Археологічні дослідження Чернігівського дитинця у 40-х – 60-х рр. ХХ ст.

У статті аналізуються результати досліджень археологічних експедицій під керівництвом Б.О. Рибакова та В.А. Богусевича на території Чернігівського дитинця протягом 40-х – 60-х рр. ХХ ст. В статье проведен анализ результатов исследований археологических экспедиций под руководством Б.А. Рыбаков...

Full description

Saved in:

Bibliographic Details
Published in:	Сіверщина в історії України
Date:	2011
Main Author:	Ясновська, Л.В.
Format:	Article
Language:	Ukrainian
Published:	Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК 2011
Online Access:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/68089
Tags:	Add Tag No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:	Археологічні дослідження Чернігівського дитинця у 40-х – 60-х рр. ХХ ст. / Л.В. Ясновська // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2010. — Вип. 3. — С. 66-69. — Бібліогр.: 27 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

_version_	1859830865793646592
author	Ясновська, Л.В.
author_facet	Ясновська, Л.В.
citation_txt	Археологічні дослідження Чернігівського дитинця у 40-х – 60-х рр. ХХ ст. / Л.В. Ясновська // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2010. — Вип. 3. — С. 66-69. — Бібліогр.: 27 назв. — укр.
collection	DSpace DC
container_title	Сіверщина в історії України
description	У статті аналізуються результати досліджень археологічних експедицій під керівництвом Б.О. Рибакова та В.А. Богусевича на території Чернігівського дитинця протягом 40-х – 60-х рр. ХХ ст. В статье проведен анализ результатов исследований археологических экспедиций под руководством Б.А. Рыбакова и В.А. Богусевича на территории Черниговского детинца в 40-е – 60-е гг. ХХ в. In the article the results of archaeological expeditions led by B.O. Rybakov and V.A Bohusevych on territory of Chernihiv Detinets for 40 - 60’s of the twentieth century.
first_indexed	2025-12-07T15:32:43Z
format	Article
fulltext	Сіверщина в історії України Випуск 4. 2011 66 УДК 902 (477.51) «19» Л.В. Ясновська АРХЕОЛОГІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ЧЕРНІГІВСЬКОГО ДИТИНЦЯ У 40-х – 60-х РОКАХ ХХ СТ. У статті аналізуються результати досліджень археологічних експедицій під керівництвом Б.О. Рибакова та В.А. Богусевича на території Чернігівського дитинця протягом 40-х – 60-х рр. ХХ ст. Ключові слова: Чернігів, дитинець, експедиція, споруда, поселення. Як відомо, систематичні розкопки давньоруських пам’яток Чернігівщини розпочав у 70-х рр. ХІХ ст. Д.Я. Самоквасов. Згодом, у 20-х – 30-х рр. ХХ ст. їх плідно продовжили П.І. Смолічев, М.О. Макаренко, В.І. Моргилевський та ін., але увага дослідників була прикута до курганних і архітектурних старожитностей ІХ-ХІІІ ст. Дослідження найбільш масової категорії археологічних пам’яток краю – городищ і поселень, а особливо літописних міст фактично почалося лише в післявоєнний час, що дозволило виділити 40-ві – 60-ті рр. ХХ ст. в окремий етап в історії вивчення давньо- руських старожитностей Чернігівщини [26]. Саме на цьому етапі починається систематичне вивчення цен- тра літописних сіверян, князівського стольного міста, постійного суперника Києва – Чернігова. Перші післявоєнні дослідження Чернігова значною мірою були пов’язані з вивченням та реставрацією зруйнованих архітектурних пам’яток ХІ – ХІІІ ст.1 Саме на цьому етапі були започатковані археологічні розкопки найдавнішої частини міста – дитинця. Вже влітку 1944 р. Інститут археології АН УРСР разом з Інститутом історії матеріальної культури АН СРСР організували виїзд до Чернігова групи спеціалістів під керівництвом проф. Б.О. Рибакова для з’ясування стану архітектурних та археологічних пам’яток. Після відрядження Б.