Давньоруські дерев’яні вироби з гори Киселівка
Проаналізовано вироби з дерева, виявлені під час досліджень на горі Киселівка (Київ) у 1948 р. Публикуются изделия из дерева, обнаруженные в постройке ХІІ — первой половины ХІІІ вв. на горе Киселевка
 (Киев) в 1948 г. Среди них представлены остатки конструкций, фрагментарно сохранившаяся утв...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Археологія |
|---|---|
| Datum: | 2010 |
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Інститут археології НАН України
2010
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/67921 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Давнборуські дерев'яні виробі з гори Киселівка / М.С. Сергєєва // Археологія. — 2010. — № 3. — С. 89-94. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860126035006193664 |
|---|---|
| author | Сергєєва, М.С. |
| author_facet | Сергєєва, М.С. |
| citation_txt | Давнборуські дерев'яні виробі з гори Киселівка / М.С. Сергєєва // Археологія. — 2010. — № 3. — С. 89-94. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Археологія |
| description | Проаналізовано вироби з дерева, виявлені під час досліджень на горі Киселівка (Київ) у 1948 р.
Публикуются изделия из дерева, обнаруженные в постройке ХІІ — первой половины ХІІІ вв. на горе Киселевка
(Киев) в 1948 г. Среди них представлены остатки конструкций, фрагментарно сохранившаяся утварь (столовая
и тарная посуда) и фрагменты резных профилированных панелей. Наибольший интерес представляет большое
блюдо из ясеня диаметром около 44—46 см, выточенное на токарном станке. В Новгороде аналогичные изделия
получают распространение с конца ХІІІ в. Предположительная привязка времени гибели постройки на Киселевке к монгольскому нашествию позволяет отнести киевский экземпляр к первой половине ХІІІ в. Остатки тарных емкостей представлены фрагментами долбленых сосудов (не менее 3 экз. разных размеров) и донцем небольшого резного сосуда из липы, а также сосновыми клепками бондарной тары.
Кроме посуды, обнаружены остатки конструкции в виде обломков ствола лещины с пазом и фрагменты двух
панелей из дерева той же породы шириной 20—21 мм и 25—26 мм. Панели имели фигурно профилированную
верхнюю плоскость и, скорее всего, выполняли декоративные функции. Также выявлены обломки расколотых
вдоль стволов диаметром 24—26 мм и 27—28 мм с грубо обструганной поверхностью. Исходя из размеров, их
можно считать заготовками или для подобных панелей, или для обручей бондарной тары. Основным занятием
владельца жилища, очевидно, было ювелирное ремесло (найдена ювелирная формочка), однако наличие дерева
со следами обработки позволяет предположить, что, по крайней мере, часть домашней утвари из дерева изготовлялась им самим, скорее всего, в рамках домашнего ремесла.
Woodworks found in 1948 in the building of the 12thc. — the first half of the 13thc. at Kyselivka hill (Kyiv) are published.
Among them there are presented the remains of structures, fragmentary preserved utensils (tableware and tare), and fragments
of carved profile panels. The most interesting is a big plate made of ash-tree, of a diameter about 44—46 cm, turned at lathe.
In Novgorod analogous items become frequent since the end of the 13th c. Presumable relation of the time of destruction of the
building at Kyselivka to the Mongolian invasion allows the author to refer the ware from Kyiv to the first half of the 13th c. The
remains of tare are represented by the fragments of hollowed vessels (not less than 3 items of different sizes) and a bottom of
a small carved vessel made of lime-tree, as well as by pine-tree staves of cooper’s ware.
In addition to ware, the remains of a structure in the form of fragments of a hazel trunk with a gain and fragments of two
panels made of wood of the same kind 20—21 mm and 25—26 mm wide were found. Panels had relief profiled upper plane
and, apparently, had decorative function. Also there were found the fragments of trunks chopped lengthwise with 24—26
mm and 27—28 mm diameter and whittled surface. Judging by their sizes they can be regarded as work material for similar
panels or for hoops of cooper’s ware. The main occupation of the owner of the dwelling was, apparently, jeweller’s craft
(jeweller’s mould was found), but finds of wood with traces of processing allow the author to presume that at least part of
house wooden utensils was made by himself, apparently as home craft.
