Відділення біохімії, фізіології і молекулярної біології Національної академії наук України
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Вісник НАН України |
|---|---|
| Datum: | 2013 |
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2013
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/68388 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Відділення біохімії, фізіології і молекулярної біології Національної академії наук України / С.В. Комісаренко // Вісн. НАН України. — 2013. — № 11. — С. 78-85. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859852796181872640 |
|---|---|
| author | Комісаренко, С.В. |
| author_facet | Комісаренко, С.В. |
| citation_txt | Відділення біохімії, фізіології і молекулярної біології Національної академії наук України / С.В. Комісаренко // Вісн. НАН України. — 2013. — № 11. — С. 78-85. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Вісник НАН України |
| first_indexed | 2025-12-07T15:42:32Z |
| format | Article |
| fulltext |
78 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2013, № 11
С.В. КОМІСАРЕНКО
ВІДДІЛЕННЯ БІОХІМІЇ,
ФІЗІОЛОГІЇ І МОЛЕКУЛЯРНОЇ БІОЛОГІЇ
НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ НАУК УКРАЇНИ
© С.В. Комісаренко, 2013
В Національній академії наук України пи-
танням дослідження живої матерії завжди
приділяли належну увагу. Першим прези-
дентом УАН був всесвітньо відомий учений-
природознавець В.І. Вернадський. У 1928 р.
президентом ВУАН було обрано видатного
мікробіолога і епідеміолога Д.К. Заболотно-
го. На той час Академія складалася з трьох
відділів: історико-філологічного, фізико-ма-
тематичного і соціально-економічного. Фор-
мування спеціальностей, що охоплювали на-
укові напрями в галузі біології та медицини,
було розпочато саме у Фізико-ма те ма тич-
ному відділі. Після структурної перебудови
ВУАН 1931 р. відділи було реорганізовано
в природничо-технічний і соціально-еко но-
міч ний. У лютому 1936 р., згідно з новим
Статутом АН УРСР, було затверджено зно-
ву три відділи: суспільних; математичних і
природничих; технічних наук, а вже в березні
1939 р. Загальні збори АН УРСР ухвалили
рішення про поділ другого відділу на відділи
фізико-хімічних і математичних наук та біо-
логічних наук. До Біологічного відділу уві-
йшли інститути ботаніки, зоології, гідробіо-
логії, біохімії, клінічної фізіології, мікробіо-
логії та епідеміології.
Ще одну структурну реорганізацію Акаде-
мії закріплено у Статуті АН УРСР 1963 р. —
було створено три секції: фізико-технічних
і математичних наук; хіміко-технологічних
і біологічних наук та суспільних наук. Сек-
ція хіміко-технологічних і біологічних наук
у свою чергу складалася з трьох відділів: хі-
мії і хімічної технології; біохімії, біофізики і
фізіології; загальної біології. На той час до
складу Відділу біохімії, біофізики і фізіоло-
гії входило 4 інститути — біохімії, фізіології
ім. О.О. Богомольця, мікробіології і вірусо-
логії, фізіології рослин.
У 1971 р. Відділ було реорганізовано у
Відділення біохімії, фізіології і теоретич-
ної медицини, до якого ввійшов Інститут
проб лем онкології, а також новостворе-
ний Інститут проблем кріогенної медици-
ни. У 1990 р. Відділення біохімії, фізіології
і теоретичної медицини було поділено на
Відділення біохімії, фізіології і молекуляр-
ної біології та Відділення проблем медицини.
У 1995 р. Відділення біохімії, фізіології і мо-
лекулярної біології було перейменовано у
Відділення молекулярної біології, біохімії,
експериментальної та клінічної фізіології, а
в 2007 р. — у Відділення біохімії, фізіології і
молекулярної біології. Сьогодні Відділення
має у своєму складі 9 установ.
Інститут біохімії ім. О.В. Палладіна НАН
України засновано 10 жовтня 1925 р. у Харко-
ві як Український біохемічний інститут На-
родного комісаріату освіти УРСР. У 1931 р.
він увійшов до складу АН УРСР і переїхав
до Києва. Це була перша наукова установа
з біохімії на теренах СРСР і один із перших
науково-дослідних закладів України. За-
сновник Інституту, академік Олександр
Володимирович Палладін, залишався його
79ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2013, № 11
ПОДІЇ
директором до лютого 1969 р. Надалі Інсти-
тут очолювали В.О. Бєліцер (1969–1972),
М.Ф. Гулий (1972–1977), В.К. Лішко
(1977–1988), С.В. Комісаренко (1989–1992),
Г.В. Донченко (1993–1998). З 1998 р. ди-
ректором установи знову є Сергій Васи-
льович Комісаренко.
