Археологічна діяльність музеїв України у 1919—1934 рр.: історіографічний аспект
Проаналізовано історіографію з проблеми археологічної діяльності музеїв України у 1919—1934 рр. Рассматривается историография вопроса археологической деятельности музеев Украины в 1919—1934 гг. Охарактеризованы основные работы музееведов, археологов, краеведов, исследователей, занимающихся памятнико...
Saved in:
| Published in: | Археологія |
|---|---|
| Date: | 2010 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут археології НАН України
2010
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/67902 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Археологічна діяльність музеїв України у 1919—1934 рр.:історіографічний аспект / А.С. Пудовкіна // Археологія. — 2010. — № 3. — С. 123-133. — Бібліогр.: 164 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859613875019710464 |
|---|---|
| author | Пудовкіна, А.С. |
| author_facet | Пудовкіна, А.С. |
| citation_txt | Археологічна діяльність музеїв України у 1919—1934 рр.:історіографічний аспект / А.С. Пудовкіна // Археологія. — 2010. — № 3. — С. 123-133. — Бібліогр.: 164 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Археологія |
| description | Проаналізовано історіографію з проблеми археологічної діяльності музеїв України у 1919—1934 рр.
Рассматривается историография вопроса археологической деятельности музеев Украины в 1919—1934 гг. Охарактеризованы основные работы музееведов, археологов, краеведов, исследователей, занимающихся памятникоохранной деятельностью, в которых затрагиваются вопросы «музейной археологии» 1920—1930-х гг. Предложена хронологическая и тематическая систематизация указанных работ. Среди тематических рубрик выделяются: вопросы организации и принципов деятельности памятникоохранных и музейных институций, музейные хроники, профессиональные работы археологов-музейщиков, персоналии, история музейного дела, библиографические справочники, работы археологов-эмигрантов и др. Учитывая содержание и характер работ, условно можно выделить три периода: межвоенный (1920—1930-е гг.), период с конца 1940-х до конца 1980-х гг. и постсоветский. Научные изыскания первого периода касались, главным образом, принципов функционирования системы охраны памятников, посвящены научно-исследовательской деятельности музеев и представляют в большинстве хронику событий. Послевоенный период характеризуется интересом к истории формирования музейной сети Украины и первыми попытками создать общую историю развития отечественной археологии. Для работ третьего периода характерна объективная оценка особенностей создания и функционирования музейной системы в Украине и расширение круга биографических исследований.
The article is devoted to historiography of the issue of archaeological activity of Ukrainian museums from 1919 to 1934.
The main works of museologists, archaeologists, local history researchers, scholars occupied with monument protection
activity which touch upon the issues of «museum archaeology» in the 1920-s and 1930-s are considered. Chronological and
topical systematization of these works is proposed. Among topical rubrics the following are singled out: issues of organization
and principles of activity of monument protective and museum institutions, museum chronicles, professional works of
archaeologists and museum officials of the 1920-s and 1930-s, personalia, history of museum work, bibliographic reference
books, works of emigrant archaeologists, etc. Taking into consideration content and nature of the works they conditionally
can be divided into three periods: between wars (1920-s and 1930-s), from the end of the 1940-s to the end of the 1980-s, and
the post-Soviet period. Scientific research of the first period mainly concerns the principles of functioning of the monument
protective system; they are devoted to the scientific research activity of museums and in most cases represent the chronicle
of events. The post-war period is characterized by the interest to the history of formation of museum network in Ukraine
and by the first attempts to create a general history of domestic archaeology development. Works of the third period are
characterized by an objective appraisal of peculiarities of the development and functioning of museum system in Ukraine
and by the widening of a circle of biographic research.
|
| first_indexed | 2025-11-28T15:15:17Z |
| format | Article |
| fulltext |
ISSN 0235-3490. Археологія, 2010, № 3 123
Розвиток археологічної науки в Україні у 1920—
1930-х рр. здебільшого асоціюється з діяльніс-
тю академічних установ — Всеукраїнського ар-
хеологічного комітету, Секції інституцій мате-
ріальної культури, Інституту історії матеріаль-
ної культури тощо. Проте саме в цей період в
Україні бурхливо розбудовувалася мережа му-
зеїв, упроваджувалися науково-дослідні прин-
ципи їхньої діяльності. На 1920-ті рр. припа-
дає період розквіту регіонального краєзнав-
ства, що розумілось як комплексне вивчення
архео логічних і етнографічних пам’яток, істо-
рії та природи краю. Осередками краєзнавчих
досліджень стають тоді музеї, які організують
збирання, вивчення, систематизацію, введен-
ня до наукового обігу, популяризацію пам’яток
археології та історії. Археологічні дослідження
музеїв набувають нових форм, значно зростає
географія експедицій.
Вивчення археологічної діяльності музе-
їв України у 1919—1934 рр., власне експеди-
ційної роботи та використання здобутих під
час розкопок артефактів у побудові експози-
цій досі не було предметом спеціального до-
слідження археологів та істориків науки. Іс-
торіографічний доробок, що створює загальне
уявлення про археологічну діяльність музеїв у
1919—1934 рр., можна поділити на три періо-
ди: міжвоєнний, період від кінця 1940-х до по-
чатку 1980-х рр. та пострадянський.
Історіографічний доробок міжвоєнного часу
має різне тематичне спрямування. Така ситу-
ація цілком пояснюється особливостями ста-
новлення тогочасної музейної мережі на тери-
торії радянської України.
Початок 1920-х рр. став періодом інституці-
оналізації музейної системи України та розгор-
тання науково-дослідних робіт у всіх галузях
знання. Тож питання організації та принци-
пів діяльності інституцій, що охороняли, збе-
рігали та популяризували пам’ятки археології,
стають актуальною темою у 1920—1930-х рр.
Уже в 20-х рр. ХХ ст. історія музейної справи
в Україні, теорія та методика музеєзнавства
стають предметом спеціальних досліджень,
з’являються перші спроби створення узагаль-
нюючих праць, які б систематизували наявний
організаційний та науковий досвід.
Вагомим внеском у розробку питань історії
музейної справи стали роботи М.Ф. Біляшів-
ського «Наші національні скарби» та «Спра-
ви українського мистецтва» (Біляшівський
1918; 1918а), в яких відомий історик, музеєзна-
вець та археолог дав оцінку ролі музеїв, окре-
мих колекціонерів у збереженні національ-
ної культурної спадщини і водночас визначив
основні завдання музейного будівництва, роз-
крив зміст і форми роботи музеїв за нових по-
літичних умов. У 1919 р., Ф.І. Шміт, який пра-
цював завідувачем музейної секції Всеукраїн-
ського комітету охорони пам’яток старовини
та мистецтв Відділу мистецтв Наркомату осві-
ти УСРР, опублікував книгу про історичні, ет-
нографічні та художні музеї (Шмит 1919). У
ній на матеріалах вивчення музейної справи
України наводяться рекомендації аматорам-
краєзнавцям, які організовують розшук та ви-
вчення пам’яток свого краю, даються мето-
дичні розробки щодо збереження експонатів
тощо. Заслуговують на увагу праці відомого
музеєзнавця І.С. Свєнціцького (Свєнціцький
1920; 1927). У них на багатому фактичному ма-
теріалі глибоко аналізується діяльність куль-
турних осередків України, історія формування
та характеристика музейних колекцій, зробле-
ні спроби узагальнити досвід музейної справи.
На особливу увагу заслуговує збірка «Україн-
ський музей» (Український музей 1927). Це ко-
лективне видання містить розробку питань і суто
теоретичних, і практичних. Обґрунтування адмі-
ністративного підпорядкування музейних уста-
нов та коментарі з приводу науково-дослідної
діяльності останніх містить стаття В.В. Дубров-
ського «Чергові завдання сучасного музейного
будівництва на Вкраїні». Важливим у контексті
вивчення археологічної діяльності музеїв Украї-
А.С. Пудовкіна
АРХЕОЛОГІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ МУЗЕЇВ УКРАЇНИ
У 1919—1934 рр.: ІСТОРІОГРАФІЧНИЙ АСПЕКТ
© А.С. ПУДОВКІНА, 2010
Проаналізовано історіографію з проблеми археологічної діяльності музеїв України у 1919—1934 рр.
К л ю ч о в і с л о в а: Україна, історіографія, музей, «музейна археологія».
ISSN 0235-3490. Археологія, 2010, № 3124
ни є також розділ «Хроніка», в якому подаєть-
ся загальний огляд тогочасної музейної мережі,
містяться відомості щодо науково-дослідної та
культурно-освітньої діяльності музеїв.
