Наукометричні бази та їх кількісні показники (Частина І. Порівняльна характеристика наукометричних баз)

Набуття наказами МОН України № 1111 та № 1112 чинності зумовлює необхідність порівняльної оцінки наявних міжнародних наукометричних баз з позиції вітчизняних авторів, редакторів і керівників наукових установ. У статті розглянуто найбільші бібліометричні платформи (Web of Science, Scopus та РИНЦ)...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Veröffentlicht in:	Вісник НАН України
Datum:	2013
Hauptverfasser:	Чайковський, Ю.Б., Сілкіна, Ю.В., Потоцька, О.Ю.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України 2013
Schlagworte:	Наукометрія і видавнича справа
Online Zugang:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/67876
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Наукометричні бази та їх кількісні показники (Частина І. Порівняльна характеристика наукометричних баз) / Ю.Б. Чайковський, Ю.В. Сілкіна, О.Ю. Потоцька // Вісн. НАН України. — 2013. — № 8. — С. 89-98. — Бібліогр.: 7 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-67876
record_format	dspace
spelling	Чайковський, Ю.Б. Сілкіна, Ю.В. Потоцька, О.Ю. 2014-09-11T17:43:51Z 2014-09-11T17:43:51Z 2013 Наукометричні бази та їх кількісні показники (Частина І. Порівняльна характеристика наукометричних баз) / Ю.Б. Чайковський, Ю.В. Сілкіна, О.Ю. Потоцька // Вісн. НАН України. — 2013. — № 8. — С. 89-98. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. 0372-6436 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/67876 001.893:303.64 Набуття наказами МОН України № 1111 та № 1112 чинності зумовлює необхідність порівняльної оцінки наявних міжнародних наукометричних баз з позиції вітчизняних авторів, редакторів і керівників наукових установ. У статті розглянуто найбільші бібліометричні платформи (Web of Science, Scopus та РИНЦ) і кількісні показники, за якими проводять оцінювання, наведено їхні переваги та недоліки. Серед обговорюваних систем найоптимальнішою за співвідношенням рівня якості та можливості інтеграції вітчизняних наукових статей і видань до світового наукового простору можна вважати наукометричну базу Scopus. Окрему увагу приділено системі Google Scholar та спеціалізованій пошуковій системі PubMed. Вступление в силу приказов МОН Украины № 1111 и № 1112 вызывает необходимость сравнительной оценки существующих наукометрических баз с позиции отечественных авторов, редакторов и руководителей научных учреждений. В статье рассмотрены наиболее крупные библиометрические платформы (Web of Science, Scopus и РИНЦ) и используемые ими для оценки количественные показатели, приведены их преимущества и недостатки. Среди обсуждаемых систем оптимальной по соотношению уровня качества и возможности интеграции отечественных научных статей и изданий в мировое научное пространство можно считать наукометрическую базу Scopus. Особое внимание уделено системе Google Scholar и специализированной поисковой системе PubMed. Enter into force of two decrees of Ministry of Education and Science of Ukraine (№ 1111 та № 1112) caused the ne - cessity of definition and comparative evaluation of existing scientometric databases from different (author’s / editor’s / administrator’s) points of view. World’s global bibliometric databases (Web of Science, Scopus and РИНЦ) and their quantitative indexes are considered in the article; their benefits and shortcomings are analysed. Among mentioned databases Scopus could be considered as optimal by ratio of quality level to possibility of integration of Ukrainian scientific articles and issues into world’s scientific space. Particular attention is given to the system of Google Scholar and specialized search platform PubMed. uk Видавничий дім "Академперіодика" НАН України Вісник НАН України Наукометрія і видавнича справа Наукометричні бази та їх кількісні показники (Частина І. Порівняльна характеристика наукометричних баз) Наукометрические базы и их количественные показатели (Часть I. Сравнительная характеристика наукометрических баз) Scientometric databases and their quantitative indices (Part I. Comparative characteristic of scientometric databases) Article published earlier
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
title	Наукометричні бази та їх кількісні показники (Частина І. Порівняльна характеристика наукометричних баз)
spellingShingle	Наукометричні бази та їх кількісні показники (Частина І. Порівняльна характеристика наукометричних баз) Чайковський, Ю.Б. Сілкіна, Ю.В. Потоцька, О.Ю. Наукометрія і видавнича справа
title_short	Наукометричні бази та їх кількісні показники (Частина І. Порівняльна характеристика наукометричних баз)
title_full	Наукометричні бази та їх кількісні показники (Частина І. Порівняльна характеристика наукометричних баз)
title_fullStr	Наукометричні бази та їх кількісні показники (Частина І. Порівняльна характеристика наукометричних баз)
title_full_unstemmed	Наукометричні бази та їх кількісні показники (Частина І. Порівняльна характеристика наукометричних баз)
title_sort	наукометричні бази та їх кількісні показники (частина і. порівняльна характеристика наукометричних баз)
author	Чайковський, Ю.Б. Сілкіна, Ю.В. Потоцька, О.Ю.
author_facet	Чайковський, Ю.Б. Сілкіна, Ю.В. Потоцька, О.Ю.
