Відділення інформатики Національної академії наук України

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2013
1. Verfasser:	Дейнека, В.С.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України 2013
Schriftenreihe:	Вісник НАН України
Schlagworte:	Події
Online Zugang:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/68380
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Відділення інформатики Національної академії наук України / В.С. Дейнека // Вісн. НАН України. — 2013. — № 11. — С. 14-20. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-68380
record_format	dspace
spelling	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-683802025-02-09T20:19:35Z Відділення інформатики Національної академії наук України Дейнека, В.С. Події 2013 Article Відділення інформатики Національної академії наук України / В.С. Дейнека // Вісн. НАН України. — 2013. — № 11. — С. 14-20. — укр. 0372-6436 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/68380 uk Вісник НАН України application/pdf Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Події Події
spellingShingle	Події Події Дейнека, В.С. Відділення інформатики Національної академії наук України Вісник НАН України
format	Article
author	Дейнека, В.С.
author_facet	Дейнека, В.С.
author_sort	Дейнека, В.С.
title	Відділення інформатики Національної академії наук України
title_short	Відділення інформатики Національної академії наук України
title_full	Відділення інформатики Національної академії наук України
title_fullStr	Відділення інформатики Національної академії наук України
title_full_unstemmed	Відділення інформатики Національної академії наук України
title_sort	відділення інформатики національної академії наук україни
publisher	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
publishDate	2013
topic_facet	Події
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/68380
citation_txt	Відділення інформатики Національної академії наук України / В.С. Дейнека // Вісн. НАН України. — 2013. — № 11. — С. 14-20. — укр.
series	Вісник НАН України
work_keys_str_mv	AT deinekavs víddílennâínformatikinacíonalʹnoíakademíínaukukraíni
first_indexed	2025-11-30T10:57:03Z
last_indexed	2025-11-30T10:57:03Z
_version_	1850212586929258496
fulltext	14 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2013, № 11 В.С. ДЕЙНЕКА ВІДДІЛЕННЯ ІНФОРМАТИКИ НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ НАУК УКРАЇНИ © В.С. Дейнека, 2013 Бурхливий розвиток інформатики та кі- бернетики в Україні розпочався з серпня 1956 р., коли завідувачем лабораторії об- числювальної математики і техніки Інсти- туту математики АН УРСР, на базі якої у 1957 р. організовано Обчислювальний центр АН УРСР, було призначено Віктора Ми- хайловича Глушкова. Саме в цій лабораторії у 1950 р., під час перебування її у складі Ін- ституту електротехніки АН УРСР, під ке- рівництвом академіка С.О. Лебедєва було створено першу в СРСР та континентальній Європі Малу електронну лічильну машину. У 1962 р. Обчислювальний центр було пере- творено на Інститут кібернетики АН УРСР (директори — В.М. Глушков, В.С. Михалєвич, І.В. Сергієнко). З перших років діяльності в Інституті про- водилися глибокі теоретичні дослідження в галузі теорії оптимізації, абстрактної та при- кладної теорії автоматів, теорії дискретних перетворювачів, теорії штучного інтелекту, теорії програмування. Методи й засоби кі- бернетики було поширено на такі науки, як економіка, біологія, медицина, та на дослі- дження складних систем. Тим самим було закладено основи економічної, біологічної, технічної кібернетики; розроблено ефектив- ні підходи до моделювання та розв’язання складних багаторозмірних задач. Поряд з фундаментальними досліджен- нями важливу роль у тематиці Інституту ві- дігравали прикладні роботи. З метою при- скорення практичної реалізації розробок Інституту в 1963 р. було створено Спеціаль- не конструкторське бюро математичних ма- шин і систем з експериментальним заводом, першим директором якого був Ю.Т. Міту- лінський (з 1992 р. Інститут проблем мате- матичних машин і систем АН України, ди- ректор — А.О. Морозов), а у 1980 р. — Спе- ціальне конструкторсько-технологічне бюро програмного забезпечення (перший дирек- тор — А.О. Стогній), яке в 1992 р. було ре- організовано в Інститут програмних систем АН України (директор — П.