В.В. Дубровському належить ще кілька робіт
з приводу музейної діяльності в Україні, які по-
бачили світ впродовж 1927—1930 рр. (Дубров-
ський 1927; 1929; 1930). У них міститься огляд
музейних установ, їхнє підпорядкування, засад-
ничі основи діяльності, подана коротка історія
виникнення найбільших музеїв республіки. У
1929 р. вийшла чергова монографія Ф.І. Шмі-
та, присвячена, головним чином, формуванню
експозиції (Шмит 1929). Крім того, автор по-
дав короткий нарис історії розвитку музеєзнав-
ства в Російській імперії від найдавніших часів
до 20-х рр. ХХ ст. Певне коло питань стосується
практики музейної справи після встановлення
більшовицької влади. Особлива увага приділя-
ється, зокрема, проблемам розробки державної
музейної політики та законодавства, організації
управління музеями.
Теоретичні та практичні проблеми охорони
культурної спадщини, зокрема програми для
розвідок і реєстрації археологічних пам’яток,
інструкції щодо «збирання культурних решток
з поверхні», а також низка законодавчих по-
ложень викладені у збірці «Охорона пам’яток
культури на Україні» (Охорона… 1927).
Низка методичних робіт, присвячених му-
зейній справі, розкриває практичні питання
побудови археологічних експозицій у музе-
ях, особливості діяльності краєзнавчих музеїв
щодо проведення розкопок пам’яток старови-
ни (Виноградов 1925; Селинов 1928; Бернштам
1929; Воробьев 1929; Карцев 1931; Рыков 1936;
Сибилев 1936; 1936а; Павлов 1939).
Особливу тематичну групу історіографіч-
ного доробку міжвоєнного періоду становлять
видання та окремі публікації музеїв та музей-
них працівників, що безпосередньо стосують-
ся науково-дослідної діяльності установ. Ці ро-
боти можна охарактеризувати як музейні хро-
ніки, які почасти містять і короткий екскурс в
історію окремих музеїв. Історичну довідку про
Одеський історико-археологічний музей та про
досвід його роботи подано в працях С.С. Дло-
жевського (Дложевський 1925) та М.Ф. Бол-
тенка (Болтенко 1926). Про археологічні та па-
леонтологічні експедиції Луганського музею
неодноразово звітував у періодичних видан-
нях С.О. Локтюшов (Локтюшев 1928; 1929). Іс-
торія створення окремих музейних збірок, ха-
рактеристика колекцій, організація на їх базі
культурних осередків представлені в працях
В.П. Бірюкова, П.П. Курінного, В.І. Щепо-
тьєва та В.М. Щербаківського (Бирюков 1917;
Курінний 1918; 1919; Щепотьєв, Щербаківсь-
кий 1919). Результатом видавничої діяльності
Херсонського історико-археологічного музею
став літопис музею за 1917—1927 рр. і 1927—
1928 рр. (Літопис музею 1927; 1929), що міс-
тить короткі відомості щодо науково-фондової
та пам’яткоохоронної діяльності музею, а та-
кож повідомлення про археологічні розкопки
за ініціативи та участі співробітників. З наго-
ди 35-річчя музею у Полтаві світ побачили ро-
боти, присвячені історії формування колек-
цій, археологічним добіркам та експедиційній
діяльності Полтавського державного музею
(Полтавський… 1928).
У 1920-х рр. звіти-хроніки, що набули форм
періодичних видань, видавали Одеський і Ми-
колаївський історико-археологічні музеї (Від-
чит… 1927; 1929; Коротке звідомлення… 1928),
Прилуцький окружний музей (Бюлетень При-
луцького… 1928; 1929), Дніпропетровський кра-
йовий історично-археологічний музей (Дніпро-
петровський… 1929), Сумський музей (Она-
цький 1927), Волинський науково-дослідний
музей (Волинський… 1928), музей Слобідської
України (Музей… 1925—1928) та інші. У них
йдеться про методику науково-пошукової робо-
ти, результати експедицій, опубліковано науко-
ві розвідки співробітників. Ряд видань присвя-
чені окремим історико-культурним комплек-
сам (Державні… 1932; Мовчанівський 1931).
До музейних хронік слід зарахувати і першу
спробу дослідити та систематизували архео-
логічні розкопки, що їх провадили на теренах
України музейні працівники, зроблену співро-
бітниками Кабінету антропології та етнології
ім. Хв. Вовка (Бюлетень… 1925). На підставі зі-
браних матеріалів «з місць» тут подано архео-
логічні та етнографічні результати діяльності
наукових закладів, головним чином музеїв та
товариств Поділля, Волині, Київщини, Чер-
нігівщини, Полтавщини, Харківщини, Донеч-
чини, Катеринославщини та Одещини.
Відомості про дослідження пам’яток праців-
никами музеїв України, результати діяльності
музейних установ у галузі доісторії та археоло-
гії містить низка наукових періодичних видань
Всеукраїнського археологічного комітету і Ка-
бінету антропології та етнології ім. Хв. Вов-
ка (Коротке звідомлення… 1926; 1927; Запис-
ки… 1930; Хроніка… 1930—1931; Антропологія
1928—1931). Відомості про діяльність музеїв у
окремих областях України, характеристику їх-
ніх фондів знаходимо в історико-краєзнавчих
ISSN 0235-3490. Археологія, 2010, № 3 125
збірках (Николаевщина 1926; Краєзнавство
1930; Ізюмщина 1930).
Перебіг науково-практичної діяльності (зо-
крема історико-краєзнавчої) музеїв України у
1920—30-і рр. та проблеми організації музей-
ної справи активно обговорювалися на сторін-
ках журналів — «Краєзнавство» (1927—1930),
«Советское краеведение», «Советский музей»
(1931—1940), «Знання», «Наука на Украине»,
«Політосвіта», «Червоний шлях», «Просвещение
Донбасса» тощо — та в періодичній пресі, зокре-
ма в газеті «Культура і життя», «Життя й револю-
ція», «Бюлетень Укрнауки», «Бюлетень комісії
краєзнавства», «Знання», «Радянська школа».
Самостійну тематичну групу історіографіч-
ного доробку, що розкриває експедиційну ро-
боту музеїв України у 1919—1934 рр., становлять
фахові праці археологів-музейників, написані на
підставі опрацювання та аналізу джерел, отрима-
них у результаті розкопок співробітниками музе-
їв. Як приклад, можна навести роботи С.С. Дло-
жевського (Дложевський 1928; 1928а; 1930; 1930а;
1930б), А.В. Добровольського (Добровольский
1925; 1925а; 1928; 1929; 1930), Т.М. Кіранова (Кі-
ранов 1930), В.А. Кочубея (Кочубей 1929; 1929а),
І.Ф. Левицького (Левицький 1925; 1928; 1930),
С.О. Локтюшова (Локтюшев 1927; 1928; 1928а;
1929а), М.В. Сібільова (Сибилев 1923; 1926;
1926а; 1928) та багатьох інших.
Вже у 1920—1930 рр. з’являються перші пу-
блікації, присвячені життю та творчості архео-
логів, які працювали серед іншого і на музей-
ній ниві. Найчастіше поява їх була пов’язана з
ювілеєм або смертю певного діяча української
науки. Персоналії (тут немає змоги їх пере-
рахувати) становлять ще одну тематичну гру-
пу історіографічного доробку 1920—1930 рр. У
оглядах життєвого та науково-творчого шляху
археологів-музейників надається інформація
про організацію та участь в експедиціях, нау-
кові інтереси, напрями діяльності. Відтак, че-
рез призму постаті розкриваються окремі ас-
пекти науково-дослідної діяльності тих уста-
нов, з якою вона була пов’язана.
Наприкінці 1920-х і на початку 1930-х рр.
розпочалося масове згортання краєзнавчо-
го руху, спричинене переламом у суспільно-
історичних науках та репресіями. Проте нау-
кові розвідки у царині археологічної діяльності
окружних та державних музеїв упродовж нетри-
валого часу ще друкували. Ситуація почала сут-
тєво змінюватись у другій половині 1930-х рр.
Цей час позначився ідеологізацією музеїв, бо-
ротьбою з «буржуазним речознавством». Му-
зейні установи остаточно перетворюються на
засоби пропагандистської роботи, все більше
втрачаючи значення науково-дослідних цен-
трів. Відтак, і література, присвячена музейни-
цтву, перетворюється на декларації-вказівки
щодо побудови музеїв за марксистськими
принципами. Розкопки на території республі-
ки поступово стають прерогативою Інституту
історії матеріальної культури (з 1938 р. Інсти-
тут археології АН УРСР). Період від другої по-
ловини 1930-х рр. до початку Другої світової
війни лише остаточно затвердив такий стан ре-
чей. Музеї України набули рис переважно по-
літосвітніх закладів із впровадження та утвер-
дження нової ідеології СРСР.
