Проблеми зберігання монументальних глиняних скульптур просто неба
Висвітлено головні проблеми зберігання монументальної глиняної скульптури просто неба у Національному музеї-заповіднику українського гончарства в Опішному і окреслено шляхи їх розв’язання. Освещены главные проблемы хранения монументальной глиняной скульптуры под открытым небом в Национальном муз...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Сіверщина в історії України |
|---|---|
| Дата: | 2011 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК
2011
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/68090 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Проблеми зберігання монументальних глиняних скульптур просто неба / О.Г. Ликова // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2010. — Вип. 3. — С. 69-71. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859814729162162176 |
|---|---|
| author | Ликова, О.Г. |
| author_facet | Ликова, О.Г. |
| citation_txt | Проблеми зберігання монументальних глиняних скульптур просто неба / О.Г. Ликова // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2010. — Вип. 3. — С. 69-71. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Сіверщина в історії України |
| description | Висвітлено головні проблеми зберігання монументальної
глиняної скульптури просто неба у Національному музеї-заповіднику українського гончарства в Опішному і окреслено
шляхи їх розв’язання.
Освещены главные проблемы хранения монументальной
глиняной скульптуры под открытым небом в Национальном
музее-заповеднике украинского гончарства в Опошне и описаны
пути их решения.
The article is about the main problems of storage of monumental
clay sculptures outdoors at the National Museum of Ukrainian
Pottery in Opishne and it described the ways of their solution.
|
| first_indexed | 2025-12-07T15:21:41Z |
| format | Article |
| fulltext |
ISSN 2218-4805
69
4. Богусевич В.А. Древній Чернігів за археологічними
даними / В.А. Богусевич // Вісник АН УРСР. – К., 1952. – № 1.
– С. 63-72.
5. Богусевич В.А. Про топографію древнього Чернігова /
В.А. Богусевич // Археологія. – 1951. – Т. 5. – С. 116-126.
6. Богусевич В.А. Черниговская археологическая
экспедиция 1947 г. / В.А. Богусевич // НА ІА НАНУ. –
1947/20. – 20 с.
7. Герасимов М.М. Князь Святослав Всеволодович (ок. 1125 –
1194 гг.) (Опыт исторической характеристики) / М.М. Герасимов
// МИА. – М.; Л., 1949. – № 11. – Т. 1. – С. 93-94.
8. Гребінь П.М. Дослідження Верхнього Замку в Чернігові
в 1989 р. / П.М. Гребінь, В.П. Коваленко // Старожитності
Південної Русі. – Чернігів, 1993. – С. 13-17.
9. Державний архів Чернігівської област, ф. Р.-90, оп. 3,
спр. 52, 195 арк.
10. Добровольский П.М. Где находились старинные, не
существующие ныне, храмы г. Чернигова / П.М. Добровольский
// Труды XIV Археологического съезда в Чернигове. – М.:
Типография Общества распространения полезных книг, 1911. –
Т. ІІІ. – Протоколы. – С. 112-113.
11. Єдомаха І.І. Вивчення стародавнього Чернігова /
І.І. Єдомаха, А.А. Карнабед // Український історичний журнал.
– 1970. – № 1. – С. 157-158.
12. Кибальчич Т.В. Археологическая находка /
Т.В. Кибальчич // Черниговские епархиальные известия. – 1878.
– № 25. – Часть неофициальная. – С. 301-308.
13. Коваленко В.П. Этапы развития древнерусской
архитектуры Чернигово-Северской земли / В.П. Коваленко,
П.А. Раппопорт // Russia Mediaevals. – t. VII. I. – 1992. –
Munchen. – Р. 39-61.
14. Науковий архів (далі - НА ІА НАН України). – 1953/6,
Ф.експ. 3487, с. 1.
15. НА ІА НАН України, ф. 50, оп. 1, спр. 41, 112 арк.
16. НА ІА НАН України, ф. 50, оп. 1, спр. 55, 98 арк.
