Топографія Фос-імунореактивних та НАДФН-д-реактивних нейронів у лімбічних структурах основи переднього мозку та гіпоталамусі при реалізації мотивованих оперантних рухів у щурів
У лімбічних структурах базальної частини переднього мозку та гіпоталамусі щурів визначали експресію “раннього” гена c-fos (маркер нейронної активації) та НАДФН-діафоразну активність (маркер NO-синтази) у нормі, у стані голодування та після реалізації тривалих (що повторювалися чотири–12 разів за хви...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Нейрофизиология |
|---|---|
| Дата: | 2009 |
| Автори: | , , , , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут фізіології ім. О.О. Богомольця НАН України
2009
|
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/68273 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Топографія Фос-імунореактивних та НАДФН-д-реактивних нейронів у лімбічних структурах основи переднього мозку та гіпоталамусі при реалізації мотивованих оперантних рухів у щурів / О.В. Довгань, О.В. Власенко, В.О. Майський, О.І. Пілявський, А.В. Мазниченко // Нейрофизиология. — 2009. — Т. 41, № 1. — С. 32-40. — Бібліогр.: 39 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860095398076481536 |
|---|---|
| author | Довгань, О.В. Власенко, О.В. Майський, В.О. Пілявський, О.І. Мазниченко, А.В. |
| author_facet | Довгань, О.В. Власенко, О.В. Майський, В.О. Пілявський, О.І. Мазниченко, А.В. |
| citation_txt | Топографія Фос-імунореактивних та НАДФН-д-реактивних нейронів у лімбічних структурах основи переднього мозку та гіпоталамусі при реалізації мотивованих оперантних рухів у щурів / О.В. Довгань, О.В. Власенко, В.О. Майський, О.І. Пілявський, А.В. Мазниченко // Нейрофизиология. — 2009. — Т. 41, № 1. — С. 32-40. — Бібліогр.: 39 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Нейрофизиология |
| description | У лімбічних структурах базальної частини переднього мозку та гіпоталамусі щурів визначали експресію “раннього” гена c-fos (маркер нейронної активації) та НАДФН-діафоразну активність (маркер NO-синтази) у нормі, у стані голодування та після реалізації тривалих (що повторювалися чотири–12 разів за хвилину протягом 30 хв) мотивованих стереотипних їжодобувних рухів передньої кінцівки.
We estimated in rats the expression of early gene c-fos (marker of neuronal activation) and NADPH-diaphorase activity (NO-synthase marker) in the limbic structures of the basal forebrain and in the hypothalamus. Estimations were performed in the norm, in the state of starvation, and after realization of long-lasting (repeated 4 to 12 times per minute for 30 min) motivated stereotyped food-procuring forelimb movements.
|
| first_indexed | 2025-12-07T17:25:32Z |
| format | Article |
| fulltext |
НЕЙРОФИЗИОЛОГИЯ / NEUROPHYSIOLOGY.—2009.—T. 41, № 132
УДК 612.825.1
О. В. ДОВГАНЬ1, О. В. ВЛАСЕНКО1, В. О. МАЙСЬКИЙ2, О. І. ПІЛЯВСЬКИЙ2,
А. В. МАЗНИЧЕНКО2
ТОПОГРАФІЯ ФОС-ІМУНОРЕАКТИВНИХ ТА НАДФН-д-РЕАКТИВНИХ НЕЙРОНІВ
У ЛІМБІЧНИХ СТРУКТУРАХ ОСНОВИ ПЕРЕДНЬОГО МОЗКУ ТА ГІПОТАЛАМУСІ
ПРИ РЕАЛІЗАЦІЇ МОТИВОВАНИХ ОПЕРАНТНИХ РУХІВ У ЩУРІВ
Надійшла 10.12.08
У лімбічних структурах базальної частини переднього мозку та гіпоталамусі щурів ви-
значали експресію “раннього” гена c-fos (маркер нейронної активації) та НАДФН-діа-
форазну активність (маркер NO-синтази) у нормі, у стані голодування та після реалізації
тривалих (що повторювалися чотири–12 разів за хвилину протягом 30 хв) мотивованих
стереотипних їжодобувних рухів передньої кінцівки. Порівняно з контролем у тварин
у стані голоду вірогідно більша (Р < 0.05) кількість Фос-імунореактивних (Фос-ір-)
та НАДФН-діафоразореактивних (НАДФН-др-) нейронів спостерігались у лімбічних
структурах – медіальній перегородці (MS), ядрах вертикальної та горизонтальної гілок
діагональної смужки (VDB і НDB), великоклітинному преоптичному ядрі (MCPO), комп-
лексі безіменна субстанція – базальне ядро Мейнерта блідої кулі (SI–GP(B)), а також в
ядрі покришки (LDTg), медіальній частині блідої кулі (MGP), паравентрикулярному та
латеральному ядрах гіпоталамуса (Pa і LH) і острівцях Калеха (ICj і ICjM). У щурів
експериментальної групи (тих, що виконували оперантні рухи) у лімбічних структурах
та ядрах моста виявлялася більша середня щільність мічених нейронів у такій послі-
довності: LDTg < SI < MCPO < GP(B) < MS < VDB < HDB. Найбільша середня щільність
Фос-ір-нейронів (13.8 ± 0.9 забарвленого ядра на ділянці зрізу 200 × 200 мкм2) була за-
реєстрована в HDB. В ядрах гіпоталамуса у щурів у стані голодування експресія c-fos
була вдвічі вищою, ніж у контролі. Після реалізації оперантних рухів її інтенсивність
у LH була дещо меншою, а в Ра – більшою. Найбільша щільність НАДФН-др-нейронів
була виявлена в Pa (303.4 ± 18.7 клітини), в ICj і ICjM (287 ± 11.6 і 260 ± 8.7 нейрона
відповідно) та MGP (93 ± 6.7 міченої клітини). В експериментальних щурів аналіз роз-
поділу мічених нейронів показав високу щільність клітин із подвійною міткою (Фос +
+ НАДФН-д-позитивність) у Pa, MGP, ICj та ICjM. Відмічена специфіка зміни експре-
сії c-fos та НАДФН-д-реактивності в гіпоталамусі, вірогідно, корелює з формуванням
мотиваційних сигналів, пов’язаних із затримкою та подачею їжі. Зміни нейронної ак-
тивності в лімбічних структурах відображають їх причетність до формування програм
їжодобувних рухів та їх реалізації.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: мотивація, оперантний рефлекс, експресія c-fos, НАДФН-д,
оксид азоту, лімбічні структури, гіпоталамус.
1 Вінницький національний медичний університет ім. М. І. Пирогова
(Україна).