Другий період історіографічного доробку
охоплює час від 1940-х до початку 1980-х рр.
За тематичним наповненням він також не од-
номанітний. Однією з провідних тем у пово-
єнний час стає історія музейної справи. На-
прикінці 40-х рр. у Москві був створений
Науково-дослідний інститут музеєзнавства,
який від 1950 р. почав видавати збірки науко-
вих праць. Згадки про музеї України, їхню іс-
торію та науково-фондову діяльність містить
серія «Очерки по истории музейного дела в
СССР» та «Труды НИИМ». У 1959 р. вийшли
праці викладачів Київського університету
ім. Т. Шевченка (Бондар, Мезенцева, Славін
1959; Мезенцева 1959). У підручнику «Нариси
музейної справи» порушуються основні питан-
ня музеєзнавства — історія музейного будівни-
цтва, методика збирання, обліку та зберіган-
ня колекцій, експозиційна, науково-дослідна
і культурно-масова робота музеїв, охорона
пам’яток історії та культури. На тлі розвитку
музейної справи в СРСР простежується історія
створення музеїв України, висвітлюються дея-
кі питання музейного будівництва і теорії му-
зеєзнавства. Проте головна увага приділяєть-
ся методичній роботі музеїв, історія ж музей-
ної справи і археологічні дослідження музеїв у
1920—1930-ті рр. лишилися поза увагою.
У 60-х — на початку 70-х рр. ХХ ст. вийшли
нариси про історію окремих музеїв — Київсько-
го державного музею західного та східного мис-
тецтва, Роменського краєзнавчого музею, Дні-
пропетровського історичного музею (Очерки…
1963; Роменський… 1965; Ватченко 1971). Зде-
більшого вони містять довідку про історію музею
та опис найяскравіших пам’яток з його колекції.
Питання науково-дослідної діяльності, зокрема
проведення археологічних експедицій, висвітле-
ні побіжно або ж зовсім не розглядаються.
Значний фактичний матеріал про музеї зі-
брано у фундаментальній колективній праці
ISSN 0235-3490. Археологія, 2010, № 3126
«Історія міст і сіл в УРСР» за загальною редак-
цією академіка П.Т. Тронька (Історія… 1967—
1975). Праця започаткувала новий напрям у
вітчизняній історіографії і була найповнішим
літописом міст і сіл України на той час. Вона до-
повнює картину розвитку музеїв в Україні, по-
дає стислу історичну довідку про них, однак, як
і всім дослідженням того часу, їй притаманна ін-
коли надмірна ідеологізація і лакування історії.
У 1970-х рр. з’являються ґрунтовні дослі-
дження музейного будівництва у перші роки
становлення радянської влади в Україні (Омель-
ченко 1972; 1972а; 1975; 1988; 1993). Вони ви-
світлюють організаційні засади роботи музеїв та
їхнє підпорядкування, однак науково-фондова
діяльність цих установ, зокрема нариси щодо
«музейної археології», практично відсутні.
У 1960—1980-х рр. на теренах Радянсько-
го Союзу укладаються бібліографічні довідни-
ки з археології (Советская… 1965; Видання…
1969) та робляться перші спроби створити на-
риси радянської археологічної науки. Уклада-
чі бібліографічних покажчиків упорядкува-
ли відомості про наукові розвідки археоло-
гів перших радянських десятиліть, серед яких
почасти згадуються і музейні співробітники
1920—1930-х рр. У 1969 р. світ побачила книж-
ка І.Г. Шовкопляса «Розвиток радянської ар-
хеології на Україні (1917—1966). Бібліографія»
(Шовкопляс 1969), що містить короткий нарис
розвитку археології в Україні. Перераховуючи
археологічні здобутки позаакадемічних уста-
нов УРСР, автор згадує низку державних, об-
ласних та районних музеїв.
1982 року В.Ф. Генінг опублікував роботу,
присвячену формуванню радянської археоло-
гії у 20—30-х рр. ХХ ст. (Генинг 1982). Побіжно
він торкнувся й наукових установ України. Зва-
жаючи на загальний характер праці, автор об-
межився лише неповним перечисленням му-
зеїв археологічного, історико-археологічного
та етнографічного профілю, що розгорнули ді-
яльність у зазначений період.
У 1950—1960-х рр. з’являються праці, при-
свячені науковим дослідженням на новобудо-
вах 1920—1930-х рр., що мимохіть розкривають
діяльність окремих музеїв (Дніпропетровсько-
го, Миколаївського, Херсонського) та їхніх ди-
ректорів (Колодяжный 1953; Ковалева 1971).
Актуальною для другого періоду є темати-
ка персоналій — повідомлення, присвячені
пам’яті вчених, вміщені в періодичних чи се-
рійних виданнях.
Цей період позначений також появою робіт
археологів-емігрантів. Спробу систематизува-
ти та узагальнити діяльність академічних уста-
нов, заразом і музеїв при Всеукраїнській акаде-
мії наук, зробила Н.Д. Полонська-Василенко.
Перебуваючи в еміграції, автор опублікувала
працю, присвячену Українській академії наук
(Полонська-Василенко 1993). У ній розкрива-
ється структура та підпорядкування академіч-
них музеїв, перелічуються основні їхні здобут-
ки в експедиційній археологічній діяльності.
За межами України писав роботу про розвиток
археології на території України і колишній член
ВУАКу, в минулому директор Всеукраїнського
лаврського музейного містечка П.П. Курінний
(Курінний 1970). Його нарис розвитку вітчиз-
няної археології містить повідомлення про му-
зеї та напрями їхніх досліджень, особливу увагу
автор приділив археологічним студіям дирек-
тора Дніпропетровського краєзнавчого музею
Д.І. Яворницького та Дніпрельстанівській ар-
хеологічній експедиції Наркомосу, участь у
якій брали місцеві музейники.
Останній період історіографії висвітлен-
ня археологічної діяльності музеїв розпочався
від кінця 1980-х рр. У цілому він характеризу-
ється відмовою від марксистського трактуван-
ня історії України, пожвавленням цікавос-
ті до досліджень історії розвитку вітчизняної
науки та біографістики, прагненням науков-
ців до об’єктивного висвітлення подій 1920—
1930-х рр.
Чи не найбільшою тематичною групою ро-
біт цього періоду, що тією чи іншою мірою
розкривають аспекти археологічної діяльнос-
ті музейних установ у 1919—1934 рр., є пра-
ці з історії формування та функціонування
пам’яткоохоронних інституцій (Жуков 1989;
Акуленко 1991; Кот 1991; Заремба 1993; 1995;
2002; Нестуля 1994; 1995; Гордійчук 2008; Чер-
нікова 2009) та інші. Проте вони лише побіж-
но торкаються питань археологічної діяль-
ності музеїв 1919—1934 рр. в контексті охоро-
ни пам’яток, розглядають музеї переважно як
осередки збереження національної спадщини,
в той час як науково-дослідна робота установ
лишається поза увагою. Наприкінці 1990-х —
на початку 2000-х рр. видано низку робіт, при-
свячених різним аспектам історії вітчизняної
археології, зокрема окремим установам. На
увагу заслуговують монографії С.І. Нестулі,
що окреслюють основні етапи та засади діяль-
ності Всеукраїнського археологічного комітету
(Нестуля 1997; 1997 [1998]). Дослідниця торка-
ється і питань взаємовідносин місцевих музеїв
та центральної археологічної установи, прин-
ципів видачі відкритих листів, наукового лис-
ISSN 0235-3490. Археологія, 2010, № 3 127
тування музейників та вуаківців. Значний ін-
терес викликає робота О.Ю. Куріло, в якій по-
дано відомості про роботу вітчизняних музеїв
у галузі археології від середини ХІХ ст. до сьо-
годення (Куріло 2002). За останнє десятиліття
здійснено декілька досліджень, що стосуються
діяльності окремих музеїв України. Зокрема,
вивчались археологічні зібрання Чернігівсько-
го державного музею та здійснені ним археоло-
гічні дослідження у 1896—1948 рр. (Черненко
2005; 2007), історія формування фондів Луган-
ського обласного краєзнавчого музею (Рад-
ченко 2008), археологічні досліди музейних за-
кладів Волині другої половини ХІХ — початку
ХХ ст. (Кушпетюк 2001).
