Пуринергічні мембранні рецептори як мішені дії пуротоксину-1 – компонента отрути павуків роду Geolycosa

Досліджено впливи пуротоксину-1 (ПТ1) – компонента отрути павуків Geolycosa – на ряд потенціал- та лігандкерованих іонних каналів, наявних у плазматичній мембрані сенсорних клітин дорсальнокорінцевих гангліїв (ДКГ) щурів. ПТ1 у концентрації 100 нМ не впливав ніяким чином на іонні струми через потенц...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2010
Hauptverfasser:	Савченко, Г.А., Волкова, Т.М., Василевський, А.А., Королькова, Ю.В., Грішин, Є.В., Бойчук, Я.А., Кришталь, О.О.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут фізіології ім. О.О. Богомольця НАН України 2010
Schriftenreihe:	Нейрофизиология
Online Zugang:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/68370
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Пуринергічні мембранні рецептори як мішені дії пуротоксину-1 – компонента отрути павуків роду Geolycosa / Г.А. Савченко, Т.М. Волкова, А.А. Василевський, Ю.В. Королькова, Є.В. Грішин, Я.А. Бойчук, О.О. Кришталь // Нейрофизиология. — 2010. — Т. 42, № 6. — С. 466-470. — Бібліогр.: 9 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-68370
record_format	dspace
spelling	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-683702025-02-09T22:41:25Z Пуринергічні мембранні рецептори як мішені дії пуротоксину-1 – компонента отрути павуків роду Geolycosa Савченко, Г.А. Волкова, Т.М. Василевський, А.А. Королькова, Ю.В. Грішин, Є.В. Бойчук, Я.А. Кришталь, О.О. Досліджено впливи пуротоксину-1 (ПТ1) – компонента отрути павуків Geolycosa – на ряд потенціал- та лігандкерованих іонних каналів, наявних у плазматичній мембрані сенсорних клітин дорсальнокорінцевих гангліїв (ДКГ) щурів. ПТ1 у концентрації 100 нМ не впливав ніяким чином на іонні струми через потенціалкеровані натрієві, калієві чи кальцієві канали в мембранах ізольованих сенсорних нейронів. Цей агент також виявився неактивним щодо капсаїцинових рецептор-канальних комплексів (TRPV1). Результати тестування дії ПТ1 на пуринергічні рецептор-канальні комплекси Р2Х3, Р2Х2 та Р2Х2/3 показали, що даний агент є високоселективним блокатором виключно рецепторів типу Р2Х3. Виявлена нами селективність ПТ1 свідчить про його унікальність та відкриває нові можливі аспекти досліджень структурно-функціональних особливостей рецептор-канальних комплексів Р2Х3 як пуринергічної периферичної ланки системи ноцицепції . 2010 Article Пуринергічні мембранні рецептори як мішені дії пуротоксину-1 – компонента отрути павуків роду Geolycosa / Г.А. Савченко, Т.М. Волкова, А.А. Василевський, Ю.В. Королькова, Є.В. Грішин, Я.А. Бойчук, О.О. Кришталь // Нейрофизиология. — 2010. — Т. 42, № 6. — С. 466-470. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. 0028-2561 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/68370 557.354.3 uk Нейрофизиология application/pdf Інститут фізіології ім. О.О. Богомольця НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
description	Досліджено впливи пуротоксину-1 (ПТ1) – компонента отрути павуків Geolycosa – на ряд потенціал- та лігандкерованих іонних каналів, наявних у плазматичній мембрані сенсорних клітин дорсальнокорінцевих гангліїв (ДКГ) щурів. ПТ1 у концентрації 100 нМ не впливав ніяким чином на іонні струми через потенціалкеровані натрієві, калієві чи кальцієві канали в мембранах ізольованих сенсорних нейронів. Цей агент також виявився неактивним щодо капсаїцинових рецептор-канальних комплексів (TRPV1). Результати тестування дії ПТ1 на пуринергічні рецептор-канальні комплекси Р2Х3, Р2Х2 та Р2Х2/3 показали, що даний агент є високоселективним блокатором виключно рецепторів типу Р2Х3. Виявлена нами селективність ПТ1 свідчить про його унікальність та відкриває нові можливі аспекти досліджень структурно-функціональних особливостей рецептор-канальних комплексів Р2Х3 як пуринергічної периферичної ланки системи ноцицепції .
