Відділення літератури, мови та мистецтвознавства Національної академії наук України
Saved in:
| Published in: | Вісник НАН України |
|---|---|
| Date: | 2013 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2013
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/68392 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Відділення літератури, мови та мистецтвознавства Національної академії наук України / М.Г. Жулинський // Вісн. НАН України. — 2013. — № 11. — С. 117-126. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859711389529014272 |
|---|---|
| author | Жулинський, М.Г. |
| author_facet | Жулинський, М.Г. |
| citation_txt | Відділення літератури, мови та мистецтвознавства Національної академії наук України / М.Г. Жулинський // Вісн. НАН України. — 2013. — № 11. — С. 117-126. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Вісник НАН України |
| first_indexed | 2025-12-01T06:04:37Z |
| format | Article |
| fulltext |
117ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2013, № 11
М.Г. ЖУЛИНСЬКИЙ
ВІДДІЛЕННЯ ЛІТЕРАТУРИ,
МОВИ ТА МИСТЕЦТВОЗНАВСТВА
НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ НАУК УКРАЇНИ
© М.Г. Жулинський, 2013
Установи Відділення літератури, мови та
мистецтвознавства НАН України, очолюва-
ного академіком М.Г. Жулинським, спрямо-
вують свої зусилля на розв’язання пріори-
тетних завдань наукового забезпечення на-
ціонально-культурного відродження Ук раї-
ни, вивчення фундаментальних і прикладних
проблем розвитку мови, ком п’ю терної лінг-
вістики, літератури, мистецтва, етнології,
традиційно-побутової культури, об’єктивне
витлумачення різних етапів розвитку укра-
їнської духовної культури в минулому та її
нинішнього стану на початку ХХІ ст.
Плідним і різноманітним є доробок ака-
демічних літературознавців у дослідженні
проблем історії української літератури та
сучасного літературного процесу, естетики і
теорії літератури, закономірностей розвит -
ку світової літератури, у вивченні та видан-
ні творчої спадщини класиків української
літератури. Він свідчить про поглиблення
методології і суттєве розширення діапазону
літературознавчих студій. Принципове зна-
чення має розгортання нових наукових на-
прямів, пов’язаних із розширенням сфери
філологічних досліджень і входженням Ук-
раїни до світового науково-культурного
контексту: застосування новітніх методоло-
гій вивчення української літератури як ет-
нокультурного явища в контексті європей-
ської та світової культур; уведення до науко-
вого обігу маловідомих дотепер текстів і
документальних матеріалів; вивчення літе-
ратур і культури національних меншин,
української діаспори.
Провідна в Україні академічна літерату-
рознавча установа — Інститут літератури
ім. Т.Г. Шевченка НАН України, який 2011 р.
відзначив своє 85-річчя, працює під керів-
ництвом академіка НАН України М.Г. Жу-
линського над реалізацією наукових проектів
загальнонаціонального наукового та куль-
турного значення. Завершено академічне
видання літературної частини (6 томів) По-
вного зібрання творів Т.Г. Шевченка у 12 то-
мах. На виконання Указів Президента Украї-
ни й відповідних рішень Уряду підготовлено
до друку фундаментальну «Шевчен ківську
енциклопедію» в 6 томах (два з яких уже по-
бачили світ, решту буде опубліковано до
200-річ чя від дня народження Т.Г. Шевчен-
ка). Завершується робота над «Історією
української літератури» у 12 томах (перші
два томи вийдуть друком до кінця 2013 р.,
решта — упродовж 2014–2015 рр.). Протя-
гом 2012–2013 рр. видано 3 книги завер-
шального, 5-го тому «Історії української
культури», вихід 4-ї книги цього тому за-
плановано на кінець 2013 р. Основними за-
вданнями Інституту є підготовка фундамен-
таль них досліджень теоретико- й історико-
лі те ратурного плану, а також підручників,
навчальних посібників, енцик лопедій, біб-
ліографічної та іншої довідкової літерату-
рознавчої літератури, збирання, належне
збереження та опрацювання рукописної
спадщини українських письменників.
118 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2013, № 11
ПОДІЇ
В Інституті сформувалися й активно пра-
цюють визнані наукові школи з шевченко-
знавства (д.філол.н. В.Л. Смілянська), тексто-
логії (к.філол.н. С.А. Гальченко та к.філол.н.
Г.М. Бурлака), компаративістики (акад. Д.С. На-
ливайко), давньої української літератури
(чл.-кор. М.М. Сулима), новітньої україн-
ської літератури (акад. М.Г. Жулинський),
теорії літератури (чл.-кор. Т.І. Гундорова).
