Світова слава українського нейроанатома професора Володимира Олексійовича Беца (175 років від дня народження)
У статті наведені відомості про основні наукові здобутки та суспільну діяльність всесвітньо відомого українського вченого професора Володимира Олексійовича Беца (1834–1894) – одного з фундаторів сучасної нейроанатомії. Вперше публікуються фотографії оригінальних мікроскопічних препаратів, зроблених...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Нейрофизиология |
|---|---|
| Datum: | 2010 |
| Hauptverfasser: | , , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Інститут фізіології ім. О.О. Богомольця НАН України
2010
|
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/68322 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Світова слава українського нейроанатома професора Володимира Олексійовича Беца (175 років від дня народження) / В.Ф. Москаленко, В.Г. Черкасов, Д.А. Василенко // Нейрофизиология. — 2010. — Т. 42, № 1. — С. 3-9. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859754661958909952 |
|---|---|
| author | Москаленко, В.Ф. Черкасов, В.Г. Василенко, Д.А. |
| author_facet | Москаленко, В.Ф. Черкасов, В.Г. Василенко, Д.А. |
| citation_txt | Світова слава українського нейроанатома професора Володимира Олексійовича Беца (175 років від дня народження) / В.Ф. Москаленко, В.Г. Черкасов, Д.А. Василенко // Нейрофизиология. — 2010. — Т. 42, № 1. — С. 3-9. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Нейрофизиология |
| description | У статті наведені відомості про основні наукові здобутки та суспільну діяльність всесвітньо відомого українського вченого професора Володимира Олексійовича Беца (1834–1894) – одного з фундаторів сучасної нейроанатомії. Вперше публікуються фотографії оригінальних мікроскопічних препаратів, зроблених В. О. Бецом.
This paper deals with main scientific achievements and public life of the world-renowned Ukrainian scientist Prof. Vladimir A. Bets (1834-1894), one of the founders of modern neuroanatomy. Photographs of original microscopic preparations made by V. Bets are now being published.
|
| first_indexed | 2025-12-02T00:51:08Z |
| format | Article |
| fulltext |
НЕЙРОФИЗИОЛОГИЯ / NEUROPHYSIOLOGY.—2010.—T. 42, № 1 3
УДК 611.13/16 + 611.423
В. Ф. МОСКАЛЕНКО1, В. Г. ЧЕРКАСОВ1, Д. А. ВАСИЛЕНКО2
СВІТОВА СЛАВА УКРАЇНСЬКОГО НЕЙРОАНАТОМА
ПРОФЕСОРА ВОЛОДИМИРА ОЛЕКСІЙОВИЧА БЕЦА
(175 РОКІВ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ)
Надійшла 11.01.10
У статті наведені відомості про основні наукові здобутки та суспільну діяльність все
світньо відомого українського вченого професора Володимира Олексійовича Беца
(1834–1894) – одного з фундаторів сучасної нейроанатомії. Вперше публікуються фото
графії оригінальних мікроскопічних препаратів, зроблених В. О. Бецом.
1 Національний медичний університет ім. О. О. Богомольця МОЗ України,
Київ (Україна).
2 Інститут фізіології ім. О. О. Богомольця НАН України, Київ (Україна).
Ел. пошта: nofa@i.ua (В. Ф. Москаленко, В. Г. Черкасов).
У будьякій науці, що розвивається впродовж сто
літь і навіть тисячоліть, є особистості, які стали
знаковими на шляху її невпинного розвитку. Та
кою постаттю в медицині та анатомії, безумовно, є
Володимир Олексійович Бец, ідеї та роботи котро
го ще за його життя набули широкого всесвітнього
визнання. Наполеглива праця Володимира Олексі
йо вича з вивчення цитомієлоархітектоніки головно
го та спинного мозку людини і тварин, новаторські
наукові розробки морфологічних основ динамічної
локалізації функцій у корі великого мозку стали
одним з найістотніших джерел становлення і роз
витку сучасних нейронаук.
26 квітня 2009 р. виповнилося 175 років від дня
народження професора Володимира Олексійови
ча Беца. Більша частина його життя була пов’яза
на з кафедрою анатомії людини медичного факуль
тету Київського Імператорського університету Св.