І. Андон). У рамках досліджень зі створення ЕОМ з високим рівнем вхідних і внутрішніх мов уже в 60-ті роки було закладено основи для створення та впровадження у виробництво міні-ЕОМ для наукових розрахунків «Про- мінь» та сімейства машин МИР. У машинах цього класу реалізовано принципово нові ідеї організації обчислювального процесу та архітектури ЕОМ, які потім були широко використані практично в усіх вітчизняних та зарубіжних ЕОМ. У результаті робіт зі створення керуючих машин було розроблено серію ЕОМ широ- кого призначення «Днепр», спеціалізованих керуючих ЕОМ «Киев» та ін. Створення першої вітчизняної машини «Днепр» стало початком розвитку промислового виробни- цтва керуючих машин. Наприкінці 60-х ро- ків 30% парку ЕОМ в СРСР становили ма- шини, створені за розробками Інституту. Постійна робота з розвитку нових принци- пів побудови великих ЕОМ зумовила роз- роблення у 1966 р. технічного проекту вели- 15ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2013, № 11 ПОДІЇ кої обчислювальної машини «Україна», де було передбачено багато ідей, реалізованих на початку 70-х років у американських ЕОМ. Завдяки запропонованим і розвиненим концепціям машин ненейманівського типу в 1987 р. було створено і передано в серійне виробництво першу в СРСР супер-ЕОМ з макроконвеєрною організацією обчислень ЕС 1766, яка на той час не мала аналогів у світі. Одночасно було започатковано новий напрям діяльності Інституту у сфері програ- мування — розроблення теорії та програм- ного забезпечення паралельних обчислень. У 1970–1980 рр. розроблено теоретичні основи, практичні методи й засоби створен- ня міні- та мікро-ЕОМ, орієнтованих на різні галузі застосування, та мікро-ЕОМ з гнучкою архітектурою і високими техніко- економічними параметрами. Створено пер- ші в країні зразки і розпочато серійне вироб- ництво таких машин. У 1975 р. спільно з НВО «Світлана» розроблено першу в країні мікро-ЕОМ на великих інтегральних схемах «Электроника-С5» та освоєно її серійний випуск. Спільно з організаціями та підпри- ємствами галузевих міністерств створено базові моделі персональних ЕОМ (ЕС 1840, ЕС 1841, «Нейрон» та ін.) з характеристика- ми, які відкривали широкі можливості авто- матизації в різних сферах. Закладені у 60-х роках основи теорії опти- мальних рішень у подальшому зумовили створення ефективних математичних мето- дів і засобів вирішення завдань оптимально- го керування та планування. Найважливіши- ми з них були методи послідовного аналізу варіантів, схеми методу вектора спаду, уза- гальнені градієнтні методи випадкового по- шуку, методи теорії диференціальних ігор та ін. Розвиток цих методів став суттєвим внеском у теорію і практику керування склад- ними процесами з використанням ЕОМ. У 1963 р. В.М. Глушков висунув ідею об’єднання обчислювальних центрів у загаль- нодержавну мережу і побудови на її основі Загальнодержавної автоматизованої систе- ми збирання та оброблення інформації і Рес- публіканської автоматизованої системи. У 1967 р. в рамках створення автоматизова- них систем різного рівня та призначення спіль- но з Львівським телевізійним заводом уперше було розроблено автоматизовану систему управління підприємством (АСУП) «Львів»; розроблено і широко впроваджено на багатьох металообробних виробництвах одну з найкра- щих систем управління технологічними про- цесами «Гальванік». Це були одні з перших систем, з яких почалося визнання АСУ в краї- ні, про що свідчило присудження їх авторам Державних премій УРСР. Наприкінці 60-х ро- ків було створено типову АСУП «Кунцево» для управління багатономенклатурними підприємствами машино- і приладобудівного про філю, а також типові програмно-тех ніч- ні комплекси «Марс» і «Меркурій»; «Кор- пус» — для автоматизації технологічних про- цесів виготовлення суднокорпусних деталей; «Пирс» — для автоматизації натурних випро- бувань у реальному часі складних об’єктів но- вої техніки; базовий комплекс «Эталон» — для автоматизації оброблення інформації системи Держстандарту СРСР; типовий комплекс «Барс» — для побудови багаторів- невих автоматизованих систем збирання, пе- редавання та оброблення даних. Спільно з Управлінням магістральних нафтопроводів «Дружба» Міннафтотрансу СРСР було вве- дено в дію автоматизовану систему управ- ління магістральним нафтопроводом. У ході розпочатих ще в 1959 р. робіт зі штучного інтелекту було створено низку ін- телектуальних систем, зокрема розпізнаван- ня зображень та усної мови. Було розроблено та впроваджено ряд інформаційних медич- них, біологічних та діагностичних систем. Значною подією у розвитку кібернетики стало створення зусиллями вчених Інституту першої у світі «Енциклопедії кібернетики». У процесі тривалих плідних наукових до- сліджень у галузі інформатики та кібернети- ки впродовж другої половини ХХ ст. сфор- мувалися відомі потужні наукові школи: • з теорії кібернетики і теорії цифрових автоматів (В.