Відділення історії, філософії та права Національної академії наук України
Saved in:
| Published in: | Вісник НАН України |
|---|---|
| Date: | 2013 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2013
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/68391 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Відділення історії, філософії та права Національної академії наук України / О.С. Онищенко // Вісн. НАН України. — 2013. — № 11. — С. 101-116. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859830873647480832 |
|---|---|
| author | Онищенко, О.С. |
| author_facet | Онищенко, О.С. |
| citation_txt | Відділення історії, філософії та права Національної академії наук України / О.С. Онищенко // Вісн. НАН України. — 2013. — № 11. — С. 101-116. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Вісник НАН України |
| first_indexed | 2025-12-07T15:32:06Z |
| format | Article |
| fulltext |
101ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2013, № 11
О.С. ОНИЩЕНКО
ВІДДІЛЕННЯ ІСТОРІЇ, ФІЛОСОФІЇ ТА ПРАВА
НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ НАУК УКРАЇНИ
© О.С. Онищенко, 2013
Відділення історії, філософії та права
НАН України належить до числа провідних
структурних підрозділів Академії. Воно
об’єд нує установи соціогуманітарного про-
філю, які здійснюють поглиблене наукове
дослідження вітчизняної історії та актуаль-
них проблем соціального, політико-право-
вого і культурно-цивілізаційного розвитку
України у регіональному та глобальному
контекстах.
Наукова діяльність Відділення та установ
відповідного профілю здійснювалася в умо-
вах складних перипетій історичного роз вит-
ку України та нерозривно пов’язана з долею
Академії. Започаткована в період гетьмана-
ту Павла Скоропадського, розгорнута за ча-
сів радянської влади в Україні, Академія
сьогодні продовжує розвиватися на якісно
новому рівні вже в незалежній Українській
державі. Попри значний і часто супе реч-
ливий вплив різних історичних епох, діяль-
ність Відділення, як і діяльність усієї Акаде-
мії загалом, у своїй фундаментальній основі
завжди була спрямована на служіння Украї-
ні та її народу.
В інституційному відношенні сучасне Від-
ділення бере початок від двох відділів Ук-
раїнської академії наук, утворених 1918 р., —
історично-філологічного та соціально-еко-
но мічного. Установче засідання Істо рич но-
фі лологічного відділу відбулося 8 грудня
1918 р. Головою Відділу було обрано відомого
історика акад. Д.І. Багалія, а секретарем —
акад. С.Й. Смаль-Стоцького. Того ж дня
наказом гетьмана П. Скоропадського кан-
ди датуру Д.І. Багалія було затверджено.
До складу Відділу ввійшли відомі вчені ака-
деміки Д.І. Багалій (кафедра історії України),
М.Ф. Біляшівський (кафедра української
археології), А.Ю. Кримський (історико-фі ло -
ло гічна кафедра та кабінет арабо-іран ської
філології), М.І. Петров (кафедра україн-
ського письменства), С.Й. Смаль-Стоць кий
(кафед ра української мови).
Одразу ж було засновано перші установи
Відділу, зокрема Комісію для складання
словника живої української мови, Комісію
для складання історичного словника укра-
їнської мови, Комісію для складання істо-
рично-географічного словника української
землі. У 1919 р. було створено Археографіч-
ну комісію, першим головою якої став акад.
Д.І. Багалій, а керівником — Т.П. Сушиць-
кий, і Гебраїстичну історичну комісію з іні-
ціативи групи єврейських істориків і філо-
логів. У 1921 р. акад. С.О. Єфремов започат-
кував Комісію для дослідів над історією
громадських течій в Україні.
На установчому засіданні Соціально-
еко номічного відділу 27 листопада 1918 р.
головою було обрано акад. М.І. Туган-Ба-
ра нов ського, секретарем — акад. О.І. Леви-
цького (з грудня 1919 р. до липня 1921 р. —
в.о. прези дента, у березні-травні 1922 р. —
президент Ака демії). До складу Відділу
увійшли академіки: В.А. Косинський (кафед-
ра сільського господарства), О.І. Левиць-
кий (кафедра зви чає вого права України),
Ф.В. Таранов ський (ка федра порівняльної
історії права), М.І. Ту ган -Ба ра новський
102 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2013, № 11
ПОДІЇ
Чергові зміни, що відбулися у структурній
організації АН УРСР в 1963 р., зумовили
створення Відділу економіки, історії, філосо-
фії і права у складі Секції суспільних наук
АН УРСР. Відділ включав Інститут археоло-
гії (утворений у 1938 р. в ході реорганізації
Інституту історії матеріальної культури
ВУАН), Інститут історії (утворений у 1936 р.
як Інститут історії України АН УРСР, нині —
Інститут історії України НАН України), Ін-
ститут філософії (утворений у 1946 р., тепер
носить ім’я видатного українського філософа
Г.С. Сковороди), Інститут суспільних наук
(утворений у 1951 р., нині — Інститут украї-
нознавства ім. І. Крип’якевича НАН України),
Сектор держави і права (у 1969 р. реорганізо-
ваний в Інститут держави і права АН УРСР,
що тепер названий ім’ям акад. В.М. Корецько-
го), заповідник «Ольвія» (утворений у 1926 р.,
з 1938 р. — у складі Інституту археології
АН УРСР, нині — Національний історико-
архео логічний заповідник «Ольвія»), Цент-
раль ну наукову бібліотеку (утворена у 1918 р.,
тепер — Національна бібліотека України
ім. В.І. Вернадського) та її філію — Наукову
бібліотеку ім. В. Стефаника у Львові (утворе-
на у 1940 р., зараз — Львівська національна на-
укова бібліотека України імені В. Стефаника).
22 квітня 1971 р. Загальні збори АН УРСР
прийняли рішення перейменувати «відділи
АН УРСР» у «відділення АН УРСР». Поста-
новою Президії АН УРСР від 20.02.1975
№ 72 ухвалено рішення про створення окре-
мого Відділення економіки у складі Секції
суспільних наук АН УРСР. Статут АН УРСР,
затверджений постановою РМ УРСР від
30.12.1976 № 597 зі змінами та доповненнями
від 17.08.1979 № 403, закріпив поділ АН УРСР
на секції та відділення, серед яких було й
Відділення історії, філософії та права у скла-
ді Секції суспільних наук Академії.
