Вплив гідрофізічного чинника на стан підводних археологічних пам'яток
Розглядається вплив гідрофізичного чинника на особливості формування та збереження підводних археологічних пам’яток. В якості прикладу використано матеріали дослідження підводної частини Херсонеса (Карантинної бухти) у 2009 р. Статья посвящена влиянию гидрофизического фактора на состояние и сохранно...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Археологія |
|---|---|
| Дата: | 2010 |
| Автори: | , , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут археології НАН України
2010
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/67923 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Вплив гідрофізічного чинника на стан підводних археологічних пам'яток / А.О. Букатов, Р.М. Рейда, М.В. Хохлов // Археологія. — 2010. — № 3. — С. 111-118. — Бібліогр.: 17 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859584795645837312 |
|---|---|
| author | Букатов, А.О. Рейда, Р.М. Хохлов, М.В. |
| author_facet | Букатов, А.О. Рейда, Р.М. Хохлов, М.В. |
| citation_txt | Вплив гідрофізічного чинника на стан підводних археологічних пам'яток / А.О. Букатов, Р.М. Рейда, М.В. Хохлов // Археологія. — 2010. — № 3. — С. 111-118. — Бібліогр.: 17 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Археологія |
| description | Розглядається вплив гідрофізичного чинника на особливості формування та збереження підводних археологічних пам’яток. В якості прикладу використано матеріали дослідження підводної частини Херсонеса (Карантинної бухти) у 2009 р.
Статья посвящена влиянию гидрофизического фактора на состояние и сохранность памятников подводной
археологии. Описаны процесс воздействия волн на береговую линию и, в частности, на прибрежные участки
памятника. Акцентируется внимание на превалирующем действии гидрофизического фактора по отношению
к подводным археологическим объектам, размещённым в прибрежной полосе (затопленным частям городов и
поселений, кораблекрушений, якорных стоянок и т. д.). На примере исследований подводной части Херсонеса
Таврического (Карантинная бухта) в 2009 г. демонстрируется необходимость исследования стихийного влияния
на археологические объекты, расположенные на малых (20—30 м) глубинах.
На примере исследований Херсонеса в 1930-х гг. показан один из аспектов процесса формирования культурного слоя в прибрежной части, примыкающей непосредственно к городищу. Особенностями современного состояния Карантинной бухты является многократно переотложенное состояние культурных остатков вследствие активного влияния гидрофизического, антропогенного и других факторов. Благодаря воздействию первого происходит постоянное перемещение и смешение археологического материала, что, в свою очередь, приводит к отсутствию определённых хронологических слоёв в районе от современного яхт-клуба и до выхода из бухты на стороне, прилегающей к городищу. Поэтому распределение материала в этой части бухты происходит в зависимости от физических свойств материалов.
Акцентируется внимание на относительной нестабильности состояния подводных памятников, размещённых
в прибрежной полосе (глубины до 20—30 м) в сравнении с наземными памятниками.
The article is devoted to the influence of hydrophysical factor upon the condition and preservation of the monuments of
underwater archaeology. The process of impact of waves on the coastal line and, in particular, on the littoral areas of
archaeological monument is described. Attention is accented at the prevailing effect of hydrophysical factor upon the underwater
archaeological objects situated in the coastal line (drowned parts of cities and settlements, shipwrecks, anchorages, etc.). On
the example of underwater part of Tauric Chersonesos (Quarantine Bay) studied by the authors in 2009, a necessity to research
the natural influence upon archaeological sites situated at shallow depth (20—30 m) is demonstrated. The emphasis is made on
certain individual peculiarities of Chersonesos as underwater archaeological monument.
On the example of research in 1930, one of the aspects of the formation process of the cultural layer in the coastal area
adjacent to Chersonesos city is shown. Many times relayed cultural remains as a result of active influence of hydrophysical,
anthropogenic, and other factors are the peculiarities of contemporary condition of Quarantine Bay. Owing to the influence
of the first factor permanent movement and mixing of archaeological material is taking place, which in its turn lead to the
absence of certain chronological layers in the area from the modern yacht club to the exit from the bay at the side directly
close to the settlement. Consequently, distribution of the material in this part of the bay occurs depending on physical
qualities of materials.
The emphasis is made on the relative unstableness of the condition of archaeological monuments situated in the coastal
line (under 20—30 m depth) comparing to the surface monuments. Significant role of anthropogenic factor is also noted.
|
| first_indexed | 2025-11-27T10:06:50Z |
| format | Article |
| fulltext |
ISSN 0235-3490. Археологія, 2010, № 3 111
Методика польових
археологічних досліджень
Навряд чи хтось має сумнів щодо того, що під-
водні археологічні дослідження мають власні
особливості. Це зумовлено багатьма чинника-
ми, які здебільшого мають цілком об’єктивний
характер. Порівнянно з дослідженням наземних
археологічних об’єктів ситуація для підводних
пам’яток є набагато динамічніша та мінливіша.