Низку праць присвячено питанню виник-
нення та класифікації музеїв за профілями, на-
прямам їхньої діяльності (Скрипник 1989; Фе-
дорова 1994; Піскова 1995; Костюкова 2003).
Розвиток музейництва в окремих регіонах
України представлено кількома монографіями
(Баженов 1995; Прокопчук 1995; Козюра 1997).
Однак археологічна діяльність музеїв у них ви-
світлена побіжно, лише в контексті краєзнав-
чої роботи та охорони пам’яток.
Історія виникнення та особливості науково-
дослідної та культурно-просвітньої роботи
окремих музеїв у 1920—1930-ті рр. за останнє
десятиліття не раз була темою доповідей і кон-
ференцій. Дослідники зверталися, зокрема, до
історії створення Музею культів і побуту в Ки-
єві (Нестуля, Нестуля 2001), діяльності Наці-
онального музею історії України (Ковтанюк,
Шовкопляс 1999; Чайковський 1999). Науко-
ві розвідки присвячені музеям: Дніпропетров-
ському історичному (Капустіна 1999; Янков-
ский 1999; Бекетова 2008), Миколаївському
обласному краєзнавчому (Музейний часопис
2003), Полтавському краєзнавчому (Лугова,
Мельникова 2003), Харківському музею укра-
їнського мистецтва (Чернікова 2007), Ніжин-
ському окружному (Дмитренко 2006), Дніпро-
будівському (Шевченко В. 2006), Херсонсько-
му краєзнавчому (Краев 1990), Глухівському
міському краєзнавчому (Глухівський… 2008) і
Лубенському краєзнавчому (Дяченко 2003).
Кадрова політика в музеях України у 20-х рр.
ХХ ст., використання тогочасного досвіду му-
зейної справи у сучасному музейництві розгля-
даються в кількох публікаціях (Січкарук 1993;
Хведась 1994; Ванцак, Супруненко 1995), що
якоюсь мірою зачіпають і питання організації
науково-дослідної роботи музейних установ,
зокрема й поповнення фондів шляхом розко-
пок пам’яток.
Важливою узагальнюючою працею, при-
свяченою музейній тематиці, є монографія
Р.В. Маньковської (Маньковська 2000), в якій
на широкій джерельній базі досліджується про-
цес становлення та розвитку музейної справи в
Україні у 1917—1941 рр. та її характерні особ-
ливості, одначе питання «музейної археології»
згадуються теж мимохіть.
Помітним явищем у історіографічному до-
робку останнього часу є біографічні нариси,
присвячені музейним працівникам-археологам
та пам’яткоохоронцям. У 1991—1992 рр. Інсти-
тутом історії України НАН України та Всеукра-
їнською спілкою краєзнавців були підготовлені
дві книжки (Репресоване краєзнавство… 1991;
Реабілітовані історією 1992), що містять тра-
гічні життєписи видатних науковців, зокрема,
Ф.І. Шміта, П.А. Тутківського, В.Г. Кравченка,
Ф.Л. Ернста, Д.І. Яворницького, Н.Х. Онацько-
го, Я.О. Риженка, М.Я. Рудинського, М.О. Ма-
каренка та ін.
Сторінки життя фундаторів та директорів
музеїв не раз були темою наукових розвідок, в
яких автори також побіжно торкаються і питань
організації археологічних досліджень. Публіка-
ції такого змісту присвячені Д.І. Яворницькому
(Бекетова, Журба 1990; Абросимова 1999; 2008;
Тележняк 2005; Шевченко Т. 2006), Ф.Т. Ка-
мінському (Гаркуша 2003; Кухар 2003; Шев-
ченко 2005), В.О. Бабенкові (Алексюнас 2008),
Є.Й. Сіцінському (Трембіцький 2003; 2005),
Д.М. Щербаківському (Нестерук 1998; Васи-
льєв 1999; Путро 1999), М.Ф. Біляшівському
(Кілієвич 1999; Дідух 2005; Ковалевська 2007),
С.С. Дложевському (Водотика 1990), С.О. Лок-
тюшову (Ключнєва 2009), Я.П. Новицько-
му (Котеленець 1992; Мірущенко 2002; Бойко
та ін. 2007) та багатьом іншим.
Діяльність та доля окремих українських
музейників-археологів розглядається та-
кож у працях відомого російського археоло-
га й історика науки О.О. Формозова (Формо-
зов 2006). Зокрема, дослідник висвітлює біо-
графії М.О. Макаренка, М.Я. Рудинського,
П.П. Курінного та ін. Життєвий шлях фунда-
торів музеїв М.Я. Рудинського та О.О. Тахтая
представлено в статтях і монографії В.І. Гра-
ба та О.Б. Супруненка (Граб 1991; Граб, Су-
пруненко 1991; 1992). Репресіям серед україн-
ської інтелігенції, зокрема і в середовищі пра-
цівників музеїв, присвячені монографії (Граб
1999; Білокінь 1999), а також статті (Маньків-
ська 1997; Шевченко А. 2007).
Таким чином, історіографія питання архео-
логічних досліджень музеїв України у 1919—
ISSN 0235-3490. Археологія, 2010, № 3128
1934 рр. охоплює значне коло праць, що ві-
дображають ідеологічну й наукову ситуацію в
республіці й СРСР загалом.
1920—1930-ті рр. в Україні були бурхливим
періодом створення музейної мережі та її актив-
ної науково-дослідної діяльності. Це відповід-
ним чином позначилося на історіографічному
доробку. Роботи початку 1920-х рр., головним
чином, стосуються принципів функціонуван-
ня системи охорони пам’яток і музеїв зокрема,
з’ясуванню загальних засад діяльності. Ці праці
дають змогу скласти цілісну картину тогочасної
музейної мережі та визначити місце у ній уста-
нов, які провадили археологічні експедиції. Ро-
боти цього часу, присвячені науково-дослідній
діяльності музеїв України, подають яскраву
хроніку подій. Збірки та бюлетені музеїв, на-
укові розвідки, численні публікації на сторін-
ках академічних видань, журналів, газет, у пері-
одиці наукових товариств відтворюють картину
бурхливого наукового життя тієї доби.
Ситуація погіршується з кінця 1920-х рр. Зни-
щення мережі краєзнавчих музеїв і репресії проти
української інтелігенції призводять до зникнен-
ня так зв. «музейної польової археології». При-
пиняються періодичні видання музейних уста-
нов України, а література, присвячена музейній
справі, сповнюється директивами щодо перебу-
дови експозиції згідно з панівною ідеологією.
Повоєнний період характеризується ви-
світленням історії формування музейної мере-
жі України, першими спробами укласти як-
найповніші бібліографічні довідники з архео-
логії та створити загальну історію розвитку
вітчизняної археологічної науки. Проте експе-
диційна діяльність музеїв 1919—1934 рр. посі-
дає незначне місце у цих роботах і зрештою
«губиться» серед польових досліджень акаде-
мічних установ. У цей час з життя йде багато
дослідників, які створювали археологію 1920—
1930-х рр., зокрема й «музейну». Внаслідок цьо-
го з’являється низка біографічних робіт. Проте
ці роботи позбавлені глибокого аналізу діяль-
ності чи ґрунтовного дослідження наукового
спадку, а лише висвітлюють основні віхи життя
дослідника у формі некролога.
Зовсім інакші роботи, що побачили світ з
кінця 1980-х років. Вільні від ідеологічного ла-
кування, вони об’єктивніше розкривають пи-
тання формування та функціонування на тери-
торії України у 1919—1934 рр. системи музеїв,
охорони пам’яток, археологічних досліджень.
Ширшим стає коло праць, присвячених окре-
мим музейним установам, їхній історії, фор-
муванню фондів. Біографістика цього періо-
ду набуває рис докладних наукових розвідок і
зазвичай супроводжуються аналізом наукових
здобутків музейників-археологів.
Абросимова С.В. Внесок Д. Яворницького у розвиток музейної справи в Україні // Музей на межі тисячоліть: минуле,
сьогодення, перспективи. — Тези доповідей та повідомлень Міжнар. наук. конф., присвяченої 150-літтю від дня
заснування Дніпропетровського історичного музею ім. Д.І. Яворницького. — Дніпропетровськ, 1999. — С. 8—10.
Абросимова С.В. Родина Синельникових в житті та творчості Д.І. Яворницького // Видатні особистості. Музейна
персоналістика. — Дніпропетровськ, 2008. — С. 10—24 (Мат-ли обл. музейної наук. конф. — 10).
Акуленко В.І. Охорона пам’яток культури в Україні. 1917—1990. — К., 1991.
