ЕЕГ-активність у жінок при сприйнятті емоційно забарвлених, еротичних та нейтральних зображень в різних фазах овуляційного (менструального) циклу
Досліджували ЕЕГ-активність у жінок при сприйнятті зорових стимулів Міжнародної системи афективних зображень (IAPS) у різних фазах овуляційного (менструального) циклу. Виявлено, що головний мозок жінок найбільш активується при пред’явленні як емоційно негативних, так і позитивних візуальних подразни...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Нейрофизиология |
|---|---|
| Datum: | 2010 |
| Hauptverfasser: | , , , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Інститут фізіології ім. О.О. Богомольця НАН України
2010
|
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/68367 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | ЕЕГ-активність у жінок при сприйнятті емоційно забарвлених, еротичних та нейтральних зображень в різних фазах овуляційного (менструального) циклу / М.Ю. Макарчук, К.Ю. Максимович, В.І. Кравченко, С.А. Крижановський // Нейрофизиология. — 2010. — Т. 42, № 5. — С. 433-441. — Бібліогр.: 22 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859779150244478976 |
|---|---|
| author | Макарчук, М.Ю. Максимович, К.Ю. Кравченко, В.І. Крижановський, С.А. |
| author_facet | Макарчук, М.Ю. Максимович, К.Ю. Кравченко, В.І. Крижановський, С.А. |
| citation_txt | ЕЕГ-активність у жінок при сприйнятті емоційно забарвлених, еротичних та нейтральних зображень в різних фазах овуляційного (менструального) циклу / М.Ю. Макарчук, К.Ю. Максимович, В.І. Кравченко, С.А. Крижановський // Нейрофизиология. — 2010. — Т. 42, № 5. — С. 433-441. — Бібліогр.: 22 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Нейрофизиология |
| description | Досліджували ЕЕГ-активність у жінок при сприйнятті зорових стимулів Міжнародної системи афективних зображень (IAPS) у різних фазах овуляційного (менструального) циклу. Виявлено, що головний мозок жінок найбільш активується при пред’явленні як емоційно негативних, так і позитивних візуальних подразників у перебігу фолікулярної фази овуляційного циклу, а найменше – у період власне овуляції. Під дією нейтральних стимулів церебральна активація була найбільш інтенсивною в перебігу лютеїнової фази (порівняно з такою в інших фазах), причому прояви активації зосереджувались у правій півкулі. Когнітивний та емоційний компоненти сприйняття афективних зображень були найбільш вираженими при перегляді позитивних стимулів у період фолікулярної фази. Сприйняття емоційно приємних стимулів в інших фазах супроводжувалося латералізацією активаційного забезпечення сенсорних та аналітичних процесів у лівій півкулі під час овуляції та в правій у перебігу лютеїнової фази. Перегляд негативних зображень під час фолікулярної фази викликав зростання потужності коливань тета-діапазону в лівій лобній ділянці та депресію альфа-активності в центрально-тім’яних ділянках лівої півкулі, що може бути наслідком посилення тривоги та вербально опосередкованих тривожних роздумів під дією таких стимулів. Пред’явлення еротичних візуальних стимулів викликало найінтенсивніші залежні від фаз овуляційного циклу зміни ЕЕГ не під час в ласне перегляду зображень, а в післястимуляційний період.
|
| first_indexed | 2025-12-02T09:19:02Z |
| format | Article |
| fulltext |
НЕЙРОФИЗИОЛОГИЯ / NEUROPHYSIOLOGY.—2010.—T. 42, № 5 433
УДК 612.82/.83:612.821
М. Ю. МАКАРЧУК1, К. Ю. МАКСИМОВИЧ1, В. І. КРАВЧЕНКО1,
С. А. КРИЖАНОВСЬКИЙ1
ЕЕГ-АКТИВНІСТЬ У ЖІНОК ПРИ СПРИЙНЯТТІ ЕМОЦІЙНО ЗАБАРВЛЕНИХ,
ЕРОТИЧНИХ ТА НЕЙТРАЛЬНИХ ЗОБРАЖЕНЬ В РІЗНИХ ФАЗАХ
ОВУЛЯЦІЙНОГО (МЕНСТРУАЛЬНОГО) ЦИКЛУ
Надійшла 15.07.10
Досліджували ЕЕГ-активність у жінок при сприйнятті зорових стимулів Міжнародної
системи афективних зображень (IAPS) у різних фазах овуляційного (менструального)
циклу. Виявлено, що головний мозок жінок найбільш активується при пред’явленні як
емоційно негативних, так і позитивних візуальних подразників у перебігу фолікулярної
фази овуляційного циклу, а найменше – у період власне овуляції. Під дією нейтральних
стимулів церебральна активація була найбільш інтенсивною в перебігу лютеїнової фази
(порівняно з такою в інших фазах), причому прояви активації зосереджувались у правій
півкулі. Когнітивний та емоційний компоненти сприйняття афективних зображень
були найбільш вираженими при перегляді позитивних стимулів у період фолікулярної
фази. Сприйняття емоційно приємних стимулів в інших фазах супроводжувалося
латералізацією активаційного забезпечення сенсорних та аналітичних процесів у лівій
півкулі під час овуляції та в правій у перебігу лютеїнової фази. Перегляд негативних
зображень під час фолікулярної фази викликав зростання потужності коливань тета-
діапазону в лівій лобній ділянці та депресію альфа-активності в центрально-тім’яних
ділянках лівої півкулі, що може бути наслідком посилення тривоги та вербально опо-
середкованих тривожних роздумів під дією таких стимулів. Пред’явлення еротичних
візуальних стимулів викликало найінтенсивніші залежні від фаз овуляційного циклу
зміни ЕЕГ не під час власне перегляду зображень, а в післястимуляційний період.
КЛЮЧОВІ СЛОВА: компоненти ЕЕГ, спектральна потужність, овуляційний (мен-
струальний) цикл, афективні зображення.
1 Київський національний університет ім. Тараса Шевченка (Україна).
Ел. пошта: nikmak@biocc.univ.kiev.ua (М. Ю. Макарчук);
maxykate@ukr.net (К. Ю. Максимович);
kvitkaz@ukr.net (B. І. Кравченко);
krisa@univ.kiev.ua (С. А. Крижановський).
