Аксіологічні засади формування людського потенціалу сільських територій: євроінтеграційний контекст
Досліджуються основні напрями формування людського потенціалу сільських територій в контексті європейської інтеграції України. Розглянуто вплив протестантської етики на формування європейського ціннісного світогляду мешканців сільських територій. Проаналізовано взаємозв’язок колгоспно-радгоспного ти...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Регіональна економіка |
|---|---|
| Дата: | 2013 |
| Автори: | , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут регіональних досліджень НАН України
2013
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/68206 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Аксіологічні засади формування людського потенціалу сільських територій: євроінтеграційний контекст / В.В. Борщевський, Ю.Р. Злидник // Регіональна економіка. — 2013. — № 3(69). — С. 94-104. — Бібліогр.: 21 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859602828155158528 |
|---|---|
| author | Борщевський, В.В. Злидник, Ю.Р. |
| author_facet | Борщевський, В.В. Злидник, Ю.Р. |
| citation_txt | Аксіологічні засади формування людського потенціалу сільських територій: євроінтеграційний контекст / В.В. Борщевський, Ю.Р. Злидник // Регіональна економіка. — 2013. — № 3(69). — С. 94-104. — Бібліогр.: 21 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Регіональна економіка |
| description | Досліджуються основні напрями формування людського потенціалу сільських територій в контексті європейської інтеграції України. Розглянуто вплив протестантської етики на формування європейського ціннісного світогляду мешканців сільських територій. Проаналізовано взаємозв’язок колгоспно-радгоспного типу господарювання за часів Радянського Союзу та ментальності жителів сільських територій України. Доведено необхідність врахування аксіологічних засад у формуванні людського потенціалу сільських територій. Акцентовано увагу на пріоритетності європейських ціннісних орієнтирів для нарощування людського потенціалу сільських територій України.
Исследуются основные направления формирования человеческого потенциала сельских территорий в контексте европейской интеграции Украины. Рассмотрено влияние протестантской этики на формирование европейского ценностного мировоззрения жителей сельских территорий. Проанализирована взаимосвязь колхозно-совхозного типа хозяйствования во времена Советского Союза и ментальности жителей сельских территорий Украины. Доказана необходимость учета аксиологических основ в формировании человеческого потенциала сельских территорий. Акцентируется внимание на приоритетности европейских ценностных ориентиров для наращивания человеческого потенциала сельских территорий Украины.
Main directions for formation of human potential on rural territories in the context of eurointegration of Ukraine are researched. The influence of the Protestant ethics on the formation of European values ideology in rural territories is reviewed. Correlation between collective-state farming in Soviet period and the mentality of rural inhabitants in Ukraine nowadays is analyzed. The necessity of consideration of axiological basics in formation of rural territories’ human potential is substantiated. Emphasis is focused on priority of European value landmarks for increase of human potential of rural territories of Ukraine.
|
| first_indexed | 2025-11-28T00:49:30Z |
| format | Article |
| fulltext |
94 ISSN 1562-0905 Регіональна економіка 2013, №3
УДК 330.162:331.522.4:[332.122:338.43]:[339.9:061.1]
В. В. Борщевський, Ю. Р. Злидник
Аксіологічні засади формування людського потенціалу
сільських територій: євроінтеграційний контекст
Досліджуються основні напрями формування людського потенціалу сільських
терито рій в контексті європейської інтеграції України. Розглянуто вплив
протестантської етики на формування європейського ціннісного світогляду
мешканців сільських те ри торій. Проаналізовано взаємозв’язок колгоспно-радгосп-
ного типу господарювання за часів Радянського Союзу та ментальності жителів
сільських територій України. Доведено необхідність врахування аксіологічних
засад у формуванні людського потен ціалу сільських територій. Акцентовано увагу
на пріоритетності європейських цінніс них орієнтирів для нарощування людського
потенціалу сільських територій України.
Ключові слова: аксіологічні засади, людський потенціал, сільські території, євро-
інтеграція.1
Сучасний розвиток сільських територій України відбувається в умовах
загострення проблем у різних сферах життєдіяльності мешканців віт-
чизняного села. Водночас з кожним роком дедалі більше уваги приділяється
заходам, спрямованим на підвищення ефективності функціонування
агропромислового комплексу держави. Проте, як показує практика,
збільшення обсягів виробництва та експорту сільськогосподарської
продукції далеко на завжди супроводжується зменшенням рівня бідності
селян. Це актуалізує необхідність реалізації політики європейської
інтеграції України та її наближення до стандартів ЄС за рівнем розвитку
сільських територій та їх людського потенціалу.
Курс на європейську інтеграцію нашої держави декларується
фак тично протягом усього періоду її незалежності, пов’язуючись із
модернізацією соціально-економічного потенціалу країни, в тому числі
шляхом забезпечення ефективного розвитку сільських територій. Однак
оптимістичні очікування часто мають ірраціональний характер, не
спираючись на відповідні суспільно-політичні передумови. Зокрема,
в процесі адаптації в Україні інституційних норм і стандартів ЄС не
надається належного значення аксіологічним (від грецького αξία – цінність)
аспектам формування економічного устрою.