них наук було утворено Інститут суспільних наук у
складі 6 відділів, що репрезентували інститути: іс-
торії України, археології, економіки, мовознавства,
української літератури ім. Т.Г. Шевченка, українського
фольк лору, Кабінет по вивченню єврейської радян-
ської літератури, мови та фольклору.
(кафедра теоретичної економії). Протя-
гом 1918–1920 рр. розпочали діяльність
Комісія для виучування звичаєвого права
України, Комісія для виучування соціаль-
ного питання, Комісія для виучування іс-
торії західноруського і українського права.
У 1921–1925 рр. було утворено Товари-
ство правників, Семінар для виучування
цивільного і звичаєвого права, Семінар со-
ціальної філософії.
Важливу роль у розгортанні роботи
Соціально-економічного відділу відіграв
акад. М.П. Василенко, який був президентом
Академії з липня 1921 р. до лютого 1922 р.,
головою Відділу в 1922–1923 і 1925–1929 рр.,
з 1920 по 1933 рр. (з перервою у 1923–1925 рр.,
коли був безпідставно репресований) очо-
лював Комісію для виучування історії захід-
норуського і українського права (з 1931 р. —
Комісія історії українського права), у 1922–
1926 рр. був головою Товариства правників.
У складі Історично-фі ло ло гічного відділу
значну науково-ор га ні заційну роботу ви-
конував акад. М.С. Грушевський, який
очолював Археографічну комісію та ви-
ступив засновником комісій старої історії
України, новітньої історії Ук раїни, Захід-
ної України, а також Куль тур но-історичної
комісії.
У подальшому в Академії неодноразово
відбувалися структурні зміни, які породжу-
вали нові форми організації академічної і,
зокрема, соціогуманітарної науки. Так, у
1930–1933 рр. установи історичного, філо-
софського та правового профілю входили до
складу Соціально-економічного відділу 1, у
1936–1941 та 1942–1963 рр. — до Відділу
суспільних наук Академії 2.
1 26 грудня 1933 р. ЦК КП(б)У прийняв рішення про
перехід ВУАН на нову структурну організацію, за якою
ліквідовувались відділи, а разом з ними і їх структурна
організація (президії відділів, цикли та їх бюро). Нато-
мість утворювалися інститути, які підпорядковувались
безпосередньо Президії ВУАН.
2 З окупацією України в 1941 р. Німеччиною, Угор-
щиною та Румунією АН УРСР було евакуйовано у
східні регіони СРСР. За постановою організаційного
засідання Президії АН УРСР замість Відділу суспіль-
103ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2013, № 11
ПОДІЇ
Науковий доробок Відділення, його уста-
нов та провідних учених, створений впро-
довж десятиліть наполегливої праці, є вели-
ким і багатогранним. Ще на початковому
етапі історії Академії в 20–30-ті роки і зго-
дом в наступні десятиліття минулого сто-
річчя було створено ґрунтовну джерело-
знавчу базу українознавчих студій, закладе-
но міцні підвалини для розвитку української
історичної науки, археології, філософії, пра-
вознавства, бібліотечної та музейної справи.
Підкреслимо, що навіть за складних (пере-
дусім — для соціогуманітарних дисциплін)
умов ідеологічного диктату та панування
командно-адміністративної системи в СРСР
академічним установам соціогуманітарного
А.Ю. КримськийМ.Ф. Біляшівський М.І. Петров
В.А. Косинський О.І. Левицький Ф.В. ТарановськийМ.І. Туган-Барановський
М.П. ВасиленкоМ.С. Грушевський
С.Й. Смаль-Стоцький
Д.І. Багалій
104 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2013, № 11
ПОДІЇ
профілю вдалося досягти значних результа-
тів у галузі історичних, археологічних, філо-
софських, правових, соціальних досліджень,
зміцненні інформаційної бази наукової ді-
яльності, започаткуванні нових напрямів
соціогуманітарного профілю.
Вагомий внесок в історичну науку в різні
часи зробили академіки Д.І. Багалій, М.Ф. Бі-
ляшівський, М.С. Грушевський, П.П. Єфімен-
ко, В.С. Іконников, Я.Д. Ісаєвич, Ю.Ю. Кон-
дуфор, А.Ю. Кримський, І.П. Крип’якевич,
І.Ф. Курас, О.І. Левицький, П.Т. Тронько,
К.В. Харлампович, Д.І. Яворницький; члени-
ко респонденти І.І. Артеменко, С.М. Бібиков,
І.О. Гуржій, М.Н. Петровський, Л.М. Славін,
П.С. Сохань, Ф.П. Шевченко, С.В. Юшков
та багато інших учених. Плідно працювали
правознавці академіки Б.М. Бабій, М.П. Ва-
силенко, О.М. Гуляєв, Б.О. Кістяківський,
В.М. Корецький, І.О. Малиновський, Ф.В. Та-
рановський, члени-кореспонденти М.О. Макси-
мейко, В.П. Маслов, П.О. Недбайло, В.Ф. По-
го рілко, В.В. Цвєтков. Помітний слід в історії
вітчизняної філософської думки залишили
академіки О.М. Гіляров, П.В. Копнін, В.І. Ку-
ценко, М.Е. Омеляновський, В.І. Шинкарук,
чл.-кор. Д.Х. Острянин. Значний внесок у
розвиток вітчизняної політичної науки, істо-
рії політичної думки в Україні зробив акаде-
мік Ю.А. Левенець.
На сучасному етапі науковий доробок
Відділення примножується плідною працею
істориків академіків В.А. Смолія, В.М. Лит-
вина, членів-кореспондентів Г.В. Боряка,
В.М. Даниленка, Л.А. Дубровіної, В.Ф. Ко-
лесника, М.Ф. Котляра, О.П. Реєнта, В.Ф. Сол-
датенка, О.П. Толочка; археологів акад. П.П. То-
лочка, членів-кореспондентів В.Д. Барана,
Г.Ю. Іва кіна, С.Д. Крижицького, О.П. Моці,
В.П. Чабая; філософів академіків М.В. Попо-
вича, В.Г. Кременя, Л.В. Губерського, А.Є. Кон-
верського, членів-кореспондентів В.П. Ан-
друщенка, В.С. Пазенка, О.О. Слюсаренко;
правознавців академіків Ю.С. Шемшученка,
В.Я. Тація, членів-кореспондентів О.Л. Копи-
ленка, В.Ф. Опришка, В.І. Семчика, В.Ф. Сі-
ренка, В.М. Шаповала.