format	Article
author	Савченко, Г.А. Волкова, Т.М. Василевський, А.А. Королькова, Ю.В. Грішин, Є.В. Бойчук, Я.А. Кришталь, О.О.
spellingShingle	Савченко, Г.А. Волкова, Т.М. Василевський, А.А. Королькова, Ю.В. Грішин, Є.В. Бойчук, Я.А. Кришталь, О.О. Пуринергічні мембранні рецептори як мішені дії пуротоксину-1 – компонента отрути павуків роду Geolycosa Нейрофизиология
author_facet	Савченко, Г.А. Волкова, Т.М. Василевський, А.А. Королькова, Ю.В. Грішин, Є.В. Бойчук, Я.А. Кришталь, О.О.
author_sort	Савченко, Г.А.
title	Пуринергічні мембранні рецептори як мішені дії пуротоксину-1 – компонента отрути павуків роду Geolycosa
title_short	Пуринергічні мембранні рецептори як мішені дії пуротоксину-1 – компонента отрути павуків роду Geolycosa
title_full	Пуринергічні мембранні рецептори як мішені дії пуротоксину-1 – компонента отрути павуків роду Geolycosa
title_fullStr	Пуринергічні мембранні рецептори як мішені дії пуротоксину-1 – компонента отрути павуків роду Geolycosa
title_full_unstemmed	Пуринергічні мембранні рецептори як мішені дії пуротоксину-1 – компонента отрути павуків роду Geolycosa
title_sort	пуринергічні мембранні рецептори як мішені дії пуротоксину-1 – компонента отрути павуків роду geolycosa
publisher	Інститут фізіології ім. О.О. Богомольця НАН України
publishDate	2010
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/68370
citation_txt	Пуринергічні мембранні рецептори як мішені дії пуротоксину-1 – компонента отрути павуків роду Geolycosa / Г.А. Савченко, Т.М. Волкова, А.А. Василевський, Ю.В. Королькова, Є.В. Грішин, Я.А. Бойчук, О.О. Кришталь // Нейрофизиология. — 2010. — Т. 42, № 6. — С. 466-470. — Бібліогр.: 9 назв. — укр.
series	Нейрофизиология
work_keys_str_mv	AT savčenkoga purinergíčnímembranníreceptoriâkmíšenídíípurotoksinu1komponentaotrutipavukívrodugeolycosa AT volkovatm purinergíčnímembranníreceptoriâkmíšenídíípurotoksinu1komponentaotrutipavukívrodugeolycosa AT vasilevsʹkiiaa purinergíčnímembranníreceptoriâkmíšenídíípurotoksinu1komponentaotrutipavukívrodugeolycosa AT korolʹkovaûv purinergíčnímembranníreceptoriâkmíšenídíípurotoksinu1komponentaotrutipavukívrodugeolycosa AT gríšinêv purinergíčnímembranníreceptoriâkmíšenídíípurotoksinu1komponentaotrutipavukívrodugeolycosa AT boičukâa purinergíčnímembranníreceptoriâkmíšenídíípurotoksinu1komponentaotrutipavukívrodugeolycosa AT krištalʹoo purinergíčnímembranníreceptoriâkmíšenídíípurotoksinu1komponentaotrutipavukívrodugeolycosa
first_indexed	2025-12-01T11:50:32Z
last_indexed	2025-12-01T11:50:32Z
_version_	1850306556807086080
fulltext	НЕЙРОФИЗИОЛОГИЯ / NEUROPHYSIOLOGY.—2010.—T. 42, № 6466 УДК 557.354.3 Г. А. САВЧЕНКО1, Т. М. ВОЛКОВА1, А. А. ВАСИЛЕВСЬКИЙ2, Ю. В. КОРОЛЬКОВА2, Є. В. ГРІШИН2, Я. А. БОЙЧУК1, О. О. КРИШТАЛЬ1 ПУРИНЕРГІЧНІ МЕМБРАННІ РЕЦЕПТОРИ ЯК МІШЕНІ ДІЇ ПУРОТОКСИНУ-1 – КОМПОНЕНТА ОТРУТИ ПАВУКІВ РОДУ GEOLYCOSA Надійшла 05.11.10 Досліджено впливи пуротоксину-1 (ПТ1) – компонента отрути павуків Geolycosa – на ряд потенціал- та лігандкерованих іонних каналів, наявних у плазматичній мембрані сенсорних клітин дорсальнокорінцевих гангліїв (ДКГ) щурів. ПТ1 у концентрації 100 нМ не впливав ніяким чином на іонні струми через