Праці вчених Інституту, видані в останні
роки, здобули широке визнання наукової
громадськості не лише в Україні, а й за її
межами. Так, монографії Д.В. Стуса «Василь
Стус. Життя як творчість» і О.Є. Пахльов-
ської «Ave, Europa!» удостоєно Національної
премії України ім. Т.Г. Шевченка; Повне зіб-
рання творів Григорія Сковороди — премії
НАН України ім. І.Я. Франка; праці І.В. Арен-
даренко «По дорозі й назустріч», Н.І. Гаври-
люк «Український поліметричний вірш»,
Н.М. Сквіри «Проблеми поетики другого
тому «Мертвих душ» Миколи Гоголя» здо-
були премії НАН України для молодих уче-
них. Низку видань Інституту відзначено на
представницьких загальнонаціональних і
міжнародних книжкових форумах, зокрема,
альбом «Володимир Винниченко — худож-
ник», «Бібліотека Івана Франка: науковий
опис: у 4 т. Т. 1», колективна монографія
«Національні варіанти літературної компа-
ративістики», «Антологія сучасної компара-
тивістики», «Історія української культури»
у 5 томах (т. 5, кн. 1 та 2), праці академіків
М.Г. Жулинського «Він знав, як много ва-
жить слово» й «Нація. Культура. Література:
національно-культурні міфи та ідейно-ес-
тетичні пошуки української літератури»,
В.Г. Дончика «Українська література: творці
і твори» та Д.С. Наливайка «Доля україн-
ської літератури — доля України: монологи й
полілоги», «Компаративістика й історія лі-
тератури», чл.-кор. Т.І. Гундорової «ПроЯв-
лення Слова: дискурсія раннього україн-
ського модернізму», науковий збірник «Теми
і мотиви поезії Тараса Шевченка», семитом-
ник творів Миколи Гоголя українською мо-
вою та ін. Широкого розголосу в європей-
ському філологічному просторі набули ви-
дання Інституту, здійснені за кордоном:
«Н. Гоголь. Афоризмы. Изречения. Сентен-
ции» (СПб.: Пушкинский Дом), два томи
класики давньої української літератури
«На горах Киевских» та «Жемчужина при-
чудливой формы», видані у Москві.
Вагомою є участь учених Інституту в під-
готовці та проведенні важливих міжнарод-
них конференцій, у координації й безпосе-
редній реалізації фундаментальних проектів,
які виконуються спільно із зарубіжними на-
уковими центрами. У цьому напрямі актив-
но діють створені в Інституті Центр герма-
ністики, Центр американських літературних
студій в Україні, Центр досліджень літерату-
ри, мови і культури Японії, Китаю та Кореї.
Інститут був головним організатором
міжнародних Шевченківських конференцій,
матеріали яких виходили окремими томами.
У контексті підготовки до визначного юві-
лею від дня народження Т.Г. Шевченка запо-
чатковано видання з присвятою «200-річчю
від дня народження Т.Г. Шевченка присвячу-
ється» («Повернені шевченківські рарите-
ти», «Альбом Тараса Шевченка 1845 року»
та багато інших).
Особливе місце в діяльності Інституту на-
лежить відділу рукописних фондів і тексто-
логії, який зберігає й опрацьовує найбільшу
в Україні колекцію рукописів Т.Г. Шевченка,
письменників-класиків та інших матеріалів з
історії української літератури нового часу
(понад 100 тис. одиниць зберігання). Нові
перспективи в цій роботі постають у зв’язку
зі спорудженням у Києві великого сучасного
архівосховища для зберігання рукописної
спадщини класиків української літератури —
Шевченківського дому.
Провідною в західному регіоні України
літературознавчою установою є Інститут
Івана Франка НАН України, створений від-
повідно до постанови Президії НАН Украї-
ни від 13.04.2011 № 114 на базі Львівського
відділення Інституту літератури ім. Т.Г. Шев-
ченка з метою забезпечення найсприятли-
віших організаційних умов для розвитку
фундаментальних і прикладних досліджень
у галузях академічного франкознавства,
119ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2013, № 11
ПОДІЇ
ук раїн ської літератури ХІХ–ХХІ ст. в Украї-
ні й діаспорі та еміграційної літератури в за-
гальноукраїнському та світовому контексті,
а також полоністики, германістики й порів-
няльного літературознавства.
Одним із пріоритетних напрямів дослі-
джень новоствореного Інституту, який пра-
цює під керівництвом д.філол.н. Є.К. Нахлі-
ка, є поглиблене вивчення й видання літера-
турної та наукової спадщини І.Я. Франка.
