Відділення фізико-технічних проблем енергетики Національної академії наук України
Saved in:
| Published in: | Вісник НАН України |
|---|---|
| Date: | 2013 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2013
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/68385 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Відділення фізико-технічних проблем енергетики Національної академії наук України / Б.С. Стогній // Вісн. НАН України. — 2013. — № 11. — С. 49-56. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859674365221666816 |
|---|---|
| author | Стогній, Б.С. |
| author_facet | Стогній, Б.С. |
| citation_txt | Відділення фізико-технічних проблем енергетики Національної академії наук України / Б.С. Стогній // Вісн. НАН України. — 2013. — № 11. — С. 49-56. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Вісник НАН України |
| first_indexed | 2025-11-30T15:10:51Z |
| format | Article |
| fulltext |
49ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2013, № 11
Б.С. СТОГНІЙ
ВІДДІЛЕННЯ ФІЗИКО-ТЕХНІЧНИХ
ПРОБЛЕМ ЕНЕРГЕТИКИ
НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ НАУК УКРАЇНИ
© Б.С. Стогній, 2013
Бурхливий розвиток економіки України в
кінці 30-х років ХХ ст. вимагав глибоких нау-
кових досліджень у галузях тепло- та електро-
техніки, енергетичного машинобудування.
У той час академіки В.М. Хрущов, Г.Ф. Про-
скура та І.Т. Швець (тоді професор) поруши-
ли перед Президією АН УРСР та урядом
країни питання про організацію в системі
АН УРСР науково-дослідного інституту,
який би очолив та розвинув дослідницькі
роботи в галузі енергетики.
Постановою РНК УРСР від 16.11.1939 в
Харкові було створено Інститут енергетики
АН УРСР. Першим його директором і ке-
рівником електротехнічного відділу було
призначено академіка Василя Михайловича
Хрущова. Гідромеханічним і теплотехнічним
відділами Інституту завідував акад. Г.Ф. Про-
скура, а під керівництвом чл.-кор. В.М. Май-
зеля розв’язувалися питання динаміки енер-
гетичних машин. Одночасно було створено
філію Інституту в Києві, яку очолив акад.
І.Т. Швець. Структурно Інститут складався з
відділів електротехніки, гідромеханіки, теп-
лотехніки, динаміки енергетичних машин.
Робота Київської філії була пов’язана із за-
гальними проблемами енергетики.
До початку Великої Вітчизняної війни в
Інституті було виконано комплекс робіт щодо
передачі електроенергії постійним струмом
на далекі відстані, компаундування синхрон-
них генераторів (В.М. Хрущов), розроблено
нові методи розрахунку гідромашин та прин-
ципи створення газотурбінних установок
замкнутого циклу (Г.Ф. Проскура). У Київ-
ській філії виконано наукове обґрунтування
розвитку енергопостачання сільських райо-
нів правобережжя УРСР на основі комплек-
сного використання місцевих енергетичних
ресурсів (І.Т. Швець, Ф.Т. Марковський),
проведено експериментальні дослідження теп-
лообміну в трубних пучках (В.І. Толубин-
ський, А.П. Орнатський).
У 1941 р. Інститут енергетики АН УРСР
очолив Іван Трохимович Швець, і всю роботу
установи в цей час було спрямовано на допо-
могу оборонним підприємствам країни, пере-
дусім заводам Уралу. Науковці Інституту роз-
робили схему компаундування синхронних
машин потужних електростанцій для підви-
щення стійкості та надійності роботи енерго-
систем. 1942–1943 рр. стали періодом вироб-
ничої перевірки та початком впровадження
компаундування в енергосистемах Уралу.
Під керівництвом А.Л. Матвєєва проводи-
лися роботи з реконструкції енергетичного
господарства оборонної промисловості та
нормування електроспоживання. Успішно
впроваджувалися в промисловість результа-
ти робіт з підвищення продуктивності коте-
лень і переведення заводських промислових
печей з рідкого палива на тверде (І.Т. Швець,
М.А. Кондак), нормування витрат електро-
енергії в процесі обробки металів різанням
(Ф.Т. Марковський, А.Л. Матвєєв), створю-
валися надійні гідромуфти для транспортних
50 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2013, № 11
ПОДІЇ
машин, зокрема для тракторів СТЗ-НАТИ та
автомобіля ЗИС-5 (Г.Ф. Проскура).