ВСТУП
Відомо, що зміни рівня статевих гормонів у жінок
впродовж овуляційного (менструального) ци-
клу помітно впливають на характер реагування
їх організму як на біологічно, так і на соціально
значущі подразники [1, 2]. Зміни рівнів естрогену і
прогестерону впродовж овуляційного циклу здатні
істотно модулювати рівень тривожності, больо-
ву чутливість та практично всі когнітивні функції,
включаючи здатність до навчання, пам’ять, рівень
уваги тощо [3–5]. Це пояснюється тим, що статеві
гормони, діючи на специфічні щодо них рецеп-
тори в таких структурах, як амігдалярний ком-
плекс, гіпоталамус, гіпокамп, передня поясна зви-
вина, здатні через геномні й негеномні шляхи
змінювати функціональний стан і навіть структурні
характеристики даних підкоркових структур.
Останні, в свою чергу, модулюють функціональну
активність різних кортикальних ділянок, включно з
орбітофронтальною корою [1, 6]. Важливим є і те,
що підкоркові структури, являючи собою мішені
для дії статевих гормонів, утворюють у мозку систе-
му формування емоційних відповідей практично на
будь-які подразники [7]. Флуктуації ж рівнів стате-
вих гормонів впродовж овуляційного циклу здатні
міняти емоціореактивні характеристики даних
структур. Тому цілком логічно очікувати, що одні й
ті ж самі подразники в різних фазах овуляційного
НЕЙРОФИЗИОЛОГИЯ / NEUROPHYSIOLOGY.—2010.—T. 42, № 5434
М. Ю. МАКАРЧУК, К. Ю. МАКСИМОВИЧ, В. І. КРАВЧЕНКО, С. А. КРИЖАНОВСЬКИЙ
циклу будуть сприйматися по-різному. Результати
застосування сучасних методів нейровізуалізації
стану мозку людини загалом підтвердили таку дум-
ку. Так, було показано, що реагування на еротич-
но забарвлені стимули у жінок помітно змінюється
залежно від фаз овуляційного циклу [8]. Разом з
тим, як слід визнати, фізіологічні механізми, котрі
лежать в основі цих відмінностей, остаточно не
з’ясовані. Натепер немає точної відповіді і на запи-
тання, якою є динаміка процесів у різних ділянках
мозку при сприйнятті позитивних, негативних,
нейтральних чи еротично забарвлених візуальних
подразників у жінок у різних фазах овуляційного
циклу. Застосування нейровізуалізації, на жаль,
такої відповіді дати не може, оскільки відповідні
методи мають відносно малу просторово-часову
розрізняльну здатність. Цей недолік відсутній
при реєстрації ЕЕГ, яка дозволяє оцінювати
нейрофізіологічні процеси в різних ділянках мозку
в межах мілісекундних діапазонів.
Можна очікувати, що аналіз змін електричної
активності головного мозку під час перегляду пози-
тивних, негативних, еротично забарвлених та ней-
тральних зображень у різних фазах овуляційного
циклу дозволить підійти ближче до інтерпретації
нейрофізіологічних механізмів специфіки реагуван-
ня жінок на пред’явлення візуальних подразників-
зображень різних типів у послідовних фазах
циклічних змін гормонального фону.
МЕТОДИКА
У дослідженні взяли участь 18 жінок віком 18–
21 рік, студенток Київського національного
університету ім. Тараса Шевченка. Згідно з ре-
зультатами анамнестичного опитування та медич-
них карт, у них спостерігалися регулярні впродовж
року менструальні цикли тривалістю 27–35 днів.
Усі обстежувані на момент дослідження були здо-
ровими, не хворіли в минулому на неврологічні або
психічні захворювання і не вживали гормональних
протизаплідних засобів. Кожна обстежувана бра-
ла участь у дослідженні тричі: у фолікулярній фазі
(другий–четвертий день менструального циклу),
фазі овуляції (12–16-й день) та в лютеїновій фазі
овуляційного циклу (21–25-й день менструального
періоду). Наявність і час овуляції в кожної із об-
стежуваних оцінювали за характером кристалізації
вмісту слини згідно з даними тест-мікроскопії
(реєстраційне свідоцтво МОЗ України № 817/2002).
Метод заснований на тому, що під час овуляції
(при максимальній концентрації естрогенів у крові
жінки) у висушених зразках слини під мікроскопом
виявляється кристалізація у вигляді характерних
«листків папороті». Відповідні офіційні випробу-
вання довели досить високу надійність даного те-
сту.
У всіх жінок впродовж кожного обстеження
реєстрували ЕЕГ за схемою: стан спокою (при за-
плющених очах) – 3 хв, пред’явлення на екрані
монітора комп’ютера серії зображень, що здатні
викликати позитивні емоції, – 1.5 хв, пред’явлення
нейтральних стимулів – 1.5 хв, пред’явлення зобра-
жень еротичного характеру – 1.5 хв, пред’явлення
зображень, що здатні викликати негативні емоції, –
1.5 хв, стан спокою (заплющені очі) – 3 хв. Між
кожною серією пред’явлень зображень з пози-
тивним, негативним, еротичним чи нейтраль-
ним змістом реєстрували ЕЕГ (1.5 хв) у перебігу
пред’явлення серії повторень беззмістовних зобра-
жень сірого кольору, які почергово змінювали одне
одного. Як зоб раження з відповідним змістом ви-
користовували фотографії з каталогу Міжнародної
системи афективних зображень (IAPS) [9]. Час
пред’явлення окремого зображення (фотографії) в
серії становив 6 с.
ЕЕГ відводили монополярно за допомогою
діагностичного комплексу «Нейрон-Спектр» (ООО
«Нейрософт», РФ); як референтний електрод вико-
ристовували контакт на іпсилатеральній мочці вуха.
Електроди розміщували згідно з міжнародною си-
стемою „10–20” у 14 симетричних точках поверхні
голови: середньофронтальних (F3/F4), латераль-
нофронтальних (F7/F8), центральних (C3/C4),
передніх скроневих (T3/T4), задніх скроневих (T5/
T6), тім’яних (P3/P4) та потиличних (O1/O2).