Алексюнас О.М. Бабенко В.О. — етнограф Катериностлавського краю // Видатні особистості. Музейна персона-
лістика. — Дніпропетровськ, 2008. — С. 24—27 (Мат-ли обл. музейної наук. конф. — 10).
Антропологія. Річник Кабінету. 1927. — К., 1928. — І; 1929. — ІІ; 1930. — ІІІ; 1931. — IV.
Баженов Л.В. Історичне краєзнавство Правобережної України в ХІХ — на початку ХХ століть: Становлення. Іс-
торіографія. Бібліографія. — Хмельницький, 1995.
Бекетова В.М. Музей — це доля: історія музею в життєписах його працівників // Видатні особистості. Музейна
персоналістика. — Дніпропетровськ, 2008. — С. 64—73 (Мат-ли обл. музейної наук. конф. — 10).
Бекетова В.М., Журба А.С. Роль Д.И. Яворницкого в развитии музейного дела на Украине // Проблемы музееведе-
ния и краеведения: к 100-летию основания Херсонского музея древностей. — Тез. докл. юбилейной конф. —
Херсон, 1990. — Ч. 4. — С. 54—56.
Бернштам А.Н. Принципы построения археологического отдела в краеведческом музее // Методический сборник —
Л., 1929. — С. 56—61 (Труды студенческого кружка краеведения при географическом факультете ЛГУ).
Бирюков В.П. Организация народного научного музея в г. Хорол Полтавской губернии. — Хорол, 1917.
Білокінь С.І. Масовий терор як засіб державного управління в СРСР (в 1917—1941 рр.): Джерелознавче досліджен-
ня. — К., 1999.
Біляшівський М.Ф. Наші національні скарби. — К., 1918.
Біляшівський М.Ф. Справа українського мистецтва // Шлях. — К., 1918а. — № 1.
Бойко А., Бровко А., Бровко Б., Іваннікова Л. Яків Новицький — видатний дослідник і громадський діяч Запорізь-
кого краю // Новицький Я. Твори в 5-ти томах. — Запоріжжя, 2007. — Т. 1. — С. 10—47.
ISSN 0235-3490. Археологія, 2010, № 3 129
Болтенко М.Ф. Государственный историко-археологический музей в Одессе // Новый Восток. — М., 1926. —
15. — С. 364—366.
Бондар М.М., Мезенцева Г.Г., Славін Л.М. Нариси музейної справи. — К., 1959.
Бюлетень Кабінету Антропології та Етнології ім. Хв. Вовка. — К., 1925. — Ч. І.
Бюлетень Прилуцького окружного музею. — Прилуки, 1928. — 1.; 1929. — 2.
Ванцак Б.С., Супруненко О.Б. Подвижники українського музейництва. — Полтава, 1995.
Васильєв М.Г. Заповіт українського музеєзнавця Д. Щербаківського // Музей на рубежі епох: минуле, сьогодення,
перспективи. — Мат-ли ювілейної Міжнар. науково-практ. конф. — К., 1999. — С. 13.
Ватченко Г.Ф. Дніпропетровський історичний музей за роки радянської влади // Наш край. — Дніпропетровськ, 1971. — І.
Видання Академії наук УРСР (1919—1967). Суспільні науки. Бібліографічний покажчик. — К., 1969.
Виноградов К.Я. Принципы построения археологических подотделов краеведческих музеев // Вопросы областно-
го музейного дела. — Рязань, 1925. — С. 24—29.
Відчит про діяльність Одеського державного історично-археологічного музею за 1926 рік. — Одеса, 1927.
Відчит про діяльність Одеського державного історично-археологічного музею за р.р. 1927 та 1928. — Одеса, 1929.
Водотика С.Г. С.С. Дложевський як музейний діяч // Проблемы музееведения и краеведения: к 100-летию осно-
вания Херсонского музея древностей. — Тез. докл. юбилейной конф. — Херсон, 1990. — Ч. 4. — С. 50—52.
Волинський науково-дослідчий музей. — Житомир, 1928. — Т. І.
Воробьев К.И. Организация методических краеведческих выставок // Методический сборник — Л., 1929. — С. 27—
55 (Труды студенческого кружка краеведения при географическом факультете ЛГУ).
Гаркуша Н.М. Письма Ф.Т. Каминского Б.В. Страдомскому как источник по истории музея // Музейний часопис
(до 90-річчя Миколаївського обласного краєзнавчого музею). — Миколаїв, 2003. — С. 62—66.
Генинг В.Ф. Очерки по истории советской археологии (У истоков формирования марксистских теоретических
основ советской археологии. 20-е — первая половина 30-х годов). — К., 1982.
Глухівський краєзнавчий музей. — Суми, 2008.
Гордійчук І.І. Розвиток пам’яткоохоронної діяльності в Донбасі в 1920—1930-ті роки // Праці Центру
пам’яткознавства. — К., 2008. — 13. — С. 43—55.
Граб В.І. Справа М.Я. Рудинського // Полтавський краєзнавчий: Сторінки історії та колеції. — Полтава, 1991. — С. 76—83.
Граб В.І. У лещатах ДПУ: Нариси про безпідставно репресованих діячів науки та культури. — Полтава, 1999.
Граб В.І., Супруненко О.Б. Археолог Олександр Тахтай. — Полтава, 1991.
Граб В.І., Супруненко О.Б. Доля М.Я. Рудинського // Археологія. — 1992. — № 4. — С. 91—100.
Державні історико-культурні заповідники УСРР. — Харків, 1932.
Дідух Л.В. Академік М.Ф. Біляшівський у науковому, культурному та громадському житті України (кінець ХІХ —
перша чверть ХХ ст.) — Автореф. дис. … канд. істор. наук. — К., 2005.
Дложевський С.С. Одеський державний (крайовий) історико-археологічний музей // Політосвіта. — 1925. —
№ 1. — С. 51—53.
Дложевський С.С. Про археологічні розкопки в Ольвії в рр. 1924, 1925 і 1926 // Східний світ. — К., 1928. — № 3—4. —
С. 289—294.
Дложевський С.С. Територія України щодо її зв’язку зі стародавнім малоазійським культурним комплексом. Оль-
вія та Мілет // Східний світ. — К., 1928а. — № 2. — С. 166—169.
Дложевський С.С. Амфорні ручки з клеймами ольбійських розкопів року 1926 // Записки ВУАК. — К., 1930. —
Т. 1. — С. 113—126.
Дложевський С.С. Повідомлення про археологічні знахідки на Південній Україні // Хроніка археології та мис-
тецтва. — К., 1930а. — Ч. 1. — С. 74—75.
Дложевський С.С. Ще одна ціла херсонеська амфора // Хроніка археології та мистецтва. — К., 1930б. — Ч. 1. — С. 67—68.
Дмитренко Н.М. Ніжинський окружний музей 20—30-х років ХХ ст. // Праці Центру пам’яткознавства. — 2006. —
9. — С. 61—67.
Дніпропетровський краєвий історично-археологічний музей. — Дніпропетровськ, 1929. — Т. І.
Добровольский А.В. Древние земледельческие поселения по берегам Ингульца // Вісник Одеської комісії крає-
знавства. — Одеса, 1925. — № 2—3. — С. 77—79.
Добровольский А.В. Погребение под плитами близ Большой Сейдеминухи (Снегиревского района Херсонского
округа) // Вісник Одеської комісії краєзнавства. — Одеса, 1925а. — № 2—3. — С. 79—81.
Добровольський А.В. Дещо про знаряддя, які Городцов В.О. називає формочками для виливання мідяних прути-
ків // Антропологія. — К., 1928. — І. — С. 179—184.
Добровольський А.В. Ново-Олександрівська знахідка (попереднє повідомлення) // Літопис музею. 1927—28. —
Херсон, 1929. — 9. — С. 29—32.
ISSN 0235-3490. Археологія, 2010, № 3130
Добровольський А.В. Етюди з надпорізького неоліту // Антропологія. — К., 1930. — ІІІ. — С. 161—169.
Дубровський В.В. Охорона пам’яток культури в УСРР // Охорона пам’яток культури на Україні. — Харків, 1927. —
І. — С. 5—13.
Дубровський В.В. Музеї на Україні. — Харків, 1929.
Дубровський В.В. Історично-культурні заповідники та пам’ятки України. — Харків, 1930.
Дяченко Т. Віхи становлення музейництва на Лубенщині // Полтавський краєзнавчий музей: Маловідомі сторінки
історії, музеєзнавство, охорона пам’яток. — Полтава, 2003. — С. 310—314.
Жуков Ю.Н. Становление и деятельность советских органов охраны памятников истории и культуры. 1917—
1920 гг. — М., 1989.