О. Рибаков запропонував перспективний план археологічних досліджень Чернігова, що включав вивчення могильників у самому місті та на його околицях, дослідження житлових кварталів внутрішнього міста, оборонних споруд та реконструкцію валів, вивчення чернігівської архітектури та монастирів [2; 19, 204]. За рішенням Всесоюзної археологічної наради 1945 р. та археологічної конференції Української Академії наук УРСР від 5 червня 1946 р. про археологічне дослідження міст Київської Русі та на підставі відкритого листа дирекції ІІМК АН СРСР виконком Чернігівської міськради дозволив проведення наукових розкопок давніх споруд у східній частині Чернігівського дитинця [19, 204; 9, 175]. У липні – серпні 1946 р. Чернігівська археологічна експедиція ІА АН СРСР під керівництвом 1. Результати архітектурних досліджень доби Київської Русі будуть розглянуті в окремій розвідці. Б.О. Рибакова розпочала систематичні розкопки Чернігова. У роботі експедиції брали участь представники різних установ: від ІА АН УРСР – О.О. Попко, від Державного історичного музею – В.А. Мальм, від ІІМК АН СРСР – Н.К. Лісіцина, Т.В. Ніколаєва, Г.Ф. Соловйова, представник Московського архітектурного інституту художник- архітектор І.М. Савєлов, фотограф П.О. Максимов та студенти московських вузів. Перед експедицією була поставлено завдання дослідити північно- східну частину дитинця, де знаходився князівський двір Святослава Всеволодовича, і залишків церкви ХІІ ст., якій загрожував обвал у води р. Стрижень [21, 3]. Під час розкопок 1946 р. Б.О. Рибаковим у його північно-східній частині, уздовж тераси р. Стрижень (упродовж 71 м), Б.О. Рибаков констатував переростання шарів VII-VIII ст. у більш пізні, зафіксував землянку з ліпною керамікою, глиняне пряслице, кістяні проколки. Ця будівля була віднесена Б.О. Рибаковим до ранньослов’янського селища, що дало початок Чернігову [20, 64-65]. Крім того, було зафіксовано розміри насипу валу між Погорілою та Водною брамами – у підошві вал мав розмір до 12 м, а над ним, ймовірно, був насип висотою до 5-6 м [21, 11]. У зв’язку з руйнацією фундаментів Благовіщенської церкви розпочалися її розкопки, що змінило плани експедиції. Попередники вважали, що досліджуть Михайлівську церкву 1174 р. (Т.В. Кибальчич, Д.Я. Самоквасов, П.М. Добровольський, П.С. Кармалей, М.А. Сахновський) [10; 12; 23], але П.І. Смолічев стверджував, що мова йде про дослідження Благовіщенського храму [24, 144]. Уздовж берега р. Стрижень, в північно-східній частині дитинця, на місці попередніх досліджень було закладено розкопи загальною площею 374 кв. м. Проведені роботи дозволили Б.О. Рибакову погодитися з висновками П.І. Смолічева, що тут знаходилась саме Благовіщенська церква 1186 р., а не Михайлівська. Було визначено розміри пам’ятки (26 х 34 м), зроблено реконструкцію плану церкви [9]. Під час розкопок 1946 р. було знайдено 7 фрагментів різьблених білокам’яних плит, ототожнених з уламками ківорію, що розміщувався в глибині середнього нефу. Вперше серед усіх давньоруських храмових підлог була зафіксована мозаїка з павичем. На стінах церкви були зафіксовані рештки фрескового розпису [10, 74-82]. Експедиція Б.О. Рибакова здійснила спробу визначити місце розташування Михайлівської церкви 1174 р. Шляхом закладання розкопів на відстані «в 52 сажнях» (111 м) на схід від Спаського собору, про що свідчили плани дитинця кінця ХVIII ст., та за спогадами О.О. Попка, який в 1941 р. під час випадкових земляних робіт по упорядкуванню території під шпиталь (приміщення сучасного Художнього музею) бачив давньоруську кладку, але виявити залишки кладки ISSN 2218-4805 67 не вдалося, було прийнято рішення про продовження пошуків наступного року [21, 4-5]. Загалом за перший польовий сезон експедиція Б.О. Рибакова на території Чернігівського дитинця дослідила 494 м2. У грудні 1946 р. завідувач відділу слов’янських племен та міст Київської Русі ІА АН УРСР В.