Вигляд об’єкта може змінюватися дуже швидко,
і навіть за один день його можна «втратити» че-
рез руйнування, замулення тощо. На проведен-
ня підводних археологічних досліджень та стан
збереження пам’яток впливають різні складові:
кліматичні особливості, тектонічні рухи, фізич-
ний та хімічний стан води, сила течії, глибина за-
лягання об’єктів та ін. У наш час до цього дода-
ється ще й антропогенний вплив.
Залежно від сили дії того чи іншого чин-
ника обирається й тактика підводних архео-
логічних досліджень, яка корегується відпо-
відно до конкретних обставин. Можна навіть
говорити про необхідність створення методич-
них рекомендацій для вивчення кожної під-
водної пам’ятки. На прикладі роботи на одній
з найвизначніших античних та середньовічних
пам’яток Північного Причорномор’я ми хо-
чемо показати деякі індивідуальні особливос-
ті підводних археологічних досліджень та пер-
спективи їхнього розвитку.
Підводні дослідження Херсонеса прова-
дяться активно ще з 1960-х рр., результати яких
продемонстрували перспективність вивчення
підводної частини давнього міста. Одними з
найрезультативніших стали роботи, здійснені
експедицією В.Д. Блаватського в межах затоп-
леної частини Херсонеса (сучасна акваторія
Карантинної бухти) і безпосередньо побли-
зу міста. Характерною прикметою зазначених
робіт був детальний огляд та доволі точне кар-
тографування виявлених під водою об’єктів.
Внаслідок досліджень В.Д. Блаватського було
зафіксовано низку значних скупчень фраг-
ментів кераміки та будівельні залишки споруд
у акваторії Карантинної бухти. Стало можли-
вим, загалом, говорити про характер затопле-
ної частини середньовічного міста, а, ймовір-
но, і римського часу (Блаватский 1960; 1961).
У 1964—1966 рр. підводні археологічні до-
слідження в Карантинній бухті провадила екс-
педиція Харківського університету. Було від-
крито пірс середньовічного часу та залишки
фортечних башт Херсонеса (Шаповалов 1987,
с. 2; Вишневский, Войценя, Ранюк 1987).
Наприкінці 1970-х рр. підводні досліджен-
ня бухти продовжила експедиція Херсонесь-
кого заповідника на чолі з М.І. Золотарьовим.
Ці роботи здійснювалися за допомогою геоа-
кустичного пошуку в районі можливого розта-
шування споруд гавані. Встановлено берего-
ву лінію античного часу, яка внаслідок піднят-
тя рівня моря на 3,5—4,0 м нині знаходиться
під водою, та складено карту давніх обрисів бе-
регової лінії бухти. За допомогою геолокатора
також було зафіксовано та частково обстежено
прямокутні підрубки на дні, інтерпретовані як
елінги для давніх кораблів. Зазначено, що ви-
явлені давні споруди візуально на донній по-
верхні не простежуються (Золотарев 2004).
У 1993—1994 рр. провадилися підводні до-
слідження в акваторії Карантинної бухти під
керівництвом співробітника Національного
заповідника «Херсонес Таврійський» А.А. Фі-
ліпенка, в результаті яких зібрано значний
підйомний матеріал (Сорокопуд, Филиппен-
ко 1999). У 1996—1997 рр. група аквалангістів
А.О. Букатов, Р.М. Рейда, М.В. Хохлов
ВПЛИВ ГІДРОФІЗИЧНОГО ЧИННИКА НА СТАН
ПІДВОДНИХ АРХЕОЛОГІЧНИХ ПАМ’ЯТОК
© А.О. БУКАТОВ, Р.М. РЕЙДА, М.В. ХОХЛОВ, 2010
Розглядається вплив гідрофізичного чинника на особливості формування та збереження підводних археологічних
пам’яток. В якості прикладу використано матеріали дослідження підводної частини Херсонеса (Карантинної бухти)
у 2009 р.
К л ю ч о в і с л о в а: Херсонес, підводна археологія, гідрофізичний чинник.
ISSN 0235-3490. Археологія, 2010, № 3112
«Центру підводної археології» Київського на-
ціонального університету ім. Т. Шевченка об-
стежила шельф поблизу Херсонеса і досліди-
ла кілька місць давніх корабельних катастроф
(Зеленко 2002).
Від 2001 р. московською підводною архео-
логічною експедицією разом з Національним
заповідником «Херсонес Таврійський» прова-
дилися підводні обстеження в прибережних
водах адміністративної території м. Севасто-
поль, зокрема і Херсонеса. Розвідки в західній
частині Карантинної бухти, в районі затопле-
них портових споруд, дозволили виявити бу-
дівельні залишки виключно біля урізу води.
Інші, раніше відомі споруди, були вкриті по-
тужним шаром мулу та на момент огляду візу-
ально не простежувалися (Лебединский 2002;
Николаенко 2002).