У квітні 1944 р. увесь склад Інституту пе-
реїхав до Києва. Розпочалися роботи з від-
новлення будівлі Інституту на вулиці Чка-
лова, 55-б. Було розширено лабораторно-
тех нічну базу, значно збільшився обсяг
виконуваних робіт, зросла і кількість науко-
вих працівників. У 1944 р. постановою РНК
УРСР у Харкові було створено філію Інсти-
туту енергетики АН УРСР, а в 1945 р. органі-
зовано відділ Інституту у Львові.
У лютому 1946 р. електротехнічний відділ
Інституту очолив акад. С.О. Лебедєв. У Хар-
ківській філії електротехнічною групою ке-
рував А.Л. Матвєєв. До планів Інституту було
включено тему з експериментального дослі-
дження режимів енергосистем, яка мала ком-
плексний характер і виконувалася більшістю
працівників електротехнічного відділу під
загальним керівництвом С.О. Лебедєва. Про-
водилися дослідження з удосконалення теп-
лових двигунів, інтенсифікації процесів теп-
лообміну в різних технічних пристроях.
У травні 1947 р. рішенням РМ УРСР Ін-
ститут енергетики АН УРСР був розділений
на дві самостійні установи, які розташовува-
лися в Києві: Інститут електротехніки та Ін-
ститут теплоенергетики з філією в Харкові.
Інститут теплоенергетики АН УРСР, який
очолив І.Т. Швець, у перші роки свого існу-
вання проводив дослідження з удосконален-
ня теплових двигунів, інтенсифікації проце-
сів теплообміну в різних технічних пристро-
ях, а також із загальних проблем розвитку
енергетики країни.
До числа виконаних в Інституті у цей період
важливих досліджень слід віднести роботи з
енерготехнологічного використання україн-
ського бурого вугілля, які проводилися під
керівництвом акад. В.І. Толубинського та
Г.М. Щоголєва в 1949–1957 рр. згідно з по-
становою РМ УРСР. У результаті було роз-
роблено всі можливі варіанти використання
бурого вугілля: безпосереднє спалювання,
газифікація та напівкоксування на комбіна-
тах для отримання електроенергії, продуктів
хімічної переробки смол, у тому числі отри-
мання штучного рідкого та газового палива.
Було створено дослідно-промислову уста-
новку напівкоксування бурого вугілля твер-
дим теплоносієм в Олександрії Кіровоград-
ської обл. Великий обсяг досліджень було
присвячено тепловому захисту робочих еле-
ментів теплових двигунів.
У 1964 р. Інститут теплоенергетики пере-
творено на Інститут технічної теплофізи-
ки АН УРСР. У різні роки науковий колек-
тив Інституту очолювали акад. І.Т. Швець
(1947–1952 і 1954–1955), акад. В.І. Толубин-
ський (1953–1954 і 1964–1972), Г.М. Щого-
лєв (1955–1963), Г.Л. Бабуха (1972–1973),
чл.-кор. О.А. Геращенко (1973–1982). З 1982 р.
Інститут технічної теплофізики НАН Украї-
ни очолює акад. А.А. Долінський.
У 1965 р. акад. В.І. Толубинський організу-
вав і очолив роботи з теплофізики ядерних ре-
акторів. Створено теплогідравлічні стенди для
досліджень теплообміну і гідродинаміки двох-
фазних потоків, на яких виконано досліджен-
ня з теплофізики водоохолоджувальних ядер-
них реакторів та надано рекомендації щодо
методів інтенсифікації теплообміну і підви-
щення критичних теплових навантажень.
Під керівництвом О.Н. Щербаня розро-
блено методи розв’язання основних задач не-
стаціонарного теплообміну між гірничим ма-
сивом і рудниковим повітрям, що дало змогу
обґрунтувати методи розрахунків теплообмі-
ну вугільних шахт, створено системи штуч-
ного охолодження рудникового повітря для
різних гірничо-технічних і гірничо-гео ло гіч-
них родовищ корисних копалин, комплекс
інструментальних засобів першої вітчизня-
ної автоматичної системи контролю забруд-
нення повітря.
На основі базових датчиків теплового пото-
ку чл.-кор. О.А. Геращенко і керований ним ко-
лектив створили понад сто модифікацій спе-
ціалізованих приладів для визначення тепло-
провідності, тепловтрат, випромінювальних і
теплопоглинаючих характеристик, калориме-
трів, дозиметрів іонізуючого випромінювання
актинометрів радіаційних пірометрів тощо,
які дістали широке застосування в енергетиці,
ракетно-космічній техніці, будівельній галузі.
51ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2013, № 11
ПОДІЇ
У 1979 р. в складі Інституту організовано
Відділення тепломасообмінних процесів і
пристроїв, яке очолював акад. О.О. Кремньов,
де на основі фундаментальних досліджень
розроблено і широко впроваджено в різних
галузях промисловості сотні енергоресурсо-
збе рі гаю чих теплотехнологій. Завдяки робо-
там акад. О.О. Кремньова та його учнів розви-
нуто теорію нестаціонарного тепломасообміну
капі ля рно-пористих і колоїдних тіл з парога-
зовим і рідким середовищем, тепломасообмі-
ну в рідинних середовищах різної реології,
впливу на тепломасообмін температурних
концентраційних і електромагнітних полів.
На основі теоретичних і експериментальних
досліджень тепловологопереносу розроблено
і впроваджено типоряд розпилювальних су-
шарок та концентраторів.
На початку 80-х років акад. А.А. Долін-
ський започаткував новий науковий напрям
інтенсифікації тепломасообмінних процесів
у дисперсних системах — метод дискретно-
імпульсного введення енергії (ДІВЕ) в гете-
рогенні системи. Розроблено енергоощадні
тепломасообмінні технології та обладнання
для змішування, гомогенізації, екстракції,
дегазації, емульгації, подрібнення, концент-
рування та грануляції. Уперше запропоно-
вано використання механізів методу ДІВЕ
для створення промислових нанотехнологій.
В останнє десятиліття в Інституті створено
комплекс методологічних, науково-технічних
та організаційних засад докорінного вдоско-
налення теплозабезпечення, який практично
відпрацьовано в Донецькому регіоні. Одер-
жаний досвід став основою для розроблення
та реалізації регіональних програм, на базі
яких створено Державну програму модерні-
зації комунальної теплоенергетики України.
Водночас акад. А.А. Халатов спільно зі спів-
робітниками Інституту виконали фундамен-
тальні дослідження термогазодинаміки пото-
ків у полях масових сил різної природи, ре-
зульта ти яких нині використовують у теп ло-
енергети ці, енергозбереженні, аерокосмічній
техніці, теплотехніці, енергомашинобудуванні.
Серед важливих напрямів роботи Інститу-
ту слід відзначити розроблення тривимірних
термогазодинамічних моделей, за допомогою
яких проведено аналіз і прогнозування теп-
ловологого стану та можливої конденсації на
поверхнях арки нового безпечного конфайн-
менту (НБК) та об’єкта «Укриття» Чорно-
бильської АЕС для довільних проміжків часу
(зокрема, 5 років) під час сезонних кліматич-
них змін і експлуатації системи вентиляції
арки НБК в нормальному та аварійному ре-
жимах.
У 1948 р. Харківську філію Інституту було
приєднано до Лабораторії швидкохідних ма-
шин, яка на той час повернулася з евакуації
до Харкова. Лабораторія стає самостійним
закладом АН УРСР, і під керівництвом акад.
Г.Ф. Проскури тут виконувалися роботи з
конструювання газових турбін, зокрема зі
створення нового циклу газової турбіни,
який мав переваги над іншими відкрито-
замкненими циклами, а також досліджували-
ся та розроблялися газові турбіни для транс-
портних машин, було надано теоретичне
обґрунтування розрахунку відцентрових ком-
пресорів, створено осьові компресори газо-
вих турбін. За вимогами того часу в 1955 р.
Лабораторію швидкохідних машин було пе-
репрофільовано в Лабораторію гідравлічних
машин АН УРСР під керівництвом акад.
А.П. Філіппова — одного з піонерів широко-
го використання числових методів та обчис-
лювальної техніки для розв’язання задач
міцності в машинобудуванні та будівництві.
У 1964 р. Лабораторію гідравлічних машин
АН УРСР перетворено на Харківську філію
Інституту механіки АН УРСР.
З моменту організації в 1947 р. Інститу-
ту електротехніки АН УРСР, який очолив
С.О. Лебедєв, основними завданнями устано-
ви були дослідження складних перехідних
процесів, спрямовані на підвищення стійко-
сті енергосистем; роботи в галузі техніки над-
високих частот; розроблення пристроїв регу-
лювання та керування, метрологічного забез-
печення тощо. В Інституті було розроблено
промислову конструкцію та виконано успішні
промислові дослідження компаундування син-
хронних генераторів з електромеханічним ко-
ректором напруги; досліджено характеристики
52 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2013, № 11
ПОДІЇ
швидкісного регулятора турбін; створено
спеціальні пристрої для вимірювання кута
вибігу синхронних машин та лічильник для
врахування втрат у мережах. Результати цих
досліджень стали значним внеском у науку,
сприяли вдосконаленню методів розрахунку
режимів роботи енергосистем.
