До Європи знань – через підвищення якості освіти
У статті розглядаються пріоритети розвитку Зони Європейської освіти, завдання і можливості міжкультурних комунікацій, відмінності традицій відповідальності студентів за навчання та питання зміни стратегії діяльності бібліотек вищих навчальних закладів по забезпеченню навчального процесу та наукової...
Saved in:
| Date: | 2005 |
|---|---|
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Кримський науковий центр НАН України і МОН України
2005
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/6804 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | До Європи знань - через підвищення якості освіти / Л.П. Семененко // Культура народов Причерноморья. — 2005. — № 60, Т.1. — С. 60-66. — Бібліогр.: 21 назв. — укp. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860084168958935040 |
|---|---|
| author | Семененко, Л.П. |
| author_facet | Семененко, Л.П. |
| citation_txt | До Європи знань - через підвищення якості освіти / Л.П. Семененко // Культура народов Причерноморья. — 2005. — № 60, Т.1. — С. 60-66. — Бібліогр.: 21 назв. — укp. |
| collection | DSpace DC |
| description | У статті розглядаються пріоритети розвитку Зони Європейської освіти, завдання і можливості міжкультурних комунікацій, відмінності традицій відповідальності студентів за навчання та питання зміни стратегії діяльності бібліотек вищих навчальних закладів по забезпеченню навчального процесу та наукової діяльності. Бібліотека ВНЗ розглядається як соціальний інститут, який розширює свої компетенції в інформаційній освіті та визначає коло зовнішнього впливу на студента.Визначаються завдання бібліотек ВНЗ як головної ланки забезпечення безперервної освіти, самостійної роботи студентів та організації медіаосвіти викладачів. Ставляться завдання формування інтегрованого загальнодержавного освітянського інформаційного ресурсу, підіймаються проблеми взаємодії бібліотек та професіональної підготовки бібліотекарів.
В статье рассматриваются приоритеты развития Зоны Европейского образования, задания и возможности межкультурных коммуникаций, отличия традиций ответственности студентов за учебу и вопрос изменения стратегии деятельности библиотек высших учебных заведений в обеспечении учебного процесса и научной деятельности. Библиотека ВУЗа рассматривается как социальный институт, который расширяет свои компетенции в информационном образовании и определяет круг внешнего воздействия на студента.Определяются задания библиотек ВУЗов как главного звена обеспечения непрерывного образования, самостоятельной работы студентов и организации медиаобразования преподавателей. Ставятся задачи формирования интегрированного общегосударственного просветительского информационного ресурса, поднимаются проблемы взаимодействия библиотек и профессиональной подготовки библиотекарей.
The paper deals with the priorities of the Zone of European education, tasks and possibilities of intercultural communications, peculiarities of students' responsibility for education. The library of an institution of higher education is considered as a social institution which determines the range of external influence on a student, enlarges its competence in education in the sphere of information.The tasks of libraries are determined as a main link of provision of continued education, organization of students' independent work and teachers media education. The tasks of formation of an integrated state educational information resource are set. The problems of interaction of libraries and professional training of librarians are raised.
|
| first_indexed | 2025-12-07T17:18:30Z |
| format | Article |
| fulltext |
© Л.П. Семененко
До Європи знань — через підвищення якості освіти
Культура народов Причерноморья №60, Т.1
60
УДК 027.7+023.5+378.1
ДО ЄВРОПИ ЗНАНЬ - ЧЕРЕЗ ПІДВИЩЕННЯ ЯКОСТІ ОСВІТИ
Л.П. Семененко
(Харківська державна академія культури, м. Харків, Україна)
У статті розглядаються пріоритети розвитку Зони Європейської освіти, завдання і
можливості міжкультурних комунікацій, відмінності традицій відповідальності студентів за
навчання та питання зміни стратегії діяльності бібліотек вищих навчальних закладів по за-
безпеченню навчального процесу та наукової діяльності. Бібліотека ВНЗ розглядається як
соціальний інститут, який розширює свої компетенції в інформаційній освіті та визначає ко-
ло зовнішнього впливу на студента.
Визначаються завдання бібліотек ВНЗ як головної ланки забезпечення безперервної
освіти, самостійної роботи студентів та організації медіаосвіти викладачів. Ставляться за-
вдання формування інтегрованого загальнодержавного освітянського інформаційного ре-
сурсу, підіймаються проблеми взаємодії бібліотек та професіональної підготовки бібліоте-
карів.
Ключові слова: міжкультурні комунікації, інноваційні технології, університетські
бібліотеки, професіоналізм бібліотекарів
В статье рассматриваются приоритеты развития Зоны Европейского образования,
задания и возможности межкультурных коммуникаций, отличия традиций ответственности
студентов за учебу и вопрос изменения стратегии деятельности библиотек высших учеб-
ных заведений в обеспечении учебного процесса и научной деятельности. Библиотека
ВУЗа рассматривается как социальный институт, который расширяет свои компетенции в
информационном образовании и определяет круг внешнего воздействия на студента.