Лише впродовж останнього п’ятиріччя було
видано додаткові, 51–54 томи до Зібрання
творів І.Я. Франка у 50 томах та «Покажчик
купюр», цілий ряд ґрунтовних індивідуаль-
них новаторських монографій з франко-
знавства та з історії української літератури
ХІХ–ХХІ ст. в Україні та діаспорі.
Нині науковці Інституту працюють над
фундаментальним проектом — «Іван Фран-
ко: Літературна енциклопедія» у 5 томах,
який виконується згідно з Указом Президен-
та України від 27.08.2006 № 727 «Про заходи
щодо вивчення та популяризації духовної
спадщини Івана Франка» і за матеріалами
якого вже видано 2 колективні монографії:
«Міфопоетичні образи в художньому світі
Івана Франка (Ейдологічні нариси)» та
«Сте реометрія тексту: Студії над поетични-
ми творами Івана Франка». Спільно з Інсти-
тутом літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН Ук-
раїни, який здійснює науково-методичне
керівництво новоствореною установою, за-
початковано фундаментальний збірник «Іван
Франко: Тексти. Факти. Інтерпретації», у
першому випуску якого («Огляди, статті,
твори, листування, спогади, бібліографія»,
2011) використано також матеріали енцик-
лопедичних статей.
Активно розвиваються в Інституті й кулі-
шезнавство та шевченкознавство (зокрема,
опубліковано фундаментальні праці Є.К. Нах-
ліка «Пантелеймон Куліш: Особистість,
письменник, мислитель» у 2 томах та біогра-
фічне дослідження «Подружнє життя і поза-
шлюбні романи Пантелеймона Куліша: До-
ку ментально-біографічна студія», а також у
співавторстві з О.М. Нахлік монографію
«Пантелеймон Куліш між Параскою Глібо-
вою та Горпиною Ніколаєвою: біо гра фічно-
культурологічне дослідження; з додатком
не відомого листування»). Вагомим внеском
у розвиток компаративістики стали праці
Є.К. Нахліка «Доля — Los — Судьба: Шев-
ченко і польські та російські романтики»
(2003) та «Творчість Юліуша Словацького й
Україна. Проблеми українсько-польської лі-
тературної компаративістики» (2010).
Успішно почав працювати нещодавно
створений в Інституті сектор літературної
критики, співробітники якого видали збір-
ник «Критика прози: статті та есеї», працю
І.В. Лучука «Мистецтво поетичне: хресто-
матія української літературної критики й
есеїстики про поезію» та збірник його на-
укових праць «Цебер амброзії: письмен-
ницька критика».
Провідні позиції серед академічних мо-
вознавчих установ посідає очолюваний ака-
деміком В.Г. Скляренком Інститут мово-
знавства ім. О.О. Потебні НАН України,
заснований 1930 р. Це багатопрофільна ус-
танова, в якій розробляють теоретичні пи-
тання загального мовознавства, здійснюють
різноаспектне вивчення слов’янських, гер-
манських, романських і балтійських мов, а
також мов, які побутують в Україні.
Дослідження науковців Інституту зосе-
реджено на п’ятьох важливих для розвитку
мовознавства напрямах, у межах яких фор-
муються теоретичні засади розв’язання різ-
номанітних лінгвістичних завдань, створю-
ється підґрунтя для написання нових мово-
знавчих підручників і навчальних посібників.
Основними результатами наукових пошуків
у галузі порівняльно-історичного дослі-
дження слов’янських мов стало розроблен-
ня питань походження, розвитку та функціо-
нування мов східних, західних і південних
слов’ян, зіставне вивчення слов’янських мов
у фонетичному, морфологічному, синтак-
сичному та словотвірному аспектах. Прово-
дяться також порівняльно-історичні, лек си-
кологічні, етимологічні й акцентологічні до-
слідження української та інших сло в’ян ських
мов (академіки В.Г. Скляренко, Г.П. Пів то-
рак). Актуальними в діяльності установи
120 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2013, № 11
ПОДІЇ
залишаються зіставні дослідження близь-
коспоріднених української й російської
мов. Унікальним є порівняльне досліджен-
ня романських, германських, балтійських та
слов’янських мов.
Результатом розроблення теоретичних
питань мовознавства, поглибленого вивчен-
ня проблем соціолінгвістики, етнолінгвісти-
ки, когнітивної лінгвістики стала поява
фундаментальних праць, присвячених опи-
су сучасного стану розвитку української
мови, аналізу зв’язку між нею і національ-
ним менталітетом, формуванню засад націо-
нальної мовної політики. До таких праць на-
лежить монографія чл.-кор. О.Б. Ткаченка
«Українська мова і мовне життя світу». Ва-
гомим результатом досліджень колективу
вчених Інституту є завершення роботи над
«Етимологічним словником української мо-
ви» у 7 томах — фундаментальною працею
світового рівня, яка є найповнішим видан-
ням такого типу на теренах слов’янського
мовознавства.
