«Пам’ятний знак на честь героїв битв з польсько-шляхетськими й турецькими загарбниками (1596-1597, 1677-1678 роки)» та «Сходи з підпірною стінкою» – об’єкти культурної спадщини Національного історико-культурного заповідника «Чигирин»
Національний історико-культурний заповідник «Чигирин»
 займається охороною пам’яток археології, історії, архітектури,
 ландшафту та монументального мистецтва Чигиринщини.
 Серед них об’єкти культурної спадщини «Пам’ятний знак на
 честь героїв битв з польсько-шляхетськ...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Сіверщина в історії України |
|---|---|
| Дата: | 2011 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК
2011
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/68075 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | «Пам’ятний знак на честь героїв битв з польсько-шляхетськими й турецькими загарбниками (1596-1597, 1677-1678 роки)» та «Сходи з підпірною стінкою» – об’єкти культурної спадщини Національного історико-культурного заповідника «Чигирин» / А.І. Перепелиця // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2010. — Вип. 3. — С. 14-18. — Бібліогр.: 17 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860127863148118016 |
|---|---|
| author | Перепелиця, А.І. |
| author_facet | Перепелиця, А.І. |
| citation_txt | «Пам’ятний знак на честь героїв битв з польсько-шляхетськими й турецькими загарбниками (1596-1597, 1677-1678 роки)» та «Сходи з підпірною стінкою» – об’єкти культурної спадщини Національного історико-культурного заповідника «Чигирин» / А.І. Перепелиця // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2010. — Вип. 3. — С. 14-18. — Бібліогр.: 17 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Сіверщина в історії України |
| description | Національний історико-культурний заповідник «Чигирин»
займається охороною пам’яток археології, історії, архітектури,
ландшафту та монументального мистецтва Чигиринщини.
Серед них об’єкти культурної спадщини «Пам’ятний знак на
честь героїв битв з польсько-шляхетськими й турецькими за
гарбниками (1596-1597, 1677-1678 рр.)» та «Сходи з підпірною
стінкою» внесені до Державного реєстру і є пам’ятками
історії та архітектури місцевого значення.
Национальный историко-культурный заповедник
«Чигирин» занимается охраной памятников археологии,
истории, архитектуры, ландшафта и монументального
искусства Чигиринщины. Среди них объекты культурного
наследия «Памятный знак в честь героев битв с польской
шляхтой и турецкими захватчиками (1596-1597, 1677-1678 гг.)»
и «Ступеньки с опорной стеной» внесены в Государственный
реестр и являются памятниками истории и архитектуры
местного значения.
The National Historical and Cultural Reserve «Chyhyryn»
is engaged in protection of monuments of archeology, history,
architecture, landscape and monumental art of Chyhyryn land.
Among them «A memorable sign in honor of heroes fighting against
the Polish and Turkish aggressors (1596-1597, 1677-1678)» and
«Ladder with retaining wall». These objects of a cultural heritage
brought in the state register are historical and architectural
monuments of a local value.
|
| first_indexed | 2025-12-07T17:43:22Z |
| format | Article |
| fulltext |
Сіверщина в історії України Випуск 4. 2011
14
заповідника «Замки Тернопілля». Це дозволить
значно вдосконалити та розширити науково-
дослідницький матеріал для їх пристосування до
туристично-екскурсійної діяльності.
Посилання
1. Петришин Г.П. Карта Ф. фон Міга (1779-1782 рр.) як
джерело до містознавства Галичини / Галина Петришин. –
Львів, 2006. – 291 с.
2. Сосса Р.І. Картографування території України: історія,
перспективи, наукові основи / Ростислав Сосса. – К.: Наук.
думка, 2005. – 290 с.
3. Державний архів Тернопільської області, ф.186, оп.7-
23. 1830-1860. Кадастрові карти Збаража, Язловця, Золотого
Потоку, Теребовлі.
4. Ягодинська М. Літописний Збараж (Збираж) (за
матеріалами археологічних досліджень) / Марина Ягодинська
// Наукові записки Національного заповідника «Замки
Тернопілля». – Тернопіль-Збараж: ТНПУ, 2010. – С. 92-97.
5. Archiwum Map Wojskowego Instytutu Geograficznego
1919 – 1939. Mapy austro-wegierskie. – http://polski.mapywig.org/
viewpage.php?page_id=43
6. Kartographia Rappersviliana Polonorum. Muzeum Polskie w
Rappersvilu. – http://mapy.muzeum-polskie.org/katalog-map-crp/
polska-krolestwo-polskie.html?start=50
7. Stryjkowski М. Kronika polska, litewska, żmódzka i
wszystkiéj Rusi…1547-1593 / Maciej Stryjkowski // t.2, k.12,
1846. – S. 572.