Серед вітчизняних науковців, праці яких присвячені дослідженню
проблем розвитку сільських територій та формуванню їх людського
потенціалу, варто відзначити публікації Є. Бойка, О. Бородіної, К. Вась-
ківської, Ю. Губені, В. Крупіна, П. Музики, О. Власюка, О. Павлова,
Х. Притули, І. Прокопи, П. Саблука, Л. Шевчук, В. Юрчишина та ін.
Результати наукових досліджень з проблем формування людського
потенціалу України в контексті європейської інтеграції нашої держави
висвітлені у працях В. Андрійчука, З. Варналія, В. Герасимчука, Е. Лі-
банової, О. Мірошниченко, А. Мокія, Ю. Пахомова, Є. Савельєва, А. Фі-
ліпенка, В. Шишкіна та ін.
© В. В. Борщевський, Ю. Р. Злидник, 2013.
ISSN 1562-0905 Регіональна економіка 2013, №3 95
Аксіологічні засади формування людського потенціалу сільських територій:
євроінтеграційний контекст
Однак, незважаючи на значну увагу до цієї проблематики, дослідженню
аксіологічних засад формування людського потенціалу сільських територій
України в контексті поглиблення європейської інтеграції нашої держави,
а також виявленню пов’язаних із цим чинників впливу та інституційних
бар’єрів не приділяється належного значення.
Метою статті є дослідження аксіологічних засад формування
людського потенціалу сільських територій України та обґрунтування
пріоритетів їх розвитку в умовах європейської інтеграції.
До здобуття своєї незалежності понад сімдесят років наша держава
перебувала в тісних лещатах радянської тоталітарно-атеїстичної ідеології,
яка в практичному своєму застосуванні породила небезпечний симбіоз
теоретичної законослухняності громадян та практичного вкорінення
різних форм їхньої девіантної поведінки. В той час, як більшість західно-
європейських країн розвивались в умовах демократії, а світогляд їх
громадян формувався під впливом християнських цінностей, в Україні
домінувала інша традиція, яка ігнорувала принципи християнської моралі,
намагаючись замінити їх «Моральним кодексом будівника комунізму».
Наслідком утвердження духовних принципів розвитку особистості
в країнах Західної Європи, які реалізовувались через професійну діяль-
ність в умовах відкритої ринкової конкуренції, стало раціональне
ви ко ристання часу, природних і фінансових ресурсів, а також міні-
мізація проявів девіантної поведінки на виробництві та при розподілі
матеріальних благ. Така європейська ментальність значною мірою була
сформована під впливом ідей протестантизму. Його поширення за часів
Реформації призвело до ефективного соціально-економічного розвитку
через удосконалення аксіологічних засад формування особистості. Під-
твер дженням цьому стали результати наукових розвідок М. Вебера,
опубліковані в роботі «Протестантська етика і дух капіталізму» [1].
Особливо глибоко «протестантська» ментальна модель була вкорінена у
стереотипах суспільної поведінки сільських мешканців, які відзначались
значною релігійністю та «богослухняністю».
Таким чином, духовні перетворення в Європі у період Реформації
сприяли зміцненню аксіологічних засад розвитку європейського сус-
пільства. Виховуючи в суспільній свідомості відповідальність за свої
вчинки, чесність при виконанні громадських обов’язків, раціональність
у веденні господарської діяльності, вони заклали міцні ціннісні основи
західної цивілізації, утверджені на християнських чеснотах, глибокій
духовності, високих морально-етичних і культурних стандартах.
Зовсім по-іншому формувався «ментальний код» мешканців укра їнсь-
кого села. По-перше, внаслідок насильницької колективізації, а згодом
кіль кох голодоморів і перманентних політичних репресій упродовж
ХХ ст., вони почали сприймати владу як окупанта, а закон – як інстру
мент примусу над собою. По-друге, потужна атеїстична компанія, що
проводилась радянською владою протягом усього періоду її панування, а
також знищення переважної частини сільської інтелігенції та духовенства
обернулися значною деморалізацією мешканців українського села.
Більше того, з метою виживання вони подекуди були просто змушені
порушувати канони християнської моралі. По-третє, витратні методи
господарювання, що домінували в адміністративно-плановій економіці
96 ISSN 1562-0905 Регіональна економіка 2013, №3
В. В. Борщевський, Ю. Р. Злидник
радянського зразка, включаючи неефективний механізм функціонування
колгоспів, радгоспів і сільської економіки загалом, зумовили формування
нераціональних стереотипів економічної поведінки мешканців сільських
територій України, їхнє неприйняття та нерозуміння принципів ринкового
господарювання, відверте невміння і небажання діяти згідно з канонами
конкурентного ринку та стандартів соціальної етики і поведінки, вко-
рінених у країнах ЄС.
Так, В. Козяк зазначає, що за часів економічної політики СРСР
обмеження приватної власності (крім особистого підсобного гос по-
дарства) гальмувало формування підприємницьких здібностей, а низь-
ка винагорода за кращі результати (винахідництво, раціоналізації)
породжувала безініціативність працівників. Недостатній рівень оплати
праці у більшості сфер суспільного виробництва призвів до її низької
якості та продуктивності. Фактичне відсторонення працівників від
«загальнонародної» власності, низька заробітна плата породили поширення
крадійства, особливо на виробництві. Наявність дешевих енергоносіїв, їх
низька частка як у витратах виробництва, так і домогосподарств обумовили
стійке марнотратство при використанні природних ресурсів – газу, вугілля,
деревини, нафтопродуктів тощо [2].