М. Глушков); • з теорії оптимізації, системного аналізу та економічної кібернетики (В.С. Михалєвич); 16 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2013, № 11 ПОДІЇ • з біологічної та медичної кібернетики (М.М. Амосов); • з теорії автоматичного управління та регулювання (О.Г. Івахненко). Усе це сприяло тому, що в 1988 р. було створено Відділення інформатики, обчислю- вальної техніки та автоматизації АН УРСР, першим академіком-секретарем якого було обрано В.С. Михалєвича. До складу Відді- лення ввійшов створений в 1987 р. Інститут проблем реєстрації інформації АН УРСР (директор — В.В. Петров). У 1992 р. за активної підтримки президен- та АН України академіка Б.Є. Патона на базі Інституту кібернетики ім. В.М. Глушкова було створено Кібернетичний центр АН України (перший генеральний директор — В.С. Михалєвич, нині — І.В. Сергієнко). Сьо годні до складу установи, крім базового Інституту, входять Інститут проблем мате- матичних машин і систем НАН України, Ін- ститут програмних систем НАН України, Інститут космічних досліджень НАН Украї- ни та ДКА України (перший директор — В.М. Кунцевич, нині — О.П. Федоров), На- вчально-науковий комплекс «Інститут при- кладного системного аналізу» НТУУ «КПІ» МОН України та НАН України (директор — М.З. Згуровський), Міжнародний науково- навчальний центр інформаційних техноло- гій та систем НАН України та МОН України (директор — В.І. Гриценко). У травні 1991 р. було створено Центр до- сліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва АН УРСР (директор — Б.А. Маліцький), а у жовтні — Інститут проблем штучного інтелекту МОН України та АН України (директор — А.І. Шевченко). За роки існування Інституту кібернетики інтенсивно розвивалися принципово нові математичні методи оптимізації для роз в’я- зання задач великої розмірності, стохастич- ної та дискретної оптимізації, виконувалися роботи з теорії диференційних ігор, на- дійності, імітаційних методів моделювання тощо. Було одержано фундаментальні ре- зультати в галузі теорії програмування, сис- темного аналізу, захисту інформації, теорії та практики створення баз знань, систем штучного інтелекту, загальної теорії керу- вання, інформаційних технологій, засобів інформатики, математичного забезпечення для широкого спектра засобів обчислюваль- ної техніки та систем оброблення даних, ме- тодів і засобів прогнозування. На основі одержаних теоретичних резуль- татів розроблено прикладні інформаційні технології для вирішення нагальних практич- них завдань. Зокрема, створено інформаційні технології для розв’язання оптимізаційних задач, що виникають при моделюванні еконо- мічних процесів, проектуванні об’єктів те- плоенергетики, вирішенні проб лем екології та захисту навколишнього середовища. Розроблено ефективні методи для роз- в’язання широкого класу задач аналізу на- дійності складних технічних систем, оціню- вання ризику екологічно небезпечних ви- робництв, створення високонадійних систем захисту інформації. Започатковано нову технологію розроб- лення програмного забезпечення — інсер- ційне моделювання. Широко впроваджено у вітчизняних та російських організаціях з геофізичних до- сліджень інформаційну технологію «Геопо- шук» для комплексної інтерпретації даних геофізичного дослідження свердловин, роз- роблено й запропоновано для використання технологію РТС-Метан для економіко-ма- те матичного моделювання схем утилізації шахтного метану. Вирішено прикладні завдання керування космічними апаратами, м’якою посадкою лі- тальних апаратів, пошуку рухомих об’єктів у водному середовищі та ін. Створено технології реєстрації, відобра- ження та аналізу параметрів магнітного поля серця людини з метою діагностики захворю- вань, що дало змогу розробити потужний технічний комплекс для дослідження сер- цево-судинної системи. Цей комплекс успіш- но експлуатується в Інституті кардіології ім. М.