А. Богусевич запропонував на 1947 р. планову тему «Давньоруське місто: його будова й культура» [15, 6]. Це передбачало проведення польових досліджень на території Чернігова, за визначенням директора ІА АН УРСР П.П. Єфименка, – «наименее изученого» серед найбільших міст Русі [6, 19]. Звітуючись на засіданні відділу слов’янських племен та міст Київської Русі у травні 1947 р., Б.О. Рибаков зазначив, що «раскопки всего Чернигова хватит на 150 лет при грандиозных размерах вроде Ольвийских». Планувалося проведення «работ в Чернигове не меньше, чем на 10 лет», а «основные силы сосредоточить в детинце». Б.О. Рибаков вважав, що проводити розкопки «булавочними уколами» не можна, адже це зашкодить дитинцю. На його думку, треба проводити систематичні розкопки значними площами, для чого треба залучити «10-20 здоровых землекопов-студентов в возрасте 18-20 лет» [16, 28]. Щодо участі в розкопках Чернігівського музею, вирішили, що він «не обладает средствами и штаты его маломощны. Участие принимает в качестве зрителя и рабочих землекопов» [16, 29]. У 1947 р. дослідження Благовіщенської церкви було завершено й водночас продовжено пошуки Михайлівської. Під час розкопок Благовіщенської церкви були знайдені уламки амфор-корчаг, які, за припущенням Б.О. Рибакова, могли бути фрагментами голосників. Експедиція дослідила галерею-усипальницю та зафіксувала 5 гробниць. Серед них виділяється гробниця № 4, розташована по центру південної камери і хронологічно близька до часу побудови собору. На думку Б.О. Рибакова, можна припустити, що це – поховання князя Всеволода Святославовича [20, 77-78] – будівничого Михайлівської (1174 р.) та Благовіщенської (1186 р.) церков. М.М. Герасимов, виконавши реконструкцію м’яких частин черепа, також схильний до гіпотези, виказаної Б.О. Рибаковим, враховуючи стать, вік, походження та фізичну силу [7, 93-94]. Дослідження Благовіщенської церкви у 1947 р. дали можливість зафіксувати поблизу її стін залиш- ки жител наземного типу та землянок, що передува- ли будівництву на цьому місці цієї культової спору- ди. Залишки великого житла ХІІ ст., де були знайдені багатобарвні полив’яні плитки, на думку Б.О. Риба- кова, належали князівському дружинникові, де були знайдені багатобарвні поливні плитки [20, 66]. Роз- копки Б.О. Рибакова протягом 1946-1947 рр. не визна- чили точного місця розташування князівського двору Святослава Всеволодовича, адже головні дослідження були зосереджені на розкопках Благовіщенської церкви та спробі відшукати місцезнаходження Михайлівської. Тому це питання залишилося відкритим, а подальші роботи в північно-східній частині дитинця продовжу- вала експедиція ІА АН УРСР. У 1947 р. Чернігівська археологічна експедиція ІА АН УРСР під керівництвом В.А. Богусевича шляхом застосування «раскопочной методики разведочного порядка» продовжила вивчення історичної топографії міста та стратиграфії на території дитинця. До складу експедиції увійшли заступник начальника О.О. Попко та співробітники ІА АН УРСР С. Дьомін, Ю. Колосов, І. Євсейчик, А. Саченко, Г. Попко, В. Водоложська [6, 2]. Розвідкові розкопи були закладені на території дитинця: на схід від Спаського собору, на захід від будинку Лизогуба, на території Верхнього Замку та в південно-західній частині дитинця (Кремля). Майже на всіх розкопах, закладених В.А. Богусевичем на території давнього чернігівського дитинця, біля Спаського собору і далі на схід до берега р. Стрижень, були виявлені матеріали VII-VIII ст. На думку дослідника, до виникнення міста тут існувало велике слов’янське поселення [6, 6]. Відсутність залишків жител, господарчих будівель та наявність поховання за обрядом трупоспалення на стороні в горщику, на відстані 50 м на схід від Спаського собору, дозволило досліднику зробити висновок про наявність на цій території дохристиянського могильника [5, 119], що підтверджується і назвою місцевості «Могилки», що зберігалася аж до кінця ХVIII ст. [25, 242]. На жаль, розкопки 1947 р. у південній (48 кв. м) та південно-західній (16 кв. м) частинах Верхнього Замку призвели до помилкових висновків щодо походження Цитаделі, яку В.