|
| first_indexed | 2025-12-07T17:42:17Z |
| format | Article |
| fulltext |
ISSN 0235-3490. Археологія, 2010, № 3 89
Київські старожитності
Київське деревообробне ремесло давньорусь-
кої доби майже не вивчене, зокрема через
незначну кількість матеріалів. Більшість із
них походить з Подолу, де під час досліджень
1970-х рр. у шарах Х—ХІ ст. були виявлені до-
бре збережені дерев’яні речі (Гупало, Толочко
1975, рис. 20—24; Гупало 1981, с. 319—325). У
зневоднених культурних нашаруваннях ХІІ—
ХІІІ ст. на Подолі, а також у інших районах міс-
та знахідки дерева поодинокі і вкрай рідкісні,
що змушує уважно ставитися до кожного зразка
деревообробної продукції давньоруського часу. У
цьому зв’язку особливий інтерес викликає будів-
ля, досліджена у 1948 р. В.А. Богусевичем на горі
Киселівка, у заповненні якої містилися залиш-
ки згорілого дерев’яного начиння. Дослідник да-
тував її ХІІ — першою половиною ХІІІ ст. Цей
комплекс фігурує в публікації матеріалів розко-
пок (Богусевич 1952, с. 68), проте дерев’яні ви-
роби згадуються лише мимохідь. Пізніше автор
чинної статті врахувала киселівські матеріали в
узагальнюючій праці, присвяченій дерев’яному
посуду (Сергєєва 1998), але також без їх деталь-
ного опису. До інших дерев’яних виробів зі згада-
ного комплексу дослідники ніколи не звертали-
ся. Отже, вказані матеріали досі не введені до на-
укового обігу належним чином. Тим часом вони
можуть надати додаткову інформацію для рекон-
струкції деревообробної справи у давньому Киє-
ві, відтак, необхідність їх детального розгляду є
цілком очевидна.
Залишки дерев’яних виробів з Киселівки
тепер зберігаються у фондах Інституту архео-
логії НАН України (кол. № 50). Вони репре-
зентовані фрагментами хатнього начиння (на-
самперед тарний і столовий посуд) та деталями
внутрішніх конструкцій. Завдяки тому, що де-
рево було обвуглене, його стан придатний для
© М.С. СЕРГЄЄВА, 2010
того, щоб визначити принаймні деякі з цих ре-
чей, а також прослідкувати особливості техно-
логії їх виготовлення.
За описом В.А. Богусевича, будівля, з якою
пов’язані рештки дерев’яних виробів, являла
собою зрубну конструкцію, складену «в обло»
з соснових колод і заглиблену в лес на глибину
0,4—0,6 м (Богусевич 1952, с. 68). Від конструкції
будівлі збереглися також дрібні уламки сосно-
вих дошок і стовпів. В.А. Богусевич не вказував
на наявність у будівлі дерев’яної підлоги, через
що можна припустити, що дошки впали зверху
і походили від горішньої частини або були за-
лишками хатнього обладнання. Споруда могла
бути заглибленою частиною (підклітом) назем-
ного будинку. Відсутність печі свідчить про її
господарське призначення. За планом, наведе-
ним В.А. Богусевичем, рештки дерев’яного по-
суду концентрувалися вздовж північно-східної
стіни ближче до східного кутка. Слушно буде
припустити, що у цій частині будівлі була поли-
ця або лава, на якій стояло начиння.
Серед посуду найбільший інтерес пред-
ставляє велике блюдо, виточене на токарно-
му верстаті. На його поверхні добре просте-
жуються сліди токарного різця (рис. 1). Вцілі-
лі фрагменти дозволяють зробити його повну
графічну реконструкцію (рис. 2). Слід відзна-
чити, що у публікації В.А. Богусевича згаду-
ється дерев’яна миска з покришкою (Богусе-
вич 1952, с. 68), проте серед матеріалів з будів-
лі, наявних сьогодні в колекції, нема залишків
виробу, який можна було б інтерпретувати як
покришку. Можливо, дослідник так визначив
деякі з фрагментів самого блюда.
За запропонованою реконструкцією, блюдо
являло собою велику посудину на піддоні 0,5 см
заввишки, яка має профільовану нижню частину
з гострим ребром і горизонтальні бортики. Під-
дон умовно можна віднести до типу кільцевих,
М.С. Сергєєва
ДАВНЬОРУСЬКІ ДЕРЕВ’ЯНІ ВИРОБИ
З ГОРИ КИСЕЛІВКА
Проаналізовано вироби з дерева, виявлені під час досліджень на горі Киселівка (Київ) у 1948 р.
