Він бачив майбутнє комп’ютерних технологій (ювілейна сесія Загальних зборів Національної академії наук України, присвячена 90-річчю від дня народження академіка В.М. Глушкова)

12 вересня 2013 р. у Великому конференц-залі Національної академії наук України відбулася ювілейна сесія Загальних зборів Національної академії наук України, присвячена 90-річчю від дня народження видатного вченого, фундатора вітчизняної кібернетики, Героя Соціалістичної Праці, лауреата Ленінської...

Full description

Saved in:

Bibliographic Details
Published in:	Вісник НАН України
Date:	2013
Format:	Article
Language:	Ukrainian
Published:	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України 2013
Subjects:	Події
Online Access:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/68224
Tags:	Add Tag No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:	Він бачив майбутнє комп’ютерних технологій (ювілейна сесія Загальних зборів Національної академії наук України, присвячена 90-річчю від дня народження академіка В.М. Глушкова) // Вісн. НАН України. — 2013. — № 10. — С. 3-11. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

_version_	1859911435623071744
citation_txt	Він бачив майбутнє комп’ютерних технологій (ювілейна сесія Загальних зборів Національної академії наук України, присвячена 90-річчю від дня народження академіка В.М. Глушкова) // Вісн. НАН України. — 2013. — № 10. — С. 3-11. — укр.
collection	DSpace DC
container_title	Вісник НАН України
description	12 вересня 2013 р. у Великому конференц-залі Національної академії наук України відбулася ювілейна сесія Загальних зборів Національної академії наук України, присвячена 90-річчю від дня народження видатного вченого, фундатора вітчизняної кібернетики, Героя Соціалістичної Праці, лауреата Ленінської та Державних премій академіка Віктора Михайловича Глушкова. У засіданні взяли участь представники вищих посадових осіб держави, наукової громадськості, засобів масової інформації та члени сім’ї В.М. Глушкова, зокрема його дочки — Ольга Китова і Віра Глушкова.
first_indexed	2025-12-07T16:02:22Z
format	Article
fulltext	3ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2013, № 10 ПОДІЇ 12 вересня 2013 р. у Великому конференц-залі Національної академії наук України відбулася ювілейна сесія Загальних зборів Національної академії наук України, присвячена 90-річчю від дня народження ви- датного вченого, фундатора вітчизняної кібернетики, Героя Соціалістичної Праці, лауреата Ленінської та Державних премій академіка Віктора Михайловича Глушкова. У засіданні взяли участь представ- ники вищих посадових осіб держави, наукової громадськості, засобів масової інформації та члени сім’ї В.М. Глушкова, зокрема його дочки — Ольга Китова і Віра Глушкова. ВІН БАЧИВ МАЙБУТНЄ КОМП’ЮТЕРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ Ювілейна сесія Загальних зборів Національної академії наук України, присвячена 90-річчю від дня народження академіка В.М. Глушкова Ювілейну сесію Загальних зборів Націо- нальної академії наук України, присвячену 90-річчю від дня народження академіка В.М. Глушкова, відкрив президент НАН Ук раїни академік Борис Євгенович Патон. У вступному слові він зазначив, що Віктор Михайлович розпочав свій шлях у науці з математики. Розв’язавши узагальнену п’яту проблему Гільберта — одну з найскладніших у сучасній алгебрі, він одразу ввійшов до числа видатних математиків світу. Водночас В.М. Глушков одним із пер- ших усвідомив важливість і перспективність електронно-обчислювальної техніки. Розви- ток цієї галузі в СРСР розпочався зі ство- рення у Києві під керівництвом академіка С.О. Лебедєва першої в континентальній Європі малої електронно-лічильної машини. Глибоке розуміння пріоритетів на у ково- технічного прогресу та інтересів держави спонукали Віктора Михайловича до карди- нальної зміни сфери своєї наукової діяль- ності, основним напрямом якої стала кібер- нетика. Глибокі енциклопедичні знання, ба- гатогранність наукових інтересів, державний підхід до вирішення питань дали йому змогу 4 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2013, № 10 ПОДІЇ зробити неоціненний внесок у розвиток цієї нової галузі науки. Спадщина В.