Володимира (нині – кафедра анатомії людини На
ціонального медичного університету ім. О. О. Бо
гомольця МОЗ України), завідувачем якої він пра
цював з 1868 по 1890 р.
В. О. Бец був всебічно освіченим вченим, виключно
вправним експериментатором, талановитим дослід
ником, чудовим лектором і вимогливим викладачем.
Він пройшов фундаментальну, на той час, європейсь
ку школу наукової та педагогічної підготовки у вче
них зі світовим ім’ям – Келлікера, Бунзена, Гіртля,
Людвіга, Брюкке, Кірхгофа і Гельмгольця.
Завдяки надзвичайній ерудиції та здатності ви
сувати принципово нові оригінальні ідеї коло на
укових інтересів професора В. О. Беца було не
ймовірно широким. На початку своєї наукової та
педагогічної діяльності Володимир Олексійович з
успіхом займався фізіологією, хімією, морфологі
єю органів та тканин людини і тварин. Певний час
В. О. Бец читав в університеті лікарям та студен
там лекції з аналітичної хімії, уроскопії, гістоло
гії. Захистивши у 1863 р. докторську дисертацію
“Про механізм кровообігу в печінці”, він засвідчив
свої глибокі знання в галузі не тільки анатомії, але
й фізики. Частина цієї праці українського вчено
го, в якій йдеться про гідравлічні розрахунки, була
свого часу надрукована у звітах Віденської акаде
мії наук. Вагоме значення мають здійснені Воло
димиром Олексійовичем наукові дослідження моз
кової речовини надниркових залоз (ним відкрита її
хромафінна реакція), дослідження морфологічного
аспекту остеогенезу і, особливо, вивчення макро і
мікроскопічної анатомії структур головного мозку.
Впродовж усієї своєї наукової та педагогічної
діяльності В. О. Бец підтримував безпосередній
зв’язок з практичною медициною. Будучи чудовим
лікаремклініцистом, він з 1871 р. працював кон
сультантом з нервових хвороб при Кирилівській лі
карні в Києві, а згодом – головним лікарем Півден
ноЗахідної залізниці.
Багатогранна діяльність В. О. Беца не перешкод
жала, а допомагала головній справі його життя –
вивченню будови головного мозку. Зараз беззапере
чно визнано, що людський мозок – це найскладніша
з живих структур (і взагалі найскладніша із існуючих
структур у Всесвіті!). У зв’язку з цим нервова систе
ма завжди знаходилась у центрі уваги вченихдослід
ників. Між тим вислів відомого італійського анатома
XVII ст. Фонтани про мозок: „obscura textura, obscu-
НЕЙРОФИЗИОЛОГИЯ / NEUROPHYSIOLOGY.—2010.—T. 42, № 14
riores morhi, functiones obscurissime” (котрий можна
перекласти як “незрозумілої будови, невідомих влас
тивостей, найзагадковіших функцій”) залишався аб
солютно актуальним аж до кінця ХІХ ст.
У ХІХ ст. почалося цілеспрямоване об’єктивне
вивчення функцій нервової системи (більшою мірою
головного та спинного мозку), причому основні дані
були отримані в результаті анатомічних та гістоло
гічних досліджень. Вчення про функції кори вели
кого мозку в цей час розвивалось у взаємодії двох
протилежних концепцій – антилокалізаціонізму, або
еквіпотенціалізму, та локалізаціонізму. До архітек
тонічних робіт В. О. Беца справжніх анатомічних
доведень розчленування кори на окремі структурно
функціональні одиниці не було. Багато дослідників,
встановлюючи факти функціональної відмінності
різних відділів кори великого мозку, не пов’язували
їх з певними морфологічними структурами і зазви
чай розглядали їх у дусі теорії евристичного парале
лізму Мейнерта, котра визначала явища свідомості
та матеріальні процеси як щось по суті зовсім різне.