Пидставка Р.В. Историко-географические аспекты
исследования объектов Национального заповедника «Замки
Тернополья»: Збаражский замок
В статье освещены историко-картографические
особенности исследования территории современной
Тернопольской области, рассмотрено состояние
картографирования населённых пунктов региона, где
находятся объекты Национального заповедника «Замки
Тернополья», обнаружено и изучено большой объём
картографического материала кон. ХVІ – нач. ХХ в.,
относящегося к указанному региону и городу Збаражу.
Ключевые слова: историческое картографирование,
топографическая и кадастровая карта, йосифинское
картографирование.
Pidstavka R.V. Historical and geographical aspects of
research of objects of National Reserve «castles of ternopilia»:
Zbarazh castle
In the article the historical and geographical aspects of
research of territory of the modern Ternopil area are reflected,
сonsidered the state of mapping of settlements of region, where is
objects of National reserve «Castles of Ternopilia», found out and
investigational the considerable volume of cartographic material
end ХVІ – beginning ХХ century that touches the indicated region
and city Zbarazh.
Key words: historical mapping, topographical and cadastre
map, yosyphincs mapping.
07.02.2011 р.
УДК 904+908 (477.46-21)(082)
А.І. Перепелиця
«ПАМ’ЯТНИЙ ЗНАК НА ЧЕСТЬ ГЕРОЇВ
БИТВ З ПОЛЬСЬКО-ШЛЯХЕТСЬКИМИ Й
ТУРЕЦЬКИМИ ЗАГАРБНИКАМИ (1596-1597,
1677-1678 РОКИ)» ТА «СХОДИ З ПІДПІРНОЮ
СТІНКОЮ» – ОБ‘ЄКТИ КУЛЬТУРНОЇ
СПАДЩИНИ НАЦІОНАЛЬНОГО ІСТОРИКО-
КУЛЬТУРНОГО ЗАПОВІДНИКА «ЧИГИРИН»
Національний історико-культурний заповідник «Чигирин»
займається охороною пам’яток археології, історії, архітектури,
ландшафту та монументального мистецтва Чигиринщини.
Серед них об’єкти культурної спадщини «Пам’ятний знак на
честь героїв битв з польсько-шляхетськими й турецькими за-
гарбниками (1596-1597, 1677-1678 рр.)» та «Сходи з підпірною
стінкою» внесені до Державного реєстру і є пам’ятками
історії та архітектури місцевого значення.
Ключові слова: об’єкти культурної спадщини, пам’ятки
історії, пам’ятки архітектури, пам’ятки ландшафту,
пам’ятки монументального мистецтва, Державний реєстр.
Провідне місце серед напрямків роботи
Національного історико-культурного заповідника
«Чигирин» займає дослідження, зберігання та облік
пам’яток культурної спадщини, які знаходяться на
його теренах. Серед них слід виділити «Пам’ятний
знак на честь героїв битв з польсько-шляхетськими
й турецькими загарбниками (1596-1597, 1677-1678
рр.)» та «Сходи з підпірною стінкою» – пам’ятки
історії та архітектури місцевого значення. В статті
досліджується історична доля цих пам’яток,
розкриваються маловідомі сторінки історії
Чигирина кінця XVI – другої половини XVII ст.,
дається характеристика пам’яткоохоронної роботи
на Чигиринщині початку ХХ – ХХІ ст.
Соціально-економічні зміни у Російській імперії
на початку ХХ ст. зумовили певні зрушення в галузі
освіти та культури, але загальний культурно-освітній
рівень населення Чигиринщини залишався вкрай
низьким. У 1901 р. у Чигирині налічувалось 1753
будинки, в яких проживало 10199 мешканців обох
статей. На цей час в місті працювали бібліотека-
читальня, двокласне міське чоловіче училище, таке
ж і жіноче, три церковнопарафіяльні школи, 6 шкіл
грамоти та 16 єврейських хедерів [8, 313].
Слід зазначити, що в перші роки ХХ ст. була
продовжена робота над створенням археологічної
карти Чигиринського повіту. Після Указу 1889
року одним із перших дозвіл на розкопки одержав
відомий археолог кін. ХІХ – поч. ХХ ст. В.В. Хвойка.