2 Інститут фізіології ім. О. О. Богомольця НАН України, Київ (Україна).
Ел. пошта: vlasenko@vsmu.vinnica.ua (О. В. Власенко).
ВСТУП
Моторна кора великих півкуль та лімбічні структу-
ри базальної частини переднього мозку у людини і
тварин є ключовими церебральними структурами,
котрі забезпечують формування мотивованих рухо-
вих програм і реалізацію оперантних (інструмен-
тальних) рефлексів [1]. Нещодавно було показано,
що гіпоталамус відіграє провідну роль в ініціації
як мотиваційно-афективного, так і вегетативного
компонентів при реалізації таких програм [2–4].
Результати електрофізіологічних досліджень доз-
воляють стверджувати, що латеральний гіпота-
ламус є найважливішим компонентом активації
лімбічних підкоркових центрів і кори мозку, без-
НЕЙРОФИЗИОЛОГИЯ / NEUROPHYSIOLOGY.—2009.—T. 41, № 1 33
посередньо причетних до керування їжодобувними
рухами [2]. Решта гіпоталамічних ядер також мо-
жуть брати участь в ініціації оперантних рефлексів
та керуванні ними, але рівень активації нейронів у
цих ядрах у стані високої харчової мотивації (голо-
дування) або при виконанні їжодобувних оперант-
них рефлексів детально не досліджувався.
Одержані раніше на щурах дані імуногістохіміч-
них досліджень [5] свідчать про те, що в лімбічних
структурах переднього мозку – медіальній пере-
городці, ядрах вертикальної та горизонтальної гі-
лок діагональної смужки, а також великоклітинно-
му ядрі та безіменній субстанції разом з базальним
ядром Мейнерта – містяться чотири групи холін-
ергічних нейронів (СН1–СН4 відповідно). У мотор-
ній корі виявлені численні холінергічні проекції
від структур основи переднього мозку [6]. Експе-
риментальне руйнування останніх призводить до
порушення компонента досягнення цілі в перебі-
гу їжодобувних рухів [7]. У вказаних лімбічних
структурах присутні також NO-генеруючі нейрони.
Велика кількість таких клітин були знайдені нами
в паравентрикулярному та супраоптичному ядрах
гіпоталамуса [8, 9]. Застосування блокаторів син-
тази NO призводило до зниження активності дано-
го ензиму в гіпоталамусі щурів, і це також супро-
воджувалося пригніченням поведінки, пов’язаної з
харчуванням [10]. Показано, що NO-генеруючі ней-
ронні системи причетні до регуляції регіонально-
го церебрального кровообігу (РЦКО). Про це свід-
чить тісна кореляція між інтенсивністю сумарної
активності NO-генеруючих нейронів у корі (непі-
рамідні ГАМК-ергічні нейрони) і нейронів базаль-
ної частини переднього мозку та станом РЦКО
[4, 11–14].
Метою нашого дослідження було виявити особ-
ливості розподілу нейронів з підвищеним рівнем
активації в лімбічних підкоркових центрах та пара-
вентрикулярному й латеральному ядрах гіпотала-
муса у тварин (щурів) у стані голодування або при
реалізації інтенсивної мотивованої їжодобувної
моторної активності. Вивчався кількісний розподіл
Фос-імунореактивних (Фос-ір-), НАДФН-діафора-
зореактивних (НАДФН-др-) одиниць та нейронів
із подвійним забарвленням (Фос- + НАДФН-д-по-
зитивних клітин) у вказаних структурах. Одержані
дані свідчать, про те, що кількість активованих ней-
ронів у гіпоталамусі та холінергічних структурах
щурів, котрі знаходяться у стані голодування, знач-
но перевищує таку у контрольних тварин. У щурів
у період реалізації мотивованих їжодобувних рухів
ця кількість дещо менша, але в цілому теж переви-
щує контрольні значення.
МЕТОДИКА
Експериментальні групи. У дослідах були вико-
ристані три групи щурів-самців лінії Вістар ма-
сою 250–300 г. Інтактна група 1 (n = 4) отримувала
достатнє стандартне харчування й слугувала конт-
ролем. Щури групи 2 (n = 4) голодували протягом
трьох днів при вільному доступі до води. У тва-
рин групи 3 створювалася достатня харчова моти-
вація (голодування протягом доби перед кожним
сеансом тренування), і у них вироблявся оперант-
ний їжодобувний рефлекс. Тренувальні сеанси
тривалістю 30 хв проводилися щоденно протягом
12 днів. Щури навчалися реалізовувати стереотип-
ні рухи захоплення передньою лівою кінцівкою та
її пальцями харчових кульок з годівниці (чотири–
12 захватів їжі за хвилину, близько 150–200 штук
за один сеанс). Усі експериментальні процедури
були виконані відповідно до Європейської дирек-
тиви Ради співтовариств від 24 листопада 1986 р.
(86/609/ЕЕС).
Виготовлення зрізів мозку. Щурів груп 1, 2 та 3
(останніх – через 2 год після закінчення завершаль-
ного тренувального сеансу) під глибоким наркозом
(пентобарбітал натрію, 90 мг/кг, внутрішньооче-
ревинно; “Sigma”, США) перфузували інтракар-
діально через висхідну аорту спочатку сольовим
фосфатним буфером (СФБ, 0.1 М, 250 мл), що міс-
тив у собі 0.2 % нітриту натрію та 25000 од/л гепа-
рину. Перфузію продовжували 4 %-вим параформ-
альдегідом, розчиненим у 500 мл СФБ (рН 7.3).
Головний мозок кожної тварини швидко виділяли
й додатково фіксували в цьому розчині протягом
12 год. Потім блоки тканини мозку з метою кріо-
протекції витримували 48 год при 4 °С у 30 %-вому
розчині сахарози, приготованому на СФБ. На замо-
рожуючому мікротомі виготовляли фронтальні зрі-
зи товщиною 40 мкм, котрі збирали в лунки із СФБ
для подальшого імуногістохімічного й гістохіміч-
ного забарвлювання.
Фос-імуногістохімія. Виявлення Фос-ір-ядер
(ядер мічених нейронів) проводили за допомогою
стандартної авідин-біотин-пероксидазної методи-
ки з використанням поліклональних кролячих ан-
титіл щодо ядерного білка c-Fos (Ab-5; “Oncoge-
ne Research”, США) та комерційного набору ABC
(PK 4001; “Vector”, США) [15, 16]. Мічені нейрони
ТОПОГРАФІЯ ФОС-ІМУНОРЕАКТИВНИХ ТА НАДФН-д-РЕАКТИВНИХ НЕЙРОНІВ
НЕЙРОФИЗИОЛОГИЯ / NEUROPHYSIOLOGY.—2009.—T. 41, № 134
ідентифікували по темно-коричневому забарвлен-
ню їх ядер при збільшеннях ×250 або ×400. Під-
рахунок Фос-ір-ядер нейронів у структурах голов-
ного мозку проводився білатерально за допомогою
оптичного мікроскопа; їхня локалізація визначала-
ся за атласом [17].