Определяются задания библиотек ВУЗов как главного звена обеспечения непре-
рывного образования, самостоятельной работы студентов и организации медиаобразова-
ния преподавателей. Ставятся задачи формирования интегрированного общегосударст-
венного просветительского информационного ресурса, поднимаются проблемы взаимодей-
ствия библиотек и профессиональной подготовки библиотекарей.
Ключевые слова: межкультурные коммуникации, инновационные технологии,
университетские библиотеки, профессионализм библиотекарей
The paper deals with the priorities of the Zone of European education, tasks and possi-
bilities of intercultural communications, peculiarities of students' responsibility for education.
The library of an institution of higher education is considered as a social institution which de-
termines the range of external influence on a student, enlarges its competence in education in
the sphere of information.
The tasks of libraries are determined as a main link of provision of continued education,
organization of students' independent work and teachers media education. The tasks of forma-
tion of an integrated state educational information resource are set. The problems of interac-
tion of libraries and professional training of librarians are raised.
Keywords: communications, innovative technologies, university libraries, professional-
ism of librarians
Конструктивний розвиток демократії залежать від задовільного стану освіти. Освіта пе-
ретворилась на сферу гострої конкурентної боротьби, в якій політичні, економічні, культурні й
академічні інтереси сплелися в єдине ціле. Основні реформи за рубежем зорієнтовано на пото-
чні й перспективні проблеми суспільства, ефективне використання ресурсів, у тому числі й са-
мих освітніх систем (уже сьогодні іноземні студенти приносять США 9 млрд. доларів щорічного
прибутку) [16, с. 18-21]. Інтеграційний процес на відповідних напрямах полягає не лише в упро-
вадженні європейських норм і стандартів в освіті, науці і техніці, а і в поширенні власних культу-
рних і науково-технічних здобутків у ЄС. Такі кроки спрацьовуватимуть на підвищення в Україні
європейської культурної ідентичності та інтеграцію до загальноєвропейського інтелектуально-
технічного середовища [10, c. 97-125].
© Л.П. Семененко
До Європи знань — через підвищення якості освіти
Культура народов Причерноморья №60, Т.1
61
Як відомо, Болонський процес - це своєрідний рух освітніх національних систем до єди-
них критеріїв стандартів, єдиного європейського наукового і освітнього простору, поліпшення
працевлаштування, мобільності громадян на європейському ринку праці, а головне - підняття
конкурентоcпроможості європейської вищої школи, а також підвищення ролі європейської вищої
освіти і науки у соціальних перетвореннях у світовому вимірі. Болонська конвенція (1999) визна-
чила пріоритети Зони Європейської вищої освіти в межах до 2010 року. Вона сприяє вироблен-
ню європейського бачення у вищій освіті, особливо стосовно розвитку навчальних планів, спів-
праці, схем мобільності, спільних програм навчання, практичної підготовки й впровадження нау-
кових підходів. Основна мета - полегшення доступу студентам навчальних закладів до освітніх
ресурсів та ринків праці інших країн. Здійснення даного завдання передбачає взаємне зняття
будь-яких принципових обмежень на контакти й обміни, на поширення інформації. Суть Болон-
ського процесу полягає у формуванні на перспективу загальноєвропейської системи вищої осві-
ти, названої Зоною Європейської вищої освіти, що грунтується на спільності фундаментальних
принципів функціонування. Хоча варто зазначити деяку суперечливість цього процесу та те, що
окремі європейські елітарні вузи відмовилися брати участь у ньому. Цей процес добровільний,
полісуб’єктивний; такий, що грунтується на цінностях європейської освіти і культури; він не ніве-
лює національні особливості освітніх систем різних країн Європи; багатоваріантний, гнучкий,
відкритий, поступовий.
Процеси міжкультурної комунікації змусили країни-учасниці акцентувати увагу на питанні
про підвищення міжнародної конкурентоспроможності Європейської системи вищої освіти, вихо-
дячи з того, що життєздатність і ефективність будь-якої цивілізації зумовлені привабливістю її
культури для інших країн. Міжкультурні комунікації потребують зміни розуміння споживання ін-
формації, акцентуючи увагу на її раціональному використанні для гуманістичного розвитку люд-
ства у досягненні вищого рівня загальної культури. Підвищується важливість дослідницького
навчання і підтримки міждисциплінарних зв’язків у досягненні й поліпшенні потрібного рівня яко-
сті вищої європейської освіти та забезпечення мобільності. Ми мусимо досягти гармонійного
поєднання європейських нововведень і кращих вітчизняних традицій, але ми також потребуємо
європейського визнання власних наукових шкіл. Але чи приїжджатимуть до нас на навчання
громадяни інших держав і як ми маємо подбати про те, які знання про Україну вони отримають,
чи зможе Україна створити їм відповідні умови для реалізації своїх планів, щоб з українським
дипломом вони змогли на рівних працювати поряд з нашими громадянами в Україні, і в будь-
якій іншій країні [13, с. 4].
Європа мусить зрозуміти, що Україна має потужну систему вищої освіти, потужні школи.
У майбутній «Європі знань» стратегія навчання протягом усього життя нерозривно пов’язана із
проблемами конкурентоспроможності та використання новітніх технологій, поліпшення соціаль-
ної єдності, рівних можливостей і якості життя.