А. Богусевич вважав бастіоном, збудованим у другій половині XVII – на початку XVIII ст. [4, 63]. Думку Д.Я. Самоквасова, що цей пагорб є найдавнішим городищем-дитинцем Чернігова, підтвердили розкопки П.М. Гребня та В.П. Коваленка у 1989 р. [8, 13]. Додаткову інформацію про топографію дитинця надав розкоп на захід від будинку Лизогуба. Було зафіксовано рів, що розділяв дитинець з півдня на північ і не фіксувався на планах XVIII ст. [6, 11]. Щодо розташування Михайлівської церкви, В.А. Богусевич висловив думку, що «на місці цієї церкви в 1804 р. був збудований будинок, в якому до Великої Вітчизняної війни містився Чернігівський історико-краєзнавчий музей» [5, 122]. Дирекція ІА АН УРСР у листопаді 1947 р. запропонувала відділу слов’янських племен та міст Київської Русі для подальшої роботи дві теми: «Східно-слов’янські племена до утворення Київської Русі» та «Феодальне місто». В.Й. Довженок визнав, що для цього потрібно «2-3 года посвятить разведкам». Було порушено питання про зміцнення Чернігівської археологічної експедиції кількісним складом, Сіверщина в історії України Випуск 4. 2011 68 а М.Ю. Брайчевський на грудневому засіданні поставив питання про необхідність «активизировать Черниговский музей опытными археологами за счет выпуска Киевского университета» [16, 46 зв.]. Таким фахівцем стала М.А. Попудренко (Черепинська). Північно-східну ділянку Чернігівського дитинця продовжила вивчати експедиція ІА АН УРСР під керівництвом В.А. Богусевича у 1949 та 1951 рр. За ці роки було закладено 8 розкопів загальною площею 768 кв. м. Розкопки В.А. Богусевича дозволили уточнити топографію давнього дитинця. Так, у 1951 р. було розкопано рів ХІ ст., який дав уявлення про східну межу дитинця до ХІІ ст. [3, 6] Заповнення рову свідчили, що він був засипаний у другій половині ХІІ ст., коли Святослав Всеволодович переніс князівський двір у північно-східну частину дитинця. Саме на цій території, що традиційно зветься «другим князівським двором», були досліджені споруди ІХ- Х ст. та ХІІ-ХІІІ ст. Знахідки численних брусків міді, олова, свинцю, ливарної формочки для відливання орнаментованих перснів, залізні шлаки, криця, шари з домішками трісок та дубової кори, великий ніж для вичинки шкір свідчили про існування у ХІІ-ХІІІ ст. на цій ділянці дитинця ремісничих майстерень – ювелірного, ливарницького та шкіряного виробництва. На можливість вважати цю ділянку дитинця князівським двором вказує і знахідка князівської вислої печатки із зображенням на одному боці Михаїла-архангела, на другому – фігури Федора [3, 5-6]. Продовженням робіт на території Чернігова ста- ли дослідження Радянсько-Болгарської експедиції 1956 р., пов’язані із розробкою сектором слов’яно- руської археології ІІМК АН СРСР теми «Місто та село в Давній Русі». До складу експедиції входили пред- ставники ІІМК АН СРСР, ІА АН УРСР, ІА АН БНР, МДУ, КДУ, ЧІМ, ІІ АН БРСР (начальник експедиції Б.О. Рибаков, заступник по чернігівському загону С.А. Плетньова, наукові співробітники В.П. Даркевич, І.І. Єдомаха, Е.М. Загорульский, Т.І. Макарова, Г.Г. Мезенцева, Л.Д. Поболь, В.К.Пудових, Н.В. Тухтіна, реставратор Н.М. Немнонова, фотограф Л.М. Петров і студенти МГУ, КГУ). У першу чергу експедиція звернулася до вивчення залишків архітектурної пам’ятки, відкритої В.К. Гончаровим у 1955 р. під час прокладання будівельниками каналізаційної траншеї в північно- східній частині чернігівського дитинця [14, 1]. Було виявлено, зокрема, рештки фундаментів західної, південної та північної стін, залишки двох західних підкупольних стовпів та розвал східного. Наявність цих стовпів, а також залишків апсиди, свідчили про культовий характер споруди. Результати розкопок 1956 р., дали можливість приблизно відтворити план храму та деякі його пропорції [1]. Розкрита ділянка (загальна площа 300 кв. м) дозволила виявити низку споруд Х – початку ХІІ ст., які передували часу будівництва церкви. На думку дослідників, залишки землянок могли бути частиною вулиці стародавнього дитинця [22, 16]. У складі Радянсько-Болгарської експедиції АН СРСР під керівництвом Б.