НАДФН-діафоразна гістохімія. Для виявлення
НАДФН-др-нейронів зрізи додатково витримували
1 год при 37 °С у СФБ (0.1 М, рН 7.3), що містив у
собі 0.3 % детергента Triton Х-100, 0.2 мг/мл нітро-
блакитного тетразолію та 0.5 мг/мл редукованого
β-НАДФН (“Sigma”, США) [18]. НАДФН-др-ней-
рони визначали за блакитним забарвленням їхньої
цитоплазми та дендритів.
Статистика. Щільність Фос-ір- та НАДФН-др-
нейронів (кількість мічених клітин на площах зрі-
зів мозку 200 × 200 мкм2) підраховували в медіаль-
ній перегородці (MS), ядрах вертикальної (VDB) і
горизонтальної (HDB) гілок діагональної смужки,
великоклітинному преоптичному ядрі (MCPO), без-
іменній субстанції (SI), базальному ядрі Мейнерта
у блідій кулі GP(B), медіальній частині блідої кулі
(MGP), ніжкомостовому (PPTg) і латеродорсаль-
ному (LDTg) ядрах покришки, ядрах латерально-
го (LH) і паравентрикулярного (Pa) гіпоталамуса,
острівцях Калеха (ICj) та великому острівці Кале-
ха (ICjM) на рівнях від +0.7 до –9.1 мм від брег-
ми [17]. Обстежуючи три-чотири зрізи окремих
досліджуваних рівнів головного мозку кожної тва-
рини, розраховували середню щільність Фос-ір- та
НАДФН-др-нейронів ± похибка середнього. Зна-
чення щільності мічених клітин у різних струк-
турах мозку різних груп щурів порівнювали за
допомогою двопараметричного статистичного дис-
персійного аналізу варіацій (ANOVA) і додатково
post hoc-аналізу Ньюмена–Кеулса. Міжгрупові різ-
ниці вважалися вірогідними при Р < 0.05.
РЕЗУЛЬТАТИ
Формування моторної програми та реєстрація ру-
хів. Як вже вказувалося, формування стійкої мотор-
ної програми оперантного їжодобувного рефлексу
(напрацювання твариною навички реалізувати вве-
дення передньої кінцівки до камери-годівниці та за-
хват їжі пальцями) здійснювалося протягом 12 днів
у послідовних (раз на добу) тренувальних сеансах
у щурів, котрі знаходились у стані досить високої
харчової мотивації. Тривалість таких рухів скла-
дала близько 600 мс (рахуючи від моменту відри-
ву кінцівки від підлоги експериментальної камери
до моменту успішного захоплення харчової куль-
ки) [2]. При невдалій першій спробі, коли харчова
кулька не захоплювалася, друга спроба починала-
ся рухом кінцівки від входу в годівницю; у тако-
му разі тривалість руху була значно меншою. Реа-
лізація оперантних рефлекторних рухів голодною
твариною призводила до проявів у неї виражених
мотиваційно-афективних реакцій: щур приймав ха-
рактерну стійку, у нього спостерігались інтенсивні
періодичні рухи голови, очей, щелеп і язика.
Фос-імунопозитивність і НАДФН-д-реактив-
ність у лімбічних структурах. Фос-імунореактив-
ність була зареєстрована в усіх лімбічних структу-
рах базальної частини переднього мозку (MS, VDB,
HDB i MCPO – SI – B). Як було встановлено раніше,
у цих структурах локалізуються відомі групи хо-
лінергічних нейронів СН1–СН4 [5]. Фос-ір-нейро-
ни в усіх трьох групах тварин були також виявлені
в ядрах покришки моста (PPTg i LDTg), де знахо-
дяться великі скупчення холінергічних нейронів ка-
удальніших груп (СН5 і СН6). У контрольних тва-
рин значення середньої щільності Фос-ір-нейронів
збільшувались у наступній послідовності: MCPO <
< SI < VDB < HDB < MS < GP(B), причому най-
більш висока щільність Фос-ір-нейронів (11.3 ± 1.2
забарвленого ядра на ділянці зрізу 200 × 200 мкм2)
спостерігалася на каудальних рівнях ядра Мейнер-
та (В) (рис. 1, Г, 2). У голодуючих тварин порівняно
з тваринами контрольної групи виявлялися статис-
тично вірогідно вищі значення середньої щільнос-
ті мічених нейронів (Р < 0.05) у більшості вказа-
них лімбічних структур мозку, за винятком GP(B) i
PPTg (рис. 2). Слід зазначити, що в MS, VDB i HDB
середня щільність Фос-ір-нейронів у контрольних
щурів складала більше восьми, а при голодуванні –
більше 15 мічених клітин у межах тест-ділянок.
У комплексі ядер SІ–B щільність мічених нейронів
на ростральних рівнях мало відрізнялася (від +0.2
до +0.7 мм від брегми), тоді як на каудальних рів-
нях (від –2.3 до –2.8 мм від брегми) її рівень був
значно вищим (рис. 2, А, Б).
У щурів, що виконували оперантні рухи, у лім-
бічних структурах базальної частини передньо-
го мозку та ядрах моста середні щільності міче-
них нейронів розподілялись у такій послідовності:
PPTg < LDTg < SI < MCPO < GP(B) < MS < VDB <
< HDB (рис. 2). Необхідно відзначити, що найбіль-
ша середня щільність Фос-ір-нейронів (13.8 ± 0.9
одиниці) була зареєстрована в HDB – джерелі вис-
хідних проекцій до нюхової кульки [5]. Цікавою
О. В. ДОВГАНЬ, О. В. ВЛАСЕНКО, В. О. МАЙСЬКИЙ та ін.
НЕЙРОФИЗИОЛОГИЯ / NEUROPHYSIOLOGY.—2009.—T. 41, № 1 35
Р и с. 1. Мікрофотографії Фос-імунореактивних та НАДФН-діафоразореактивних нейронів у холінергічних структурах правої
півкулі мозку контрольних (А), голодуючих (Б) щурів, а також щурів, що виконували оперантні їжодобувні рухи лівою кінцівкою
(В).