Одним із найвизначніших досягнень Інсти-
туту є створення під керівництвом С.О. Ле-
бедєва першої в континентальній Європі ма-
лої електронної обчислювальної машини
«МЕСМ». Її було змонтовано й випробувано
в 1950 р., а вже наступного року пущено в
експлуатацію з метою розв’язання практич-
них, передусім енергетичних завдань. Одно-
часно проводилися теоретичні дослідження з
питань паралельної роботи енергетичних
систем та автоматичного регулювання на
кількох параметрах, розроблялися аналітич-
ні методи нормування споживання електро-
енергії на заводах важкого машинобудуван-
ня, виконувалися дослідження щодо катод-
ного захисту трубопроводів від корозії тощо.
Під керівництвом чл.-кор. С.І. Тетельбаума
в Інституті було закладено основи загальної
теорії бездротової передачі енергії у вигляді
пучків радіохвиль, проведено теоретичні до-
слідження оптимальних форм антен та екс-
периментальні дослідження елементів ви-
промінюючих систем для такої передачі.
У 1963 р. Інститут електротехніки було
реорганізовано в Інститут електродинаміки
АН УРСР. Саме на цей період припадає за-
родження української наукової школи на-
півпровідникової перетворювальної техніки
(чл.-кор. О.М. Мілях), однієї з трьох най-
впливовіших шкіл з цього напряму на тере-
нах СРСР. Значне покращення енергетичних,
масогабаритних характеристик і, найголов-
ніше, показників надійності транзисторних
перетворювачів, досягнуте в Інституті, заці-
кавило розробників космічної апаратури, і на
початку 60-х років спільно з Інститутом
електрозварювання ім. Є.О. Патона АН УРСР
та іншими відповідними науковими й техніч-
ними структурами розгортаються роботи зі
створення першої генерації «космічних» пе-
ретворювачів параметрів електроенергії. Уже
в 1969 р. на космічному кораблі «Союз-6»
працювала нова установка «Вулкан».
У 1963 р. під керівництвом І.М. Сироти по-
чинається розроблення теоретичних засад і
методів підвищення надійності роботи елект-
роенергетичних систем на основі застосування
нових принципів автоматичного керування та
релейного захисту. Цей напрям став природ-
ним розвитком більш загального напряму,
фундатором якого був видатний учений
С.О. Лебедєв, — розроблення методів аналізу
та оптимізації режимів електричних систем.
На початку 70-х років в Інституті під ке-
рівництвом чл.-кор. І.М. Постнікова розпо-
чинаються дослідження, пов’язані з пробле-
мою надійності потужних турбогенераторів.
Тісне співробітництво вчених Інституту з
НДІ заводу «Електроважмаш» дало змогу
підприємству значно поліпшити конструк-
цію турбогенераторів потужністю 200 і
300 МВт, підвищити їхню надійність.
Під керівництвом чл.-кор. А.Д. Нестеренка
проводилися дослідження та розроблення
електровимірювальної апаратури. Було ство-
рено апаратуру для перевірки вимірюваль-
них трансформаторів струму і напруги, по-
тенціометри змінного струму, однофазні й
трифазні фазометри, призначені для вимірю-
вання коефіцієнта потужності енергетичних
об’єктів, а також низку ручних мостів змін-
ного струму. Ця апаратура випускалася се-
рійно і широко використовувалася в промис-
ловості й енергетиці.
На основі наукових відділів Інституту сво-
го часу було засновано Інститут кібернетики
НАН України, Інститут радіотехнічних проб-
лем, Інститут проблем моделювання в енер-
гетиці НАН України, Інститут загальної
енергетики НАН України, Інститут віднов-
люваної енергетики НАН України, НТЦ маг-
нетизму технічних об’єктів НАН України.
Перші 15 років діяльності Інституту дали
змогу чітко визначити основні напрями нау-
кової діяльності, а саме: перетворення і ста-
білізація параметрів електромагнітної енер-
гії, підвищення ефективності й надійності
процесів електромеханічного перетворення
енергії, аналіз, оптимізація та автоматизація
53ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2013, № 11
ПОДІЇ
режимів електроенергетичних систем і їх
елементів, інформаційно-вимірювальні сис-
теми та метрологічне забезпечення в елек-
троенергетиці.
У різні роки Інститут очолювали акад.
С.О. Лебедєв (1947–1952), чл.-кор. А.Д. Не-
стеренко (1952–1959), чл.-кор. О.М. Мілях
(1959–1973), акад. А.К. Шидловський (1973–
2007). Нині установа працює під керівни-
цтвом акад. О.В. Кириленка.