Навесні 1903 року в історичній частині Чигирина
дослідник виявив споруду ХV-ХVІ ст. [16, 17]. В
ці роки був закритий цвинтар на Лучці – місцині,
яка за спогадами старожилів знаходилась між
сучасною вулицею Шмідта та міським стадіоном
[10]. Історичні джерела та археологічні знахідки
підтверджують, що у ХVІІ ст. біля кожної з церков
ISSN 2218-4805
15
міста було кладовище.
Аналізуючи план із «Щоденника» Патріка Гордона
1678 р. (РДАДА) та справжній і точний іконографічний
план міста і замку Чигирина 1677 року, зробимо
припущення, що на початку ХХ ст. В. Хвойка знайшов
залишки церкви Воскресіння Господа Ісуса Христа та
людські поховання на її цвинтарі.
У 1912 р. «Чигиринський городський голова»
[7, 60] українофіл Підгородецький провів заходи
щодо перенесення кістяків з Лучки на Замкову
гору. На місці захоронення встановили хрест-
пам’ятник, а також чавунну плиту із відповідною
датою. Хрест, згідно християнських канонів
(шестикінцевий, патріарший), був виготовлений
у каменоломнях Замкової гори із пісковику [15,
5]. Звичай ставити хрести в пам’ять про визначні
події, які відбулися, прийшов на Україну-Русь
із Візантії. Хрест-пам’ятник Підгородецький
установив на честь повішених поляками у 1597 р.
козацьких урядників Юрія Богуна, Ілії Сутиги,
Войновича, а також всіх козаків, що загинули під
час другого турецького походу (1678 р.), воєводи
Івана Ржевського, полковника Якова Коробки.
Дану інформацію черпаємо із напису на чавунних
меморіальних плитах, які знаходяться на бокових
частинах постаменту. На дошці, що праворуч,
читаємо: «На пам’ять о войсков. старш. Юріъ и Иліъ
Сутигъ, преданных мученической смерти поляками,
осаждавшими въ 1597 г. городъ и отбитыми и
уничтоженными гетьманомъ Павломъ Наливайко».
Дошка, розташована ліворуч, повідомляє: «На
памятъ о воеводъ Иванъ Ржевскомъ, полковн. Яковъ
Коробкъ и проч. Православнихъ христолюб. воинах,
павшихъ въ бою при защитъ Чигирина въ 1678 году
отъ нападенія 120000 турецко-татарской орды».
Достовірність подій, що відбулися в Чигирині у кін.
ХVІ ст., підтверджує «Історія Русів», але її вважають
не історичним джерелом, а політичним трактатом,
втіленим в історичну форму. Польські архівні
джерела констатують наявність у кінці ХVІ ст. на
Україні козацького гетьмана Семена Наливайка [9,
18]. Отже, урядники Юрій Богун та Ілля Сутига
також навряд чи є реальними постатями.
Чигиринські походи 1677-1678 рр. широко
висвітлюються в багатьох історичних джерелах.
Учасник другого турецько-татарського походу
1678 р., інженер-фортифікатор Патрік Гордон у
своєму «Щоденнику» конкретизує загибель воєводи
Івана Ржевського від вибуху ядра. Полковник
Яків Коробка у першоджерелі Патріка Гордона
не згадується. Прізвище Коробка і нині досить
поширене в Чигирині. Дослідники подають різну
кількість турецько-татарських військ (від 90 до 200
тисяч). Історик Дмитро Дорошенко писав: «Турки
і татари так розорили Чигирин, що лише спогад
про місце залишився. І більше ніколи, ніколи
не піднімався він в своїй величі та могутності.
Так закінчилась доля столиці Б. Хмельницького.
Трагічний кінець боротьби за Чигирин справив
величезне враження на тогочасне українське
суспільство. Занепад і зруйнування Чигирина були в
його очах немов символом загибелі Правобережної
козацької України».
На верхній частині хреста-пам’ятника
Сходи на замкову гору. Софіївський підйом. Поштова листівка М.Сквірського. 1911-1914 рр.