Фронтальні рівні: +0.2, –2.8 та –9.1 мм від брегми, за атласом [17]. Чорними стрілками позначені Фос-імунореактивні ядра
мічених нейронів, білими – НАДФН-діафоразореактивні нейрони, подвійними – клітини з подвійним забарвленням, HDB – ядро
горизонтальної гілки діагональної смужки, B – базальне ядро Мейнерта; LDTg – латеродорсальне ядро покришки; v – мікросудини.
Масштабна лінія 100 мкм відповідає всім фрагментам.
знахідкою було й те, що у голодуючих щурів та у
тварин після тренування (групи 2 і 3) у лімбічних
структурах основи переднього мозку й моста Фос-
ір-нейрони практично рівномірно розподілялися
по обидва боки мозку. Крім того, у базальному ядрі
Мейнерта (В) – основному джерелі висхідних афе-
рентних проекцій у кору мозку – щільність Фос-
ір-нейронів у тварин груп 2 та 3 була достатньо
високою, але відмінність від контролю не досяга-
ла рівня вірогідності. Тільки в комплексі ядер SI–В
голодуючих або “тренованих” щурів можна було
спостерігати істотно більшу щільність Фос-ір-ней-
ронів (Р < 0.05) порівняно з контролем (Б).
Розподіл Фос-ір- та НАДФН-др-клітин у лімбіч-
них структурах і гіпоталамусі. НАДФН-д-позитив-
ні нейрони локалізувались у всіх лімбічних струк-
турах переднього мозку та покришці моста (рис. 1).
Дуже висока щільність таких нейронів виявлялася
в LDTg, MS, HDB i PPTg. Якщо в MS спостерігали-
ся тільки слабо забарвлені нейрони малого розмі-
ру (10–12 мкм у діаметрі), то в HDB і особливо в
ядрах стовбура (PPTg i LDTg) локалізувалися муль-
типолярні нейрони з великим діаметром соми (20–
25 мкм), у котрих були інтенсивно забарвлені як
соми, так і дендрити. Необхідно зазначити, що не-
йрони з подвійною міткою (Фос + НАДФН-д-
ТОПОГРАФІЯ ФОС-ІМУНОРЕАКТИВНИХ ТА НАДФН-д-РЕАКТИВНИХ НЕЙРОНІВ
НЕЙРОФИЗИОЛОГИЯ / NEUROPHYSIOLOGY.—2009.—T. 41, № 136
позитивні) виявлялися тільки в HDB і LDTg у тварин
груп 2 та 3 (Б, Ж). Відносна кількість таких нейро-
нів у HDB і внутрішній капсулі та ядрі Мейнерта (В)
не перевищувала 5 % усіх Фос-ір-одиниць. У LDTg
відмічалася більша кількість нейронів з подвійним
забарвленням (до 10 %). Найбільша частка нейро-
нів з подвійним забарвленням (майже 50 %) у всіх
груп тварин містилася в MGP (рис. 3, А–В). Висо-
ка щільність НАДФН-др-нейронів була характерна
для Pa, ICjM та ICj (рис. 4). Доцільно відмітити, що
скупчення таких інтенсивно забарвлених нейронів в
ICjM та ICj часто були пронизані артеріолами різно-
го діаметра (30–70 мкм), які могли простежуватися
дорсальніше в VDB, HDB, а також у SI. У контролі
максимальна щільність НАДФН-др-нейронів в окре-
мому зрізі (унілатерально) в ICjM складала 260.0 ±
± 8.7 клітини на ділянці 200 × 200 мкм2 та 287.0 ±
± 11.6 клітини в ICj (рис. 4), але тільки дуже неве-
лика частина таких NO-генеруючих нейронів (<1 %)
демонструвала Фос-імунореактивність. У щурів після
періоду голодування середня щільність Фос-ір-нейро-
нів в ICjM та ICj була значно вищою (65–85 одиниць з
подвійним забарвленням). У тварин, котрі реалізува-
ли їжодобувні рухи, в ICj вона досягала 90 одиниць.
Р и с. 2. Діаграми значень середньої щільності Фос-імунореактивних та НАДФН-діафоразореактивних нейронів у лімбічних
структурах та ядрах покришки.
Показані середня щільність мічених нейронів ± похибка середнього в різних структурах на різних фронтальних рівнях мозку (від
+ 0.7 до –9.1 мм від брегми, за атласом [17]) у зрізі 40 мкм завтовшки в межах ділянки 200 × 200 мкм2. Заштриховані, сірі й чорні
стовпчики на А та Б – відповідно середня щільність Фос-імунореактивних нейронів у мозку контрольних і голодуючих щурів,
а також тварин, що виконували оперантні їжодобувні рухи лівою кінцівкою; білі стовпчики на В – середня щільність НАДФН-
діафоразореактивних нейронів. Зірочками над стовпчиками вказані випадки вірогідних різниць середньої щільності мічених
нейронів у структурах мозку щурів голодуючої групи та тварин, що виконували оперантні їжодобувні рухи, відносно контролю,
зірочками над стрілками – відмінностей показників у різних структурах у групі щурів, що виконували оперантні їжодобувні рухи
(*Р < 0.05). MS – медіальна перегородка; VDB – ядро вертикальної гілки діагональної смужки; MCPO – великоклітинне преоптичне
ядро; SI – безіменна субстанція; GP(B) – базальне ядро Мейнерта у блідій кулі; PPTg – ніжкомостове ядро покришки. Решта
позначень ті ж самі, що й на рис. 1.
О. В. ДОВГАНЬ, О. В. ВЛАСЕНКО, В. О. МАЙСЬКИЙ та ін.
НЕЙРОФИЗИОЛОГИЯ / NEUROPHYSIOLOGY.—2009.—T. 41, № 1 37
У гіпоталамусі у голодуючих щурів (група 2)
рівень експресії c-fos у LH та Ра був майже вдві-
чі вищим, ніж у контролі. Проте після реалізації
оперантних рухів (щури групи 3) у Ра він виявив-
ся дещо меншим, а в LH – значно більшим (рис.
3, Г–З, 4). Якщо в контролі в LH не було знайдено
нейронів з подвійною міткою, певна кількість гі-
поталамічних нейронів спостерігались у щурів піс-
ля голодування або здійснення мотивованих їжо-
добувних рухів. Кількість нейронів з подвійним
забарвленням у цьому ядрі досягала 10 % кількос-
ті всіх Фос-ір-одиниць. Необхідно відмітити, що у
тварин, реалізуючих рухи, у Pa спостерігали чис-
ленні як Фос-ір-нейрони, так і клітини з подвійною
міткою (рис. 3; 4).