Велике значення для розвитку україн-
ської мови, утвердження її позицій як дер-
жавної мають дослідження очолюваного
д.філол.н. П.Ю. Гриценком Інституту укра-
їнської мови НАН України, який створено
1991 р. на базі україністичних відділів Ін-
ституту мовознавства ім. О.О. Потебні. Ос-
новними напрямами діяльності колективу
Інституту є різнопланове вивчення україн-
ської мови в її літературному та діалектному
виявах на сучасному етапі розвитку та в ми-
нулому. Діахронним дослідженням україн-
ської мови охоплено історичні процеси її
формування та зміни від пізньо пра сло в’ян-
ського періоду (VI ст. н. е.) до сьогодні. Ці
ідеї реалізовано у виданнях серії «Пам’ятки
України» — «Євсевієве Євангеліє 1283 р.»
(2001), «Пересопницьке Євангеліє 1551–
1561: Дослідження. Транслітерований текст»
(2001), «Акти Житомирського Гродського
уряду 1590 р.» (2004), «Добрилове Єванге-
ліє 1164 року» (2012) та науковому опрацю-
ванні проблем історії словотвору україн-
ської мови у відділі історії української мови
на чолі з чл.-кор. В.В. Німчуком. Важливи-
ми для пізнання структури літературної
мови, формування її норм є теоретико-гра-
матичні пошуки в семантико-функ ціо наль-
ному, когнітивному аспектах, створення
граматичних словників (відділ граматики
української мови, завідувач — д.філол.н.
К.Г. Городенська), підготовка довідників з
культури мови, що ґрунтуються на глибоко-
му вивченні мовної практики суспільства
(відділ стилістики та культури мови, заві-
дувач — чл.-кор. С.Я. Єрмоленко).
Розбудова й утвердження української лі-
тературної мови, зокрема, у сфері науки,
актуалізували підготовку термінологічних
слов ників різних галузей знань та посилен-
ня теорії термінознавства, створення низки
за гальномовних тлумачних і перекладних
словників: «Російсько-український словник
наукової термінології» (1994–1998), «Ук ра-
їн сько-російський словник наукової термі-
нології» (2004), «Фразеологічний словник
української мови» (у 2 кн., 1993), «Словник
синонімів української мови» (у 2 т., 1999),
«Російсько-український словник» (2003),
«Українсько-російський словник» (2004),
«Російсько-український словник» (у 4 т.,
2011–2014), «Словник української мови»
(2012) (відділ лексикології та лексикографії,
завідувач — к.філол.н. І.С. Гнатюк).
Велике значення мають студії про зв’язок,
диференціацію носіїв мови за віком, профе-
сією, соціальною належністю з особливостя-
ми структури, функціонування мови. Не
втрачає актуальності традиційна проблема
розмежування сфер функціонування укра-
їнської мови як державної та інших мов, зо-
крема російської, кримськотатарської, бол-
гарської, румунської та ін., які функціону-
ють в Україні (відділ соціолінгвістики,
завідувач — д.філол.н. С.О. Соколова).
Українську діалектну мову в її внутрішній
диференціації та міжслов’янських зв’язках
вивчають, зокрема, у межах міжнародного
наукового проекту «Загальнослов’янський
лінгвістичний атлас» (тт. 1–14; видання
продовжується); підготовлено серію моно-
графій, збірників діалектних текстів, регіо-
нальних словників (відділ діалектології,
121ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2013, № 11
ПОДІЇ
завідувач — д.філол.н. П.Ю. Гриценко). Упро-
довж 2002–2013 рр. опубліковано 11 що -
річників «Студії з ономастики та етимології»
(відділ ономастики, завідувач — д.філол.н.
В.П. Шульгач).
Дослідження української літературної
мови у сфері науки посилює увагу до прак-
тики укладання тлумачних та перекладних
термінологічних словників різних галузей
знань. Було видано «Російсько-український
словник наукової термінології» у 3 книгах —
«Суспільні науки» (1994), «Біологія. Хімія.
Медицина» (1996), «Математика. Фізика.
Техніка. Науки про Землю та Космос» (1998);
«Українсько-російський словник наукової
термінології» (2004); «Словник української
біологічної термінології» (2012).
Значну увагу приділяють розробленню
теорії термінознавства — вивченню природи
терміна, закономірностей його творення,
структури, семантики, шляхів поповнення
терміносистем, їх систематизації та нормалі-
зації; прогнозуванню тенденцій подальшого
розвитку національного термінознавства
(відділ наукової термінології, завідувач —
д.філол.н. В.Л. Іващенко).