Д. Стражеска та у військовому шпиталі в Києві. 17ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2013, № 11 ПОДІЇ Створено інтелектуальну відеокамеру, яка може слугувати базою для широкого класу автономних відеокомп’ютерних при- ладів, а також інтелектуальних систем для автоматизації виробничих процесів, робото- техніки та гнучких виробництв, наукових і медико-біологічних досліджень, відеоспос- тереження та спецсистем. Розроблено інтелектуальну систему для експрес-діагностики стану рослин в умовах прецизійного землеробства, яка дозволяє швидко оцінювати рівень впливу природно- го навколишнього середовища і техноген- них навантажень на живі рослини. Одним із важливих здобутків Інституту є створення у 2004–2013 рр. cупер ком п’ю- терного комплексу СКІТ загальною піковою продуктивністю 33,3 терафлопс. Сьогодні це — найпотужніший обчислювальний ре- сурс України, основа Ресурсного центру Українського національного гріду. Наукові здобутки Інституту відзначено двома Ленінськими преміями, 39 Державни- ми преміями СРСР та України, понад 40 імен- ними преміями та ін. Визнанням досягнень Інституту є також присудження у 1997 р. В.М. Глушкову медалі всесвітньої ком п’ю- терної організації IEEE Computer Society «Піонер обчислювальної техніки», обрання провідних учених Інституту іноземними членами наукових товариств, почесними докторами, професорами провідних зару- біжних і вітчизняних університетів. Основними напрямами наукових дослі- джень Інституту сьогодні є: розроблення за- гальної теорії та методів системного аналізу, математичного моделювання, оптимізації та штучного інтелекту; розвиток загальної теорії керування, методів і засобів побудови інте- лектуальних систем керування різного рівня та призначення; створення загальної теорії обчислювальних машин і розроблення пер- спективних засобів обчислювальної техніки, штучного інтелекту та інформатики; створен- ня перспективних систем математичного за- безпечення загального та прикладного при- значення; розроблення нових інформаційних технологій та інтелектуальних систем; розроб- лення фундаментальних і прикладних про- блем інформатизації су спільства. Інститут програмних систем НАН Украї- ни — один із лідерів у дослідженні фунда- ментальних і прикладних проблем програм- ної інженерії та інформатики, розробленні й застосуванні перспективних технологій про- грамування, нових методів та інструмен- тальних засобів, стандартизації в галузі про- грамної інженерії. Окрім вагомих наукових здобутків, роз- роблено і успішно впроваджено у виробничу, соціальну та оборонну сфери понад 90 вели- ких проектів зі створення новітніх інформа- ційних технологій і комп’ютерних систем «під ключ» на замовлення органів держав- ного управління України — Міноборони, Держприкордонслужби, Мінпромполітики, Міністерства транспорту та зв’язку тощо. Зокрема, розроблено і впроваджено: ком- п’ютерний наземний експлуатаційний комп- лекс проектування та експлуатації літаків типу АН-124, АН-140, АН-70, АН-38; про- грамний комплекс КОСМОНАВТ для до- слідження та оцінювання стану кровообігу космонавтів на всіх етапах сучасного косміч- ного польоту; інтегровану систему «Гарт» для забезпечення надійного захисту держав- них кордонів (компоненти цієї системи пред- ставлено по всій Україні на всіх рівнях орга- нізаційної структури ДПС — заставах, пунк- тах пропуску, відділах, загонах, регіональних управліннях та Адміністрації. Система дає змогу збирати, обробляти, аналізувати ін- формацію та впливати на розвиток ситуації на кордоні в режимі реального часу); інте- гровану систему контролю осіб, транспорт- них засобів і вантажів, які перетинають дер- жавний кордон України, — система «Аркан» (забезпечує формування єдиного міжвідом- чого інформаційного простору щодо мігра- ційного контролю для Державної прикор- донної служби України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки Укра- їни, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства закордонних справ України, Державної митної служби України та Дер- жавної податкової адміністрації України). 