Історія Відділення фізико-технічних проб-
лем енергетики НАН України розпочинаєть-
ся в 1969 р., коли було засновано Відділ
фізико-технічних проблем енергетики АН
УРСР. До його складу входили Інститут тех-
нічної теплофізики, Інститут електродинамі-
ки та Харківська філія Інституту механіки
АН УРСР. Першим академіком-секретарем
було обрано акад. І.Т. Швеця. Відділ коор-
динував роботу підпорядкованих наукових
установ задля вирішення актуальних проб-
лем енергетики, які мали першочергове зна-
чення для народного господарства, а саме:
генерування, передача та раціональне вико-
ристання електроенергії та проблеми енер-
гетичного машинобудування, теплофізика,
теплообмін та інтенсифікація тепло- і масо-
обміну в технологічних процесах, пряме пе-
ретворення теплової енергії на електричну,
проблеми механіки, пластичності та пруж-
ності в енергомашинобудуванні, атомна енер-
гетика, прогнозування розвитку енергетики.
З метою наукового супроводу машинобу-
дівної галузі, зокрема енергомашинобуду-
вання, більшість підприємств якого розміще-
но в Харкові, у 1972 р. на базі Харківської
філії Інституту технічної теплофізики (ко-
лишня філія Інституту енергетики) було
створено Інститут проблем машинобудуван-
ня АН УРСР під керівництвом Анатолія Ми-
колайовича Підгорного.
Історія Інституту тісно пов’язана з іменами
визначних учених — академіків Г.Ф. Проску-
ри, А.П. Філіппова та з діяльністю Інституту
енергетики і Лабораторії проблем швидкохід-
них машин (у 1955–1964 рр. це була Лабора-
торія гідравлічних машин, у 1964–1970 рр. —
філія Інституту механіки, а в 1970–1972 рр. —
філія Інституту технічної теплофізики). За
своєю науковою тематикою Інститут є спад-
коємцем і продовжувачем діяльності вищена-
ведених установ. Головним чином це дослі-
дження динаміки, міцності, надійності, гідро-
аеромеханіки та інших процесів в об’єктах
машинобудування. Під керівництвом акад.
А.М. Підгорного в Інституті було започатко-
вано та інтенсивно розвивався новий науко-
вий напрям з альтернативних джерел енергії,
зокрема водневої енергетики.
З 1996 р. Інститут проблем машинобуду-
вання ім. А.М. Підгорного НАН України очо-
лює акад. Ю.М. Мацевитий, під керівництвом
якого успішно розвивається науковий на-
прям з теплофізики в галузі моделювання та
ідентифікації нелінійних теплових процесів.
У 1978 р. академіком-секретарем Відділен-
ня було обрано акад. Г.Є. Пухова.
Зважаючи на важливість для України дослі-
джень у галузі електронного моделювання в
енергетиці, розроблення методів аналізу про-
цесів в енергетиці, на транспорті та в інших га-
лузях народного господарства, у 1981 р. на базі
Сектора електроніки та моделювання Інститу-
ту електродинаміки АН УРСР було створено
Інститут проблем моделювання в енергетиці
АН УРСР, першим директором якого став
Г.Є. Пухов. Сьогодні Інститутом керує чл.-кор.
НАН України В.Ф. Євдокимов.
Крім наукових здобутків, про які вже йшло-
ся вище, фахівці Відділення отримали низку
важливих наукових результатів. Так, теоре-
тично обґрунтовано принципово нову систе-
му теплових вимірювань, яка основана на ви-
користанні теплових мостів, що дало можли-
вість створити принципово нові вимірювальні
прилади; одержано нові варіаційні матема-
тичні моделі динамічної теорії пластичності;
створено теорію та алгоритми розрахунку
складних енергомашинобудівних конструк-
цій; досліджено особливості турбулентного
руху низькотемпературної плазми в магніт-
ному та електричному полях; започатковано
новий розділ теоретичної електротехніки —
теорію диференційних перетворень.
У 1988 р. академіком-секретарем Відділення
було обрано акад. А.К. Шидловського. Цього ж
54 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2013, № 11
ПОДІЇ
року на базі Відділення проблем перетворення
та використання електроенергії Інституту
електродинаміки, Відділення системних до-
сліджень в енергетиці та високотемператур-
ного перетворення енергії Інституту проблем
моделювання в енергетиці, а також відділу
теп лометрії в енергетиці Інституту технічної
теплофізики було створено Інститут проб-
лем енергозбереження АН УРСР, директо-
ром якого став чл.-кор. В.Ю. Тонкаль.