Отже, підводні роботи, спрямовані, зо-
крема, на виявлення нових об’єктів побли-
зу давнього Херсонеса (маються на увазі саме
розвідкові роботи), за рідкісним винятком
(М.І. Золотарьов), зводилися до візуального
огляду донної поверхні з подальшим карто-
графуванням. Результатом цих робіт є досить
точне позначення на карті чи плані підвод-
них археологічних об’єктів. Останнє є достат-
ньо об’єктивним, проте має принаймні одну,
але принципову ваду: всі об’єкти, скупчення
кераміки тощо, ретельно картографовані, за-
мальовані та зафіксовані за допомогою фото-
техніки в прибережній зоні перебувають у ди-
намічному, а не статичному стані. Меншою мі-
рою це стосується великих об’єктів (залишків
кладок, споруд), більшою — менш інерційних
об’єктів. Проте і доволі значні споруди можуть
бути пов ністю закриті для візуального спосте-
реження шаром піску, мулу та ін.
Тобто, фіксуючи в прибережній смузі пев-
ний археологічний об’єкт, дослідник передає
його стан, але вигляд та координати гаранто-
вані лише на момент проведення такої фікса-
ції. Впродовж досить короткого часу після фік-
сації стан речей може змінитися, і сама наяв-
ність якогось предмета в певному місці може
бути поставлена під сумнів. Річ чи цілий комп-
лекс може бути рознесений на значній території,
вкритий шаром піску чи мулу, зруйнований фі-
зичним впливом. Відтак, ставлення до будь-яких
археологічних об’єктів на дні в прибережній сму-
зі як до чогось сталого та побудова на цій основі
будь-яких гіпотез може викликати заперечення.
Адже тут не враховується потужний об’єктивний
вплив води та її руху. Це стосується багатьох під-
водних об’єктів — значної частини слідів давніх
корабельних катастроф та практично всіх посе-
лень та міських центрів античного часу, які тією
чи іншою мірою зазнали впливу моря.
Останнє нині є практично незаперечним.
Адже результати численних досліджень одно-
значно вказують на процес трансгресії Чор-
ного моря, що триває і зараз (Золотарёв 2004,
с. 60—63; Бруяко, Карпов, Петренко 1991).
Тобто, значна частина давніх поселень, зо-
крема античного часу, опинилася більшою чи
меншою мірою під водою, завдяки чому без-
посередній вплив моря на ці пам’ятки значно
урізноманітнився та посилився.
Рис. 1. Херсонес, «базиліка 35 року» (передній план). Вивезення відвалів у море,
1935 р. (Белов 1938)
ISSN 0235-3490. Археологія, 2010, № 3 113
Не заперечуючи, що візуальний огляд під
водою має і зараз вирішальне значення, спро-
буємо продемонструвати необхідність врахо-
вувати при цьому деякі важливі обставини,
з-поміж яких, перш за все, вплив гідрофізич-
ного чинника на формування, збереження та
індивідуальні особливості підводних археоло-
гічних пам’яток. На прикладі досліджень, роз-
початих у Херсонесі в 2009 р., висвітлимо де-
які особливості давнього міста як підводної
пам’ятки.
Херсонес Таврійський, як і багато інших ан-
тичних міст на берегах Чорного та Азовського
морів, зазнає постійного наступу моря. Однією
з активних складових цього процесу (якщо не
розглядати глобальні кліматичні та тектонічні
явища) є вплив хвиль на узбережжя. Під їхні-
ми потужними ударами руйнується і розмива-
ється культурний шар, відступає берег, пошко-
джуються прибережні будівлі, а багато об’єктів
і предметів назавжди зникають.
Через значні розміри Чорного моря, незнач-
ну зрізаність берегової лінії, слабкий розвиток
крижаного покриву, часті циклони та північні
і північно-східні вітри створюються сприятли-
ві умови для розвитку вітрового хвилювання та
великого прибою. Так, у січні—лютому спосте-
рігається максимальний рівень хвилювання —
до 4 балів середньомісячно. На рік припадає
30—40 діб із сильним вітром (більше 15 м/с).
Улітку потужні шторми трапляються порівня-
но рідко. Восени, з переходом вітрів на північ-
ні та північно-східні румби, вони частішають.
Узимку їх повторюваність досягає максиму-
му, а навесні знову скорочується. За сильних
штормів висота хвиль сягає 6 м, іноді 7 і навіть
8 м. Період штормових хвиль складає в різних
районах моря від 3—5 до 9—11 сек. (Леонов
1960, с. 725), довжина їх 40—60 м. Наприклад,
11 листопада 2007 року висота хвиль сягала
близько 5—7 м за швидкості вітру до 32 м/с.
Херсонес Таврійський розташований на не-
великому півострові між двома бухтами — Пі-
сочною та Карантинною. Дослідження горо-
дища розпочали у 1827 р., і від середини XIX ст.
розкопки тут провадять практично щорічно.
Через прибережне розташування міста най-
зручнішим способом позбутися відвалів було
скидання їх у море. Це, крім усього, деякою мі-
рою захищало берег від хвильової ерозії.
Культурний шар на городищі доволі потуж-
ний, і обсяги відвального ґрунту були вели-
чезні. Так, тільки за даними звіту Г.Д. Белова
1935 року, глибина розкопок в районі «бази-
ліки 35 року» була 3,5—4,0 м на площі понад
800 м2. У 1936 р. ця ж експедиція розкопала по-
над 1000 м2 на глибину від 2,5 до 4,0 м. Зем-
лю з розкопів тачками та вагонетками вивози-
ли до моря на оголену смугу скелі (Белов 1938,
с. 5—7, 125, 159—161). Пізніше на цю ділянку
для зміцнення берега звозили відвали і з ін-
ших частин городища. Ця практика масштаб-
но продовжувалася до початку 1990-х рр. На
інших ділянках землю вивозили найкоротшим
маршрутом і скидали з крутого обриву в море.