Для аналізу ЕЕГ-показників використовували
тільки попередньо відібрані в перебігу візуального
аналізу безартефактні фрагменти запису. За допо-
могою швидкого перетворення Фур’є визначали
спектральну потужність (мкВ2) для ряду частотних
діапазонів: тета (4.0–7.9 Гц), альфа (8.0–12.9 Гц),
низькочастотного (13.0–19.9 Гц) та високочастотно-
го (20.0–35.0 Гц) субкомпонентів бета-активності.
Епоха аналізу становила 2.56 с, сегменти перекрит-
тя – 1.28 с, смуга пропускання – від 1.0 до 35 Гц.
Крім того, розраховували коефіцієнт активації
(КА) як відношення потужності коливань сумарно-
го бета-діапазону до потужності альфа-діапазону.
Статистичний аналіз даних проводили за до-
помогою пакета STATISTICA 7.0 („Statsoft”,
НЕЙРОФИЗИОЛОГИЯ / NEUROPHYSIOLOGY.—2010.—T. 42, № 5 435
ЕЕГ-АКТИВНІСТЬ У ЖІНОК ПРИ СПРИЙНЯТТІ ЕМОЦІЙНО ЗАБАРВЛЕНИХ, ЕРОТИЧНИХ ТА НЕЙТРАЛЬНИХ ЗОБРАЖЕНЬ
США, 2004). Оскільки розподіли експеримен-
тальних даних, отриманих у цьому дослідженні,
не відповідали критерію нормальності (за
Лілієфором), у порівнянні залежних вибірок за-
стосовували непараметричний критерій знакових
рангів Вілкоксона. Критичний рівень значущості
міжгрупових відмінностей Р при перевірці стати-
стичних гіпотез приймався рівним 0.05.
РЕЗУЛЬТАТИ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ
Згідно з результатами аналізу електричної актив-
ності мозку жінок у стані спокою (при заплюще-
них очах) у різних фазах менструального періоду,
міжфазові відмінності ЕЕГ-активності в межах
обстеженої групи демонстрували явну асиметрію
і реєструвалися лише в правій півкулі (рис. 1).
Так, у фазі овуляції потужність коливань альфа-
діапазону в потиличній зоні цієї півкулі (О2) була
нижчою, ніж у фолікулярній та лютеїновій фа-
зах. Потужність осциляцій тета-діапазону знижу-
валась у перебігу лютеїнової фази в потиличній
(О2) і центральній (С4) зонах порівняно з такою
в період овуляції та в потиличній (О2) і скроневій
(Т4) ділянках порівняно з відповідними значен-
нями у фолікулярній фазі. У лютеїновій фазі
потужність високочастотного субкомпонента бета-
діапазону знижувалась у правій лобній ділянці
(F4). Отримані нами дані загалом узгоджуються з
результатами дослідження, згідно з якими у жінок
у передменструальний період інтенсивність ЕЕГ-
активації саме в лобних ділянках є найменшою
[10].
Перш ніж перейти до аналізу наших експеримен-
тальних даних щодо впливу перегляду зображень з
різним емоційним навантаженням на характеристи-
ки ЕЕГ жінок у різних фазах овуляційного циклу,
відмітимо, що, згідно з нейрологічною моделлю,
описаною Хейлманом [7], сприйняття емоціогенних
стимулів у цілому складається з трьох компонентів.
Ці компоненти забезпечуються різними мозко-
вими структурами. По-перше, під час дії таких
стимулів відбувається оцінка знаку емоційного
стимулу (приємний/неприємний). Провідну роль
у такій оцінці відіграють лобні частки кори, при-
чому збудження лівої фронтальної кори переважає
при обробці позитивних стимулів, а правої – нега-
тивних. По-друге, здійснюється активаційне забез-
печення сприйняття емоційного сигналу (arousal).
Вважається, що воно опосередковане в основно-
му задіянням тім’яних часток у регуляцію впливів
Фолікулярна фаза–
овуляція
Фолікулярна фаза–
лютеїнова фаза
Овуляція–
лютеїнова фаза
Р и с. 1. Топокарти відмінностей між значеннями медіан спектральних потужностей (СП) частотних компонентів (ритмів) ЕЕГ,
котрі спостерігалися в обстеженій групі жінок (n = 18) у різних фазах овуляційного циклу.
Горизонтальною лінією вказана відсутність вірогідної різниці між значеннями СП у відповідних відведеннях у межах двох фаз
овуляційного циклу, позначених під топокартами; прямокутниками або трикутниками, скерованими вгору або вниз, – випадки
вірогідно більших або менших (Р < 0.05) значень медіан СП різних частотних компонентів ЕЕГ у межах другої із зазначених фаз
порівняно з такими у першій фазі. Білими та чорними прямокутниками позначені різниці між середніми СП коливань тета- та
альфа-діапазонів відповідно, чорним трикутником – різниця між СП високочастотного бета-субдіапазону ЕЕГ.
НЕЙРОФИЗИОЛОГИЯ / NEUROPHYSIOLOGY.—2010.—T. 42, № 5436
М. Ю. МАКАРЧУК, К. Ю. МАКСИМОВИЧ, В. І. КРАВЧЕНКО, С. А. КРИЖАНОВСЬКИЙ
Фолікулярна фаза
Е
м
оц
ій
но
н
ей
т
ра
ль
ні
ст
им
ул
и
П
оз
ит
ив
ні
с
т
им
ул
и
Н
ег
ат
ив
ні
с
т
им
ул
и
Е
ро
т
ич
но
з
аб
ар
вл
ен
і
ст
им
ул
и
Овуляція Лютеїнова фаза
Р и с. 2. Топокарти відмінностей між значеннями медіан спектральних потужностей (СП) частотних компонентів ЕЕГ, а також між
величинами коефіцієнта активації (КА), що спостерігалися в обстеженій групі жінок у різних фазах овуляційного циклу (вказані
вгорі).
Середньогрупові значення медіан СП та КА в умовах пред’явлення нейтральних та емоційно забарвлених зображень набору IAPS
(вказано зліва) порівнювалися з такими в разі пред’явлення беззмістовних візуальних стимулів-зображень. Принцип позначень
аналогічний такому на рис. 1. Стрілками та білими трикутниками вказані випадки вірогідної різниці між значеннями КА та СП
низькочастотного бета-субдіапазону ЕЕГ відповідно. Решта позначень ті ж самі, що й на рис. 1.