Основні напрями наукових досліджень
Інституту пов’язані з вивченням структури,
фізико-хімічних властивостей та біологіч-
них функцій складних білкових і надмоле-
кулярних систем; дослідженням молекуляр-
ної організації метаболічних процесів і ме-
ханізмів їх регуляції біологічно активними
речовинами; розробленням біо- і нанобіо-
технологій для медицини, сільського госпо-
дарства, екології та промисловості.
За роки свого існування Інститут зробив
значний внесок у розвиток фундаментальних
біохімічних досліджень. Національним над-
банням, актуальність якого зберігається і до-
нині, стали доробки наукових шкіл видатних
учених, фундаторів найважливіших напря-
мів біохімічної науки академіків О.В. Палла-
діна, В.О. Бєліцера, М.Ф. Гулого, Р.В. Чагов-
ця, чл.-кор. Д.Л. Фердмана, проф. В.П. Венд-
та та ін. Опубліковано сотні монографій,
збірників праць, підручників, тисячі оглядів,
наукових статей, енциклопедичних та істо-
ричних довідок. Отримано понад 300 автор-
ських свідоцтв і патентів на винаходи.
Перелічити наукові досягнення Інститу-
ту в межах короткої статті майже неможли-
во. Достатньо згадати лише деякі з них: за-
сіб припинення кровотечі та прискорення
загоєння ран («Вікасол»), білковий крово-
замінник (БК-8), білкові препарати системи
зсідання крові (фактори VІІІ і ІХ), проти-
пухлинний препарат «Мебіфон», антиалко-
гольний препарат «Медихронал», ві та мін но-
мінеральні препарати для лікування остео-
порозу та інших кісткових захворювань
«Кальмівід» і «Мебівід», препарати вітамі-
ну D3 — «Відеїн» та водорозчинний препа-
рат для немовлят. Одержано низку принци-
пово нових результатів, які сприяють ство-
ренню новітніх біотехнологій, способів
хімічної модифікації біологічно активних
речовин природного походження, розроб-
ленню тестів для вдосконалення діагности-
ки і лікування різних захворювань людини.
В Інституті створено унікальну колекцію
гібридом — продуцентів моноклональних
та одноланцюгових антитіл для діагностики
системи гемостазу, туберкульозу, дифтерії,
кашлюку та деяких інших захворювань.
На базі Інституту успішно функціонують
такі підрозділи, як «Біотехнологія» — філія
кафедри біохімії КНУ імені Тараса Шевчен-
ка, Центр колективного користування при-
ладами, Центр аналітичних досліджень сис-
теми гемостазу, Випробувальний біологіч-
ний центр. Інститут фактично став Center of
excellence з питань біобезпеки у Східній Єв-
ропі. Наукова бібліотека Інституту, фонд
якої налічує близько 82 тис. примірників
періодичних видань і книжок, обслуговує
багатьох науковців України. У 1973 р. в
Інституті засновано Меморіальний музей
О.В. Палладіна, який нині є центром ви-
вчення і пропаганди історії біохімії в Украї-
ні. З 1926 р. регулярно випускається перше
в СРСР періодичне видання з біохімії «Укра-
їнський біохімічний журнал», а з 2008 р. —
журнал «Biotechnologia Acta» («Біотехно-
логія»). На базі Інституту працює Україн-
ське біохімічне товариство, яке є рів но-
правним членом Федерації європейських
біохімічних товариств (FEBS) та Міжна-
родного союзу біохімії і молекулярної біо-
логії (IUBMB).
Інститут фізіології ім. О.О. Богомольця
НАН України засновано розпорядженням
РМ СРСР від 14.01.1953 на базі двох
науково-дослідних закладів — Інституту екс-
периментальної біології та патології МОЗ
та Інституту клінічної фізіології АН УРСР,
засновником яких у 30-х роках був все-
світньо відомий український учений акаде-
мік Олександр Олександрович Богомолець.
У 1953–1956 рр. директором Інституту
був А.М. Воробйов, а в 1956–1966 рр. —
О.Ф. Макарченко.
З 1966 до 2010 р. Інститут очолював ака-
демік Платон Григорович Костюк, який од-
разу почав стрімко розвивати нові наукові
80 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2013, № 11
ПОДІЇ
напрями у сфері нейрофізіології, застосову-
ючи найпрогресивніші методи досліджень.