ОБГОВОРЕННЯ
В основі формування та реорганізації (консолідації
й реконсолідації) моторних програм і закріплен-
ня експериментальних умовних рефлексів, як ві-
домо [19–21], значною мірою лежать молекулярні
механізми синтезу білків, що кодуються “ранніми”
генами (c-fos). Через кілька годин після експресії
c-fos (маркера підвищення нейронної активності)
Р и с. 3. Мікрофотографії Фос-імунореактивних та НАДФН-діафоразореактивних нейронів у різних лімбічних структурах правої
півкулі мозку контрольних (А) і голодуючих (Б), а також тих щурів, що виконували оперантні їжодобувні рухи лівою кінцівкою (В).
Фронтальні рівні: –2.3, –2.2 та –1.8 мм від брегми, за атласом [17]. Подвійними чорними стрілками позначені нейрони з подвійним
забарвленням. MGP – медіальна частина блідої кулі; LH і Pa – латеральне та паравентрикулярне ядра гіпоталамуса відповідно;
opt – оптичний тракт. Решта позначень ті ж самі, що й на рис. 1.
ТОПОГРАФІЯ ФОС-ІМУНОРЕАКТИВНИХ ТА НАДФН-д-РЕАКТИВНИХ НЕЙРОНІВ
НЕЙРОФИЗИОЛОГИЯ / NEUROPHYSIOLOGY.—2009.—T. 41, № 138
спостерігається друга хвиля синтезу білків, які ко-
дуються “пізніми” генами. Експресія цих білків на
тривалий час змінює функціональні властивості
нейронів. Тому є підстави вважати, що вивчення
експресії раннього гена c-fos та НАДФН-д-актив-
ності дасть змогу оцінити модуляцію нейронної ак-
тивності в лімбічних структурах переднього мозку
і гіпоталамусі (латеральному й паравентрикуляр-
ному ядрах) у перебігу формування та реалізації
оперантних їжодобувних рефлексів, мотивованих
станом голодування.
Як виявилось, у стані голодування та при реалі-
зації інтенсивних напрацьованих оперантних рухів
реєструються статистично вірогідно вищі порівня-
но з контролем рівні експресії c-fos у лімбічних хо-
лінергічних ядрах – медіальній перегородці (MS),
ядрах вертикальної та горизонтальної гілок діаго-
нальної смужки (VDB і HDB), великоклітинному
преоптичному ядрі (MCPO), безіменній субстанції
(SI), базальному ядрі Мейнерта, острівцях Калеха
(ICjM, ICj), а також у латеральному й паравентри-
кулярному ядрах гіпоталамуса (LH і Pa).
Експресія c-fos у лімбічних структурах. Лімбічні
структури базальної частини переднього мозку ві-
діграють важливу роль у модуляції кортикальної ак-
тивності [22]. У свою чергу, збільшення рівнів кор-
тикальної/субкортикальної нейронної активності,
як уже показано [14, 23, 24], корелює з посиленням
РЦКО. Цей феномен відомий як функціональна гі-
перемія мозку. Такий тісний зв’язок кортикальної/
субкортикальної нейронної активності з РЦКО за-
безпечує функціональну адаптацію, полегшуючи
функціонування механізмів пластичності, навчання
та пам’яті. Треба також зазначити, що такий агент,
як NO, є важливою ланкою в механізмах нейровас-
кулярного “зчеплення”. Відомо, що джерелами вис-
хідних нітрергічних проекцій у кору є групи холін-
ергічних нейронів СН1–СН4 у базальній частині
переднього мозку [5, 6]. Ці холінергічні нейрони
вміщують фермент NO-синтазу і, таким чином, мо-
жуть вивільнювати об’ємний медіатор NO із сво-
їх терміналей у гіпокампі, нюховій кульці та корі
[12]. Проте слід брати до уваги, що холінергічні
нейрони згаданих чотирьох груп перемішані в лім-
бічних структурах з ГАМК-ергічними та глутамат-
ергічними нейронами; останні також є джерелами
висхідних проекцій у кору мозку [25].
У нашому дослідженні виявлена значна кіль-
кость (50 % та навіть більше) нейронів з подвійним
забарвленням (Фос-ір + НАДФН-др) у гіпоталамусі
(Ра), блідій кулі (MGP) та острівцях Калеха (ICjM,
ICj). Щільність НАДФН-др-нейронів у структурах
мозку відповідала такій послідовності: Ра > ICj >
> ICjM > MGP > LH. Вважається, що впливи NO-
системи на виділення глутамату та ГАМК у вказа-
них структурах є важливим фактором, який сприяє
залученню цих структур у формування та реаліза-
цію їжодобувних рухів [10].
Необхідно зазначити, що в HDB, де реєструвалась
інтенсивна експресія c-fos, локалізовані NO-генеру-
ючі клітини. Вони є джерелами висхідних холінер-
гічних проекцій у нюхову кульку [5]. Тому можли-
во, що найбільш висока щільність Фос-ір-нейронів
і значна – НАДФН-др-клітин у HDB у щурів у стані
високої харчової мотивації пов’язані з надходжен-
ням у мозок активуючих впливів ольфакторних по-
дразнень. Необхідно підкреслити, що в досліджу-
ваних нами структурах мозку, окрім Ра, ICjM, ICj
і MGP, були присутні тільки поодинокі нейрони з
подвійним забарвленням. Припускається, що NO-
генеруючі нейрони, локалізовані в даних струк-
турах, мають дуже високі пороги щодо активації
експресії c-fos. Саме це й зумовлює невелику кіль-
кість вказаних “подвійних” клітин. Проте на моде-
лях розвитку стресу у щурів, індукованого довго-
тривалим обмеженням їх рухомості, були знайдені
збільшена кількість NO-генеруючих нейронів та
+
+
+
+
Р и с. 4. Діаграми значень середньої щільності Фос-
імунореактивних та НАДФН-діафоразореактивних нейронів в
острівцях Калеха та ядрах гіпоталамуса.
Хрестиками над стовпчиками вказані випадки вірогідних різниць
середньої щільності мічених нейронів у мозку голодуючих
щурів і тварин, що виконували оперантні їжодобувні рухи
(+Р < 0.05). ICjM – великий острівець Калеха; ICj – острівці
Калеха. Решта позначень ті ж самі, що й на рис. 2 і 3.
О. В. ДОВГАНЬ, О. В. ВЛАСЕНКО, В. О. МАЙСЬКИЙ та ін.
НЕЙРОФИЗИОЛОГИЯ / NEUROPHYSIOLOGY.—2009.—T. 41, № 1 39
інтенсивне подвійне їх забарвлення в ядрах діаго-
нальної смужки Брока (VDB i HDB) [26].