topic	Наукометрія і видавнича справа
topic_facet	Наукометрія і видавнича справа
publishDate	2013
language	Ukrainian
container_title	Вісник НАН України
publisher	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
format	Article
title_alt	Наукометрические базы и их количественные показатели (Часть I. Сравнительная характеристика наукометрических баз) Scientometric databases and their quantitative indices (Part I. Comparative characteristic of scientometric databases)
description	Набуття наказами МОН України № 1111 та № 1112 чинності зумовлює необхідність порівняльної оцінки наявних міжнародних наукометричних баз з позиції вітчизняних авторів, редакторів і керівників наукових установ. У статті розглянуто найбільші бібліометричні платформи (Web of Science, Scopus та РИНЦ) і кількісні показники, за якими проводять оцінювання, наведено їхні переваги та недоліки. Серед обговорюваних систем найоптимальнішою за співвідношенням рівня якості та можливості інтеграції вітчизняних наукових статей і видань до світового наукового простору можна вважати наукометричну базу Scopus. Окрему увагу приділено системі Google Scholar та спеціалізованій пошуковій системі PubMed. Вступление в силу приказов МОН Украины № 1111 и № 1112 вызывает необходимость сравнительной оценки существующих наукометрических баз с позиции отечественных авторов, редакторов и руководителей научных учреждений. В статье рассмотрены наиболее крупные библиометрические платформы (Web of Science, Scopus и РИНЦ) и используемые ими для оценки количественные показатели, приведены их преимущества и недостатки. Среди обсуждаемых систем оптимальной по соотношению уровня качества и возможности интеграции отечественных научных статей и изданий в мировое научное пространство можно считать наукометрическую базу Scopus. Особое внимание уделено системе Google Scholar и специализированной поисковой системе PubMed. Enter into force of two decrees of Ministry of Education and Science of Ukraine (№ 1111 та № 1112) caused the ne - cessity of definition and comparative evaluation of existing scientometric databases from different (author’s / editor’s / administrator’s) points of view. World’s global bibliometric databases (Web of Science, Scopus and РИНЦ) and their quantitative indexes are considered in the article; their benefits and shortcomings are analysed. Among mentioned databases Scopus could be considered as optimal by ratio of quality level to possibility of integration of Ukrainian scientific articles and issues into world’s scientific space. Particular attention is given to the system of Google Scholar and specialized search platform PubMed.
issn	0372-6436
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/67876
citation_txt	Наукометричні бази та їх кількісні показники (Частина І. Порівняльна характеристика наукометричних баз) / Ю.Б. Чайковський, Ю.В. Сілкіна, О.Ю. Потоцька // Вісн. НАН України. — 2013. — № 8. — С. 89-98. — Бібліогр.: 7 назв. — укр.
work_keys_str_mv	AT čaikovsʹkiiûb naukometričníbazitaíhkílʹkísnípokaznikičastinaíporívnâlʹnaharakteristikanaukometričnihbaz AT sílkínaûv naukometričníbazitaíhkílʹkísnípokaznikičastinaíporívnâlʹnaharakteristikanaukometričnihbaz AT potocʹkaoû naukometričníbazitaíhkílʹkísnípokaznikičastinaíporívnâlʹnaharakteristikanaukometričnihbaz AT čaikovsʹkiiûb naukometričeskiebazyiihkoličestvennyepokazateličastʹisravnitelʹnaâharakteristikanaukometričeskihbaz AT sílkínaûv naukometričeskiebazyiihkoličestvennyepokazateličastʹisravnitelʹnaâharakteristikanaukometričeskihbaz AT potocʹkaoû naukometričeskiebazyiihkoličestvennyepokazateličastʹisravnitelʹnaâharakteristikanaukometričeskihbaz AT čaikovsʹkiiûb scientometricdatabasesandtheirquantitativeindicesparticomparativecharacteristicofscientometricdatabases AT sílkínaûv scientometricdatabasesandtheirquantitativeindicesparticomparativecharacteristicofscientometricdatabases AT potocʹkaoû scientometricdatabasesandtheirquantitativeindicesparticomparativecharacteristicofscientometricdatabases
first_indexed	2025-11-26T12:41:40Z
last_indexed	2025-11-26T12:41:40Z
_version_	1850621798661488640
fulltext	89ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2013, № 8 НАУКОМЕТРІЯ І ВИДАВНИЧА СПРАВА Набуття наказами МОН України № 1111 та № 1112 чинності зумовлює необхідність порівняльної оцінки наявних міжнародних наукометричних баз з позиції вітчизняних авторів, редакторів і керівників наукових установ. У статті розглянуто найбільші бібліометричні платформи (Web of Science, Scopus та РИНЦ) і кількісні показники, за якими проводять оцінювання, наведено їхні переваги та недоліки. Серед обговорюваних систем найоптимальнішою за співвідношенням рівня якості та можливості інте- грації вітчизняних наукових статей і видань до світового наукового простору можна вважати науко- метричну базу Scopus. Окрему увагу приділено системі Google Scholar та спеціалізованій пошуковій сис- темі PubMed. Ключові слова: наукометричні бази, Web of Science, Scopus, РИНЦ, Google Scholar, PubMed. © Ю.Б. Чайковський, Ю.В. Сілкіна, О.Ю. Потоцька, 2013 УДК 001.893:303.64 Ю.Б. ЧАЙКОВСЬКИЙ 1, Ю.В. СІЛКІНА 2, О.Ю. ПОТОЦЬКА 2 1 Національний медичний університет імені О.