Отримані результати, що публікувалися в
найпрестижніших міжнародних журналах,
вивели Інститут на передній край світової
науки. П.Г. Костюк заснував наукові школи
нейрофізіології, молекулярної фізіології та
клітинної біофізики.
Нині в Інституті, який з 2010 р. очолює
О.О. Кришталь, працюють близько 240 нау-
кових співробітників, серед яких 4 акаде-
міки і 1 член-кореспондент НАН України,
41 доктор і 121 кандидат наук. На базі Інсти-
туту працює кафедра молекулярної фізіоло-
гії і біофізики Фізико-технічного центру
НАН України та заснований у 1991 р. Між-
народний центр молекулярної фізіології.
Основними науковими напрямами діяль-
ності Інституту є вивчення молекулярних
механізмів специфічних змін провідності
клітинних мембран при виникненні основ-
них нервових процесів; вивчення клітинної
організації найважливіших мозкових сис-
тем і з’ясування принципів переробки в них
інформації; вивчення механізмів регуляції
функціональних систем організму в умовах
норми і патології.
Понад 40 років учені Інституту успішно
працюють над вирішенням проблем клітин-
ної фізіології центральної та вегетативної
нервової системи, серцево-судинної фізіо-
логії, імунології, фізіології дихання, водно-
сольового обміну. Вперше у СРСР тут було
широко застосовано методику мікроелект-
родних досліджень збудливих клітин, за до-
помогою якої отримано важливі дані про
фізико-хімічні процеси у нервових та м’я-
зових клітинах, про механізми синаптичної
передачі, іонні механізми збудження. Впер-
ше проведено детальні функціональні, біо-
хімічні та морфологічні дослідження імуно-
генних ушкоджень коронарних судин і міо-
карда. Визначено роль ендотеліальних
факторів у розвитку пристосувальних су-
динних реакцій. Розроблено ряд критеріїв
для оцінювання стійкості людини і тварин
до нестачі кисню. Досліджено хімічний і мі-
кробіологічний склад та біологічну актив-
ність води «Нафтуся», показано її антиток-
сичну і протирадіаційну дію. Відкрито кіль-
ка механізмів іонної проникності мембран
нервових клітин. Зокрема, два з трьох відо-
мих нині ноцицепторів («рецептори болю»)
було вперше охарактеризовано в Інституті.
Дослідження механізму кальцієвої про-
никності мембран нервових клітин визнано
відкриттям і відзначено Державною пре-
мією СРСР (1983) та міжнародною премією
ім. Гальвані (1992). Як відкриття зареєстро-
вано також дослідження властивостей іон-
них каналів синаптичних хеморецепторів
(1989) та механізмів проникності шкірного
покриву (1966). Інститут є головною органі-
зацією країни з проблем «Фізіологія люди-
ни і тварин» та «Патологічна фізіологія» і
координує дослідження цих проблем у ВНЗ
та медичних закладах України.
З 1955 р. Інститут видає «Фізіологічний
журнал», а в 1969 р. було засновано журнал
«Нейрофизиология» — на той час єдине у
СРСР наукове видання з проблем нейрофі-
зіології, нейрохімії та нейрофармакології,
медичних аспектів нейронаук і моделюван-
ня функцій нервової системи. У 1992 р.
журнал було трансформовано в міжнарод-
не видання під назвою «Neurophysiology /
Ней рофизиология».
З 1981 р. в Інституті працює Меморіальний
кабінет-музей О.О. Богомольця, а в 2011 р.
відкрито кабінет-музей П.Г. Костюка.
Інститут мікробіології і вірусології
ім. Д.К. Заболотного НАН України було
створено 31 травня 1928 р. за ініціативою
всесвітньо відомого вченого академіка Да-
нила Кириловича Заболотного, який і очо-
лював його до кінця свого життя (до 15 грудня
1929 р.). Створення Інституту мікробіології
та епідеміології — так спочатку називалася
установа — мало великий вплив на розви-
ток біологічної науки в Україні. Академік
Д.К. Заболотний визначив напрям його ро-
боти як розвиток загальної, технічної, агро-
номічної та медичної мікробіології. З часом
напрями досліджень змінювались, і на сьо-
годні Інститут — це потужний науковий
центр з вивчення екології, фізіології, біо-
81ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2013, № 11
ПОДІЇ
хімії, молекулярної біології та генетики
мік роорганізмів, фундаментальних дослі-
джень вірусів, інтерферонів та імуномо-
дуляторів.