Безперервна освіта розглядається як спосіб подолання соціальних і освітніх проблем та
розширення освітньої парадигми. Ми справедливо наголошуємо на неможливості підвищення
якості освіти без чіткої організації та забезпечення безперервної освіти, але чомусь забуваємо,
що це не освітня система, а головний системоутворюючий принцип, що складає основу розвитку
кожного з елементів цієї системи. Це унікальний механізм виживання людини і суспільства в ін-
формаційну епоху.
Зона Європейської вищої освіти має будуватися на традиціях відповідальності освіти
перед суспільством; на широкому й відкритому доступі як до доступеневого, так і після ступене-
вого навчання; на освіті, спрямованій на розвиток особистості й на навчання протягом усього
життя; як короткостроковій, так і довгостроковій соціальній корисності. Одним з головних за-
вдань стає принципова зміна стратегії вищої школи (не вузькопрофесійна, прикладна підготовка
фахівця, а формування високоосвіченої і культурної людини, підготовка її до життя і праці в
складному світі, що швидко змінюється), а також вихід на новий, ефективніший рівень взаємодії
всіх секторів освіти [2, с. 7]. Тому серед пріоритетних напрямів державної політики щодо розвит-
ку вищої освіти є: особистісна орієнтація вищої освіти; створення для громадян рівних можливо-
стей у здобутті вищої освіти; запровадження освітніх інновацій та інформаційних технологій;
підвищення соціального статусу і професіоналізму працівників освіти, посилення їх державної і
суспільної підтримки; підвищення освітнього і культурного рівня суспільства, створення умов
для навчання протягом усього життя. Особистість - це соціокультурна форма існування психіки
людини, цілісність, здатна до саморозвитку і самореалізації, свідомої поведінки та предметної
діяльності, яка має свій унікальний та неповторний внутрішній світ. Вона має принципову соціа-
льність, невід’ємність від суспільства (вона є учасником суспільного життя), своєрідність, авто-
© Л.П. Семененко
До Європи знань — через підвищення якості освіти
Культура народов Причерноморья №60, Т.1
62
номність, здійснення творчих внесків у суспільне життя, сталість та безперервність процесу її
змінювання. І не просто змінювання, а розвитку [9, с. 4-6].
На студентів перекладається відповідальність за їхнє навчання. Вищий навчальний за-
клад мобілізує студентів, а не просто забезпечує викладання, як раніш. Перша і головна відмін-
ність нашої системи підготовки фахівців від західної - це різне розуміння відповідальності і ви-
могливості в навчальному процесі. В Україні лише незначна кількість студентів не доходить до
отримання диплома, а у Німеччині у будь-якому вузі за будь-якою спеціальністю диплом одер-
жує один з п'яти студентів, що почали навчання. Численні дослідження свідчать, що дехто зі
студентів поки що до освіти ставиться суто інструментально, мають бажанням просто отримати
диплом. Одночасне вивчення великої кількості дисциплін при відсутності поточного контролю
опанування ними не сприяє систематичній роботі студентів, розпорошує увагу, знижує мотива-
цію і відповідальність. Відкладена до сесії необхідність здавати залік і іспити формує в студентів
байдуже відношення до занять, а викладачів позбавляє можливості дидактичного і виховного
впливу для активного і повноцінного засвоєння курсів студентами. Тому створення модульних
програм із навчальних дисциплін, в яких міні-модулі легко можна замінити, поновити, трансфор-
мувати, адаптувати; створення спецкурсів, які дозволяють студентові здійснювати власний вибір
навчальних предметів може суттєво покращити якість підготовки.
У Європейських університетах самостійна робота - це основна форма занять студента.
До навчання у вищій школі студент інколи набуває негативного соціального досвіду, який
доводиться переборювати під час навчання у ВНЗ, адже виховання - це передусім інформацій-
ний процес, тобто потік «виховуючої» інформації, що виникає в результаті педагогічних дій (на-
вчальний процес, спілкування.). За матеріалами Інституту соціальної та політичної психології,
наприклад, лише 37,7% студентів педвузів «підтвердили бажання бути громадянами України за
умови вільного вибору громадянства» [11, с. 2]. А хто ж тоді прийде працювати в середню шко-
лу? Україні потрібна нова еліта - не номенклатурна, а еліта професіоналів, які хочуть, можуть і
здатні докорінно змінити ситуацію в державі на краще. Наше завдання - виховати таких [14].
Якщо попередня парадигма передбачає, головним чином, розробку нових програм і курсів та
трансляцію їх від викладача до студентів, то нова - забезпечує створення атмосфери відповіда-
льності, середовища, що стимулює самопідготовку, оцінку знань на початку, у середині і напри-
кінці навчального курсу (модульні заліки), роботу з кожним студентом. При суб'єктно-суб'єктних
спілкуванні викладач уже не стільки вчить, скільки допомагає студенту вчитися самостійно. Змі-
нюються функції викладача і слухача, обидва вчаться у взаємодії. У результаті активної спів-
праці студент отримує знання, уміння і навички, а викладач - майстерність [5, с. 189-199].