На рис. 1 видно два насипи, якими рухалася
вагонетка. Далі берегом був ще один потужний
насип, яким по колу ходила ще одна вагонетка
(рис. 2). Це — фото 1936 року, і на ньому добре
видно, що від минулорічного насипу не лиши-
Рис. 2. Херсонес, ділянка 1936 р., вигляд з північного сходу (Белов 1938)
ISSN 0235-3490. Археологія, 2010, № 3114
лося й сліду! На рис. 3 бачимо сучасний стан
цього відтинку берега, на рис. 4 та 5 — це саме
місце під час шторму 11 листопада 2007 року.
Археологічні відвали були насичені дрібни-
ми предметами, фрагментами кераміки, моне-
тами та являли собою мішанину різночасових
шарів, спричинену багаторазовими перебудо-
вами. Під час розкопок уважно розчищали під-
логу будівель і передскельний шар. Детальне ж
дослідження всієї маси ґрунту було фізично
неможливим з причин його гіганських обсягів
та обмежених ресурсів.
Практично все узбережжя Херсонеса (мен-
ше Карантинна бухта) відкрите для ударів
хвиль, викликаних панівними у зимовий сезон
північними та північно-західними вітрами.
Потужні шторми за зиму розмивали відвали
та розподіляли за щільністю (процес механіч-
ної диференціації уламкового матеріалу). Легкі
фракції ґрунту відносилися водою, а важчі, зо-
крема дрібні металеві предмети, монети тощо
осідали на дні. Частина з них, потрапляючи до
прибійної зони, за кілька сезонів знищувала-
ся штормовими хвилями, інша, віднесена до
глибоководної зони або та, що потрапила під
час скидання на більшу відстань від берега, за-
лягла в шарах наносів піску та тріщинах скелі,
а ще частина набивалася в берегові відклади.
Наприклад, пляж під Уваровською базилікою
майже цілком сформувався внаслідок багато-
річного розмиву археологічних відвалів. У цьо-
му місці пісок та галька насичені фрагментами
кераміки, трапляються і мармурові уламки.
Що ж відбувається з ґрунтом, що розмива-
ється, та предметами, які потрапляють у воду зі
зруйнованого культурного шару та відвалів?
Верхня частина шельфу — область диферен-
ціації уламкового матеріалу літосфери, його
міграцій уздовж берега та від нього. Тут фор-
мується потік матеріалу, спрямованого від бе-
рега на значні глибини. Помітний вплив набі-
гаючих хвиль на донну поверхню починається
з глибин, які приблизно дорівнюють половині
довжини хвилі (Процессы... 1981). З урахуван-
ням інформації для штормових хвиль поблизу
Херсонеса це можуть бути глибини приблизно
від 20 до 30 м.
Під час підходу хвиль до берега відбувається
їх трансформація та руйнування (часткове або
повне). Остаточне руйнування, як правило, від-
бувається поблизу урізу води, утворюючи при-
бійний потік. Ударна сила хвиль дуже потужна.
Так, за сили вітру в 40 балів ударна сила хвилі з
періодом 11 сек. становить до 5,7 т на 1 м2.
Переміщення води у хвильовому полі від-
бувається в напрямку поширення хвиль. Най-
більшої швидкості перенесення досягає в мо-
мент максимальної деформації, коли хвиля
стає нестійкою. Цей ефект спричинює наплив
води до смуги зрізу, створення нахилу водної
поверхні в бік моря і, як наслідок, утворення
відтоку або компенсаційних переміщень. Та-
ким чином, процес деформації та руйнування
хвиль призводить до трансформації хвильової
енергії та утворення низки потоків. Створю-
ються сприятливі умови для здіймання та втяг-
Рис. 3. Узбережжя в районі розкопок Г.Д. Белова, сучасний вигляд
ISSN 0235-3490. Археологія, 2010, № 3 115
нення часток різного розміру і щільності. Далі
ці відкладення переміщуються під впливом по-
ступальних потоків.
Руйнування хвиль може бути частковим, і
хвиля знову, ставши стійкою, починає деформу-
ватися. Таких циклів може бути кілька. Тому на
підводному схилі на різних глибинах можуть іс-
нувати зони, де характер змін гідродинамічних
умов може бути однаковим, хоча вони і різнять-
ся за параметрами. Ширина таких зон та їх кіль-
кість залежать від швидкості деформації хвиль,
яка визначається двома протилежними про-
цесами — концентрацією і дисипацією енергії
хвиль у масі води. Перший процес визначається
зменшенням глибини, тобто зростанням енер-
гії на одиницю обсягу маси води, другий — від-
станню, яку пройшла хвиля, оскільки енергія
втрачається у шарі тертя біля дна. Звідси відно-
шення енергії, яка концентрується, до дисипо-
ваної енергії є пропорційним до ухилу дна. Че-
рез це ухилом дна визначається ширина зони
деформації хвиль, а, відповідно, і масштаб ви-
никаючої циркуляції, від чого і залежить, своєю
чергою, масштаб зон диференціації.