Записки Всеукраїнського археологічного комітету. — К., 1930. — Т. І.
Заремба С.З. Комісії ВУАН і їх внесок у справу вивчення історико-культурної спадщини // Праці Центру
пам’яткознавства. — К., 1993. — 2. — С. 3—49.
Заремба С.З. Українське пам’яткознавство. Історія, теорія, сучасність. — К., 1995.
Заремба С.З. Нариси з історії українського пам’яткознавства. — К., 2002.
Ізюмщина. — Ізюм, 1930.
Історія міст і сіл в УРСР в 26-ти томах. — К., 1967—1975.
Капустіна Н.І. Дніпропетровському історичному музею — 150 років // Музей на межі тисячоліть: минуле, сього-
дення, перспективи. — Тези доп. та повідомлень Міжнар. наук. конф., присвяченої 150-літтю від дня засну-
вання Дніпропетровського історичного музею ім. Д.І. Яворницького. — Дніпропетровськ, 1999. — С. 3—7.
Карцев В.Г. К вопросу экспозиции археологических материалов в краеведческих музеях // Советский музей. —
1931. — № 6. — С. 71—75.
Кілієвич С.Р. Академік М.Ф. Біляшівський — перший директор Національного музею історії України // Музей на
рубежі епох: минуле, сьогодення, перспективи. — Мат-ли ювілейної Міжнар. Науково-практ. конф. — К.,
1999. — С. 19—21.
Кіранов Т.М. Короткий огляд археологічних робіт, проведених на Криворіжжі (1923—1929) // Вісник Одеської ко-
місії краєзнавства. — Одеса, 1930. — № 3—4. Секція археологічна. — С. 121—123.
Ключнєва І.М. Луганський археолог С.О. Локтюшев // Археологічне надбання С.О. Локтюшева (до 130-річчя від
дня народження). — Луганськ, 2009. — С. 11—24 (Краєзнавчі записки. — V).
Ковалева И.Ф. Днепрогэсовская археологическая экспедиция Наркомпроса УССР 1927—1932 гг. — Автореф. дис. …
канд. истор. наук. — Днепропетровск, 1971.
Ковалевська О. Деякі аспекти діяльності М.Ф. Біляшівського на посаді директора Київського міського музею //
Національний музей історії України — скарбниця історичних пам’яток народу. — К., 2007. — С. 133—140.
Ковтанюк Н.Г., Шовкопляс Г.М. Сторінки історії музею (20—50-ті роки ХХ ст.) // Національний музей історії
України: його фундатори та колекції — К., 1999. — С. 3—24.
Козюра І.В. Розвиток історичного краєзнавства на Лубенщині в 20—30 рр. ХХ ст. — Лубни, 1997.
Колодяжный И.И. История строительства Днепрогэса имени В.И. Ленина (1927—1932 гг.) — Автореф. дис. … канд.
истор. наук. — К., 1953.
Коротке звідомлення Всеукраїнського археологічного комітету за археологічні досліди року 1925. — К., 1926.
Коротке звідомлення Всеукраїнського археологічного комітету за 1926 рік. — К., 1927.
Коротке звідомлення про діяльність Миколаївського історико-археологічного музею за 1927 рік. — Миколаїв, 1928.
Костюкова О.М. Розвиток краєзнавчо-екскурсійної справи в Україні в 20-х роках ХХ ст. — Автореф. дис. … канд.
іст. наук. — Харків, 2003.
Кот С.И. Первый на Украине (К образованию Всеукраинского комитета охраны памятников искусства и
старины) // Историческое краеведение в СССР. Вопросы теории и практики. — К., 1991. — С. 263—273.
Котеленець І. Педагогічна та музейна діяльність Я.П. Новицького // Етнографічні дослідження Південної Украї-
ни. — Запоріжжя, 1992. — С. 6—8.
Кочубей В.Я. Археологічне обстеження берегів р. Гориня р. 1928 // Записки Шепетівського наукового при УАН то-
вариства. — Шепетівка, 1929. — С. 8—17.
Кочубей В.Я. До реєстрації археологічних першоджерел на Шепетівщині // Там само. — 1929а. — С. 18—24.
Краев В.А. Вековой юбилей музея // Проблемы музееведения и краеведения: к 100-летию основания Херсонского
музея древностей. — Тез. докл. юбилейной конф. — Херсон, 1990. — Ч. 4. — С. 3—5.
Краєзнавство на Коростенщині. — Коростень, 1930. — І.
Куріло О.Ю. Нариси розвитку археології у музеях України: історія, дослідники, меценати. — К., 2002.
Курінний П.П. Уманське історичне товариство. — Умань, 1918.
Курінний П.П. Покажчик історичного музею Уманщини в 1918р. — Умань, 1919.
ISSN 0235-3490. Археологія, 2010, № 3 131
Курінний П.П. Історія археологічного знання про Україну. — Мюнхен, 1970.
Кухар Н.О. Краєзнавча діяльність Ф.Т. Камінського // Музейний часопис (до 90-річчя Миколаївського обласного
краєзнавчого музею). — Миколаїв, 2003. — С. 15—16.
Кушпетюк О.І. Історико-краєзнавча діяльність музейних закладів Волині другої половини ХІХ — початку ХХ ст. —
Автореф. дис. … канд. істор. наук. — Чернівці, 2001.
Левицький І.Ф. З приводу знахідки в с. Колодяжному (на Волині) // Бюлетень Кабінету антропології та етнології
ім. Хв. Вовка. — К., 1925. — Ч. І. — С. 35—39.
Левицький І.Ф. Бондарівська неолітична стація — майстерня кремінних виробів // Волинський науково-дослідчий
музей. — Житомир, 1928. — Т. І. — С. 43—66.
Левицький І.Ф. Довгинецька палеолітична стоянка (Житомирська обл.). Попереднє повідомлення // Антрополо-
гія. — К., 1930. — ІІІ. — С. 153—160.
Літопис музею. Червоні роки 1917—27. — Херсон, 1927. — 8.
Літопис музею. 1927—28. — Херсон, 1929. — 9.
Локтюшев С.А. Прежнее население бассейна р. Донца и его смена здесь по находкам материальной культуры //
Радянська школа. — 1927. — № 1. — С. 92—97.
Локтюшов С.О. Кремінна мікролітична індустрія, зібрана на дюнах у сточищі р. Донця на Луганщині // Антропо-
логія. — К., 1928. — І. — С. 95—106.
Локтюшев С.А. Полевые научно-исследовательские работы Луганского музея // Радянська школа. — 1928а. —
№ 11. — С. 92—97.
Локтюшев С.А. Среднедонецкие курганные погребения бронзовой эпохи с оригинальной бытовой индустрией
северокавказского и средиземноморского влияний (По данным археологических раскопок на Луганщине
1919—1927 гг.) // Праці наук. тов-ва на Донеччині в м. Луганському. — Луганськ, 1928б. — 1. — С. 5—16.
Локтюшов С.О. Етнографічні та палеоетнологічні дослідження Луганського краєвого музею // Радянська шко-
ла. — 1929. — № 8. — С. 89—90.
Локтюшов С.О. Кибикинська Данова стація на Луганщині // Радянська школа. — 1929а. — № 8. — С. 84—89.
Лугова Л., Мельникова І. Матеріали з розкопок В. Щербаківського у збірці Полтавського краєзнавчого музею //
Полтавський краєзнавчий музей. Маловідомі сторінки історії, музеєзнавство, охорона пам’яток. — Полтава,
2003. — С. 290—299.
Маньківська Р.В. Репресії серед музейних працівників в кінці 20—30-х рр. // З архівів ВУЧК—ГПУ—НКВД—
КГБ. — 1997. — № 1/2 (4/5). — С. 264—271.
Маньковська Р.В. Музейництво в Україні. — К., 2000.
Мезенцева Г.Г. Музеи Украины. — К., 1959.
Мірущенко О. Діяльність Я.П. Новицького з комплектування музейних колекцій // Мат-ли Перших Новицьких
читань. — Запоріжжя, 2002. — С. 18—22.
Мовчанівський Г.М. Бердичівський державний історико-культурний заповідник. — Харків, 1931.
Музей Слобідської України. Бюлетень. — Харків, 1925. — Ч. І.
Музей Слобідської України ім. Г.С. Сковороди. Бюлетень. — Харків, 1926—1927. — № 2—3; 1927—1928. — № 4—5.
Музейний часопис (до 90-річчя Миколаївського обл. краєзн. музею). — Миколаїв, 2003.