За роки існування Інституту його ди-
ректорами після Д.К. Заболотного були:
М.І. Штуцер (1930), М.В. Стадниченко
(1930–1933), Г.М. Ручко (1933–1937),
П.Ю. Марусенко (1937–1941), В.Г. Дроботько
(1944–1962), С.М. Московець (1962–1971),
Д.Г. Затула (1971–1977), В.В. Смірнов
(1977–2002). З 2003 р. установу очолює
В.С. Підгорський. Нині в Інституті працює
близько 400 співробітників, серед яких
1 академік і 6 членів-кореспондентів НАН
України, 28 докторів і 97 кандидатів наук.
Основними напрямами наукової діяльно-
сті Інституту є дослідження фізіолого-біо-
хіміч но го і генетичного біорізноманіття та
біо синтетичної здатності мікроорганізмів різ-
них систематичних груп; створення наукових
основ одержання нових біотехнологічних про-
дуктів і розроблення процесів для промисло-
вості, сільського господарства, медицини та
охорони довкілля; вивчення молекулярної
біології і генетичної організації бактеріофагів,
аденовірусів і вірусів рослин, їх струк турно-
функ ціо нальної взаємодії з живими систе ма-
ми та нав колишнім середовищем.
У процесі дослідження біології мікоплазм
розроблено теорію і практику створення ан-
тисигнатурних олігодезоксирибонуклеїдів
як універсальних антимікробних засобів.
Проведено екосистемний моніторинг вірус-
них інфекцій, розроблено основи їх діагно-
стики та профілактики. Створено оригі-
нальні технології одержання гамма-інтер-
феронів людини і тварин. Встановлено
модульну структуру помірних фагів ервіній
і взаємодію останніх з іншими епісомними
елементами, бактеріоцинами, криптичними
плазмідами та їх зв’язок з патогенністю.
Фундаментальні роботи Інституту є осно-
вою для створення сучасних біотехнологій,
серед яких пробіотики для медицини і вете-
ринарії, антибіотики, ферменти, бактеріаль-
ні лектини, біологічні консерванти, кисло-
молочні продукти, вітаміни, полісахариди,
препарати, які підвищують родючість ґрун-
тів, захищають рослини від захворювань і
шкідників, біопрепарати для очищення
ґрунту і води від важких металів, нафти та
нафтопродуктів.
В Інституті створено одну з найбільших у
світі колекцій мікроорганізмів, яка налічує по-
над 20 тис. штамів для використання в
молекулярно-біологічних дослідженнях та біо-
технології. При установі функціонує Депози-
тарій мікроорганізмів, непатогенних для лю-
дини і тварин, працює Товариство мікробіоло-
гів України ім. С.М. Виноградського. До складу
Інституту входять випробувальна лабораторія
грибостійкості і мікробіологічних досліджень
технічних, медичних виробів та матеріалів,
а також лабораторія з контролю якості біо-
логічних препаратів. З 1934 р. в Інституті
видається «Мікробіологічний журнал».
Інституту підпорядковано музей-садибу
Д.К. Заболотного, розташовану в с. Заболот-
ному Вінницької обл., де народився Данило
Кирилович.
Інститут молекулярної біології і генети-
ки НАН України засновано 1973 р. Його
фундаторами є всесвітньо відомі українські
вчені — Б.Є. Патон, С.М. Гершензон, В.П. Зоси-
мович, П.К. Шкварніков, Г.Х. Мацука. З 2003 р.
Інститут очолює Г.В. Єльська. Установа на-
лічує 433 співробітники, з них 2 академіки і
9 членів-кореспондентів НАН Украї ни, 30 док-
торів і 120 кандидатів наук.
Діяльність установи зосереджено на но-
вітніх дослідженнях у галузі молекулярної
біології і генетики — структурної та функціо-
нальної геноміки; протеоміки та білкової
інженерії; молекулярних і клітинних біотех-
нологій; біоінформатики, комп’ютерного мо-
делювання та дизайну. Більшість фундамен-
тальних і прикладних досліджень Інституту
пов’язано з розвитком біотехнологій та мо-
лекулярної біомедицини і спрямовано на
вирішення актуальних завдань сучасної ме-
дицини, сільського господарства, екології та
багатьох інших галузей промисловості.