М. Глушкова — це всесвітньо відома сьогодні наукова школа, більш як 100 підготовлених ним докторів і кандида- тів наук, понад 800 друкованих праць, серед яких 30 монографій, і, найголовніше, ни- нішня успішна робота вітчизняних кібер- нетиків, передусім із заснованого Віктором Михайловичем Інституту кібернетики, який по праву названий його ім’ям. Добре розуміючи перспективи викорис- тання обчислювальної техніки для потреб обороноздатності країни, для розв’язання проблем управління державою, економі- кою, складними технологічними процеса- ми й виробничими комплексами, академік В.М. Глушков став організатором і лідером багатьох масштабних проектів. Його ідеї та розробки на багато десятиліть визначили напрями розвитку сучасної кібернетики, інформатики й обчислювальної техніки. Радник Президента України — керівник Головного управління з питань гуманітар- ного розвитку Адміністрації Президента України Юрій Петрович Богуцький за- читав при вітання Президента України В.Ф. Януковича учасникам Загальних збо- рів НАН України. Шановні друзі! Щиро вітаю учасників Загальних зборів Націо- нальної академії наук України, присвячених 90-річ- чю від дня народження Віктора Михайловича Глушкова — видатного науковця, засновника шко- ли української кібернетики. Все його життя є яскравим прикладом самовідданого служіння об- раній справі та своєму народові. Ідеї академіка В.М. Глушкова набагато випере- дили свій час. Вчений, мислитель, громадський діяч — він став знаковою постаттю не тільки в Україні, а й далеко за її межами. Упевнений, що творчий доробок В.М. Глушкова в сфері інформа- ційних технологій і надалі надихатиме його послі- довників на нові відкриття в ім'я прогресу. Бажаю усім міцного здоров’я, благополуччя та подальших успіхів. Віктор Янукович Радник Прем’єр-міністра України, голова Державного агентства з питань науки, інно- вацій та інформатизації академік Володи- мир Петрович Семиноженко зачитав вітан- ня Прем’єр-міністра України М.Я. Азарова учасникам ювілейної сесії. Шановні члени Президії Національної академії наук України! Дорогі науковці! Цього року Україна відзначає 90-ту річницю від дня народження Віктора Михайловича Глуш- кова — піонера комп’ютерної техніки, автора фундаментальних праць у галузі кібернетики, математики і обчислювальної техніки, заснов- ника і керівника унікального в світі Інституту кібернетики АН України. Ідеї академіка Глушкова завжди випереджа ли час, вважалися навіть нереальними. Але вони продовжують доводити свою актуальність і Керівник Головного управління з питань гуманітарного розвитку АП України Ю.П. Богуцький Голова Держінформнауки академік В.П. Семиноженко 5ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2013, № 10 ПОДІЇ сьо годні — через декілька десятиліть. Й досі світ користується багатьма розробками, в основі яких — справжні наукові прозріння нашого ви- дат ного співвітчизника. Завдяки відкриттям цього видатного вченого, Україна сьогодні має той науково-техно логічний фундамент, на яко- му ми успішно розвиваємо інформаційно-кому ні- каційні технології, будуємо складні моделі еконо- мічного прогнозування, втілюємо нові підходи до електронного урядування. Отже, сьогодні, згадуючи про академіка Глуш- кова, ми повинні ще раз проголосити нашу ам- біційну мету — відновити колишні передові по- зиції. Адже тільки віддаючи шану нашій славній науковій історії та спираючись на здобутки ве- ликих попередників, ми разом зможемо розбу- дувати нову Україну — конкурентоспроможну, прогресивну, інтелектуальну державу. Микола Азаров Голова підкомітету з питань науки та інно- ваційної діяльності Комітету з питань науки та освіти Верховної Ради України народний депутат України Ростислав Миколайович Павленко зачитав привітання Голови Вер- ховної Ради України В.