Експресія c-fos і НАДФН-д-реактивність у гі-
поталамусі. У моторних і лімбічних зонах кори у
тварин у процесі закріплення умовних рефлексів
активну функціональну роль відіграють гальмів-
ні процеси, тоді як у мигдалеподібному тілі пре-
валюють процеси збудження [27–29]. Раніше також
підкреслювалося важливе значення гіпоталаміч-
них структур для організації мотиваційно зумов-
лених поведінкових моторних реакцій, тобто для
закріплення й реалізації оперантних рефлексів [2,
30, 31]. Щільність НАДФН-др- (NO-генеруючих)
нейронів у лімбічних структурах і гіпоталамусі в
наших дослідженнях виявилася досить високою
[18, 26, 32].
Гіпоталамус займає особливе місце в інтегра-
ції “сигналів голоду” та “сигналів насичення”, при
цьому LH переважно виконує роль “центра голо-
ду”, а вентромедіальний (VМ) – “центра насичен-
ня” [33]. В умовах наших експериментів високі
рівні експресії c-fos у гіпоталамусі є ознакою ін-
тенсивного залучення даного комплексу структур у
розвиток мотиваційних та емоційних аспектів їжо-
добувної поведінки. Варто нагадати, що високий
рівень експресії c-fos у Pa (ростральні рівні) після
здійснення значної кількості рухів, спрямованих на
захват їжі, корелює з характерним відносним при-
гніченням нейронної активності в корі [28, 29, 34]
та мигдалеподібному тілі [35]. Треба зазначити, що
така тенденція змін експресії c-fos не відмічалася
при розрахунках в окремо взятому базальному ядрі
Мейнерта GP(В), проте вона ставала досить поміт-
ною після сумації даних щодо комплексу SІ–GP(В)
(рис. 2, Б). Вказувалося, що зміни фізіологічного
стану певної нервової структури ініціюються спе-
цифічними сигналами та відтворюються в харак-
терних патернах нейронної активності в окремих
підрозділах такої функціональної системи. Резуль-
тати досліджень з використанням електрофізіоло-
гічних та магніторезонансних методик показали,
що у тварин у стані голодування або у тварин, що
здійснюють мотивовану активність, орієнтовану на
здобування їжі, електрична активність нейронів в
орбітофронтальній корі [29, 34], мигдалеподібно-
му тілі [36] та LH посилюється [37]. Проте інтен-
сивність відповідних магніторезонансних сигналів
у гіпоталамусі як у людей [38], так і в експеримен-
тальних тварин (щурів) після споживання глюко-
зи значно знижувалася [35]. Застосування інсуліну
зумовлювало реципрокне збудження нейронів у LH
[39]. Такі дані узгоджуються з результатами наших
імуногістохімічних досліджень. У щурів у стані го-
лодування спостерігався високий рівень Фос-іму-
нореактивності у фронтальній та моторній облас-
тях кори, а також у мигдалеподібному тілі, тоді як
після реалізації їжодобувних рухів цей показник
був помітно зниженим [28, 29].
Результати порівняльного дослідження розподі-
лу Фос-імунореактивності в структурах базальної
частини переднього мозку і гіпоталамусі в контро-
лі, у стані голодування та в разі реалізації мотиво-
ваної моторної активності (захватів їжі) вказують
на активне залучення згаданих структур у форму-
вання оперантних (інструментальних) їжодобувних
рефлексів. Виявлена специфіка експресії c-fos у гі-
поталамусі може бути пов’язана із формуванням
мотиваційних сигналів, індукованих голодом, у той
час як активність структур базальної частини перед-
нього мозку відображає причетність останніх до
формування моторної програми їжодобувних рухів
та її реалізації. Збільшення кількості нейронів з по-
двійною Фос та НАДФН-д-позитивність в Pa, MGP
і ICj у таких тварин свідчить про те, що NO-сигна-
ли відіграють помітну роль у формуванні та поси-
ленні мотивованих їжодобувних рефлексів.
Роботу виконано за підтримки гранта “Молекулярні осно-
ви функціонування геному (2007-2008)” НАН України.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. Я. Буреш, О. Бурешова, Д. П. Хьюстон, Методики и
основные эксперименты по изучению мозга и поведения,
Высш. шк., Москва (1991).
2. В. М. Мороз, М. В. Йолтухівський, О. В. Власенко,
Латеральний гіпоталамус і префронтальна кора в
організації довільних рухів, Центр. метод. кабінет з вищ.
мед. освіти, Вінниця, Київ (1998).
3. O. V. Vlasenko, A. V. Dovgan’, V. A. Maisky, et al.,
“NADPH-diaphorase reactivity and neurovascular coupling
in the basal forebrain and motor cortex,” Нейрофизиология /
Neurophysiology, 39, № 4/5, 405-407 (2007).
4. H. Girouard and C. Iadecola, “Neurovascular coupling in
the normal brain and in hypertension, stroke, and Alzheimer
disease,” J. Appl. Physiol., 100, 328-335 (2006).
5. M. M. Mesulam, E. J. Mufson, B. H. Wainer, and A. I. Levey,
“Central cholinergic pathways in the rat: an overview based
on an alternative nomenclature (Ch1–Ch6),” Neuroscience,
10, 1185-1201 (1983).
6. D. B. Rye, B. H. Wainer, M. M. Mesulam, et al., “Cortical
projections arising from the basal forebrain: a study of
cholinergic and noncholinergic components employing
combined retrograde tracing and immunohistochemical
localization of choline acetyltransferase,” Neuroscience, 13,
627-643 (1984).
ТОПОГРАФІЯ ФОС-ІМУНОРЕАКТИВНИХ ТА НАДФН-д-РЕАКТИВНИХ НЕЙРОНІВ
НЕЙРОФИЗИОЛОГИЯ / NEUROPHYSIOLOGY.—2009.—T. 41, № 140
7. S. E. Jacobs and S. L. Juliano, “The impact of basal forebrain
lesions on the ability of rats to perform a sensory discrimination
task involving barrel cortex,” J. Neurosci., 15, 1099-1109
(1995).
8. О. В. Довгань, В. О. Майський, О. І. Пілявський, А. В. Маз-
ниченко, “Дослідження НАДФН-діафоразо-реактивних
нейронів та їх взаємозв’язок із мікросудинами в базальних
лімбічних структурах переднього мозку і гіпоталамусі”,
Фізіол. журн., 53, № 5, 35-46 (2007).
9. A. V. Maznychenko, A. I. Pilyavskii, O. V. Vlasenko, and
V. A. Maisky, “Fatigue of the dorsal neck muscles initiates
c-fos expression in the rat spinal cord and hypothalamus,”
Нейрофизиология / Neurophysiology, 38, № 4, 354-357
(2006).
10. R. Vettor, R. Fabris, C. Pagano, and G. Federspil,
“Neuroendocrine regulation of eating behavior,” J. Endocrinol.
