Давньоруська бібліотека як поліфункціональна система та як утворення в системі культури Київської Русі
Бібліотеку Ярослава Мудрого розглянуто як систему, що дає змогу реалізувати структурно-діахронічне дослідження; як поліфункціональну систему, включену в деяку надсистему і таку, що сама складається з деяких підсистем; водночас - і як систему матеріальної свідомості та матеріального об'єкту, яки...
Saved in:
| Date: | 2005 |
|---|---|
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України
2005
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/6794 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Давньоруська бібліотека як поліфункціональна система та як утворення в системі культури Київської Русі / Н.Г. Солонська // Культура народов Причерноморья. — 2005. — № 60, Т.1. — С. 9-19. — Бібліогр.: 32 назв. — укp. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860125336935596032 |
|---|---|
| author | Солонська, Н.Г. |
| author_facet | Солонська, Н.Г. |
| citation_txt | Давньоруська бібліотека як поліфункціональна система та як утворення в системі культури Київської Русі / Н.Г. Солонська // Культура народов Причерноморья. — 2005. — № 60, Т.1. — С. 9-19. — Бібліогр.: 32 назв. — укp. |
| collection | DSpace DC |
| description | Бібліотеку Ярослава Мудрого розглянуто як систему, що дає змогу реалізувати структурно-діахронічне дослідження; як поліфункціональну систему, включену в деяку надсистему і таку, що сама складається з деяких підсистем; водночас - і як систему матеріальної свідомості та матеріального об'єкту, який відбиває рівень тогочасної суспільної свідомості. Запропонована автором статті система моделі давньоруської бібліотеки (ДРБ) відбиває структуру її самої та її елементів і взаємозв'язків. Як соціально-культурологічна система, ДРБ, що за функціями та цільовим призначенням належить до систем суспільних, діє за єдиним алгоритмом. ДРБ є сукупністю взаємопов'язаних між собою елементів, а їх взаємодія забезпечує досягнення поставленої мети. Багатоаспектні та багатофункціональні системи являють собою книги та архівні документи, що зберігалися в бібліотеках Київської Русі, зокрема, Бібліотеці Ярослава Мудрого. У процесі дослідження було вияснено склад елементів системи (ДРБ), їх функціональні особливості, міру їхньої взаємодії в межах системи; сформульовано мету і завдання дослідження; здійснено спробу формалізації знання про систему в рамках моделі предметної області; складено узагальнену схему вирішення проблеми.
Библиотека Ярослава Мудрого рассмотрена как система, которая дает возможность реализовать структурно-диахроническое исследование; как полифункциональная система, которая включена в некоторую сверхсистему, которая в свою очередь сама состоит из некоторых подсистем; и в то же время - как система материального сознания и материального объекта, которая отражает уровень общественного сознания того периода.Автором предложена система модели древнерусской библиотеки (ДРБ), которая отражает структуру ее элементов и взаимосвязей. Как социально-культурологическая система, ДРБ, которая по функциям и целевым назначениям принадлежит к системам общественным, действует по алгоритму. ДРБ есть совокупностью взаимосвязанных между собой элементов, а их взаимодействие обеспечивает достижение поставленной цели. Многоаспектные и многофункциональные системы представляют собой книги и архивные документы, которые сберегались в библиотеках Киевской Руси, в частности, Библиотеке Ярослава Мудрого. В процессе исследования был выявлен состав элементов системы (ДРБ), его функциональные особенности, степень его взаимодействия в рамках системы; сформулирована цель и задача исследования; сделана попытка формализации задания о системе в рамках модели предметной области; составлена обобщенная схема решения проблемы.
The Library of Yaroslav Mudriy is discerned as a system, that gives an opportunity to realise the structure-diachronical analysis; as a polifuncional system, that is included into a certan ultra-system & that consists of some subsystem; at the same time - as a system of material consciousness & material object, that repulses the level of consciousness of society that period.The offered by auther of article system of model of ancientruss`s library (ARL) repulses her own structure & her elements & communications. As a social-culture system, ARL, that with funcion & assigment, belongs the social system, acting looking throw the algorithms. ARL is the totality of interconnected elements, & their interaction secure the achieving the object. Polyaspection & polifuncional system is the books & archiev documents, that had been saving in the libraries of Kiyiv Russ, & in the Library of Yaroslav Mudriy.During the researching the composition of system (ARL) was ascertained, their function peculiarities, their level of interaction framed by system; it was formulated the aim & task of analysis; it was made the try of the formalithation of task about the system framed by the model of subject sphere; it was formed the generalized scheme of solving the problem.
|
| first_indexed | 2025-12-07T17:41:39Z |
| format | Article |
| fulltext |
© Н. Г. Солонська
Давньоруська бібліотека як поліфункціональна система та як утворення
в системі культури Київської Русі.
Культура народов Причерноморья №60, Т.1
9
ИСТОРИЯ БИБЛИОТЕЧНОГО ДЕЛА
УДК 02+930.85
ДАВНЬОРУСЬКА БІБЛІОТЕКА ЯК ПОЛІФУНКЦІОНАЛЬНА СИСТЕМА
ТА ЯК УТВОРЕННЯ В СИСТЕМІ КУЛЬТУРИ КИЇВСЬКОЇ РУСІ
Н. Г. Солонська
(Національна бібліотека України ім. В.І. Вернадського, м. Київ, Україна)
Бібліотеку Ярослава Мудрого розглянуто як систему, що дає змогу реалізувати стру-
ктурно-діахронічне дослідження; як поліфункціональну систему, включену в деяку надси-
стему і таку, що сама складається з деяких підсистем; водночас – і як систему матеріаль-
ної свідомості та матеріального об’єкту, який відбиває рівень тогочасної суспільної свідо-
мості.
Запропонована автором статті система моделі давньоруської бібліотеки (ДРБ) відби-
ває структуру її самої та її елементів і взаємозв’язків. Як соціально-культурологічна сис-
тема, ДРБ, що за функціями та цільовим призначенням належить до систем суспільних,
діє за єдиним алгоритмом. ДРБ є сукупністю взаємопов’язаних між собою елементів, а їх
взаємодія забезпечує досягнення поставленої мети. Багатоаспектні та багато-
функціональні системи являють собою книги та архівні документи, що зберігалися в
бібліотеках Київської Русі, зокрема, Бібліотеці Ярослава Мудрого.
У процесі дослідження було вияснено склад елементів системи (ДРБ), їх функціо-
нальні особливості, міру їхньої взаємодії в межах системи; сформульовано мету і завдання
дослідження; здійснено спробу формалізації знання про систему в рамках моделі предме-
тної області; складено узагальнену схему вирішення проблеми.
Ключові слова: Бібліотека Ярослава Мудрого, давньоруська бібліотека (ДРБ), соц-
іально-культурологічна система
Библиотека Ярослава Мудрого рассмотрена как система, которая дает возможность
реализовать структурно-диахроническое исследование; как полифункциональная систе-
ма, которая включена в некоторую сверхсистему, которая в свою очередь сама состоит из
некоторых подсистем; и в то же время – как система материального сознания и матери-
ального объекта, которая отражает уровень общественного сознания того периода.
