв. Так, для критеріїв якості ці значення представлені таким хіміч- ним складом: C = 3,58%, Si = 0,9%, Mn = 0,67%, P = 0,235%, S = 0,091%, Cr = 0,5%, Ni = 1,011%, Cu = 0,04%. При цьому обрані критерії якос- ті мали такі значення: Y1 ≈ 385 МПа, Y2 ≈ 620 МПа, Y3 ≈ 22 кДж/м2, Y4 ≈ 47 HSD. Як уже було сказано, більшість критеріїв роботоздатності й ефективності технології визначено користувачем у допустимо малих інтервалах, у межах яких конкретний крите- рій під впливом керуючих змінних зміню- ється, не порушуючи штатної технології та нормативних документів. Імовірно, це зу- мовлено тим, що розробники технологічно- го процесу, бажаючи витримати його в кон- кретно заданій частині РО без порушень чинних ДСТУ, обмежили числові значення критеріїв. На рис. 2 показано область компромісу для обраних критеріїв, визначену графо- аналітичним методом, який полягає в нор- мованому поданні змінних, виражених у від- сотках. Обрані критерії описують робочі об- ласті механічних властивостей чавунних валків, хімічний склад яких не виходить за межі ТУ У 14-2-1188-97. Провівши верти- каль через ці області (наприклад, АВ), за рис. 2 можна визначати хімічний склад ви- робу та прогнозувати інтервал існування його механічних властивостей. Як свідчить практичний досвід, такий підхід достатньо зручний для використання у виробничих умовах. ВИСНОВКИ Запропонований у статті спосіб ідентифі- кації багатопараметричних технологій до- зволяє користувачеві визначати робочу об- ласть конкретної технології, а також раніше невідому частину РО, зокрема керовані змінні та їхні допустимі значення, за яких обрані критерії набувають субоптимальних значень. Використання числових значень змінних, які належать невідомій раніше час- тині РО технології, дасть змогу розширити діапазон її застосування і визначити область компромісу критеріїв, що відповідає вимо- гам чинних ДСТУ. СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ 1. Большаков В.И., Дубров Ю.И., Ткаченко А.Н., Тка- ченко В.А. Пути решения задач идентификации качественных характеристик материалов на основе экспертных систем // Доповіді НАН України. — 2006. — № 4. — C. 97–102. 2. Большаков В.И., Дубров Ю.И. Решение многокри- териальной задачи металловедения с качественно неоднородными критериями // Доповіді НАН України. — 2004. — № 11. — С. 95–102. 3 Большаков В.И., Дубров Ю.И., Каминский Д.А. Пути расширения области существования управ- ляемых переменных в многокритериальной задаче материаловедения // Строительство. Материало- ведение. Машиностроение. — 2012. — Вып. 64. — С. 127–132. 4. Спирин Н.А., Лавров В.В. Методы планирования и обработки результатов инженерного экспери- мента. — Екатеринбург: ГОУ ВПО УГТУ-УПИ, 2004. — 257 с. 5. Большаков В.И., Дубров Ю.И., Жевтило Е.Ю. Пути и возможности проверки работоспособности и эф- фективности технологии на предпроектной стадии ее создания // Доповіді НАН України. — 2009. — № 6. — C. 103–108. 6. Лобачевский Н.И. Полное собрание сочинений. — М.-Л.: Гостехиздат, 1949. — Т. 11. — С. 158. 7. Фихтенгольц Г.М. Курс дифференциального и интегрального исчисления. — М.: Физматгиз, 1963. — Т. 3. — 393 с. 8. Растригин Л.А. По воле случая. — М.: Молодая гвардия, 1986. — 208 с. 9. Большаков В.И. Упрочнение строительных ста- лей. — Днепропетровск: Січ, 1992. — 224 с. 10. Большаков В.І., Береза О.Ю., Миронова О.Ю., Хар- ченко В.І. Матеріалознавство. — Торонто: Базіліан Пресс, 1998. — 219 с. 11. Большаков В.И., Дубров Ю.И. Об оценке применимо- сти языка фрактальной геометрии для описания ка- чественных трансформаций материалов // Доповіді НАН України. — 2002. — № 4. — C. 116–121. 12. Кривошеев А.Е. Литые валки. — М.: Металлургиз- дат, 1957. — 360 с. 72 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2013, № 8 СТАТТІ ТА ОГЛЯДИ 13. Будагьянц Н.А., Карский В.Е. Литые прокатные валки. — М.: Металлургия, 1983. — 175 с. 14. Бунин К.П., Малиночка Я.Н., Таран Ю.Н. Осно- вы металлографии чугуна. — М.: Металлургия, 1969. — 416 с. 15. Хитько А.Ю., Шапран Л.А., Иванова Л.Х. Внут- риформенное модифицирование чугунных про- катных валков легкоплавким модификатором // Теория и практика металлургии. — 2010. — № 1–2. — С. 107–110. 16. Скобло Т.С., Воронцов Н.М., Рудюк С.И. и др. Про- катные валки из высокоуглеродистых сплавов. — М.: Металлургия, 1994. — 336 с. Стаття надійшла 22.02.2013 р. В.И. Большаков, В.Н. Волчук, Ю.И. Дубров ГВУЗ «Приднепровская государственная академия строительства и архитектуры» Министерства образования и науки Украины ул. Чернышевского, 24а, Днепропетровск, 49600, Украина ЭТАПЫ ИДЕНТИФИКАЦИИ МНОГОПАРАМЕТРИЧЕСКИХ ТЕХНОЛОГИЙ И ПУТИ ИХ РЕАЛИЗАЦИИ В статье рассмотрены пути решения задачи иденти- фикации многопараметрических технологий на при- мере технологии производства чугунных валков мар- ки СПХН-45. Применение такого подхода позволяет определять рабочую область технологии, ранее неиз- вестную часть рабочей области, включающую управ- ляемые переменные и их допустимые значения, опре- делять область компромисса критериев, удовлетво- ряю щую требованиям действующих ГОСТов. Ключевые слова: многопараметрические тех- нологии, экспертная система, чугунные валки марки СПХН, область компромисса, матрица планирования активного эксперимента. V.I. Bolshakov, V.N. Volchuk, Yu.I. Dubrov Prydniprovska State Academy of Civil Engineering and Architecture of Ministry of Education and Science of Ukraine 24а Chernyshevsky Str., Dnipropetrovsk, 49600, Ukraine THE STAGES OF IDENTIFICATION OF MULTIPARAMETER TECHNOLOGIES AND THEIR REALIZATION The ways of solving the problem of identification of multiparameter technologies on the example of technol- ogy of production of cast iron rolls of mark 45 were con- sidered in the article. The application of such approach allows to define the working sphere of technology, previ- ously unknown part of the working sphere which includes the controlled variables and their accepted values, and to define the sphere of compromise criteria satisfying the re- quirements of existing technical conditions. Keywords: multiparameter technologies, expert system, cast iron rolls of mark 45, compromise criteria, planning matrix of active experiment.