Взаємозв’язок фізіології, анатомії, гістології цен
тральної нервової системи та клініки нервових хво
роб був добре зрозумілим В. О. Бецу, який у вступ
ній лекції з анатомії 22 вересня 1870 р. казав: “Если
физиология не руководствуется анатомией, то до
бытые физиологией теории рассеиваются первым
анатомическим термином... Анатомия мозга нужда
ется в добывании многих фактов, в весьма многом
их объяснении, даже нуждается в объяснении мно
гого, давно известного, но одиночного, которое, как
одиночный верстовой столб, стоит без надписи...”.
В іншій своїй роботі «Новый способ исследо
вания центральной нервной системы» (1870 р.)
В. О. Бец відмічав, що «… потребность точного зна
ния устройства мозга – такого знания, чтобы оно
было доступно всякому врачу, растет с каждым днем.
Психиатр, толкуя об изменившейся плотности, цве
те, весе мозга и других различиях его, до тех пор не
придет ни к каким точным выводам, пока анатом не
укажет пути, где ему чего искать и каким образом».
В. О. Бец першим у світі почав вивчати цитоархі
тектоніку кори великого мозку, пов’язуючи структу
ру з функцією. Епохальною подією в історії нейро
анатомії ХІХ ст. стало відкриття В. О. Бецом у 1874 р.
гігантських пірамідних клітин у V шарі кори пре
центральної звивини та прицентральної частки ве
ликого мозку. В. О. Бец не тільки описав ці клітини
(які з того часу в усьому світі називають клітинами
Беца), але й довів, що вони є морфологічним суб
стратом описаного Фрітчем та Гітцігом кортикаль
ного рухового центру, контролюючого діяльність
скелетних м’язів. Таким чином Володимир Олексі
йович став засновником вчення про морфологічні
основи динамічної локалізації функцій у корі пів
куль великого мозку. Слід зазначити, що своє від
криття В. О. Бец зробив тоді, коли його сучасник
відомий австрійський анатом Гіртль у книзі “Руко
водство к анатомии человеческого тела с указани
ем на физиологические основания и практические
применения ее” (1878 р.) писав: “Анатомию же вну
треннего строения мозга в настоящее и, вероятно, в
будущее время можно сравнить с запечатанной се
мью печатями и притом еще иероглифами исписан
ной книгою. Что касается учения об отправлениях
мозга, то самые гордые физиологи смиренно пре
клоняют главу свою и признаются, что о душе чело
веческой знают только, что она не имеет крыльев”.
У статті “О подробностях строения мозговой
корки человека” (1882 р.) В. О. Бец зазначав: “...по
моим исследованиям, корка передней центральной
извилины и парацентральной дольки содержит ги
гантские клетки, расположенные группами в виде
гнезд”. Слід підкреслити, що в нейроанатомії до
теперішнього часу точиться дискусія про те, хто
першим сформулював принцип колончастої будови
рухової кори – Маунткасл у 1960 р. чи Лоренто де
Но у 1943 р. Зазначена та наступна цитати дають
всі підстави вважати, що першим це зробив Воло
димир Олексійович Бец за 60–80 років до вказаних
відомих нейрофізіологів.
Використавши для виготовлення гістологічних
зрізів прилад Марші, В. О. Бец дослідив вертикаль
ні зв’язки між нейронами різних шарів кори. Зокре
ма, у згаданій вище статті він дав такий опис кір
кових колонок: “Передняя центральная извилина,
начиная с верхней границы нижней трети своего
протяжения, представляет по направлению вверх
следующие особенности: сперва в ней сверху пя
того слоя появляются одиночно и парами большие
клетки, находящиеся на значительном расстоянии
пара от пары. Далее, кверху эти клетки группиру
ются по три и по четыре вместе гнездами, и рас
стояния между гнездами уменьшаются. Еще более
кверху эти гнезда составляются уже из большо
го количества клеток, не менее 4, а то бывает их 5
и даже 7, и из прежнего места, т. е. сверху пятого
слоя, они переходят уже в третий слой и в нем рас
полагаются как бы связанным слоем, заходя пооди
ночке во второй слой, а также в четвертый и сверху
пятого. К парацентральной дольке слой этот опять
разделяется на гнезда, а в самой дольке клетки эти
В. Ф. МОСКАЛЕНКО, В. Г. ЧЕРКАСОВ, Д. А. ВАСИЛЕНКО
НЕЙРОФИЗИОЛОГИЯ / NEUROPHYSIOLOGY.—2010.—T. 42, № 1 5
Професор В. О. Бец (фото з книги А. Богданова «Материалы для истории научной и прикладной деятельности
в России по зоологии и соприкасающимися с нею отраслями знания», 1891 р.).