17. Отчет о деятельности Черниговской губернской ученой
архивной комиссии за 1909 год. – Чернигов: Типография
Губернского земства, 1910. – 26 с.
18. Рибаков Б.О. Благовіщенська церква у Чернігові
1186 року за даними розкопок / Б.О. Рибаков // Архітектурні
пам’ятки: Збірник наукових праць. – К., 1950. – С. 55-63.
19. Рибаков Б.О. Підсумки і перспектива археологічного
дослідження Переяслава і Чернігова / V наукова конференція ІА
АН УРСР (1 – 5 червня 1946 р.) / Б.О. Рибаков // Археологія. –
К., 1948. – Т. 2. – С. 204-205.
20. Рыбаков Б.А. Древности Чернигова / Б.А. Рыбаков //
Материалы и исследования по археологии СССР (далі МИА) –
М.- Л., 1949. – № 11. – С. 7-99.
21. Рыбаков Б.А. Раскопки в черниговском детинце в
1946 г./ Б.А. Рыбаков // Науковий архів ІА НАН України. –
1946/26. –48 с.
22. Рыбаков Б.А. Отчет Советско-Болгарской експедиции
1956 г. // НА ІА НАН України. – 1956/24. – Ф. експ. № 2646. –56 с.
23. Самоквасов Д.Я. Новые археологические исследования
и находки в Чернигове и его окрестностях / Д.Я. Самоквасов
// Черниговские губернские ведомости. – 1878. – 35. – Часть
неофициальная. – С. 1-3.
24. Смолічев П.І. Чернігів та його околиці за часів
великокнязівських / П.І. Смолічев // Чернігів та Північне
Лівобережжя. – К., 1928. – С. 144.
25. Шафонский А.Ф. Черниговского наместничества
топографическое описание / А.Ф. Шафонский. – К., 1851. – 697 с.
26. Ясновська Л.В. Археологічні дослідження давньоруських
старожитностей Чернігівщини у 40-60-х рр. ХХ ст. / Л.В. Ясновська
// Сіверянський літопис. – 1998. – № 6. – С. 37–48.
27. Ясновська Л.В. Археологічні дослідження середньовічного
дитинця Чернігова 70 – початку 90-х рр. ХХ ст. / Л.В. Ясновська //
Чернігів у середньовічній та модерній історії Центрально-Східної
Європи: Збірник наукових праць, присвячений 1100 літтю першої
літописної згадки про Чернігів. – Чернігів, 2007. – С. 402-415.
Ясновская Л.В. Археологические исследования
Черниговского детинца в 40-е – 60-е годы ХХ в.
В статье проведен анализ результатов исследований
археологических экспедиций под руководством Б.А. Рыбакова и
В.А. Богусевича на территории Черниговского детинца в 40-е
– 60-е гг. ХХ в.
Ключевые слова: Чернигов, детинец, экспедиция,
сооружение, поселение.
Yasnovska L.V. Archaeological investigation of Chernihiv
Detinets in the 40 – 60th years of the twentieth century
In the article the results of archaeological expeditions led by
B.O. Rybakov and V.A Bohusevych on territory of Chernihiv Detinets
for 40 - 60’s of the twentieth century.
Key words: Chernihiv, Detinets, expedition, building,
settlement.
02.04.2011 р.
УДК 738.004.4
О.Г. Ликова
ПРОБЛЕМИ ЗБЕРІГАННЯ
МОНУМЕНТАЛЬНИХ ГЛИНЯНИХ
СКУЛЬПТУР ПРОСТО НЕБА
Висвітлено головні проблеми зберігання монументальної
глиняної скульптури просто неба у Національному музеї-
заповіднику українського гончарства в Опішному і окреслено
шляхи їх розв’язання.
Ключові слова: Національна галерея, музей-заповідник,
монументальна глиняна скульптура, зберігання.