Автором предложена система модели древнерусской библиотеки (ДРБ), которая от-
ражает структуру ее элементов и взаимосвязей. Как социально-культурологическая сис-
тема, ДРБ, которая по функциям и целевым назначениям принадлежит к системам обще-
ственным, действует по алгоритму. ДРБ есть совокупностью взаимосвязанных между со-
бой элементов, а их взаимодействие обеспечивает достижение поставленной цели. Мно-
гоаспектные и многофункциональные системы представляют собой книги и архивные до-
кументы, которые сберегались в библиотеках Киевской Руси, в частности, Библиотеке
Ярослава Мудрого.
В процессе исследования был выявлен состав элементов системы (ДРБ), его функ-
циональные особенности, степень его взаимодействия в рамках системы; сформулирова-
на цель и задача исследования; сделана попытка формализации задания о системе в
рамках модели предметной области; составлена обобщенная схема решения проблемы.
Ключевые слова: Библиотека Ярослава Мудрого, древнерусская библиотека (ДРБ),
социально-культурологическая система
The Library of Yaroslav Mudriy is discerned as a system, that gives an opportunity to real-
ise the structure-diachronical analysis; as a polifuncional system, that is included into a certan
ultra-system & that consists of some subsystem; at the same time – as a system of material
consciousness & material object, that repulses the level of consciousness of society that pe-
riod.
The offered by auther of article system of model of ancientruss`s library (ARL) repulses
her own structure & her elements & communications. As a social-culture system, ARL, that
with funcion & assigment, belongs the social system, acting looking throw the algorithms. ARL
is the totality of interconnected elements, & their interaction secure the achieving the object.
Polyaspection & polifuncional system is the books & archiev documents, that had been saving
in the libraries of Kiyiv Russ, & in the Library of Yaroslav Mudriy.
During the researching the composition of system (ARL) was ascertained, their function
peculiarities, their level of interaction framed by system; it was formulated the aim & task of
analysis; it was made the try of the formalithation of task about the system framed by the
model of subject sphere; it was formed the generalized scheme of solving the problem.
© Н. Г. Солонська
Давньоруська бібліотека як поліфункціональна система та як утворення
в системі культури Київської Русі.
Культура народов Причерноморья №60, Т.1
10
Keywords: The Library of Yaroslav Mudriy, ancientruss`s library (ARL), social-culture
system
При аналізі давньоруських бібліотек як суспільного явища, соціального інституту велику
вагу має визначення цього утворення з точки зору системного підходу. Це особливо суттєво,
оскільки йдеться про бібліотеки, істотно віддалені від нинішнього часу. В даному разі порушу-
ється питання про бібліотеки Київської Русі і зокрема про найзначущу з них – Бібліотеку Яро-
слава Мудрого [1], засновану великим київським князем [2], за джерелами, в 1037 р. Це – утво-
рення у системі культури Київської Русі, пам’ятка духовної та книжної культури, перша державна
книгозбірня на наших землях.
Бібліотека Ярослава Мудрого, свого роду, синтетичний феномен. Для таких феноменів
“характерні висока впорядкованість ідеального тіла культури, тобто ментальності, психологічної
структури базової особистості і, відповідно, висока впорядкованість заявленого феноменологіч-
ного поля культури, інтенція структури, спрямована вглиб, на впорядкування власного простору,
так і зовні, по периметру культури – в сферу нескінченості (тобто, в напрямі формування конце-
пції творця), в сферу природи, в напрямі до інших культур, домінування катафатичної традиції
богослів’я”[3].
Щодо Бібліотеки Ярослава Мудрого, то ми маємо справу з ретроспективним пізнанням
об’єкту дослідження, яке полягає в послідовному проникненні в минуле, у виокремлення окре-
мих підсистем на фоні розвитку бібліотеки як системи, що дає змогу реалізувати нам структур-
но-діахронічне дослідження.
Київська Русь – це система, яка складається із релігійних та суспільних інститутів.
Структуризацію проблеми ми бачимо таким чином: здійснення аналізу проблеми вияв-
лення реальних цілей та альтернативних шляхів їх досягнення; аналіз умов для виконання по-
ставленого завдання; моделювання; побудова дерева цілей; визначення системи (виділення
об’єкту, підсистем, окреслення середовища); аналіз структури системи; формулювання загаль-
ної мети; прогноз та аналіз; побудова комплексної програми розвитку дослідження.
Управління бібліотекою було централізоване, сконцентроване у руках великого князя.
Отже, і сама система ДРБ є централізованою, оскільки її мета і завдання задаються однією осо-
бою (князь, глава держави). Мета, яку поставив перед Бібліотекою Ярослав I, зумовила і зв’язок
між елементами системи. Це і забезпечило її цілісність. Своє призначення і мету ДРБ на почат-
ковому етапі розвитку бібліотечного процесу в Київській Русі цілком виконала.
Модель цілей
Мета 1 (рівень завдань) – формальне уявлення, підгрунтя для подальшого розвитку біб-
ліотек.
Мета 2 включає фактори економічні, соціальні, політичні і т. д.
Мета 3 – підбиття підсумків, кінцевий результат.
Підпорядкованість складових частин єдиній меті, або їх комплексу, і характеризує ДРБ
як систему і є ознакою її системності. Це система, яка, маючи певне завдання для виконання,
діє за єдиним алгоритмом, оскільки діяльність ДРБ практична, а тому й алгоритмічна. Тобто, Бі-
бліотека Ярослава Мудрого є сукупністю елементів, взаємопов’язаних між собою, а їх взаємодія
забезпечує досягнення поставленої мети.
Кінцева мета – побудова теоретичної моделі реконструкції фонду Бібліотеки Ярослава
Мудрого для побудови її електронного каталогу, електронної бібліотеки. Мета створення теоре-
тичної системи – всебічно відтворити об'єкт, усі сторони його діяльності.
Підсистеми системи розбито за функціональним принципом. Отже, ми говоримо про мо-
дель великокнязівської бібліотеки, виходячи з визначення, що модель – це “певний об’єкт замін-
Мета 1 Мета 2 Процес реалізації Кінцевий результат
© Н. Г. Солонська
Давньоруська бібліотека як поліфункціональна система та як утворення
в системі культури Київської Русі.
Культура народов Причерноморья №60, Т.1
11
ник, який в певних умовах може замінити об’єкт-оригінал, відтворюючи властивості, що станов-
лять для нас інтерес, та характеристики оригінала” [4] і керуючись висновком Н. Винера, що
“Частні моделі за всієї їх недосконалості – це єдиний засіб, вироблений наукою для розуміння
світу”.
Постановка завдання даного дослідження зумовлена зовнішніми факторами, які існува-
ли навколо давньоруської бібліотеки, яку ми розглядаємо, як систему. При чому, давньоруська
бібліотека (ДРБ) – тільки абстрагування чи відбиття деяких властивостей колись реально існую-
чої системи.
При вивченні Бібліотеки Ярослава Мудрого ми послуговуємося методами дедуктивності,
емерджентності, цілеполягання, застосовуємо діалектичні принципи системності, цілісності, іє-
рархічності розвитку; застосовуємо й історико-порівняльний метод (зіставлення об'єктів у часі і в
просторі; здійснюємо аналіз подібності та розвитку: Бібліотека Ярослава Мудрого →→ монас-
тирські бібліотеки →→ князівські бібліотеки →→ до приватних бібліотек козацької старшини →→
і далі до бібліотек вищих навчальних закладів (скажімо, бібліотеки Київської духовної академії).
Інший ряд: Бібліотека Ярослава Мудрого →→ бібліотека Новгородського Софійського собору,
між якими теж простежується подібність в організації.