Сіверщина в історії України Випуск 4. 2011
16
встановили древній герб міста. Під час коронного
сейму у Варшаві 15 жовтня 1592 р. Сигизмунд ІІІ
видав Чигирину новий привілей, який дозволив
самоврядування за Магдебурзьким правом. Цією ж
грамотою також було затверджено «печать мисткую
герб – три стріли», яку міщани та їхні нащадки мають
використовувати «до одправовання справ містких»
[2, 55]. Після ухвалення чотирилітнім сеймом
реформаційних законів про міста в Речі Посполитій,
розпочався процес підтвердження давніх міських
привілеїв. Такий «диплом» [3, 56] короля
Станіслава-Августа встановлено 16 квітня 1792 р. й
для Чигирина. У ньому вміщені зображення герба
з трьома перехрещеними стрілами, повернутими
вістрями вгору. Після остаточного розпаду Речі
Посполитої і захоплення Правобережжя Російською
імперією Чигирин стає у 1795 р. повітовим містом
Вознесенського намісництва, а з 1797 р. – повітовим
центром Київської губернії. Починаючи із середини
ХІХ ст., міський герб доповнили губернським
знаком (у синьому полі Архангел Михаїл), що
мало вказувати на належність міста до Київської
губернії. Саме у такому вигляді його затверджено
імператорським указом 26 грудня 1852 р. Нижня
частина чигиринського герба трактувалася: «...у
срібленому полі три навхрест положені стріли» [4,
56]. Колір стріл не зазначено. Цей знак підтверджено
указом Сенату від 10 лютого 1853 р.
На честь 400-річчя заснування Чигирина
заходами міського голови Підгородецького на
північно-східному схилі Замкової гори були
збудовані сходи із підпірною стінкою та перилами.
У 1912 р. сходи мали 208 східців. На підпірній стінці
сходів першого маршу до цього часу знаходиться
мурована гранітна плита із написом: «Кам’яні сходи
побудовані в 1912 році на 400 років м. Чигирина».
Перші зображення хреста-пам’ятника та сходів
початку ХХ ст. ми бачимо на серії поштових
листівок «Краєвиди Чигиринщини»: під № 41 –
«Юрьевский парад на горъ», № 6 – «Софиевский
подъем» та № 35 – «Терещенская». Листівки видані
власником магазину фотографічного та книжкового
приладдя Чигирина М. Сквірським 1911-1914 рр. З
напису на листівці під № 6 дізнаємося, що сходи на
Замкову гору на початку ХХ ст. міське населення
називало Софіївським підйомом. Безперечно,
дана назва походить від Софіївської вулиці, на
якій розпочинався перший марш новозбудованих
сходів. 16 травня 1930 р. Шевченківський окружний
виконавчий комітет обов’язковою постановою № 85
вніс у реєстр № 2 «Пам’ятки культури революції
та природи» (окружного значення) Замкову гору в
Чигирині з постаментом, на якому написано про
історичні події та «горожанську» війну, згідно якої
зазначені в цих реєстрах пам’ятки не можуть бути
зруйновані, перебудовані або пошкоджені [5, арк. 48
зв.]. Слідкувати за технічним станом пам’яток, тобто
проводити ремонт, реставрацію в обов’язковому
порядку повинні були підприємства і організації.
Дніпропетровська краєва Інспектура пам’яток
культури та природи взяла їх на державний облік
[6, арк. 49 зв.], але вже у середині 30-х років ХХ ст.
Шевченківська окружна комісія була ліквідована. В
часи політичних репресій зазнало руйнування багато
пам’яток історії та культури, розпочався тривалий
період занепаду пам’яткоохоронної справи.
Підтверджує цей факт світлина хреста-пам’ятника
середини 30-х років ХХ ст., що експонується
в одному із залів музею Б. Хмельницького.
Аналізуючи зображення хреста, робимо висновок,
що технічний стан пам’ятки вкрай незадовільний.
Хрест та постамент потребували реставрації.
У післявоєнні роки м. Чигирин архітектурно
відроджувався за проектом Харківського відділення
інституту «Гипроград» [1, 55]. В 1953 р. на
Чигиринщині працювала експедиція Академії
архітектури УРСР.
З нагоди святкування 300-річчя Переяславської
ради була приділена велика увага стану пам’яток
історії в Чигиринському районі. У 1954 р. під
Замковою горою установили пам’ятний знак
«Кобзар» (скульптор А. Бородай) та стелу на честь
перебування Т.Г. Шевченка в Чигирині у 1843-
1845рр. Підніжжя Замкової гори увінчалося двома
вазонами, які постійно білили вапном. Вони були
виготовлені із нетривких матеріалів, тому в кінці
Хрест-пам'ятник на Замковій горі. 30-ті роки ХХ ст.
ISSN 2218-4805
17
70-х рр. ХХ ст. піддалися руйнації і демонтуванню.