Нестерук Л.І. Д.М. Щербаківський як один з фундаторів Національного музею історії України // Музейні читан-
ня. — Мат-ли наук. конф. Музею історичних коштовностей України — філіалу Національного музею історії
України. — К., 1998. — С. 12—16.
Нестуля О.О. Біля витоків державної системи охорони пам’яток культури в Україні. — К.; Полтава, 1994.
Нестуля О.О. Доля церковної старовини в Україні. 1917—1941 рр. — К., 1995. — Ч. 1. 1917 р. — середина 1920-х ро-
ків; Ч. 2. Кінець 20-х — 1941 рр.
Нестуля О.О., Нестуля С.І. Створення музею культу і побуту в Києві // Історія релігій в Україні. — Праці ХІ-ї
Міжнар. наук. конф. — Львів, 2001. — Кн. 1. — С. 291—298.
Нестуля С.І. Археологічний Комітет Всеукраїнської академії наук: етапи становлення. — Полтава, 1997.
Нестуля С.І. Становлення Всеукраїнського археологічного комітету ВУАН (середина 1920-х рр.). — Полтава, 1997 (1998).
Николаевщина. — Николаев, 1926.
Омельченко Ю.А. История музейного строительства на Украине. 1917—1923 (На материалах музеев исторического
и краеведческого профилей). — Автореф. дисс. … канд. истор. наук. — К., 1972.
Омельченко Ю.А. Охорона пам’яток і музейне будівництво на Україні в перші роки радянської влади // УІЖ. —
1972а. — № 1. — С. 102—108.
Омельченко Ю.А. Музейне будівництво на Україні в 1921—1945 рр. // УІЖ. — 1975. — № 3. — С. 122—128.
Омельченко Ю.А. Розвиток учбових музеїв. — К., 1988.
ISSN 0235-3490. Археологія, 2010, № 3132
Омельченко Ю.А. Музейництво як система на терені освіти та краєзнавства // VI Всеукр. наук. конф. з історичного
краєзнавства. — Луцьк, 1993. — С. 329.
Онацький Н. Сім років існування Сумського музею. — Суми, 1927.
Охорона пам’яток культури на Україні. — Харків, 1927. — 1.
Очерки истории музейного дела в СССР. — М., 1963. — V.
Павлов Т. Музеи и краеведческая работа // Советский музей. — 1939. — № 5. — С. 33—37.
Піскова Е.М. До питання про класифікацію музейної мережі України к. ХІХ — поч. ХХ ст. // VII Всеукр. наук.
конф. «Історичне краєзнавство в Україні: традиції і сучасність». — К., 1995. — С. 404—406.
Полонська-Василенко Н.Д. Українська академія наук (Нарис історії). — К., 1993.
Полтавський державний музей ім. В. Короленка — Полтава, 1928. — І.
Прокопчук В.С. Краєзнавство на Поділлі: історія та сучасність. — К., 1995.
Путро О.І. Подвижник музейної справи (трагедія Данила Щербаківського) // Музей на рубежі епох: минуле, сьо-
годення, перспективи. Мат-ли ювілейної Міжнар. науково-практ. конф. — К., 1999. — С. 91—93.
Радченко Н.М. Фонди Луганського обласного краєзнавчого музею як джерело з історії музейної справи Луганщи-
ни (середина ХІХ — початок ХХІ ст.) — Автореф. дис. … канд. істор. наук. — Луганськ, 2008.
Реабілітовані історією. — К.; Полтава, 1992.
Репресоване краєзнавство (20—30-і роки). — К.; Хмельницький, 1991.
Рыков П.С. Изучение доклассового периода в истории края // Советский музей. — 1936. — № 5. — С. 3—25.
Роменський краєзнавчий музей // Записки краєзнавців. — Ромни, 1965 — І.
Свєнціцький І.С. Про музеї і музейництво. Нариси і замітки. — Львів, 1920.
Свєнціцький І.С. Музеї і книгозбірні сучасної України. — Львів, 1927.
Селинов В.И. Культуроведение в краеведческой работе (История, археология, музейное дело). — Л., 1928.
Сибилев Н.В. Городища, майданы, валы, каменные бабы и доисторические стоянки в пределах Изюмского уезда //
Труды экспедиции для изучения Изюмского края. — Изюм, 1923. — 1. — С. 31—32.
Сібільов М.В. Старовинності Ізюмщини (Альбом малюнків). — Ізюм, 1926. — 1.
Сібільов М.В. Старовинності Ізюмщини (Археологические разведки в бассейне Донца в 1920—1926 гг.). — Ізюм,
1926а. — 2.
Сибилев Н.В. Очерки по доистории и истории Изюмского края. Далекое прошлое Изюма. — Изюм, 1928. — 1.
Сибилев Н.В. Археологические исследования краеведческих музеев // Советский музей. — 1936. — № 6. — С. 33—37.
Сибилев Н.В. Здание и экспозиция краеведческого музея // Советский музей. — 1936а. — № 6. — С. 15—16.
Січкарук О.І. Стислий аналіз світової та вітчизняної практики підготовки музейних працівників педагогічно-
просвітницького напрямку // Київський державний інститут культури. — К., 1993. — С. 143—149.
Скрипник Г.А. Етнографічні музеї України. Становлення і розвиток. — К., 1989.
Советская археологическая литература. Библиография. 1918—1940. — М., 1965.
Тележняк К.О. З особистого життя академіка Д.І. Яворницького // Скарби музеїв. — Мат-ли обл. наук. конф. до
Міжнародного дня музеїв. — Дніпропетровськ, 2005. — С. 102—106.
Трембіцький А. До біографії відомого музеєзнавця Євфимія Сіцінського // Мат-ли науково-практ. конф. «Музей
та музейна справа на початку ІІІ тисячоліття». — Чернівці, 2003. — С. 35—42. Музейний щорічник. — 2 (24).
Трембіцький А.М. Наукова та громадська діяльність Євфимія Йосиповича Сіцінського (70-ті рр. ХІХ — 30-ті рр.
ХХ ст.). — Автореф. дис. … канд. істор. наук. — Чернівці, 2005.
Український музей. — Зб. 1: Репринтне перевидання 1927 року. — К., 2007.
Федорова Л.Д. Становлення і розвиток музеїв історії міст України (ХІХ—ХХ ст.). — Автореф. дис. … канд. істор.
наук. – К., 1994.
Формозов А.А. Русские археологи в период тоталитаризма: Историографические очерки. — М., 2006.
Хведась А.О. З історії охорони музейного будівництва на Волині в 1919—1920 рр. // Велика Волинь. — Хмельниць-
кий, 1994. — С. 398—401.
Хроніка археології та мистецтва. — К., 1930. — Ч. 1; 1930а. —Ч. 2; 1931. — Ч. 3.
Чайковський С.М. Національний музей історії України — скарбниця історичної пам’яті українського народу //
Музей на рубежі епох: минуле, сьогодення, перспективи. — Мат-ли ювілейної Міжнар. Науково-практ.
конф. — К., 1999. — С. 3—5.
Черненко О.Є. Археологічне зібрання Чернігівського державного музею (1896—1948 рр.). — Автореф. дис. … канд.
іст. наук. — К., 2005.
Черненко О.Є. Археологічна колекція Чернігівського історичного музею імені В.В. Тарновського (1896—1948 рр.) //
Скарбниця української культури. — Чернігів, 2007. — 9 (Спецвип. 1).
ISSN 0235-3490. Археологія, 2010, № 3 133
Чернікова І.В. Харківський музей українського мистецтва — центр вивчення та збереження регіональних пам’яток
історії та культури в 20-х рр. ХХ ст. // Могилянські читання — К., 2007. — Ч. 2. — С. 352—359.
Чернікова І.В. Унесок громадськості у справу охорони та вивчення культурної спадщини Харківщини (1920-ті —
початок 1930-х років) // Праці Центру пам’яткознавства. — К., 2009. — 15. — С. 23—36.
Шевченко А.В. Репресії проти інтелігенції в 30-х роках ХХ ст. // Мат-ли Перших Всеукр. наук. читань, присвя-
чених 60-річчю від дня народження українського історика та пам’яткознавця Сергія Захаровича Заремби
(1947—2003). — К., 2007. — С. 85—88.
Шевченко В.І. Непідвладний мороку забуття // Музейний вісник. — Запоріжжя, 2005. — 5. — С. 140—147.
Шевченко Т.К. Д. Яворницький і Хортиця (до 150-річчя з дня народження Д.І. Яворницького) // Музейний віс-
ник. — Запоріжжя, 2006. — 6. — С. 154—157.
Шмит Ф.И. Исторические, этнографические, художественные музеи. Очерк истории и теории музейного дела. —
Харьков,1919.