При характеристиці ДРБ як соціально-культурологічної системи застосовується методи-
ка та методологія таких дисциплін, як бібліографознавство, книгознавство, бібліографознавство,
кодикологія та кодикографія, археографія, джерелознавство, палеографія, папірологія та ін.
З трьох аспектів вивчення фактів історії – онтологічного, гносеологічного та аксіологічно-
го, ми спинимося на онтологічному, оскільки вивчаємо Бібліотеку Ярослава Мудрого як історич-
ний факт, як елемент об’єктивної дійсності давньоруської епохи, що якісно пов’язаний з її інши-
ми елементами. Так, гносеологічний аспект дає можливість визначити роль суб’єктивного фак-
тора в суспільстві (лідерство великого київського князя), зрозуміти налаштування суспільства
(емоційне, психічне, моральне, духовне, члени суспільства – потенційні читачі бібліотеки), аксі-
ологічний аспект дає можливість оцінити цю унікальну книгозбірню, першу на наших землях як
історичний факт та історичне та духовне явище. У процесі дослідження ми дотримуємося прин-
ципів об’єктивізму, історизму, ціннісного підходу; намагаємося всебічно охопити явище (бібліо-
теку), щоб виявити його сутність та зв’язки з навколишнім світом. Об’єкт (бібліотека) досліджу-
вався нами науково-пізнавальними та ціннісно-орієнтаційними способами із застосуванням сис-
темного підходу. Ми концентруємо фокус на сукупності об’єктів (книгосховище, склад, школа,
зібрання давньоруських книжників Ярославового кола, скрипторій, архів) та зв’язків, що діють у
цій системі, враховуючи принцип її відокремлення від оточуючого світу [5].
На першому етапі дослідження нами було вияснено склад елементів системи (ДРБ), їх
функціональні особливості, міру їхньої взаємодії в межах системи. На другому етапі було фор-
мульовано мету і завдання дослідження. Третій етап концептуального аналізу було здійснено
спробу формалізації знання про систему в рамках моделі предметної області. Далі було складе-
но узагальнену схему вирішення завдання.
Розроблена нами модель ДРБ (цьому присвячено спеціальну статтю “Бібліотеки Київсь-
кої Русі як підгрунтя історико-культурного та духовного розвитку в Україні: теоретична модель
реконструкції давньоруської бібліотеки”) відбиває сторони системи, що дає змогу найзручніше і
просто здійснювати системний аналіз ДРБ. Ми дотримуємося його технології, що “являє собою
деяку сукупність дій зі створення та уточнення алгоритма (схеми) виділення сукупності дослі-
джуваних завдань, їх розв’язання, аналізу та оформлення результатів дослідження” [6].
Етап формування цілей моделювання є концептуальним, хоча «моделювання – глибоко
індивідуальний акт” [7] і запропонована нами модель в історичній науці системи ДРБ не тільки
відрізняється принциповою новизною, а й вперше розроблена.
Системою є й фонд будь-якої бібліотеки. За визначення, що вже можна вважати класич-
ним, бібліотечний фонд – це систематизоване зібрання творів друку [8]. Однак відносно фондів
ДРБ, зрозуміло, ставити питання таким чином неможливо. Як визначити сутність, концепцію фо-
нду ДРБ? Яким властивостям віддати перевагу системним чи родовим і чому?
“Властивості фонду системи: загальні – цілісність; відкритість, динамічність, статистич-
ність, сталість, самоорганізація, керованість, стохастичність; специфічні – множинність, концен-
трованість, інформованість, ціннісність, упорядкованість, гетерогеність, надійність” [9].
Фонд Бібліотеки Ярослава Мудрого – це система матеріальної свідомості і водночас ма-
теріальний об’єкт, а оскільки він відбиває рівень тогочасної свідомості, то був системою, що мо-
гла впливати на формування свідомості давньоруської людини. Саме цю властивість фонду і
використав Ярослав Мудрий.
© Н. Г. Солонська
Давньоруська бібліотека як поліфункціональна система та як утворення
в системі культури Київської Русі.
Культура народов Причерноморья №60, Т.1
12
Бібліотека Ярослава Мудрого умовно поєднувала в собі дві системи документів: дер-
жавну (архівний фонд: державний архів, дипломатичний архів; митрополичий архів, міський ар-
хів, князівський особистий), а також фонд рукописних книг.
Кожна з книг, що зберігалася в Бібліотеці Ярослава Мудрого, має своє походження,
свою долю, зміст. Книга, лист, грамота, акт тощо – матеріальні документи, а документ (книга,
архівний документ, звисла печатка, грошові знаки) – це матеріальна модель інтелектуального
рівня суспільства, його свідомості, певною мірою світогляду, світосприйняття, філософії власної
і водночас філософії всього суспільства, рівня розвитку самого цього суспільства. Документ при
цьому відбиває духовний, культурний, економічний, політичний, освітній, знаннєвий рівень роз-
витку суспільства та держави. Причому книги та архівні документи являють собою багатоаспек-
тні та багатофункціональні системи.
Що таке система? Система – це цілісність, єдність, зв’язок та взаємодія компонентів,
ієрархічність побудови. Втім, загальноприйнятого визначення системи не існує [10]. Її характери-
зує наявність таких ознак, як сукупність елементів; їх взаємозв’язок; їх взаємодія; цілеспрямова-
ність, які ми спостерігаємо і в ДРБ. Ми виходитимемо з того, що система – це комплекс засобів,
які утворюють певну структуру, призначену для досягнення певної мети з певним ефектом [11].
Ми вважаємо, що ДРБ притаманна властивість цілісності. Сама система (ДРБ), яка яв-
ляє собою цілісність, – це група елементів, пов’язаних між собою [12]. Ми розглядаємо Бібліоте-
ку Ярослава Мудрого як певну цілісність, виокремлюючи ДРБ як об’єкт середовища.
Цілісність системи (загальна властивість не є сумою властивостей елементів, що до неї
входять), коли зміна одного компонента викликає зміну властивості іншого, оскільки модель сис-
теми (ДРБ) не залежить від конкретного набору ознак. Так, В. Могилевський під цілісністю розу-
міє внутрішню єдність, принципову незводимість системи до суми властивостей складових її
елементів” Так, складові функцій школи, скрипторію, архіву, результати діяльності зібрання кни-
жників Ярославового кола не можна зводити до операції звичайного підбиття підсумків, оскільки,
“система (особливо соціальна, а поготів така, як бібліотека, зокрема ДРБ) має якості “цілого, що
мислиться як багато що”[13].
Саме цей примат цілого і робить утворення системою, а роль елементів системи зво-
диться до забезпечення функціонування цього цілого”. За Л. Берталанді, система є сукупністю
елементів, що знаходяться у взаємозв’язку. Ми підтримуємо визначення системи (в нашому ви-
падку – бібліотеки) як сукупності елементів.
Однак ближче до нашого випадку таке визначення: “Система є сукупність елементів,
взаємопов’язаних структурно і функціонально” [14]. У нашому випадку “Система визначається як
група чи сукупність об’єктів, об”єднаних деякою формою регулярної взаємодії чи взаємозалеж-
ності для виконання заданої функції” [15]. І хіба не до бібліотек відноситься такий висновок В.