Відтак, суб’єкт економічної діяльності, який зростав у західно-
європейському суспільстві, значно відрізнявся від свого українського
колеги, насамперед, у світоглядному та ціннісному вимірах. І сьогодні
він характеризується, як правило, вищим рівнем ініціативності, раціо-
нальності, відповідальності, чесності та законослухняності.
Яскравим прикладом цьому можуть слугувати утриманські настрої
мешканців українського села, які, зокрема, виявляються в завищених
соціальних очікуваннях, надмірному сподіванні на державу щодо вирі-
шення власних побутових проблем, надії на невиправдані пільги та
субсидії. Ірраціональність мислення призводить до потурання відверто
руйнівним формам економічної активності, породжуючи корупцію, тіньо-
вий перерозподіл земель, соціальну деградацію села. Правовий нігілізм
і безвідповідальність обертаються визиском селян з боку агрохолдингів,
місцевих олігархів та спритних ділків. Породжена усім цим громадянська
пасивність і суспільна зневіра сільських мешканців України знаходить
своє відображення у поширенні девіантних форм поведінки та соціальній
апатії, готовності «продати» власний голос на виборах, що є практично
немислимим для сільського обивателя в ЄС.
Так, лише протягом січня-березня 2013 р. кількість смертей у сільській
місцевості від випадкового отруєння, дії алкоголю, наслідків нападів з
метою вбивства чи нанесення ушкоджень становила 745 осіб [3]. Тобто
протягом перших трьох місяців 2013 р. населення сільських територій
України лише внаслідок зазначених девіантних проявів скоротилося на
величину трьох середньостатистичних сіл [4].
Є всі підстави вважати, що формування системи духовних цінностей на
основі засад християнської моралі та принципів громадянського суспільства
західноєвропейського зразка є запорукою мінімізації девіантної поведінки
та посилення рівня правової культури українських селян. Особливої
актуальності це набуває в контексті підвищення якості та ефективності
використання людського потенціалу сільських територій.
ISSN 1562-0905 Регіональна економіка 2013, №3 97
Аксіологічні засади формування людського потенціалу сільських територій:
євроінтеграційний контекст
Торкаючись проблематики людського потенціалу (від лат. potentia
– сила), першочергову увагу слід приділити врахуванню синергетичних
ефектів, що виникають у процесі поєднання індивідуальних цінностей
його носіїв та суспільно-психологічних чинників економічного розвитку
в межах певної держави і конкретної території. Адже, являючи собою
інтегральну сукупність можливостей населення відповідної території до
економічної активності як суб’єктів трудової діяльності [5], людський
потенціал включає джерела, засоби та запаси, які можуть бути використані
для вирішення будь-якого завдання, досягнення певної мети, поєднуючи
можливості окремої особи, суспільства, держави [6].
Крім того, людський потенціал є основним стратегічним ресурсом
і чинником економічного зростання в країні загалом та на сільських
територіях зокрема, визначаючи ефективність використання виробничого,
фінансового та природного капіталу й безпосередньо впливаючи на темпи,
а також на якість економічного зростання [7].
Сучасний розвиток людського потенціалу в Україні за окремими
критеріями можна віднести до позитивного рівня. Так, індекс розвитку
людського потенціалу (англ. Human Development Index, далі ІРЛП), який
є інтегральним показником, створеним з метою дослідження розвитку
людського потенціалу окремих країн і розраховується Програмою розвитку
Організації Об’єднаних Націй (ПРООН), дозволяє Україні перебувати в
загальному рейтингу країн на 76 позиції (табл. 1). Це стало підставою
Таблиця 1
Порівняльна оцінка країн за показником індексу розвитку людського потенціалу та
структурою валового національного доходу на душу населення у 1990-2011рр.
Індекс розвитку
людського потенціалу
(ІРЛП)
Валовий націо-
нальний дохід на
душу населення
(за купівельною
спроможністю,
відносно 2005 р.),
дол. США
Середньорічні
темпи росту
ІРЛП
Країна (місце
в рейтингу зі
187 країн)
1990 р. 2000 р. 2005 р. 2011 р. 2011 р. 1990-
2011 р.
2000-
2011 р.
Норвегія (1) 0,844 0,913 0,938 0,943 47557 0,53 0,29
США (4) 0,870 0,897 0,902 0,910 43017 0,21 0,13
Німеччина (9) 0,795 0,864 0,895 0,905 34854 0,62 0,43
Швейцарія (11) 0,833 0,873 0,890 0,903 39924 0,38 0,30
Франція (20) 0,777 0,846 0,869 0,884 30462 0,62 0,40
Великобританія (28) 0,778 0,833 0,855 0,863 33296 0,50 0,33
Польща (39) - 0,770 0,791 0,813 17451 - 0,50
Україна (76) 0,707 0,669 0,712 0,729 6175 0,15 0,78
Бразилія (84) 0,600 0,665 0,692 0,718 10162 0,86 0,69
Туреччина (92) 0,558 0,634 0,671 0,699 12246 1,08 0,90
Китай (101) 0,490 0,588 0,633 0,687 7476 1,62 1,43
* Складено на основі: [7].
98 ISSN 1562-0905 Регіональна економіка 2013, №3
В. В. Борщевський, Ю. Р. Злидник
характеризувати її в доповіді ПРООН як країну з високим рівнем людського
розвитку [8].