Значні здобутки мають соціологи акаде-
міки В.М. Ворона, В.С. Бакіров, члени-ко-
респонденти М.О. Шульга, Л.В. Сохань;
політологи акад. Ю.А. Левенець, члени-ко-
респонденти М.І. Михальченко. В.Б. Євтух.
Члени делегації УРСР на першій сесії Генеральної Асамблеї ООН. Зліва направо:
чл.-кор. М.Н. Петровський, О.Д. Война, В.Я. Тарасенко, М.П. Бажан (з 1951 р. — акад.),
акад. Д.3. Мануїльський. Лондон, 1946 р.
105ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2013, № 11
ПОДІЇ
Ефективно розвиваються під керівництвом
акад. О.С. Онищенка культурологічні та сла-
вістичні студії. Важливим і перспективним
дослідницьким напрямом є соціальні кому-
нікації, де провідну роль відіграє чл.-кор.
М.М. Романюк.
У радянський період унікальним на тере-
нах СРСР став проект «Історія міст і сіл
Української РСР» (у 26 т.). Це фундамен-
тальне видання, підготовлене на базі Інсти-
туту історії АН УРСР за участю понад
100 тис. осіб під керівництвом П.Т. Тронька
(з 1978 р. — акад.), у 1976 р. було удостоєне
Державної премії СРСР у галузі науки і
техніки.
У 1980 р. вчені Академії чл.-кор. (з 1985 р. —
акад.) Ю.Ю. Кондуфор, П.С. Сохань (з 1985 р. —
чл.-кор.), А.В. Лихолат, Г.Я. Сергієнко,
М.Н. Лещенко, П.П. Гудзенко, В.О. Голобу-
цький, І.І. Артеменко (з 1982 р. — чл.-кор.),
Ф.Є. Лось були удостоєні Державної премії
УРСР в галузі науки і техніки за перше у
повоєнні десятиліття багатотомне видання
«Історія Української РСР» (у 8 т., 10 кн.).
Залишаючись помітними пам’ятками істо-
ричної думки другої половини ХХ ст., оби-
дві згадані багатотомні праці завдяки ве-
личезному обсягу фактичного матеріалу,
впровадженого у науковий обіг, донині не
втратили свого довідкового значення.
Ефективно працювали історики науки і
техніки, очолювані акад. Й.З. Штокалом.
Чотиритомна «Історія вітчизняної матема-
тики» (1966–1970) здобула нагороду Між-
народної академії історії науки. Залишили
слід в історії науки і техніки двотомна «Істо-
рія технічного розвитку вугільної промисло-
вості Донбасу» (1969), узагальнюючі праці
з історії електрозварювання, біології, геоло-
гії, хімії, матеріалознавства тощо.
Археологічні дослідження ознаменували-
ся важливими науковими відкриттями, які
дозволили по-новому висвітлити історію і
культуру населення сучасної території
Украї ни від епохи палеоліту до пізнього се-
редньовіччя. Відкриття та ретельне вивчення
слов’янських пам’яток середини І тис. н.е. —
бази, на якій склалася давньоруська культу-
ра, — дало змогу отримати цінні дані для роз-
роблення питань ґенези й розвитку давньо-
руських міст та їх соціально-еко но мічної
структури, економічних передумов виник-
нення Київської Русі, інших проблем серед-
ньовічної та ранньомодерної доби. Новими
відкриттями збагатили науку археологічні
дослідження в Києві. У 1971 р. у скіфському
кургані Товста Могила українським архео-
логом Б.М. Мозолевським знайдено золоту
пектораль IV ст. до н.е. — справжній шедевр
стародавнього ювелірного мистецтва.
Визнанням високих заслуг академічної
археології стало присудження у 1977 р. уче-
ним Академії чл.-кор. С.М. Бібикову, чл.-кор.
Л.М. Славіну (посмертно), Д.Я. Телегіну,
О.І. Тереножкіну, В.А. Ільїнській, М.П. Кучері,
Засідання Головної редакційної колегії «Історії міст
і сіл Української РСР», ученої ради Інституту історії
АН УРСР, наукової ради Головної редакції Української
радянської енциклопедії і Колегії Головного архівного
управління при Раді Міністрів УРСР, присвячене
підсумкам видання 26-томної «Історії міст і сіл
Української РСР». Київ, 15 вересня 1975 р.
106 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2013, № 11
ПОДІЇ
С.С. Березанській, О.Г. Шапошниковій,
В.Й. Довженку Державної премії УРСР у
галузі науки і техніки за тритомну синтетич-
ну працю «Археологія Української РСР».
Відзначення 1500-літнього ювілею Києва
стало потужним поштовхом до розширення
києвознавчих досліджень. У 1983 р. П.П. То-
лочко (з 1990 р. — акад.), С.О.Висоцький,
Я.Є. Боровський, С.Р. Кілієвич, Г.Ю. Івакін (з
2009 р. — чл.-кор.), І.І. Мовчан, М.А. Сагай-
дак, В.О. Харламов були удостоєні Держав-
ної премії УРСР у галузі науки і техніки за
цикл праць з історії середньовічного Києва.
Серйозним кроком у розвитку філософсь-
ких досліджень стала публікація зібрання тво-
рів видатного філософа-гуманіста XVIII ст.
Г.С. Сковороди, започаткування вивчення
філософської спадщини професорів Києво-
Могилянської академії, яка є унікальним
явищем в історії української духовної куль-
тури. Українські філософи почали ефектив-
но розробляти проблеми етики, естетики,
культурології, філософські питання приро-
дознавства. Систематично вивчалася спад-
щина Ф. Прокоповича, здійснено наукове
опрацювання і підготовку до видання його
філософських праць у трьох томах. Науко-
вою школою академіків Копніна — Шинка-
рука було закладено основи філософського
вивчення проблем людини, світогляду, логі-
ки та методології наукового пізнання.
У 1982 р. вчені Академії акад. В.І. Шинка-
рук, В.П. Іванов, В.Г. Табачковський, М.О. Бу-
латов отримали Державну премію УРСР у
галузі науки і техніки за цикл праць «Світо-
глядні проблеми матеріалістичної діалектики
і методологія соціального пізнання».