18 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2013, № 11 ПОДІЇ Системи «Гарт» і «Аркан» стали ефектив- ними чинниками у міжнародній боротьбі з тероризмом, нелегальною міграцією, торгів- лею людьми, контрабандою, розповсюджен- ням зброї і наркотиків. Значний внесок у розвиток сучасних ін- формаційних технологій зробили науковці Інституту проблем реєстрації інформації НАН України. Зокрема, здійснено розробку першого у світі накопичувача інформації на оптичних дисках і циліндрах, тривають ро- боти щодо довгострокового зберігання ін- формації. Проводяться дослідження з теорії живу- чості складних систем, з проблем інформа- ційної безпеки. Розроблено методи проекту- вання систем надійного оброблення і пере- давання інформації. Досліджено широкий комплекс питань побудови комп’ютерних томографічних систем різного призначення. Розроблено та впроваджено оригінальні ІТ зі збереження культурної звукової спадщи- ни народів світу. В Інституті накопичено ве- ликий досвід зі створення мікрорельєфних оптичних структур різного призначення тощо. У Центрі досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України отримано вагомі результати щодо розроблення теорії науково-технічного потенціалу та методів його оцінювання, запропоновано оригінальні підходи до на у- ково-технічного прогнозування та форму- вання науково-технічної політики, висунуто й обґрунтовано концепцію наукознавства як науки, результати якої мають широко засто- совуватися в соціально-економічній практи- ці, розроблено програму проведення науко- знавчих досліджень, націлену на вирішення проблем формування наукового потенціалу та його використання. Інститут космічних досліджень НАН Ук- раїни та ДКА України є провідним науко- вим центром у галузі фундаментальних і прикладних космічних досліджень. В Інсти- туті одержано вагомі результати за такими напрямами, як сонячно-земні зв’язки та кос- мічна погода, космічні інформаційні системи і технології, методи оброблення аерокосміч- них даних, космічне матеріалознавство, роз- роблення та створення перспективних при- ладів для космічних досліджень, теорія і ме- тоди керування складними динамічними системами космічного призначення. В Інституті підготовлено і здійснено науко- вий космічний експеримент «Потенціал» на борту українського супутника «Січ-2»; роз- роблено методи оцінювання ризиків надзви- чайних ситуацій та площ посівів сільсько гос- подарських культур на основі геопросторо- вої супутникової інформації різної природи; створені методи та геоінформаційні сер віси включено до світової системи даних (WDS) та до проекту підтримки моніторингу, охоро- ни і сталого розвитку навколишнього сере- довища (GMES GEOLAND-2) та ін. Інститут бере активну участь у виконанні науково-дослідних робіт за контрактами ДКА України. Він є головним виконавцем наукового космічного проекту «Іоносат», бере участь у підготовці та здійсненні ро - сій сько-українських космічних проектів «Ре зонанс», «Чибіс», «Обстановка», є учас- ником проектів за російсько-українською програмою досліджень на Міжнародній кос мічній станції тощо. Основними завданнями і напрямами ді- яльності Навчально-наукового комплексу «Інститут прикладного системного аналі- зу» НТУУ «КПІ» МОН України та НАН України є: • розроблення методології системного аналізу, методів і засобів системної матема- тики для розв’язання широкомасштабних міждисциплінарних завдань у різних галу- зях народного господарства країни; • розвиток теорії нелінійного та багато- значного аналізу, нелінійних дифе рен ці- ально-операторних рівнянь, включень і ва- ріаційних нерівностей, методів нескінчен- новимірного аналізу, теорії та методів опти- мізації, теорії ігор, системної математики; • розроблення теоретичних і прикладних основ глобального моделювання процесів сталого розвитку і оцінювання сукупності головних загроз для якості та безпеки життя 19ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2013, № 11 ПОДІЇ людей у рамках діяльності Світового цен- тру даних «Геоінформатика і сталий розви- ток» та міжнародної кооперації Світової системи даних; • розроблення теоретичних засад і стра- тегії прийняття рішень на основі методоло- гії передбачення; • системне проектування та грід-тех но- логії. У Міжнародному науково-навчальному центрі інформаційних технологій і систем НАН України та МОН України отримано значні результати в галузі розроблення не- класичних підходів у теорії розпізнавання, теорії комплексних досліджень інформацій- них технологій, які стали основою загальної теорії інтелектуальних інформаційних тех- нологій. Одержані фундаментальні результати до- зволили Центру розробити 18 оригінальних інтелектуальних