Серед найважливіших розробок слід від-
значити створення методів комплексної мо-
лекулярної діагностики хронічної мієлоїдної
82 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2013, № 11
ПОДІЇ
лейкемії і гострого лімфобластного лейкозу
на основі ПЛР та специфічних поліклональ-
них антитіл; ідентифікацію пухлиноасоційо-
ваних антигенів для новітніх імунохімічних
методів діагностики та лікування раку; вияв-
лення змін у транскриптомах і «сигнатур»
для класифікації та діагностики пухлин го-
ловного мозку; широкомасштабний пошук
біомаркерів епітеліальних пухлин; позаклі-
тинні ДНК плазми як діагностичний і про-
гностичний засіб вивчення раку нирок, тов-
стої кишки та метастатичної увеальної мела-
номи; створення набору онкомаркерів для
діагностики різних епітеліальних пухлин;
тест-системи для генної діагностики деяких
спадкових захворювань; впровадження но-
вого мультиплексного ПЛР-тесту для швид-
кого скринінгу наявності стафілококів та
резистентності до метициліну; відкриття
просторової структури препаратів проти па-
тогенних бактерій; отримання нового анти-
ангіогенного цитокіну сендомап-С-модуля
тирозил-тРНК-синтетази; створення нових
антиракових та антивірусних препаратів; за-
стосування лектинів лікарських рослин для
біомедицини; розроблення унікальних клі-
тинних штамів рідкісних лікарських рослин,
що виробляють біоактивні сполуки, важливі
для медицини та фармакології.
Інститут має широкі міжнародні наукові
зв’язки. Впродовж багатьох років науковці
установи успішно співпрацюють з організа-
ціями з понад 80 країн світу, зокрема з Німеч-
чини, Франції, США, Великої Британії,
Польщі, Італії, Японії, Росії, Білорусі та ін.
Науковці установи виконують чотири проек-
ти Сьомої рамкової програми ЄС, працюють
за десятками міжнародних грантів. Розвива-
ється співробітництво з установами Поль-
ської академії наук та Національного центру
наукових досліджень Франції (CNRS).
В Інституті видаються три наукові журна-
ли: «Biopolymers and Cell», «Ukrainica Bio-
organica Acta», «Вісник Українського това-
риства генетиків і селекціонерів»; діє філія
кафедри біохімії ННЦ «Інститут біології»
КНУ імені Тараса Шевченка, де студенти на-
вчаються за спеціалізацією «мо лекулярна
біологія». Крім того, працюють спільні ка-
федри: молекулярної біології, біотехнології
та біофізики Інституту високих технологій
КНУ імені Тараса Шевченка; біомедичної
інженерії Міжуніверситетського медико-
ін же нерного факультету НТУУ «КПІ».
Інститут експериментальної патології, он-
кології і радіобіології ім. Р.Є. Кавецького
НАН України було засновано 7 липня 1960 р.
як Інститут експериментальної і клінічної
онкології МОЗ УРСР; у 1971 р. переймено-
вано на Інститут проблем онкології і підпо-
рядковано АН України, у 1990 р. у зв’язку з
розширенням досліджень у галузі радіобіо-
логії після аварії на ЧАЕС — на Інститут
проблем онкології та радіобіології, а з 1991 р.
це — Інститут експериментальної патології,
онкології і радіобіології. У 1978 р. установі
присвоєно ім’я Ростислава Євгеновича Ка-
вецького.
Сьогодні Інститут є потужним центром
наукових досліджень з найактуальніших проб-
лем експериментальної патології, молеку-
лярної онкології та біотехнології. В устано-
ві, яку нині очолює В.Ф. Чехун, працює
284 чол., в тому числі 1 академік НАН Ук-
раїни, 25 докторів і 67 кандидатів наук.
Широкий спектр проведених в Інституті
досліджень став підґрунтям для формуван-
ня вітчизняної наукової школи онкологів-
експериментаторів, базовою ідеологією яких
є концепція взаємодії пухлини і організму.
Основними напрямами діяльності Інсти-
туту є вивчення біології пухлинної клітини та
її мікрооточення в розвитку молекулярних і
клітинних механізмів онкогенезу з метою ко-
рекції взаємозв’язку «пухлина — організм»;
визначення молекулярних і клітинних мар-
керів ініціації, промоції та прогресії з метою
розроблення методів ранньої та диференцій-
ної діагностики злоякісних новоутворень; ви-
значення молекулярних аспектів фармако-
корекції онкогенезу та формування лікар-
ської резистентності злоякісної клітини й
епігенетичних підходів до її модифікації з
урахуванням впливу екологічних факторів;
вивчення впливу наночастинок і нанокомпо-
зитів на метаболізм нормальних і пухлинних
83ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2013, № 11
ПОДІЇ
клітин, розроблення підходів до таргетної те-
рапії та сорбційної детоксикації організму.