У випадку скошеного підходу хвиль у сму-
зі, розташованій ближче до берега щодо зони
руйнування хвиль, набувають розвитку потуж-
ні течії вздовж берега, що сягають швидкості
приблизно 1 м/с в усій товщі води. Тут утворю-
ється смуга з максимальною інтенсивністю пе-
реміщення вздовж берега (Долотов 1989) .
Розподіл розмитих хвилями важких фрак-
цій залежить від багатьох складових — довжи-
ни та висоти хвиль, глибини місця ухилу дна,
кута набігання хвиль на берег, наявності або
відсутності прибережних течій та перешкод
тощо. Так, за певного визначеного характеру
хвилювання відбувається «набивання» фрак-
цій в берег, за інших, «довших» хвиль — затягу-
вання їх на глибину. Таким чином, локалізація
місць скупчення фракцій залежить від провід-
ного хвильового режиму та його сезонної і річ-
ної мінливості. Ці складові мають доволі стій-
кий характер для ділянок узбережжя і, знаючи
їх, можна здійснити локалізацію зони скуп-
чення промитого матеріалу характерних пара-
метрів. Метеорологічні та гідрофізичні показ-
ники безперервно реєструються на Чорному
морі вже майже 80 років, що дозволяє зробити
доволі детальні та вірогідні розрахунки.
Карантинна бухта, порівняно з рештою
узбережжя Херсонеського городища, добре за-
хищена від штормових хвиль. На західному бе-
резі, з боку городища, превалюють удари хвиль
з північного та північно-західного напрям-
ків. Під час цього процесу внаслідок явища
ре фракції відбувається концентрація енергії
хвиль в районі мису. Тож на віддалі в бухті хви-
льова картина здебільшого залишається від-
носно спокійною. Проте це не означає повної
відсутності впливу прибою в бухті — просто
його потужність і енергія значно зменшуються
порівняно з відкритими ділянками узбережжя.
Через це вплив гідрофізичного чинника в Ка-
рантинній бухті враховувався нами на основі
попередніх спостережень на пам’ятці. Побудо-
ва ж повної математичної моделі все ще зали-
шається актуальним завданням, оскільки ви-
магає, крім зазначеного чинника, врахування
й інших: наявність двох колекторів, розташо-
Рис. 4. Узбережжя Херсонеса під час шторму (11.11.2007 р.)
ISSN 0235-3490. Археологія, 2010, № 3116
ваних в акваторії бухти, вплив руху ракетних
катерів та цивільних суден, берегова абразія,
зміна рельєфу дна внаслідок його поглиблен-
ня тощо.
Розвідками 2009 р. була охоплена західна
частина бухти від входу до сучасної території
яхт-клубу включно, що безпосередньо приля-
гає до території херсонеського городища. Ви-
явлено таку ситуацію.
1. Рельєф дна бухти в районі сучасного яхт-
клубу повністю видозмінений роботами по за-
глибленню дна. Це призвело до нищення дав-
нього культурного шару на цій території.
2. Район дна від пірса до виходу з бухти із
заходу містить значну кількість давніх культур-
них решток, серед яких виділяються матеріали
елліністичного, римського та візантійського
періодів, значна кількість матеріалів датуєть-
ся часом Кримської (Східної) війни (1853—
1856 рр.).
Особливістю давніх матеріалів на дні Каран-
тинної бухти є їх багаторазове перевідкладення
(різночасові матеріали розташовані поряд і не
утворюють окремих хронологічних шарів), що
значно зменшує можливість їх контекстної ін-
терпретації. Фактично основним контекстом
локалізації матеріалів є прибережна (затопле-
на) або портова частина давнього міста.
Найчисленнішою категорією з Карантин-
ної бухти є кераміка, що трапляється в значній
кількості від урізу води і до максимальних гли-
бин, які на фарватері бухти сягають 14—16 м.
Другою кількісно групою матеріалів (різно-
часових) є вироби та їхні фрагменти зі свинцю,
а також уламки та обрізки з цього ж матеріалу.
Свинець за своїми фізико-хімічними власти-
востями вирізняється порівняно низькою коро-
дованістю під час перебування в морській воді,
проте це м’який метал, який легко механічно де-
формується. Матеріали зі свинцю, бронзи та ін-
ших металів виявлені, насамперед, у смузі при-
бою на глибині 1,5—3,0 м від поверхні. Знач на
їх кількість та добра збереженість вказує на до-
цільність продовження тут досліджень.
Третю групу становлять знахідки, що стосу-
ються, насамперед, давнього і сучасного суд-
ноплавства та рибальства. Це кам’яні штоки
давніх якорів та залізний якір, а також якірне
каміння та камені, що, очевидно, могли слугу-
вати важками до рибальських сіток. Матеріа-
ли цієї групи виявлені на глибині від 9 до 14 м
від поверхні та вказують на доволі активне за-
лучення акваторії Карантинної бухти населен-
ням давнього міста в процес господарської ді-
яльності.