потенціалкеровані натрієві, калієві чи кальцієві канали в мембранах ізольованих сенсорних нейронів. Цей агент також виявився неактивним щодо капсаїцинових рецептор-канальних комплексів (TRPV1). Результати тестування дії ПТ1 на пуринергічні рецептор-канальні комплекси Р2Х3, Р2Х2 та Р2Х2/3 показали, що даний агент є високоселективним блокатором виключно рецепторів типу Р2Х3. Виявлена нами селективність ПТ1 свідчить про його унікальність та відкриває нові можливі аспекти досліджень структурно-функціональних особливостей рецептор- канальних комплексів Р2Х3 як пуринергічної периферичної ланки системи ноцицепції. КЛЮЧОВІ СЛОВА: отрута павуків, дисульфідвмісні нейротоксини, пуротоксин (ПТ1), сенсорні нейрони, пуринергічні рецептори, пуринорецептори Р2Х3. 1 Інститут фізіології ім. О. О. Богомольця НАН України, Київ (Україна). 2 Інститут біоорганічної хімії ім. акад. М. М. Шемякіна та Ю. В. Овчин- нікова РАН, Москва (РФ). Ел. пошта: bo@biph.kiev.ua (Г. А. Савченко). ВСТУП Павуки (Aranei) складають досить відому групу членистоногих, які мають отруйні залози. Отру- та павуків є складною за композицією та містить в собі компоненти різноманітної природи, насам- перед пептидної. У деяких (порівняно небагатьох) видів павуків отрута може бути небезпечною для великих тварин та людини. У складі отрути більшості досліджених на сьо- годні павуків кількісно переважають дисульфід- вмісні нейротоксичні пептиди. Для просторової конформації молекул цих сполук є характерним так званий цистеїновий мотив, що базується на формуванні “цистинових вузлів” [1, 2]. Подібна структура включає в себе кільце, утворене двома дисульфідними зв’язками, та петлеподібні бокові сегменти, з’єднані третім дисульфідним зв’язком. Такий комплекс інваріантно пов’язаний з бета- складчастою структурою, яка є досить ефективним “стабілізатором” загальної структури молекули або її компартмента [3]. У складі отрути конкретного виду павука можуть бути наявними кілька сотень видів споріднених молекул зі схожою просторовою структурою. Спе- цифічність дії кожного окремого компонента ви- значається унікальною комбінацією варіабельних амінокислотних залишків, що розташовані у так званих ділянках петель між дисульфідними містка- ми. Існування молекул з різною специфічністю, як правило, забезпечує широкий спектр токсичної дії отрути павуків [4]. Зараз розпочато інтенсивне вивчення скла- ду та біологічних ефектів отрути павуків родини Lycosidae (павуки-вовки), до якого належать до- бре відомі тарантули. Зокрема, започатковано до- слідження отрути представників роду Geolycosa – досить крупних павуків, котрі зустрічаються в степових і напівпустельних областях Євразії. Не- щодавно в отруті павуків зазначеного роду було ідентифіковано черговий компонент з наявністю структури типу “цистиновий вузол”. Даний компо- нент отримав назву пуротоксин-1 (ПТ1) [5]. За сво- єю первинною структурою це є пептид, що скла- дається з 35 амінокислотних залишків. Вісім з них є цистеїнами, що формують чотири дисульфідних зв’язки. Було показано, що ПТ1 істотно впливає на іонні струми в первинних сенсорних нейронах НЕЙРОФИЗИОЛОГИЯ / NEUROPHYSIOLOGY.—2010.