НЕЙРОФИЗИОЛОГИЯ / NEUROPHYSIOLOGY.—2010.—T. 42, № 5 437
ЕЕГ-АКТИВНІСТЬ У ЖІНОК ПРИ СПРИЙНЯТТІ ЕМОЦІЙНО ЗАБАРВЛЕНИХ, ЕРОТИЧНИХ ТА НЕЙТРАЛЬНИХ ЗОБРАЖЕНЬ
активуючих систем мозку. І нарешті, по-третє, за
певних обставин емоційне переживання продукує
моторний компонент, що може проявлятись у
відстороненні від певного стимулу чи наближенні
до нього. Регуляція таких реакцій відбувається пе-
реважно через впливи орбітофронтальної кори та
правої тім’яної частки на лімбічні структури та
базальні ганглії.
Оскільки в нашій роботі обстежувані пасивно
переглядали зображення і в їхню задачу не входи-
ло здійснення будь-яких рухових реакцій на дію
цих стимулів, то ми апріорі вважаємо, що за таких
умов зареєстровані нами зміни пов’язані переваж-
но з ділянками неокортексу. Дані ділянки забезпе-
чують оцінювання знаку стимулів та активаційний
компонент його сприйняття.
Як видно з результатів дослідження, представлених
на рис. 2, перегляд емоційно забарвлених зобра-
жень різного змісту супроводжується характерни-
ми перебудовами мозкової електричної активності,
котрі виявляють чітку залежність від фаз овуляцій-
ного циклу у жінок.
Так, при перегляді нейтральних за емоційним
змістом зображень потужність коливань альфа-
діапазону в лівих потилично-скроневих ділянках (О1,
Т5) знижувалась у перебігу всіх фаз овуляційного
циклу. Цей феномен є цілком очікуваним, оскільки
зв’язок між депресією альфа-ритму та розвитком
активаційних процесів у кортикальних зонах,
пов’язаних з аналізом зорових стимулів, є добре
відомим [11]. У фолікулярній фазі при перегляді
згаданих зображень додатково активувалися праві
тім’яно-потилично-скроневі ділянки. Це може
свідчити про те, що в аналіз подібних зображень
залучаються симетричні задньопотиличні ділянки
неокортексу на тлі одночасного зниження активації
в лобних локусах (F3 та F8). Дана обставина
видається цілком закономірною, оскільки вказані
зображення не мали емоційного навантажен-
ня; тому в їх аналіз у найменшій мірі залучають-
ся лобні частки, необхідні для оцінки значущості
стимулів. У фазі овуляції спостерігалася переваж-
но лівопівкульна активація скронево-центральних
зон. У лютеїновій фазі при перегляді нейтральних
зображень відмічалися найбільш топографічно ши-
рока депресія альфа-ритму та зростання КА. Такі
зміни виявлялися в правій лобній, центральній,
тім’яній та потиличній ділянках.
При перегляді емоційно позитивних зображень,
по-перше, спостерігалося характерне для дії тільки
зображень даного виду зростання потужності висо-
кочастотного бета-субдіапазону. Функціонально це,
вірогідно, відображає когнітивний компонент сприй-
няття. По-друге, динаміка змін потужності різних
діапазонів ЕЕГ-активності при перегляді стимулів
зазначеного типу в різних фазах овуляційного ци-
клу відрізнялася найбільш істотно. У даному ви-
падку найбільш масштабні (за кількістю залучених
ділянок мозку) зміни відбувались у фолікулярній
фазі. У перебігу цієї фази потужність високочастот-
ного бета-субдіапазону зростала в усіх ділянках, а
потужність низькочастотних бета-коливань – у лоб-
них, лівій скроневій та правій центральній зонах.
Крім того, у фолікулярній фазі зростала потужність
осциляцій тета-діапазону в лівій потиличній та
симетричних задніх лобних ділянках (F7, F8).
Вірогідно, такі зрушення пов’язані з емоційною
складовою сприйняття подібних зображень.
Слід згадати, що під час овуляції пере-
гляд емоційно позитивних зображень викликав
різноспрямовані зміни високо- та низькочастотних
складових бета-діапазону. Збільшення потужності
високочастотного субкомпонента бета-діапазону
в лівій лобно-скроневій зоні кори супроводжу-
валось у цей період зменшенням інтенсивності
низькочастотної складової бета-діапазону в поти-
личних зонах.
У цілому найбільша перебудова ЕЕГ-ритміки,
викликана переглядом зображень з позитивним
емоційним змістом, виявлялася в лівій півкулі, що
узгоджується з уявленнями про домінуючу роль
останньої в обробці „приємних стимулів”. Харак-
терно, що під час овуляції перегляд таких зобра-
жень супроводжувався найменшими змінами КА
порівняно з такими в інших фазах овуляційного
циклу (даний коефіцієнт зростав тільки в лівому
скроневому відведенні).
У лютеїновій фазі при перегляді зображень з пози-
тивним змістом фокус активації був локалізований
у правих лобно-центральних ділянках (де зро-
стала потужність високочастотних спектральних
компонентів ЕЕГ); у лівій скронево-потиличній зоні
відмічалося пригнічення альфа-ритму. Такі зміни,
згідно з результатами дослідження ЕЕГ-корелятів
фМРТ-патернів [12], свідчать про інтенсифікацію
процесів уваги. Зважаючи на те, що загалом по-
силення бета-активності корелює з когнітивним
компонентом сприйняття зорових зображень, мож-
на зробити висновок, що найбільші напруження та
зосередження при перегляді зображень з позитив-
ним змістом характерні для перебігу фолікулярної
фази. Водночас сприйняття приємних стимулів
НЕЙРОФИЗИОЛОГИЯ / NEUROPHYSIOLOGY.—2010.—T. 42, № 5438
М. Ю. МАКАРЧУК, К. Ю. МАКСИМОВИЧ, В. І. КРАВЧЕНКО, С. А. КРИЖАНОВСЬКИЙ
в інших фазах менструального циклу супровод-
жувалося латералізацією активаційного забезпе-
чення сенсорних та аналітичних процесів у лівій
(у період овуляції) та правій (у межах лютеїнової
фази) півкулях відповідно.