Учені-юристи брали активну участь у під-
готовці цивільного, цивільно-про це су аль-
ного, кримінального, кримінально-про це су-
ального кодексів УРСР, інших кодифікацій-
них норм, розробляли питання правового
регулювання господарських відносин. З’я-
вився ряд цікавих праць у галузі міжна-
родного права. У 1977–1978 рр. Інститут
держави і права АН УРСР узяв активну
участь у підготовці проекту Конституції
УРСР. У 1981 р. вчені Академії академік
Б.М. Бабій, В.Є. Бражников, В.В. Мрига,
А.П. Таранов, В.М. Терлецький (посмертно)
стали лауреатами Державної премії УРСР у
галузі науки і техніки за монографію «Істо-
рія держави і права Української РСР». Ваго-
мі дослідження і цікаві наукові проекти здій-
Співробітники Інституту археології АН УРСР оглядають речі, знайдені під час
розкопок кургану Товста Могила біля м. Орджонікідзе Дніпропетровської обл.
В центрі — Б.М. Мозолевський із золотою пектораллю. Київ, 1977 р.
107ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2013, № 11
ПОДІЇ
снювалися й іншими установами соціогума-
нітарного про філю.
Зі здобуттям Україною незалежності у
1991 р. перед академічною соціогуманіта-
ристикою постало завдання першорядної
ваги щодо фундаментального, з урахуван-
ням новітніх методологічних підходів та
здобутків вітчизняної і зарубіжної україніс-
тики, осмислення історичного досвіду укра-
їнського народу, його державницьких і куль-
турних традицій, особливостей формування
та утвердження національної ідеї, консолі-
дації української нації, її боротьби за дер-
жавницьке самоствердження, повноправну
інтеграцію до європейського і світового
співтовариства.
Успішне вирішення цього важливого зав-
дання безпосередньо залежало насамперед
від кардинального оновлення інституційної
бази соціогуманітарних досліджень. Як ре-
зультат цілеспрямованих зусиль Президії
Академії та її президента акад. Б.Є. Патона,
склад наукових установ у сфері соціогума-
нітарних наук суттєво поповнився. Зокре-
ма, наприкінці 80-х — на початку 90-х років
ХХ ст. з’явилася низка нових установ у скла-
ді Відділення історії, філософії та права Ака-
демії: Інститут соціології АН УРСР (створе-
ний у 1990 р. на базі соціологічних підрозді-
лів Інституту філософії АН УРСР), Центр
пам’яткознавства АН УРСР і Українського
товариства охорони пам’яток історії та куль-
тури (1991), Відділення релігієзнавства Ін-
ституту філософії АН УРСР (1991), Інсти-
тут національних відносин і політології АН
України (1991, з 1997 р. — Інститут політич-
них і етнонаціональних досліджень, якому в
2005 р. присвоєно ім’я його засновника ака-
деміка І.Ф. Кураса) та інші установи.
Відбулися й інші структурні зміни, які ві-
добразили пріоритетність нових дослід-
ницьких напрямів. Так, у 1990 р. Інститут
історії АН УРСР було перейменовано на Ін-
ститут історії України АН УРСР — з ураху-
ванням того, що в умовах духовного онов-
лення українського суспільства ця установа
розгорнула комплексне вивчення історич-
ного минулого України. Того ж року істо-
рико-археологічний заповідник «Ольвія»
було відокремлено від Інституту археології
АН УРСР та перетворено на самостійну уста-
нову. У лютому 1992 р. на базі Відділу антич-
ної та середньовічної археології Криму Ін-
ституту археології АН України ство рено
Кримський філіал Інституту археоло гії АН
України. В 1993 р. Інститут суспільних наук
АН України було реорганізовано в Інс титут
українознавства АН України з присвоєнням
йому імені академіка І.П. Кри п’я ке вича.
Сьогодні Відділення є найбільшим за
кількістю наукових установ та чисельністю
співробітників у Секції суспільних і гума-
нітарних наук НАН України. Станом на по-
чаток 2013 р. до складу Відділення входять
22 установи, в яких працює 3071 особа, в
тому числі 1410 наукових працівників, з
яких 194 доктори і 686 кандидатів наук.
Списковий склад членів Відділення нині
Президент України Л.М. Кравчук складає присягу
на Конституції України і Пересопницькому Євангелії,
яке зберігається в Національній бібліотеці України
імені В.І. Вернадського. Київ, 1991 р.
108 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2013, № 11
ПОДІЇ
налічує 12 дійсних членів та 26 членів-ко-
респондентів НАН України.
Бюро Відділення спрямовує діяльність
установ на відпрацювання комплексної про-
грами поступу українського суспільства у
ХХІ ст. Учені Відділення наполегливо аналі-
зують новітні тенденції і явища сучасного
суспільно-політичного, соціально-еко но міч-
ного та культурного життя, розробляють
стратегічні прогнози, концептуальні моделі
та алгоритми розв’язання завдань у розвитку
політико-правової системи, державного уп-
равління, освіти, науки та культури. Саме в
працях науковців Відділення комплексно і
якнайповніше обґрунтовано ідеї піднесення
ролі соціогуманітарних чинників у всіх сферах
життєдіяльності українського суспільст ва,
культурного прогресу як визначаль ного рушія
інноваційного поступу України у ХХІ ст.
Новітні досягнення в галузі історичної
науки пов’язані, насамперед, з виходом на
принципово новий рівень концептуального
осягнення вітчизняного минулого, що є
основою формування сучасної культури іс-
торичного мислення, його деміфологізації.
Провідними установами історичного профі-
лю у Відділенні є Інститут історії України
НАН України, очолюваний акад. В.А. Смо-
лієм, та Інститут археології НАН України
під керівництвом акад. П.П. Толочка. Спіль-
ними зусиллями цих інститутів вироблено
сучасну наукову концепцію історії України
від давнини до сучасності. Значний ком-
плекс наукових досліджень та заходів з охо-
рони багатої історико-археологічної спад-
щини Півдня України здійснюють Крим-
ський філіал Інституту археології НАН
України, очолюваний чл.-кор. В.П. Чабаєм,
Національний історико-археологічний за-
повідник «Ольвія» (директор — Г.С. Лисі-
кова) та найстаріша за часом заснування
(1825 р.) музейна установа України — Одесь-
кий археологічний музей НАН України
(директор — д.і.н. І.В. Бруяко).
В установах історичного профілю Відді-
лення розробляються теоретичні й методич-
ні проблеми археографії та джерелознавства,
здійснюється виявлення, опрацювання та
публікація писемних пам’яток вітчизняної
історико-культурної спадщини, дослідження
проблем повернення в Україну документів і
пам’яток, що становлять історико-культурне
і духовне надбання українського народу, ви-
дання зарубіжних джерел з історії соціально-
економічного та суспільно-полі тич ного роз-
витку, міжнародних зв’язків Ук раїни.