Для забезпечення високого рівня навчання ВНЗ України постійно оновлюють матеріаль-
но-технічну базу, видають нові підручники, навчальні посібники і монографії, запроваджують
програми міжнародного обміну студентами, аспірантами, викладачами [4, с. 12-14]. Але про-
блеми не лише в удосконаленні МТБ. Необхідно постійно приводити освіту до вимог суспільного
прогресу, трансформувати і модернізувати зміст, форми і методи навчання. За своєю значиміс-
тю модернізація є найсуттєвішою складовою змін в освіті, оскільки освіта має сприяти загально-
му комп’ютерному навчанню населення [8, с. 2-6].
При переході до системи випереджаючої освіти, яка має бути спрямована на розкриття
творчого потенціалу, на розвиток здатності мислити і діяти самостійно у найскладніших і непе-
редбачуваних ситуаціях, необхідно оцінювати якість навчання відносно можливості одержання
необхідної інформації, її доступності, а також повноти, оперативності, адекватності завданням,
що вирішуються. Модернізація освіти в умовах перехідного суспільства як один з основополож-
них принципів передбачає її демократизацію. Це означає насамперед демократичну організацію
самого навчально-виховного процесу, побудову стосунків учня і вчителя, студента і викладача
на засадах взаємної поваги, визнання права на власну думку, творчої співпраці.
Потрібно зважати сьогодні не лише про формальну освіту, а й неформальну. Тобто таку,
яка здобувається за допомогою електронних засобів - комп’ютера, телебачення тощо. Вплив
неформальної освіти в окремих випадках може дорівнювати або й перевищувати вплив форма-
льної. Ми рідко акцентуємо увагу на цих аспектах, а шкода, тому що для формування оптималь-
них умов доступності потрібно залучати в цей процес усіх учасників: користувачів, видавців, біб-
ліотекарів. створювати і впроваджувати нові технології університетської освіти.
В умовах оновлення освіти значно підвищується роль бібліотеки. Перед системою освіти
і науки постає необхідність нового самовизначення. Якщо дотепер наука була стурбована збі-
льшенням і нагромадженням знання, сьогодні - вона значною мірою зосереджується на засобах
© Л.П. Семененко
До Європи знань — через підвищення якості освіти
Культура народов Причерноморья №60, Т.1
63
оволодіння накопиченим, визнаючи глобальну роль інформатики у своєму подальшому розвитку
(автори бажають публікувати свої роботи більше, а читач - читати менше). Гуманітарні науки і
гуманітарна освіта є невід’ємною частиною всіх інших наук і освіти як такої, і їм властиві усі хво-
робливі вібрації всього світу пізнання, а також деякі особливі проблеми, суто гуманітарні, напри-
клад, збереження і систематизація, з метою загальної доступності, культурної спадщини людст-
ва [12, с. 2]. Бібліотека визначає коло зовнішнього впливу на читача, пов’язаного з традицією
культурного середовища інших країн. Вплив на читача бібліотечної комунікації подвійний: спри-
яє взаємовпливу традиційних форм культурної ідентичності, оновленню діяльності й опануван-
ню унікального поля міжкультурних експериментів [20, 48-53].
У новому інформаційному середовищі знання постають як єдина динамічна система.
Мережа електронних засобів комунікації передбачає можливості вільного доступу до інформації,
задоволення інформаційних потреб користувачів, залучаючи усі ресурси міжкультурної комуні-
кації. Отже сьогодні необхідно засвоїти новий тип культури - інформаційний. Відповідно до сві-
тових стандартів освіти для якісного навчання маємо створити міцну базу, що є підгрунтям для
визнання у світі державного диплома України про вищу освіту. Саме з інноваційними технологі-
ями навчання ВНЗ пов’язують реальні перспективи підготовки конкурентноспроможних фахівців
для незалежної України. Комп’ютер - універсальний навчальний засіб. Він не тільки дає доступ
до Інтернету, а ще й можливість працювати з різними джерелами, мати бібліотеку і сучасної лі-
тератури, і світової класики, створити віртуальні лабораторії тощо.
Для системного впровадження інноваційних технологій у навчання необхідно: створити
принципово нові науково-методичні і навчально-дидактичні ресурси; систематично поновлювати
фонди бібліотек сучасними навчальними, науковими, методичними та періодичними виданнями
(найважливіша якість педагога - вміння оновлювати свої знання і забезпечити це належним чи-
ном може виключно галузева періодика); створювати комп’ютерні підручники, інформаційно-
пошукові системи, електронні бібліотеки; відкривати доступ до інформаційних ресурсів через
мережу Інтернет.