В. Рибака. Дорогі друзі! Щиро вітаю вас, учасників ювілейної сесії, при- свяченої 90-й річниці від дня народження видат- ного вченого, фундатора вітчизняної кібернети- ки та інформатики, громадського діяча і органі- затора науки Віктора Михайловича Глушкова. Саме академік Глушков заклав основи новітніх інформаційних технологій, суперкомп’ютерних інтелектуальних інформаційних систем. Його ідеї, отримавши міжнародне визнання, і дотепер продовжують втілюватися у найрізноманітні- ших сферах життя суспільства. Переконаний, що вчені Національної академії наук України ре- зультатами своїх фундаментальних та приклад- них наукових досліджень і надалі сприятимуть успішному економічному та соціальному розви- ткові нашої держави і розбудові демократичного суспільства знань. Бажаю всім вам міцного здоров’я, щастя, до- бробуту і нових творчих досягнень в ім’я України. Володимир Рибак Головуючий на засіданні академік НАН України Б.Є. Патон звернувся до учасників Зборів з пропозицією покласти квіти на мо- гилу Віктора Михайловича Глушкова на Бай- ковому кладовищі. Виконання цієї почесної місії доручили академіку НАН України О.В. Палагіну і членам-кореспондентам НАН України А.В. Анісімову та А.А. Крючину. Далі з доповіддю виступив директор Ін- ституту кібернетики ім. В.М. Глушкова НАН України академік Іван Васильович Сергієн- ко. Він нагадав про основні віхи життя та на- укової діяльності академіка Віктора Михай- ловича Глушкова. В.М. Глушков народився 24 серпня 1923 р. в Ростові-на-Дону, закінчив Ростовський дер- жавний університет. До Києва він приїхав у 1956 р. на запрошення академіка Б.В. Гнє- денка, будучи вже провідним агебраїстом. Народний депутат України Р.М. Павленко Академік НАН України І.В. Сергієнко 6 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2013, № 10 ПОДІЇ Вік тор Михайлович очолив лабораторію об- числювальної техніки Інституту математики АН УРСР, ту саму лабораторію, в якій під керівництвом академіка С.О. Лебедєва було створено першу в континентальній Європі малу електронну лічильну машину. З властивою йому енергією Віктор Ми- хайлович розгорнув дослідження в галузі фундаментальних і прикладних проблем об- числювальної математики й кібернетики, згуртував дружний колектив науковців, за- пропонував програму робіт, для реалізації якої в 1957 р. лабораторію було перетворено на Обчислювальний центр АН УРСР. У 1959 р. завершилася робота зі створен- ня першої в Україні великої ЕОМ «Київ», на якій було проведено перші експерименти з автоматизованого проектування електрон- них схем, розв’язано задачі щодо розпіз- навання зорових образів, діяла перша база даних «Автодиректор», уперше в Європі здійснено спробу керування на відстані бе семерівським процесом у Дніпродзержин- ську і керування технологічним процесом содової карбоколони у Слов’янську. Замов- ником другого екземпляра машини «Київ» став Об’єднаний інститут ядерних дослі- джень у Дубні. Важливу роль у цій роботі відіграли дослідження в галузі методів розв’язання складних оптимізаційних задач, що виникають у процесі проектування про- тяжних об’єктів, транспортних потоків і управління економікою. У 1961 р. на базі Обчислювального цен- тру було створено Інститут кібернетики, який очолив Віктор Михайлович. Тоді ж було розроблено першу напівпровідникову керуючу машину широкого призначення «Днепр». Впродовж 10 років її успішно ви- користовували у виробництві, а також для керування демонстраційним екраном під час стикування космічних кораблів у спіль- ному радянсько-американському проекті «Союз – Аполлон». Особливого значення В.М. Глушков на- давав дослідженням і розробкам фунда- ментального характеру, зокрема створенню новітніх методів оптимізації розв’язання складних задач, розробленню математичних моделей важливих процесів і об’єктів, що ними описуються, нових підходів і методів для надійного захисту інформації. Він зав- жди наголошував, що в комп’ютерних тех- нологіях не можна досягти справжнього успіху без ефективного використання до- сягнень математики, фізики, механіки тощо. Сьогодні, як продовження традицій, закла- дених Віктором Михайловичем, можна на- вести десятки прикладів успішної співпраці учених-кібернетиків з інститутами більшо- сті відділень НАН України. Ще на початку становлення обчислюваль- ної техніки, коли в ЕОМ вбачали лише ве- ликі арифмометри, В.