Платон Григорович Костюк (20.08.1924–10.05.2010)
10 травня 2010 р. на 86-му році життя після тривалої важкої хвороби помер директор Інституту фізіології ім. О. О. Богомольця НАН України, Герой України, академік Платон Григорович Костюк....
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Нейрофизиология |
|---|---|
| Дата: | 2010 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут фізіології ім. О.О. Богомольця НАН України
2010
|
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/68341 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Платон Григорович Костюк (20.08.1924–10.05.2010) / Д.А. Василенко // Нейрофизиология. — 2010. — Т. 42, № 3. — С. 179-181. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859783754256482304 |
|---|---|
| author | Василенко, Д.А. |
| author_facet | Василенко, Д.А. |
| citation_txt | Платон Григорович Костюк (20.08.1924–10.05.2010) / Д.А. Василенко // Нейрофизиология. — 2010. — Т. 42, № 3. — С. 179-181. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Нейрофизиология |
| description | 10 травня 2010 р. на 86-му році життя після тривалої важкої хвороби помер директор Інституту фізіології ім. О. О. Богомольця НАН України, Герой України, академік Платон Григорович Костюк.
|
| first_indexed | 2025-12-02T09:39:04Z |
| format | Article |
| fulltext |
НЕЙРОФИЗИОЛОГИЯ / NEUROPHYSIOLOGY.—2010.—T. 42, № 3 179
Платон Григорович Костюк
(20.08.1924–10.05.2010)
10 травня 2010 р. на 86-му році життя після три-
валої важкої хвороби помер директор Інститу-
ту фізіології ім. О. О. Богомольця НАН Украї-
ни, Герой України, академік Платон Григорович
Костюк.
Ці стандартні рядки офіційного повідомлення
означають не тільки те, що від нас пішов видатний
дослідник та громадський діяч, непересічна люди-
на. Ми втратили науковця світового рівня. Закінчи-
лася ціла епоха в розвитку нейронаук, спочатку – в
Радянському Союзі, а потім – в незалежній Україні,
епоха Костюка.
Наукова діяльність Платона Григоровича назав
жди залишить істотний слід у двох важливих ца-
ринах досліджень центральної нервової системи.
Перш за все, це з’ясування фундаментальних біо
фізичних, нейрохімічних та молекулярних меха-
нізмів, на яких базується функціонування нерво-
вих клітин, зокрема механізмів, які забезпечують
іонні струми, внутрішньоклітинну та міжклітинну
сигналізацію. Другим напрямком були досліджен-
ня системної структурнофункціональної організа-
ції нервових центрів, котрі реалізують керування
соматичними та вісцеральними функціями організ-
му. Без перебільшення можна констатувати, що ре-
зультати значної частини робіт, виконаних в обох
згаданих напрямках особисто Платоном Григоро-
вичем та співробітниками створеної ним потужної
наукової школи, набули статусу класичних.
Свою наукову діяльність П. Г. Костюк розпо-
чав наприкінці сорокових років ХХ ст. під ке-
рівництвом свого видатного вчителя академіка
Д. С. Воронцова – «батька» української електро-
фізіології. Після дослідження адаптаційних про-
цесів у нервових провідниках Платон Григорович
пере йшов до вивчення синаптичних механізмів
збудження та гальмування в нервових центрах,
сконцентрувавши увагу на найпростіших моноси-
наптичних рефлекторних дугах. У даних дослід
женнях послідовно впроваджувався аналітичний
принцип пізнання, і це істотно відрізняло їх від
знач ної частини радянських фізіологічних робіт
НЕЙРОФИЗИОЛОГИЯ / NEUROPHYSIOLOGY.—2010.—T. 42, № 3180
50х років, де здебільшого панували ідеологізова-
ні схоластичні уявлення недолугих представників
постпавлівської школи. Роботи Костюка започатку-
вали принципово новий експериментальний підхід.
Платон Григорович першим у Радянському Союзі
запровадив у практику електрофізіологічних дослід
жень мікроелектродну техніку і найсучасніші, на
той період, апаратурні методи. Цей успіх був під-
кріплений під час плідної спільної роботи Платона
Григоровича з лідером світової нейрофізіології про-
фесором Дж. Екклсом у місті Канберра (Австралія,
1960–1961 рр.), а в наступні роки – із всесвітньо
відомими американськими, німецькими та япон-
ськими дослідниками. Відділ загальної фізіології
нервової системи (Інститут фізіології ім. О. О. Бо-
гомольця), котрим Платон Григорович безперервно
керував починаючи з 1958 р., став своєрідною Мек-
кою, куди для опанування новими сучасними ме-
тодологічними підходами та методиками приїзди-
ли вчені з багатьох наукових центрів Радянського
Союзу та зза кордону. Монографії «Двонейронна
рефлекторна дуга» (1959 р.) та «Мікроелектродна
техніка» (1960 р.) фактично стали підручниками
для численних радянських нейрофізіологів.