Могилевського: “система повинна бути організована так, щоб забезпечити власне виживання в
світі, що змінюється” [16], а в структуру ДРБ як поліфункціональної системи, входили скрипторій,
школа, при Софійському соборі, а водночас і при Бібліотеці, працювали перекладачі й вчені;
було книгосховище і склад, звідки літературою забезпечувалися всі єпархії Київської Русі), дія-
льність бібліотеки була вкрай необхідна для поширення християнства, виховання майбутніх
державних службовців, піднесення загальної культури тощо). Тобто бібліотека повинна мати
певний консерватизм, опір до спроб її трансформації, стійкість, але не консерватизмом, опір до
впливів, у тому числі й до управління. Втім, сказане суперечить потребі змусити її рухатися до
накресленої мети. Однак, суперечність ця об’єктивна, і вона характерна для систем будь-якого
рівня складності [17].
Давньоруська бібліотека як “система починає виявлятися наче острівок організованості
в руслі часово-просторового потоку середовища” [18]. Бібліотека Ярослава Мудрого – цілком
організований об’єкт міського середовища, організована структура і ознака міської культури, що
виникла із цього середовища і пов’язана з ним казуальними стосунками; ДРБ – система відкри-
та, зв’язана з навколишнім середовищем, “звідси і взаїмний обмін речовиною, енергією, інфор-
мацією”.
За функціями та цільовим призначенням Бібліотека Ярослава Мудрого належить, з на-
шого погляду, до систем суспільних. Визначення ДРБ як системи є визначенням її певної моде-
лі, а не визначенням системи. Бібліотека Ярослава Мудрого, як будь-яка інша система, розгля-
дається нами як поліфункціональна система, як система, що включена в деяку надсистему і та-
ка, що сама складається з деяких підсистем. Запропонована нами система відбиває структуру
системи, її елементів і взаємозв’язків.
© Н. Г. Солонська
Давньоруська бібліотека як поліфункціональна система та як утворення
в системі культури Київської Русі.
Культура народов Причерноморья №60, Т.1
13
Світ – системне утворення й Бібліотека як його відбиття, як його бібліотечна модель є
системою, організованим утворенням. ДРБ – система впорядкована. Її функції були спрямовані
на перспективу. ДРБ – соціальна система, відкрита, складна за структурою. Утім, бібліотека –
система штучна і тому її не можна віднести до самоорганізуючих систем. Кожний елемент у сис-
темі (ДРБ) займає своє строго визначене місце, тобто ДРБ як система цілком упорядкована [19].
Ми виходимо з того, що “системність є атрибутом будь-якого об”єкта, процесу чи явища”
[20].
Бібліотека Ярослава Мудрого як система являє собою об'єкт, з яким неможливо викона-
ти безпосередній експеримент. У нашому дослідженні ми маємо поєднати теоретичну реконст-
рукцію бібліотеки як історичного факту і її реконструкції як об’єкта матеріального світу, нині реа-
льно не існуючого, тому ми можемо ставити питання про модель бібліотеки Ярослава Мудрого
(ДРБ) як системи. При чому для соціальних систем, якою є ДРБ, у принципі це нездійсненний
активний експеримент.
Бібліотека як соціальна система – це колектив осіб, об’єднаних спільним процесом. З
формальної точки зору бібліотека як система характеризується певною структурою. Основна
причина виникнення бібліотеки (системи) – поява умов, які стимулювали її фундацію;
суб’єктивна, й об’єктивна зацікавленість у заснуванні.
S = < Xs; Rs > S.
S – система; Xs – множина елементів, що складають систему; Rs – множина відношень
між елементами.
ДРБ має всі ознаки системності: структурованість, взаємозв’язаність складових частин,
підпорядкованість організації всієї системи певній меті [21].
Ми пропонуємо структуру системи (ДРБ), яка включає складові (елементи), їх ієрархію та
зв’язки. Взаємодію системи (бібліотеки) з навколишнім середовищем характеризують співвідно-
шення інформації входів і виходів. При цьому визначаються функції системи (ДРБ); оцінюється
вплив середовища (XI ст., Київська Русь, середні віки, князівська влада, ранньофеодальна дер-
жава і т. д.).
Отже, ДРБ (на прикладі бібліотеки Ярослава Мудрого) являла собою систему, що скла-
далася зі:
1) книгосховища, в якому нагромаджувалася література, готова для користування (тоб-
то перекладена і переписана) і поширення в інші релігійні інституції (функція бібліотечного коле-
ктора);
2) книгописної майстерні (скрипторію);
3) підструктури, що об’єднувала давньоруських книжників-філософів, перекладачів,
письменників (комісія, коло, гурт, академія, за різними визначеннями) [22].
“Бібліотека, на думку Ю. Столярова, – це документально-комунікаційна система, і її сут-
нісна функція – документально-комунікаційна” [23]. Отже, виходячи з такого визначення, ми
створюємо теоретичну модель реконструкції документально-комунікаційної системи.
Методологічним підгрунтям пропонованої нами концепції теоретичної моделі реконстру-
кції Бібліотеки Ярослава Мудрого є погляд філософів про історичний розвиток моделей від суб-
станціональних до структурних, а від них – до функціональних.
Структурний і функціональни [24] аналіз були спрямовані на вивчення структури систе-
ми, виявлення її функцій.
Перший етап при створенні моделі полягає у визначенні цільового призначення системи
(бібліотеки). Ми обираємо елементи (компоненти) системи та взаємозв’язки між ними, виходячи
із завдання (ролі) бібліотеки в суспільстві.
Здійснити дослідження, спрямоване на реалізацію поставленої мети, дає нам можли-
вість системний підхід як конкретно-науковий метод діалектичної методології що має загально-
наукове значення. Вивчення ДРБ як системи і є системним підходом.
Застосовуючи його [25] ми розглядаємо ДРБ як єдине ціле і водночас як сукупність її ча-
стин; будь-яки елемент через призму його зв’язків з оточуючим середовищем; виокремлюємо
модуль (підсистеми) в системі (бібліотеці) й, за необхідності, розглядаємо її як сукупність підси-
стем; виділяємо за ієрархічним принципом головні та підлеглі елементи; розглядаємо функції та
структури під кутом зору пріоритету перших; аналізуємо здатність системи до розвитку, збага-
чення, розширення, заміни елементів, здатність до нагромадження інформації.
© Н. Г. Солонська
Давньоруська бібліотека як поліфункціональна система та як утворення
в системі культури Київської Русі.
Культура народов Причерноморья №60, Т.1
14
Системний підхід, до якого ми вдаємося при дослідженні, дає нам змогу побудувати фо-
рмалізовану модель, яка може відбити інформацію про бібліотеку як явище духовної культури,
історичний факт, об’єкт та суб’єкт історії та культури. Системний підхід дозволяє всі операції з
формування фонду розглядати, як єдиний процес, розділений на фази комплектування, органі-
зації та управління роботою бібліотеки; вивчити об’єкт (ДРБ) як систему, розкрити його сутність
(природу), принципи функціонування та розвитку.
Так, в ЕСДБ , наприклад, необхідно ввести всі відомі нині списки Руської Правди (106).
Це дасть реальну можливість переведення потенційної інформації в кінетичну (тобто ту, що пе-
ребуває в полі зору), а далі і ми, і наступні дослідники зможуть одержувати глибшу, набагато
повнішу і, головне, дедалі більш синтезовану інформацію про об’єкт – Бібліотеку Ярослава Муд-
рого. Це відповідає загальному завданню системного підходу, яке полягає в максимальному ви-
користанні кінцевої інформації з метою одержання кінцевого продукту дослідження, а також по-
становці завдань з метою неперервного виявлення потенційної інформації.