Однак виникає питання: чому при достатньо високому рівні ІРЛП
со ціально-економічне становище України є незадовільним у багатьох
аспектах? Наприклад, показник валового національного доходу на душу
населення (за купівельною спроможністю, щодо 2005 р.), який значною
мірою відображає рівень економічного благополуччя мешканців, у 2011 р.
в Україні становив 6175 дол. США, в той час як у Норвегії він був майже
увосьмеро вищим (47557 дол. США), у США – в сім разів перевищував
рівень України (43017 дол. США), у Швейцарії – переважав у шість
з половиною разів (39924 дол. США), у Великобританії та Німеччині
був більш ніж уп’ятеро вищим від України (33296 і 34854 дол. США
відповідно), у Франції – майже у п’ять разів (30462 дол. США), а в
Польщі – практично в три рази (17451 дол. США). І це при тому, що між
Україною та названими країнами значення показника ІРЛП у 2011 р.
відрізняється не дуже суттєво, а саме в межах від 0,084 до 0,214. Більше
того, такі країни, як Бразилія, Туреччина і Китай, що посідають нижчі
від України місця у рейтингу за показником ІРЛП, також мають вищі
за нашу державу значення показника валового національного доходу на
душу населення (табл. 1).
Ще більш разючою виявляється різниця при співставленні показ-
ника валового національного продукту (номінал) на душу населення
за даними МВФ. За цим показником Україна поступається Норвегії
та Швейцарії більш ніж у 20 разів, США, Франції, Німеччині та
Великобританії – в 1113 разів, Польщі – учетверо, Бразилії й
Туреччині – більш ніж утричі [8].
Такі диспропорції, на нашу думку, зумовлені недоврахуванням
якісних параметрів при визначенні людського потенціалу у відповідних
міжнародних рейтингах. Адже кількісні оцінки не відображають цілої
низки латентних параметрів формування людського потенціалу в Україні,
серед яких: низький рівень знань і кваліфікації значної частини фахівців
з вищою та неповною вищою освітою (результат орієнтації студентів
переважно на отримання диплому, а не на здобуття знань), високий
показник соціального відторгнення домогосподарств (за даними експертів,
у стані гострого та критичного соціального відторгнення станом на 2011 р.
перебувало понад 50% домогосподарств України) [11], значний рівень
трудової міграції осіб працездатного віку за кордон, старіння населення,
високі екологічні ризики його життєдіяльності тощо.
Зокрема, в наукових працях представників Львівської школи ре-
гі о налістики ще в середині минулого десятиріччя відзначалося, що
аксіологічний підхід повинен вирізнятися особливою увагою щодо творен-
ня та нагромадження нової ціннісної інформації, удосконалення засобів
її обробки й підвищення ефективності механізмів використання. Адже
рівень і темпи розвитку як такого детермінуються впливами різних
часових періодів. Насамперед це впливи потенціалу здобутків попередніх
поколінь (періодів) – рівня їх освіти, талановитості, творчої мотивації,
патріотизму, громадянського та виховного ідеалів, врешті, власне ціннісно-
орієнтаційної, тобто аксіологічної зрілості [12, с. 26].
ISSN 1562-0905 Регіональна економіка 2013, №3 99
Аксіологічні засади формування людського потенціалу сільських територій:
євроінтеграційний контекст
На думку академіка Е. Лібанової, «Економічне зростання, що не
пов’язане з якісними змінами, яке супроводжується хижацьким став-
ленням до ресурсів, забрудненням довкілля, несправедливим розподілом
результатів, ніколи не призводило і не може призвести до покращення
якості життя населення і розвитку людського потенціалу. Якщо ми
подивимося, то Україна за тривалістю життя має 123 місце… За рівнем
добробуту – 100 місце у світі» [13].
Якісні бар’єри, які породжені переважно аксіологічними проблемами
формування людського потенціалу сучасного українського суспільства,
відіграють суттєву негативну роль насамперед у розвитку сільських
територій нашої держави. На думку більшості експертів, що досліджують
цю проблематику, нинішній рівень деградації людського потенціалу
вітчизняного села суттєво перевищує офіційні статистичні дані, які
фор мально відображають лише кількісні показники їхнього розвитку
(чисельність сільських мешканців, кількість закладів соціальної інфра-
структури на селі, рівень газифікації сіл, протяжність доріг з твердим
покриттям у сільській місцевості тощо). Насправді якість функціонування
всіх перелічених об’єктів, а також спричинений їхньою неефективністю
рівень життя сільських мешканців перебувають у критичному стані.
За даними Державної служби статистики України, заробітна плата в
сільському господарстві є однією з найнижчих у країні. У першому кварталі
2013 р. вона склала лише 63,0% від середнього рівня в державі (1940 грн.
порівняно з 3080 грн. в розрахунку на одного штатного працівника), при
цьому маючи тенденцію до зниження [14].