К л ю ч о в і с л о в а: Давня Русь, ремесло, деревообробка.
ISSN 0235-3490. Археологія, 2010, № 390
проте його внутрішня частина вибрана на гли-
бину всього 1,0—1,5 мм, що надає йому вигляд
майже суцільного. Діаметр блюда близько 44,0—
46,0 см. Блюда такої форми у значній кількості
відомі серед новгородського дерев’яного посу-
ду. Вони можуть мати діаметр від 25,0 до 44,0 см,
останній варіант співпадає з розмірами київсько-
го екземпляра. Б.О. Колчин відносив блюда вка-
заної форми до третього типу, який, за новгород-
ськими матеріалами, датується часом не раніше
кінця ХІІІ ст. (Колчин 1968, с. 36). Датуванню
київського блюда можуть допомогти обставини
його знахідки. За даними В.А. Богусевича, се-
ред матеріалів заповнення будівлі містилися за-
лізні меч та вістря стріл. Одне вістря виявлене в
колоді стіни, що дозволяє припустити, що будів-
ля загинула під час воєнних дій. На думку вчено-
го, то могло статися під час татарського розгрому
Києва у 1240 р. (Богусевич 1952, с. 68—69). Дату-
вання київського блюда ХІІІ ст. дозволяє пого-
дитися з цим. Але початок побутування у Києві
посуду такого типу слід відносити до передмон-
гольських часів.
Описане блюдо виготовлене звичним для
цього типу посуду пластинним способом —
збоку (техніка роботи на поздовжньому брус-
ку дерева). Матеріалом слугував ясен1 — одна
з основних порід деревини, що її використову-
вали у токарній справі. Ясен добре піддається
обточуванню, він має тверду, міцну деревину,
яка не розтріскується і не жолобиться. Гарна
текстура деревини надавала виробу декоратив-
ного святкового вигляду, що також визначало
1 Тут і далі деревина визначена автором за мікроско-
пічними ознаками.
переваги її для виготовлення парадного посу-
ду — у виробах цього зразка ясен посідає дру-
ге місце після клена. Для території Середнього
Подніпров’я це становить 25,5 % з-поміж ви-
значеного матеріалу (Сергєєва 1998, с. 120).
Крім блюда, у цій самій частині будівлі міс-
тилися рештки тарного посуду, серед якого
В.А. Богусевич називає дві бочки — одну з ціль-
ного дерева, другу з клепок (Богусевич 1952,
с. 68). Слід уточнити ці дані. Власне, бочкою
можна назвати лише бондарський посуд, тобто
зібраний з окремих частин за певною техноло-
гією. Видовбаний посуд виробляли з цільного
шматка дерева. Судячи з розмірів фрагментів,
видовбаних посудин було кілька. Їх виготовле-
но з липи, що відповідає поширеній традиції.
Давньоруський видовбаний посуд з Середнього
Подніпров’я здебільшого виготовлений саме з
цього дерева (Сергєєва 1998, с. 119). Липу час-
то використовували й пізніше. Можна згадати
термін «липівка» для позначення одного з піз-
ніх різновидів видовбаних ємкостей (Богома-
зова 1999, с. 77). Надання переваги цій деревині
пояснюється її властивостями: вона м’яка, лег-
ко ріжеться і не розтріскується. Прості ємкості
з липи міг зробити практично кожен господар.
Вадою є лише те, що липа добре вбирає воду,
тому ємкості з неї придатні тільки для сипких
речовин. Таке призначення можна припустити
і для посуду з Киселівки. Одна з посудин ре-
презентована фрагментами верхньої частини
(рис. 3, 1). Вона мала форму, близьку до цилін-
Рис. 1. Київ, Киселівка. Фрагмент блюда зі
слідами токарної обробки
Рис. 2. Блюдо, реконструкція
ISSN 0235-3490. Археологія, 2010, № 3 91
дричної, зі стінками 1,0—1,3 см завтовшки. Її
діаметр, виходячи з кривизни стінок, міг ста-
новити близько 27—30 см. Від іншої посуди-
ни збереглися стінки 2,0—2,3 см завтовшки і
фрагмент верхньої частини з вінцями, трохи
увігнутими всередину (рис. 3, 2). Загалом цей
екземпляр можна здогадно реконструювати як
посудину з дещо опуклими боками діаметром
близько 30—35 см. Окремі фрагменти нале-
жать невеликій посудині з липи з майже пря-
мими вінцями (рис. 3, 4, 6, 7). Знайдено також
фрагмент денця від посудини діаметром 10 см і
завтовшки 0,9 см (рис. 3, 5). Зважаючи на роз-
міри, воно могло належати останньому з опи-
саних екземплярів або якійсь іншій посудині.