Ми строго окреслюємо координати, що відповідають основним завданням процесу оде-
ржання кінцевого результату дослідження. Одна з координат – час, інша – складові процесу ці-
леспрямованої наукової діяльності. Системний підхід як основоположний принцип дослідження
дає змогу висвітлити системну суть дослідження об’єктів; дослідити “поведінку” системи в ціло-
му.
“Системний підхід, з точки зору О. Санцевича, допомагає осмислити складність, поліст-
руктурність, багатоступінчастість явищ соціальної дійсності, конкретно розкрити їх функціону-
вання та розвиток” [26].
На основі системного підходу будується структурна схема методу організації діяльності
бібліотеки, враховуються діючі в ній різні інформаційні потоки [27]. При вирішенні питання управ-
ління електронною давньою бібліотекою це управління має бути таким, щоб можна було просто
здійснити аналіз ситуації.
Засіб та основна технологія системного підходу – це, як відомо, системний аналіз. Згідно
з його основними типами ми здійснюємо:
– постановку завдання, тобто визначаємо об’єкт дослідження
(перша державна книгозбірня Київської Русі, бібліотека Ярослава Мудрого (978–1054),
заснована, за джерелами, 1037 року; мета – побудова теоретичної моделі реконструкції фонду з
метою створення електронної бібліотеки Ярослава Мудрого та її електронного каталогу);
– структуризацію (декомпозицію) досліджуваної системи – ДРБ.
Всі об’єкти та процеси (формування фонду (бібліотечного та архівного), його збережен-
ня, постійне поповнення; перекладання, переписування; розподілення по єпархіях; складування;
забезпечення літературою навчального процесу в нижчій школі тощо) поділяються на два класи:
досліджувану систему та оточуюче середовище (дійсність києворуської держави).
Структуризація дає можливість виділити в системі – ряд елементів
кількість зв’язків та виявити, як співвідносяться ці множини між собою.
У ДРБ це – елементи-структури, а зв’язки – матеріальні та інформаційні потоки між ни-
ми. Отже, якщо змінюються елементи (структури), то відповідно змінюватимуться і зв’язки між
ними. Наприклад, з часом при винаході друкарського верстату скрипторії як структури відпали, а
друкарні одержали самостійний статус. Хоча ідея структурної організації Бібліотеки Ярослава
Мудрого витримала тисячолітнє випробування, класичність цієї форми простежується в Остро-
зькій академії. Київській духовній академії майже через тисячоліття в Національній академії наук
України з її Національною бібліотекою України імені В. І. Вернадського [28].
Вербальна частина структурування – це понятійно-змістові моделі, що складаються з ка-
тегоріального знання та конкретного історичного матеріала.
Структура системи (ДРБ) – це стала впорядкованість у просторі і в часі її елементів та
зв’язків. Під структурою давньоруської бібліотеки ми розуміємо сукупність її зв’язків, що забез-
печують її цілісність, інваріантність основних властивостей у разі зовнішніх і внутрішніх змін, а
під завданням структурного синтезу – поєднання елементів у єдине ціле. При цьому формалізм
дає змогу описати систему з різною мірою узагальнення; привести до вигляду, що допускає кіль-
кісну оцінку цілей системи. Декомпозиція цілей системи дає змогу здійснити побудову дерева
цілей і на цьому підмурку – побудову ієрархічної структуру системи.
Блок-схема дерева цілей, рішень, дерево пошуку:
© Н. Г. Солонська
Давньоруська бібліотека як поліфункціональна система та як утворення
в системі культури Київської Русі.
Культура народов Причерноморья №60, Т.1
15
S ←→S (система передачі інформації); S – бібліотека (СДБ); S1 – навколишнє середо-
вище, що споживає інформацію і надає її.
Кожен із процесів може бути представлений у вигляді складних ієрархічних структур, чи-
сло рівнів залежить від міри глибини проробки дерева цілей кожного окремого процесу. Втім,
логічне питання: чи можна типізувати число рівнів?
Дерево цілей створюється для дослідника, тобто структура має бути розроблена до дрі-
бниць. Це дасть можливість одержати нам своєрідну координатну сітку головного аргумента
виконання кінцевої функції [29].
Структура дерева цілей
Отже, структурна організація системи (Бібліотеки) являє собою набір елементів,
конфігурацію зв’язків між ними і засобів управління цими елементами, що забезпечують реалі-
зацію поставленої великим київським князем мети.
Після того, як було здійснено виявлення структур (підструктур) системи [30], ми виявили
та проаналізували взаємозв’язки між цими структурами, їх поведінку. Підкреслимо, кожному з
елементів системи нами було присвячено окреме дослідження [31].
У процесі дослідження ми виконали основні цілі системного аналізу, які ми розуміємо в
наступному: виявили загальні закономірності проведення дослідження; розробили конкретні ме-
тоди дослідження; вивчили закономірності та порядок реалізації окремих методів досліджень.
Методи системного аналізу дають нам змогу структуризувати та впорядкувати пробле-
му. Елементами системного аналізу ми послуговуємося, наприклад, при вивченні літературних
джерел по Бібліотеці Ярослава Мудрого, розуміючи під системним аналізом “процес реалізації
системного підходу, обмеженого координатами: час – оцінка – прийняття рішення (висновок) за
умов одночасного представлення всіх видів процесів як обов’язкового взаємопов’язаного набо-
ру їх структурних компонентів: вхід – процес – вихід”.
Предмет системного аналізу – виявлення систем. Ми розглядаємо ДРБ як складну сис-
тему, що має ряд простих підсистем (елементів). Саме системний аналіз дав нам змогу виявити
структури системи (ДРБ: архівная структура, що сама, в свою чергу, має ряд підструктур, книго-
писна майтерня (скрипторій), інституція (комісія, колегія, гурт, гурток, академія та інші визначен-
ня групи давньоруських книжників-філософів Ярославового кола, нижча школа, книгосховище
(склад); системний аналіз дає підстави для висновку, що Бібліотека Ярослава Мудрого – це цілі-
сна сукупність її складових (вищезазначених елементів), а елементи в її складі також є цілісни-
ми об’єктами (елементами).
Право віднести об’єкт нашого дослідження – Бібліотеку Ярослава Мудрого до системи
дає нам те, що цей об’єкт має такі властивості, як інтегрованість (ДРБ має властивості, що при-
таманні тільки їй, а не кожному окрему елементу і тому ДРБ не зводиться до простої сукупності
елементів); що окреме вивчення кожної з них автономно і не дає можливості дослідити всі влас-
тивості системи в цілому (наприклад, грунтовне дослідження С. Висоцьким київської школи пе-
реписувачів допомагає у вивченні Бібліотеки Ярослава Мудрого, але не дає можливості побуду-
вати синтезувати дані, побудувати каталог фонду ДРБ, що буде реконструюватися).
Що є функціями ДРБ, як системи? Які дії вона виконувала як система для отримання ре-
зультатів – у даному разі це завдання, покладені на неї київським князем. Система для отри-
мання поставленої мети виконувала роль накопичувача інформації, тобто книжкових фондів.