З огляду на важливість розвитку ефектив-
них газових енерготехнологій для України у
1991 р. з Відділення хімії та хімічних техно-
логій до складу Відділення фізико-технічних
проблем енергетики було переведено Інсти-
тут газу АН УРСР. Цю установу було створе-
но ще в 1949 р., але вона входила до складу
Відділення хімії. Першим директором був
акад. М.М. Доброхотов. Після переведення
Інститут сконцентрував свою діяльність,
крім своїх традиційних науково-технічних
напрямів з розвитку ефективних газових тех-
нологій, також і на проблемах енергозбере-
ження та екології. Нині в Інституті здійсню-
ються фундаментальні дослідження в галузі
прикладної теорії горіння, теплообміну, газо-
динаміки, термохімії, термодинаміки, кінети-
ки та інших наукових напрямів у поєднанні з
прикладними дослідженнями, спрямовани-
ми на розроблення технологій і устаткування
для раціонального й ефективного викорис-
тання природного газу та інших видів палива
в промисловості, енергетиці, на транспорті,
у комунальній теплоенергетиці. Проведено
важливі дослідження з розвитку газотранс-
портної системи України, переведення авто-
транспорту на природний газ.
Великий внесок у становлення і розвиток
науково-дослідної діяльності Інституту зро-
били акад. В.Ф. Копитов, який очолював
його в 1955–1985 рр., та акад. І.М. Карп — ди-
ректор Інституту в 1986–2002 рр. З 2003 р.
установу очолює акад. Б.І. Бондаренко.
Наприкінці 80-х років в Інституті проблем
моделювання в енергетиці АН УРСР сфор-
мувався науковий напрям, пов’язаний з роз-
витком методів гібридних обчислень, ство-
ренням спеціалізованих моделюючих, трена-
жерних систем та комплексів для оптимізації
та керування енергоємними технологічними
процесами, навчання, тренажу та підвищен-
ня кваліфікації операторів таких технологій.
У 1988 р. Президія АН УРСР з метою по-
дальшого цілеспрямованого розвитку дослі-
джень і розробок у галузі математичного й
електронного моделювання постановила
створити Відділення гібридних моделюю-
чих та керуючих систем в енергетиці Ін-
ституту проблем моделювання в енергетиці
АН УРСР, керівником якого було призна-
чено чл.-кор. В.В. Васильєва.
Після проголошення незалежності Украї-
ни в 1991 р. Академія отримала новий ста-
тус — Національної академії наук України.
Була підтверджена її роль як вищої наукової
установи країни. Академія наук здобула знач-
но більшу самостійність, зросла її відпові-
дальність за рівень наукового, економічного
та культурного розвитку країни.
У 1997 р. на базі Інституту енергозбере-
ження було створено Інститут загальної
енергетики НАН України. Поява такої уста-
нови зумовлена необхідністю розроблення
науково обґрунтованої політики в енергетич-
ній галузі та вирішення загальних енергетич-
них проблем, що вкрай важливо в умовах
розвитку і становлення незалежної України.
Основними напрямами наукової діяльності
Інституту стали загальні проблеми розвит-
ку паливно-енергетичного комплексу Украї-
ни, прогнозування та розроблення паливно-
енергетичних балансів, проблеми підви-
щення енергоефективності виробництва,
розроб лен ня проектів енергетичної полі-
тики країни. Директором Інституту було
обрано акад. М.М. Кулика.
Потреба в розвитку власної паливної бази
та розробленні відповідних технологій при-
вела до створення в 1998 р. на базі Відділення
високотемпературного перетворення енергії
Інституту проблем енергозбереження НАН
України Науково-технічного центру вугіль-
них енерготехнологій НАН України.
За період 80–90-х років минулого століття
науковці Відділення отримали низку важли-
вих наукових результатів, серед яких варто
55ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2013, № 11
ПОДІЇ
відзначити створення теорії, методів ком-
плексного моделювання електромагнітних і
теплових полів у потужних турбогенерато-
рах, а також розроблення та створення пер-
шого у світі асинхронізованого турбогенера-
тора АСТГ-220 з високим рівнем надійності,
формування наукових засад прогнозування
та оптимізації розвитку енергетики й систе-
ми відповідних математичних моделей, об-
числювальних методів і програмно-інфор-
ма ційних систем, дослідження кінетики
горіння високозольного низькоякісного ву-
гілля та розроблення технологій його спалю-
вання, у тому числі в циркулюючому кипля-
чому шарі.