Наявність денця свідчить про те, що ця посу-
дина не була видовбана з цільного шматка де-
рева: денце для неї робили окремо.
Великі видовбані ємкості зроблені на попе-
речному зрізі дерева, в усіх випадках простежу-
ється напрямок руху інструмента вздовж стінок
посудини по вертикалі, тобто вздовж волокон
деревини. Всі посудини відзначаються недба-
лістю обробки: на фрагментах добре простежу-
ються сліди тесання, ймовірно, скобелем, по-
верхня не відшліфована. Не дуже ретельна об-
робка взагалі характерна для давньоруського
тарного посуду, до якого виробники та власни-
ки здебільше ставилися як до речей суто утилі-
тарного призначення, що не потребували осо-
бливої уваги (Сергєєва 1998, с. 121).
Деталі бондарського посуду виготовле-
ні з соснової деревини (рис. 3, 8—13). На од-
ній з клепок простежуються залишки уторного
паза у вигляді прямокутного в перетині рівча-
ка 0,3 см завширшки (рис. 3, 9). Є також дрібні
фрагменти дна завтовшки 0,8—0,9 см (рис. 3,
10—12) і уламок 0,4—0,5 см завтовшки з зао-
кругленим бортиком, який, імовірно, є фраг-
ментом покришки (рис. 3, 13). Через невели-
Рис. 3. Рештки тарного посуду: 1, 2, 4—7 — видовбаний та вирізаний посуд з липи; 3 — чопик від
бочки; 8—13 — деталі бондарського посуду
ISSN 0235-3490. Археологія, 2010, № 392
кі розміри фрагментів важко точно встановити
тип бондарського посуду. Виходячи з просте-
женої ширини (не більше 6,0—7,0 см) і пря-
мого профілю збережених частин, вони могли
належати посудині невеликих розмірів. Відсут-
ність згадок про залізні деталі поряд з залиш-
ками клепок виключає можливість трактувати
посудину як цеберко. Крім частин бондарської
посудини, знайдена також затичка до бочки у
вигляді чопика з округлим перетином діамет-
ром 2,4 см (рис. 3, 3).
Крім посуду, збереглися залишки від ін-
ших дерев’яних виробів. Кілька уламків стов-
бура ліщини, розколотого вздовж, належать
конструкції у вигляді стовпчика, з одного боку
якого є паз прямокутної форми завглибшки
0,5—0,6 см (рис. 4, 1). Протилежний бік необ-
роблений. Розміри перетину 4,5 × 2,5 см, тоб-
то використано стовбур діаметром 4,5—5,0 см.
Загальна довжина виробу повинна була скла-
дати не менше 45—50 см. Він міг бути детал-
лю меблів або, найбільше вірогідно, якогось
господарського пристрою. Судячи з недбалої
обробки, виріб виготовили нашвидкуруч або
його не закінчили.
Особливу увагу привертають кілька улам-
ків від виробів з ліщини у вигляді панелей
завширшки 2,0—2,1 см та 2,5—2,6 см і за-
втовшки 0,6—0,8 см з фігурно профільова-
ною площиною, виконаною дуже ретельно і
відшліфованою (рис. 5). Виходячи з двох ва-
ріантів ширини фрагментів, вони походять
від двох виробів, які могли бути оздобленням
якихось деталей інтер’єру житла або предме-
тів хатнього начиння.