Перегляд зображень негативного емоційного за-
барвлення в цілому викликав зниження потужності
альфа-активності та низькочастотних бета-коливань
у симетричних потилично-скроневих ділянках нео-
кортексу, що, очевидно, відображує активацію зо-
рових асоціативних ділянок. Якщо порівнювати
динаміку ЕЕГ-змін при перегляді нейтральних і
неприємних зображень, то сприйняття останніх
істотніше знижувало потужність осциляцій низь-
кочастотного бета-субдіапазону в перебігу всіх
фаз овуляційного циклу. Оскільки альфа- та бета-
діапазони ЕЕГ-активності традиційно розглядають
як значною мірою протилежні за функціональним
змістом [11], не виключено, що в даному випадку
віддзеркалювалися зміни активності тонічних кон-
тролюючих систем неокортексу; внаслідок цього
може модулюватися потужність широких частот-
них смуг ЕЕГ-спектра. Звертає на себе увагу і той
факт, що в усіх фазах овуляційного циклу перегляд
зображень із негативним емоційним змістом викли-
кав зростання КА в тім’яних ділянках кори. Це, на
нашу думку, може відображати інтенсивніше залу-
чення активуючих мозкових систем [7], яке є цілком
закономірним в умовах дії негативних стимулів.
Під час фолікулярної фази перегляд зображень з
негативним змістом викликав інтенсифікацію тета-
активності в лівій лобній частці (F7) та депресію
коливань альфа-діапазону в центрально-скроневих
ділянках лівої півкулі. Наведені результати зага-
лом узгоджуються з даними, отриманими з вико-
ристанням позитронно-емісійної томографії. Так, у
дослідженнях з використанням останньої методи-
ки було показано, що очікування експерименталь-
но змодельованої загрози найчастіше пов’язане
з активацією структур саме передніх відділів
лівої півкулі (орбітофронтальна кора, острівкова
кора, передня частина поясної звивини) [13].
Депресія коливань альфа-діапазону в центрально-
тім’яних ділянках, яку ми спостерігали переваж-
но в лівій півкулі, може, ймовірно, пояснюватися
впливом вербально опосередкованих тривожних
роздумів, що є проявом тривоги та спробою зни-
ження її рівня. Такий характер реагування на
пред’явлення емоційних стимулів є характерним
переважно для осіб з високим рівнем тривожності
[14]. Цікаво, що така картина спостерігалась у
нашому дослідженні саме під час фолікулярної
фази овуляційного циклу, тобто при найнижчій
концентрації естрогенів у крові. Враховуючи
вплив естрогенів на рівень експресії серотонінових
рецепторів, синтез серотоніну, його зворотне за-
хоплення нервовими закінченнями і руйнування
серотоніну моноамінооксидазою [15] та відомий
анксіолітичний вплив даного нейротрансмітера,
а також участь серотонінергічних нейронів ядер
шва в модуляції гіпокампального тета-ритму [16],
таке реагування на негативні зображення в період
фолікулярної фази цілком може пояснюватися зни-
женням активності серотонінергічної системи,
оскільки рівень естрогенів у цій фазі є найниж-
чим. Під час фолікулярної фази також зростав КА в
усіх тім’яно-потилично-скроневих ділянках.
У фазі овуляції зміни потужностей коливань аль-
фа- та низькочастотного бета-діапазонів були си-
метричними, з незначним переважанням у лівій
півкулі. Як і при перегляді приємних зображень,
у цій фазі відмічалася найменша активація нео-
кортексу, про що свідчить зростання КА тільки в
лівому тім’яному відведенні (Р3).
Щодо лютеїнової фази, то перегляд неприємних
зображень у даний період викликав зональні зміни
електричної активності, які відрізнялися від та-
ких в інших фазах. Так, при перегляді зображень
з емоційно неприємним змістом пригнічувалися
низькочастотна бета-активність у правих тім’яно-
потиличних зонах на тлі зниження потужностей ко-
ливань альфа- й тета-діапазонів у задньоскроневій
ділянці (Т6). Перегляд неприємних зображень у
межах цієї фази викликав зростання КА лише в
правих скронево-тім’яних ділянках.
У лютеїновій фазі під час перегляду неприємних
зображень також спостерігалося зростання
потужності високочастотного бета-субдіапазону в
лівій лобній ділянці (F3), що може свідчити про
спроби тестованих свідомо саморегулювати їх
емоційний стан. У перебігу обстежень з викори-
станням нейровізуалізації подібна активація лівої
префронтальної кори відмічалася при свідомій
регуляції емоційних реакцій на пред’явлення нега-
тивних візуальних стимулів [17]. Як наслідок, така
свідома регуляція здатна призводити до загально-
го зниження реактивності кори щодо негативних
подразників. З цим може бути пов’язаний і той
факт, що в лютеїновій фазі під час активації лівої
лобної ділянки істотне зниження потужності альфа-
діапазону спостерігалося тільки в лівій потиличній
(О1) і правій задньоскроневій (Т6) ділянках,
НЕЙРОФИЗИОЛОГИЯ / NEUROPHYSIOLOGY.—2010.—T. 42, № 5 439
ЕЕГ-АКТИВНІСТЬ У ЖІНОК ПРИ СПРИЙНЯТТІ ЕМОЦІЙНО ЗАБАРВЛЕНИХ, ЕРОТИЧНИХ ТА НЕЙТРАЛЬНИХ ЗОБРАЖЕНЬ
тоді як у межах фолікулярної та овуляційної фаз
депресія альфа-ритму охоплювала скронево-
тім’яно-потиличні зони.