До пам’ятного знаку «Кобзар» побудували 9 сходів
шириною 1100 мм. Навколо хреста-пам’ятника
на Замковій горі поставили металеву огорожу. На
одному із чотирьох наріжних кам’янних стовпів
була вмурована чавунна дошка із написом «Цей
пам’ятник споруджено в 1912 році». Кам’яні сходи
облаштували, довершили та укріпили завдяки
добудові 4-х сходів знизу та 2-х на вершині гори.
З метою упорядкування, обліку та реєстрації
пам’яток Черкащини виконком обласної ради
ухвалив рішення від 23.10.1963 р. № 448 «Про
проведення реєстрації та паспортизації пам’яток
області» [17, 5]. На його виконання Чигиринським
виконкомом було видано розпорядження № 57 від
25.11.1963 року про створення комісії з паспортизації
об’єктів культурної спадщини, яку очолив завідувач
районного відділу культури М.М. Кучман. Пам’ятний
знак на честь героїв битви з польсько-шляхетськими
та турецькими загарбниками у 1964 р. був узятий на
державний облік під № 25. Велике значення у справі
збереження історико-культурної спадщини міста
мало відновлення роботи у 1966 р. Чигиринського
товариства охорони пам’яток. Виконуючи свої
основні функції, Товариство популяризувало
пам’ятки Чигиринського краю. Завдяки плідній
роботі його членів на чолі із головою В.П. Заїченком
видавництво «Мистецтво» надрукувало у 1968
р. 50 000 листівок серії «Історичні пам’ятки
Чигиринщини». Листівка із написом «Черкаська
обл. Чигирин. Козацька могила на Богдановій горі»
зображає хрест-пам’ятник у металевій огорожі.
У зв’язку з тим, що скульптурна фігура
Б. Хмельницького на Замковій горі, яка була зроблена
із нетривкого матеріалу (склобетон), частково
зруйнувалася, обласною владою було ухвалено
постанову № 522 від 10 липня 1969 р., згідно якої
розпочалися демонтаж пам’ятника і численні
будівельні роботи. Зокрема, було створене штучне
озеро та розширена алея, що веде до оглядового
майданчика, здійснена реконструкція хреста-
пам’ятника. Архітектор В. Гнєзділов розробив
новий проект двох маршів сходів, які розсікали
майданчик перед пам’ятником гетьмана, завдяки
чому збільшувалась площа самого майданчика і
кількість сходів. Це дало можливість зробити підйом
на Замкову гору більш пологішим [11].
Місцеві художники І.Т. Запорожченко,
П.М. Настевич, М.І. Кладницький у 60-80-х рр.
ХХ ст. кілька своїх робіт присвятили зображенню
пам’ятного знаку «Хрест» та сходів на Замкову гору.
Картини двох останніх неодноразово експонувалися
у виставкових залах музею Б. Хмельницького.
Наразі у фондах НІКЗ «Чигирин» зберігається 17
світлин хреста-пам’ятника та 4-х сходів на Замкову
гору. Дві фотографії зображають хрест-пам’ятник
початку 80-х років ХХ ст. у розібраному стані. За
свідченням очевидців, під фундаментом пам’ятника
знаходилися залишки людських кістяків. Цей
факт підтверджує гіпотезу про перенесення ще на
початку ХХ ст. останків учасників двох турецько-
татарських походів із цвинтаря на Лучці, тобто із
Воскресінського кладовища на Замкову гору.
Районний відділ культури протягом 60-70-х рр.
ХХ ст. проводив активну роботу по постановці на
державний облік та паспортизації пам’яток історії
Чигиринщини. «Сходи із підпірною стінкою» були
взяті на державний облік рішенням обласного
відділу культури № 177 від 19 березня 1976 р. під
охоронним № 618 [12, 1]. «Пам’ятний знак на честь
героїв битв з польсько-шляхетськими і турецькими
загарбниками (1596-1597, 1677-1678рр.)», згідно
даного рішення, змінив охоронний № 25 на № 1538.
Начальник обласного відділу культури Б.Г. Білик та
інспектор по охороні пам’яток В.В. Косар 14 червня
1977 р. своїми підписами затвердили паспорт на
пам’ятний знак в честь героїв битв з польсько-
шляхетськими та турецькими загарбниками.
Завдяки піднесенню національного руху під
тиском громадськості та з ініціативи Черкаської
обласної ради народних депутатів 7 березня 1989 р.
Рада Міністрів УРСР ухвалила постанову «Про
оголошення комплексу пам’яток історії, культури
та природи м. Чигирина, с. Суботова і урочища
Хрест-пам'ятник на Замковій горі. 1954 р.