О. Богомольця бульвар Т. Шевченка, 13, Київ, 01601, Україна 2 ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України» вул. Дзержинського, 9, Дніпропетровськ, 49044, Україна НАУКОМЕТРИЧНІ БАЗИ ТА ЇХ КІЛЬКІСНІ ПОКАЗНИКИ Частина І. Порівняльна характеристика наукометричних баз ВСТУП Наприкінці 2012 р. набули чинності два накази МОН України від 17.10.12 № 1111 та № 1112 («Про затвердження Порядку фор- мування Переліку наукових фахових видань України» та «Про опублікування результа- тів дисертацій на здобуття наукових ступе- нів доктора і кандидата наук» відповідно). Найбільший резонанс серед здобувачів нау- кових ступенів викликали положення щодо необхідності публікації статей у виданнях «іноземних держав або України, які включені до міжнародних наукометричних баз», тоді як редакторів вразив п. 2.9: «наявність ста- тей англійською мовою на веб-сторінці ви- дання», що також пов’язано з інтеграцією в зазначені бази. Відповідно, постала гостра потреба визначити поняття «наукометрична база», навести їх перелік, список видань (ба- жано вітчизняних), що індексуються у за- значених базах, та усвідомити сенс роз- міщення публікацій у цих журналах. У багатьох країнах світу наукометричні показники вже широко застосовують на практиці і враховують під час прийому на роботу в престижні університети, вибору видання для розміщення результатів влас- них досліджень, визначення перспективних напрямів розвитку науки, їх фінансування тощо. Проте, чи можливо так само вільно користуватися надбаннями наукометрич- них систем в Україні і що для цього потріб- но? На ці питання ми й спробували дати від- повідь. Автори ставили за мету розглянути най- більш глобальні наукометричні бази та їх по- казники з огляду на можливості їх викорис- тання для об’єктивного оцінювання стану як вітчизняної науки загалом, так і окремих її представників. У першій частині статті 90 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2013, № 8 НАУКОМЕТРІЯ І ВИДАВНИЧА СПРАВА зупинимося на порівняльній характеристиці наукометричних баз, у другій — на інтерпре- тації цієї інформації з позиції вітчизняних авторів, редакторів та адміністраторів. ІСТОРИЧНИЙ АСПЕКТ За визначенням В.В. Налімова та З.М. Муль- ченко, «Наукометрія — це кількісний метод вивчення науки як інформаційного процесу» [1]. Відповідно наукометричну базу можна визначити як платформу, що депонує науко- ві роботи, обробляючи списки процитованої літератури, обчислює певні кількісні показ- ники, на основі яких можна проаналізува- ти впливовість/авторитетність діяльності того чи іншого видання, організації, науковця тощо. Одразу варто підкреслити, що зазначені «впливовість і авторитетність» можуть лише побічно характеризувати якість, тому не слід ототожнювати призначення наукоме- тричних показників з апаратом рецензуван- ня, який визначає якість безпосередньо. З іншого боку, списки літературних посилань легко обробити й перетворити на позиції в рейтингу, тоді як визначити найвагоміші па- раметри «якості» та розробити чітку шкалу їх оцінки — складне завдання. Отже, з-поміж двох варіантів — об’єктивної побічної чи су б’єктивної прямої оцінки якості — в су- часному науковому просторі віддають пере- вагу першому, хоча, без сумніву, більш опти- мальним є комплексний підхід. Розглянемо наймасштабніші наукомет- рич ні бази та кількісні показники, які вони використовують, за часом їх створення. В 1960 р. Інститут наукової інформації (In- stitute for Scientific Information, ISI) на чолі з Юджином Гарфілдом (Eugene Garfield) за- початкував систему розрахунку індексу на- укових посилань — Science Citation Index (SCI) — бібліографічного ресурсу, який що- року обробляв списки літератури 2 500 про- відних наукових журналів і публікував ре- зультати в кількох розділах, зокрема Citation Index (індекс посилань), Source Index (ін- декс джерел) та Permuterm Subject Index (покажчик ключових слів) [2]. Слід зазначи- ти, що у вітчизняній літературі SCI часом перекладають як «індекс наукового цитуван- ня», тому деякі автори вважають його кіль- кісним показником. Насправді ж у цьому ви- падку «Index» означає «алфавітний покаж- чик», а не «коефіцієнт», і його не можна використовувати для рейтингового оціню- вання наукових робіт. Основним надбанням цього проекту була можливість пошуку інформації не лише за автором чи тематичним рубрикатором, а й за списком цитованої літератури. Напри- клад, знаючи одного провідного фахівця в певній галузі, можна було простежити робо- ти, в яких є посилання на нього, але які, можливо, були віднесені рубрикаторами до суміжних галузей. До того ж створена ін- формаційна база була доступна для статис- тичного оброблення. Проте таке періодичне видання аналізувало лише обмежену кіль- кість наукової періодики, яка на перший по- гляд не могла бути репрезентативною су- купністю. З іншого боку, проведення спеці- альних розрахунків виявило, що видання, які входять до бази SCI, хоча і становлять лише 2–3% загальної кількості журналів у всьому світі, дозволяють віднайти близько 50% необхідної інформації (тобто на них припадає 50% усіх цитувань у світі) [1]. Таким чином, стратегія SCI полягала у включенні до своєї бази лише тих видань, які входили до так званого «інформаційного ядра» в кожній галузі науки, що потребува- ло створення критеріїв оцінювання науко- вої значущості журналів. Добираючи нові видання до SCI, Ю. Гарфілд звернув увагу на те, що рейтинг журналів, складений на основі загальної кількості посилань на них, значно відрізняється від такого, в якому по- рівнюється середня кількість посилань на одну статтю [3]. Він почав застосовувати розрахунковий показник, який, на його дум- ку був більш об’єктивним засобом оціню- вання впливовості видання, спочатку для відбору журналів до бази SCI, а згодом фак- тор «впливовості», або імпакт-фактор, було запропоновано для порівняння журналів усередині бази. 91ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2013, № 8 НАУКОМЕТРІЯ І ВИДАВНИЧА СПРАВА Отже, хоча SCI був лише бібліографічною базою даних, призначеною для полегшення пошуку наукової інформації, в 1974 р. на його основі було розпочато публікацію Journal Citation Reports (JCR) — періодич- ного видання, метою якого була і