Крім описаних виробів, які відзначають-
ся гарною якістю виконання, виявлено багато
уламків від розколотих поздовж стовбурів не-
великого діаметра. Ці фрагменти походять від
кількох виробів, які можна розрізнити за де-
ревиною, формою та розміром. Дев’ять фраг-
ментів з листяного дерева (верби?) складали
видовжений предмет напівкруглого перети-
ну завширшки 2,7—2,8 см (рис. 4, 2). Поверх-
ня недбало обстругана ножем, з одного боку
тим самим інструментом кінець грубо звуже-
но. Низка фрагментів розколотих стовбурів за-
вширшки 2,4—2,6 см визначається як ліщина
(рис. 4, 3). Виявлено також окремі дрібні оцуп-
ки тонких стовбурів або гілок листяних дерев
(рис. 4, 4—7). Два з них — діаметром 3,5 см та
3,3 × 2,4 см — з дуба (рис. 4, 4, 5). На торці од-
ного з дубових оцупків простежено сліди ха-
рактерної технологічної операції, коли потріб-
ний шмат дерева спочатку надрубували, а по-
тім відламували від решти стовбура.
Описана серія уламків дерева викликає пев-
ний інтерес. Власне кажучи, їх не можна вважа-
ти готовими виробами, оскільки обробка ма-
теріалу фактично зводилася до розколювання
стовбура уздовж та первинного грубого обстру-
гування поверхні. Привертають увагу виявлені
разом з ними вироби тієї самої ширини з фігур-
ним профілюванням поверхні, виконаним дуже
якісно. Це дозволяє припустити, що розколоті
стовбури могли бути заготовками для подібних
виробів. Не виключено, що це могли бути заго-
товки для бондарських обручів. На таке засто-
сування, принаймні однієї з заготовок, може
вказувати її звужений кінець, можливо, призна-
Рис. 4. Фрагменти дерев’яних конструкцій та уламки дерева
ISSN 0235-3490. Археологія, 2010, № 3 93
чений для виготовлення клина для замка обру-
ча. Згадані оцупки також можна пов’язувати з
деревообробкою і визначити їх як частини за-
готовок або відходи. Якщо це так, то нема під-
став заперечувати, що деякі вироби з дерева ви-
готовлялися самим господарем.
Отже, ми маємо цікавий приклад домаш-
нього виробництва хатнього начиння. Знахід-
ка у будівлі ливарної формочки для виливки
персня (Богусевич 1952, с. 69) може свідчити
про спеціалізацію власника житла як майстра-
ювеліра, проте її не можна розглядати як аргу-
мент проти того, що він міг бути обізнаний і з
деякими способами обробки дерева. Деревоо-
бробні роботи у цьому випадку не обов’язково
розглядати як суміщення під одним дахом
кількох ремісничих спеціальностей, розрахо-
ваних на роботу на замовника. Різьблення по
дереву могло відбуватися у межах домашнього
промислу, який визначають як «добування та
обробку сировини для власного (родинного)
вжитку» (Максименков, Пяткин 1970, с. 23—
24). В домашніх умовах могли виготовляти та-
кож видовбані ємкості, які не потребували спе-
ціальної кваліфікації. Щодо бондарського та
токарного посуду, виявленого у межах будівлі,
нема даних для визначення місця його виго-
товлення. Загалом бондарна і токарна справа
потребували спеціального інструментарію та
професійних навичок. Отже, вироби, виготов-
лені за відповідними технологіями, слід роз-
глядати як продукцію професійного ремесла.
Наведені дані про можливу обізнаність влас-
ника будівлі з деревообробкою нібито дозво-
ляють припускати можливість виготовлення
зазначених виробів на місці, проте конкретні
дані, які могли б підтвердити це припущення,
відсутні, тому висловлена думка гіпотетична.
Рис. 5. Фрагменти виробу з профільованою поверхнею. Фото та прорисовка
Богомазова Т.Г. Кустарные деревообрабатывающие промыслы украинцев в конце XIX — начале ХХ вв. (производ-
ство деревянной утвари). — СПб., 1999.
Богусевич В.А. Розкопки на горі Киселівці // АП. — 1952. — ІІІ. — С. 66—72.
Гупало К.Н. Обработка дерева, кости и камня // Новое в археологии Киева. — К., 1981. — С. 319—334.
Гупало К.М., Толочко П.П. Давньокиївський Поділ у світлі нових археологічних досліджень // Стародавній Київ. —
К., 1975. — С. 40—79.
Колчин Б.А. Новгородские древности. Деревянные изделия. — М., 1968 (САИ. — Вып. Е1-55).
ISSN 0235-3490. Археологія, 2010, № 394
Максименков Г.А., Пяткин Б.Н. О развитии производства в первобытном обществе по материалам Сибири // До-
машние промыслы и ремесло. Тезисы расширенного заседания сектора Средней Азии и Кавказа 8—9 июля
1970 г. — Л., 1970. — С. 23—26.