Перегляд зображень еротичного змісту супровод-
жувався зменшенням потужностей альфа- та низь-
кочастотного бета-діапазонів у тім’яно-потиличних
та правій скроневій зонах. Така картина нагадува-
ла зміни електричної активності при демонстрації
емоційно негативних зображень (рис. 2). Іншими
словами, емоціогенна стимуляція двох різних
(за емоційно-інформаційною складовою) типів
викликає досить подібні ЕЕГ-реакції. Виходячи з
факту такої однорідності змін ЕЕГ при застосуванні
неідентичних за знаком стимулів, можна припусти-
ти, що відповідні модифікації ЕЕГ-патерну в дано-
му випадку переважно відображують “енергетич-
не” забезпечення специфічних мозкових реакцій
на емоційно забарвлену інформацію як таку, без
урахування її знаку. При цьому слід відмітити,
що під час овуляції пред’явлення еротичних
подразників додатково пригнічувало низькочастот-
ну бета-активність у потиличних ділянках та зни-
жувало потужність тета-активності в локусі Т4. У
лютеїновій фазі подібне зниження тета-активності
внаслідок дії еротичних стимулів виявлялось у
правій скроневій ділянці (Т4, Т6).
Хоча загалом динаміка змін потужностей коли-
вань різних частотних діапазонів ЕЕГ під час пере-
гляду зображень еротичного змісту була подібною
до змін, викликаних переглядом емоційно
неприємних зображень, при дії еротичних стимулів
такі зміни були більш вираженими в правій
скроневій ділянці, а при дії негативних – у лівій.
Цікаво, що наші дані стосовно дії еротично забарв-
лених візуальних стимулів у жінок у різних фазах
овуляційного циклу в цілому збігаються з результа-
тами МРТ-дослідження впливу перегляду еротич-
них стимулів у чоловіків [18]. Згідно з результата-
ми згаданої роботи, перегляд еротичних зображень
у чоловіків активує задньоскроневі ділянки кори,
що відповідають зоровій асоціативній корі та
паралімбічним ділянкам (правий острівець та задня
лобна ділянка); як вважають, ці ділянки пов’язані
з обробкою інформації з високим рівнем мотивації.
Активація також охоплювала ліву передню частину
поясної звивини. Як видно з рис. 2, на відміну від
ефектів стимулів інших типів, еротичні візуальні
подразники викликали генералізовані реакції в
перебігу всіх фаз овуляційного циклу, причому в
таких умовах фактично не залучалися фронтальні
зони кори. Тому цілком логічно зробити наступ-
ний висновок: у даному випадку провідним є саме
активаційний компонент сприйняття, який запускає
включення емоціогенних мозкових структур неза-
лежно від знаку емоцій.
Починаючи це дослідження, ми очікували, що
найбільші модифікації ЕЕГ-патерну, пов’язані з фа-
зами овуляційного циклу, будуть спостерігатись у
жінок при сприйнятті саме еротичних подразників.
Відомо, що коливання рівнів похідних тестостеро-
ну впродовж згаданого циклу істотно впливають на
сприйняття сексуальних стимулів у жінок [19, 20].
Отримані нами дані, проте, показали, що мозкова
нейродинаміка при перегляді зображень саме цього
виду в межах різних фаз овуляційного циклу харак-
теризувалася найменшою специфікою. Однак таке
протиріччя було знято, коли ми проаналізували
зміни ЕЕГ у післястимульний період. Виявило-
ся, що зазначені зміни чітко корелюють з фаза-
ми овуляційного циклу. Найбільш істотними були
такі зміни у фазі саме овуляції. Після перегля-
ду еротичних зображень зростання потужності
альфа- та бета1-ритмів спостерігалось у задніх
ділянках кори. Інтенсифікація тета-активності
відмічалась у правих центральній і скроневій
ділянках (С4, Т4) (що було нехарактерним для
жодних інших післястимульних періодів), і це за-
галом може відображати більш тривалий і стійкий
емоціогенний вплив таких стимулів саме у фазі
овуляції. У лютеїновій фазі в інтервалі після пере-
гляду еротичних зображень (під час пред’явлення
беззмістовних картинок) ми відмічали зростання
потужності високочастотних компонентів ЕЕГ (ко-
ливань обох бета-піддіапазонів) у потиличних зо-
нах, більш виражене справа. Існують дані про те,
що посилення бета-активності в цих зонах кори
корелює з пригадуванням певних неприємних
емоційно забарвлених подій, а у жінок посилення
бета-активності в таких умовах особливо вираже-
не в зоні Т6 [21].
Отже, ми констатували, що перегляд
емоційно забарвлених зображень різного змісту
супроводжується досить характерними перебудова-
ми церебральної електричної активності, причому
такі перебудови мають певні особливості, залежні
від фаз овуляційного циклу у жінок. Найменша
генералізована активація головного мозку (згідно
зі змінами КА) при перегляді як приємних, так і
неприємних зображень відмічалась у фазі овуляції,
коли спостерігається максимальна концентрація
естрогенів у крові. Перегляд неприємних і еро-
тично забарвлених зображень IAPS, що пов’язано
НЕЙРОФИЗИОЛОГИЯ / NEUROPHYSIOLOGY.—2010.—T. 42, № 5440
М. Ю. МАКАРЧУК, К. Ю. МАКСИМОВИЧ, В. І. КРАВЧЕНКО, С. А. КРИЖАНОВСЬКИЙ
з найвищим рівнем збудження (arousal), викли-
кав найбільш інтенсивні активаційні процеси
(згідно з кількістю залучених кортикальних зон)
у межах фолікулярної фази (коли спостерігаються
низькі рівні як естрогену, так і прогестерону). У
томографічних дослідженнях було показано [1], що
афективна реакція на перегляд неприємних зобра-
жень у жінок в період овуляції послаблена порівняно
з такою в ранній період фолікулярної фази. Це
виявляється в меншій активації кортикальних та
підкіркових структур головного мозку, залучених
в регуляцію рівня „arousal” та ініціацію нейроен-
докринних та афективних реакцій, – центральної
мигдалини, біляшлуночкових та вентромедіальних
ядер гіпоталамуса, гіпокампа, орбітофронтальної
кори та передньої поясної звивини. Щоправда, у цій
роботі не досліджували реакції на афективні зобра-
ження в межах лютеїнової фази. За даними інших
робіт [22], саме в лютеїновій фазі спостерігається
найбільша стресіндукована активація гіпоталамо-
гіпофізарної осі.
На сьогодні накопичено чимало експеримен-
тальних підтверджень того, що циркулюючі естро-
гени здійснюють регуляторні впливи на виділення
гормонів гіпоталамо-гіпофізарно-надниркової осі.