Invest., 25, 836-854 (2002).
11. A. Sato and Y. Sato, “Cerebral cortical vasodilatation in
response to stimulation of cholinergic fibers originating in the
nucleus basalis of Meynert,” J. Auton. Nerv. Syst., 30, S137-
S140 (1990).
12. X. K. Tong and E. Hamel, “Basal forebrain nitric oxide synthase
(NOS)-containing neurons project to microvessels and NOS
neurons in the rat neocortex: cellular basis for cortical blood
flow regulation,” Eur. J. Neurosci., 12, 2769-2780 (2000).
13. E. Hamel, “Cholinergic modulation of the cortical
microvascular bed,” Prog. Brain Res., 145, 171-178 (2004).
14. O. V. Vlasenko, V. A. Maisky, A. V. Maznychenko, and
A. I. Pilyavskii, “NADPH-diaphorase activity and neuro-
vascular coupling in the rat cerebral cortex,” Фізіол. журн.,
54, № 1, 45-53 (2008).
15. S. M. Hsu, L. Raine, and H. Fanger, “Use of avidin-biotin-
peroxidase complex (ABC) in immunoperoxidase techniques:
a comparison between ABC and unlabelled antibody (PAP)
procedures,” J. Histochem. Cytochem., 29, 577-580 (1981).
16. A. I. Pilyavskii, A. V. Maznychenko, V. A. Maisky, et al.,
“Capsaicin-induced effects on c-fos expression and NADPH-
diaphorase activity in the feline spinal cord,” Eur. J.
Pharmacol., 521, 70-78 (2005).
17. G. Paxinos and C. Watson, The Rat Brain in Stereotaxic
Coordinates, Acad. Press, San Diego (1997).
18. S. R. Vincent and H. Kimura, “Histochemical mapping of
nitric oxide synthase in the rat brain,” Neuroscience, 46, 755-
784 (1992).
19. R. Bourtchouladze, T. Abel, N. Berman, et al., “Different
training procedures recruit either one or two critical periods
for contextual memory consolidation, each of which requires
protein synthesis and PKA,” Learn Mem., 5, 365-374 (1998).
20. T. Herdegen and J. D. Leah, “Inducible and constitutive
transcription factors in the mammalian nervous system: control
of gene expression by Jun, Fos and Krox, and CREB/ATF
proteins,” Brain Res. – Brain Res. Rev., 28, 370-490 (1998).
21. Е. В. Муравьева, К. В. Анохин, “Участие синтеза белка
в реконсолидации памяти в разное время после обучения
условнорефлекторному замиранию у мышей”, Журн. высш.
нерв. деятельности, 56, № 2, 274-281 (2006).
22. Q. Gu, “Neuromodulatory transmitter systems in the cortex
and their role in cortical plasticity,” Neuroscience, 111, 815-
835 (2002).
23. C. Iadecola, “Regulation of the cerebral microcirculation
during neural activity: is nitric oxide the missing link?” Trends
Neurosci., 16, 206-214 (1993).
24. E. Hamel, “Perivascular nerves and the regulation of cerebro-
vascular tone,” J. Appl. Physiol., 100, 1059-1064 (2006).
25. I. Gritti, P. Henny, F. Galloni, et al., “Stereological estimates of
the basal forebrain cell population in the rat, including neurons
containing choline acetyltransferase, glutamic acid decarboxylase
or phosphate-activated glutaminase and colocalizing vesicular
glutamate transporters,” Neuroscience, 143, 1051-1064 (2006).
26. T. L. Krukoff and P. Khalili, “Stress-induced activation of
nitric oxide-producing neurons in the rat brain,” J. Comp.
Neurol., 377, 509-519 (1997).
27. C. Herry and N. Mons, “Resistance to extinction is associated
with impaired immediate early gene induction in medial
prefrontal cortex and amygdala,” Eur. J. Neurosci., 20, 781-
790 (2004).
28. О. В. Власенко, О. В. Довгань, “Експресія c-fos як показник
функціональної взаємодії фронтальної кори і лімбічних
структур головного мозку під час їжодобувних стереотипних
рухів у щурів”, Нейрофизиология / Neurophysiology, 40,
№ 3, 256-259 (2008).
29. О. В. Власенко, А. И. Пилявский, В. А. Майский, А. В. Маз-
ниченко, “Fos-иммунореактивность и НАДФН-д-
реактивность в коре больших полушарий крыс, реализующих
мотивированные стереотипные движения передней
конечностью”, Нейрофизиология / Neurophysiology, 40,
№ 4, 351-361 (2008).
30. S. Aou, A. Takaki, Z. Karádi, et al., “Functional heterogeneity
of the monkey lateral hypothalamus in the control of feeding,”
Brain Res. Bull., 27, 451-455 (1991).
31. H. M. Sinnamon, “Preoptic and hypothalamic neurons and
the initiation of locomotion in the anesthetized rat,” Prog.
Neurobiol., 41, 323-344 (1993).
32. О. В. Власенко, В. О. Майський, А. В. Мазниченко та
ін., “Дослідження експресії c-fos і НАДФН-діафоразної
активності у спинному та головному мозку при розвитку
стомлення м’язів шиї у щурів”, Фізіол. журн., 52, № 6, 3-
14 (2006).
33. T. Ono, K. Sasaki, and R. Shibata, “Feeding- and chemical-
related activity of ventromedial hypothalamic neurones in
freely behaving rats,” J. Physiol., 394, 221-237 (1987).
34. E. T. Rolls, Z. J. Sienkiewicz, and S. Yaxley, “Hunger modulates
the responses to gustatory stimuli of single neurons in the
caudolateral orbitofrontal cortex of the macaque monkey,”
Eur. J. Neurosci., 1, 53-60 (1989).
35. S. Mahankali, Y. Liu, Y. Pu, et al., “In vivo fMRI demonstration
of hypothalamic function following intraperitoneal glucose
administration in a rat model,” Magn. Reson. Med., 43, 155-
159 (2000).
36. Y. Nakano, Y. Oomura, L. Lénárd, et al., “Feeding-related
activity of glucose- and morphine-sensitive neurons in the
monkey amygdala,” Brain Res., 399, 167-172 (1986).
37. M. J. Burton, E. T. Rolls, and F. Mora, “Effects of hunger on
the responses of neurons in the lateral hypothalamus to the
sight and taste of food,” Exp. Neurol., 51, 668-677 (1976).
38. P. A. Smeets, C. de Graaf, A. Stafleu, et al., “Functional MRI of
human hypothalamic responses following glucose ingestion,”
Neuroimage, 24, 363-368 (2005).