З кожним роком зменшується чисельність сільського населення
фактично в усіх регіонах України. Так, у 2012 р. кількість наявного
сільського населення становила – 14 186 544 осіб, що на 161 310 і 533 301
осіб менше, ніж в аналогічному періоді 2010 та 2007 рр. відповідно
[15–17]. Однак, якщо розглядати зменшення чисельності сільського
населення в Україні у більш віддаленій ретроспективі, то ця тенденція
виявиться ще виразнішою: протягом 1991–2010 рр. сільське населення
України зменшилося на 2,5 млн. осіб (14,9%). Загрозливих темпів
набирає зниження демографічно-відтворювального і трудового потенціалу
села. Рівень народжуваності сільського населення в розрахунку на 1000
осіб знизився з 12,7 у 1990 р. до 11,9 осіб у 2010 р., рівень смертності
підвищився з 16,1 до 18,6 осіб, природний приріст має від’ємне значення
у 6,7 осіб на 1000 осіб населення. В Україні вже налічується 8 тис. сіл,
що втратили можливість самовідтворення населення. У 2001–2010 рр. з
обліку знімалось по 20 населених пунктів щорічно [18].
У такій ситуації навряд чи доцільно сподіватись на збереження, не
кажучи вже про ефективне відтворення наявного людського потенціалу
сільських територій України, що стає причиною активного пошуку нових
рішень у площині трансформації психологічних орієнтирів мешканців
українського села.
Проте внесення фундаментальних змін у ментальну модель функціо-
нування вітчизняної сільської економіки може здійснюватися лише
на нових аксіологічних засадах. Основою для формування таких засад
має стати активізація європейської інтеграції нашої держави з метою
наближення ментально-психологічних установок українських селян до
100 ISSN 1562-0905 Регіональна економіка 2013, №3
В. В. Борщевський, Ю. Р. Злидник
системи європейських суспільних цінностей, зокрема в частині прозорості
ведення бізнесу, розбудови демократичних інститутів, формування основ
громадянського суспільства.
Це зумовлює необхідність ґрунтовного вивчення досвіду ЄС щодо
формування людського потенціалу сільських територій, а також потребу
в суттєвому посиленні його популяризації серед українських селян.
Насамперед, у цьому зв’язку, слід відзначити програму Партнерство
заради сільської Європи (PREPARE). Її метою є зміцнення громадянського
суспільства та сприяння міжнаціональному інформаційному обміну
щодо питань сільського розвитку. Партнери PREPARE зорієнтовані на
розвиток діалогу, довіри і співпраці між місцевими суб’єктами, органами
влади і всіма учасниками сільського розвитку сільських районів на всіх
географічних рівнях. Одним із пріоритетних завдань програми є залучення
сільських громад до прийняття рішень, пов’язаних зі стійким сільським
розвитком [19, с. 39].
Вивчаючи досвід нарощування людського потенціалу сільських
територій країн – членів ЄС, окрему увагу слід приділити проблематиці
соціоекономічної модернізації аграрного сектору. Так, І. Прокопа та
О. Бородіна відзначають: «Соціоекономічна модернізація аграрного сектору
економіки – це таке його осучаснення, яке поряд з оновленням матеріально
речових елементів передбачає гармонізацію розподільчих відносин і
супроводжується реалізацією та нарощуванням творчого потенціалу людей,
що беруть участь у сільськогосподарському виробництві… Кінцевою метою
такої модернізації має стати забезпечення доступу всіх верств сільського
населення до економічних вигод від зростання в аграрному секторі та
диверсифікації сільської економіки через сприяння сільським громадам
у реалізації прагнень до імплементації в національну та міжнародну
ринкову систему на основі нових інституційних механізмів. Обов’язковою
умовою соціоекономічної модернізації аграрного сектору є адаптація
вітчизняної аграрної політики до прогресивних світових тенденцій, в яких
поєднуються два стратегічні напрями: підвищення конкурентоспромож-
ності сільськогосподарського виробництва, що ґрунтується в основному
на сімейному типі господарювання, а також сільський розвиток на основі
громад» [20].
Однак, слід чітко усвідомлювати, що вдосконалення менталітету –
складний і тривалий процес, протягом якого необхідно підняти рівень
еконо мічної і політичної культури сільського населення, досягнути
ро зуміння актив ною його частиною сутності ринкової економіки та
особливостей її функціону вання в умовах європейської інтеграції, взаємо-
зв’язку дії ринкових механізмів саморегулювання і державного управління
економічними процесами [2].
Парадоксально, однак останнім часом в Україні дедалі частіше можна
почути думку, що європейська інтеграція для нашої держави не є життєво
важливою. Навіть ті політичні сили, які декларують пріоритетність
євроінтеграційного курсу України, не спроможні належним чином оцінити
глибинних аксіологічних причин економічної успішності ЄС.
Натомість, без розуміння того, що саме система цінностей, а не
короткотермінові інтереси олігархічних груп обумовлює реальний зміст
економічних відносин в суспільстві, виступаючи фундаментом формування
ISSN 1562-0905 Регіональна економіка 2013, №3 101
Аксіологічні засади формування людського потенціалу сільських територій:
євроінтеграційний контекст
його людського потенціалу, не можна сподіватися на успішне здійснення
якісної трансформації економічного устрою України в контексті
наближення до соціально-економічних стандартів ЄС. Насамперед, це
стосується формування та нарощування якості людського потенціалу
сільських територій, які традиційно виступають важливим джерелом
насичення інтелектуальних і трудових ресурсів нашої держави, оплотом
її культури і традицій.
Сьогодні людський потенціал українського села (часто, власне через
відсутність чітко сформованих аксіологічних засад особистості його
мешканців) веде до породження вищеописаних негативних ефектів, а
відтак і до зниження ефективності функціонування сільської економіки
загалом. Саме тому трансформація аксіологічних засад формування
людського потенціалу сільських територій України є одним з наріжних
каменів підвищення ефективності функціонування сільських господарсь-
ких комплексів. Основним пріоритетом у цьому відношенні має стати
орієнтація на європейські цінності та активізація євроінтеграційних зусиль
у контексті відродження традицій українського селянства.