—T. 42, № 6 467 ПУРИНЕРГІЧНІ МЕМБРАННІ РЕЦЕПТОРИ ЯК МІШЕНІ ДІЇ ПУРОТОКСИНУ-1 (ней ронах дорсальнокорінцевих гангліїв – ДКГ), опосередковані активацією пуринергічних рецеп- торів типу Р2Х3. Виявилося, що для ПТ1 характер- на дуже висока афінність до цих рецепторів (ЕК50 = 12 нМ). У той же час дані щодо специфічності дії даного токсину, як і інших компонентів отрут паву- ків, досі залишаються дуже обмеженими. У нашій роботі ми вивчали селективність дії ПТ1 на ліганд- та потенціалкеровані іонні канали в мембрані сенсорних нейронів (клітин ДКГ) щурів. МЕТОДИКА Експерименти проводилися на культивованих ней- ронах ДКГ восьмиденних щурів лінії Вістар. Культивування нейронів ДКГ. Ганглії видаляли піс- ля декапітації тварини та інкубували їх протягом 30– 50 хв при температурі 32 °С у зовнішньоклітинному розчині такого складу (у мілімолях на 1 л): NaCl – 137, KCl – 2.7, Na2HPO4 – 10, KH2PO4 – 2; рН розчину доводили до 7.4 за допомогою NaOH. До розчину до- давали 0.3 % трипсину та 0.1 % колагенази. Протя- гом усієї процедури розчин, в якому перебували клі- тини, постійно насичувався газовою сумішшю 95 % О2 та 5 % CO2; рН підтримували на рівні 7.35–7.4. Після ферментативної обробки ДКГ переносили в середовище для культивування, що складалось із 90 % рідкого середовища DMEM та 10 % інактиво- ваної ембріональної сироватки теляти. До отримано- го розчину додавали L-глутамін та гентаміцин у кон- центраціях 2 мМ та 20 мкг/мл відповідно. Суспензію нейронів отримували за допомогою багаторазового пропускання тканини ферментативно оброблених гангліїв через скляні піпетки, діаметр отвору яких поступово зменшувався. Зразки суспензії перено- сили на покривні скельця в чашки Петрі. Краплину суспензії нейронів у чашці Петрі залишали в цілко- витому спокої на 5 хв, аби клітини могли прикріпи- тися до поверхні скельця. Після цього в чашки Пе- трі вносили 2–3 мл середовища для культивування та вміщували дані чашки в інкубатор з атмосферою, збагаченою CO2. Нейрони перебували в інкубаторі від однієї до двох діб при температурі 37 °С. Протя- гом усього часу культивування в інкубаторі розчин, в якому знаходилися нейрони, насичувався газовою сумішшю (95 % О2 + 5 % CO2), що забезпечувало під- тримання рН на рівні 7.35–7.4. Електрофізіологічні дослідження. Вимірюван- ня іонних струмів проводилося за методом фіксації потенціалу в режимі відведення від цілої клітини (whole-cell patch-clamp) [6]. Струми, опосередковані активацією рецепторів P2X, викликали прикладан- ням 10 мкМ аденозинтрифосфату (АТФ) або 100 мкМ α,β-метиленаденозинтрифосфату (α,β-меАТФ) [7], а струми, опосередковані активацією ванілоїдних рецепторів TRPV1, – прикладаннями 500 нМ кап- саїцину. Хемоактивовані струми реєстрували в умовах підтримуваного потенціалу –60 мВ. Скля- ні мікропіпетки заповнювали розчином, що вміщу- вав (у мілімолях на 1 л): KCl – 130, HEPES – 10, BAPTA – 20, АТФ – 4; pH цього розчину доводи- ли до 7.2 за допомогою KOH. Опір таких мікропіпе- ток становив 2–3 МОм. У разі дослідження ефектів активації натрієвих та калієвих каналів підтриму- ваний потенціал на мембрані змінювали від –60 до +20 мВ, що забезпечувало отримання даних іонних струмів з амплітудою, близькою