Питанню зберігання музейних колекцій загалом та
глиняних виробів у фондосховищах та експозиційних
приміщеннях зокрема присвячених багато праць,
розроблено цілий комплекс рекомендацій та методик
[1]. Вперше систему обліку і зберігання музейних
фондів країни на державному рівні було затверджено
Міністерством культури СРСР (наказ від 26 липня
1965 року) у «Положенні про музейний фонд СРСР» та
«Інструкції про облік та зберігання музейних цінностей
музеїв системи Міністерства культури СРСР»
(1968), якою визначено порядок комплектування,
обліку, зберігання й наукового опису пам’яток
матеріальної і духовної культури та природничої
історії. З набуттям Україною незалежності, певний
час музейні працівники продовжували користуватися
інструкціями, виданими за часів радянської держави. І
лише у липні 2000 р. постановою Кабінету Міністрів
України було затверджене «Положення про музейний
фонд України», до якого у листопаді 2010 року внесені
певні зміни. У 2008 р. був поданий проект «Інструкції
з обліку, зберігання та використання музейних
предметів і колекцій державної частини Музейного
фонду України», який до цього часу залишається не
Сіверщина в історії України Випуск 4. 2011
70
температур призводить до зниження необхідної
міцності та сталості об’єму глиняного виробу [5, 192-
196]. Яскравим прикладом невідповідності наявної і
необхідної для зберігання температур стала робо-
та «Лев при двох головах» Василя Омеляненка. Це
найбільша монолітна монументальна скульптура
на подвір’ї музею-заповідника. Вона була створена
майстром на конкретно визначеному місці, де й ви-
палювалася. Для цього навколо лева було спеціально
побудоване горно. Зрозуміло, що в такому горні не-
можливо було досягти необхідної температури. В
результаті реставратори змушені щороку проводити
роботи, щоб зберегти цю скульптуру.
Щоб продовжити термін експонування глиняних
скульптур, потрібно обов’язково враховувати волого-
температурний та світловий режими. Для глиняних
виробів при їх зберіганні найбільш небезпечними є
висока вологість, низька температура та різкі перепади
температури й вологості. Коливання вологості
в керамічних виробах сприяє розвитку процесу
кристалізації та рекристалізації солей, який може
призвести до розшарування пористої кераміки та
повного руйнування виробів. В «Инструкции по
учёту и хранению музейных ценностей, находящихся
в государственных музеях СССР» [2] зазначено, що
для зберігання та експонування глиняних творів у
приміщеннях оптимальна температура повинна бути
близько +18°С, а безпечні межі відносної вологості
повітря – 50-65 %. Зрозуміло, що просто неба
забезпечити подібні умови неможливо. Особливо
негативний влив зміни температури й рівня вологості
проявляється в осінньо-зимовий період, коли постійні
перепади температури спричиняють замерзання-
розмерзання наявної у скульптурі вологи, рівень якої,
до речі, в цей період теж значно збільшується. До того
ж скульптури, розташовані просто неба, піддаються
постійній дії сонячних променів та вітру. І хоча
кераміка належить до предметів з високим рівнем
світлостійкості, в разі довготривалого зберігання
вона все ж таки потребує захисту від безпосереднього
впливу сонячних променів. А при постійній дії вітру,
чого неможливо уникнути при розташуванні просто
неба, з роками порушується цілісність поверхні
скульптур шляхом її вивітрювання. Відповіді на
питання щодо умов зберігання глиняних скульптур
просто неба ніде в довідкових джерелах не значиться.
Термін їх зберігання міг би значно збільшитися,
якби була можливість побудувати для них надвірні
павільйони [4]. Але зважаючи на недостатність
державного фінансування, сьогодні реалізація цієї ідеї
просто неможлива. Єдине, що можуть зробити сьогодні
реставратори музею-заповідника (незважаючи на їх
освіченість та багаторічний досвід роботи з керамікою)
– щороку в суху погоду покривати поверхню скульптур
водовідштовхувальними прозорими засобами, які
використовуються в будівництві для захисту фасадів
цегляних або кам’яних будівель.