М. Глушков ініціював дослідження з моделювання інтелектуаль- ної діяльності. В Обчислювальному центрі розв’язували численні проблеми штучного інтелекту, такі як моделювання еволюції, ав- томатичне доведення теорем, побудова пер- ших робототехнічних систем, розпізнавання зорових образів і усної мови, змісту фраз тощо. Всесоюзна школа з розпізнавання об- разів у Києві в 1962 р. зібрала практично всіх фахівців країни в цій галузі. Під керівництвом Віктора Михайловича Інститут кібернетики перетворився на ве- ликий науково-технічний комплекс, що по- сів провідні позиції з низки напрямів кібер- нетики й обчислювальної техніки. Тут в атмо сфері справжньої творчості, просякну- тої духом колективізму, зросло багато висо- кокваліфікованих дослідників, склалися ав- торитетні наукові школи. В.М. Глушков виступив активним побор- ником широкого практичного використання обчислювальної техніки і одним із перших усвідомив велике майбутнє комп’ютерних технологій як потужного рушія розвитку всіх сфер діяльності людини. Віктор Михайлович умів правильно і своєчасно поставити задачу, привернути увагу фахівців і керівників важ- ливих галузей виробництва до перспектив- них застосувань комп’ютерної техніки. Цей бік його діяльності позитивно оцінювали такі видатні вчені, як М.М. Бо голюбов, А.О. До- родніцин, М.В. Келдиш, М.О. Лаврентьєв, 7ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2013, № 10 ПОДІЇ Г.І. Марчук. Так, А.О. Дородніцин завжди до- помагав українським кібернетикам: як ініціа- тор створення і директор першого в СРСР наукового інституту кібернетичного профі- лю — Обчислювального центру АН СРСР, він, як правило, очолював державні комісії з прийняття держзамовлень. У сорокарічному віці Віктор Михайлович став академіком АН СРСР. Його визнавали наукові кола, його визнавала держава: він був удостоєний звання Героя Соціалістич- ної Праці, Ленінської та двох Державних премій СРСР, двох Державних премій УРСР, його було обрано депутатом Верховної Ради СРСР, іноземним членом кількох зарубіж- них академій наук. Віктору Михайловичу була притаманна дивовижна багатогранність і надширокий діапазон наукових інтересів. У його творчій спадщині важливе місце посідає теорія циф- рових автоматів. Головним підсумком цих пошуків стало створення методики синтезу цифрових автоматів, що дала змогу ефектив- но застосувати абстрактно-автоматні та інші методи алгебри для розв’язання конкретних завдань проектування обчислювальної тех- ніки. Результати досліджень з автоматизації проектування ЕОМ викладено в його моно- графії «Синтез цифрових автоматів», яка в 1964 р. здобула Ленінську премію. В.М. Глушков надавав особливого зна- чення узгодженості зусиль у межах єдиної науково-технічної політики в масштабах усієї держави. Він очолював Міжвідомчу наукову раду з впровадження обчислюваль- ної техніки і економіко-математичних мето- дів у народне господарство СРСР, а також наукові ради з обчислювальної техніки і систем керування Держкомітету СРСР з науки і техніки і Президії АН СРСР. Розуміючи, що для поширення ідей кібер- нетики необхідно організувати широкий фронт прикладних досліджень, В.М. Глушков зосередив зусилля на створенні автоматизо- ваних систем керування у виробництві, на транспорті, у військовій справі, будівництві, медицині, аерокосмічних дослідженнях тощо. Прикладів сучасних ефективних розробок, в яких використано ідеї академіка В.М. Глуш- кова, можна навести кілька десятків. Предметом особливої уваги Віктора Ми- хайловича були автоматизовані системи проектування, керування експериментами і оброблення результатів випробувань нової техніки. Так, було створено системи оціню- вання роботи авіаційних двигунів, експлуа- таційних якостей великовагових літаків і гелікоптерів, системи керування зльотом- по садкою палубної авіації. Розроблено сис- тему автоматизації досліджень на всіх ета- пах проектування надводних і підводних морських суден. Запропоновано комплекс розробок з автоматизації керування в кос- мічних експериментах. За допомогою комп’ютерних технологій можна розв’язувати надскладні задачі з ве- ликим обсягом обчислень, обирати опти- мальні рішення, що важливо не лише під час космічних польотів, а й у дослідженнях, ска- жімо, складних процесів на дні океану, на недоступних або шкідливих для людини об’єктах. Як і передбачав В.