Зазначене розташування виявлених архе-
ологічних матеріалів у акваторії бухти значно
залежить від гідрофізичного чинника, хоча
його вплив і менший, ніж на решті узбереж-
жя Херсо неса. Важливу роль у розміщенні на
тих чи інших глибинах та конкретних ділянках
відіграють фізичні властивості самих артефак-
тів. Так, матеріали візантійського часу, Східної
вій ни та ХХ ст., виконані зі свинцю, виявле-
но на тих само глибинах впереміш. Фрагмен-
ти кераміки локалізовані практично на всій
досліджуваній території на глибині від 0 до
16 м (максимальній для Карантинної бухти),
Рис. 5. Берег в районі «базиліки 35 року» під час шторму (11.11.2007 р.)
ISSN 0235-3490. Археологія, 2010, № 3 117
не утворюючи скупчень одночасного матері-
алу. З іншого боку, порівняно менший вплив
прибою в акваторії Карантинної бухти ство-
рює сприятливіші умови для кращого збере-
ження окремих предметів та їхніх фрагментів.
Загалом розвідки показали, що підводні архе-
ологічні дослідження у прибережній зоні Хер-
сонеського городища і Карантинної бухти, зо-
крема, слід продовжити.
Водночас слід враховувати гідрофізичний
чинник, який безпосередньо впливає на під-
водні пам’ятки. Саме він є вирішальним для
локалізації, стану збереженості та переміщен-
ня об’єктів і артефактів у прибережній зоні
на глибині від 0 до 30 м. Ці глибини є найдо-
ступніші для вивчення безпосередньо люди-
ною. Крім того, без урахування гідрофізич-
ного чинника об’єкти, виявлені на порівняно
незначних глибинах, можуть бути неправиль-
но інтерпретовані. Менше це стосується мону-
ментальних споруд з каменю, більше — рухо-
мих об’єктів, які можна пов’язати з давнім мо-
реплавством (корабельні катастрофи, суднові
вантажі, якірні стоянки).
На прикладі Херсонеса до потужного гідро-
фізичного чинника додається також не менш
важливий антропогенний фактор. Без його
врахування реконструкція «підводної» історії
давнього міста не буде достатньо точною.
Через це актуальним у подальших підводних
археологічних дослідженнях кожної пам’ятки,
яка зазнає безпосереднього фізичного впливу,
є побудова математичної моделі, яка б урахо-
вувала силу хвиль, напрямок та швидкість те-
чії, антропогенний чинник тощо. Така робота
має бути розрахована на досить тривалий час і
є доволі працемістка. Одночасне використан-
ня математичних моделей із систематичними
розвідками безпосередньо на пам’ятці дадуть
набагато точніші результати, ніж звичайні під-
водні розвідки, і дозволить краще локалізувати
перспективні місця пошуків. Відповідно, такі
дослідження відображатимуться і на історич-
них побудовах. Ситуація дещо ускладнюється
тим, що для кожної пам’ятки необхідно врахо-
вувати її індивідуальні особливості та параме-
три. Проте перспективність цього напряму не
викликає сумніву.
Белов Г.Д. Отчёт о раскопках в Херсонесе за 1935—1936 гг. — Севастополь, 1938.
Блаватский В.Д. Отчёт подводной азово-черноморской экспедиции 1960 года // НА ІА НАНУ. — 1960/38.
Блаватский В.Д. Работы подводной азово-черноморской экспедиции 1960 г. // СА. — 1961. — № 4. — С. 148—157.
Бруяко И.В., Карпов В.А., Петренко В.Г. Изменение уровня Чёрного моря от эпохи камня до средних веков (по ре-
зультатам исследования северо-западного шельфа) // Памятниковедение. Изучение памятников истории и
культуры в гидросфере. — М., 1991. — 2. — С. 8—18.
Вишневский В.И., Войценя В.С., Ранюк Ю.Н. Три года подводных исследований в Херсонесе // Проблемы охраны
и исследования подводных историко-археологических памятников Запорожья. Тез. докл. — Запорожье,
1987. — С. 20—21.
Долотов Ю.С. Динамические обстановки прибрежно-морского рельефообразования и осадконакопления. — М.,
1989.
Зеленко С.М. Подводные археологические исследования экспедиции Киевского университета имени Тараса Шев-
ченко у берегов Крыма // Подводная археология: сто лет исследований. — М., 2002. — С. 39—41.
Золотарёв М.И. Портовые сооружения Херсонеса Таврического в Карантинной бухте // ХСб. — 2004. — ХІІІ. —
С. 55—67.
Лебединский В.В. Результаты новейших подводных археологических исследований в акватории г. Севастополя в
рамках реализации проекта: «Составление фундаментального свода подводных археологических памятни-
ков Черноморского бассейна и создание подводно-археологической карты» // Подводная археология: сто
лет исследований. — М., 2002. — С. 15—23.
Леонов А.К. Региональная океанография. — Л., 1960. — Ч. 1.
Николаенко Г.М. Значение подводно-археологических изысканий в исследованиях Херсонеса и хоры // Подвод-
ная археология: сто лет исследований. — М., 2002. — С. 4—14.