до максимальної. Для отримання потенціалзалежних кальцієвих стру- мів через потенціалкеровані канали використовува- ли наступний протокол. Спочатку мембрану клітини гіперполяризували до –90 мВ на 10 мс; потім під- тримуваний потенціал на 20 мс повертали до зна- чення –60 мВ і далі зміщували його до 0 мВ на 50 мс. У таких умовах спостерігалися кальцієві стру- ми з амплітудою, близькою до максимальної. Скляні мікропіпетки в разі відведення кальцієвих струмів заповнювали розчином наступного складу (у мілі- молях на 1 л): CsCl – 110, MgCl2 – 3, етиленгліколь- тетраоцтова кислота (EGTA) – 5, HEPES – 40; рН розчину доводили до 7.2 за допомогою CsOH. У перебігу дослідження всіх каналів, окрім каль- цієвих, використовували зовнішньоклітинний роз- чин наступного складу (у мілімолях на 1 л): NaCl – 130, KCl – 5, MgCl2 – 2, CaCl2 – 2, HEPES – 10; pH розчину доводили до 7.2 за допомогою KOH. У ви- падку ж вивчення кальцієвих каналів використову- вали зовнішньоклітинний розчин наступного складу (у мілімолях на 1 л): холіну хлорид – 140, СaCl2 – 2, MgCl2 – 2, CsCl – 3, HEPES – 5; рН розчину доводи- ли до 7.35–7.40 за допомогою CsOH [8]. Експерименти проводили в умовах кімнатної тем- ператури (20–24 °С). Усі хімічні реактиви, що ви- користовували під час експериментів, були вироб- лені компанією “Sigma” (США). ПТ1 був люб’язно наданий для наших дослід- жень співробітниками лабораторії Московського Інституту біоорганічної хімії ім. акад. М. М. Ше- мякіна та Ю. А. Овчиннікова РАН (РФ). НЕЙРОФИЗИОЛОГИЯ / NEUROPHYSIOLOGY.—2010.—T. 42, № 6468 Г. А. САВЧЕНКО, Т. М. ВОЛКОВА, А. А. ВАСИЛЕВСЬКИЙ та ін. Р и с. 1. Потенціалкеровані іонні струми в сенсорних нейронах щурів. A – приклад отримання натрієвих, Б – кальцієвих струмів. Внизу – протоколи прикладання тест-потенціалів. А Б 20 мВ 0 мВ5 мс 10 мс 3 нА 2 нА –90 мВ –60 мВ –90 мВ РЕЗУЛЬТАТИ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ Прикладання ПТ1 у концентрації 100 нМ, що є на- сичуючою стосовно дії на рецептори Р2Х3 [5], не впливало ніяким чином ані на натрієвий, ані на ка- лієвий компонент потенціалкерованого струму че- рез мембрану нейронів ДКГ (n = 7) (рис. 1, А). Від- сутність ефекту спостерігалася в усьому діапазоні тестованих потенціалів – від –100 до +20 мВ. Тому в подальших експериментах окреме виділення на- трієвого чи калієвого компонента трансмембранних струмів не було необхідним. Так само не спостері- галося жодного ефекту аплікації ПТ1 у концентра- ції 100 нМ щодо кальцієвих потенціалкерованих струмів (n = 9; Б) у всьому діапазоні тестованих потенціалів. При введенні в позаклітинний розчин капсаїцину в концентрації 500 нМ у досліджених нейронах ДКГ спостерігалися кальцієві струми, що характеризу- валися повільною кінетикою. Ані амплітуда, ані кінетика таких струмів (рис. 2, В) не змінювались у разі додавання в позаклітинний розчин 100 нМ ПТ1. Отже, ПТ1 не впливає на хемокеровані каль- цієві струми, індуковані активацією ванілоїдних рецепторів TRPV1. Відомо, що в плазматичних мембранах нейро- нів ДКГ експресуються АТФ-чутливі рецептор- канальні комплекси трьох типів: гомотримери Р2Х3 і Р2Х2, а також гетеротример Р2Х2/3. Струми, опосередковані