І все ж фінансування більшості бібліотек ВНЗ залишається недостатнім, що змушує біб-
ліотекарів ще ретельніше ставитися до селекції документного потоку при визначені переліку то-
го, що бібліотеки готові взяти у свої фонди [6, с. 6]. Серед надійних і перевірених засобів на-
вчання завжди був і залишається підручник. Головними критеріями мають бути сучасна науково-
методична та поліграфічна якість навчальної книги. Актуальним на сьогодні є забезпечення
словниками, навчально-методичною літературою викладачів. Навчально-методичні видання
повинні мати достатнє та грамотне бібліографічне забезпечення з посиланням до бібліотечних
фондів та на адреси віддалених ресурсів. Ведучи мову про навчально-методичне забезпечення,
ми повинні пам’ятати, що все має робитися задля того, щоб студенти почували себе комфортно
в навчально-виховному процесі. Бібліотекарі повинні переконувати керівництво вузів, що витра-
ти на бібліотеку - це їхня турбота, не менш важлива, ніж турбота про оплату лекторів.
Необхідна розробка нового покоління мережевих технологій, що дозволять поліпшити
інформаційне забезпечення наукових досліджень (дружність інтерфейсів, безпека мереж); ство-
рення нових, інтегрованих і міждисциплінарних систем, що сприяють розвитку нових форм під-
тримки наукових комунікацій інформації і публікацій [6, с. 11]. Використання мережевих техноло-
гій сприяє переходові від електронних бібліотек і електронних публікацій до віртуальної інфор-
мації та створення віртуального робочого середовища з можливістю кооперативного викорис-
тання віртуальних ресурсів.
Розширилося коло повноважень бібліотеки (її компетенції) в інформаційній освіті. Бібліо-
тека ВНЗ виконує роль його інформаційної, освітньої та педагогічної структури. Навчальний
процес майже цілком пов’язаний з роботою бібліотеки, а інформаційні послуги мають виховний
характер. Необхідно врахувати особистісну складову в діяльності бібліотеки, розширяти зону
взаємодії в процесі бібліотечно-інформаційного обслуговування, вивчати рівень задоволення і
розвитку інформаційних потреб, як передумову якісного обслуговування. Необхідно мати по-
стійний зв’язок з користувачами при формуванні фондів, оскільки бібліотека забезпечує інфор-
маційну підтримку ВНЗ в його навчальній та науково-дослідницькій діяльності.
Сьогодні бібліотека як соціальній інститут суспільства розширює сферу надання інфор-
маційних послуг. Інша особливість бібліотеки ВНЗ - територіальна відокремленість, оскільки
ВНЗ складний структурований організм. Зважаючи на ці особливості, актуальність використання
Інтернет-технологій зростає. При невеликих фінансових витратах вихід до Інтернет надає до-
ступ широкому загалу користувачів до інформаційного простору, до науково-методичної та біб-
ліографічної продукції. Бібліотека за всіх часів виконувала чимало інформаційних і комунікатив-
© Л.П. Семененко
До Європи знань — через підвищення якості освіти
Культура народов Причерноморья №60, Т.1
64
них завдань. В умовах інформатизації її головним змістом стає сприяння інтелектуалізації суспі-
льства, свободі слова, забезпеченню рівного доступу кожного до інформаційних і культурних
джерел [19].
Вимоги до викладача повинні бути значно більші. Викладачі створюють активне нав-
чальне середовище для студентів, але самі не обов'язково залучаються в окремі форми нав-
чальної активності. Головне - сформувати інтерес і творче ставлення до навчання, створити для
цього відповідні умови. Науковець, котрий сам багато працює з науковою літературою, завжди
знає, що рекомендувати студенту і в якому підрозділі бібліотеки є конкретне видання. Чим ви-
щий статус і кваліфікація викладача, тим вищі вимоги ставить він перед бібліотекою: бібліотекар
має виконувати роль координатора міжособистісного наукового спілкування між різними групами
користувачів; дотримання принципів повноти і оперативності, диференційного підходу, комфор-
тності обслуговування, налагодження бібліотекарем доброзичливих стосунків з студентами, що
формують сучасний демократичний стиль діяльності бібліотеки. Взаємодія викладачів, методи-
чних відділів з бібліотекою визначається змістом і характером курсів, тематикою науково-
дослідної роботи.
На регулярність відвідування університетської бібліотеки студентами впливає її розта-
шування, широкий вибір, повне інформаційне забезпечення з усіх питань, кваліфіковані спеціа-
лісти. Саме тому, для забезпечення самостійної роботи студентів, західні університети перехо-
дять на цілодобовий доступ до бібліотек, Інтернету й усієї інфраструктури навчання.
Забезпечення самостійної роботи у багатьох ВНЗ України викладачі майже повністю
передали бібліотеці. Бібліотекарі та бібліографи виконують значну кількість тематичних довідок
для студентів до семінарських занять, фактично замість викладача, наповнюючи змістовну
складову при оволодінні знаннями за визначеними курсами. Не викладач, а бібліотекар рекоме-
ндує конкретні видання, що висвітлюють конкретні наукові проблеми, погляди. І все ж, бібліоте-
чну складову підготовки еліти нації ми забезпечити можемо, але конструктивна реорганізація
вищої освіти змушує вирішити питання технічного та кадрового забезпечення, технічного захис-
ту бібліотечного фонду.