залиша- ється критична оцінка провідних світових видань за допомогою кількісної статистичної інформації, основаної на даних літератур- них посилань. На завершення історичного екскурсу слід зазначити, що з 1992 р. ISI з його продуктами стали частиною Thomson Reuters; SCI й дотепер доступний для до- слідників, адміністраторів як пошуковий ін- струмент, що охоплює близько 3 700 провід- них світових наукових журналів; JCR публі- кує низку наукометричних показників щодо більше ніж 10 100 наукових видань, які вхо- дять до бази Web of Science, створеної на основі SCI, Social Sciences Citation Index та Arts and Humanities Citation Index. WEB OF SCIENCE Отже, першою і однією з найавторитетні- ших наукометричних баз світу є Web of Sci- ence, яка, у свою чергу, є частиною платфор- ми Web of Knowledge. Перейдемо до аналізу кількісних показників, які розраховуються в цій базі і публікуються в Journal Citation Reports. Спершу слід розглянути вже згаданий нами імпакт-фактор, який розраховують як відношення кількості посилань протя- гом поточного року на статті певного жур- налу попередніх 2 років до кількості ста- тей, опуб лікованих у журналі за ті самі по- передні 2 роки (див. табл.). Інакше кажучи, це середня кількість посилань на одну стат- тю журналу впродовж попередніх 2 років. Таким чином, класичний імпакт-фактор є дворічним і не враховує цитувань і статей, опублікованих у поточному році. Як вже було зазначено, такий показник є більш об’єктивною оцінкою авторитетності ви- дання, ніж загальна кількість посилань на нього. Проте він не позбавлений недоліків, які останнім часом все частіше обговорю- ють у науковій спільноті. 1. Сам засновник «фактору впливовості» Ю. Гарфілд зазначав, що залежно від часо- вого проміжку, який обрано для розрахунку (класично — 2 роки), значення показника можуть істотно змінюватись. Деякі автори пропонують для кожного видання обчислю- вати індивідуальний часовий проміжок, на якому імпакт-фактор є найвищим, і вико- ристовувати саме це значення. Як варіант вирішення цієї проблеми JCR наразі публі- кує крім класичного також п’ятирічний імпакт-фактор. 2. Ю. Гарфілд також звертав увагу на мож- ливість помилок у системі через некоректно оформлені бібліографічні списки, які осо- бливо часто виникали, коли два журнали мали дуже подібні назви, і цитування одно- го відносили на рахунок іншого, або коли журнал виходив у кількох мовних варіантах і його цитування могли зараховувати двічі. Задля уникнення таких ситуацій авторам і редакторам радять ретельно вивіряти ко- ректність назви видання, його скорочення, англомовний варіант у списку літературних джерел. 3. Інша проблема стосується методологіч- ної похибки розрахунку. Виявилося, що кількість статей у чисельнику формули ви- значалася лише як сума оглядових статей та оригінальних досліджень, тоді як у знамен- ник потрапляли цитування статей інших розділів, таких як листи до редакції, короткі повідомлення тощо. Якщо для журналів з низьким значенням імпакт-фактора така по- хибка була несуттєвою, то для провідних ви- дань вона могла становити до 40% значення показника. 4. Оскільки основною метою кількісного оцінювання наукових видань було порівнян- ня їх між собою зі створенням певної рей- тингової системи, окремою проблемою стала стабільна різниця середніх значень показни- ка в різних дисциплінах. Так, традиційно вважають, що журнали в галузі фізики й ма- тематики мають найнижчі показники, а за- гальнобіологічні та медичні — найвищі. Для диференційного підходу і врахування зазна- ченого явища Thomson Reuters створила 92 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2013, № 8 НАУКОМЕТРІЯ І ВИДАВНИЧА СПРАВА Порівняльна характеристика найбільших наукометричних баз та їх показників Компанія Наукометрична база Кількісні показники Що оцінює Переваги бази Недоліки бази Thomson Reuters Web of Science (частина Web of Knowledge) Impact Factor (фактор впли- вовості) Середня кількість ци- тувань журналу за попередні 2 роки у перерахунку на 1 статтю — Високий рівень рецензування — Значна глибина архівів — Наявність аналі- тичного інструменту InCites Відносно не- ве ли ка база да них. Платний до- ступ до всіх послугImmediacy Index (індекс опе ра- тив ності) Швидкість появи цитувань Eigenfactor (власний фак- тор) Враховує «авторитет- ність» цитувань, про- те залежить від кіль- кості статей Article Influence Eigenfactor з поправ- кою на кількість ста- тей Elsevier Scopus SCImago Journal Rank (SJR) Імпакт-фактор з ура- хуванням «авторитет- ності» цитувань — Відкритий доступ до метрики — Більш коректні формули розрахунку кількісних показни- ків — Великий обсяг бази даних — Наявність аналі- тичного інструменту SciVal Spotlight Платний до- ступ до бази даних та ана- літичного ін- ст рументу Sci- Val Spotlight Source Normal- ized Impact per Paper (SNIP) Імпакт-фактор з ура- хуванням галузі нау- ки та з поправкою на кількість статей (по- дібно до Article Influ- ence) Научная электронная библиотека Российский ин декс науч но- го цитирова ния (РИНЦ) 2-, 5- річні ім пакт-фак то - ри, індекси са- моцитування та ін. Середня кількість ци- тувань на статтю за попередні 2/5 ро ків; відсоткове відношен- ня самоцитувань до загальної кількості посилань — Відкритий доступ — Широке представ- лення журналів РФ та країн СНД Низький рівень рецензування. Невелика кіль- кість і низький рівень кількіс- них показни- ків Google Google Scholar Індекс Хірша (h-індекс) Кількість найбільш науково вагомих статей без урахуван- ня проміжку часу — Відкритий доступ — Найкращий серед інших баз пошук ци- тувань — Більша кількість не- періодичних видів на- укових видань у базі пошуку В і д с у т н і с т ь ре цензування. Невизначені ме жі бази да- них. Можливість р о з р а х у н к у лише одного показника 93ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2013, № 8 НАУКОМЕТРІЯ І ВИДАВНИЧА СПРАВА окремий продукт — Essential Science Indica- tors, в якому можна визначити положення конкретної організації, країни, журналу від- носно середнього рівня в конкретній сфері. 