Effects of the adhd syndrome on the frequency composition of ERPs revealed by independent component analysis

• Veröffentlicht in: Нейрофизиология
• Datum: 2010
• Hauptverfasser: Ghassemi, F., Moradi, M.H., Tehrani-Doost, M., Abootalebi, V.
• Format: Artikel
• Sprache: Englisch
• Veröffentlicht: Інститут фізіології ім. О.О. Богомольця НАН України 2010
• Online Zugang: https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/68375
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Zitieren: Effects of the adhd syndrome on the frequency composition of ERPs revealed by independent component analysis / F. Ghassemi, M.H. Moradi, M. Tehrani-Doost, V. Abootalebi // Нейрофизиология. — 2010. — Т. 42, № 6. — С. 510-515. — Бібліогр.: 25 назв. — англ.

In this study, we investigated the frequency characteristics of independent components (ICs) of event-related potentials (ERPs) recorded in persons with attention deficit/hyperactivity disorder (ADHD) and normal adults under conditions of continuous performance test (CPT). A group of 50 participants (10 ADHD subjects and 40 ones with no attention disorders) was examined. Independent component analysis was applied to the recorded signals. For ERP extraction, averages for each group of ICs, which were time-locked to the onset of stimuli, were calculated. Several frequency characteristics (704 items) were extracted from different ERPs in each IC. Eight features of the brain signals had a significant (P < 0.001) correlation with the participants’ clinical presentation, which is consistent with the results of previous studies. The revealed promising relation can be used for further evaluation of the sustained attention level. У роботі вивчали частотні характеристики пов’язаних з подією ЕЕГ-потенціалів (ППП) у дорослих тестованих з наявністю синдрому дефіциту уваги й гіперактивності (ADHD) та його відсутністю (норма) в умовах тесту безперервного виконання (continuous performance test, CPT). Дослідження були проведені на 50 добровольцях (10 тестованих з наявністю ADHD і 40 практично здорових людей). Для вивчення ППП використовували методику незалежного компонентного аналізу. Середні величини для кожної групи незалежних компонентів (НК), „прив’язаних” до моменту пред’явлення стимулу, розраховували, щоб описати ППП. У кожному НК у складі різних ППП було виділено низку частотних особливостей (усього 704 риси). Як виявилося, вісім таких рис досліджуваних ППП вірогідно (P < < 0.001) корелювали з клінічними характеристиками тестованих, що узгоджується з результатами, отриманими в попередніх роботах. Наші дані можуть бути використані для об’єктивної оцінки рівня підт римуваної уваги.