Ці впливи опосередковані естрогеновими бета-
рецепторами, експресованими в гіпоталамічних
гормонпродукуючих нейронах [6]. Естрогени та-
кож впливають на вивільнення норадреналіну
в лобній корі. Як вважається, у такий спосіб
здійснюється анксіолітичний вплив естрогенів, що
базується на зменшенні виділення норадреналіну
і супресії поведінкових реакцій, характерних для
стрес-відповіді. Даною обставиною можна по-
яснити той факт, що саме під час фази овуляції,
тобто при найбільшому рівні естрогенів в крові,
перегляд емоційно збуджуючих картинок супро-
воджувався найменшою активацією кори (згідно зі
змінами КА). На нашу думку, така знижена стрес-
активація у відповідь на емоціогенну стимуляцію в
період овуляції є поведінково доцільною в аспекті
можливості реалізації більш рішучих і ефективних
поведінкових стратегій у цей найбільш сприятли-
вий для запліднення період.
Таким чином, результати проведеного дослідження
свідчать про те, що перегляд афективних зобра-
жень різного типу найбільш інтенсивно активує
головний мозок жінок у межах фолікулярної фази
овуляційного циклу, а найменше – у фазі овуляції
при максимальній концентрації естрогену в крові.
У лютеїновій фазі найбільшу активацію (порівняно
з такою в інших фазах) головного мозку викликає
пред’явлення емоційно нейтральних стимулів;
чітка локалізація такої активації спостерігається
в правій півкулі. Когнітивний та емоційний ком-
поненти сприйняття афективних зображень пере-
важають при перегляді позитивних стимулів під
час фолікулярної фази, тоді як сприйняття даних
стимулів в інших фазах супроводжується чіткою
латералізацією активаційного забезпечення сен-
сорних та аналітичних процесів у лівій півкулі під
час овуляції та в правій у перебігу лютеїнової фази.
Пред’явлення емоційно негативних стимулів під
час фолікулярної фази посилює тета-активність у
лівій лобній ділянці та пригнічує альфа-активність
у центрально-тім’яних ділянках цієї ж самої півкулі.
Згадані ефекти можуть бути корелятом посилення
під дією таких стимулів тривоги та вербально опо-
середкованих тривожних роздумів.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. J. M. Goldstein, M. Jerram, R. Poldrack, et al., “Hormonal
cycle modulates arousal circuitry in women using functional
magnetic resonance imaging,” J. Neurosci., 25, No. 40, 9309-
9316 (2005).
2. J. C. Dreher, P. J. Schmidt, P. Kohn, et al., “Menstrual cycle
phase modulates reward-related neural function in women,”
PNAS, 104, No. 7, 2465-2470 (2007).
3. B. B. Sherwin, “Estrogen and cognitive functioning in women,”
Endocrine Rev., 24, No. 2, 133-151 (2003).
4. J. A. Schmitt, B. L. Jorissen, L. Dye, et al., “Memory function
in women with premenstrual complaints and the effect of
serotonergic stimulation by acute administration of an alpha-
lactalbumin protein,” J. Psychopharmacol., 19, No. 4, 375–
384 (2005).
5. G. van Wingen, F. van Broekhoven, R. J. Verkes, et al., “How
progesterone impairs memory for biologically salient stimuli
in healthy young women,” J. Neurosci., 27, No. 42, 11416-
11423 (2007).
6. M. J. Weiser, C. D. Foradori, and R. J. Handa, “Estrogen
receptor beta in the brain: from form to function,” Brain Res.
Rev., 57, No. 2, 309-320 (2008).
7. K. M. Heilman, “The neurobiology of emotional experience,”
J. Neuropsychiat. Clin. Neurosci., 9, No. 3, 439-448 (1997).
8. X. Zhu, X. Wang, C. Parkinson, et al., “Brain activation evoked
by erotic films varies with different menstrual phases: An
fMRI study,” Behav. Brain Res., 206, No. 2, 279-285 (2010).
9. P. J. Lang, M. M. Bradley, and B. N. Cuthbert, International
Affective Picture System (IAPS): Affective Ratings of Pictures
and Instruction Manual, NIMH center for the study of emotion
& attention, Univ. Florida, Gainesvill (2005).
10. S. Solís-Ortiz, J. Ramos, C. Arce, et al., “EEG oscillations
during menstrual cycle,” Int. J. Neurosci., 76, Nos. 3/4, 279-
292 (1994).
11. E. Niedermeyer and F. L. da Silva, Electroencephalography,
Williams & Wilkins, Lippincott (2005).
НЕЙРОФИЗИОЛОГИЯ / NEUROPHYSIOLOGY.—2010.—T. 42, № 5 441
ЕЕГ-АКТИВНІСТЬ У ЖІНОК ПРИ СПРИЙНЯТТІ ЕМОЦІЙНО ЗАБАРВЛЕНИХ, ЕРОТИЧНИХ ТА НЕЙТРАЛЬНИХ ЗОБРАЖЕНЬ
12. H. Laufs, J. L. Holt, R. Elfont, et al., “Where the BOLD signal
goes when alpha EEG leaves,” Neuroimage, 31, No. 4, 1408-
1418 (2006).
13. P. Chua, M. Krams, I. Toni, et al., “A functional anatomy of
anticipatory anxiety,” Neuroimage, 9, No. 6, 563-571 (1999).
14. Л. И. Афтанас, С. В. Павлов, Н. В. Рева, А. А. Варламов,
“Анализ вызванной синхронизации и десинхронизации
ЭЭГ при восприятии угрожающей и положительной
эмоциональной информации: влияние фактора личностной
тревожности”, Журн. высш. нерв. деятельности, 54, № 4,
473-481 (2004).
15. C. L. Bethea, M. Pecins-Thompson, W. E. Schutzer, et al.,
“Ovarian steroids and serotonin neural function,” Mol.
Neurobiol., 18, No. 2, 87-123 (1998).
16. P. J. Morgane, J. R. Galler, and D. J. Mokler, “A review of
systems and networks of the limbic forebrain/limbic midbrain,”
Prog. Neurobiol., 75, No. 2, 143-160 (2005).