Українські освітянські бібліотеки мають створити належні умови для самостійної роботи і
студента і викладача: зручні меблі, тиша, достатнє освітлення, тепло, забезпечити відкритий
доступ до фондів читальних залів та до довідкових видань, цілодобовий доступ як до бібліогра-
фічних так і повнотекстових проблемно-орієнтованих БД. Фонди читальних залів мають бути
доступними читачам максимально можливий час. Маємо поліпшити інформування викладачів і
студентів про склад фонду та можливості віддаленого доступу до галузевих та інших інформа-
ційних ресурсів, тобто - ліквідувати усі фактори демотивації навчання студентів. Хтось мудро
зауважив, що якщо кінь не йде до води, то воду йому можна принести, але заставити його пити -
неможливо.
Необхідно розвивати університетські свободи, методи навчання, що грунтуються на ін-
тересах студентів та системі фінансової підтримки високої якості освіти, перейти від навчання -
до освіти; від навчання, заснованого на програмі - до освіти на базі спільного рішення проблем,
виявляти нові ідеї, використовувати усі форми взаємодії з іншими науковими установами та біб-
ліотеками. Об'єднувати сильні сторони, налагоджувати кооперацію і вирішувати двоєдинине за-
вдання: використовувати інтелектуальні скарби бібліотек, використовувати пошукові можливості
інформаційних систем (Висновки 7-ї Міжнародної конференції (3-5 лютого 2004 р.) що організу-
ється університетом м. Билефельд уНімеччині.
Ключовою проблемою розвитку бібліотечної справи не тільки в Україні, а й у всьому світі
є інтеграція інформаційних ресурсів. Від успішного її розв’язання залежить рівень роботи бібліо-
тек, підвищення їхньої соціальної ролі, суспільне визнання. Формування фондів бібліотеки пови-
нно забезпечувати умови доступу до максимальної кількості видань, але ми не можемо та й не
маємо перетворювати кожну бібліотеку ВНЗ в національну. Вихід у цій ситуації бачимо в фор-
муванні єдиного інформаційно-бібліотечного ресурсу регіону на основі взаємодії і спеціалізації
та єдиного читацького квитка. Це буде державний підхід до використання ресурсів задля підго-
товки еліти нації. Можна прогнозувати і деяку перевантаженість окремих бібліотек, що мають
кращі фонди та умови доступу до них, але домовлятися потрібно, а допоможе нам у цьому про-
фесійна бібліотечна солідарність та створення мережі освітянських бібліотек як складової зага-
льнодержавної системи бібліотек. Серед першочергових завдань - формування інтегрованого
загальнодержавного освітянського галузевого інформаційного ресурсу [14, с. 14-20]. Потрібен
Всеукраїнський освітянський галузевий центр, до якого увійдуть науково-інформаційний, науко-
во-методичний, науково-дослідний, культурно-просвітницький та підрозділ комп’ютерного забез-
© Л.П. Семененко
До Європи знань — через підвищення якості освіти
Культура народов Причерноморья №60, Т.1
65
печення. Вони мають у перспективі створити зведений електронний каталог галузі та забезпечи-
ти його подальше входження до Національної системи електронних бібліотек; інтегрувати елек-
тронні інформаційні ресурси наукових бібліотек галузі і забезпечити їх багатоаспектне викорис-
тання; створити галузевий центру з корпоративної каталогізації, формування повнотекстової
галузевої бази даних, яка включатиме вторинну інформацію ДНПБ України та інших наукових
бібліотек, а також інформацію про фахові наукові праці, підручники, посібники. Електронні інфо-
рмаційні ресурси дозволяють надавати інформаційні послуги, що відповідають вимогам корис-
тувачів, а розвиток корпоративної каталогізації та введення в дію разом із провідними вузівсь-
кими бібліотеками Зведеного каталогу періодичних видань, організація системи наукових публі-
кацій і системи електронної освіти на основі концепції відкритості (відкритий Інтернет) дозволить
розширити засоби доступу користувачів бібліотеки до вітчизняних та зарубіжних інформаційних
ресурсів.
У більшості країн з розвиненою бібліотечною практикою існують професійні етичні коде-
кси, де визначено принципи інтелектуальної свободи і вільного доступу до знань. Так, українські
бібліотекарі в своєму кодексі етики визнали, що в демократичному суспільстві бібліотечні пра-
цівники покликані сприяти вільному висловленню й руху ідей та інновацій, свободі читання.
Входження до Болонського процесу потребує нової еліти бібліотекарів-професіоналів.
Необхідно привести у відповідність професійно-кваліфікаційну структуру персоналу бібліотек до
вимог загальноосвітніх тенденцій розвитку бібліотечно-інформаційної сфери, забезпечуючи ви-
переджаюче безперервне проблемно-модульне навчання, підвищення кваліфікації персоналу,
використовуючи нові технології. Така програма навчання для персоналу бібліотечно-
інформаційних установ має відповідати інформаційним потребам користувачів, забезпечуючи
при цьому якість і оперативність підготовки кадрів та реалізацію в процесі навчання потенційних
можливостей працівників бібліотек [17, с. 47-50].
Історичний досвід свідчить, що бібліотекаря і викладача єднають спільні цілі і завдання.