Панахида за В. О. Бецом (27 квітня 2009 р.).
СВІТОВА СЛАВА УКРАЇНСЬКОГО НЕЙРОАНАТОМА ПРОФЕСОРА ВОЛОДИМИРА ОЛЕКСІЙОВИЧА БЕЦА
НЕЙРОФИЗИОЛОГИЯ / NEUROPHYSIOLOGY.—2010.—T. 42, № 16
Гігантські пірамідні клітини моторної кори.
Оригінальні препарати, забарвлені борним карміном за методикою В. О. Беца
(фотографії зроблені у 2009 р., публікуються вперше).
В. Ф. МОСКАЛЕНКО, В. Г. ЧЕРКАСОВ, Д. А. ВАСИЛЕНКО
НЕЙРОФИЗИОЛОГИЯ / NEUROPHYSIOLOGY.—2010.—T. 42, № 1 7
располагаются то слоями друг над другом, то гнез
дами, занимающими различные положения”.
У теперішній час у наукових виданнях та підруч
никах з неврології зазначено, що вертикально орі
єнтовані колонки нейронів є елементарними функ
ціональними комірками рухової кори, але, на жаль,
у всіх цих джерелах абсолютно відсутні посилання
на науковий пріоритет В. О. Беца.
Слід також підкреслити, що Володимир Олек
сійович першим порушив актуальне нині питання
про будову сірої речовини важливої складової лім
бічної системи – Амонова рога. Український мор
фолог встановив, що пірамідні клітини цієї струк
тури розташовані одна проти одної і нагадують
клубок, у зв’язку з чим В. О. Бец назвав їх “кор
ковыми клубочками, glomeruli corticales”. З та
кою структурною особливістю сучасні неврологи
пов’язують те, що Амонів ріг (гіпокамп) є „най
більш епілептогенною” структурою всього мозку.
Крім того, пірамідним нейронам Амонова рога від
водиться значна роль у забезпеченні пам’яті і в ге
незі її порушень. Як не дивно, але дані В. О. Беца
щодо цитоархітектоніки гіпокампа не наведені на
віть у спеціальних сучасних оглядових публікаціях
з анатомії лімбічної системи.
Вивчення мікроскопічної будови кори головно
го мозку принесло київському професору світову
славу. Як вже згадувалося, Володимир Олексійович
опрацював оригінальну методику ущільнення моз
ку та забарвлювання нервових клітин. Це дозволи
ло йому зробити унікальні гістологічні препарати,
систематизовано вивчити рельєф півкуль великого
Прилад Марші.
Титульний лист та одна зі сторінок
«Атлас человеческого тела» В. О. Беца.
мозку та першому встановити найважливіші зако
номірності цитоархітектоніки кори. Виготовлення
препаратів мозку вимагало не лише широких знань,
але й великої праці, терпіння, наполегливості та
віртуозної техніки. Слід відмітити, що мова йде про
техніку виготовлення як макро, так і мікроскопіч
них препаратів. Застосувавши розроблену методику,
В. О. Бец виготовив гіпсові зліпки головного мозку
з натури, наніс на них лінії, які вказували не тіль
ки напрямок зроблених ним мікроскопічних зрізів,
але й межі окремих цитоархітектонічних ділянок.
Це дозволило вченому точно визначити співвідно
шення особливостей форми поверхні великого моз
ку і особливостей мікроскопічної будови і розташу
вання складових частин його окремих ділянок.