Створена у 2011 р. на базі Інституту євро-
пейських досліджень НАН України Держав-
на установа «Інститут всесвітньої історії
НАН України» під керівництвом д.і.н. А.І. Куд-
ряченка успішно розгорнула ком плексні
дослідження проблем динаміки все світньо-
іс торичного процесу, історичних зв’яз ків Ук-
раїни з країнами і народами світу, актуалізації
та впровадження передового світового ци-
вілізаційного досвіду у прак тику суспільно-
по літичного і культурного життя України.
Науково-методичні та прикладні проблеми
пам’яткоохоронної роботи опрацьовує Центр
пам’яткознавства НАН України і Ук раїн сько го
товариства охорони пам’яток історії та куль-
тури (директор — к.і.н. О.М. Титова).
Багатопрофільністю досліджень історико-
культурної спадщини як фактора формуван-
ня національної свідомості, проблем теорії
та історії української культури, суспільно-
політичних та національно-ви звольних ру-
хів на Західних землях України в контексті
загальноукраїнських і європейських со ці-
аль но-економічних, політич них, культурних
та етноконфесійних процесів від значається
Інститут україно знавства ім. І. Крип’якевича
НАН України у Львові, очолюваний д.і.н.
М.Р. Литвином.
Інститут політичних і етнонаціональних
досліджень НАН України, який у різний час
успішно очолювали академіки І.Ф. Курас та
Ю.А. Левенець, всебічно опрацьовує проб-
леми суспільно-політичного та етнонаціо-
нального розвитку України в контексті гео-
політичних змін, модернізаційних та глоба-
лізаційних процесів ХХ — поч. ХХІ ст.
Важливу роль у теоретичному обґрунту-
ванні і практичному забезпеченні розвитку
української правової системи, вдосконален-
ні вітчизняного законодавства відіграють
109ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2013, № 11
ПОДІЇ
дослідження Інституту держави і права
ім. В.М. Корецького НАН України (ди-
ректор — акад. Ю.С. Шемшученко) — про-
відної науково-дослідної установи юридич-
ного про філю в Україні. Ефективно працює
створений Інститутом Київський універси-
тет права НАН України (ректор — к.ю.н.
Ю.Л. Бошицький).
В умовах динамічних трансформаційних
змін, які відбуваються в Україні, особливого
значення набуло вивчення стану та напря-
мів соціальної еволюції сучасного україн-
ського суспільства. Ці проблеми під керів-
ництвом акад. В.М. Ворони плідно дослі-
джує Інститут соціології НАН України —
продовжувач давніх традицій української
соціологічної науки.
Вагоме значення мають новітні напрацю-
вання, що здійснюються в Інституті філо софії
ім. Г.С. Сковороди НАН України під ке-
рівництвом акад. М.В. Поповича. Вони спря-
мовані на філософське осмислення сучасного
світу, буття в ньому українського народу, опа-
нування національного духовного досвіду, ін-
тегрування в життя сучасного суспільства
духовних надбань минулих поколінь.
Центр гуманітарної освіти НАН України
(директор — д.філос.н. В.А. Рижко) резуль-
тативно поєднує підготовку аспірантів
установ НАН України з філософських дис-
циплін з оригінальними дослідженнями в
галузі постнекласичних методологій та гу-
манітарної експертизи.
Проблеми релігії і церкви, етноконфесій-
них відносин в Україні та їх гармонізації
успішно розв’язує профільний науковий під-
розділ — Відділення релігієзнавства Інститу-
ту філософії ім. Г.С. Сковороди НАН Ук раїни
під керівництвом д.філос.н. А.М. Колодного.
Здійснюються комплексні міждисциплі-
нарні дослідження історії та культури країн
Сходу, сучасного соціально-економічного
розвитку країн та регіонів Сходу, історич-
них, мовних і культурних зв’язків між Украї-
ною та народами Сходу, а також історії укра-
їнського сходознавства. Спеціальна увага
приділяється дослідженню історії та культу-
ри народів Криму, їхніх зв’язків з цивілізаці-
ями Сходу, проблемам сучасного розвитку
кримськотатарського та інших народів Кри-
му, питанням збереження їхньої самобутно-
сті та інтеграції в українське су спільство.
Важливу роль у задоволенні зростаючих
культурно-інформаційних потреб україн-
ського соціуму, формуванні в Україні су-
спільства знань відіграють Національна біб-
ліотека України ім. В.І. Вернадського та
Львів ська національна наукова бібліотека
України ім. В. Стефаника, які в останні де-
сятиріччя перетворилися на потужні на у-
ково-ін фор ма ційні комплекси.
Національна бібліотека України ім. В.І. Вер-
надського, діяльністю якої довгий час керував
акад. О.С. Онищенко (нині Бібліотеку очолює
к.і.н. В.І. Попик), за обсягом фондів, що скла-
дає 15,2 млн одиниць зберігання, належить до
числа найбільших бібліотек світу. НБУВ має
найповніше в державі зібрання па м’яток сло-
в’янської писемності та рукописних книг, ар-
хіви та книжкові колекції видатних діячів
ук раїнської і світової науки та культури.
«Атлас історії України» — видання, підготовлене
в 2012 р. за участі фахівців академічних інститутів
історії України та археології (голова редколегії —
акад. В.А. Смолій). Атлас є першою систематизова-
ною збіркою майже 150 карт, яка охоплює історію
України від кам’яного віку до сьогодення
110 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2013, № 11
ПОДІЇ
Львівська національна наукова бібліо-
тека України ім. В. Стефаника, яку очолює
чл.-кор. М.М. Романюк, є найбільшою
кни гозбірнею західного регіону України,
науково-інфор ма ційним та дослідницьким
центром загальнонаціонального значення.
У її фондах, які нараховують понад 8,5 млн
одиниць зберігання, міститься найбагатша
у світі колекція україніки, зокрема україн-
ської та зарубіжної пе ріодики XIX — пер-
шої половини XX ст., унікальні колекції
творів українського і світо вого мистецтва,
рукописів XIII–XX ст.