Бібліотечні фахівці нової генерації повинні вільно володіти як питаннями сучасного бібліотеко-
знавства, так і мати грунтовні знання з педагогіко-психологічного комплексу. Актуальною про-
блемою входження України до Болонського процесу є навчання професійно орієнтованому спіл-
куванню, мета якого - формування сталих мовних вмінь і навичок, необхідних для співпраці та
використання іншомовної інформації У загальноєвропейській системі освіти проводиться цілес-
прямована політика, орієнтована на формування та розвинення здібностей спеціалістів вільно
спілкуватися іноземною мовою у сфері професійної діяльності, оскільки на якість обслуговуван-
ня впливає: мовний бар’єр, культурний рівень, компетентність. Толерантність і доброзичливість
бібліотекаря-професіонала не є сумісною із ксенофобією (це і є підхід з позиції “людського вимі-
ру”).
Багатоаспектна і багатоступенева структура бібліотечної освіти вимагає не тільки цільо-
во-змістовних, а й конструктивних змін, спрямованих на розвиток мислення інформаційних пра-
цівників, можливість прояву особистісного начала, що визначає нові підходи до реформування
освіти в її безперервності. Лише професіонал може приймати грамотні рішення, визначати май-
бутні напрями розвитку будь-якої галузі діяльності людства.
Сьогодення вимагає, щоб сучасний бібліотекар міг:
− сприяти зростанню ролі медіаосвітньої підготовки викладача, який проектуючи освітнє та
навчальне середовище, має використовувати не тільки традиційні форми і методи на-
вчання, а й сучасні інформаційні, комп’ютерні та педагогічні технології;
− забезпечувати доступ студенту до знань через доступ до інформації;
− забезпечувати увесь комплекс послуг для плідної самостійної роботи читача.
Але не досить мати тільки певний рівень професійних знань, треба ще й вміти «продуку-
вати елементи нових знань для вирішення питань професійної діяльності». Важливим завдан-
ням залишається підготовка майбутніх директорів бібліотек, які повинні мати магістерський рі-
вень освіти [19, с. 36-42]. Реалізація різних інформаційних проектів дозволяє вже сьогодні вирі-
шувати проблеми вдосконалення професіоналізму бібліотекарів України [21, с. 225-231]. Усі ці
завдання добре розуміють як викладачі, так і бібліотекарі Харківської державної академії куль-
тури, тому вони, як завжди, у процесі пошуку і втілення нових ідей, інноваційних шляхів розвитку
і конкретних досягнень.
© Л.П. Семененко
До Європи знань — через підвищення якості освіти
Культура народов Причерноморья №60, Т.1
66
Литература:
1. Андрущенко, В. П. Педагогічна освіта України: болонські виклики і напрями модернізації / В. П.
Андрущенко // Практична філософія. - 2004. - № 1 - С. 128.
2. Астахова, В. І. Болонський процес в дії / В. І. Астахова // Вища шк. - 2004. - 1-8 верес. - С. 7.
3. Болонський процес у фактах і документах (Сорбона - Болонья - Саламанка - Прага - Берлін) /
Упоряд.: Степко М. Ф. та ін. - Т.: Вид. ТДПУ, 2003. - 52 с.
4. Бондаренко, М. На шляху інтеграції / М. Бондаренко // Нов. колегіум. - 2004. - № 1/2 - С. 12-14.
5. Волович, В. Болонский процесс и новая парадигма образования в Украине / Владимир Воло-
вич // Социология: теория, методы, маркетинг. - 2004. - № 4. - С. 189-199.
6. Земсков, А. И. Что придет после электронных библиотек? / Земсков А. Е., Евстегнееева Г. А.,
скорикова И. А.// Науч и техн. б-ки. - 2004. - № 7.- С. 5-14.
7. Козачова, І. Соціальна інженерія Єдиної Європи, або Болонський процес в Україні / І. Козачова
// Студент. газета. - 2004. - № 32. - С. 4.
8. Кремень, В. Про підсумки розвитку освіти у 2003-2004 навчальному році та завдання на 2004-
2005 навчальний рік щодо забезпечення рівного доступу до здобуття якісної освіти: Доповідь на засідання
підсумкової колегії Міністерства освіти і науки України / В. Кремень // Освіта. - 2004 - 25 серп. - 1 верес. - С.
2-6.
9. Максименко С. Психологічні проблеми модернізації освіти в Україні / С. Максименко // Освіта
України. - 2004. - № 100 (24 груд.). - С. 4-6.
10. Модернізація вищої освіти України і Болонський процес // Вища шк. - 2004. - № 2-3. - С. 97-
125.
11. Невмержицький, О. Реалії виховної роботи в сучасному вищому навчальному закладі у світлі
Болонського процесу / О. Невмержицький // Вища шк. - 2004. - 7-14 лип. - С. 2.
12. Оніщенко, І. Гуманітарна освіта в контексті Болонського процесу // І. Оніщенко / Вища шк. -
2004. - 14-2 лип. - С. 2.
13. Онкович Г. Болонський процес і національні пріоритети в гуманітарній освіти / Г. Онкович //
Вища шк. - 2004 - 15-22 груд. - С. 4.