Система наукових фактів, одержаних нами на теоретичному рівні, являє собою науковий
опис Київської Русі часів князювання Ярослава Мудрого (1019–1054) з погляду розвитку культу-
рних інститутів: книги, бібліотеки, школи, науки (Бібліотека Ярослава Мудрого, ще раз підкрес-
лимо, це – бібліотечна модель епохи) в межах поставленого дослідницького завдання: створен-
ня підгрунтя в спосіб побудови теоретичної моделі реконструкції фонду для побудови електро-
нного каталогу ДРБ, що дає можливість отримання такого виду інтелектуальної продукції як «ві-
зуальна історія». Нові форми обробки знання [32] дають можливіть створити модель середови-
ща, близького та подібного самій досліджуваній історичній реальності. ДРБ є формою відобра-
ження представлення знань про ДРБ.
Дослідження ДРБ проводилося під кутом зору з’ясування взаємозв’язків системи (Бібліо-
теки) з навколишнім середовищем, що дало можливість визначити тенденції та особливості фу-
нкціонування системи.
© Н. Г. Солонська
Давньоруська бібліотека як поліфункціональна система та як утворення
в системі культури Київської Русі.
Культура народов Причерноморья №60, Т.1
16
Історичні процеси, пов’язані з ДРБ, зручно для обробки та представлення інформації,
представити у вигляді фреймів (структур).
Конкретний приклад представлення фреймового знання.
Ім’я фрейма – Бібліотека Ярослава Мудрого.
Ім’я першого слота – Київська Русь.
Ім’я другого слота – 1015–10154 рр.
Ім’я 3-го слота – мета.
Значення – поширення та зміцнення православ’я, а за рахунок цього іміджу держави в
світі та великокнязівської влади.
Фрейм функціонування Бібліотеки Ярослава Мудрого
Фрейми и
слоти Им‘я фрейма/слота Значення фрейма/слота
Фрейм Соціальна дія Заснування соціального інституту бібліотеки
Ярослава Мудрого
Слот 1 Історичний час, епоха 989 р. –1037 р. 1054р.
Слот 2 Соціальний простір, функціо-
нування
Відносини між київським князем та широкими
масами давньоруського населення
Слот 3 Соціальна картина
Ранньофеодальні стосунки “як сукупність
об‘єктивних і суб‘єктивних факторів історичного
розвитку”
Слот 4 Суб‘єкти соціального
Процессу
Великий київський князь, митрополит всея Ру-
сі, верховний київський уряд, церковні ієрархи,
священники, давньоруські книжники-філософи та
перекладачі, переписувачі, ченці, перші бібліотека-
рі(ченці), перші архівісти, широкі маси давньорусь-
кого населення(читачі) та прихожані церков
Слот 5 Об‘єкти соціального процессу Бібліотека Ярослава Мудрого
Слот 6 Мета і завдання функціону-
вання
Піднесення авторитету держави у світі, поши-
рення та закріплення християнства в Київській Русі,
зміцнення великокнязівської та верховної київської
влади за рахунок цього, поширення грамотності,
державне будівництво
Слот 7 Способи досягнення мети
Перевезення книжок, переклад праць, перепи-
сування, організація шкіл, набуття освіти вищої,
запрошення священників із Візантії
Слот 8 Форми організації діяльності
Коло давньоруських книжників (колегіум, ака-
демія); Скрипторій; Школа (нижча); Архів (комплек-
сно установа); Канцелярія (де реєструвалися і при-
везені книги, облік перекладених)
Слот 9 Результат діяльності
Поширення християнства, зміцнення його по-
зицій, поширення грамотності, розвиток книжної та
бібліотечної справи, писемності, піднесення авто-
ритету держави, розвиток культури, освіти, науки,
створення передумов для вищої освіти, фундамент
розвитку і закладення традицій бібліотек та бібліо-
течної справ, бібліотечної мережі в Україні
Комп’ютерна графіка дає нам можливість створити «візуальну історію»; також вирішити
завдання одержання нового знання. У нашому випадку з Бібліотекою Ярослава Мудрого, фонд
якої було по суті розпорошено, ми одержуємо відновлене знання фактично як нове знання.
© Н. Г. Солонська
Давньоруська бібліотека як поліфункціональна система та як утворення
в системі культури Київської Русі.
Культура народов Причерноморья №60, Т.1
17
Об'єднання логічної вербальної інформації у формі теоретичних схем і моделей і знако-
во-символьної інформації у вигляді символів, рисунків тощо створює нові можливості пізнаваль-
ної діяльності.
Етапи формування знань у даному разі мають відбуватися за такою ієрархією: дослі-
дження текстових джерел, створення вербальних абстрактно-логічних схем моделей, робота зі
знаковими моделями і звернення до джерел.
Комп'ютерна техніка, електронна бібліотека Ярослава Мудрого створять вербально-
логічне та образно-символьне представлення фонду давньоруської книгозбірні.
Синтезуючи об’єкти (компоненти) ДРБ, ми одержуємо нову якість, яка виникла при орга-
нічному поєднанні кількох культур (візантійської III–VI ст., староболгарської, місцевої, давньору-
ської) і під їхнім впливом.
На території Київської Русі в XI ст. спостерігалася зустріч – синтез цих культур. Такою
цілісною синтетичною культурою є культура Київської Русі, саме ці якості впродовж багатьох
століть привертають до неї увагу, що не перестає меншати, а цементуючим матеріалом цієї га-
рмонійної культури є Бібліотека Ярослава Мудрого, яка, втім, досі не не вивчалася як історичний
факт, як історико-культуролічне явище, як джерело для дослідження відповідної епохи тощо.
Роль підгрунтя для цього синтезу відіграло язичництво як жива системність, воно є сприяло
створенню “позбавленої розривів синтетичної культури”.
Сутність (внутрішній зміст об’єкта – ДРБ) полягає в єдності його форм. Коли ми говори-
мо, що ДРБ – це культурне явище епохи Київської Русі, то розуміємо під цим зовніню форму іс-
нування та виявлення об’єкта.
Право говорити про ДРБ як про історичний факт дає і те, що факт – це та чи інша істо-
рична подія, що потребує свого пояснення та осмислення в зв’язку з широким соціальним кон-
текстом епохи.
Одначе цей аспект прямо не враховує суб’єктивні моменти в історичному процесі. А при
реконструкції історичного минулого не можна абстрагуватися від дій суб’єктів історії, від їхього
загального культурного рівня та здатності творити власну історію (суверен Київської Русі Яро-
слав Мудрий, уряд його, церковна верхівка, давньоруські книжники-філософи Ярославового ко-
ла, широки маси населення та ін.), священики.
ДРБ допоможе в продовжені численних досліджень культури Київської Русі як системної
цілісності та самоорганізуючого цілого.
Оскільки для системи “не можна визначити єдину траєкторію розвитку, можна визначити
лише множину таких траєкторій [31], то вектори траєкторій руху процесу духовності і традицій
вітчизняного бібліотечного процесу ми простежуємо надалі в побудові бібліотек монастирських
[32], церковних, князівських (приватних), у формуванні приватних книгозбірень козацької верхів-
ки, поміщицьких бібліотек, які всі були свого роду проекцією навколишнього світу, організації
численних просвітніх бібліотек; далі – бібліотек публічних і, безперечно, в 1918 р. – Національ-
ної бібліотеки Української Держави тощо.
Бібліотека Ярослава Мудрого – явище значуще не тільки в історії України, а й для висві-
тлення її минулого, таке, що має непересічне значення для сьогодення, сучасної країни, всього
слов’янського світу, оскільки культурна цінність ДРБ – непересічна. Знання, набуті про дослі-
дженні ДРБ, дадуть змогу використати їх у суміжних галузях, в інших дослідженнях.