Показовим для наукового, суспільно-по-
літичного та культурного життя України
впродовж останнього десятиріччя стало
стрімке піднесення академічної словниково-
енциклопедичної справи. Важливим кроком
на цьому шляху стало утворення в 2005 р. на
базі Координаційного бюро Енциклопедії су-
часної України НАН України Інституту ен-
циклопедичних досліджень НАН України
(директор — к.ф.н. М.Г. Железняк) — устано-
ви, яка аналізує та узагальнює світовий і на-
ціональний досвід енциклопедичної справи,
розробляє науково-методичні засади укла-
дання енциклопедичних видань різного типу,
координує підготовку цих видань в Україні.
Особливе місце в діяльності Відділення
посіла підготовка концептуальних та про-
гностичних матеріалів загальнонаціональ-
ного, державного значення. Провідні вчені
Відділення розробили проекти Концепції
здійснення політичної реформи, Концепції і
Програми розвитку гуманітарної сфери,
Концепції етнонаціонального розвитку Ук-
раїни, спільно з Держкомтелерадіо України —
проекту Концепції державної інформацій-
ної політики. Відділення взяло активну
участь у підготовці Національних доповідей
НАН України «Соціально-економічний стан
Ук раїни: наслідки для народу та держави»,
«Новий курс: реформи в Україні. 2010–2015»,
Київські глаголичні листки (ІХ–Х ст.) — одна з найдавніших глаголичних пам’яток старослов’янської писемності,
що зберігаються у фондах НБУВ. Зліва направо: листки 1, 3, 7 зворот
Апостол. — Львів: друкарня Івана Федорова, 1574 р.
З фондів ЛННБ ім. В. Стефаника
111ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2013, № 11
ПОДІЇ
«Національний суверенітет України в умо-
вах глобалізації», у розробленні проекту
Концепції гуманітарного розвитку України
на період до 2020 року.
Важливим внеском у піднесення гумані-
тарної науки і культури стало створення
фундаментальних багатотомних узагальню-
ючих праць та джерельних видань з історії
та культури України. Зокрема, видано «Дав-
ню історію України» у 3 т., серію «Україна
крізь віки» у 15 т., «Історію українського
козацтва» у 2 т., «Історію українського се-
лянства» у 2 т., «Україна і Росія в історичній
ретроспективі» у 3 т., «Політичну історію
України. ХХ століття» у 6 т. Вийшли друком
«Юридична енциклопедія» у 6 т., «Україн-
ська дипломатична енциклопедія» в 2 т.,
«Великий юридичний енциклопедичний
словник», «Антологія української юридич-
ної думки» в 10 т. Опубліковано «Історію
Львова» у 3 т., історико-біографічний енци-
клопедичний довідник «Київ».
Завершено роботу щодо реалізації загаль-
ноакадемічного проекту видання серії «Ви-
брані наукові праці академіка В.І. Вернад-
ського» у 10 т., 16 кн. до 150-річного ювілею
видатного вченого. Видано 9 томів «Енци-
клопедії історії України», 13 томів «Енци-
клопедії сучасної України», 88 книг науково-
документальної серії «Реабілітовані істо-
рією», 9 томів у 12 книгах серії «Історія
На ціональної академії наук України», які
охоплюють період 1918–1955 рр., 16 томів
серії «Рукописна та книжкова спадщина
Ук раїни: Археографічні дослідження уні-
кальних архівних та бібліотечних фондів».
Здійснюється підготовка і видання інших
багатотомних праць: «Звід пам’яток істо-
рії та культури України» у 28 т., творів
М.С. Грушевського у 50 т., творів Д.І. Явор-
ницького у 20 т., «Архів Коша Нової Запо-
розької Січі» в 30 т., «Український Дипло-
матарій ХVІ–ХVІІІ ст. Універсали та листи
українських гетьманів і полковників» в
25 т., «Джерела з історії Південної України
ХVІІІ–ХХ ст.» у 30 т., «Усна історія Степо-
вої України» у 20 т.
На виконання Указу Президента України
від 02.01.2013 № 1/2013 «Про Велику укра-
їнську енциклопедію» та відповідних рішень
Президії НАН України за активної участі
установ Відділення розпочалася робота над
Під час спільного засідання вчених рад академічних інститутів держави і права ім. В.М. Корецького, політичних
і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса, історії України, присвяченого обговоренню проекту Національної
доповіді НАН України «Новий курс: реформи в Україні. 2010–2015». Зліва направо: академік-секретар Відді-
лення акад. О.С. Онищенко, віце-президент НАН України, голова Секції суспільних і гуманітарних наук НАН
України акад. В.М. Геєць, директор ІДП ім. В.М. Корецького НАН України акад. Ю.С. Шемшученко, директор
ІПіЕНД ім. І.Ф. Кураса НАН України акад. Ю.А. Левенець. Київ, 28 січня 2010 р.
112 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2013, № 11
ПОДІЇ
реалізацією фундаментального академічно-
го науково-видавничого проекту щодо ство-
рення багатотомної Великої української ен-
циклопедії.
Інститут соціології НАН України щоріч-
но здійснює національний соціологічний
моніторинг, результати якого знаходять
узагальнення у виданнях серії «Українське
суспільство. Соціологічний моніторинг».
Інститут бере участь у масштабному міжна-
родному соціологічному проекті «Єв ро-
пейське соціальне дослідження», підсумки
якого публікуються у виданнях серії «Тен-
денції соціальних змін в Україні та Європі:
за результатами Європейського соціально-
го дослідження».
Загалом установи Відділення видають
щорічно до 150 монографій загальним обся-
гом близько 3,5 тис. обл.-вид. арк., зокрема
до 20 монографій і збірників обсягом близь-
ко 500 обл.-вид. арк. за кордоном, понад 160
підручників, довідників, видань науково-
популярної літератури, до 20 брошур, реко-
мендацій, методик, до 5 тис. статей (у тому
числі близько 400 — за кордоном), 18 науко-
вих журналів і близько 40 видань, що продо-
вжуються, — щорічників, альманахів, науко-
вих записок, збірників.
Відділення та його установи здійснюють
копітку роботу з координації фундамен-
тальних і прикладних досліджень, визна-
чення наукових пріоритетів, перспективних
наукових завдань і науково-методичних
підходів до їх розв’язання. На базі установ
Відділення діють Інформаційно-бібліотечна
рада НАН України, Український національ-
ний комітет візантиністів, Український ко-
мітет славістів, Український національний
комітет з вивчення країн Центральної і
Півден но-Східної Європи, Археографічна
комісія НАН України, Комісія НАН Украї-
ни з наукової спадщини академіка В.І. Вер-
надського, Комісія НАН України з вивчен-
ня українсько-польських історичних та
культурних зв’язків, Комісія з вивчення іс-
торії українського права, Українсько-ру-
мун ська комісія з історії, археології, етно-
логії та фольклористики. Установи Від-
ділення відіграють визначальну роль у
діяльності Українського філософського то-
вариства, Української асоціації політологів,
Соціологічної асоціації України, Націо-
нальної спілки краєзнавців України, Укра-
їнського біографічного товариства, Ук ра-
їнської асоціації релігієзнавців, низки спе-
ціальних галузевих наукових товариств.