У 1998 р. академіком-секретарем Відділен-
ня було обрано акад. Б.С. Стогнія. Того ж
року на Загальних зборах НАН України було
відзначено безумовну пріоритетність розро-
блення комплексу наукових, науково-тех-
нічних та виробничих проблем паливно-
енергетичного комплексу для стабілізації та
розвитку економіки і забезпечення націо-
нальної безпеки країни. Енергетика була ви-
знана одним із трьох основних пріоритетів
Академії.
У 1999 р. на засіданні Президії НАН Украї-
ни за участю керівництва держави було роз-
глянуто питання «Про участь Національної
академії наук України у вирішенні проблем
паливно-енергетичного комплексу» і затвер-
джено Програму діяльності Академії в галузі
енергетики.
Розпорядженням Президента України в
2001 р. прийнято рішення про розроблення
Енергетичної стратегії України на період до
2030 р., головним розробником якої було ви-
значено Інститут загальної енергетики НАН
України. У підготовці цього документа брали
участь усі установи Відділення та багато ін-
ших інститутів Академії, низка міністерств
і відомств. Очолювало роботу Міністерство
палива та енергетики України. Під час розро-
блення Енергетичної стратегії враховувалася
тенденція зростання як цін, так і попиту на
енергоносії, структура генеруючих потужно-
стей України, необхідність вирішення проб-
лем енергоефективності та енергозбереження,
розроблення паливно-енергетичних балансів
країни тощо. Енергетичну стратегію було
схвалено рішенням Кабінету Міністрів Ук-
раїни 2006 р.
Створення енергетики, яка б відповідала
всім вимогам до енергетики незалежної дер-
жави, потребувало організації наукових уста-
нов у тих напрямах, де було відсутнє наукове
забезпечення. Враховуючи важливість нау-
кових проблем, що вирішувалися Науково-
технічним центром вугільних енерготехно-
логій НАН України, та значущість отрима-
них наукових і практичних результатів, у
2002 р. його було перетворено на Інститут
вугільних енерготехнологій НАН України.
Основними напрямами діяльності Інституту
визначено розроблення нових високоефек-
тивних екологічно чистих технологій спалю-
вання та газифікації вітчизняного вугілля з
метою його використання в енергетиці Украї-
ни, тепло- та електрофізичні дослідження,
спрямовані на підвищення ефективності пе-
ретворення теплової енергії в електричну,
розроблення та впровадження сучасних ме-
тодів діагностики та запобігання викидам
шкідливих речовин теплових електростанцій
у навколишнє середовище. Директором но-
воствореного Інституту було призначено
акад. Ю.П. Корчевого. У 2010 р. на цю посаду
обрано акад. О.Ю. Майстренка, а з 2012 р.
обов’язки директора Інституту виконує
Н.І. Дунаєвська.
Наукові дослідження Інституту зосере-
джено на таких стратегічних питаннях, як
розроблення та впровадження нових техно-
логій спалювання енергетичного, високо-
зольного вугілля та відходів вуглезбагачен-
ня, нових технологій зменшення шкідливих
викидів вугільних ТЕС у довкілля, залучен-
ня до паливної бази енергетики відходів вуг-
лезбагачення, «солоного» вугілля та біомаси,
а також вирішення нагальних питань енерго-
та ресурсозбереження в промисловості, енер-
гетиці й комунальному господарстві, розро-
блення методично-нормативної бази щодо
організації контролю викидів в атмосферу
забруднюючих речовин і визначення якості
енергетичного вугілля.
56 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2013, № 11
ПОДІЇ
За час свого існування Інститут став про-
відною установою в Україні з питань роз-
роблення та впровадження в енергетику но-
вих, високоефективних та екологічно чис-
тих технологій використання вітчизняного
вугілля; методів зниження забруднюючих
викидів від енергетичних котлоагрегатів,
а також визначення якості енергетичного
вугілля та розширення паливної бази теп-
лової енергетики.
Одним із важливих напрямів задоволення
енергетичних потреб України, враховуючи
значний дефіцит енергетичних ресурсів, є
розвиток енергетики, яка базується на вико-
ристанні екологічно чистих відновлюваних
джерел енергії. З метою подальшого розви-
тку та координації досліджень у галузі від-
новлюваної енергетики та забезпечення ви-
користання їх результатів у 2003 р. було ство-
рено Інститут відновлюваної енергетики
НАН України. Основними напрямами його
діяльності визначено фізико-технічні основи
процесів перетворення та використання со-
нячної енергії; наукові основи перетворення
та використання енергії вітру; теплофізичні
основи використання геотермальної енергії;
наукові основи процесів перетворення та ви-
користання енергії малих річок; технології та
системи комплексного використання віднов-
люваних джерел енергії. Директором Інсти-
туту призначено чл.-кор. Н.М. Мхітаряна.