Як показав подальший розвиток нейроанатомії,
успішне детальне вивчення сірої та білої речови
ни великого мозку і зв’язків між ними також було
неможливим без дослідження серій послідовних
зрізів через всю півкулю. Рішення цих задач ста
ло базуватися на вперше запропонованому архі
тектонічному методі В. О. Беца і реалізовано при
ви вченні гістологічних препаратів. Про такі препа
СВІТОВА СЛАВА УКРАЇНСЬКОГО НЕЙРОАНАТОМА ПРОФЕСОРА ВОЛОДИМИРА ОЛЕКСІЙОВИЧА БЕЦА
НЕЙРОФИЗИОЛОГИЯ / NEUROPHYSIOLOGY.—2010.—T. 42, № 18
Диплом про нагородження професора В. О. Беца срібною
медаллю в 1870 р. на Всеросійській мануфактурній виставці.
Диплом про нагородження професора В. О. Беца «Медаллю
Преуспеянія» в 1873 р. на Всесвітній виставці у Відні.
рати сам вчений писав: “...препараты эти дают пол
ную возможность проследить послойное распреде
ление серого и белого вещества одного полушария,
что, как известно, составляет весьма важную, но и
весьма трудную часть описательной анатомии – та
кого исследования почти никто не предпринимал”.
Після розроблення В. О. Бецом оригінальних мето
дик забарвлювання нервової тканини, нових підхо
дів до вивчення структури нервової системи взага
лі та відповідних публікацій до всесвітньо відомих
робіт Гольджі та Кахала, які стали найважливішим
революційним етапом у розвитку нейроанатомії та
нейрогістології, фактично залишався один крок.
На з’їзді природознавців та лікарів у Лейпці
гу в 1872 р. професор Людвіг, оглянувши колекцію
В. О. Беца, запропонував надрукувати атлас рисун
ків з його препаратів за рахунок Дрезденської ака
демії наук, проте український вчений відмовився,
бо мріяв видати атлас на батьківщині. За свої пре
парати В. О. Бец отримав медаль на Всеросійській
мануфактурній виставці в Петербурзі в 1870 р. та
медаль на Всесвітній виставці у Відні в 1873 р., де
колекція була оцінена в 7 000 австрійських гульде
нів (що на той час складало фантастичну суму). Як
щирий патріот рідної землі Володимир Олексійович
відхилив пропозицію продати колекцію гістологіч
них препаратів, зроблену йому професором Бене
диктом. Цю колекцію В. О. Бец подарував кафедрі
анатомії університету, де вона разом із сигнальним
і, на жаль, єдиним примірником “Атласа человече
ского мозга” зберігається до теперішнього часу (пе
реживши всі катаклізми ХХ сторіччя). У наші дні
вивчення під мікроскопом гістологічних препаратів
колекції В. О. Беца продовжує викликати величезне
захоплення і подив фахівців. Ці препарати начеб
то не підвладні часу, і після 140річного зберігання
забарвлені карміном зрізи мозку справляють чудове
враження тількино виготовлених.
Декілька поколінь київських анатомів дбайливо
зберігали і нині зберігають багату наукову спад
щину В. О. Беца. У наш час у фундаментальному
Анатомічному музеї кафедри анатомії людини На
ціонального медичного університету ім. О. О. Бого
мольця знаходяться:
1. Унікальна колекція гістологічних зрізів різних
ділянок головного і спинного мозку людини.
2. Колекція гіпсових зліпків півкуль великого
мозку людини, мавп і деяких тварин. Ці анато
мічні препарати (разом з гістологічними зрі
зами) демонструвалися на Всеросійській ма
нуфактурній виставці в Петербурзі в 1870 р.
(як вже вказувалося, за них В. О. Бецу була
присуджена велика срібна медаль) і на Все
світній виставці у Відні в 1873 р., де йому
була присуджена «Медаль Преуспеянія».
3. Колекція черепів, виготовлена В. О. Бецом.
4. Ножі для виготовлення гістологічних препа
ратів мозку, сконструйовані В. О. Бецом.
5. Прилад Марші для механічної фіксації мозку
під час різання ножем і для дозування товщи
ни зрізів.
6. Кісткові препарати, виготовлені В. О. Бецом.
7. Книги, видані В. О. Бецом.