5. Проблема самоцитування. Загалом на- явність у списках літератури посилань на видання, в якому вони опубліковані, — ціл- ком нормальне явище. Проте задля більшої інформативності та зменшення можливості маніпуляцій, спрямованих на штучне підви- щення значень показника, в JCR окремо розміщують показник самоцитування та «виправлений» імпакт-фактор, тобто без урахування самоцитувань. 6. Формула імпакт-фактора передбачає середню кількість цитувань на одну статтю протягом певного періоду часу, проте чи можна прирівняти видання, в якому 10 ста- тей процитовано в середньому 40 разів, з ви- данням, в якому за той самий час 100 статей отримали по 40 посилань? Серед інших кількісних показників Web of Science слід згадати Immediacy Index (ін- декс оперативності) — відношення кількості цитувань певного журналу протягом певно- го року до загальної кількості статей, опу- блікованих у тому ж році. Цей індекс при- значений для оцінювання швидкості й ефек- тивності подання опублікованої в журналі інформації науковій спільноті. Окремо слід зупинитися на індексі Eigen- factor (власний фактор), покликаному ди- ференційно враховувати цитування з різних джерел. Наприклад, посилання у статті в журналі «Nature» розцінюють як більш ва- гоме порівняно з посиланням у маловідомо- му виданні. Загальна сума індексів Eigenfac- tor для всіх журналів становить 100; індекс для кожного журналу окремо є відсотком від загальної суми і обчислюється без ураху- вання самоцитувань. Оскільки розрахова- ний показник значною мірою залежить від кількості статей у виданні, було додатково створено індекс Article Influence (індекс впливовості статті), який є відношенням Eigenfactor до кількості статей (див. табл.). Окрім можливості розрахунку кількісних показників на основі бібліографічних поси- лань Thomson Reuters розробила спеціаль- ний інструмент — InCites, який на основі аналізу зазначених індексів покликаний по- рівнювати кількісні показники установи з іншими організаціями у певній сфері інте- ресів; виявляти впливових дослідників і тенденції у різних галузях науки; визначати потенційні напрями розвитку; раціонально розподіляти кошти; оцінювати активність співпраці та її перспективи тощо. Ми не будемо детально розглядати мож- ливості використання цього інструменту, з ними можна ознайомитись як на сайті Thomson Reuters, так і в багатьох статтях з цієї тематики. Зазначимо лише, що для ке- рівників і адміністраторів він є надзвичайно зручним для аналізу діяльності та стратегій розвитку організацій. Проте для цього необ- хідно, щоб більшість публікацій такої уста- нови було розміщено у виданнях, що входять до бази Web of Knowledge, або хоча б журна- ли цієї бази активно цитували ці статті. SCOPUS У 2004 р. видавництво Elsevier ввело в дію наукометричну базу Scopus, основною ме- тою якої є охоплення більшості наукових журналів світу (нині близько 19 000). Оскіль- ки Scopus з’явився набагато пізніше за Web of Science, у його розробників була можли- вість проаналізувати недоліки попередників і створити більш коректні інструменти кіль- кісного оцінювання наукових видань. Одним з основних показників, які вико- ристовує Scopus для оцінювання авторитет- ності видань, є SCImago Journal Rank (SJR), подібний до імпакт-фактора, але, так само як і Eigenfactor з JCR, є «зваженим показни- ком», оскільки враховує «авторитетність» цитувань. Показник розраховують у резуль- таті ітеративної процедури, він відрізняєть- ся від інших кількісних показників науко- метричних баз складністю, тому ми не зупи- нятимемося на методологічних аспектах його обчислення (з принципом розрахунку формули можна ознайомитися в першодже- релі [4]). Доцільно лише коротко нагадати формальні відмінності між SJR та Eigenfactor: 94 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2013, № 8 НАУКОМЕТРІЯ І ВИДАВНИЧА СПРАВА перший з них враховує посилання за 3 роки, тоді як другий — за 5; при розрахунку SJR самоцитування обмежується 33%, у його «альтернативи» — виключається повністю; SJR не залежить від кількості статей у жур- налі, а Eigenfactor — залежить [5]. На відміну від показників JCR, які публі- куються у платному виданні, основні зна- чення SJR знаходяться у відкритому досту- пі. Легко встановити також, чи належить журнал, який вас цікавить, до цієї бази (можна скористатися Journal Search), або ж знайти перелік журналів вашої країни з пев- ної галузі (Journal Rankings). Цікавим і дуже зручним інструментом на основі розрахун- кових даних є можливість порівняння різ- них країн або журналів за обраними показ- никами; результати подаються графічно за період з 1996 до, поки що, 2011 р. Напри- клад, порівняємо Україну з Російською Федерацією, Польщею та Білоруссю за від- сотком цитувань (див. рис.). Іншим кількісним інструментом Scopus є SNIP (Source Normalized Impact per Paper). Як видно з назви цього показника, його роз- роблено для врахування «поправки на га- лузь науки». Вище ми зазначали, що в різ- них сферах науки середні значення показ- ників імпакт-фактора значно різняться. Задля врахування цього явища фахівці роз- робили формулу, що є відношенням кіль- кості посилань у поточному році на статті журналу за попередні 3 роки до потенціалу цитування для цього документа. При цьому потенціал цитування є середньою кількістю літературних посилань у перерахунку на одну статтю з «оточення» журналу. Під «оточенням» розуміють усі журнали, які впродовж цього року посилалися на ви- пуски конкретно цього видання за останні 10 років, але лише в межах бази Scopus. Та- ким чином, чим більша активність цитувань у певній галузі (чим довший середній спи- сок літератури), тим меншим буде показ- ник. У такий спосіб видання у сфері зі звич- но низьким рівнем цитувань мають змогу вирівнюватися з іншими. Проте на актив- ність цитувань впливає не лише галузь на- уки. Так, не можна ставити в один ряд фун- даментальні та клінічні журнали, а також ті, що видаються багато років, і ті, що лише по- чали виходити й присвячені новому напря- му. Тому в 2012 р. було переглянуто спосіб розрахунку SNIP; з рейтингом наукових ви- дань відповідно до нової формули SNIP можна ознайомитись на сайті партнера Scopus — CWTS Journal Indicators у розділі «Indicators». На завершення огляду наукометричної бази варто зазначити, що на зразок InCites (Thomson Reuters) Scopus також розробив аналітичний інструмент під назвою SciVal Spotlight, за допомогою якого можна дізна- тися про наукові потужності власної уста- нови, країни, конкурентів; наукові напрями, які розвиваються і фінансування яких є до- цільним; список провідних науковців у пев- ній сфері для запрошення на роботу; наяв- ність у світі потенційних партнерів для співпраці тощо. Знову-таки, інструмент над- звичайно зручний для адміністраторів різ- ного рівня, дозволяє уникнути копіткого аналізу багатьох показників і полегшує при- йняття стратегічних рішень. Однак для його використання відповідна установа, наукове товариство, країна мають бути достатньо представленими у базі Scopus (на сьогодні у Scopus перебуває близько 20 періодичних видань України, переважно в галузі фізики й математики). Динаміка цитувань наукових робіт деяких країн світу за даними наукометричної системи Scopus: 1 — Росія; 2 — Польща; 3 — Україна; 4 — Білорусь 1 2 3 4 95ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2013, № 8 НАУКОМЕТРІЯ І ВИДАВНИЧА СПРАВА РОСІЙСЬКИЙ ІНДЕКС НАУКОВОГО ЦИТУВАННЯ (РИНЦ) У 2005 р. на замовлення Міністерства освіти і науки РФ Наукова електронна бі- бліотека розробила систему національного індексу наукового цитування. Оскільки лише невелика частка фахових видань РФ інтегрована в Scopus та Web of Science, об’єктивно проаналізувати стан розвитку науки всередині країни за їх допомогою не- можливо. До того ж відомо, що кожного року обидві бази поновлюють свої списки новими виданнями, проте з кількох тисяч журналів з усього світу Web of Science оби- рає близько 10–12%, а Scopus ~ 50%. Про- цедура рецензування триває майже рік, а в разі відхилення повторний запит на реєстра- цію можна надсилати лише через 2 роки. Мабуть, не варто пояснювати, чому мине ще немало часу, поки більшість видань постра- дянського простору опиняться в бажаному науковому репозиторії. Отже, після створення РИНЦ обо в’я з- ковою умовою Вищої атестаційної комісії РФ до періодичних видань, схвалених для публікації результатів дисертацій на здо- буття наукових ступенів, є регулярне надан- ня інформації про опубліковані статті до на- ціональної наукометричної бази. Додатковою перевагою для користувачів та авторів країн СНД є повністю відкритий доступ до всіх наукометричних показників. Важливо також, що РИНЦ має певні угоди з Thomson Reuters та Elsevier, які дозволяють робити запити безпосередньо в бази даних Scopus та Web of Science і отримувати звідти поточні значення показників цитування пу- блікацій. У такий спосіб усі зареєстровані в РИНЦ автори мають можливість безкоштов- но простежувати активність цитування своїх робіт одразу в усіх трьох наукометричних базах. З 2011 р. автори можуть самостійно реєструватися в системі й коректувати спис- ки власних публікацій, що дає змогу уника- ти плутанини, яка часом виникає через по- милки у написанні прізвищ та ініціалів. Щодо кількісних показників, то РИНЦ користується вже розробленими раніше імпакт-фактором (дво- і п’ятирічним), ко- ефіцієнтом самоцитування (додатково роз- раховує імпакт-фактор без самоцитування), час півжиття публікації (медіана хронічного розподілення посилань). Для авторів розра- ховують також індекс Хірша, але цей показ- ник не є винаходом РИНЦ, тому розгляне- мо його в іншому розділі статті. До того ж є можливість сортування публікацій і циту- вань за тематикою, ключовими словами, ор- ганізацією, авторами, роками та ін., що дає можливість проаналізувати ширину спектра зацікавленої аудиторії, динаміку цитувань тощо. Наприклад, журнал має непогані по- казники імпакт-факторів, проте, якщо біль- шість цитувань належить співробітникам організації — засновника видання, цінність кількісних показників втрачається. Зазна- чимо, що згадані показники розраховують не лише для видань, а й для організацій, ав- торів, видавництв, що дозволяє визначити основних партнерів для співпраці, галузь наукових інтересів та оцінити публікаційну активність і ефективність в динаміці. На базі РИНЦ розробляють також новий аналітичний продукт — Science Index, який дає змогу проводити комплексне аналітичне й статистичне дослідження публікаційної активності учених, наукових організацій та їхніх підрозділів. Science Index складається з трьох частин, орієнтованих на різні катего- рії користувачів: у 2011 р. стартував розділ Science Index[Автор], у 2012 р. — Science Index [Організація], а на 2013 р. запланова- но запуск Science Index*[Видавництво]. На відміну від інших інструментів і послуг, які надає Наукова електронна бібліотека, про- ект Science Index є комерційним і вимагає придбання організаціями ліцензії. На сьогодні в базі РИНЦ перебуває близь- ко 300 українських журналів, що майже в 15 разів більше, аніж у Master