М. Глушков, у цьому неоціненну допомогу надають «інте- лектуальні» ро ́боти, контроль за функціону- ванням яких можна здійснювати дистанцій- но. Розроблена в Інституті кібернетики ори- гінальна комп’ютерна система на основі використання мови жестів також втілила в життя одну з ідей Віктора Михайловича і сьогодні значною мірою спростила спілку- вання людей з вадами слуху і мовлення. В.М. Глушков мріяв про розроблення комп’ютерних систем так, щоб у майбутньо- му їх можна було використати для створен- ня більш складних систем автоматизації. Він часто говорив про необхідність поєдну- вати близькі й далекі цілі, про те, як важ- ливо за деревами бачити обриси лісу. Віктор Михайлович добре розумів, що для розв’язання численних проблем в галузі ін- форматики недостатньо одного інституту, навіть такого великого, яким був на той час Інститут кібернетики. Тому він усіляко спри- яв організації в різних державних закладах підрозділів і структур для розроб лення цього важливого напряму. Не випадково він 8 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2013, № 10 ПОДІЇ задумав створити на базі Інституту кіберне- тики Кібернетичний центр. Цей його задум, що став заповітом для послідовників, вдало- ся успішно втілити в життя за активної під- тримки президента НАН України академіка Б.Є. Патона. Значних зусиль Віктор Михайлович до- клав для створення в Україні індустрії елек- тронного машинобудування. З його ініціа- тиви було організовано Київський завод обчислювальних і керуючих машин (рос. — «ВУМ», нині «Електронмаш»), який став основним виробником електронних машин і пристроїв, розроблених в Інституті кібер- нетики. Предметом пильної уваги Віктора Ми- хайловича було також програмування для ЕОМ. Він запропонував ряд концепцій пе- ретворення програмування на широко за- стосовну інженерну практику. В останні роки, розвиваючи ідеї В.М. Глушкова, його учні розробили низку визнаних у світі но- вітніх систем програмування, які на порядок підвищують ефективність роботи програ- містських колективів з розроблення склад- них комп’ютерних технологій і самих ком- п’ютерних систем. В.М. Глушков бачив нагальну потребу у широкому професійному освоєнні ком п’ю- терного інструментарію фахівцями різних галузей науки. З цією метою він заснував журнали «Кібернетика» і «Управляющие сис- теми и машины», які виходять і нині, при- чому «Кібернетика» (тепер «Кібернетика і системний аналіз») перевидається англій- ською мовою. Віктору Михайловичу нале- жить також ідея видання першої в СРСР «Енциклопедії кібернетики», яка вийшла у 1973 р. українською, а наступного року ро- сійською мовами. Виходячи з глобальної концепції ство- рення загальнодержавної системи управ- ління економікою, Віктор Михайлович ви- сунув низку перспективних ідей. За його задумом ця система мала бути об’єднаною лініями комунікації в єдину мережу АСУ підприємств, галузей виробництва, вищих державних органів управління, здійснюючи постійний моніторинг виконання виробни- чих програм і адекватно реагуючи на всі штатні й нештатні ситуації. Однак він розу- мів, що реалізація такого грандіозного про- екту вимагатиме багатьох років наполегливої праці. Крім того, потрібні були обчислю- вальні машини дуже високої продуктивно- сті. Ком п’ютери традиційної архітектури не могли задовольнити вимог до швидкодії та об’єму пам’яті, і Віктор Михайлович одним із перших переглянув принципи фон Ней- мана, запропонувавши принцип розпара- лелювання обчислень. Цю ідею він доповів на конгресі IFIP в 1978 р., проте сам ком- п’ютер було виготовлено вже після його смерті. В Інституті кібернетики розроблено низку суперкомп’ютерів серії «СКІТ», і сьо- годні «СКІТ-4» є найпотужнішим супер- ком п’ю тером України. Багато уваги приділяв В.