В Інституті одержано низку пріоритетних
результатів фундаментального та приклад-
ного значення. Серед найважливіших інно-
ваційних розробок варто назвати технології
ранньої та диференційної діагностики пе-
редпухлинних і пухлинних процесів різної
локалізації; методи оцінювання чутливості
новоутворень до протипухлинних препара-
тів для прогнозування ефективності меди-
каментозної терапії та індивідуалізації схем
лікування хворих; медико-генетичне кон-
сультування онкологічних хворих та членів
їх родин; оцінка нестабільності геному лім-
фоцитів периферичної крові; визначення ін-
дивідуальної радіаційної чутливості люди-
ни. Створено панель моноклональних анти-
тіл для ранньої і диференційної діагностики
солідних новоутворень та лейкозів. Впрова-
джено метод фотодинамічної терапії для лі-
кування хворих з поверхнево локалізовани-
ми пухлинами. Розроблено унікальні техно-
логії сорбційної детоксикації онкологічних
хворих. Створено оригінальний препарат —
протипухлинну вакцину на основі пухлин-
них антигенів хворого та ад’юванта мікроб-
ного походження. Впроваджено вітчизняні
препарати для комплексного лікування он-
кологічних хворих (бластен, лаферон, мебі-
фон, церулоплазмін). В Інституті функціо-
нує Українська референтна лабораторія з
діагностики гемобластозів.
Вагомих успіхів досягнуто в галузі нано-
технологій, зокрема, вперше отримано нано-
композити оксиду заліза для створення век-
торної системи доставки протипухлинних
препаратів.
З 1994 р. Інститут є єдиним від України
членом Європейського співтовариства про-
тиракових інститутів (OECI-EEIG). Багато
провідних фахівців установи є асоційова-
ними членами міжнародних організацій:
ASCO, ВACR, EACR, ESMO, ESHO, INCTR,
МАНЕБ, ЮНЕСКО та ін. Інститут є заснов-
ником Міжнародного науково-тео ре тич но го
журналу «Experimental Оncology» та науково-
прак тичного журналу «Онкология».
На базі Інституту створено унікальну
колекцію культур клітин і штамів пухлин
для проведення експериментальних дослі-
джень — Банк ліній тканин людини і тва-
рин, що становить національне надбання
України.
У межах угод про навчально-наукове спів-
робітництво при Інституті активно функціо-
нують три спільні лабораторії, забезпечені
сучасними приладами, які є експеримен-
тальною базою для студентів та аспірантів.
Поряд з науковою діяльністю науковці уста-
нови приділяють значну увагу популяриза-
ції знань у галузі експериментальної пато-
логії, молекулярної онкології, біотехнології
та радіобіології.
Інститут проблем кріобіології і кріомеди-
цини НАН України створено в 1972 р. за іні-
ціативою академіка Бориса Ієремійовича
Вєркіна на базі двох лабораторій Фізико-
технічного інституту низьких температур і
проблемної науково-дослідної лабораторії
низькотемпературного консервування кіст-
кового мозку і крові Харківського інституту
удосконалення лікарів. І донині Інститут за-
лишається єдиною установою цього профілю
на теренах СНД. Першим директором Ін -
с титуту був М.С. Пушкар, з 1983 по 2011 р. —
В.І. Грищенко, а нині установу очолює Ана-
толій Миколайович Гольцев.
При Інституті функціонують СКТБ з до-
слідним виробництвом, ДП «Міжвідомчий
науковий центр кріобіології та кріомедици-
ни НАН України, НАМН України та МОЗ
України», Відділення біотехнічних проблем
діагностики, Міжнародна кафедра кріобіо-
логії під егідою ЮНЕСКО.
Основні напрями діяльності Інституту по-
в’язані з дослідженнями механізмів кріоуш-
коджень, кріозахисту, природної стійкості
біологічних об’єктів до холоду та їх репара-
ції після дії холоду; створення ефективних
засобів штучного кріозахисту біологічних
систем різного рівня організації та розроб-
лення на їх основі технологій кріоконсерву-
вання біологічних об’єктів і технічних засо-
бів їх реалізації; застосування гіпотермії,
кріо терапії та кріоконсервованих біологічних
84 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2013, № 11
ПОДІЇ
об’єктів у лікуванні різних захворювань; клі-
тинна і тканинна терапія.
На основі результатів фундаментальних
досліджень Інституту створено багато важ-
ливих для медицини й економіки розробок,
причому деякі з них не мають аналогів у сві-
ті. Кріоконсервування органів, тканин і клі-
тин людини, їх тривале збереження в низь-
котемпературних банках дає можливість
використовувати біологічні об’єкти у людей
з різними захворюваннями. Створено висо-
коефективні методи штучного охолодження
людини, що дозволяють регулювати рівень
функціональної активності різних систем
організму і ефективно впливати на швид-
кість одужання.