Насамперед, мова йде про суттєве підвищення ролі органів місцевого
самоврядування сільських територіальних громад шляхом збільшення
їхньої самодостатності на основі проведення бюджетної та адміністративної
реформ. Це дасть змогу підвищити рівень мотивації сільських голів
та інших представників місцевої влади до поліпшення інвестиційного
клімату, залучення інвесторів, розвитку сільської економіки. Як наслідок –
у свідомості сільських мешканців поступово формуватиметься впевненість
у тому, що власними зусиллями на своїй території можна досягати
економічної успішності. Але для цього потрібно постійно розвиватись,
освоювати нові технології, здобувати якісну освіту.
Це сприятиме ціннісній переорієнтації селян щодо необхідності
навчання, а відтак висуватиме нові вимоги до роботи навчально-освітніх
закладів, що здійснюють підготовку фахівців для сільської місцевості. Тому
другим важливим засобом трансформації аксіологічних засад розвитку
сільських територій України має стати навчально-освітня реформа. Її
основними пріоритетами слід визнати:
− перегляд змісту навчальних програм у напрямі їхнього спрощення
та наближення до практичних потреб життєдіяльності селян, стиму-
лювання диверсифікації форм та методів навчальної підготовки
сільських дітей, включаючи розвиток дистанційного навчання, при-
ватної освіти на селі, поширення новітніх навчальних технологій у
сільській місцевості;
− суттєве посилення аксіологічної складової в навчальному процесі з
метою реального усвідомлення сільськими дітьми та їх батьками того
значення, яке відіграє система цінностей у їхньому вихованні, а також
у майбутньому досягненні життєвого успіху (з ілюстрацією позитивного
прикладу розвинених держав світу, зокрема ЄС);
− забезпечення сільських дітей належним доступом до сучасних засобів
комунікації та необхідної навчальної літератури, Інтернету, активізація
роботи наукових установ та вищих навчальних закладів із сільською
молоддю, відновлення досвіду роботи товариства «Знання» в сільській
місцевості.
102 ISSN 1562-0905 Регіональна економіка 2013, №3
В. В. Борщевський, Ю. Р. Злидник
Третім напрямом зміни аксіологічних засад формування людського
потенціалу сільських територій України в контексті європейської інтеграції
має стати переорієнтація пріоритетів державної економічної політики з
підтримки сільського господарства на першочергове фінансування со-
ціальної інфраструктури села: відновлення мережі сільських бібліотек
і клубів, демонстраторів фільмів, створення сучасної інформаційно-
комунікаційної бази.
Так, у країнах ЄС упродовж останніх років простежується чітка
тенденція до збільшення частки витрат на розвиток сільської місцевості та
зменшення частки витрат на підтримку сільського господарства (табл. 2).
Таким чином, сьогодні формування та нарощування людського
потенціалу сільських територій має бути визнане одним із ключових
пріоритетів становлення ефективної сільської економіки, спрямованої
на відродження українського села та його розвиток у руслі політики
європейської інтеграції нашої держави.
Основними пріоритетами трансформації аксіологічних засад фор-
му вання та використання людського потенціалу сільських територій
України в контексті наближення до ЄС слід визнати: проведення адмі-
ністративної та бюджетної децентралізації з метою підвищення рівня
самодостатності сільських територіальних громад, покращення якісної
компоненти навчально-освітнього процесу в життєзабезпеченні сільських
територій України, зміну пріоритетів державної політики з першочергової
підтримки сільського господарства на стимулювання розвитку соціальної
інфраструктури села.
Впровадження цих та інших пов’язаних із ними системних заходів
сприятиме досягненню вищого морального, етичного та культурного рівня
сільських мешканців України, а також трансформації їхньої ментальності
в руслі аксіологічних пріоритетів ЄС та формування нової якості людського
потенціалу сільських територій нашої держави.
Таблиця 2
Розподіл видатків бюджету САП ЄС на 2006-2013 рр., млрд. євро за цінами 2004 р.
Роки
Видатки
2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013
Сільське госпо-
дарство (Розділ 1) 43,7 43,5 43,7 43,3 43,0 42,7 42,5 42,3
Розвиток сільської
місцевості (Розділ 2) 12,3 13,7 14,2 14,7 14,9 15,1 15,3 15,5
Усього 56,0 57,2 57,9 58,0 57,9 57,8 57,8 57,8
Питома вага (роз-
діл 1+ розділ 2) у за-
гальних видатках
бюджету ЄС, %
46,4 42,8 41,7 40,5 39,5 38,5 37,5 36,5
* Складено на основі: [21].
ISSN 1562-0905 Регіональна економіка 2013, №3 103
Аксіологічні засади формування людського потенціалу сільських територій:
євроінтеграційний контекст
Список використаних джерел
1. Вебер М. Протестантська етика і дух капіталізму / М. Вебер. – К. :
Основи, 1994. – 261 с.