Сіверщина в історії України Випуск 4. 2011
18
Холодний Яр у Черкаській області Державним
історико-культурним заповідником». 1995 року
Указом Президента України Заповідник отримав
статус національного закладу.
У 1992 р. на горизонтальному видовому
майданчику, біля підніжжя Богданової гори,
пам’ятний знак на честь перебування Т.Г. Шевченка
в Чигирині 1843, 1845 рр. замінили на новий.
Автором сучасного гранітного пам’ятного знака є
архітектор Ю. Соміков. Цього року було проведено
ремонтно-реставраційні роботи підпірної стінки та
сходів, що ведуть на Богданову гору. В середині 90-х
рр. ХХ ст. поновлюються ремонтно-реставраційні
роботи східців з підпірною стінкою, хреста-
пам’ятника та водостоку. Реставраційні роботи
продовжилися і на початку ХХІ ст.
У 2005 р. була проведена паспортизація об’єктів
культурної спадщини НІКЗ «Чигирин», у тому
числі пам’яток, про які іде мова у статті. З паспорту
дізнаємося: «Пам’ятний знак-хрест установлений
на двохступінчастому постаменті. Постамент у
нижній частині виготовлений з кам’яної шашки,
верхня частина – кам’яна штукатурка, яка місцями
розтріскана. Постамент частково деформований
на вигляд. Загальна висота пам’ятника 4440 мм,
постаменту 2450 мм. Пам’ятник стоїть на бетоновій
площадці площею 41 м2, покритій великорозмірними
гранітними плитами типу «брекчія», з двома
виходами із двох гранітних сходин до основної алеї,
що веде до пам’ятника Б. Хмельницькому» [13, 1].
«Сходи з підпірною стінкою», що є візитною
карткою Чигирина, вважаються унікальним твором
паркової архітектури: «…нижня вхідна площадка
зі сходами виконана з гранітних східців та плити
типу «брекчії», вхідна підпірна стінка викладена
з місцевого пісковику по рельєфу і фіксує нижню
частину гори по вулиці Замковій в межах входу.
Ширина першого маршу сходів 1500 мм, інші сходи
мають ширину 1000-1100 мм. По всій довжині сходів
виконаний бетонний лоток для водовідведення.
Підпірні стінки різновисокі і різноформні, мають
живописний характер. Сходи огороджені дубовими
поручнями та металевими стійками. Загальна
кількість сходів 214 штук» [14, 1].
В умовах становлення незалежної України
дослідження історії пам’яток старовини Чигиринщини
– краю пов’язаного із державотворенням – набувають
державної ваги. Подальша робота над новими
архівними джерелами дасть змогу продовжити і
розширити зазначену тему.
Посилання
1. Вечерский В., Лебедев Г., Махрин В. Историко
-архитектурные предпроэктные исследования к опорным
планам городов УССР / В. Вечерский, Г.Лебедев, В. Махрин. –
К., 1987. – С. 21.
2. Гречило А. Герб міста Чигирина / А. Гречило // Пам’ятки історії
та культури України. [Науковий часопис]. – 2002. – №2. – С. 55.
3. Там само. – С. 56.
4. Там само. – С. 56.
5. Державний архів Черкаської області (далі ДАЧО), Р-184.
оп. 1, спр. 110, арк. 48 зв.
6 ДАЧО, Р-184. оп.1, спр. 11, арк.49 зв.
7. Кривенко С. Розриті могили / С.Кривенко // Пам’ятки
історії та культури України. [Науковий часопис]. – 2002. – № 2
– С. 60.
8. Лазуренко В. Історія Чигиринщини (з найдавніших
часів до сьогодення) / В. Лазуренко. [Навчальний посібник] –
Черкаси: Ваш дім, 2004 – С. 313.
9. Матющенко Б., Шповира Ю., Чабан М. Забутою Україною
/ Б. Матюшенко, Ю. Шаповира. – Дніпропетровськ: Імапрес. –
2006 – С. 18.
10. МПД автора: Кривошея Галина Михайлівна, 1915 р. н.,
м. Чигирин.
11. МПД автора: Столяров Фелікс Іванович, 1941 р. н., м.
Чигирин.
12. НА НІКЗ «Чигирин». Паспорт об’єкта культурної
спадщини «Сходи з підпірною стінкою», 2005. – С.1.