Сергєєва М.С. Дерев’яний посуд з давньоруських міст Середнього Подніпров’я // Археологія. — 1998. — № 1. —
С. 118—128.
Надійшла 19.01.2010
М.С. Сергеева
ДРЕВНЕРУССКИЕ ДЕРЕВЯННЫЕ ИЗДЕЛИЯ С ГОРЫ КИСЕЛЕВКА
Публикуются изделия из дерева, обнаруженные в постройке ХІІ — первой половины ХІІІ вв. на горе Киселевка
(Киев) в 1948 г. Среди них представлены остатки конструкций, фрагментарно сохранившаяся утварь (столовая
и тарная посуда) и фрагменты резных профилированных панелей. Наибольший интерес представляет большое
блюдо из ясеня диаметром около 44—46 см, выточенное на токарном станке. В Новгороде аналогичные изделия
получают распространение с конца ХІІІ в. Предположительная привязка времени гибели постройки на Киселев-
ке к монгольскому нашествию позволяет отнести киевский экземпляр к первой половине ХІІІ в. Остатки тарных
емкостей представлены фрагментами долбленых сосудов (не менее 3 экз. разных размеров) и донцем небольшого
резного сосуда из липы, а также сосновыми клепками бондарной тары.
Кроме посуды, обнаружены остатки конструкции в виде обломков ствола лещины с пазом и фрагменты двух
панелей из дерева той же породы шириной 20—21 мм и 25—26 мм. Панели имели фигурно профилированную
верхнюю плоскость и, скорее всего, выполняли декоративные функции. Также выявлены обломки расколотых
вдоль стволов диаметром 24—26 мм и 27—28 мм с грубо обструганной поверхностью. Исходя из размеров, их
можно считать заготовками или для подобных панелей, или для обручей бондарной тары. Основным занятием
владельца жилища, очевидно, было ювелирное ремесло (найдена ювелирная формочка), однако наличие дерева
со следами обработки позволяет предположить, что, по крайней мере, часть домашней утвари из дерева изготов-
лялась им самим, скорее всего, в рамках домашнего ремесла.
M.S. Serheyeva
ANCIENT RUS WOODWORKS FROM KYSELIVKA HILL
Woodworks found in 1948 in the building of the 12thc. — the first half of the 13thc. at Kyselivka hill (Kyiv) are published.
Among them there are presented the remains of structures, fragmentary preserved utensils (tableware and tare), and fragments
of carved profile panels. The most interesting is a big plate made of ash-tree, of a diameter about 44—46 cm, turned at lathe.
In Novgorod analogous items become frequent since the end of the 13th c. Presumable relation of the time of destruction of the
building at Kyselivka to the Mongolian invasion allows the author to refer the ware from Kyiv to the first half of the 13th c. The
remains of tare are represented by the fragments of hollowed vessels (not less than 3 items of different sizes) and a bottom of
a small carved vessel made of lime-tree, as well as by pine-tree staves of cooper’s ware.
In addition to ware, the remains of a structure in the form of fragments of a hazel trunk with a gain and fragments of two
panels made of wood of the same kind 20—21 mm and 25—26 mm wide were found. Panels had relief profiled upper plane
and, apparently, had decorative function. Also there were found the fragments of trunks chopped lengthwise with 24—26
mm and 27—28 mm diameter and whittled surface. Judging by their sizes they can be regarded as work material for similar
panels or for hoops of cooper’s ware. The main occupation of the owner of the dwelling was, apparently, jeweller’s craft
(jeweller’s mould was found), but finds of wood with traces of processing allow the author to presume that at least part of
house wooden utensils was made by himself, apparently as home craft.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-67921 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0235-3490 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T17:42:17Z |
| publishDate | 2010 |
| publisher | Інститут археології НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Сергєєва, М.С. 2014-09-13T06:09:12Z 2014-09-13T06:09:12Z 2010 Давнборуські дерев'яні виробі з гори Киселівка / М.С. Сергєєва // Археологія. — 2010. — № 3. — С. 89-94. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. 0235-3490 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/67921 Проаналізовано вироби з дерева, виявлені під час досліджень на горі Киселівка (Київ) у 1948 р. Публикуются изделия из дерева, обнаруженные в постройке ХІІ — первой половины ХІІІ вв. на горе Киселевка
 (Киев) в 1948 г. Среди них представлены остатки конструкций, фрагментарно сохранившаяся утварь (столовая
 и тарная посуда) и фрагменты резных профилированных панелей. Наибольший интерес представляет большое
 блюдо из ясеня диаметром около 44—46 см, выточенное на токарном станке. В Новгороде аналогичные изделия
 получают распространение с конца ХІІІ в. Предположительная привязка времени гибели постройки на Киселевке к монгольскому нашествию позволяет отнести киевский экземпляр к первой половине ХІІІ в. Остатки тарных емкостей представлены фрагментами долбленых сосудов (не менее 3 экз. разных размеров) и донцем небольшого резного сосуда из липы, а также сосновыми клепками бондарной тары.