8. Дипломи про нагородження В. О. Беца ме
далями на Всеросійській мануфактурній ви
ставці і Всесвітній виставці у Відні, а також
В. Ф. МОСКАЛЕНКО, В. Г. ЧЕРКАСОВ, Д. А. ВАСИЛЕНКО
НЕЙРОФИЗИОЛОГИЯ / NEUROPHYSIOLOGY.—2010.—T. 42, № 1 9
диплом про обрання його членомкореспон
дентом Паризького товариства антропологів.
9. Примірник виданого В. О. Бецом за свої кош
ти «Атласа человеческого мозга» (1890 р.), в
якому вміщені рисунки макроскопічних пре
паратів мозку людини і різних видів тварин.
Багато чого зробленого Володимиром Олексі
йовичем Бецом увійшло в золотий фонд скарбниці
світової науки. Вчені всього світу добре розуміють
цінність наукової спадщини В. О. Беца. Загальнови
знано, що видатний представник української медици
ни В. О. Бец досяг визначних успіхів на батьківщині
і увійшов до світової наукової та освітянської еліти.
Будучи різнобічно освіченим ученим, В. О. Бец
був також видатним громадським діячем. Спільно з
професором історії Антоновичем він у 1883 р. взяв
участь у написанні книги «Исторические деятели
югозападной России». Видання було задумано у
трьох томах. У першому томі були вміщені портре
ти Сагайдачного, Хмельницького та інших видатних
українців. Активна участь В. О. Беца у створенні
даної фундаментальної історичної праці, вірогід
но, істотною мірою зумовлювалася тією обстави
ною, що рід Беців походив із запорізьких козаків.
Проте реакційні діячі Києва та взагалі Російської
імперії скористалися цим випадком і зігнали злість
на В. О. Беці. У 1883 р. у журналі «Исторический
вестник» була надрукована стаття, яка містила різку
негативну критику на адресу видавця (В. О. Беца).
Пізніше з’явилася стаття у «Вестнике Европы», ав
тор якої намагався зганьбити В. О. Беца як вченого
й громадянина. Доля видання про історичних діячів
України вплинула на подальшу наукову діяльність
В. О. Беца та його становище в університеті. У 1884 р.
під час святкування 50річного ювілею університету
Св. Володимира В. О. Бец домонстративно не був об
раний почесним професором і взагалі не був нічим
відзначений; його взаємини з університетським ке
рівництвом у ці роки стали особливо напруженими.
У 1890 р. закінчився черговий термін роботи
В. О. Беца на посаді завідувача кафедри. Ставлення
до В. О. Беца з боку реакційної чиновницької вер
хівки університету ще погіршилося. Його наукову
діяльність замовчують, ігнорують, створюють пе
решкоди на шляху будьяких його ініціатив і почи
нань. У розквіті творчих сил талановитий вчений і
педагог 56річний професор В. О. Бец вирішує не
подавати документи на конкурс і не балотуватися на
новий термін роботи на посаді завідувача кафедри
анатомії Київського університету Св. Володимира.
В. О. Бец залишає університет, віддавши йому май
же 30 років наукової і педагогічної діяльності, але
продовжує працювати в царині практичної охорони
здоров’я на посаді консультанта з нервових хвороб
у Кирилівській лікарні Києва, а потім як головний
лікарь ПівденноЗахідної залізниці. На цій посаді
він працював до кінця свого життя – до 1894 р.
Своєрідним заповітом Володимира Олексійовича
є слова зі вступу до однієї з його останніх наукових
публікацій – монографії “Морфология остеогенеза”
(1887 р.): “А тому, кто после меня войдет в двери
храма, в котором, по выражению Сильвия, «смерть
радуется, что и она содействует жизни», пусть этот
очерк будет указанием, что на анатомию можно
смотреть не как на оконченную описательную или
прикладную только науку, имеющую честь служить
медицинской практике, а как на знание, о котором
Гамлет говорит Горацио: «есть многое и на земле и
в небе, о чем мечтать не смеет наша мудрость».
Помер В. О. Бец 12 жовтня 1894 р. Він запові
дав поховати себе у мальовничому місці на схилах
Дніпра біля собору Архистратига Михаїла у Виду
бицькому монастирі, що нині належить Українсь
кій православній церкві Київського патріархату.