Journal List Web of Science або Scopus. GOOGLE SCHOLAR На завершення слід згадати також Google Scholar, оскільки часто виникає питання, чи можна його віднести до наукометричних баз. 96 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2013, № 8 НАУКОМЕТРІЯ І ВИДАВНИЧА СПРАВА Зазначений інструмент є пошуковою систе- мою, орієнтованою на наукову літературу, дає змогу відстежувати цитування та розра- ховувати деякі показники (індекс Хірша). Точного переліку джерел, що становлять базу Google Scholar, не оголошують. Про- цедури рецензування під час відбору видан- ня до цієї бази також немає, що унеможлив- лює контроль якості та легітимності джерел інформації, і, на відміну від Web of Science, Scopus та РИНЦ, де редактори мають само- стійно пропонувати свій журнал на вклю- чення до однієї із зазначених баз, Google Scholar самостійно вносить видання до свого переліку. Тому Google Scholar не можна роз- глядати як повноцінну наукометричну плат- форму (в розумінні наказу № 1112). Проте, якщо поглянути з іншого боку, не- доліки системи можуть обернутися на її пе- реваги. Річ у тому, що кількість цитувань, які виявляє кожна з наукометричних баз, обме- жена переліком видань, що становлять її основу, і хоча різні бібліометричні платфор- ми укладають між собою угоди про обмін літературними посиланнями, все одно їхні потужності в цьому відношенні залишають- ся обмеженими, що позначається на об’єк - тив ності розрахунків. На противагу цьому Google Scholar на сьогодні демонструє най- кращі результати за спроможністю відшуку- вати цитування, оскільки деякі з них розмі- щені в патентах, збірниках конференцій, книгах, тобто в документах, мало представ- лених у найбільших наукометричних базах [6]. Швидше за все, введений у дію в 2004 р., Google Scholar лише набирає оберти і згодом стане найбільш всеосяжною бібліометрич- ною системою. На нинішньому ж етапі роз- витку вона зручна для використання автора- ми з метою відстеження власних цитувань, пошуку наукової інформації, її додатковою перевагою є повністю відкритий доступ. PUBMED Оскільки біомедичні науки становлять значну частку загальної кількості публіка- цій у світі, слід також коротко охарактери- зувати найбільшу спеціалізовану пошукову систему в цій сфері. PubMed використовує переважно базу даних Medline, створену Національною медичною бібліотекою США (U.S. National Library of Medicine). При цьому метою зазначених продуктів не є під- рахунок кількісних показників індексова- них видань, тому вони не належать до нау- кометричних. Проте 100% видань, що входять до пере- ліку Medline, передаються до Scopus, тому за умови проходження процедури рецензу- вання комісією Medline (за рік приймають дещо менше 50% поданих на розгляд титу- лів; процедура рецензування за рівнем поді- бна до такої в Scopus) можна бути впевне- ним у його прийнятті до Scopus. Разом з тим, редакторам періодичних видань, які заці- кавлені в якісному розрахунку наукоме- тричних показників, після інтеграції в Med- line радять пройти процедуру формальної перереєстрації в Scopus, оскільки останній (на відміну від Medline) вимагає надання списків процитованої літератури. ІНШІ БАЗИ ДАНИХ У різних галузях науки на зразок PubMed є інші спеціалізовані системи: Astrophysics, Mathematics, Chemical Abstracts, Agris, Geo- Ref та ін. Кожна з них призначена для пошуку інформації відповідної спрямованості і не має на меті оброблення списків літератури з подальшим складанням рейтингу журналів, науковців, установ тощо. Слід мати на увазі, що будь-яка база даних, обмежена за нау- ковим напрямом, не може претендувати на об’єктивний підрахунок наукометричних показників, оскільки значна кількість циту- вань може надходити із суміжних за напря- мом видань. Крім того, є й інші національні індекси наукових цитувань — Korean Science Cita- tion Index, Сhinese Science Citation Database, Indian Citation Index та ін. Проте в цій статті ми на них не зупинятимемося, оскільки вони зорієнтовані на власні національні особли- вості, в тому числі мовні, що обмежує мож- ливості їх використання вітчизняними нау- ковцями. 97ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2013, № 8 НАУКОМЕТРІЯ І ВИДАВНИЧА СПРАВА ІНДЕКС ХІРША Такий показник, як індекс Хірша, вважає- мо за краще розглянути окремо від бібліо- графічних баз (хоча його широко викорис- товують більшість із них), оскільки його було створено незалежно. У 2005 р. Хорхе Хірш (J.E. Hirsch) запропонував новий нау- кометричний показник, який, за визначен- ням автора, дорівнює h, якщо h статей авто- ра процитовано як мінімум h разів, тоді як інші публікації мають менше, ніж h циту- вань [7]. Отже, якщо автор має 4 статті, які процитовані по 4 рази, його h-індекс ста- новить 4. Якщо ж автор має одну статтю з 10 цитуваннями, дві — з 6 та три — з 4, то індекс все одно дорівнює 4, оскільки з пере- лічених як мінімум 4 статті процитовано мі- німум 4 рази кожна. Особливостями цього показника є врахування лише науково ваго- мих статей, відсутність обмежень часовим проміжком. Проте h-індекс не позбавлений деяких недоліків, а саме: 1. Індекс не враховує ступінь внеску кож- ного співавтора в конкретну статтю (зарахо- вується однакова кількість цитувань для всіх співавторів), хоча і вважають, що зага- лом показник дозволяє відсіяти випадкових співавторів — якщо вони опинилися в спис- ку авторів однієї популярної статті, вона по- мітно не вплине на їхній h-індекс. 2. За високих значень індексу Хірша по- рівняння між авторами (а на сьогодні по- казник розраховують і для періодичних ви- дань) стає не таким вже й об’єктивним, на- приклад, якщо один учений має 50 статей, які процитовано 50 разів кожна, а в іншого крім зазначеного результату є ще 35 статей із 48 цитуваннями кожна, то, швидше за все, прирівняти їх один до одного не зовсім ко- ректно. 