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-67873
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn 0372-6436
language Ukrainian
last_indexed 2025-12-07T17:00:44Z
publishDate 2013
publisher Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
record_format dspace
spelling Большаков, В.І.
Волчук, В.М.
Дубров, Ю.І.
2014-09-11T17:41:18Z
2014-09-11T17:41:18Z
2013
Етапи ідентифікації багатопараметричних технологій та шляхи їх реалізації / В.І. Большаков, В.М. Волчук, Ю.І. Дубров // Вісн. НАН України. — 2013. — № 8. — С. 66-72. — Бібліогр.: 16 назв. — укр.
0372-6436
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/67873
519.21
У статті розглянуто шляхи розв’язання задачі ідентифікації багатопараметричних технологій на
 прикладі технології виробництва чавунних валків марки СПХН-45. Використання такого підходу дає
 змогу визначати робочу область технології, раніше невідому частину робочої області, зокрема керовані
 змінні та їх допустимі значення, визначати область компромісу критеріїв, які відповідають вимогам
 чинних ДСТУ.
В статье рассмотрены пути решения задачи идентификации многопараметрических технологий на примере технологии производства чугунных валков марки СПХН-45. Применение такого подхода позволяет
 определять рабочую область технологии, ранее неизвестную часть рабочей области, включающую управляемые переменные и их допустимые значения, определять область компромисса критериев, удовлетворяющую требованиям действующих ГОСТов.
The ways of solving the problem of identification of
 multiparameter technologies on the example of technology
 of production of cast iron rolls of mark 45 were considered
 in the article. The application of such approach
 allows to define the working sphere of technology, previously
 unknown part of the working sphere which includes
 the controlled variables and their accepted values, and to
 define the sphere of compromise criteria satisfying the requirements
 of existing technical conditions.
uk
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
Вісник НАН України
Статті та огляди
Етапи ідентифікації багатопараметричних технологій та шляхи їх реалізації
Этапы идентификации многопараметрических технологий и пути их реализации
The stages of identification of multiparameter technologies and their realization
Article
published earlier
spellingShingle Етапи ідентифікації багатопараметричних технологій та шляхи їх реалізації
Большаков, В.І.
Волчук, В.М.
Дубров, Ю.І.
Статті та огляди
title Етапи ідентифікації багатопараметричних технологій та шляхи їх реалізації
title_alt Этапы идентификации многопараметрических технологий и пути их реализации
The stages of identification of multiparameter technologies and their realization
title_full Етапи ідентифікації багатопараметричних технологій та шляхи їх реалізації
title_fullStr Етапи ідентифікації багатопараметричних технологій та шляхи їх реалізації
title_full_unstemmed Етапи ідентифікації багатопараметричних технологій та шляхи їх реалізації
title_short Етапи ідентифікації багатопараметричних технологій та шляхи їх реалізації
title_sort етапи ідентифікації багатопараметричних технологій та шляхи їх реалізації
topic Статті та огляди
topic_facet Статті та огляди
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/67873
work_keys_str_mv AT bolʹšakovví etapiídentifíkacííbagatoparametričnihtehnologíitašlâhiíhrealízacíí
AT volčukvm etapiídentifíkacííbagatoparametričnihtehnologíitašlâhiíhrealízacíí
AT dubrovûí etapiídentifíkacííbagatoparametričnihtehnologíitašlâhiíhrealízacíí
AT bolʹšakovví étapyidentifikaciimnogoparametričeskihtehnologiiiputiihrealizacii
AT volčukvm étapyidentifikaciimnogoparametričeskihtehnologiiiputiihrealizacii
AT dubrovûí étapyidentifikaciimnogoparametričeskihtehnologiiiputiihrealizacii
AT bolʹšakovví thestagesofidentificationofmultiparametertechnologiesandtheirrealization
AT volčukvm thestagesofidentificationofmultiparametertechnologiesandtheirrealization
AT dubrovûí thestagesofidentificationofmultiparametertechnologiesandtheirrealization