Неабияке значення має виявлення й ана-
ліз чинників впливу динаміки сучасного
українського суспільства на систему і струк-
туру української мови в зіставленні з анало-
гічними явищами в інших споріднених і не-
споріднених мовах, з’ясування тенденцій
системних і структурних змін за період
функціонування української мови в статусі
мови незалежної Української держави. Три-
вають дослідження цих явищ, і часткові ре-
зультати вже оприлюднено в колективній
монографії «Динамічні процеси в сучасно-
му українському лексиконі» (2008), у «Гра-
матичному словнику української мови: Сло-
возміна» (2011) (відділ структурно-мате ма-
тичної лінгвістики, завідувач — д.філол.н.
Є.А. Карпіловська).
Інститут видає низку періодичних видань,
серед яких наукові та науково-популярні
часописи — «Українська мова», «Лексикогра-
фічний бюлетень», «Культура слова», «Сту-
дії з ономастики та етимології», «Терміноло-
гічний вісник». Окрім того, впродовж остан-
ніх років в Інституті започатковано нові
видавничі серії «Студії з українського мо-
вознавства», «Не все сплива рікою часу…» та
«Бібліотека української ономастики».
Організований у 1991 р. Український
мовно-інформаційний фонд НАН України,
який очолює академік В.А. Широков, за роки
свого існування перетворився на головний
науковий центр України в галузі прикладної
лінгвістики та лінгвістичних технологій.
Дослідження і розробки Фонду спрямовані
на розвиток Національної словникової бази
України, створення і впровадження інте-
лектуальних комп’ютерних засобів опрацю-
вання природної мови. Під керівництвом
В.А. Широкова створено сучасну теорію лек-
сикографічних систем, яка надає далекосяж-
не узагальнення поняття словника і поєднує
в собі властивості таких інформаційно-лінг-
вістичних об’єктів, як моделі даних і знань та
логіко-лінгвістичні числення.
Застосування зазначеної теорії дозволило
сформулювати концепцію створення та ви-
дання серії українських словників нового
покоління — «Словники України», в якій
уже видано понад 70 словникових праць, як
паперових, так і електронних. Серед остан-
ніх слід відзначити унікальну інтегровану
лексикографічну систему на лазерних ди с-
ках «Словники України» (реєстр останньої
версії — 4.1, понад 258 тис. одиниць; автори:
В.А. Широков, О.Г. Рабулець, К.М. Якимен-
ко, І.В. Шевченко, Н.М. Сидорчук), яка здо-
була визнання наукової і освітянської гро-
мадськості, працівників видавництв, засобів
масової інформації, а також інших корис-
тувачів. Мережевий варіант цієї системи
«Словники України онлайн», розгорнутий
на сайті «Українського лінгвістичного пор-
талу» (http://ulif.org.ua), також створеного у
Фонді для вільного доступу користувачів, на
сьогодні є найбільшим українським словни-
ком у світі й користується великою популяр-
ністю. В Українському мовно-інфор ма цій-
ному фонді НАН України розроблено також
концепцію і створено технологію побудови
так званих віртуальних систем професійної
122 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2013, № 11
ПОДІЇ
взаємодії в лінгвістиці — віртуальних лекси-
кографічних лабораторій (ВЛЛ), застосу-
вання яких надає реальну можливість ство-
рення сучасного інтегрованого лексикогра-
фічного простору України (В.А. Широков,
М.М. Пещак, О.Г. Рабулець, К.М. Якименко,
І.В. Шевченко, Н.М. Сидорчук, І.В. Остапо-
ва, Т.П. Любченко, В.В. Манако, Л.Л. Шев-
ченко, В.В. Чумак, Т.О. Грязнухіна, Г.М. Ярун,
Н.М. Заїка, Ю.В. Леонтьєв). За цією методи-
кою здійснюється переведення в цифрову
форму паперової словникової спадщини
України і світу, розробляються методи й тех-
нології парсингу словників, тобто авто-
матичної конверсії текстів словників до су-
часних електронних лексикографічних баз
даних. Зокрема, уже здійснено парсинг ака-
демічного тлумачного «Словника україн-
ської мови» в 11 томах, на базі чого було
створено і введено в експлуатацію ВЛЛ
«Словник української мови», сформовано
лексикографічну базу даних нового акаде-
мічного тлумачного «Словника української
мови» у 20 томах, перші три томи якого вже
вийшли друком у 2010–2012 рр., а також
парсинг «Етимологічного словника україн-
ської мови» й відповідну ВЛЛ (останні дві
праці виконано у творчій співдружності з Ін-
ститутом мовознавства ім. О.О. Потебні
НАН України). Застосування зазначеної ме-
тодології й технології дало змогу за корот-
кий час створити й низку інших віртуальних
лексикографічних лабораторій, у тому числі
ВЛЛ «Словарь русского языка» (В.А. Ши-
роков, О.Г. Рабулець, К.М. Якименко, І.В. Ос-
тапова, Н.М. Сидорчук спільно з Інститутом
російської мови ім. В.В. Виноградова РАН) та
ВЛЛ «Словарь турецкого языка» (К.В. Ши-
роков, О.Г. Рабулець, К.М. Якименко).