О. Рибакова в 1956 р. співробітник Чернігівського історичного музею І.І. Єдомаха провів перші самостійні археологічні роботи. Ним на території дитинця було досліджено 54 кв. м. Потрібно відмітити, що шурф А та розкоп ІІІ закладалися з метою встановлення потужності та характеру культурного шару в межах князівського двору ХІІ ст. Серед речового матеріалу були зафіксовані уламки плінфи ХІІ ст. та смальти, що навело І.І. Єдомаху на думку про розташування в цій частині дитинця «древнего кирпичного здания, нащупать которое не удалось» [22, 17-21]. Лише у 80-х рр. ХХ ст. В.П. Коваленко та П.О. Раппопорт прийдуть до висновку, що саме між будинками історичного та художнього музеїв розташовувалась Михайлівська церква (1174 р.) [13, 52-53]. Загальна площа розкопів Радянсько-Болгарської експедиції на території чернігівського дитинця склала 511 кв. м. На цьому етапі слід відзначити доробок співробітників Чернігівського історичного музею О.О. Попка, І.І. Єдомахи, М.А. Попудренко, В.І. Мурашки, що вели спостереження за будівельними роботами на території древнього Чернігова. Це дозволило зібрати археологічні колекції, що поповнили фонди Чернігівського історичного музею. Крім того, вони брали участь у роботах археологічних експедицій Б.О. Рибакова, В.А. Богусевича, здобуваючи досвід проведення археологічних робіт у місті. За їхньою участю у 1967 р. розпочала свою діяльність спелеоархеологічна секція міської організації Українського товариства охорони пам’яток історії та культури, члени якої вже у 1969 р. провели розкопки на території стародавнього дитинця і на північний схід від Борисоглібського собору зафіксували залишки невідомої в Чернігові архітектурної пам’ятки ХІ ст. та гробниці, складеної з такої ж плінфи, як і П’ятницька церква [11]. Отже протягом 40-х – 60-х рр. ХХ ст. в Чернігові працювали експедиції академічних Інститутів Москви та Києва і водночас тривало формування нової генерації місцевих фахівців. Новий етап археологічних досліджень Чернігівського дитинця розпочався у 70-х роках ХХ ст., коли масштаби розкопок, які здійснювались здебільшого місцевими науковцями, помітно зросли [27]. Посилання 1. Беляев А.А. Из истории зодчества древнего Чернигова / А.А. Беляев // Проблемы истории СССР. – М., 1974. – Т. 4. – С. 3-18. 2. Бліфельд Д.І. Сучасний стан археологічних і архітектурних пам’яток Чернігова / Д.І. Бліфельд // Археологія. – К., 1947. – Т. 1. – С. 197-198; 3. Богусевич В.А. Археологічні розкопки в Чернігові в 1949 та 1951 рр. / В.А. Богусевич // Археологічні пам’ятки. – К., 1955. – Т. 5 . – С. 4-11. ISSN 2218-4805 69 4. Богусевич В.А. Древній Чернігів за археологічними даними / В.А. Богусевич // Вісник АН УРСР. – К., 1952. – № 1. – С. 63-72. 5. Богусевич В.А. Про топографію древнього Чернігова / В.А. Богусевич // Археологія. – 1951. – Т. 5. – С. 116-126. 6. Богусевич В.А. Черниговская археологическая экспедиция 1947 г. / В.А. Богусевич // НА ІА НАНУ. – 1947/20. – 20 с. 7. Герасимов М.М. Князь Святослав Всеволодович (ок. 1125 – 1194 гг.) (Опыт исторической характеристики) / М.М. Герасимов // МИА. – М.; Л., 1949. – № 11. – Т. 1. – С. 93-94. 8. Гребінь П.М. Дослідження Верхнього Замку в Чернігові в 1989 р. / П.М. Гребінь, В.П. Коваленко // Старожитності Південної Русі. – Чернігів, 1993. – С. 13-17. 9. Державний архів Чернігівської област, ф. Р.-90, оп. 3, спр. 52, 195 арк. 10. Добровольский П.М. Где находились старинные, не существующие ныне, храмы г. Чернигова / П.