затвердженим. Тому сьогодні музейні працівники
послуговуються «Инструкцией по учёту и хранению
музейных ценностей, находящихся в государственных
музеях СССР» [2], затвердженою ще за часів Радянсь-
кого Союзу у 1984 р. Донині в Україні невирішеним
залишається питання зберігання глиняних творів
просто неба. Основною причиною недослідженості
цієї проблеми є те, що монументальна глиняна скуль-
птура – не розповсюджене явище у музейних збірках
України, тому музейні працівники й не мають досвіду
по створенню відповідних умов для зберігання мону-
ментальних глиняних скульптур просто неба.
Одним із головних завдань при збереженні будь-
яких музейних експонатів є створення оптимальних
умов (зокрема мікроклімату), які потрібні для
збереження колекцій. Саме матеріал, з якого
виготовлені експонати, є основним чинником, який
диктує умови їх зберігання. Керамологічні колекції
в переважній більшості складаються із виробів
з глини. А розташування їх просто неба вимагає
додаткових заходів для довготривалого зберігання.
Проблема збереження монументальних глиняних
скульптур просто неба є надзвичайно актуальною
для Національного музею-заповідника українського
гончарства в Опішному (далі – музей-заповідник),
на території якого постійно функціонує унікальна в
Україні Національна галерея монументальної кераміки
просто неба. Ці вироби були створені протягом 1997-
2001 років провідними художниками-керамістами,
народними майстрами та студентами художніх на-
вчальних закладів України під час всеукраїнських
та національних симпозіумів, що проходили на
базі музею-заповідника (176 скульптур). Експонати
піддаються впливу різних погодних умов: опадів, со-
нячного опромінювання, постійних перепадів темпе-
ратури тощо. Усе це негативно впливає на цілісність
структури монументальних глиняних творів. Отже,
співробітники музею-заповідника зіштовхнулися з
проблемою створення відповідних умов для їх експо-
нування просто неба, оскільки в даному контексті ек-
спонування і зберігання є тотожними поняттями.
Мета даної розвідки – на прикладі Національної
галереї монументальної кераміки Національного
музею-заповідника українського гончарства в
Опішному виявити коло проблем, пов’язаних із
збереженням монументальних глиняних скульптур
просто неба і окреслити шляхи їх розв’язання.
Основний критерій, який впливає на створен-
ня належних умов зберігання глиняних скульптур
– технологічні особливості їх виготовлення. Пере-
важна більшість експонатів Національної галереї
монументальної кераміки виготовлена із шамотної
маси, а температура їх випалювання – близько 1000°С,
що недостатньо для довготривалого зберігання гли-
няного твору просто неба, оскільки температура
спікання виробів з шамотної маси коливається в межах
1100–1350°С. А невідповідність наявної і необхідної
ISSN 2218-4805
71
Наступною проблемою, з якою зіштовхнулися
співробітники музею-заповідника в перші роки
експонування монументальних глиняних скульптур,
– їх монтаж. Автори робіт, зробивши і виставивши
скульптуру на конкурс, не думали про умови
подальшого зберігання, тим більше про їх монтаж.
Результатом цього стало пошкодження деяких
скульптур при перших же несприятливих погодних
умовах (сильні пориви вітру, просідання ґрунту після
зимового періоду). На щастя, пошкодження виявилися
незначними, а самі скульптури підлягали реставрації.
З метою унеможливлення подібних інцидентів
працівники музею-заповідника зробили повторний
монтаж усіх скульптур, розташованих просто неба.
За допомогою цегли, щебеню та цементного розчину
були збудовані майданчики-основи під переносні
експонати, а великі нетранспортабельні речі
«вмурували» в землю. Під час проведення наступних
симпозіумів від авторів монументальних скульптур
вимагалося «передбачати заходи, пов’язані з монтажем
монументальної скульптури на місцевості, і заходи,
пов’язані із забезпеченням її збереженості (стійкість
проти вітрів, атмосферних опадів, впливу морозу
тощо)» [3, арк. 421], результатом чого стало зменшення
проблем, пов’язаних із надійністю монтування.