2. Козяк В. Д. Проблеми формування ефективної моделі економічної
системи : / В. Д. Козяк // Вісник Національного університету
«Львів ська політехніка». Менеджмент та підприємництво в
Україні: етапи становлення і проблеми розвитку. – 2011. – №704. –
Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/ portal/natural/Vnulp/
Menegment/2011_704/23.pdf.
3. Смертність населення від зовнішніх причин у побуті у січні-березні
2013 року / Державна служба статистики України // Експрес-ви-
пуск. – № 10/254/274. – Режим доступу : http://www.ukrstat.gov.ua.
4. Городяненко В. Г. Соціологія : підручник / В. Г. Городяненко. – 3тє
вид., доп. – К. : Академія, 2008. – 544 с. – Режим доступу : http://
readbookz. com/book/195/7414.html.
5. Регіони України: проблеми та пріоритети соціально-економіч ного
розвитку : [монографія] / за ред. З. Варналія. – К. : Знання України,
2005. – 498 с. – С. 119.
6. Большой энциклопедический словарь. – Режим доступу : http://dic.
academic.ru/dic.nsf/enc3p/241690.
7. Курій Л. О. Управління людським потенціалом регіону / Л. О. Курій,
М. В. Ніколайчук // Вісник Хмельницького національного уні вер-
ситету. Економічні науки. – Хмельницький. – 2009. – №5. – Т.2. –
С. 32–35. Управління людським потенціалом регіону. – Режим
доступу : http:// nikolaychuk.at.ua/news/2009-10-14-19.
8. Про копишин Т. Людський потенціал України – найнижчий у Європі /
Т. Про копишин. – Режим доступу : http://vgolos.com.ua/svit/28.html.
9. Human Development Index (HDI) / United Nations Development Prog-
ramme. – Режим доступу : http://hdr.undp.org/en/statistics/hdi/.
10. Список країн за ВВП (номінал) на душу населення. – Режим доступу :
http:// uk.wikipedia.org/wiki/Список_країн_за_ВВП_(номінал)_на_
душу_населення.
11. Національна доповідь про людський розвиток «Україна: на шляху до
соціального залучення» / наук. кер. Е. Лібанова. – Режим доступу :
http:// www.undp.org.ua/files/ua_95644NHDR_2011_Ukr.pdf.
12. Вовканич С. Аксіологічний підхід до оцінки духовно-інноваційного
по тенціалу регіональних суспільних систем / С. Вовканич, Х. Ко-
пистянська, С. Цапок // Регіональна економіка. – 2005. – №2. – С. 328.
13. Україна утримує високий рівень людського розвитку за рахунок
освіти. – Режим доступу : http://www.bbc.co.uk/ukrainian/news/
2011/11/111103_ un_ human_ development_az.shtml.
14. Середньомісячна заробітна плата за видами економічної діяльності
за період з початку року у 2012 році. – Режим доступу : http://www.
ukrstat.gov.ua/.
15. Чисельність населення на 1 грудня 2012 року та середня чисельність
за січеньлистопад 2012 року. – Режим доступу : http://www.ukrstat.
gov.ua/.
16. Чисельність населення на 1 грудня 2010 року та середня чисельність
за січеньлистопад 2010 року. – Режим доступу : http://www.ukrstat.
gov.ua/.
104 ISSN 1562-0905 Регіональна економіка 2013, №3
В. В. Борщевський, Ю. Р. Злидник
17. Чисельність населення на 1 грудня 2007 року та середня чисельність
за січеньлистопад 2007 року. – Режим доступу : http://www.ukrstat.
gov.ua/.
18. Організаційно-економічні інструменти державної аграрної політики
в Україні. – К. : НІСД, 2012. – 31 с. – Режим доступу : http://www.
niss.gov.ua/public/File/2012_table/1219_dop.pdf.
19. Розвиток сільських територій в системі євроінтеграційних пріо-
ритетів України : [монографія] / НАН України. Ін-т регіональних
досліджень; наук. ред. В. В. Борщевський. – Львів, 2012. – 216 с.
(Серія «Проблеми регіонального розвитку»).
20. Прокопа І. Яка модель агросектору необхідна Україні? / І. Прокопа,
О. Бородіна // Дзеркало тижня. – 2012. – № 18. – Режим доступу:
http://dt.ua/ ECONOMICS/yaka_model_agrosektoru__neobhidna_ukra-
yini-102318.html.
21. Зінчук Т. О. Суспільні блага та сільський розвиток: політика Євро-
союзу і України / Т. О. Зінчук. – Режим доступу : http://vadyba.asu.
lt/8/10.pdf.
Борщевский В. В., Злыднык Ю. Р. Аксиологические основы формирования человеческого
потенциала сельских территорий: евроинтеграционный контекст.
Исследуются основные направления формирования человеческого потенциала сельских
территорий в контексте европейской интеграции Украины. Рассмотрено влияние
протестантской этики на формирование европейского ценностного мировоззрения
жителей сельских территорий. Проанализирована взаимосвязь колхозно-совхозного
типа хозяйствования во времена Советского Союза и ментальности жителей
сельских территорий Украины. Доказана необходимость учета аксиологических основ
в формировании человеческого потенциала сельских территорий. Акцентируется
внимание на приоритетности европейских ценностных ориентиров для наращивания
человеческого потенциала сельских территорий Украины.
Ключевые слова: аксиологические основы, человеческий потенциал, сельские террито-
рии, евроинтеграция.