Важливе місце в діяльності Відділення на-
лежить співробітництву з галузевими акаде-
міями, міністерствами і відомствами, науко-
вими товариствами, що дає змогу ефективно
об’єднувати навколо Відділення інтелектуаль-
ний потенціал відомчої та університетської
науки, здійснювати координацію на укових
досліджень. Особливого розвитку набула
творча співпраця з національними академія-
ми правових та педагогічних наук України,
Національним інститутом стратегічних до-
сліджень, профільними комітетами та Інсти-
тутом законодавства Верховної Ради Украї-
ни, міністерствами освіти і науки, культури,
закордонних справ, Державною архівною
службою України, Товариством «Знан ня»
«Вибрані наукові праці академіка В.І. Вернадського»
у 10 т., 16 кн. Установами Відділення підготовлено та
видано у 2011–2012 рр. 1-й том «Володимир Іванович
Вернадський і Україна. У двох книгах», 2-й том «Во-
лодимир Іванович Вернадський. Листування з україн-
ськими вченими. У двох книгах», 9-й том «Володимир
Іванович Вернадський. Щоденники (1917–1921)»,
10-й том «Бібліографія праць В.І. Вернадського.
Література про життя та діяльність»
113ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2013, № 11
ПОДІЇ
України, Українським товариством охорони
пам’яток історії та культури.
Академічні соціогуманітарні інститути
чимало уваги приділяють впровадженню
теоретичних досягнень у практику освіти і
культури. Зокрема, у складі Відділення
успішно функціонує Київський університет
права НАН України, при Інституті філософії
ім. Г.С. Сковороди НАН України діє Вища
школа філософії, при Інституті соціології
НАН України — Вища школа соціології.
Стрімке піднесення соціально-гума ні тар-
них досліджень у НАН України створило
умови для значного розширення співпраці
з провідними зарубіжними науковими та
освітніми інституціями і культурологічни-
ми центрами, інтенсивнішого залучення
установ Відділення до міжнародної науко-
вої кооперації. Помітне місце в міжнародній
спів праці установ Відділення посідає спів-
робітництво у межах Міжнародної асоціації
академій наук (МААН). Установи Відділен-
ня беруть активну участь у щорічних спіль-
них конкурсах НАН України і Російського
гуманітарного наукового фонду (РГНФ),
започаткованих за сприяння МААН. Також
під егідою МААН працює Асоціація істо-
ричних інститутів країн СНД, створена вна-
слідок співпраці Інституту історії України
НАН України з Інститутом загальної істо-
рії РАН. Національна бібліотека України
ім. В.І. Вернадського забезпечує діяльність
Ради директорів наукових бібліотек та ін-
формаційних центрів академій наук — чле-
нів МААН. Від ділення здійснює функції
координатора спів праці НАН України з
Міжнародним союзом академій наук (Un-
ion Academique Internationale — Interna-
tional Union of Academies, UAI-IUA). Зокре-
ма, представники Відділення беруть участь
у засіданнях Ге неральних асамблей Союзу,
роботі його комітетів соціогуманітарного
профілю.
Провідні вчені Відділення входять до
складу авторитетних зарубіжних наукових
організацій. Зокрема, акад. В.Г. Кремень є
іноземним членом Російської академії освіти;
акад. О.С. Онищенко — членом Європейської
Під час урочистостей з нагоди 17-ї річниці заснування Київського університету права
НАН України. У центрі стоїть — ректор Університету проф. Ю.Л. Бошицький, справа
від нього — директор Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
акад. Ю.С. Шемшученко. Київ, грудень 2012 р.
114 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2013, № 11
ПОДІЇ
академії наук, мистецтв і літератури, інозем-
ним членом Македонської академії наук і
мистецтв; акад. М.В. Попович — членом
Міжнародної академії філософії (Єреван —
Амстердам — Берклі); акад. В.Я. Тацій — чле-
ном Міжнародної асоціації кримінального
права (Париж); акад. П.П. Толочко — іно-
земним членом Російської академії наук,
членом-кореспондентом Німецького архео-
логічного інституту (Берлін), членом Ака-
демії Європи (Лондон); акад. Ю.С. Шем-
шученко — іноземним членом РАН, чле-
ном-кореспондентом Міжнародної академії
по рівняльного права (Гаага), Міжнародної
академії астронавтики (Стокгольм — Париж);
чл.-кор. В.Д. Баран — членом-корес пон-
ден том Німецького археологічного інсти-
туту; чл.-кор. М.Ф. Котляр — іноземним
членом Польсь кого нумізматичного това-
риства (Варшава).
Велике значення у діяльності Відділення
має організація представницьких наукових
форумів, конференцій, круглих столів. Спіль-
но з Українським комітетом славістів Відді-
лення надає всебічне сприяння у підготовці
та проведенні міжнародних з’їздів славістів.
Зокрема, у роботі ювілейного ХV з’їзду, який
відбувся у серпні 2013 р. у Мінську, взяла
участь делегація НАН України, у складі якої
були провідні учені Відділення. Значний су-
спільний резонанс отримало щорічне прове-
дення представницьких наукових конферен-
цій до Дня Конституції та річниць незалеж-
ності України, Дня слов’янської писемності
і культури; Сходознавчих читань, Курасівсь-
ких читань, Наукових читань імені академіка
Я.Д. Ісаєвича, Біографічних читань па м’яті
В.С. Чишка; міжнародних конференцій з біб-
ліотечної та інформаційної справи.
Ряд провідних учених Відділення стали
лауреатами Державної премії України в га-
лузі науки і техніки: В.Д. Баран (з 1995 р. —
чл.-кор.), О.М. Приходнюк, Д.Н. Козак,
Є.В. Максимов, Б.В. Магомедов, С.П. Пач-
Голова Верховної Ради України акад. В.М. Литвин, Президент Національної
Ради Республіки Австрія Барбара Праммер, академік-секретар ВІФП
НАН України акад. О.С. Онищенко на презентації книжково-інфор-
маційної виставки «Україна — Австрія: культурні взаємодії» у НБУВ.