Ще однією проблемою у збереженні глиняних
скульптур просто неба в експозиції музею-заповідника
постає недбале ставлення екскурсантів до них. Основ-
ним контингентом відвідувачів є діти. Прийшов-
ши до музею, вони всі хочуть щось мати на згадку.
Найпростішим і найдоступнішим засобом при цьому
стає фотографія. І ось тут починається саме жахли-
ве. Діти хочуть не лише сфотографуватися поруч із
пам’ятками – їх тягне «осідлати лева» («Лев при двох
головах» Василя Омеляненка), обійняти усміхненого
дідуся («Хто ми є?» Миколи Вакуленка), подивити-
ся на світ «очима смерті» («Україна або козак Мамай
під деревом Бо» Андрія Ільїнського), «посмикати
гілочки» на одному з керамічних дерев («Три дерева»
Тараса Гіппа), подивитися крізь огорожу разом із за-
чарованими дідусем чи бабусею на «Даму з міста» Ла-
риси Антонової тощо. Нікого при цьому не зупиняють
навіть попереджувальні написи про те, що експонати
оброблені спеціальними захисними реагентами, заува-
ження екскурсоводів про особисту відповідальність в
разі пошкодження скульптури. В результаті подібних
дій скульптури зазнають механічних пошкоджень.
Отже, зважаючи на викладене вище, з упевненістю
можна стверджувати, що донині в Україні питан-
ня зберігання глиняних творів просто неба є не
вирішеним. Основними проблемами, пов’язаними із
збереженням монументальної глиняної скульптури
просто неба у Національній галереї монументальної
кераміки, є постійний негативний вплив погодних
умов, надійність монтажу скульптур, механічні по-
шкодження експонатів, недостатність фінансування
для проведення охоронних заходів.
Питання спроможності музею-заповідника
забезпечити подальше збереження монументальних
глиняних скульптур, що складають Національну
галерею монументальної кераміки, з кожним
набирає обертів. Шляхи його вирішення, на думку
автора, полягають у залученні до справи збереження
скульптур просто неба провідних українських
реставраторів-консерваторів, продовженні захисту
експонатів від негативного впливу зовнішнього
середовища шляхом обробки їх поверхні захисними
реагентами, щорічній перевірці надійності монтажу,
обмеженні близького доступу екскурсантів до самих
монументальних скульптур (хоча сьогодні деякі з них
уже умовно огороджені стрічками), фінансуванні
робіт з улаштування надвірних павільйонів.
Посилання
1. Актуальные вопросы музееведения. – Рига, 1982. – 198
с.; Изучение и научное описание памятников материальной
культуры. – М.: издание Научно-исследовательского института
культуры, 1972. – 271 с.; Мезенцева Г.Г. Музеєзнавство (На
матеріалах музеїв Української РСР): Курс лекцій / Галина
Георгіївна Мезенцева. – Київ: Вища школа. Головне видавництво,
1980. – 120 с.; Новикова Г.М. Хранение, дезинфекция и защита
музейной керамики: Методические рекомендации / Галина
Михайловна Новикова. – К.: ГИМ УССР, 1989. – 23 с.; Проблеми
збереження, консервації і реставрації музейних пам’яток історії
та культури: Спецвипуск. Проблеми біопошкодження пам’яток
історії та культури / Керівник Кондратюк Т.О. – К.: ІПК КП,
1998. – 172 с.; Яхонт О.В. Консервация и хранение скульптуры в
музее / Яхонт О.В. – Москва: «ИНДРИК», 2009. – 208 с. тощо.
2. Инструкция по учёту и хранению музейных ценностей,
находящихся в государственных музеях СССР. – Москва:
Типография Министерства культуры СССР, 1984. – 156 с.
3. Міжнародний творчий практикум художників-керамістів ІІ
Національного симпозіуму гончарства «Опішне–2001». Положення.