Процессы механической дифференциации обломочного материала в морских условиях // АН СССР. Комиссия по
проблемам мирового океана. — М., 1981. — С. 14—58.
Сорокопуд С.О., Филиппенко А.А. О подводных археологических разведках в акватории Севастополя в 1993—
1994 гг. // Vita Antiqua. — 1. — 1999. — С. 9—13.
Шаповалов Г.И. 50 лет подводных археологических исследований на Украине // Проблемы охраны и исследования
подводных историко-археологических памятников Запорожья. Тез. докл. — Запорожье, 1987. — С. 1—2.
Надійшла 30.03.2010
ISSN 0235-3490. Археологія, 2010, № 3118
А.А. Букатов, Р.М. Рейда, М.В. Хохлов
ВЛИЯНИЕ ГИДРОФИЗИЧЕСКОГО ФАКТОРА НА СОСТОЯНИЕ
ПОДВОДНЫХ АРХЕОЛОГИЧЕСКИХ ПАМЯТНИКОВ
Статья посвящена влиянию гидрофизического фактора на состояние и сохранность памятников подводной
археологии. Описаны процесс воздействия волн на береговую линию и, в частности, на прибрежные участки
памятника. Акцентируется внимание на превалирующем действии гидрофизического фактора по отношению
к подводным археологическим объектам, размещённым в прибрежной полосе (затопленным частям городов и
поселений, кораблекрушений, якорных стоянок и т. д.). На примере исследований подводной части Херсонеса
Таврического (Карантинная бухта) в 2009 г. демонстрируется необходимость исследования стихийного влияния
на археологические объекты, расположенные на малых (20—30 м) глубинах.
На примере исследований Херсонеса в 1930-х гг. показан один из аспектов процесса формирования культур-
ного слоя в прибрежной части, примыкающей непосредственно к городищу. Особенностями современного со-
стояния Карантинной бухты является многократно переотложенное состояние культурных остатков вследствие
активного влияния гидрофизического, антропогенного и других факторов. Благодаря воздействию первого про-
исходит постоянное перемещение и смешение археологического материала, что, в свою очередь, приводит к от-
сутствию определённых хронологических слоёв в районе от современного яхт-клуба и до выхода из бухты на сто-
роне, прилегающей к городищу. Поэтому распределение материала в этой части бухты происходит в зависимости
от физических свойств материалов.
Акцентируется внимание на относительной нестабильности состояния подводных памятников, размещённых
в прибрежной полосе (глубины до 20—30 м) в сравнении с наземными памятниками.
A.O. Bukatov, R.M. Reyda, M.V. Khokhlov
INFLUENCE OF HYDROPHYSICAL FACTOR UPON THE CONDITION
OF UNDERWATER ARCHAEOLOGICAL MONUMENTS
The article is devoted to the influence of hydrophysical factor upon the condition and preservation of the monuments of
underwater archaeology. The process of impact of waves on the coastal line and, in particular, on the littoral areas of
archaeological monument is described. Attention is accented at the prevailing effect of hydrophysical factor upon the underwater
archaeological objects situated in the coastal line (drowned parts of cities and settlements, shipwrecks, anchorages, etc.). On
the example of underwater part of Tauric Chersonesos (Quarantine Bay) studied by the authors in 2009, a necessity to research
the natural influence upon archaeological sites situated at shallow depth (20—30 m) is demonstrated. The emphasis is made on
certain individual peculiarities of Chersonesos as underwater archaeological monument.
On the example of research in 1930, one of the aspects of the formation process of the cultural layer in the coastal area
adjacent to Chersonesos city is shown. Many times relayed cultural remains as a result of active influence of hydrophysical,
anthropogenic, and other factors are the peculiarities of contemporary condition of Quarantine Bay. Owing to the influence
of the first factor permanent movement and mixing of archaeological material is taking place, which in its turn lead to the
absence of certain chronological layers in the area from the modern yacht club to the exit from the bay at the side directly
close to the settlement. Consequently, distribution of the material in this part of the bay occurs depending on physical
qualities of materials.