М. Глушков роз’ яс - ненню можливостей побудови інформацій- ного суспільства на основі використання комп’ютерів і телекомунікаційних мереж, підкреслюючи необхідність надійного захис- ту інформації. І знову ж таки останнім часом у цій галузі багато чого зроблено. Віктор Михайлович дуже серйозно ста- вився до проблеми підготовки кадрів, про- водив активну педагогічну діяльність. Він був блискучим і невтомним пропагандис- том найновіших досягнень науки, чудовим лектором, який умів донести до будь-якої аудиторії слухачів неймовірні можливості комп’ютерних технологій, важливість роз- витку кібернетики для всього суспільства. На його публічних лекціях зали завжди були переповнені. Його ораторський та- лант, ерудиція, захопленість своєю справою викликали справжній інтерес до кібернети- ки, що без сумніву сприяло її розвитку в країні. В.М. Глушков закликав своїх учнів і соратників шукати майбутніх фахівців у школах і ВНЗ, залучаючи студентів до учас- ті в реальних розробках. Він був ініціатором створення факультету кібернетики в Київ- ському університеті ім. Т.Г. Шевченка. Ор- ганізована при Інституті кібернетики базо- ва кафедра Московського фізико-технічного 9ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2013, № 10 ПОДІЇ інституту функціонує вже понад 40 років і підготувала більш як 400 висококваліфіко- ваних спеціалістів, багато з яких стали ви- датними вченими. Сьогодні при Інституті також успішно працюють кафедри КНУ імені Тараса Шевченка і НТУУ «КПІ». Більш того, вже кілька років поспіль Інсти- тут кібернетики ім. В.М. Глушкова та Інсти- тут прикладного системного аналізу на кон- курсній основі організовують практику для студентів американських університетів. Життєвий шлях академіка В.М. Глушко- ва — це справжній подвиг в ім’я науки. Він пішов з життя надто рано, у січні 1982 р., в самому розквіті сил. Проте лишилася Робо- та. Лишилася створена ним потужна школа теоретичної кібернетики, з якої згодом пішли інші наукові школи сучасної інформатики, зокрема школи теорії оптимізації та систем- ного аналізу, теорії математичного моделю- вання і програмування, комп’ютерної і об- числювальної математики, теорії збереження та захисту інформації в системах, обчислю- вальної та комп’ютерної техніки, теорії ке- рування та побудови телекомунікаційних мереж. Лишилися також учні, які добре за- своїли уроки Вчителя, учні, перевірені на на- дійність упродовж років спільної праці. У виступі академіка НАН України Воло- димира Семеновича Королюка йшлося про те, як свого часу його вчитель Борис Воло- димирович Гнєденко зробив, як виявилося згодом, правильний і вдалий вибір, доручив- Академік В.С. Королюк ши Віктору Михайловичу Глушкову очоли- ти славетну лабораторію обчислювальної техніки Інституту математики АН УРСР, керовану до того академіком С.О. Лебедє- вим. Маючи блискучу алгебраїчну освіту і вже тоді отримавши видатні наукові резуль- тати, В.М. Глушков впевнено ввійшов у те- матику лабораторії, поєднавши абстрактну алгебраїчну теорію та математичну логіку з прикладними проблемами обчислювальних автоматів і ставши беззаперечним лідером у галузі обчислювальної математики і техні- ки. На базі лабораторії через кілька років було створено Обчислювальний центр, який згодом перетворився на Інститут кібернети- ки, а нині — це Кібернетичний центр, до складу якого входять кілька інститутів, охо- плюючи практично всі важливі напрями су- часної кібернетики й інформатики. Мало кому з видатних учених удається залишити після себе таку багатющу спадщину. Далі до слова було запрошено генерально- го директора Державного науково-ви роб ни- чого підприємства «Електронмаш» Віктора Івановича Мову. Він відзначив велику роль Віктора Михайловича Глушкова в побудові в Києві першого заводу з виробництва об- числювальних і керуючих машин — заводу «ВУМ», який згодом став називатися «Елек- тронмаш». Добре розуміючи, що наука без промислового втілення залишається всього лише розрахунками на папері, В.М. Глуш- ков доклав значних зусиль для розвитку Директор ДНВП «Електронмаш» В.І. Мова 10 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2013, № 10 ПОДІЇ валася надлюдською — із 800 його друкова- них наукових праць понад 500 він написав власноруч. Талант В.