– Опішне: Українське Народознавство, 2001 // Національний музей-
заповідник українського гончарства в Опішному, Національний
архів українського гончарства, ф. 1, оп. 4, од. зб. 8. – 1374 арк.
4. Пошивайло О. Українська академічна керамологія ХХІ
сторіччя. Теорія, історія, сучасний ужинок, майбутній поступ /
Олесь Пошивайло. – Книга 1 (2001-2005). – Опішне: Українське
Народознавство, 2007. – 776 с.: іл.
5. Технология керамики и огнеупоров / [П.П. Будников,
А.С. Бережной, И.А. Булавин и др.]; под общей ред. П.П.
Будникова. – Москва: Государственное издательство литературы
по строительным материалам, 1950. – 576 с.
Лыкова О.Г. Проблемы хранения монументальных
глиняных скульптур под открытым небом
Освещены главные проблемы хранения монументальной
глиняной скульптуры под открытым небом в Национальном
музее-заповеднике украинского гончарства в Опошне и описаны
пути их решения.
Ключевые слова: Национальная галерея, музей-заповедник,
монументальная глиняная скульптура, хранение.
Lykova O.Н. The problems of storage the monumental
sculptures of the clay outdoors
The article is about the main problems of storage of monumental
clay sculptures outdoors at the National Museum of Ukrainian
Pottery in Opishne and it described the ways of their solution.
Key words: National Gallery, museum, monumental clay
sculptures, storage.
31.03.2011 р.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-68090 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2218-4805 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T15:21:41Z |
| publishDate | 2011 |
| publisher | Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК |
| record_format | dspace |
| spelling | Ликова, О.Г. 2014-09-16T19:26:49Z 2014-09-16T19:26:49Z 2011 Проблеми зберігання монументальних глиняних скульптур просто неба / О.Г. Ликова // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2010. — Вип. 3. — С. 69-71. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. 2218-4805 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/68090 738.004.4 Висвітлено головні проблеми зберігання монументальної глиняної скульптури просто неба у Національному музеї-заповіднику українського гончарства в Опішному і окреслено шляхи їх розв’язання. Освещены главные проблемы хранения монументальной глиняной скульптуры под открытым небом в Национальном музее-заповеднике украинского гончарства в Опошне и описаны пути их решения. The article is about the main problems of storage of monumental clay sculptures outdoors at the National Museum of Ukrainian Pottery in Opishne and it described the ways of their solution. uk Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК Сіверщина в історії України Пам’яткознавство та пам’яткоохоронна справа Проблеми зберігання монументальних глиняних скульптур просто неба Проблемы хранения монументальных глиняных скульптур под открытым небом The problems of storage the monumental sculptures of the clay outdoors Article published earlier |
| spellingShingle | Проблеми зберігання монументальних глиняних скульптур просто неба Ликова, О.Г. Пам’яткознавство та пам’яткоохоронна справа |
| title | Проблеми зберігання монументальних глиняних скульптур просто неба |
| title_alt | Проблемы хранения монументальных глиняных скульптур под открытым небом The problems of storage the monumental sculptures of the clay outdoors |
| title_full | Проблеми зберігання монументальних глиняних скульптур просто неба |
| title_fullStr | Проблеми зберігання монументальних глиняних скульптур просто неба |
| title_full_unstemmed | Проблеми зберігання монументальних глиняних скульптур просто неба |
| title_short | Проблеми зберігання монументальних глиняних скульптур просто неба |
| title_sort | проблеми зберігання монументальних глиняних скульптур просто неба |
| topic | Пам’яткознавство та пам’яткоохоронна справа |
| topic_facet | Пам’яткознавство та пам’яткоохоронна справа |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/68090 |
| work_keys_str_mv | AT likovaog problemizberígannâmonumentalʹnihglinânihskulʹpturprostoneba AT likovaog problemyhraneniâmonumentalʹnyhglinânyhskulʹpturpodotkrytymnebom AT likovaog theproblemsofstoragethemonumentalsculpturesoftheclayoutdoors |