Київ, 5 жовтня 2011 р.
115ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2013, № 11
ПОДІЇ
кова, Р.В. Терпиловський, А.Т. Сміленко
(1991 р., за монографію «Слов’яни Півден-
но-Східної Європи у переддержавний пе-
ріод»); іноземний член Академії О.Й. Прі-
цак (1993 р., за цикл праць «Україна і
Схід»); акад. І.Ф. Курас, чл.-кор. В.М. Литвин
(з 2003 р. — акад.), М.Ф. Дмитрієнко (1999 р.,
за серію монографій «Українська фалерис-
тика та боністика» (у співавторстві з Д.В. Та-
бачником)); акад. В.А. Смолій, чл.-кор.
О.П. Реєнт, чл.-кор. М.Ф. Котляр, С.В. Куль-
чицький, В.М. Даниленко (з 2003 р. —
чл.-кор.), О.В. Русіна, О.П. Толочко (з 2009 р. —
чл.-кор.), чл.-кор. В.Д. Баран (2001 р., за
цикл праць «Україна крізь віки»); акад.
П.П. Толочко, чл.-кор. С.Д. Крижицький,
Д.Н. Козак, О.П. Моця (з 2003 р. — чл.-кор.),
В.Ю. Мурзін, Г.Ю. Івакін (з 2009 р. —
чл.-кор.), А.С. Русяєва, В.В. Отрощенко,
В.О. Круц (2002 р., за цикл праць «Давня іс-
торія України» та «Етнічна історія давньої
України»); академіки В.Я. Тацій, Ю.С. Шем-
шученко, чл.-кор. В.Ф. Погорілко, чл.-кор.
В.І. Семчик, В.П. Нагребельний, В.Н. Дени-
сов, І.Б. Усенко, О.М. Мироненко, В.П. Гор-
батенко, М.П. Зяблюк (2004 р., за багато-
томну наукову працю «Юридична енцикло-
педія»); акад. В.Г. Кремень (2005 р., за
6-томне видання «Енциклопедія етнокуль-
турознавства» (у співавторстві)); акад.
О.С. Онищенко, Л.Й. Костенко (2008 р., за
роботу «Фізичні методи і комп’ютерні засоби
реєстрації, зберігання і використання вели-
ких обсягів інформації» (у співавторстві)).
Напрацювання установ Відділення, роз-
будований ними впродовж багатьох років
потужний потенціал української соціогума-
нітаристики дають змогу успішно роз в’я-
зувати важливі наукові проблеми та завдан-
ня загальнонаціонального, державного рів-
ня. У довгостроковій перспективі провідним
напрямом наукового пошуку Відділення ста-
нуть дослідження по літико-правових, со ціо-
культурних та історичних аспектів всебічної
Лауреати Державної премії України в галузі науки і техніки 2004 р. з президентом НАН України акад. Б.Є. Патоном,
міністром освіти і науки України С.М. Ніколаєнком, президентом Академії педагогічних наук України
акад. В.Г. Кременем. Київ, 2005 р.
116 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2013, № 11
ПОДІЇ
модернізації держави і суспільства в Україні,
вивчення характеру взаємовідносин у тріаді
«особа — суспільство — держава» як одного з
головних індикаторів розвитку країни та її
соціуму, розроблення системних пропозицій
щодо державної політики сприяння розвит-
ку громадянського суспільства, оптимізації
його відносин з державою.
У центрі уваги перебуватимуть також про-
блеми прогнозування динаміки політичних,
соціальних змін і суспільної свідомо сті; за-
вдання утвердження національної ідеї і грома-
дянської солідарності; піднесення інтелекту-
ального і духовного потенціалу нації; пробле-
ми культурно-цивілізаційного діа логу ХХІ ст.
та інтеграції України у світове співтовариство.
Особливого значення набуває вивчення
шляхів консолідації українського суспіль-
ства, формування нового рівня світоглядної,
політичної, управлінської культури грома-
дян України; захисту прав та інтересів лю-
дини; гармонізації міжетнічних і міжконфе-
сійних відносин в Україні, безконфліктного
розв’язання мовних проблем і забезпечення
мовно-культурних потреб населення; збере-
ження етнокультурної ідентичності україн-
ців та етнічних меншин України.
Отже, Відділення історії, філософії та
права НАН України зустрічає 95-річчя
Академії вагомими здобутками та широ-
кими творчими планами. Їх реалізація й
надалі визначатиме провідну роль Відді-
лення та НАН України у комплексному до-
слідженні соціально-економічного, полі-
тичного, культурного та етнонаціонального
розвитку Ук раїни, осмисленні трансфор-
маційних процесів, що відбуваються у віт-
чизняному соціумі, виробленні стратегіч-
них прогнозів і розробленні оптимальних
моделей со ці аль но-економічного і су спіль-
но-полі тичного розвитку, науковому забез-
печенні реалізації державної політики,
спрямованої на розбудову в Україні якісно
нового суспільства постіндустріальної, ін-
формаційної доби, здатного до сприйняття і
реалізації загальнолюдських цінностей, пе-
редових моделей і стандартів цивілізацій-
ного розвитку.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-68391 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0372-6436 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T15:32:06Z |
| publishDate | 2013 |
| publisher | Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Онищенко, О.С. 2014-09-22T15:26:43Z 2014-09-22T15:26:43Z 2013 Відділення історії, філософії та права Національної академії наук України / О.С. Онищенко // Вісн. НАН України. — 2013. — № 11. — С. 101-116. — укр. 0372-6436 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/68391 uk Видавничий дім "Академперіодика" НАН України Вісник НАН України Події Відділення історії, філософії та права Національної академії наук України Article published earlier |
| spellingShingle | Відділення історії, філософії та права Національної академії наук України Онищенко, О.С. Події |
| title | Відділення історії, філософії та права Національної академії наук України |
| title_full | Відділення історії, філософії та права Національної академії наук України |
| title_fullStr | Відділення історії, філософії та права Національної академії наук України |
| title_full_unstemmed | Відділення історії, філософії та права Національної академії наук України |
| title_short | Відділення історії, філософії та права Національної академії наук України |
| title_sort | відділення історії, філософії та права національної академії наук україни |
| topic | Події |
| topic_facet | Події |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/68391 |
| work_keys_str_mv | AT oniŝenkoos víddílennâístoríífílosofíítapravanacíonalʹnoíakademíínaukukraíni |