М. Добровольский // Труды XIV Археологического съезда в Чернигове. – М.: Типография Общества распространения полезных книг, 1911. – Т. ІІІ. – Протоколы. – С. 112-113. 11. Єдомаха І.І. Вивчення стародавнього Чернігова / І.І. Єдомаха, А.А. Карнабед // Український історичний журнал. – 1970. – № 1. – С. 157-158. 12. Кибальчич Т.В. Археологическая находка / Т.В. Кибальчич // Черниговские епархиальные известия. – 1878. – № 25. – Часть неофициальная. – С. 301-308. 13. Коваленко В.П. Этапы развития древнерусской архитектуры Чернигово-Северской земли / В.П. Коваленко, П.А. Раппопорт // Russia Mediaevals. – t. VII. I. – 1992. – Munchen. – Р. 39-61. 14. Науковий архів (далі - НА ІА НАН України). – 1953/6, Ф.експ. 3487, с. 1. 15. НА ІА НАН України, ф. 50, оп. 1, спр. 41, 112 арк. 16. НА ІА НАН України, ф. 50, оп. 1, спр. 55, 98 арк. 17. Отчет о деятельности Черниговской губернской ученой архивной комиссии за 1909 год. – Чернигов: Типография Губернского земства, 1910. – 26 с. 18. Рибаков Б.О. Благовіщенська церква у Чернігові 1186 року за даними розкопок / Б.О. Рибаков // Архітектурні пам’ятки: Збірник наукових праць. – К., 1950. – С. 55-63. 19. Рибаков Б.О. Підсумки і перспектива археологічного дослідження Переяслава і Чернігова / V наукова конференція ІА АН УРСР (1 – 5 червня 1946 р.) / Б.О. Рибаков // Археологія. – К., 1948. – Т. 2. – С. 204-205. 20. Рыбаков Б.А. Древности Чернигова / Б.А. Рыбаков // Материалы и исследования по археологии СССР (далі МИА) – М.- Л., 1949. – № 11. – С. 7-99. 21. Рыбаков Б.А. Раскопки в черниговском детинце в 1946 г./ Б.А. Рыбаков // Науковий архів ІА НАН України. – 1946/26. –48 с. 22. Рыбаков Б.А. Отчет Советско-Болгарской експедиции 1956 г. // НА ІА НАН України. – 1956/24. – Ф. експ. № 2646. –56 с. 23. Самоквасов Д.Я. Новые археологические исследования и находки в Чернигове и его окрестностях / Д.Я. Самоквасов // Черниговские губернские ведомости. – 1878. – 35. – Часть неофициальная. – С. 1-3. 24. Смолічев П.І. Чернігів та його околиці за часів великокнязівських / П.І. Смолічев // Чернігів та Північне Лівобережжя. – К., 1928. – С. 144. 25. Шафонский А.Ф. Черниговского наместничества топографическое описание / А.Ф. Шафонский. – К., 1851. – 697 с. 26. Ясновська Л.В. Археологічні дослідження давньоруських старожитностей Чернігівщини у 40-60-х рр. ХХ ст. / Л.В. Ясновська // Сіверянський літопис. – 1998. – № 6. – С. 37–48. 27. Ясновська Л.В. Археологічні дослідження середньовічного дитинця Чернігова 70 – початку 90-х рр. ХХ ст. / Л.В. Ясновська // Чернігів у середньовічній та модерній історії Центрально-Східної Європи: Збірник наукових праць, присвячений 1100 літтю першої літописної згадки про Чернігів. – Чернігів, 2007. – С. 402-415. Ясновская Л.В. Археологические исследования Черниговского детинца в 40-е – 60-е годы ХХ в. В статье проведен анализ результатов исследований археологических экспедиций под руководством Б.А. Рыбакова и В.А. Богусевича на территории Черниговского детинца в 40-е – 60-е гг. ХХ в. Ключевые слова: Чернигов, детинец, экспедиция, сооружение, поселение. Yasnovska L.V. Archaeological investigation of Chernihiv Detinets in the 40 – 60th years of the twentieth century In the article the results of archaeological expeditions led by B.O. Rybakov and V.A Bohusevych on territory of Chernihiv Detinets for 40 - 60’s of the twentieth century. Key words: Chernihiv, Detinets, expedition, building, settlement. 02.04.2011 р. УДК 738.004.4 О.