М. Глушкова як мислителя не обмежувався лише математикою і кіберне- тикою. Він був філософом і теоретиком на- укового пізнання, захоплювався ідеями штучного інтелекту, багато його праць у цій галузі є актуальними й донині. Віктор Михайлович був енциклопедично освіченою людиною і щедро ділився влас- ними знаннями з тими, хто його оточував. Чудовий оратор, він у буквальному сенсі зачаровував слухачів, заражаючи їх своїми думками, спонукаючи до генерації власних ідей у запропонованому ним напрямі. Не примушуючи, а надихаючи, логічно переко- нуючи, він умів підвести людину до при- йняття правильного рішення. Саме на цих засадах і працювали наукові колективи під його керівництвом. Вірним другом і соратником Віктора Ми- хайловича впродовж усього життя була його дружина Валентина Михайлівна. Вони ди- вовижним чином доповнювали одне одного, двері їхнього дому завжди були гостинно відчинені для знайомих і друзів із різних куточків світу. І ще одну характерну рису батька підкрес- лила у своєму виступі Ольга Вікторівна. Він щиро, від усього серця любив Батьківщину і глибоко переживав, розуміючи, що все йде Член-кореспондент НАН України Б.М. Малиновський промислового виробництва обчислюваль- ної техніки в Україні. Виступ члена-кореспондента НАН Украї- ни Бориса Миколайовича Малиновського було присвячено його особистим спогадам про роки спільної роботи з Віктором Ми- хайловичем Глушковим та цікавим і малові- домим сторінкам з історії розвитку обчис- лювальної техніки в нашій країні. Своїми думками і спогадами про В.М. Глуш- кова поділилася з присутніми дочка вченого Ольга Вікторівна Китóва. Вона розповіла, що Віктор Михайлович вважав найголовні- шим у людині дух, і цей дух потрібно по- всякчасно зміцнювати. Сам він намагався постійно переборювати себе, здобуваючи, нехай і невеличкі, але перемоги над собою. Навіть перед самою смертю, перебуваючи в лікарні на апараті штучного дихання, Віктор Михайлович продовжував диктувати на магнітофон свої спогади, підтверджуючи тим самим власний життєвий принцип — щодня здійснювати маленький подвиг. В.М. Глушков приділяв постійну увагу розвитку своїх розумових здібностей, тре- нуванню пам’яті. У нього було два робочі дні: один, з ранку і до шостої години вечора, був присвячений організаційним справам, а другий, після повернення додому і до другої години ночі, він віддавав науці. Завдяки та- кому розпорядку його працездатність зда- Дочка академіка В.М. Глушкова Ольга Китóва 11ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2013, № 10 ПОДІЇ до неминучої кризи. Саме тому останні роки життя В.М. Глушков присвятив реалізації системи ЗДАС (рос. — ОГАС), сподіваючись, що це може допомогти державі. Авторитет В.М. Глушкова визнано в усьому світі. Не випадково газета «Washington Post» написала в некролозі: «Помер цар радянської кібернетики». «Багато його ідей ще очікують на реалізацію, і я сподіваюся, що його учні й соратники згодом втілять їх у життя», — завер- шила свій виступ Ольга Кито́ва. Далі на прохання доктора фізико-ма те- матичних наук, професора Катерини Ми- хайлівни Лавріщевої їй було надано слово, в якому вона пригадала кілька цікавих мо- ментів особистого спілкування з Віктором Михайловичем. У 1967 р. вона брала участь у розробленні трансляторів для нового об- числювального комплексу «Днепр-2», однак напередодні прийому Державною комісією СРСР цього комплексу потрапила у ДТП. В.М. Глушков не забув про молоду співро- бітницю і після успішної здачі «Днепр-2» заїхав до лікарні з квітами. Згодом цей комп- лекс було впроваджено на металургійному комбінаті у Східній Німеччині. Під час не- формальних зустрічей з німецькими колега- ми Віктор Михайлович вразив їх тим, що вільно німецькою читав уривки з «Фауста». Завершуючи засідання, президент НАН України академік Б.Є. Патон зауважив, що сьогодні всі присутні мали змогу ще раз пе- реконатися у величі наукового генія акаде- міка В.М. Глушкова — багатогранної осо- бистості, постаті світового масштабу і вод- ночас чудової людини. Його унікальні якості організатора, наукова далекогляд- ність, уміння розв’язувати надскладні про- блеми завжди слугуватимуть яскравим при- кладом самовідданого служіння науці, су- спільству і всьому людству. Наприкінці ювілейного заходу відбувся показ кінофільму про життя і творчість ака- деміка В.М. Глушкова.