У Фонді ведуться значні наукові дослі-
дження та розроблення комп’ютерних грама-
тик різних мов світу. Зокрема, тут створено
граматичні словозмінні класифікації ук раїн-
ської мови (І.В. Шевченко, В.А. Ши роков),
російської та німецької мов (Т.П. Любченко)
та турецької мови (К.В. Широков), на основі
чого створено відповідні віртуальні грама-
тичні лексикографічні лабораторії. У галузі
слов’янської комп’ютерної лексикографії
розроблено Інтегровану ВЛЛ «MONDILEX»,
яка поєднує 30 окремих двомовних ВЛЛ для
болгарської, польської, російської, словаць-
кої, словенської та української мов (роботу
виконано в рамках проекту Сьомої рамкової
програми наукових досліджень ЄС «Con-
ceptual Modelling of Networking of Centres
for High-quality Research in Slavic Lexicogra-
phy and their Digital Resources»). У галузі
електронної термінографії створено ук раїн-
сько-росій ський та українсько-росій сько-
англійський словники зварювальної термі-
нології на лазерних дисках (спільно з Інсти-
тутом електрозварювання ім. Є.О. Патона
НАН України), а також разом із Грузин-
ським мовно-інфор маційним фондом та На-
ціональним технічним університетом Грузії —
паперовий та електронний варіанти шести-
мовного словника металургійних термінів
(мови: англійська, німецька, французька,
грузинська, російська та українська). Остан-
ню працю відзначено Національною пре-
мією Грузії в галузі науки та мистецтв за
2012 рік. На основі зазначених робіт створе-
но віртуальні термінографічні лабораторії
зі зварювання та механіки.
Праці Фонду в галузі комп’ютерної лек-
сикографії надають потужні методи й умож-
ливлюють реальну перспективу інтеграції
лексикографічних ресурсів України і світу.
Їх узагальнено в монографіях: В.А. Широ-
ков «Інформаційна теорія лексикографіч-
них систем» (1998), В.А. Широков «Фено-
менологія лексикографічних систем» (2004);
О.Г. Рабулець, Н.М. Сухарина, В.А. Широ-
ков, К.С. Якименко «Дієслово в лексикогра-
фічній системі» (2004), В.А. Широков «Еле-
менти лексикографії» (2005) та В.А. Широ-
ков «Комп’ютерна лексикографія» (2011),
які разом дають повний виклад теорії лекси-
кографічних систем та її застосувань.
Важливою віхою в роботі Фонду стало
створення в порядку творчої ініціативи та
впровадження нової інформаційно-ком п’ю-
терної технології мовознавчого дослідження,
а саме Українського національного лінгвіс-
тичного корпусу (УНЛК). Зазначену тему
123ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2013, № 11
ПОДІЇ
висвітлено у фундаментальній колективній
монографії: В.А. Широков, О.В. Бугаков,
Т.О. Грязнухіна та ін. «Корпусна лінгвісти-
ка» (2005), де викладено огляд сучасної кор-
пусної лінгвістики, докладно висвітлено
лінгвістичні й системотехнічні засади побу-
дови лінгвістичних корпусів, а також подано
численні застосування УНЛК у проведенні
мовознавчих досліджень та виконанні лек-
сикографічної роботи. УНЛК виявився
першим (і, фактично, досі єдиним) промис-
лово діючим лінгвістичним корпусом в
Україні. Налічуючи нині понад 110 млн сло-
вовживань, він слугує надійною базою для
укладання лексикографічних праць, насам-
перед «Словника української мови» у 20 то-
мах. У 2011 р. було забезпечено інтеграцію
лінгвістичного ресурсу «УНЛК» до структури
суперкомп’ютера СКІТ-1 Інституту кіберне-
тики ім. В.М. Глушкова НАН України.