The emphasis is made on the relative unstableness of the condition of archaeological monuments situated in the coastal
line (under 20—30 m depth) comparing to the surface monuments. Significant role of anthropogenic factor is also noted.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-67923 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0235-3490 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-11-27T10:06:50Z |
| publishDate | 2010 |
| publisher | Інститут археології НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Букатов, А.О. Рейда, Р.М. Хохлов, М.В. 2014-09-13T06:16:28Z 2014-09-13T06:16:28Z 2010 Вплив гідрофізічного чинника на стан підводних археологічних пам'яток / А.О. Букатов, Р.М. Рейда, М.В. Хохлов // Археологія. — 2010. — № 3. — С. 111-118. — Бібліогр.: 17 назв. — укр. 0235-3490 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/67923 Розглядається вплив гідрофізичного чинника на особливості формування та збереження підводних археологічних пам’яток. В якості прикладу використано матеріали дослідження підводної частини Херсонеса (Карантинної бухти) у 2009 р. Статья посвящена влиянию гидрофизического фактора на состояние и сохранность памятников подводной археологии. Описаны процесс воздействия волн на береговую линию и, в частности, на прибрежные участки памятника. Акцентируется внимание на превалирующем действии гидрофизического фактора по отношению к подводным археологическим объектам, размещённым в прибрежной полосе (затопленным частям городов и поселений, кораблекрушений, якорных стоянок и т. д.). На примере исследований подводной части Херсонеса Таврического (Карантинная бухта) в 2009 г. демонстрируется необходимость исследования стихийного влияния на археологические объекты, расположенные на малых (20—30 м) глубинах. На примере исследований Херсонеса в 1930-х гг. показан один из аспектов процесса формирования культурного слоя в прибрежной части, примыкающей непосредственно к городищу. Особенностями современного состояния Карантинной бухты является многократно переотложенное состояние культурных остатков вследствие активного влияния гидрофизического, антропогенного и других факторов. Благодаря воздействию первого происходит постоянное перемещение и смешение археологического материала, что, в свою очередь, приводит к отсутствию определённых хронологических слоёв в районе от современного яхт-клуба и до выхода из бухты на стороне, прилегающей к городищу. Поэтому распределение материала в этой части бухты происходит в зависимости от физических свойств материалов. Акцентируется внимание на относительной нестабильности состояния подводных памятников, размещённых в прибрежной полосе (глубины до 20—30 м) в сравнении с наземными памятниками. The article is devoted to the influence of hydrophysical factor upon the condition and preservation of the monuments of underwater archaeology. The process of impact of waves on the coastal line and, in particular, on the littoral areas of archaeological monument is described. Attention is accented at the prevailing effect of hydrophysical factor upon the underwater archaeological objects situated in the coastal line (drowned parts of cities and settlements, shipwrecks, anchorages, etc.). On the example of underwater part of Tauric Chersonesos (Quarantine Bay) studied by the authors in 2009, a necessity to research the natural influence upon archaeological sites situated at shallow depth (20—30 m) is demonstrated. The emphasis is made on certain individual peculiarities of Chersonesos as underwater archaeological monument. On the example of research in 1930, one of the aspects of the formation process of the cultural layer in the coastal area adjacent to Chersonesos city is shown. Many times relayed cultural remains as a result of active influence of hydrophysical, anthropogenic, and other factors are the peculiarities of contemporary condition of Quarantine Bay. Owing to the influence of the first factor permanent movement and mixing of archaeological material is taking place, which in its turn lead to the absence of certain chronological layers in the area from the modern yacht club to the exit from the bay at the side directly close to the settlement. Consequently, distribution of the material in this part of the bay occurs depending on physical qualities of materials. The emphasis is made on the relative unstableness of the condition of archaeological monuments situated in the coastal line (under 20—30 m depth) comparing to the surface monuments. Significant role of anthropogenic factor is also noted. uk Інститут археології НАН України Археологія Методика польових археологічних досліджень Вплив гідрофізічного чинника на стан підводних археологічних пам'яток Влияние гидрофизического фактора на состояние подводных археологических памятников Influence of hydrophysical factor upon the condition of underwater archaeological monuments Article published earlier |
| spellingShingle | Вплив гідрофізічного чинника на стан підводних археологічних пам'яток Букатов, А.О. Рейда, Р.М. Хохлов, М.В. Методика польових археологічних досліджень |
| title | Вплив гідрофізічного чинника на стан підводних археологічних пам'яток |
| title_alt | Влияние гидрофизического фактора на состояние подводных археологических памятников Influence of hydrophysical factor upon the condition of underwater archaeological monuments |
| title_full | Вплив гідрофізічного чинника на стан підводних археологічних пам'яток |
| title_fullStr | Вплив гідрофізічного чинника на стан підводних археологічних пам'яток |
| title_full_unstemmed | Вплив гідрофізічного чинника на стан підводних археологічних пам'яток |
| title_short | Вплив гідрофізічного чинника на стан підводних археологічних пам'яток |
| title_sort | вплив гідрофізічного чинника на стан підводних археологічних пам'яток |
| topic | Методика польових археологічних досліджень |
| topic_facet | Методика польових археологічних досліджень |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/67923 |
| work_keys_str_mv | AT bukatovao vplivgídrofízíčnogočinnikanastanpídvodniharheologíčnihpamâtok AT reidarm vplivgídrofízíčnogočinnikanastanpídvodniharheologíčnihpamâtok AT hohlovmv vplivgídrofízíčnogočinnikanastanpídvodniharheologíčnihpamâtok AT bukatovao vliâniegidrofizičeskogofaktoranasostoâniepodvodnyharheologičeskihpamâtnikov AT reidarm vliâniegidrofizičeskogofaktoranasostoâniepodvodnyharheologičeskihpamâtnikov AT hohlovmv vliâniegidrofizičeskogofaktoranasostoâniepodvodnyharheologičeskihpamâtnikov AT bukatovao influenceofhydrophysicalfactorupontheconditionofunderwaterarchaeologicalmonuments AT reidarm influenceofhydrophysicalfactorupontheconditionofunderwaterarchaeologicalmonuments AT hohlovmv influenceofhydrophysicalfactorupontheconditionofunderwaterarchaeologicalmonuments |