17. K. N. Ochsner, S. A. Bunge, J. J. Gross, and J. D. Gabrieli,
“Rethinking feelings: An fMRI study of the cognitive
regulation of emotion,” J. Cogn. Neurosci., 14, No. 8, 1215-
1229 (2002).
18. S. Stoléru, M. C. Grégoire, D. Gérard, et al., “Neuroanatomical
correlates of visually evoked sexual arousal in human males,”
Arch. Sex. Behav., 28, No. 1, 1-21 (1999).
19. J. J. Tarín and V. Gómez-Piquer, “Do women have a hidden
heat period?” Human Reprod., 17, No. 9, 2243-2248 (2002).
20. R. Krug, W. Plihal, H. L. Fehm, and J. Born, “Selective
influence of the menstrual cycle on perception of stimuli with
reproductive significance: an event-related potential study,”
Psychophysiology, 37, No. 1, 111-122 (2000).
21. P. S. Foster and D. W. Harrison, “The relationship between
magnitude of cerebral activation and intensity of emotional
arousal,” Int. J. Neurosci., 112, No. 12, 1463-1477 (2002).
22. C. Kirschbaum, B. M. Kudielka, J. Gaab, et al., “Impact of
gender, menstrual cycle phase, and oral contraceptives on
the activity of the hypothalamus-pituitary-adrenal axis,”
Psychosom. Med., 61, 154-162 (1999).
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-68367 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0028-2561 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-02T09:19:02Z |
| publishDate | 2010 |
| publisher | Інститут фізіології ім. О.О. Богомольця НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Макарчук, М.Ю. Максимович, К.Ю. Кравченко, В.І. Крижановський, С.А. 2014-09-21T17:58:53Z 2014-09-21T17:58:53Z 2010 ЕЕГ-активність у жінок при сприйнятті емоційно забарвлених, еротичних та нейтральних зображень в різних фазах овуляційного (менструального) циклу / М.Ю. Макарчук, К.Ю. Максимович, В.І. Кравченко, С.А. Крижановський // Нейрофизиология. — 2010. — Т. 42, № 5. — С. 433-441. — Бібліогр.: 22 назв. — укр. 0028-2561 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/68367 612.82/.83:612.821 Досліджували ЕЕГ-активність у жінок при сприйнятті зорових стимулів Міжнародної системи афективних зображень (IAPS) у різних фазах овуляційного (менструального) циклу. Виявлено, що головний мозок жінок найбільш активується при пред’явленні як емоційно негативних, так і позитивних візуальних подразників у перебігу фолікулярної фази овуляційного циклу, а найменше – у період власне овуляції. Під дією нейтральних стимулів церебральна активація була найбільш інтенсивною в перебігу лютеїнової фази (порівняно з такою в інших фазах), причому прояви активації зосереджувались у правій півкулі. Когнітивний та емоційний компоненти сприйняття афективних зображень були найбільш вираженими при перегляді позитивних стимулів у період фолікулярної фази. Сприйняття емоційно приємних стимулів в інших фазах супроводжувалося латералізацією активаційного забезпечення сенсорних та аналітичних процесів у лівій півкулі під час овуляції та в правій у перебігу лютеїнової фази. Перегляд негативних зображень під час фолікулярної фази викликав зростання потужності коливань тета-діапазону в лівій лобній ділянці та депресію альфа-активності в центрально-тім’яних ділянках лівої півкулі, що може бути наслідком посилення тривоги та вербально опосередкованих тривожних роздумів під дією таких стимулів. Пред’явлення еротичних візуальних стимулів викликало найінтенсивніші залежні від фаз овуляційного циклу зміни ЕЕГ не під час в ласне перегляду зображень, а в післястимуляційний період. uk Інститут фізіології ім. О.О. Богомольця НАН України Нейрофизиология ЕЕГ-активність у жінок при сприйнятті емоційно забарвлених, еротичних та нейтральних зображень в різних фазах овуляційного (менструального) циклу Article published earlier |
| spellingShingle | ЕЕГ-активність у жінок при сприйнятті емоційно забарвлених, еротичних та нейтральних зображень в різних фазах овуляційного (менструального) циклу Макарчук, М.Ю. Максимович, К.Ю. Кравченко, В.І. Крижановський, С.А. |
| title | ЕЕГ-активність у жінок при сприйнятті емоційно забарвлених, еротичних та нейтральних зображень в різних фазах овуляційного (менструального) циклу |
| title_full | ЕЕГ-активність у жінок при сприйнятті емоційно забарвлених, еротичних та нейтральних зображень в різних фазах овуляційного (менструального) циклу |
| title_fullStr | ЕЕГ-активність у жінок при сприйнятті емоційно забарвлених, еротичних та нейтральних зображень в різних фазах овуляційного (менструального) циклу |
| title_full_unstemmed | ЕЕГ-активність у жінок при сприйнятті емоційно забарвлених, еротичних та нейтральних зображень в різних фазах овуляційного (менструального) циклу |
| title_short | ЕЕГ-активність у жінок при сприйнятті емоційно забарвлених, еротичних та нейтральних зображень в різних фазах овуляційного (менструального) циклу |
| title_sort | еег-активність у жінок при сприйнятті емоційно забарвлених, еротичних та нейтральних зображень в різних фазах овуляційного (менструального) циклу |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/68367 |
| work_keys_str_mv | AT makarčukmû eegaktivnístʹužínokprispriinâttíemocíinozabarvleniherotičnihtaneitralʹnihzobraženʹvríznihfazahovulâcíinogomenstrualʹnogociklu AT maksimovičkû eegaktivnístʹužínokprispriinâttíemocíinozabarvleniherotičnihtaneitralʹnihzobraženʹvríznihfazahovulâcíinogomenstrualʹnogociklu AT kravčenkoví eegaktivnístʹužínokprispriinâttíemocíinozabarvleniherotičnihtaneitralʹnihzobraženʹvríznihfazahovulâcíinogomenstrualʹnogociklu AT križanovsʹkiisa eegaktivnístʹužínokprispriinâttíemocíinozabarvleniherotičnihtaneitralʹnihzobraženʹvríznihfazahovulâcíinogomenstrualʹnogociklu |