Могилою всесвітньо відомого вченого опікуються
працівники кафедри анатомії людини Національно
го медичного університету ім. О. О. Богомольця.
Влітку 2009 р. за ініціативи ректорату Університе
ту вперше після «радянських» часів було відслуже
но панахиду за Володимиром Олексійовичем в де
кількох кроках від його могили.
СВІТОВА СЛАВА УКРАЇНСЬКОГО НЕЙРОАНАТОМА ПРОФЕСОРА ВОЛОДИМИРА ОЛЕКСІЙОВИЧА БЕЦА
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-68322 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0028-2561 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-02T00:51:08Z |
| publishDate | 2010 |
| publisher | Інститут фізіології ім. О.О. Богомольця НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Москаленко, В.Ф. Черкасов, В.Г. Василенко, Д.А. 2014-09-21T12:04:42Z 2014-09-21T12:04:42Z 2010 Світова слава українського нейроанатома професора Володимира Олексійовича Беца (175 років від дня народження) / В.Ф. Москаленко, В.Г. Черкасов, Д.А. Василенко // Нейрофизиология. — 2010. — Т. 42, № 1. — С. 3-9. — укр. 0028-2561 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/68322 611.13/16 + 611.423 У статті наведені відомості про основні наукові здобутки та суспільну діяльність всесвітньо відомого українського вченого професора Володимира Олексійовича Беца (1834–1894) – одного з фундаторів сучасної нейроанатомії. Вперше публікуються фотографії оригінальних мікроскопічних препаратів, зроблених В. О. Бецом. This paper deals with main scientific achievements and public life of the world-renowned Ukrainian scientist Prof. Vladimir A. Bets (1834-1894), one of the founders of modern neuroanatomy. Photographs of original microscopic preparations made by V. Bets are now being published. uk Інститут фізіології ім. О.О. Богомольця НАН України Нейрофизиология Світова слава українського нейроанатома професора Володимира Олексійовича Беца (175 років від дня народження) The World-Renowned Ukrainian Neuroanatomist Prof. Vladimir A. Bets (on the 175th Anniversary of His Birthday) Article published earlier |
| spellingShingle | Світова слава українського нейроанатома професора Володимира Олексійовича Беца (175 років від дня народження) Москаленко, В.Ф. Черкасов, В.Г. Василенко, Д.А. |
| title | Світова слава українського нейроанатома професора Володимира Олексійовича Беца (175 років від дня народження) |
| title_alt | The World-Renowned Ukrainian Neuroanatomist Prof. Vladimir A. Bets (on the 175th Anniversary of His Birthday) |
| title_full | Світова слава українського нейроанатома професора Володимира Олексійовича Беца (175 років від дня народження) |
| title_fullStr | Світова слава українського нейроанатома професора Володимира Олексійовича Беца (175 років від дня народження) |
| title_full_unstemmed | Світова слава українського нейроанатома професора Володимира Олексійовича Беца (175 років від дня народження) |
| title_short | Світова слава українського нейроанатома професора Володимира Олексійовича Беца (175 років від дня народження) |
| title_sort | світова слава українського нейроанатома професора володимира олексійовича беца (175 років від дня народження) |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/68322 |
| work_keys_str_mv | AT moskalenkovf svítovaslavaukraínsʹkogoneiroanatomaprofesoravolodimiraoleksíiovičabeca175rokívvíddnânarodžennâ AT čerkasovvg svítovaslavaukraínsʹkogoneiroanatomaprofesoravolodimiraoleksíiovičabeca175rokívvíddnânarodžennâ AT vasilenkoda svítovaslavaukraínsʹkogoneiroanatomaprofesoravolodimiraoleksíiovičabeca175rokívvíddnânarodžennâ AT moskalenkovf theworldrenownedukrainianneuroanatomistprofvladimirabetsonthe175thanniversaryofhisbirthday AT čerkasovvg theworldrenownedukrainianneuroanatomistprofvladimirabetsonthe175thanniversaryofhisbirthday AT vasilenkoda theworldrenownedukrainianneuroanatomistprofvladimirabetsonthe175thanniversaryofhisbirthday |