13. НА НІКЗ «Чигирин». Паспорт об’єкта культурної
спадщини «Пам’ятний знак на честь героїв битв з польсько-
шляхетськими й турецькими загарбниками (1596-1597, 1677-
1678рр.)», 2005. – С. 1.
14. Там само. – С. 2.
15. Смирнова И. Тайная история креста / И. Смирнова. –
М., 2006. – С. 249.
16. Формазов А. Страницы русской археологии /
А. Формазов. – М., 1986 – С. 17.
17. Чепурна І. Пам’яткоохоронна робота на Чигиринщині
у 50-60 рр. ХХ ст. / І. Чепурна // Черкащина в контексті історії
України. – 2008. – С. 5.
Перепелица А.И. «Памятный знак в честь героев битв
с польской шляхтой и турецкими захватчиками (1596-
1597, 1677-1678 гг.)» и «Ступеньки с опорной стеной» –
объекты культурного наследия Национального историко-
культурного заповедника «Чигирин».
Национальный историко-культурный заповедник
«Чигирин» занимается охраной памятников археологии,
истории, архитектуры, ландшафта и монументального
искусства Чигиринщины. Среди них объекты культурного
наследия «Памятный знак в честь героев битв с польской
шляхтой и турецкими захватчиками (1596-1597, 1677-1678 гг.)»
и «Ступеньки с опорной стеной» внесены в Государственный
реестр и являются памятниками истории и архитектуры
местного значения.
Ключевые слова: объекты культурного наследия,
памятники истории, памятники архитектуры,
Государственный реестр.
Perepelytsia A.I. «A memorable sign in honor of heroes fighting
against the Polish and turkish aggressors (1596-1597, 1677-1678)»
and «Ladder with retaining wall» are the objects of a cultural
heritage of National Historical and Cultural Reserve «Chyhyryn»
The National Historical and Cultural Reserve «Chyhyryn»
is engaged in protection of monuments of archeology, history,
architecture, landscape and monumental art of Chyhyryn land.
Among them «A memorable sign in honor of heroes fighting against
the Polish and Turkish aggressors (1596-1597, 1677-1678)» and
«Ladder with retaining wall». These objects of a cultural heritage
brought in the state register are historical and architectural
monuments of a local value.
Key words: the objects of a cultural heritage, monuments of
archeology, history, architecture, the state register.
18.03.2011 р.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-68075 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2218-4805 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T17:43:22Z |
| publishDate | 2011 |
| publisher | Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК |
| record_format | dspace |
| spelling | Перепелиця, А.І. 2014-09-16T18:32:20Z 2014-09-16T18:32:20Z 2011 «Пам’ятний знак на честь героїв битв з польсько-шляхетськими й турецькими загарбниками (1596-1597, 1677-1678 роки)» та «Сходи з підпірною стінкою» – об’єкти культурної спадщини Національного історико-культурного заповідника «Чигирин» / А.І. Перепелиця // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2010. — Вип. 3. — С. 14-18. — Бібліогр.: 17 назв. — укр. 2218-4805 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/68075 904+908 (477.46-21)(082) Національний історико-культурний заповідник «Чигирин»
 займається охороною пам’яток археології, історії, архітектури,
 ландшафту та монументального мистецтва Чигиринщини.
 Серед них об’єкти культурної спадщини «Пам’ятний знак на
 честь героїв битв з польсько-шляхетськими й турецькими за
 гарбниками (1596-1597, 1677-1678 рр.)» та «Сходи з підпірною
 стінкою» внесені до Державного реєстру і є пам’ятками
 історії та архітектури місцевого значення. Национальный историко-культурный заповедник
 «Чигирин» занимается охраной памятников археологии,
 истории, архитектуры, ландшафта и монументального
 искусства Чигиринщины. Среди них объекты культурного
 наследия «Памятный знак в честь героев битв с польской
 шляхтой и турецкими захватчиками (1596-1597, 1677-1678 гг.)»
 и «Ступеньки с опорной стеной» внесены в Государственный
 реестр и являются памятниками истории и архитектуры
 местного значения. The National Historical and Cultural Reserve «Chyhyryn»
 is engaged in protection of monuments of archeology, history,
 architecture, landscape and monumental art of Chyhyryn land.