роботою цих рецептор-канальних комплексів, істотно розрізняються за своєю кіне- тикою, а самі рецептори відрізняються один від од- ного за чутливістю до агоністів. Відомо, що чут- ливість рецептор-канальних комплексів Р2Х2/3 до АТФ та α,β-меАТФ знаходиться в межах одного й того ж самого порядку (мікромолі на 1 л), а чутли- вість рецептор-канальних комплексів Р2Х2 до цих двох агоністів розрізняється майже на порядок [9]. Рецептор-канальні комплекси Р2Х2 активуються під дією α,β-меАТФ лише в тому разі, якщо кон- центрація вказаного агента в позаклітинному роз- чині перевищує 100 мкМ. Базуючись на такій різ- ній чутливості згаданих рецепторів до агоністів, ми змогли фармакологічно розділити струми, опосе- редковані роботою рецептор-канальних комплексів Р2Х2 та Р2Х2/3. Іонні струми в даних експеримен- тах ми викликали послідовними прикладаннями обох вказаних агоністів в однаковій концентрації (100 мкМ). При цьому спостерігались ефекти двох типів. В одних випадках (n = 5) струм, який вини- кав у відповідь на прикладання АТФ, був значно більшим, ніж струм, викликаний прикладанням α,β-меАТФ. Подібна особливість вказувала на те, що більший вклад в амплітуду індукованого стру- му вносив компонент, опосередкований рецептор- канальнимим комплексами Р2Х2 (рис. 2, А). В ін- ших же випадках відповіді на прикладання 100 мкМ як АТФ, так і α,β-меАТФ були приблизно од- наковими. Дана обставина свідчила про те, що біль- ший внесок в амплітуду таких струмів вносив ком- понент, опосередкований рецептор-канальнимим комплексами Р2Х2/3 (n = 7; Б). Додавання до по- заклітинного розчину ПТ1 у концентрації 100 нМ в обох згаданих випадках не призводило до жодних НЕЙРОФИЗИОЛОГИЯ / NEUROPHYSIOLOGY.—2010.—T. 42, № 6 469 ПУРИНЕРГІЧНІ МЕМБРАННІ РЕЦЕПТОРИ ЯК МІШЕНІ ДІЇ ПУРОТОКСИНУ-1 А Б В 1 с 10 с 100 мс 1 с 1 1 2 2 2 1 3 50 0 пА 50 п А 50 0 пА 25 0 пА Р и с. 2. Лігандкеровані іонні струми в сенсорних нейронах щурів. А – струм, опосередкований роботою переважно рецептор-канальних комплексів Р2Х2, Б – переважно рецептор-канальних комплексів Р2Х2/3. 1 – струм, викликаний прикладанням 100 мкМ АТФ, 2 – прикладанням 100 мкМ α,β-метилен аденозинтрифосфату. В – струм, опосередкований роботою рецептор-канальних комплексів TRPV1 при введенні в позаклітинний розчин 500 нМ капсаїцину. Р и с. 3. Дія пуротоксину-1 (ПТ1) на струми, опосередковані роботою рецептор-канальних комплексів Р2Х3. 1 – активація рецептор-канальних комплексів Р2Х3 під дією 100 мкМ АТФ; 2 – повне пригнічення виниклого струму при дії ПТ1 при насичуючій концентрації 100 нМ; 3 – після відмивання. змін в амплітуді чи кінетиці іонних струмів. Відомо, що швидка кінетика Р2Х3-опосередко- ваних струмів значно відрізняється за часо- вими параметрами від повільної кінетики Р2Х2/3- та Р2Х2-опосередкованих струмів. Так, Р2Х3-опосередковані струми десенситизують- ся протягом 300–700 мс, у той час як у випад- ку Р2Х2/3- та Р2Х2-опосередкованих струмів цей процес триває більше 1 с. В умовах дії 100 нМ ПТ1 на струми, опосередковані роботою рецептор- канальних комплексів Р2Х3, спостерігалося про- гнозоване цілковите пригнічення таких струмів (повне їх блокування), тобто вказана концентрація (100 нМ) є насичуючою (рис. 3). Отже, з протесто- ваних нами потенціал- та лігандкерованих іонних каналів, експресованих у мембранах нейронів ДКГ щурів, жодні, окрім Р2Х3, не були чутливими до дії ПТ1 у концентрації 100 нМ. Це свідчить про ви- ключно високу селективність дії ПТ1, ефективного тільки щодо пуринорецепторів підтипу Р2Х3. НЕЙРОФИЗИОЛОГИЯ / NEUROPHYSIOLOGY.