Серед перспективних робіт Фонду особли-
ве місце посідає теорія семантичних станів,
розроблена академіком В.А. Широковим для
врахування та формалізації численних і різ-
них за своїм характером неоднозначностей,
які функціонують у мовній системі. Витоки
цієї теорії сягають праць великого російсько-
го математика А.М. Колмогорова, який спіль-
но з В.А. Успенським та А.А. Залізняком зро-
бив спробу застосувати поняття стану мовної
одиниці для формалізації російської грама-
тики. В.А. Широков узагальнив і розвинув ці
ідеї, що зумовило формулювання досить за-
гальної концептуальної схеми опису грама-
тики та семантики природних мов. Подальша
формалізація й узагальнення цих підходів
мають на меті формулювання загальної тео-
рії лексикографічних середовищ та інтелек-
туальних лекси кографічних агентів — кон-
цептуальної основи комп’ютерної лінгвісти-
ки майбутнього.
До мовознавчих установ Відділення нале-
жить також Центр наукових досліджень та
викладання іноземних мов НАН України,
створений чл.-кор. В.В. Акуленком на базі
академічної Кафедри іноземних мов і очо-
люваний нині к.філол.н. В.Я. Жалаєм. Центр
поєднує мовну підготовку аспірантів уста-
нов НАН України з оригінальними дослі-
дженнями в галузі романо-германського мо-
вознавства, теорії і практики перекладу.
Окремим великим напрямом у науковій
діяльності установ Відділення є народознав-
чі студії, дослідження в галузі етнології,
фольклористики, народного і професійного
мистецтва. Виконано результативні дослі-
дження фундаментальних проблем етно-
культури та професійного мистецтва україн-
ців і народів світу. Напрацьовано нові мето-
дологічні підходи до оцінювання історичних
явищ і тенденцій, сучасних етнокультурних
процесів, особливостей розвитку культури й
мистецтва в умовах глобалізації.
Дослідження багатопрофільного Інституту
мистецтвознавства, фольклористики та ет-
нології ім. М.Т. Рильського НАН України,
який у 2011 р. відзначив своє 90-річчя, охоп-
люють пріоритетні наукові напрями студію-
вання народної і професійної культури: історії
і теорії професійного мистецтва та народної
творчості; історико-етнографічне ви вчення
культури й етнічної історії українського наро-
ду; етнокультури та мистецтва зарубіжних
країн. До структури Інституту входять відді-
ли образотворчого мистецтва, декоративно-
прикладного мистецтва, теат ро знавства та
культурології, кіномистецтва, фольклорис-
тики, мистецтва та народної творчості зару-
біжних країн, музикознавст ва, етномузико-
логії та Український ет но ло гіч ний центр.
Упродовж останнього десятиліття вченими
Інституту, очолюваного академіком НАН
України Г.А.Скрипник, створено та видано
серії фундаментальних узагальнюючих праць:
дві книги четвертого тому 5-томної «Історії
української культури», присвячені добі націо-
нального відродження ХІХ — поч. ХХ ст.,
«Історію українського мистецтва» у 5 томах,
«Історію декоративного мистецтва України»
у 5 томах, «Історію українського театру» (т. 2),
«Історію української музики» (тт. 1, 2, 5),
«Етнічну та етнокультурну історію України»
у 3 томах, «Ук раїнську музичну енциклопе-
дію» у 3 томах, «Українські народні думи»
(тт. 1, 2), «Т. Шевченко. Повне зібрання творів
у 12 томах. Мистецька спадщина» (тт. 7–12).
124 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2013, № 11
ПОДІЇ
Згідно з Державною програмою розвитку
культури на базі Інституту створено Центр
досліджень нематеріальної культури та Ет-
нологічний центр, триває суцільне фольк-
лорно-етнографічне обстеження всіх регіонів
України й формування Електронної бази
даних з етнокультури українців та націо-
нальних меншин, здійснюються досліджен-
ня етнокультури українського порубіжжя.
У межах державних програм охорони та ви-
вчення і збереження культурної спадщини
проводиться робота зі складання «Держав-
ного реєстру творів нематеріальної культур-
ної спадщини», розпочато переведення на
сучасні цифрові носії фонозаписів зразків пі-
сенної творчості, що зберігаються у фондах
наукової установи. Впродовж останнього де-
сятиліття створено серії періодичних видань
мистецтвознавчого та народознавчого напря-
мів: «Наукові студії ІМФЕ», «Наукові запис-
ки МАУ», «Матеріали до ук раїнської етно-
логії», «Українське мистецт во знавство: мате-
ріали, дослідження, рецензії». В рамках серії
«Етнографічна спадщина» перевидано багато-
томні праці видатних віт чизняних народо-
знавців П. Чу бинського, Хв. Вовка, М. Косто-
марова, Ф. Колесси, К. Квітки, К. Грушев-
ської, О. Зілинського, В. Кравченка та ін.