Г. Ликова ПРОБЛЕМИ ЗБЕРІГАННЯ МОНУМЕНТАЛЬНИХ ГЛИНЯНИХ СКУЛЬПТУР ПРОСТО НЕБА Висвітлено головні проблеми зберігання монументальної глиняної скульптури просто неба у Національному музеї- заповіднику українського гончарства в Опішному і окреслено шляхи їх розв’язання. Ключові слова: Національна галерея, музей-заповідник, монументальна глиняна скульптура, зберігання. Питанню зберігання музейних колекцій загалом та глиняних виробів у фондосховищах та експозиційних приміщеннях зокрема присвячених багато праць, розроблено цілий комплекс рекомендацій та методик [1]. Вперше систему обліку і зберігання музейних фондів країни на державному рівні було затверджено Міністерством культури СРСР (наказ від 26 липня 1965 року) у «Положенні про музейний фонд СРСР» та «Інструкції про облік та зберігання музейних цінностей музеїв системи Міністерства культури СРСР» (1968), якою визначено порядок комплектування, обліку, зберігання й наукового опису пам’яток матеріальної і духовної культури та природничої історії. З набуттям Україною незалежності, певний час музейні працівники продовжували користуватися інструкціями, виданими за часів радянської держави. І лише у липні 2000 р. постановою Кабінету Міністрів України було затверджене «Положення про музейний фонд України», до якого у листопаді 2010 року внесені певні зміни. У 2008 р. був поданий проект «Інструкції з обліку, зберігання та використання музейних предметів і колекцій державної частини Музейного фонду України», який до цього часу залишається не
id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-68089
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn	2218-4805
language	Ukrainian
last_indexed	2025-12-07T15:32:43Z
publishDate	2011
publisher	Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК
record_format	dspace
spelling	Ясновська, Л.В. 2014-09-16T19:24:00Z 2014-09-16T19:24:00Z 2011 Археологічні дослідження Чернігівського дитинця у 40-х – 60-х рр. ХХ ст. / Л.В. Ясновська // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2010. — Вип. 3. — С. 66-69. — Бібліогр.: 27 назв. — укр. 2218-4805 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/68089 902 (477.51) «19» У статті аналізуються результати досліджень археологічних експедицій під керівництвом Б.О. Рибакова та В.А. Богусевича на території Чернігівського дитинця протягом 40-х – 60-х рр. ХХ ст. В статье проведен анализ результатов исследований археологических экспедиций под руководством Б.А. Рыбакова и В.А. Богусевича на территории Черниговского детинца в 40-е – 60-е гг. ХХ в. In the article the results of archaeological expeditions led by B.O. Rybakov and V.A Bohusevych on territory of Chernihiv Detinets for 40 - 60’s of the twentieth century. uk Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК Сіверщина в історії України Археологічні дослідження Чернігівського дитинця у 40-х – 60-х рр. ХХ ст. рхеологические исследования Черниговского детинца в 40-е – 60-е годы ХХ в. Archaeological investigation of Chernihiv Detinets in the 40 – 60 th years of the twentieth century Article published earlier
spellingShingle	Археологічні дослідження Чернігівського дитинця у 40-х – 60-х рр. ХХ ст. Ясновська, Л.В.
title	Археологічні дослідження Чернігівського дитинця у 40-х – 60-х рр. ХХ ст.
title_alt	рхеологические исследования Черниговского детинца в 40-е – 60-е годы ХХ в. Archaeological investigation of Chernihiv Detinets in the 40 – 60 th years of the twentieth century
title_full	Археологічні дослідження Чернігівського дитинця у 40-х – 60-х рр. ХХ ст.
title_fullStr	Археологічні дослідження Чернігівського дитинця у 40-х – 60-х рр. ХХ ст.
title_full_unstemmed	Археологічні дослідження Чернігівського дитинця у 40-х – 60-х рр. ХХ ст.
title_short	Археологічні дослідження Чернігівського дитинця у 40-х – 60-х рр. ХХ ст.
title_sort	археологічні дослідження чернігівського дитинця у 40-х – 60-х рр. хх ст.
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/68089
work_keys_str_mv	AT âsnovsʹkalv arheologíčnídoslídžennâčernígívsʹkogoditincâu40h60hrrhhst AT âsnovsʹkalv rheologičeskieissledovaniâčernigovskogodetincav40e60egodyhhv AT âsnovsʹkalv archaeologicalinvestigationofchernihivdetinetsinthe4060thyearsofthetwentiethcentury

Археологічні дослідження Чернігівського дитинця у 40-х – 60-х рр. ХХ ст.

Institution

Similar Items