 Кроме посуды, обнаружены остатки конструкции в виде обломков ствола лещины с пазом и фрагменты двух
 панелей из дерева той же породы шириной 20—21 мм и 25—26 мм. Панели имели фигурно профилированную
 верхнюю плоскость и, скорее всего, выполняли декоративные функции. Также выявлены обломки расколотых
 вдоль стволов диаметром 24—26 мм и 27—28 мм с грубо обструганной поверхностью. Исходя из размеров, их
 можно считать заготовками или для подобных панелей, или для обручей бондарной тары. Основным занятием
 владельца жилища, очевидно, было ювелирное ремесло (найдена ювелирная формочка), однако наличие дерева
 со следами обработки позволяет предположить, что, по крайней мере, часть домашней утвари из дерева изготовлялась им самим, скорее всего, в рамках домашнего ремесла. Woodworks found in 1948 in the building of the 12thc. — the first half of the 13thc. at Kyselivka hill (Kyiv) are published.
 Among them there are presented the remains of structures, fragmentary preserved utensils (tableware and tare), and fragments
 of carved profile panels. The most interesting is a big plate made of ash-tree, of a diameter about 44—46 cm, turned at lathe.
 In Novgorod analogous items become frequent since the end of the 13th c. Presumable relation of the time of destruction of the
 building at Kyselivka to the Mongolian invasion allows the author to refer the ware from Kyiv to the first half of the 13th c. The
 remains of tare are represented by the fragments of hollowed vessels (not less than 3 items of different sizes) and a bottom of
 a small carved vessel made of lime-tree, as well as by pine-tree staves of cooper’s ware.
 In addition to ware, the remains of a structure in the form of fragments of a hazel trunk with a gain and fragments of two
 panels made of wood of the same kind 20—21 mm and 25—26 mm wide were found. Panels had relief profiled upper plane
 and, apparently, had decorative function. Also there were found the fragments of trunks chopped lengthwise with 24—26
 mm and 27—28 mm diameter and whittled surface. Judging by their sizes they can be regarded as work material for similar
 panels or for hoops of cooper’s ware. The main occupation of the owner of the dwelling was, apparently, jeweller’s craft
 (jeweller’s mould was found), but finds of wood with traces of processing allow the author to presume that at least part of
 house wooden utensils was made by himself, apparently as home craft. uk Інститут археології НАН України Археологія Київські старожитності Давньоруські дерев’яні вироби з гори Киселівка Древнерусские деревянные изделия с горы Киселевка Ancient Rus woodworks from Kyselivka hill Article published earlier |
| spellingShingle | Давньоруські дерев’яні вироби з гори Киселівка Сергєєва, М.С. Київські старожитності |
| title | Давньоруські дерев’яні вироби з гори Киселівка |
| title_alt | Древнерусские деревянные изделия с горы Киселевка Ancient Rus woodworks from Kyselivka hill |
| title_full | Давньоруські дерев’яні вироби з гори Киселівка |
| title_fullStr | Давньоруські дерев’яні вироби з гори Киселівка |
| title_full_unstemmed | Давньоруські дерев’яні вироби з гори Киселівка |
| title_short | Давньоруські дерев’яні вироби з гори Киселівка |
| title_sort | давньоруські дерев’яні вироби з гори киселівка |
| topic | Київські старожитності |
| topic_facet | Київські старожитності |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/67921 |
| work_keys_str_mv | AT sergêêvams davnʹorusʹkíderevânívirobizgorikiselívka AT sergêêvams drevnerusskiederevânnyeizdeliâsgorykiselevka AT sergêêvams ancientruswoodworksfromkyselivkahill |