 Among them «A memorable sign in honor of heroes fighting against
 the Polish and Turkish aggressors (1596-1597, 1677-1678)» and
 «Ladder with retaining wall». These objects of a cultural heritage
 brought in the state register are historical and architectural
 monuments of a local value. uk Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК Сіверщина в історії України Пам’яткознавство та пам’яткоохоронна справа «Пам’ятний знак на честь героїв битв з польсько-шляхетськими й турецькими загарбниками (1596-1597, 1677-1678 роки)» та «Сходи з підпірною стінкою» – об’єкти культурної спадщини Національного історико-культурного заповідника «Чигирин» «Памятный знак в честь героев битв с польской шляхтой и турецкими захватчиками (1596- 1597, 1677-1678 гг.)» и «Ступеньки с опорной стеной» – объекты культурного наследия Национального историко- культурного заповедника «Чигирин» «A memorable sign in honor of heroes fighting against the Polish and Turkish aggressors (1596-1597, 1677-1678)» and «Ladder with retaining wall» are the objects of a cultural heritage of National Historical and Cultural Reserve «Chyhyryn» Article published earlier |
| spellingShingle | «Пам’ятний знак на честь героїв битв з польсько-шляхетськими й турецькими загарбниками (1596-1597, 1677-1678 роки)» та «Сходи з підпірною стінкою» – об’єкти культурної спадщини Національного історико-культурного заповідника «Чигирин» Перепелиця, А.І. Пам’яткознавство та пам’яткоохоронна справа |
| title | «Пам’ятний знак на честь героїв битв з польсько-шляхетськими й турецькими загарбниками (1596-1597, 1677-1678 роки)» та «Сходи з підпірною стінкою» – об’єкти культурної спадщини Національного історико-культурного заповідника «Чигирин» |
| title_alt | «Памятный знак в честь героев битв с польской шляхтой и турецкими захватчиками (1596- 1597, 1677-1678 гг.)» и «Ступеньки с опорной стеной» – объекты культурного наследия Национального историко- культурного заповедника «Чигирин» «A memorable sign in honor of heroes fighting against the Polish and Turkish aggressors (1596-1597, 1677-1678)» and «Ladder with retaining wall» are the objects of a cultural heritage of National Historical and Cultural Reserve «Chyhyryn» |
| title_full | «Пам’ятний знак на честь героїв битв з польсько-шляхетськими й турецькими загарбниками (1596-1597, 1677-1678 роки)» та «Сходи з підпірною стінкою» – об’єкти культурної спадщини Національного історико-культурного заповідника «Чигирин» |
| title_fullStr | «Пам’ятний знак на честь героїв битв з польсько-шляхетськими й турецькими загарбниками (1596-1597, 1677-1678 роки)» та «Сходи з підпірною стінкою» – об’єкти культурної спадщини Національного історико-культурного заповідника «Чигирин» |
| title_full_unstemmed | «Пам’ятний знак на честь героїв битв з польсько-шляхетськими й турецькими загарбниками (1596-1597, 1677-1678 роки)» та «Сходи з підпірною стінкою» – об’єкти культурної спадщини Національного історико-культурного заповідника «Чигирин» |
| title_short | «Пам’ятний знак на честь героїв битв з польсько-шляхетськими й турецькими загарбниками (1596-1597, 1677-1678 роки)» та «Сходи з підпірною стінкою» – об’єкти культурної спадщини Національного історико-культурного заповідника «Чигирин» |
| title_sort | «пам’ятний знак на честь героїв битв з польсько-шляхетськими й турецькими загарбниками (1596-1597, 1677-1678 роки)» та «сходи з підпірною стінкою» – об’єкти культурної спадщини національного історико-культурного заповідника «чигирин» |
| topic | Пам’яткознавство та пам’яткоохоронна справа |
| topic_facet | Пам’яткознавство та пам’яткоохоронна справа |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/68075 |
| work_keys_str_mv | AT perepelicâaí pamâtniiznaknačestʹgeroívbitvzpolʹsʹkošlâhetsʹkimiiturecʹkimizagarbnikami1596159716771678rokitashodizpídpírnoûstínkoûobêktikulʹturnoíspadŝininacíonalʹnogoístorikokulʹturnogozapovídnikačigirin AT perepelicâaí pamâtnyiznakvčestʹgeroevbitvspolʹskoišlâhtoiitureckimizahvatčikami1596159716771678ggistupenʹkisopornoistenoiobʺektykulʹturnogonaslediânacionalʹnogoistorikokulʹturnogozapovednikačigirin AT perepelicâaí amemorablesigninhonorofheroesfightingagainstthepolishandturkishaggressors1596159716771678andladderwithretainingwallaretheobjectsofaculturalheritageofnationalhistoricalandculturalreservechyhyryn |