В Україні працює потужна атомна енерге-
тика. Так, майже половина загального виро-
бітку електроенергії в країні припадає на
АЕС, безпека експлуатації яких є важливою
проблемою. Постає також питання зняття з
експлуатації реакторів, які відпрацювали
свій ресурс. Нагальною проблемою після
Чорнобильської катастрофи залишилося на-
укове забезпечення перетворення об’єкта
«Укриття» на екологічно безпечну систему.
Тому Президія НАН України в 2003 р. ухва-
лила рішення про заснування у складі Відді-
лення Інституту проблем безпеки атомних
електростанцій НАН України. Базовою орга-
нізацією для його створення став Міжгалузе-
вий науково-технічний центр «Укриття»
НАН України. Основними напрямами нау-
кової діяльності Інституту є безпека та ефек-
тивність експлуатації АЕС, технології ути-
лізації радіоактивних відходів, розроблення
і впровадження технологій зняття з екс-
плуатації енергоблоків АЕС, перетворення
об’єкта «Укриття» на екологічно безпечну
систему. Директором Інституту обрано акад.
О.О. Ключникова.
Співробітники Інституту в особливо не-
безпечних умовах виконували розвідницькі
роботи з визначення місць розташування
паливовмісних матеріалів, дослідження їх
фізико-хімічних характеристик, спроможно-
сті до руйнування, оцінки й контролю стану
ядерної, радіаційної, загальнотехнічної без-
пеки об’єкта «Укриття». Отримані результа-
ти дозволили зробити важливі висновки
щодо розроблення сценарію перебігу аварії,
прогнозування поведінки паливовмісних ма-
теріалів з погляду безпеки об’єкта для персо-
налу, населення та навколишнього середови-
ща, виявлення зон критмасового ризику,
маршрутів потрапляння води і впливу її на-
явності в приміщеннях, де є скупчення пали-
вовмісних матеріалів, а також на рівень без-
пеки об’єкта «Укриття» загалом.
У 2005 р. постановою Президії НАН Укра-
їни було відзначено, що організація дослі-
джень з проблем магнетизму технічних
об’єктів, у тому числі з таких пріоритетних
напрямів, як магнетизм космічних апаратів,
магнітодіагностика роботоздатності та за-
лишкового ресурсу машин і механізмів, по-
требує істотного поліпшення. Тому з метою
подальшого розвитку наукового напряму
«Магнетизм технічних об’єктів» на базі Від-
ділення магнетизму Інституту електродина-
міки НАН України було створено Науково-
тех нічний центр магнетизму технічних об’єк -
тів НАН України, а його директором при зна-
че но чл.-кор. В.Ю. Розова. В 2013 р. Центр
перейменовано на Інститут технічних проб-
лем магнетизму НАН України.
Варто зазначити, що сьогодні 10 установ
Відділення фізико-технічних проблем енер-
гетики НАН України мають усі можливості
для забезпечення наукового супроводу всіх
основних галузей енергетики України.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-68385 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0372-6436 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-11-30T15:10:51Z |
| publishDate | 2013 |
| publisher | Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Стогній, Б.С. 2014-09-22T15:21:51Z 2014-09-22T15:21:51Z 2013 Відділення фізико-технічних проблем енергетики Національної академії наук України / Б.С. Стогній // Вісн. НАН України. — 2013. — № 11. — С. 49-56. — укр. 0372-6436 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/68385 uk Видавничий дім "Академперіодика" НАН України Вісник НАН України Події Відділення фізико-технічних проблем енергетики Національної академії наук України Article published earlier |
| spellingShingle | Відділення фізико-технічних проблем енергетики Національної академії наук України Стогній, Б.С. Події |
| title | Відділення фізико-технічних проблем енергетики Національної академії наук України |
| title_full | Відділення фізико-технічних проблем енергетики Національної академії наук України |
| title_fullStr | Відділення фізико-технічних проблем енергетики Національної академії наук України |
| title_full_unstemmed | Відділення фізико-технічних проблем енергетики Національної академії наук України |
| title_short | Відділення фізико-технічних проблем енергетики Національної академії наук України |
| title_sort | відділення фізико-технічних проблем енергетики національної академії наук україни |
| topic | Події |
| topic_facet | Події |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/68385 |
| work_keys_str_mv | AT stogníibs víddílennâfízikotehníčnihproblemenergetikinacíonalʹnoíakademíínaukukraíni |