У 60–70х роках Платон Григорович та дослід-
ницькі групи під його керівництвом виконали де-
тальні дослідження нейронних систем, котрі здій-
снюють керування моторною активністю організму,
певними вісцеральними функціями та залучені в
передачу соматосенсорної інформації. Результати
зазначених робіт дозволили запропонувати деталь-
ні нейронні схеми спінальних сегментарних меха-
нізмів, кортико, рубро та ретикулоспінальних
низхідних систем, пропріоспінальних міжнейрон-
них зв’язків та низки стовбурових механізмів. Ці
дані та висунуті на їх базі теоретичні узагальнення
були висвітлені в ряді монографій, численних стат-
тях у наукових журналах та здобули широке між-
народне визнання.
Роботи в другому напрямку нейронаук, в яких
П. Г. Костюк та його учні досягли найвизначніших
успіхів, – дослідження мембранних та молекуляр-
них механізмів базисних нервових процесів – набу-
ли широкого розвитку також починаючи з 60х років
минулого сторіччя. Були успішно освоєні методи
ізоляції окремих нервових клітин різних тварин та
вивчені іонні струми через плазматичну мембра-
ну нейронів. На базі цих досягнень у середині 70х
стався принциповий методологічний прорив – роз-
робка способу внутрішньоклітинного діалізу соми
ізольованих клітин – методики, котра заслужено
була кваліфікована в світовій науковій літературі
як «метод Костюка». Це дало можливість варію-
вати склад як зовнішньо, так і внутрішньоклітин-
ного середовища нейрона та вивчати роль різних
компонентів зазначених середовищ у збудженні та
гальмуванні нервових клітин. Відповідні розробки
стали наріжним каменем усього подальшого про-
гресу в електрофізіології нервових клітин, забез-
печивши в подальшому можливість реєструвати
іонні струми через поодинокі трансмембранні ка-
нали, утворені макромолекулами канальних білків,
досліджувати процеси молекулярної рецепції біо-
логічно активних агентів та внутрішньоклітинної
сигналізації. П. Г. Костюку, його учням та колегам
вдалося зареєструвати струми через окремі кальці-
єві канали, диференціювати різних представників
родини цих каналів та з’ясувати різні аспекти ви-
ключної ролі кальцію як одного з найважливіших
універсальних внутрішньоклітинних посередників.
Результати даних фундаментальних піонерних до-
сліджень були заслужено зареєстровані в 1983 р. як
наукове відкриття та описані протягом наступних
років у низці монографій, виданих провідними віт
чизняними та найавторитетнішими закордонними
видавництвами. Ці наукові досягнення П. Г. Кос-
тюка та його співробітників були відзначені дер-
жавними та академічними преміями СРСР та Укра-
їни, а також міжнародними преміями.
У наш час відділ, котрим керував Платон Григо-
рович, та ряд інших відділів Інституту фізіології
ім. О. О. Богомольця, що розробляють близьку тема-
тику, активно продовжують з’ясування молекуляр-
них та метаболічних основ активності клітинних
механізмів, насамперед плазматичної мембрани та
мембран субклітинних структур (ендоплазматично-
го ретикулума, мітохондрій, ядра). Результати цих
досліджень мають як фундаментальне, так і при-
кладне значення, оскільки відповідні процеси ви-
вчаються не тільки в нормі, але й при експеримен-
тальному моделюванні таких патологічних станів,
як ішемія, гіпоксія, діабет та епілепсія. Тестуєть-
ся дія низки агентів, котрі здійснюють ефектив-
ні впливи на активність іонних каналів та базисні
внутрішньоклітинні регуляторні процеси; при цьо-
му мається на увазі, що такі агенти в перспективі
можуть знайти ефективне застосування в клініці.
Очевидно, що отримувані дані та їх інтерпретації
мають величезне значення для розвитку медицини.
Мабуть, найкращим пам’ятником Платону Гри-
горовичу є створена ним потужна наукова школа.
Починаючи з 1966 р. він беззмінно очолював Інсти-
НЕЙРОФИЗИОЛОГИЯ / NEUROPHYSIOLOGY.—2010.—T. 42, № 3 181
тут фізіології ім. О. О. Богомоль-
ця НАН України. Саме завдяки
зусиллям Костюка наш Інститут
досяг рівня загальновизнано-
го міжнародного дослідницького
центра і зберігає цей статус доте-
пер. Під безпосереднім науковим
керівництвом Платона Григорови-
ча були виконані та успішно захи-
щені 28 докторських та 97 канди-
датських дисертацій. Його учнями
з гордістю вважають себе ака-
деміки та членикореспонденти
НАН України.