інформаційних технологій, 16 високотехнологічних виробів, приладів, пристроїв з елементами інтелекту. Створені засоби підготовлено до промислового ви- робництва. Технології «Фазаграф», «Тре- нар» серійно випускаються на підприєм- ствах Києва. За своїми функціональними можливостями і сукупністю характеристик (економічністю, надійністю, завадостійкіс- тю, собівартістю) ці вироби перевершують відомі зарубіжні аналоги, а за деякими з них аналогів не мають. Одним із пріоритетних напрямів діяль- ності Центру є розроблення й використання нових інформаційних технологій та засобів телематики для вирішення сучасних проб- лем навчання. У рамках програми ЮНЕСКО Міжнародним центром запропоновано й ре- алізовано концепцію гнучких дистанційних технологій навчання. Відповідно до рішен- ня ЮНЕСКО Центр брав активну участь у розробленні концепції створення ефектив- них і економічних інфраструктур національ- них систем навчання. В Інституті проблем штучного інтелекту МОН України та НАН України створено і впроваджено низку систем аналізу, обро- блення та розпізнавання звукових і мовлен- нєвих образів, аналізу текстів. Готові до впровадження системи розпізнавання цільо- вих зображень (обличчя, номерні знаки ав- томобілів), інтелектуальні телекомунікацій- ні системи охоронного і керуючого призна- чення, робототехнічні системи (колісні та крокуючий роботи). Перспективою є ство- рення роботизованих комплексів та інтелек- туальних агентів широкого призначення, здатних до сприйняття й переробки звуко- вої, мережевої, візуальної та мовленнєвої ін- формації й виконання маніпуляційних рухів з метою повної автоматизації (роботизації) обчислювально-пошукових робіт. У Науково-дослідному інституті телекому- нікацій НТУУ «КПІ» (директор — М.Ю. Іль- ченко) продовжуються наукові дослідження і практичні розроблення з метою створення те- лекомунікаційних систем, затребуваних на сучасному етапі розвитку інформаційного су- спільства в Україні. Розробки Інституту від- значено Державною премією України в галузі науки і техніки. Проблемні питання, що ви рі- шуються сьогодні, пов’язані з розвитком мік- рохвильових і терагерцових технологій широ- космугового радіодоступу до інформаційних ресурсів. Дослідження безінфраструктурних радіомереж, що самоорганізовуються, орієн- товано на впровадження в майбутньому. В Інституті телекомунікацій і глобального інформаційного простору НАН України (ди- ректор — С.О. Довгий) створено новітні теле- комунікаційні технології на базі змінного розміру мережевої адреси, програмно-мо- делюючий комплекс розв’язання нестаціо- нарних задач аерогідродинаміки та вітро- енергетики, трирівневу інформаційну систе- му з мобільним автоматизованим робочим місцем біометричної інформації. Розроблено методи прогнозування гіпотетичних аварій та надзвичайних ситуацій, предметно-орі єн- тований програмно-техно логічний комплекс оброблення космічних знімків для дослі- дження екологічного стану морських аква- торій. Триває розроблення інтегрованої ін формаційно-аналітичної системи «Елек- тронний парламент» та науково-освітнього порталу «Т.Г. Шевченко». 20 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2013, № 11 ПОДІЇ В установах Відділення інформатики НАН України значну увагу приділяють під- готовці фахівців за усіма освітянськими та науковими рівнями. Студенти старших кур- сів беруть участь у наукових дослідженнях; співробітники й студенти — у виконанні міжнародних проектів, успішно працюють філії кафедр провідних ВНЗ України та Московського фізико-технічного інституту, функціонують спеціалізовані вчені ради з питань захисту докторських і кандидатських дисертацій, аспірантура та докторантура. Установами Відділення налагоджено тісні зв’язки з провідними науковими центрами світу. Щороку проводяться міжнародні кон- ференції в галузі інформатики, вчені уста- нов беруть участь у численних наукових форумах багатьох країн світу. Виходять друком міжнародні наукові журнали та фа- хові збірники, а такі видання, як «Киберне- тика и системный анализ», «Проблемы управления и информатики», «Управляю- щие системы и машины», перевидаються за кордоном. Установи Відділення є членами кількох міжнародних наукових асоціацій та базови- ми організаціями у виконанні наукових програм різного рівня.

Відділення інформатики Національної академії наук України

Institution

Ähnliche Einträge