id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-68224
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn	0372-6436
language	Ukrainian
last_indexed	2025-12-07T16:02:22Z
publishDate	2013
publisher	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
record_format	dspace
spelling	2014-09-20T06:02:40Z 2014-09-20T06:02:40Z 2013 Він бачив майбутнє комп’ютерних технологій (ювілейна сесія Загальних зборів Національної академії наук України, присвячена 90-річчю від дня народження академіка В.М. Глушкова) // Вісн. НАН України. — 2013. — № 10. — С. 3-11. — укр. 0372-6436 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/68224 12 вересня 2013 р. у Великому конференц-залі Національної академії наук України відбулася ювілейна сесія Загальних зборів Національної академії наук України, присвячена 90-річчю від дня народження видатного вченого, фундатора вітчизняної кібернетики, Героя Соціалістичної Праці, лауреата Ленінської та Державних премій академіка Віктора Михайловича Глушкова. У засіданні взяли участь представники вищих посадових осіб держави, наукової громадськості, засобів масової інформації та члени сім’ї В.М. Глушкова, зокрема його дочки — Ольга Китова і Віра Глушкова. uk Видавничий дім "Академперіодика" НАН України Вісник НАН України Події Він бачив майбутнє комп’ютерних технологій (ювілейна сесія Загальних зборів Національної академії наук України, присвячена 90-річчю від дня народження академіка В.М. Глушкова) Article published earlier
spellingShingle	Він бачив майбутнє комп’ютерних технологій (ювілейна сесія Загальних зборів Національної академії наук України, присвячена 90-річчю від дня народження академіка В.М. Глушкова) Події
title	Він бачив майбутнє комп’ютерних технологій (ювілейна сесія Загальних зборів Національної академії наук України, присвячена 90-річчю від дня народження академіка В.М. Глушкова)
title_full	Він бачив майбутнє комп’ютерних технологій (ювілейна сесія Загальних зборів Національної академії наук України, присвячена 90-річчю від дня народження академіка В.М. Глушкова)
title_fullStr	Він бачив майбутнє комп’ютерних технологій (ювілейна сесія Загальних зборів Національної академії наук України, присвячена 90-річчю від дня народження академіка В.М. Глушкова)
title_full_unstemmed	Він бачив майбутнє комп’ютерних технологій (ювілейна сесія Загальних зборів Національної академії наук України, присвячена 90-річчю від дня народження академіка В.М. Глушкова)
title_short	Він бачив майбутнє комп’ютерних технологій (ювілейна сесія Загальних зборів Національної академії наук України, присвячена 90-річчю від дня народження академіка В.М. Глушкова)
title_sort	він бачив майбутнє комп’ютерних технологій (ювілейна сесія загальних зборів національної академії наук україни, присвячена 90-річчю від дня народження академіка в.м. глушкова)
topic	Події
topic_facet	Події
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/68224

Institution

Similar Items