39. I. E. de Araujo, R. Gutierrez, A. J. Oliveira-Maia, et al.,
“Neural ensemble coding of satiety states,” Neuron, 51, 483-
494 (2006).
О. В. ДОВГАНЬ, О. В. ВЛАСЕНКО, В. О. МАЙСЬКИЙ та ін.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-68273 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0028-2561 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T17:25:32Z |
| publishDate | 2009 |
| publisher | Інститут фізіології ім. О.О. Богомольця НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Довгань, О.В. Власенко, О.В. Майський, В.О. Пілявський, О.І. Мазниченко, А.В. 2014-09-20T11:42:14Z 2014-09-20T11:42:14Z 2009 Топографія Фос-імунореактивних та НАДФН-д-реактивних нейронів у лімбічних структурах основи переднього мозку та гіпоталамусі при реалізації мотивованих оперантних рухів у щурів / О.В. Довгань, О.В. Власенко, В.О. Майський, О.І. Пілявський, А.В. Мазниченко // Нейрофизиология. — 2009. — Т. 41, № 1. — С. 32-40. — Бібліогр.: 39 назв. — укр. 0028-2561 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/68273 612.825.1 У лімбічних структурах базальної частини переднього мозку та гіпоталамусі щурів визначали експресію “раннього” гена c-fos (маркер нейронної активації) та НАДФН-діафоразну активність (маркер NO-синтази) у нормі, у стані голодування та після реалізації тривалих (що повторювалися чотири–12 разів за хвилину протягом 30 хв) мотивованих стереотипних їжодобувних рухів передньої кінцівки. We estimated in rats the expression of early gene c-fos (marker of neuronal activation) and NADPH-diaphorase activity (NO-synthase marker) in the limbic structures of the basal forebrain and in the hypothalamus. Estimations were performed in the norm, in the state of starvation, and after realization of long-lasting (repeated 4 to 12 times per minute for 30 min) motivated stereotyped food-procuring forelimb movements. Роботу виконано за підтримки гранта “Молекулярні основи функціонування геному (2007-2008)” НАН України. uk Інститут фізіології ім. О.О. Богомольця НАН України Нейрофизиология Топографія Фос-імунореактивних та НАДФН-д-реактивних нейронів у лімбічних структурах основи переднього мозку та гіпоталамусі при реалізації мотивованих оперантних рухів у щурів Topography of Fos-Immunoreactive and NADPH-d-Reactive Neurons in the Limbic Structures of the Basal Forebrain and in the Hypothalamus during Realization of Motivated Operant Movements in Rats Article published earlier |
| spellingShingle | Топографія Фос-імунореактивних та НАДФН-д-реактивних нейронів у лімбічних структурах основи переднього мозку та гіпоталамусі при реалізації мотивованих оперантних рухів у щурів Довгань, О.В. Власенко, О.В. Майський, В.О. Пілявський, О.І. Мазниченко, А.В. |
| title | Топографія Фос-імунореактивних та НАДФН-д-реактивних нейронів у лімбічних структурах основи переднього мозку та гіпоталамусі при реалізації мотивованих оперантних рухів у щурів |
| title_alt | Topography of Fos-Immunoreactive and NADPH-d-Reactive Neurons in the Limbic Structures of the Basal Forebrain and in the Hypothalamus during Realization of Motivated Operant Movements in Rats |
| title_full | Топографія Фос-імунореактивних та НАДФН-д-реактивних нейронів у лімбічних структурах основи переднього мозку та гіпоталамусі при реалізації мотивованих оперантних рухів у щурів |
| title_fullStr | Топографія Фос-імунореактивних та НАДФН-д-реактивних нейронів у лімбічних структурах основи переднього мозку та гіпоталамусі при реалізації мотивованих оперантних рухів у щурів |
| title_full_unstemmed | Топографія Фос-імунореактивних та НАДФН-д-реактивних нейронів у лімбічних структурах основи переднього мозку та гіпоталамусі при реалізації мотивованих оперантних рухів у щурів |
| title_short | Топографія Фос-імунореактивних та НАДФН-д-реактивних нейронів у лімбічних структурах основи переднього мозку та гіпоталамусі при реалізації мотивованих оперантних рухів у щурів |
| title_sort | топографія фос-імунореактивних та надфн-д-реактивних нейронів у лімбічних структурах основи переднього мозку та гіпоталамусі при реалізації мотивованих оперантних рухів у щурів |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/68273 |
| work_keys_str_mv | AT dovganʹov topografíâfosímunoreaktivnihtanadfndreaktivnihneironívulímbíčnihstrukturahosnoviperednʹogomozkutagípotalamusíprirealízacíímotivovanihoperantnihruhívuŝurív AT vlasenkoov topografíâfosímunoreaktivnihtanadfndreaktivnihneironívulímbíčnihstrukturahosnoviperednʹogomozkutagípotalamusíprirealízacíímotivovanihoperantnihruhívuŝurív AT maisʹkiivo topografíâfosímunoreaktivnihtanadfndreaktivnihneironívulímbíčnihstrukturahosnoviperednʹogomozkutagípotalamusíprirealízacíímotivovanihoperantnihruhívuŝurív AT pílâvsʹkiioí topografíâfosímunoreaktivnihtanadfndreaktivnihneironívulímbíčnihstrukturahosnoviperednʹogomozkutagípotalamusíprirealízacíímotivovanihoperantnihruhívuŝurív AT mazničenkoav topografíâfosímunoreaktivnihtanadfndreaktivnihneironívulímbíčnihstrukturahosnoviperednʹogomozkutagípotalamusíprirealízacíímotivovanihoperantnihruhívuŝurív AT dovganʹov topographyoffosimmunoreactiveandnadphdreactiveneuronsinthelimbicstructuresofthebasalforebrainandinthehypothalamusduringrealizationofmotivatedoperantmovementsinrats AT vlasenkoov topographyoffosimmunoreactiveandnadphdreactiveneuronsinthelimbicstructuresofthebasalforebrainandinthehypothalamusduringrealizationofmotivatedoperantmovementsinrats AT maisʹkiivo topographyoffosimmunoreactiveandnadphdreactiveneuronsinthelimbicstructuresofthebasalforebrainandinthehypothalamusduringrealizationofmotivatedoperantmovementsinrats AT pílâvsʹkiioí topographyoffosimmunoreactiveandnadphdreactiveneuronsinthelimbicstructuresofthebasalforebrainandinthehypothalamusduringrealizationofmotivatedoperantmovementsinrats AT mazničenkoav topographyoffosimmunoreactiveandnadphdreactiveneuronsinthelimbicstructuresofthebasalforebrainandinthehypothalamusduringrealizationofmotivatedoperantmovementsinrats |