Вперше в Україні народилася дитина в
результаті імплантації жінці ембріона, попе-
редньо замороженого за новітньою кріобіоло-
гічною програмою. Проводяться фундамен-
тальні дослідження щодо збереження гено-
фонду рідкісних та зникаючих видів риб.
Активно досліджуються проблеми, по в’я-
зані з кріонанотехнологіями створення ме-
дикоімунобіологічних препаратів із продук-
тів раннього онтогенезу, що має велике со -
ці ально-демографічне значення.
Значну увагу фахівці Інституту приділя-
ють питанням одержання з різних джерел
аутологічних клітин, їх культивування, ви-
вчення їх характеристик та ефективності за-
стосування в аутотрансплантаційних систе-
мах на експериментальних моделях різних
патологій. Перспективним напрямом є ви-
вчення регенераційного потенціалу ауто-
фібробластів для корекції вікових змін
шкіри і терапії дегенеративно-дистрофічних
ушкоджень сухожиль.
Проводяться активні роботи з виділення,
кріоконсервування і вивчення ядровмісних
(CD45+), у тому числі стовбурових гемопое-
тичних (CD34+), клітин кордової (пуповин-
ної, плацентарної) крові людини. Вивчаєть-
ся вплив кріопротекторів різного механізму
дії і процесу кріоконсервування на ядро-
вмісні клітини й еритроцити кордової крові.
Розроблено нові методи виділення і кріо-
консервування ядровмісних клітин кордо-
вої крові, що довгостроково зберігаються в
аутобанку кордової крові, в якому зберіга-
ється генофонд народжених дітей. Низько-
температурний банк біологічних об’єктів
Інституту віднесено до наукових об’єктів,
що становлять національне надбання.
Активно вивчаються патогенетичні осно-
ви розвитку аутоімунних захворювань, а та-
кож механізмів імунокоригуючого ефекту
кріоконсервованих продуктів фетоплацен-
тарного комплексу різних термінів гестації з
метою їх застосування в лікуванні патології
аутоімунного генезу. На молекулярному
рівні проводять дослідження з вивчення
впливу факторів кріоконсервування на стан
геному стовбурових та імунокомпетентних
клітин. Вивчають механізм реалізації ефек-
ту «ревіталізації» фетальних тканин пізніх
термінів гестації після кріоконсервування.
Розроблено і запатентовано комплексні
агрохімічні препарати на основі кріопротек-
торів («Дорсай», «Юпітер», «Кріагр») для
підвищення стійкості сільськогосподарських
культур до дії екстремальних природних
факторів. Створено методи кріоконсерву-
вання меристем, насіння, пилку різних рос-
лин з метою збереження їх генофонду.
Уперше розроблено умови для керування
функцією гематоенцефалічного бар’єра та
підвищення його проникності для біологіч-
но активних речовин до ЦНС на основі ви-
користання короткострокових ритмічних
холодових впливів різної температури. Ви-
найдений спосіб дозволяє активно впливати
на стан адаптивних процесів, що особливо
важливо для людей похилого віку.
Інститут біології клітини НАН України
створено в 2000 р. на базі Відділення регуля-
торних систем клітини Інституту біохімії
ім. О.В. Палладіна. Директор — А.А. Сибірний.
Інститут є відомим в Україні та за її ме-
жами науковим закладом, який проводить
пріоритетні фундаментальні та прикладні
дослідження в галузі сучасної клітинної біо-
логії, молекулярної біології, мікробіології,
біохімії, генетики та біотехнології.
Основними напрямами наукової роботи
Інституту є вивчення молекулярно-гене тич-
85ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2013, № 11
ПОДІЇ
них і біохімічних механізмів гомеостазу
органел, регуляції метаболізму у дріжджів
та створення нових біотехнологічних проце-
сів і продуктів на основі цих мікроорганіз-
мів; дослідження молекулярних механізмів
регуляції сигналізування, проліферації, ди-
ференціації та апоптозу в нормальних і пух-
линних клітинах тварин і людини.
В Інституті проводять дослідження на
сучасному міжнародному рівні. Вперше в
Україні в установі впроваджено міжнародну
систему оцінювання рівня наукових дослі-
джень на основі імпакт-факторів журналів,
у яких опубліковано статті співробітників.