3. Як і для імпакт-фактора, для h-індексу має значення сфера інтересів, і за її межами порівняння науковців можна проводити лише умовно. 4. Під час розрахунку показника врахову- ють самоцитування, що дозволяє авторові цілеспрямовано штучно підвищувати свій h-індекс. У той час, як система обчислення кількіс- них показників видань значно еволюціонує, що реалізується у появі нових формул та вдосконаленні старих, щодо оцінки автори- тетності авторів h-індекс, незважаючи на пе- релічені недоліки, залишається чи не єди- ним показником, який розраховують у всіх наукометричних базах. ВИСНОВКИ На сьогодні є три основні наукометричні системи (Web of Science, Scopus та РИНЦ), за допомогою яких в Україні можна офіцій- но визначати впливовість/авторитетність видання для розміщення в ньому результа- тів власних досліджень (авторам), проаналі- зувати авторитетність власного наукового видання (видавництвам, редакціям), ефек- тивність наукової роботи установи (адміні- страторам) та країни (державним посадов- цям). Проте через низький рівень представ- лення наукових видань і статей авторів України в кожній із зазначених систем (приблизний список розміщено на платфор- мі НБУ ім. В.І. Вернадського), потенційна ефективність їх використання значно зни- жується. Задля подолання цих проблем усій науковій спільноті необхідно докласти чи- малих зусиль. Детальніше про це у другій частині статті. (далі буде) СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ 1. Налимов В.В., Мульченко З.М. Наукометрия. Изу- чение развития науки как информационного про- цесса. — М.: Наука, 1962. — 192 с. 2. Garfield Е. The Science Citation Index and ISI’s Journal Citation Reports: Their Implications for Journal Editors (10–12 May, 1976, Paris). — http:// garfield.library.upenn.edu/papers/255.html. 3. Garfield Е. The Agony and the Ecstasy — The Histo- ry and the Meaning of the Journal Impact Factor // Proc. Int. Cong. Peer Review and Biomedical Publi- cation (Sept. 16, 2005, Chicago). — http:// garfield. library.upenn.edu/papers/jifchicago2005.pdf. 4. González-Pereira B., Guerrero-Bote V.P., Moya-Anegón F. A new approach to the metrics of journals’ scientific prestige: The SJR indicator // J. Inf. — 2010. — V. 4, N 3. — P. 379–391. doi: 10.1016/j.joi. 2010.03.002. 98 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2013, № 8 НАУКОМЕТРІЯ І ВИДАВНИЧА СПРАВА 5. Алескеров Ф.Т., Писляков В.В., Субочев А.Н., Чис- тяков А.Г. Построение рейтингов журналов по менеджменту с помощью методов теории коллек- тивного выбора. — М.: НИУ ВШЭ, 2011. — 44 с. 6. Meho L.I., Yang K. Impact of data sources on citation counts and rankings of LIS faculty: Web of Science versus Scopus and Google Scholar // J. Am. Soc. Inf. Sci. — 2007. — V. 58, N 13. — P. 2105–2125. doi: 10.1002/asi.20677. 7. Hirsch J.E. An index to quantify an individual’s scien- tific research output // PNAS. — 2005. — V. 102, N 46. — P. 16569–16572. doi: 10.1073/pnas.0507655102. Стаття надійшла 22.04.2013 р. Ю.Б. Чайковский 1, Ю.В. Силкина 2, О.Ю. Потоцкая 2 1 Национальный медицинский университет имени А.А. Богомольца бульвар Шевченко, 13, Киев, 01601, Украина 2 ГУ «Днепропетровская медицинская академия Министерства здравоохранения Украины» ул. Дзержинского, 9, Днепропетровск, 49044, Украина НАУКОМЕТРИЧЕСКИЕ БАЗЫ И ИХ КОЛИЧЕСТВЕННЫЕ ПОКАЗАТЕЛИ Часть I. Сравнительная характеристика наукометрических баз Вступление в силу приказов МОН Украины № 1111 и № 1112 вызывает необходимость сравни- тельной оценки существующих наукометрических баз с позиции отечественных авторов, редакторов и руко- водителей научных учреждений. В статье рассмотре- ны наиболее крупные библиометрические платформы (Web of Science, Scopus и РИНЦ) и используемые ими для оценки количественные показатели, приведены их преимущества и недостатки. Среди обсуждаемых систем оптимальной по соотношению уровня каче- ства и возможности интеграции отечественных науч- ных статей и изданий в мировое научное пространство можно считать наукометрическую базу Scopus. Осо- бое внимание уделено системе Google Scholar и спе- циализированной поисковой системе PubMed. Ключевые слова: наукометрические базы, Web of Science, Scopus, РИНЦ, Google Scholar, PubMed. Yu.B. Chaikovsky 1, Yu.V. Silkina 2, O.Yu Pototskaya 2 1 Bogomolets National Medical University 13 Shevchenko Blvd., Kyiv, 01601, Ukraine 2 SE «Dnipropetrovsk Medical Academy of Health Ministry of Ukraine» 9 Dzerzhinsky Str., Dnipropetrovsk, 49044, Ukraine SCIENTOMETRIC DATABASES AND THEIR QUANTITATIVE INDICES Part I. Comparative characteristic of scientometric databases Enter into force of two decrees of Ministry of Education and Science of Ukraine (№ 1111 та № 1112) caused the ne - cessity of definition and comparative evaluation of existing scientometric databases from different (author’s / editor’s / administrator’s) points of view. World’s global bibliometric databases (Web of Science, Scopus and РИНЦ) and their quantitative indexes are considered in the article; their ben- efits and shortcomings are analysed. Among mentioned da- tabases Scopus could be considered as optimal by ratio of quality level to possibility of integration of Ukrainian sci- entific articles and issues into world’s scientific space. Par- ticular attention is given to the system of Google Scholar and specialized search platform PubMed. Keywords: scientometric databases, Web of Science, Scopus, РИНЦ, Google Scholar, PubMed.

Наукометричні бази та їх кількісні показники (Частина І. Порівняльна характеристика наукометричних баз)

Institution

Ähnliche Einträge