14. Поплавський, М. Формула успіху / М. Поплавський. - К., 2000. - 111 с.
15. Рогова, П. Стратегія розвитку освітянської бібліотечної мережі України / П. Рогова // Бібл. вісн.
- 2004. - № 1. - С. 14-20.
16. Сбруєва, А. Болонський процес: пошуки шляхів підвищення конкурентоспроможності європей-
ської вищої освіти / А. Сбруєва // Шлях освіти. - 2002. - № 1. - С. 18-21.
17. Скнарь, В. К. Болонська декларація та розвиток інформаційних технологій / В. К. Скнарь // Біб.
форум України. - 2004. - № 2. - С. 47-50.
18. Ушакова, Н. Новітні навчальні ресурси - передумова реалізації вимог Болонського процесу / Н.
Ушакова // Освіта України - 2004. - № 91 (23 листоп.). - С. 8.
19. Чачко, А. С. Основні вимоги до магістра бібліотекознавства / А. С. Чачко // Укр. культура і мис-
тецтво в сучасному процесі. - К., 1999. - С. 36-42.
20. Черних, О. Європа знань: входження України до загальноєвропейського простору вищої освіти
/ О. Черних // Вісник Кн. палати. - 2004. - № 5. - С. 48-53.
21. Шевченко, І. О. Перспективи розвитку післядипломної інформаційно-бібліотечної освти в Укра-
їні / Ш. О. Шевченко // Вісн. Харк. держ. акад. культури: Зб. наук. пр. Вип. 6. - Х.: ХДАК, 2001. - С. 225-231.
Поступила в редакцию 10.05.2005
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-6804 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1562-0808 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T17:18:30Z |
| publishDate | 2005 |
| publisher | Кримський науковий центр НАН України і МОН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Семененко, Л.П. 2010-03-16T18:22:05Z 2010-03-16T18:22:05Z 2005 До Європи знань - через підвищення якості освіти / Л.П. Семененко // Культура народов Причерноморья. — 2005. — № 60, Т.1. — С. 60-66. — Бібліогр.: 21 назв. — укp. 1562-0808 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/6804 027.7+023.5+378.1 У статті розглядаються пріоритети розвитку Зони Європейської освіти, завдання і можливості міжкультурних комунікацій, відмінності традицій відповідальності студентів за навчання та питання зміни стратегії діяльності бібліотек вищих навчальних закладів по забезпеченню навчального процесу та наукової діяльності. Бібліотека ВНЗ розглядається як соціальний інститут, який розширює свої компетенції в інформаційній освіті та визначає коло зовнішнього впливу на студента.Визначаються завдання бібліотек ВНЗ як головної ланки забезпечення безперервної освіти, самостійної роботи студентів та організації медіаосвіти викладачів. Ставляться завдання формування інтегрованого загальнодержавного освітянського інформаційного ресурсу, підіймаються проблеми взаємодії бібліотек та професіональної підготовки бібліотекарів. В статье рассматриваются приоритеты развития Зоны Европейского образования, задания и возможности межкультурных коммуникаций, отличия традиций ответственности студентов за учебу и вопрос изменения стратегии деятельности библиотек высших учебных заведений в обеспечении учебного процесса и научной деятельности. Библиотека ВУЗа рассматривается как социальный институт, который расширяет свои компетенции в информационном образовании и определяет круг внешнего воздействия на студента.Определяются задания библиотек ВУЗов как главного звена обеспечения непрерывного образования, самостоятельной работы студентов и организации медиаобразования преподавателей. Ставятся задачи формирования интегрированного общегосударственного просветительского информационного ресурса, поднимаются проблемы взаимодействия библиотек и профессиональной подготовки библиотекарей. The paper deals with the priorities of the Zone of European education, tasks and possibilities of intercultural communications, peculiarities of students' responsibility for education. The library of an institution of higher education is considered as a social institution which determines the range of external influence on a student, enlarges its competence in education in the sphere of information.The tasks of libraries are determined as a main link of provision of continued education, organization of students' independent work and teachers media education. The tasks of formation of an integrated state educational information resource are set. The problems of interaction of libraries and professional training of librarians are raised. uk Кримський науковий центр НАН України і МОН України Библиотечное образование, библиотечная профессия До Європи знань – через підвищення якості освіти Article published earlier |
| spellingShingle | До Європи знань – через підвищення якості освіти Семененко, Л.П. Библиотечное образование, библиотечная профессия |
| title | До Європи знань – через підвищення якості освіти |
| title_full | До Європи знань – через підвищення якості освіти |
| title_fullStr | До Європи знань – через підвищення якості освіти |
| title_full_unstemmed | До Європи знань – через підвищення якості освіти |
| title_short | До Європи знань – через підвищення якості освіти |
| title_sort | до європи знань – через підвищення якості освіти |
| topic | Библиотечное образование, библиотечная профессия |
| topic_facet | Библиотечное образование, библиотечная профессия |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/6804 |
| work_keys_str_mv | AT semenenkolp doêvropiznanʹčerezpídviŝennââkostíosvíti |