Крім фундаментальних досліджень в Ін-
ституті розробляють діагностичні препара-
ти (ензиматичні та імунологічні набори, біо-
сенсори), розвивають напрям гібридомної
технології для отримання моноклональних
антитіл, створюють генно-інженерні вакци-
ни проти гепатиту В та імуно-тести на мар-
керні білки злоякісних пухлин. Розпочато
розроблення нового методу терапії деяких
видів пухлин шляхом індукції їх голодуван-
ня за аргініном. Впроваджено у виробни-
цтво діагностичні набори «Діаглюк» та «Ал-
котест» для ферментативного визначення
глюкози і алкоголю та імунореагенти для
судової медицини і трансфузіології.
Інститут плідно співпрацює з багатьма
вітчизняними та закордонними науково-
до слідними установами.
Міжнародний центр молекулярної фізіо-
логії НАН України було створено 1991 р. з
метою розширення контактів учених Украї-
ни із зарубіжними колегами та виконання
пріоритетних наукових проектів тимчасо-
вими колективами, створеними на контракт-
ній основі. Центр має Дніпропетровське від-
ділення.
У 1998 р. на базі Центру було організовано
Кафедру молекулярної та клітинної фізіо-
логії ЮНЕСКО, співголовами якої стали
академік П.Г. Костюк та лауреат Нобелів-
ської премії проф. Ервін Нейєр з Інституту
ім. Макса Планка (Німеччина). Діяльність
кафедри спрямовано на залучення молодих
науковців до фундаментальних досліджень
у галузі молекулярної фізіології клітин на
основі демонстрації досвіду і досягнень про-
відних лабораторій світу, надання можли-
вості практичної роботи з новітніми методи-
ками та проведення шкіл-семінарів з акту-
альних наукових питань.
У Центрі, який нині очолює О.О. Кри-
шталь, склалися наукові напрями, пов’язані
з дослідженням молекулярних механізмів
збудливості нервових клітин, процесів між-
клітинної та внутрішньоклітинної сигналі-
зації, механізмів розвитку патологічних ста-
нів нервової системи на молекулярному рів-
ні та пошуком шляхів їх корекції. Науковці
Центру проводять інтенсивні дослідження
молекулярних механізмів, задіяних у проце-
сах ноцицепції та антиноцицепції; засобів
корекції змін ефективності синаптичної пе-
редачі на різних рівнях нервової системи;
механізмів роботи Р2Х рецептор-іонофор-
них комплексів та модуляторного впливу
ендогенних опіоїдів, канабіноїдів на висо-
копорогові кальцієві канали. Вивчається
зв’язок електрофізіологічних властивостей
пресинаптичного нейрона та постсинаптич-
них від повідей у синаптичнозв’язаних па-
рах ней ронів ЦНС; можливість застосуван-
ня ней ропротекторів для захисту клітин у
патологічних процесах.
Особливу увагу в Центрі приділяють
з’ясуванню ролі іонних каналів у розвитку
патологічних станів. Установлено модуля-
цію калієвих каналів кардіоміоцитів стате-
вими гормонами, що є важливим для захис-
ту проти побічної проаритмічної дії деяких
фармакологічних препаратів і відкриває
шляхи залучення низки іонних каналів у
канцерогенез простати.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-68388 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0372-6436 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T15:42:32Z |
| publishDate | 2013 |
| publisher | Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Комісаренко, С.В. 2014-09-22T15:23:20Z 2014-09-22T15:23:20Z 2013 Відділення біохімії, фізіології і молекулярної біології Національної академії наук України / С.В. Комісаренко // Вісн. НАН України. — 2013. — № 11. — С. 78-85. — укр. 0372-6436 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/68388 uk Видавничий дім "Академперіодика" НАН України Вісник НАН України Події Відділення біохімії, фізіології і молекулярної біології Національної академії наук України Article published earlier |
| spellingShingle | Відділення біохімії, фізіології і молекулярної біології Національної академії наук України Комісаренко, С.В. Події |
| title | Відділення біохімії, фізіології і молекулярної біології Національної академії наук України |
| title_full | Відділення біохімії, фізіології і молекулярної біології Національної академії наук України |
| title_fullStr | Відділення біохімії, фізіології і молекулярної біології Національної академії наук України |
| title_full_unstemmed | Відділення біохімії, фізіології і молекулярної біології Національної академії наук України |
| title_short | Відділення біохімії, фізіології і молекулярної біології Національної академії наук України |
| title_sort | відділення біохімії, фізіології і молекулярної біології національної академії наук україни |
| topic | Події |
| topic_facet | Події |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/68388 |
| work_keys_str_mv | AT komísarenkosv víddílennâbíohímíífízíologííímolekulârnoíbíologíínacíonalʹnoíakademíínaukukraíni |