—2010.—T. 42, № 6470 Г. А. САВЧЕНКО, Т. М. ВОЛКОВА, А. А. ВАСИЛЕВСЬКИЙ та ін. Відомо, що рецептор-канальні комплекси Р2Х3, як і TRPV1, залучені в процеси передачі больових сигналів від периферичних до центральних від- ділів нервової системи. Селективність ПТ1 щодо лише одного з цих підтипів рецептор-канальних комплексів робить даний пептид перспективним інструментом для виділення пуринергічної больо- вої ланки у соматосенсорній рецепції, дослідження структурно-функціональних особливостей вказа- ної ланки та навіть пошуку можливих фармаколо- гічних підходів до впливу на неї. Дотепер не існувало селективних модуляторів, які б дозволили вибірково впливати на один з під- типів родини пуринорецепторів. Таким чином, ПТ1 претендує на роль першої сполуки, що селек- тивно впливає лише на рецептор-канальний комп- лекс Р2Х3. Можливо, застосування ПТ1 (або його аналогів) дасть змогу вирішити такі питання, як встановлення місця зв’язування даного рецепто- ра з агоністом, роз’яснення механізмів переходу рецептор-канального комплексу з одного функціо- нального стану в інший та/або визначення кількос- ті функціональних станів. СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ 1. D. J. Craik, N. L. Daly, and C. Waine, “The cystine knot motif in toxins and implications for drug design,” Toxicon, 39, 43- 60 (2001). 2. R. S. Norton and P. K. Pallaghy, “The cystine knot structure of ion channel toxins and related polypeptides,” Toxicon, 36, 1573-1583 (1998). 3. N. W. Isaacs, “Cystine knots,” Current Opin. Struct. Biol., 5, 391-395 (1995). 4. A. A. Vassilevski, S. A. Kozlov, and E. V. Grishin, “Molecular diversity of spider venom,” Biochemistry, 74, 1505-1534 (2009). 5. E. V. Grishin, G. A. Savchenko, A. A. Vassilevski, et al., “Novel peptide from spider venom inhibits P2X3 receptors and inflammatory pain,” Ann. Neurol., 67, 680-683 (2010). 6. O. P. Hamill, A. Marty, E. Neher, et al., “Improved patch- clamp techniques for high-resolution current recording from cells and cell-free membrane patches,” Pflügers Arch., 391, 85-100 (1981). 7. Y. Pankratov, U. V. Lalo, A. N. Dashkin, et al., “Heterogeneity of the functional expression of P2X3 and P2X2/3 receptors in the primary nociceptive neurons of rat,” Neurochem. Res., 26, 993-1000 (2001). 8. R. J. Docherty, J. C. Yeats, and A. S. Piper, “Capsazepine block of voltage-activated calcium channels in adult rat dorsal root ganglion neurones in culture,” Br. J. Pharmacol., 121, 1461-1467 (1997). 9. V. Spelta, L. H. Jiang, A. Surprenant, et al., “Kinetics of antagonist actions at rat P2X2/3 heteromeric receptors,” Br. J. Pharmacol., 135, 1524-1530 (2002).

Пуринергічні мембранні рецептори як мішені дії пуротоксину-1 – компонента отрути павуків роду Geolycosa

Institution

Ähnliche Einträge