Особливо важлива та обстави-
на, що Інститут «не втратив боєз-
датності» у надзвичайно складних
умовах перехідного періоду після
розпаду СРСР та набуття Украї-
ною державності й пов’язаного
з цим інтенсивного «відтоку міз-
ків» за кордон. У цьому відношенні слід згадати,
що у 80–90х роках ХХ ст. Інститут фізіології по-
сідав перше місце в Академії наук України за від-
носною кількістю співробітників, що виїхали до
провідних «наукових» країн світу – США, Великої
Британії, Німеччини, Франції та ін. При всій тра-
гічності даного явища для України це було безза-
перечним визнанням високої якості наукових кад
рів, підготовлених в Інституті фізіології. Проте, як
вже згадувалось, у нових умовах Інститут не тіль-
ки зберіг свій високий науковий потенціал, але й
ефективно зміцнює його. Велике значення в цьо-
му відношенні мають утворення під керівництвом
П. Г. Костюка Міжнародного центру молекулярної
фізіології НАН України (1992 р.), заснування міжна-
родної кафедри ЮНЕСКО «Молекулярна та клітин-
на фізіологія» (2000 р.) та активне співробітництво з
низкою вищих навчальних закладів у підготовці мо-
лодої наукової зміни. Починаючи із 70х років студен-
ти, які обрали своїм фахом нейронауки, навчаються
за серією підручників, написаних П. Г. Костюком.
Академік П. Г. Костюк ефективно поєднував
свою наукову та педагогічну працю з науково
організаційною та громадською діяльністю. Про-
тягом багатьох років він був віцепрезидентом та
членом Президії НАН України, членом Президії
АМН України, академікомсекретарем Відділення
фізіології та членом Президії АН СРСР, займав ке-
рівні позиції в багатьох міжнародних наукових то-
вариствах – Міжнародній організації з вивчення
мозку (IBRO), Міжнародному союзі теоретичної та
прикладної біофізики, Міжнародній спілці фізіоло-
гічних наук, Федерації європейських спілок фізіо-
логічних наук, був засновником та головою Укра-
їнського товариства нейронаук (1998 р.). З 1968 р.
Платон Григорович беззмінно очолював Українське
товариство фізіологів, котре згідно з одноголос-
ним рішенням учасників XVIII з’їзду (2010 р.) від-
тепер має назву Українське товариство фізіологів
ім. П. Г. Костюка.
Автор понад тисячі наукових публікацій, П. Г. Кос-
тюк приділяв виключну увагу науковій видавничо
редакційній діяльності. Він входив до складу
ред колегій ряду наукових журналів, у тому числі міжна-
родного наукового журналу «Neuroscience». У 1969 р.
П. Г. Костюк заснував наш журнал – «Нейрофізіоло-
гія», який в 1993 р. першим із журналів Національної
Академії наук України набув статусу міжнародного.
Платон Григорович протягом усього часу видання на-
шого журналу керував роботою редколегії.
На превеликий жаль, тривалість людського жит-
тя обмежена. Але, як вже було сказано раніше, ді-
яльність деяких непересічних людей складає цілу
епоху і назавжди залишається в пам’яті нащадків.
Платон Григорович пішов від нас, але від нас –
його учнів і наукових нащадків – залежить те, щоб
наукові здобутки «ери після Костюка» були гідни-
ми здобутків «ери Костюка».
Д.А. Василенко
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-68341 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0028-2561 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-02T09:39:04Z |
| publishDate | 2010 |
| publisher | Інститут фізіології ім. О.О. Богомольця НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Василенко, Д.А. 2014-09-21T15:15:06Z 2014-09-21T15:15:06Z 2010 Платон Григорович Костюк (20.08.1924–10.05.2010) / Д.А. Василенко // Нейрофизиология. — 2010. — Т. 42, № 3. — С. 179-181. — укр. 0028-2561 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/68341 10 травня 2010 р. на 86-му році життя після тривалої важкої хвороби помер директор Інституту фізіології ім. О. О. Богомольця НАН України, Герой України, академік Платон Григорович Костюк. uk Інститут фізіології ім. О.О. Богомольця НАН України Нейрофизиология Платон Григорович Костюк (20.08.1924–10.05.2010) Article published earlier |
| spellingShingle | Платон Григорович Костюк (20.08.1924–10.05.2010) Василенко, Д.А. |
| title | Платон Григорович Костюк (20.08.1924–10.05.2010) |
| title_full | Платон Григорович Костюк (20.08.1924–10.05.2010) |
| title_fullStr | Платон Григорович Костюк (20.08.1924–10.05.2010) |
| title_full_unstemmed | Платон Григорович Костюк (20.08.1924–10.05.2010) |
| title_short | Платон Григорович Костюк (20.08.1924–10.05.2010) |
| title_sort | платон григорович костюк (20.08.1924–10.05.2010) |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/68341 |
| work_keys_str_mv | AT vasilenkoda platongrigorovičkostûk2008192410052010 |