Шмит Ф.И. Музейное дело. Вопросы экспозиции. — Л., 1929.
Шовкопляс І.Г. Розвиток радянської археології на Україні (1917—1966). Бібліографія. — К., 1969.
Щепотьєв В.І., Щербаківський В.М. Історія товариства дослідування й охорони пам’яток старовини та мистецтва
на Полтавщині // Записки наук. тов-ва охорони пам’яток старовини та мистецтва на Полтавщині. — Полта-
ва, 1919. — І. — С. VII—X.
Янковский А.А. Музей в период перемен // Музей на межі тисячоліть: минуле, сьогодення, перспективи. — Тези
доповідей та повідомлень Міжнар. наук. конф., присвяченої 150-літтю від дня заснування Дніпропетров-
ського історичного музею ім. Д.І. Яворницького. — Дніпропетровськ, 1999. — С. 33—36.
Надійшла 15.12.2009
А.С. Пудовкина
АРХЕОЛОГИЧЕСКАЯ ДЕЯТЕЛЬНОСТЬ МУЗЕЕВ УКРАИНЫ
В 1919—1934 гг.: ИСТОРИОГРАФИЧЕСКИЙ АСПЕКТ
Рассматривается историография вопроса археологической деятельности музеев Украины в 1919—1934 гг. Охарактеризо-
ваны основные работы музееведов, археологов, краеведов, исследователей, занимающихся памятникоохранной деятель-
ностью, в которых затрагиваются вопросы «музейной археологии» 1920—1930-х гг. Предложена хронологическая и тема-
тическая систематизация указанных работ. Среди тематических рубрик выделяются: вопросы организации и принципов
деятельности памятникоохранных и музейных институций, музейные хроники, профессиональные работы археологов-
музейщиков, персоналии, история музейного дела, библиографические справочники, работы археологов-эмигрантов
и др. Учитывая содержание и характер работ, условно можно выделить три периода: межвоенный (1920—1930-е гг.), пе-
риод с конца 1940-х до конца 1980-х гг. и постсоветский. Научные изыскания первого периода касались, главным обра-
зом, принципов функционирования системы охраны памятников, посвящены научно-исследовательской деятельности
музеев и представляют в большинстве хронику событий. Послевоенный период характеризуется интересом к истории
формирования музейной сети Украины и первыми попытками создать общую историю развития отечественной архео-
логии. Для работ третьего периода характерна объективная оценка особенностей создания и функционирования музей-
ной системы в Украине и расширение круга биографических исследований.
A.S. Pudovkina
ARCHAEOLOGICAL ACTIVITY OF UKRAINIAN MUSEUMS
FROM 1919 TO 1934: HISTORIOGRAPHIC ASPECT
The article is devoted to historiography of the issue of archaeological activity of Ukrainian museums from 1919 to 1934.
The main works of museologists, archaeologists, local history researchers, scholars occupied with monument protection
activity which touch upon the issues of «museum archaeology» in the 1920-s and 1930-s are considered. Chronological and
topical systematization of these works is proposed. Among topical rubrics the following are singled out: issues of organization
and principles of activity of monument protective and museum institutions, museum chronicles, professional works of
archaeologists and museum officials of the 1920-s and 1930-s, personalia, history of museum work, bibliographic reference
books, works of emigrant archaeologists, etc. Taking into consideration content and nature of the works they conditionally
can be divided into three periods: between wars (1920-s and 1930-s), from the end of the 1940-s to the end of the 1980-s, and
the post-Soviet period. Scientific research of the first period mainly concerns the principles of functioning of the monument
protective system; they are devoted to the scientific research activity of museums and in most cases represent the chronicle
of events. The post-war period is characterized by the interest to the history of formation of museum network in Ukraine
and by the first attempts to create a general history of domestic archaeology development. Works of the third period are
characterized by an objective appraisal of peculiarities of the development and functioning of museum system in Ukraine
and by the widening of a circle of biographic research.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-67902 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0235-3490 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-11-28T15:15:17Z |
| publishDate | 2010 |
| publisher | Інститут археології НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Пудовкіна, А.С. 2014-09-12T16:19:13Z 2014-09-12T16:19:13Z 2010 Археологічна діяльність музеїв України у 1919—1934 рр.:історіографічний аспект / А.С. Пудовкіна // Археологія. — 2010. — № 3. — С. 123-133. — Бібліогр.: 164 назв. — укр. 0235-3490 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/67902 Проаналізовано історіографію з проблеми археологічної діяльності музеїв України у 1919—1934 рр. Рассматривается историография вопроса археологической деятельности музеев Украины в 1919—1934 гг. Охарактеризованы основные работы музееведов, археологов, краеведов, исследователей, занимающихся памятникоохранной деятельностью, в которых затрагиваются вопросы «музейной археологии» 1920—1930-х гг. Предложена хронологическая и тематическая систематизация указанных работ. Среди тематических рубрик выделяются: вопросы организации и принципов деятельности памятникоохранных и музейных институций, музейные хроники, профессиональные работы археологов-музейщиков, персоналии, история музейного дела, библиографические справочники, работы археологов-эмигрантов и др. Учитывая содержание и характер работ, условно можно выделить три периода: межвоенный (1920—1930-е гг.), период с конца 1940-х до конца 1980-х гг. и постсоветский. Научные изыскания первого периода касались, главным образом, принципов функционирования системы охраны памятников, посвящены научно-исследовательской деятельности музеев и представляют в большинстве хронику событий. Послевоенный период характеризуется интересом к истории формирования музейной сети Украины и первыми попытками создать общую историю развития отечественной археологии. Для работ третьего периода характерна объективная оценка особенностей создания и функционирования музейной системы в Украине и расширение круга биографических исследований. The article is devoted to historiography of the issue of archaeological activity of Ukrainian museums from 1919 to 1934. The main works of museologists, archaeologists, local history researchers, scholars occupied with monument protection activity which touch upon the issues of «museum archaeology» in the 1920-s and 1930-s are considered. Chronological and topical systematization of these works is proposed. Among topical rubrics the following are singled out: issues of organization and principles of activity of monument protective and museum institutions, museum chronicles, professional works of archaeologists and museum officials of the 1920-s and 1930-s, personalia, history of museum work, bibliographic reference books, works of emigrant archaeologists, etc. Taking into consideration content and nature of the works they conditionally can be divided into three periods: between wars (1920-s and 1930-s), from the end of the 1940-s to the end of the 1980-s, and the post-Soviet period. Scientific research of the first period mainly concerns the principles of functioning of the monument protective system; they are devoted to the scientific research activity of museums and in most cases represent the chronicle of events. The post-war period is characterized by the interest to the history of formation of museum network in Ukraine and by the first attempts to create a general history of domestic archaeology development. Works of the third period are characterized by an objective appraisal of peculiarities of the development and functioning of museum system in Ukraine and by the widening of a circle of biographic research. uk Інститут археології НАН України Археологія Історія науки Археологічна діяльність музеїв України у 1919—1934 рр.: історіографічний аспект Археологическая деятельность музеев Украины в 1919—1934 гг.: историографический аспект Archaeological activity of Ukrainian museums from 1919 to 1934: historiographic aspect Article published earlier |
| spellingShingle | Археологічна діяльність музеїв України у 1919—1934 рр.: історіографічний аспект Пудовкіна, А.С. Історія науки |
| title | Археологічна діяльність музеїв України у 1919—1934 рр.: історіографічний аспект |
| title_alt | Археологическая деятельность музеев Украины в 1919—1934 гг.: историографический аспект Archaeological activity of Ukrainian museums from 1919 to 1934: historiographic aspect |
| title_full | Археологічна діяльність музеїв України у 1919—1934 рр.: історіографічний аспект |
| title_fullStr | Археологічна діяльність музеїв України у 1919—1934 рр.: історіографічний аспект |
| title_full_unstemmed | Археологічна діяльність музеїв України у 1919—1934 рр.: історіографічний аспект |
| title_short | Археологічна діяльність музеїв України у 1919—1934 рр.: історіографічний аспект |
| title_sort | археологічна діяльність музеїв україни у 1919—1934 рр.: історіографічний аспект |
| topic | Історія науки |
| topic_facet | Історія науки |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/67902 |
| work_keys_str_mv | AT pudovkínaas arheologíčnadíâlʹnístʹmuzeívukraíniu19191934rrístoríografíčniiaspekt AT pudovkínaas arheologičeskaâdeâtelʹnostʹmuzeevukrainyv19191934ggistoriografičeskiiaspekt AT pudovkínaas archaeologicalactivityofukrainianmuseumsfrom1919to1934historiographicaspect |