Borshchevsky V. V., Zlydnyk Yu. R. Axiological Principles in Formation of Human Potential of
Rural Territories: the Context of Eurointegration.
Main directions for formation of human potential on rural territories in the context of
eurointegration of Ukraine are researched. The influence of the Protestant ethics on the
formation of European values ideology in rural territories is reviewed. Correlation between
collective-state farming in Soviet period and the mentality of rural inhabitants in Ukraine
nowadays is analyzed. The necessity of consideration of axiological basics in formation of
rural territories’ human potential is substantiated. Emphasis is focused on priority of European
value landmarks for increase of human potential of rural territories of Ukraine.
Key words: axiological basics, human potential, rural territories, eurointegration.
Надійшло 06.06.2013 р.
re201303
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-68206 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1562-0905 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-11-28T00:49:30Z |
| publishDate | 2013 |
| publisher | Інститут регіональних досліджень НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Борщевський, В.В. Злидник, Ю.Р. 2014-09-19T16:38:02Z 2014-09-19T16:38:02Z 2013 Аксіологічні засади формування людського потенціалу сільських територій: євроінтеграційний контекст / В.В. Борщевський, Ю.Р. Злидник // Регіональна економіка. — 2013. — № 3(69). — С. 94-104. — Бібліогр.: 21 назв. — укр. 1562-0905 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/68206 330.162:331.522.4:[332.122:338.43]:[339.9:061.1] Досліджуються основні напрями формування людського потенціалу сільських територій в контексті європейської інтеграції України. Розглянуто вплив протестантської етики на формування європейського ціннісного світогляду мешканців сільських територій. Проаналізовано взаємозв’язок колгоспно-радгоспного типу господарювання за часів Радянського Союзу та ментальності жителів сільських територій України. Доведено необхідність врахування аксіологічних засад у формуванні людського потенціалу сільських територій. Акцентовано увагу на пріоритетності європейських ціннісних орієнтирів для нарощування людського потенціалу сільських територій України. Исследуются основные направления формирования человеческого потенциала сельских территорий в контексте европейской интеграции Украины. Рассмотрено влияние протестантской этики на формирование европейского ценностного мировоззрения жителей сельских территорий. Проанализирована взаимосвязь колхозно-совхозного типа хозяйствования во времена Советского Союза и ментальности жителей сельских территорий Украины. Доказана необходимость учета аксиологических основ в формировании человеческого потенциала сельских территорий. Акцентируется внимание на приоритетности европейских ценностных ориентиров для наращивания человеческого потенциала сельских территорий Украины. Main directions for formation of human potential on rural territories in the context of eurointegration of Ukraine are researched. The influence of the Protestant ethics on the formation of European values ideology in rural territories is reviewed. Correlation between collective-state farming in Soviet period and the mentality of rural inhabitants in Ukraine nowadays is analyzed. The necessity of consideration of axiological basics in formation of rural territories’ human potential is substantiated. Emphasis is focused on priority of European value landmarks for increase of human potential of rural territories of Ukraine. uk Інститут регіональних досліджень НАН України Регіональна економіка Соціальна політика Аксіологічні засади формування людського потенціалу сільських територій: євроінтеграційний контекст Аксиологические основы формирования человеческого потенциала сельских территорий: евроинтеграционный контекст Axiological Principles in Formation of Human Potential of Rural Territories: the Context of Eurointegration Article published earlier |
| spellingShingle | Аксіологічні засади формування людського потенціалу сільських територій: євроінтеграційний контекст Борщевський, В.В. Злидник, Ю.Р. Соціальна політика |
| title | Аксіологічні засади формування людського потенціалу сільських територій: євроінтеграційний контекст |
| title_alt | Аксиологические основы формирования человеческого потенциала сельских территорий: евроинтеграционный контекст Axiological Principles in Formation of Human Potential of Rural Territories: the Context of Eurointegration |
| title_full | Аксіологічні засади формування людського потенціалу сільських територій: євроінтеграційний контекст |
| title_fullStr | Аксіологічні засади формування людського потенціалу сільських територій: євроінтеграційний контекст |
| title_full_unstemmed | Аксіологічні засади формування людського потенціалу сільських територій: євроінтеграційний контекст |
| title_short | Аксіологічні засади формування людського потенціалу сільських територій: євроінтеграційний контекст |
| title_sort | аксіологічні засади формування людського потенціалу сільських територій: євроінтеграційний контекст |
| topic | Соціальна політика |
| topic_facet | Соціальна політика |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/68206 |
| work_keys_str_mv | AT borŝevsʹkiivv aksíologíčnízasadiformuvannâlûdsʹkogopotencíalusílʹsʹkihteritoríiêvroíntegracíiniikontekst AT zlidnikûr aksíologíčnízasadiformuvannâlûdsʹkogopotencíalusílʹsʹkihteritoríiêvroíntegracíiniikontekst AT borŝevsʹkiivv aksiologičeskieosnovyformirovaniâčelovečeskogopotencialaselʹskihterritoriievrointegracionnyikontekst AT zlidnikûr aksiologičeskieosnovyformirovaniâčelovečeskogopotencialaselʹskihterritoriievrointegracionnyikontekst AT borŝevsʹkiivv axiologicalprinciplesinformationofhumanpotentialofruralterritoriesthecontextofeurointegration AT zlidnikûr axiologicalprinciplesinformationofhumanpotentialofruralterritoriesthecontextofeurointegration |