Література
1. Боровський Я., Івакін Г. Бібліотеки стародавнього Києва // Київ. – 1982. – Вип. 6. – С. 208–213; Ві-
зир М. Бібліотеки Київської Русі // Знання та праця. – 1981. – № 5. – С. 20–21; Пещак М. М. Бібліо-
тека Ярослава Мудрого й зародження в ній бібліографічного опису // Наук. пр. Нац. б-ки України ім.
В. І. Вернадського. Вип. 2. – К.: НБУВ, 1999. – С. 219–227; Полонська-Василенко Н. Д. Бібліотеки
Київської Русі // Бібл. вісн. – 1994. – № 1. – С. 27–28; Толочко П. П. Бібліотека Ярослава Мудрого //
Від Русі до України. – К.: Абрис, 1997. – С. 100–106; Його ж. Тайна библиотеки Ярослава Мудрого
// Наука и жизнь. – 1975. – № 1. – С. 70–71; Його ж. Бібліотека Ярослава Мудрого // Толочко П. П.
Від Русі до України. – С. 102; Солонська Н. Г. Бібліотека Ярослава Мудрого як «поле документації”
та як архів епохи Київської Русі // Архіви України. – 2003. – № 1–3. – С. 107–129.
© Н. Г. Солонська
Давньоруська бібліотека як поліфункціональна система та як утворення
в системі культури Київської Русі.
Культура народов Причерноморья №60, Т.1
18
2. Толочко П. Про походження Ярослава Мудрого // А сє єго срєбро. Зб. праць на пошану члена-
кореспондента НАН України Миколи Федоровича Котляра з нагоди його 70-річчя. – К., 2002. – С.
49–55; Його ж. Київська Русь. Т. 4. – К.: Вид. Дім “Альтернативи”, 1998. – С. 156; Його ж. Володи-
мир Святий. Ярослав Мудрий. – К.: АртЕК, 1996. – С. 127; Його ж. Ярослав Мудрий. – К.: , 2002. –
С. 11, 173; Котляр М. Ф. Ярослав Мудрий (До 1000-річчя з часу народження) // Укр. іст. журн. –
1978. – № 6. – С. 89–101; Його ж. Великий князь Київської Русі Ярослав Мудрий // Рідний край (Бу-
енос-Айрес). – 1978. – 31 серп.; Солонська Н. Г. Ярослав Мудрий – державний діяч, книжник //
Вісн. Книжкової Палати. – 2004. – № 5. – С. 53–57.
3. Священні книги як феномен культури // Мельник Т. В., Лубський В. І., Горбаченко Т. Г. та ін. Релігі-
єзнавство. – К., 1999. – С. 393–425; Дубровіна Л. А. Кодикографія – археографія – кодикологія
(взаємозв’язки та розмежування) // Кодикографія української та східнослов’янської рукописної кни-
ги і кодикологічна модель структури формалізованого опису рукопису. – К., 1992. – С. 7– 23.
4. Девятов Д. Х. Системный анализ. - Магнитогорск, 2001. - 67 с.
5. Литвинов В. В., Марьянович Т. Б. Методы построения имитационных систем. – К.: Наук. думка,
1991. – С. 5.
6. Там само. – С. 19.
7. Основы моделирования сложных систем / Под ред. И. В. Кузьмина. – К.: Вища шк., 1981. – С. 5.
8. Основы моделирования сложных систем / Под ред. И. В. Кузьмина. – К.: Вища шк., 1981. – С. 13.
9. Там само.
10. Амосов Н. М. Моделирование сложных систем. – К. Наук. думка, 1968. – 88 с.
11. Могилевський В. Д. Формализация динамических систем. – М.: Вузовская книга, 1999. – С. 22.
12. Клименюк О. В. Системний підхід до інтенсифікації технологічних процесів. – Тернопіль: Лілея,
998. – С. 19.
13. Шеннон Р. Имитационное моделирование систем – исскуство и наука // Пер. с англ. / Под ред. Е.
К. Маловского. – М.: Мир, 1978. – С. 28.
14. Там само.
15. Могилевський В. Д. Формализация динамических систем. – С. 22.
16. Там само. – С. 14.
17. Любищев Н. А. Понятие системности и организменности // Σηµειωτιχη (Труды по знаковым систе-
мам). XI. Вып. 402. – Тарту, 1977. – С. 135.
18. Малюта А. Н. Закономерности системного развития. – К.: Наук. думка, 1990. – С.8.
19. Антонов А. В. Системный анализ. Методология. Построение моделей. – Обнинск, 2001. – 272 с.
20. Бібліотека Ярослава Мудрого і початок розвитку науки в Київській Русі (ХІ століття) // Сіверянський
літопис. – № 4. – 2004. – С. 4–12.
21. Столяров Ю. Что такое библиотека? (о ёё сущности и исходных формах) // Библиотековедение. –
1999.– № 7/12. – С. 20–33, С. 30; Його ж. Библиотечный фонд. – М.: Книга, 1991.
22. Аверьянов А. И. Системное познание мира. Методол. проблемы. – М.: Политиздат, 1985; Коган М.
С. Системный подход и гуманитарное знание. – М.: Изд-во ЛГУ, 1991.
23. Санцевич До поняття про діалектичний взаємозв’язок джерелознавства й методики історичного
дослідження // Укр. іст. журн. – 1984. – № 2. – С. 48–55; Пушкарьов Методологія проблеми // Там
само. – 1984. – № 4. – С. 38–49; Його ж. Види письмових історичних джерел // Там само. – 1968. –
№ 9. – С. 24–32.
24. Санцевич До поняття про діалектичний взаємозв’язок джерелознавства й методики історичного
дослідження. – С. 48–55; Дубровіна Л. А. Кодикологія та кодикографія української рукописної кни-
ги. – К., 1992. – 262 с.
25. Томашевский Ю. Б., Митяшин Н. П. Проектирование автоматизированных систем обработки
информации и управления на основе системного подхода. – Саратов, 2000. – 61 с.
26. Попроцька В., Солонська Н. Від бібліотеки Ярослава Мудрого – до Національної бібліотеки Украї-
ни // Дивослово. – 2001. – № 10. – С. 66–69.
© Н. Г. Солонська
Давньоруська бібліотека як поліфункціональна система та як утворення
в системі культури Київської Русі.
Культура народов Причерноморья №60, Т.1
19
27. Стабин И. П., Моисеева В. С. Автоматизированный системный анализ. – М.: Машиностроение,
1984. – 308 с. С. 20).
28. Горбачев В. О. Моделирование систем. Ч. 1. – К., 1996. – С. 5.
29. Полонська-Василенко Н. Д. "Київ "стольний град" Володимира та Ярослава". Доповідь прочитана
на засіданні пленуму Музею-архіву переходової доби історії Києва 12 серпня 1942 р. – Інститут ру-
копису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського (далі. – ІР НБУВ). – Ф. 42, № 12.
Машинопис. – 1942. – 12 серпня // Наук. пр. Нац. б–ки України ім. В. І. Вернадського. Вип. 2 / Пе-
редмова І. Верби; Підготовка тексту до друку Н. Солонської. – 1999. – С. 327–354; Солонська Н. Г.
Переднє слово / Антонович Д. Київ. – Нью–Йорк–Відень–Київ. – 1995. – К.: НБУВ. – С. 3–6; Її ж.
Щодо створення зведеного каталогу давньоболгарських джерел, які знаходилися в імовірному ка-
талозі фонду Бібліотеки Ярослава Мудрого // Студії з архівної справи та документознавства. Т. 10.
– 2003. – С 32–37; Її ж. Автори книг бібліотеки Ярослава Мудрого: біографічні матеріали // Наук.
пр. Нац. б-ки України ім. В. І. Вернадського. Вип.7. – 2001. – С. 333–383; Її ж. Ярослав Мудрий –
державний діяч, книжник // Вісн. Книжкової Палати. – 2004. – № 5. – С. 53–57; Її ж. Щодо створення
зведеного каталогу давньоболгарських джерел, які знаходилися в імовірному каталозі фонду
Бібліотеки Ярослава Мудрого // Студії з архівної справи та документознавства. Т. 10. – 2003. – С
32–37; Її ж. Автори книг бібліотеки Ярослава Мудрого: біографічні матеріали // Наук. пр. Нац. б-ки
України ім. В. І. Вернадського. Вип.7. – 2001. – С. 333–383; Її ж. Ярослав Мудрий – державний діяч,
книжник // Вісн. Книжкової Палати. – 2004. – № 5. – С. 53–57; Її ж. Літописні джерела до історії фо-
рмування бібліотеки Ярослава Мудрого // Архівознавство. Джерелознавство. Міжвідомч. зб. наук.
праць. Вип. 3. Джерелознавчі дисципліни. – К., 2001. – С. 209–236; Павленко С., Солонська Н. Лі-
тописознавство в Україні 50–90-х рр.: Анот. огляд матеріалів “Українського історичного журналу”
(1957–1998) // Наук. пр. Нац. б-ки України ім. В. І. Вернадського. Вип. 2. – К.: НБУВ, 1998. – С. 120–
145; Солонська Н. Г. Міжнародна наукова конференція “1000-річчя літописання і книжкової справи
в Україні // Бібл. вісн. – 1998. – № 6. – С. 8.
30. Вартофски М. Модели. Репрезентации и научное понимание. – М.: Прогресс, 1988.
31. Девятов Д. Х. Системный анализ. - Магнитогорск, 2001. - 67 с.
32. Горбаченко Т. Г. Вплив християнства на становлення письмової культури Русі-України: релігієзна-
вчо-філософський аспект. – К.: Видавничий дім «Академія”, 2001. – 270 с.
Поступила в редакцию 24.02.2005
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-6794 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1562-0808 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T17:41:39Z |
| publishDate | 2005 |
| publisher | Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Солонська, Н.Г. 2010-03-16T18:14:16Z 2010-03-16T18:14:16Z 2005 Давньоруська бібліотека як поліфункціональна система та як утворення в системі культури Київської Русі / Н.Г. Солонська // Культура народов Причерноморья. — 2005. — № 60, Т.1. — С. 9-19. — Бібліогр.: 32 назв. — укp. 1562-0808 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/6794 02+930.85 Бібліотеку Ярослава Мудрого розглянуто як систему, що дає змогу реалізувати структурно-діахронічне дослідження; як поліфункціональну систему, включену в деяку надсистему і таку, що сама складається з деяких підсистем; водночас - і як систему матеріальної свідомості та матеріального об'єкту, який відбиває рівень тогочасної суспільної свідомості. Запропонована автором статті система моделі давньоруської бібліотеки (ДРБ) відбиває структуру її самої та її елементів і взаємозв'язків. Як соціально-культурологічна система, ДРБ, що за функціями та цільовим призначенням належить до систем суспільних, діє за єдиним алгоритмом. ДРБ є сукупністю взаємопов'язаних між собою елементів, а їх взаємодія забезпечує досягнення поставленої мети. Багатоаспектні та багатофункціональні системи являють собою книги та архівні документи, що зберігалися в бібліотеках Київської Русі, зокрема, Бібліотеці Ярослава Мудрого. У процесі дослідження було вияснено склад елементів системи (ДРБ), їх функціональні особливості, міру їхньої взаємодії в межах системи; сформульовано мету і завдання дослідження; здійснено спробу формалізації знання про систему в рамках моделі предметної області; складено узагальнену схему вирішення проблеми. Библиотека Ярослава Мудрого рассмотрена как система, которая дает возможность реализовать структурно-диахроническое исследование; как полифункциональная система, которая включена в некоторую сверхсистему, которая в свою очередь сама состоит из некоторых подсистем; и в то же время - как система материального сознания и материального объекта, которая отражает уровень общественного сознания того периода.Автором предложена система модели древнерусской библиотеки (ДРБ), которая отражает структуру ее элементов и взаимосвязей. Как социально-культурологическая система, ДРБ, которая по функциям и целевым назначениям принадлежит к системам общественным, действует по алгоритму. ДРБ есть совокупностью взаимосвязанных между собой элементов, а их взаимодействие обеспечивает достижение поставленной цели. Многоаспектные и многофункциональные системы представляют собой книги и архивные документы, которые сберегались в библиотеках Киевской Руси, в частности, Библиотеке Ярослава Мудрого. В процессе исследования был выявлен состав элементов системы (ДРБ), его функциональные особенности, степень его взаимодействия в рамках системы; сформулирована цель и задача исследования; сделана попытка формализации задания о системе в рамках модели предметной области; составлена обобщенная схема решения проблемы. The Library of Yaroslav Mudriy is discerned as a system, that gives an opportunity to realise the structure-diachronical analysis; as a polifuncional system, that is included into a certan ultra-system & that consists of some subsystem; at the same time - as a system of material consciousness & material object, that repulses the level of consciousness of society that period.The offered by auther of article system of model of ancientruss`s library (ARL) repulses her own structure & her elements & communications. As a social-culture system, ARL, that with funcion & assigment, belongs the social system, acting looking throw the algorithms. ARL is the totality of interconnected elements, & their interaction secure the achieving the object. Polyaspection & polifuncional system is the books & archiev documents, that had been saving in the libraries of Kiyiv Russ, & in the Library of Yaroslav Mudriy.During the researching the composition of system (ARL) was ascertained, their function peculiarities, their level of interaction framed by system; it was formulated the aim & task of analysis; it was made the try of the formalithation of task about the system framed by the model of subject sphere; it was formed the generalized scheme of solving the problem. uk Кримський науковий центр НАН України і МОН України История библиотечного дела Давньоруська бібліотека як поліфункціональна система та як утворення в системі культури Київської Русі Article published earlier |
| spellingShingle | Давньоруська бібліотека як поліфункціональна система та як утворення в системі культури Київської Русі Солонська, Н.Г. История библиотечного дела |
| title | Давньоруська бібліотека як поліфункціональна система та як утворення в системі культури Київської Русі |
| title_full | Давньоруська бібліотека як поліфункціональна система та як утворення в системі культури Київської Русі |
| title_fullStr | Давньоруська бібліотека як поліфункціональна система та як утворення в системі культури Київської Русі |
| title_full_unstemmed | Давньоруська бібліотека як поліфункціональна система та як утворення в системі культури Київської Русі |
| title_short | Давньоруська бібліотека як поліфункціональна система та як утворення в системі культури Київської Русі |
| title_sort | давньоруська бібліотека як поліфункціональна система та як утворення в системі культури київської русі |
| topic | История библиотечного дела |
| topic_facet | История библиотечного дела |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/6794 |
| work_keys_str_mv | AT solonsʹkang davnʹorusʹkabíblíotekaâkpolífunkcíonalʹnasistemataâkutvorennâvsistemíkulʹturikiívsʹkoírusí |