Комплексні дослідження проблем тради-
ційної й сучасної культури українців, етноло-
гії, історії українського професійного мисте-
цтва та його місця в загальноєвропейському
контексті, народного ужиткового і са краль-
ного мистецтва, фольклору здійснює також
Інститут народознавства НАН України у
Львові, створений 1992 р. на базі Львівсько-
го відділення Інституту мистецтвознавства,
фольклору та етнографії ім. М.Т. Рильського
(директор — акад. С.П. Павлюк). До складу
Інституту входять відділи історичної етно-
логії, етнології сучасності, фольклористики,
мистецтвознавства, народного мистецтва, за
участю яких лише впродовж останніх років
опубліковано такі фундаментальні праці:
«Етногенеза українців: спроба теоретичної ре-
конструкції» (акад. С.П. Павлюк), «Мистець-
ка спадщина Тараса Шевченка у контексті
європейської художньої культури» (д.мист.
В.А. Овсійчук), «Двадцяте століття в україн-
ському фольклорі» (д.філол.н. Р.Ф. Кирчів),
«Походження імен та релі гійно-міфо ло гіч ні
функції давньоруських і спіль но слов’ян-
сь ких язичницьких божеств» (д.філол.н.
М.Л. Худаш), «Сакральна дере в’яна архітек-
тура ук раїнців Карпат. Куль турно-тради цій-
ний аспект» (д.і.н. Я.М. Тарас), «Українська
народна тканина XIX–XX ст. Типологія,
лока лізація, художні особливості. Частина I:
Інтер’єрні тканини (за матеріалами західних
областей України)» (д.мист. О.І. Никорак)
та ін. Окрім того, підготовлено до друку фун-
даментальну колективну працю «Етногенез
та етнічна історія населення Українських
Карпат». Поряд з цим істотно розширено
проблемно-тема тичний діапазон досліджень
Інституту завдяки студіям з теоретичної етно-
логії, зокрема — української націології, етно-
лінгвістики, урбаністики.
Провідними науковими напрямами Інсти-
туту на найближчі роки є започатковані фун-
даментальні дослідження етнокультурних
процесів на порубіжних територіях Україн-
ської держави та колишніх етнічних україн-
ських землях, а також перспективна програ-
ма дослідження соціального середовища
українських трудових мігрантів, що охоплює
аналіз стосунків трудових мігрантів між со-
бою та з іноетнічними соціальними структу-
рами, вивчення розвитку самоорганізації
українців за кордоном, дослідження широ-
кого спектру питань на полі соціальних сто-
сунків українських трудових мігрантів у
країнах перебування. Значну увагу буде при-
ділено координації досліджень з етнології,
фольклористики та мистецтвознавства між
вітчизняними і зарубіжними вченими.
Як окремий підрозділ до складу Інститу-
ту входить Музей етнографії та художнього
промислу, у багатющих фондах якого збері-
гається близько 90 тис. експонатів: унікаль-
ні колекції меблів, годинників, порцеляни,
кераміки, художнього скла, вишивки. Вида-
но фундаментальну працю «Скарби Музею
етнографії та художнього промислу Інсти-
туту народознавства НАН України» (акад.
С.П. Павлюк, к.і.н. Р.П. Чмелик).
125ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2013, № 11
ПОДІЇ
Загалом проблематика Інституту виходить
за межі західного регіону України, свідчен-
ням чого є, зокрема, масштабні етнографічні
дослідження зони Чорнобильського Полісся,
здійснені у другій половині 90-х рр. ХХ ст.
У смт Опішня Полтавської обл. працює ще
одна народознавча установа НАН України —
Відділення керамології Інституту народо-
знавства, якою від часу створення (2003 р.)
керує д.і.н. О.М. Пошивайло. Упродовж не-
тривалого часу ця академічна установа по
праву стала провідним в Україні центром до-
слідження українського й світового гончар-
ства. Зусиллями учених установи завершено
процес організаційного структурування ук-
раїнської керамології; сформовано окрему
наукову школу української керамології; роз-
роблено основоположні теоретичні питання
(предмет і завдання української керамології,
керамологічні джерела, основи збереження
гончарної спадщини, методи керамологічних
студій тощо), розроблено положення про
атрибуцію в Україні глиняних виробів; сфор-
мовано науковий термінологічний апарат за-
значених досліджень. Опубліковано низку
ґрунтовних наукових праць, в яких уперше
досліджено динаміку української гончарної
лексики, історію формування гончарних
родів і династій в Україні, гончарства Сло-
бідської України й племен скіфського часу
Дніпровського лісостепового Лівобережжя;
еволюцію декору глиняних виробів Ліво-
бережної України на початку доби заліза
(ІХ–І ст. до н.е.); технологію й звичаї ремон-
ту глиняного посуду; випалювальні споруди
Лівобережної України Х–ХVIІІ ст.; роль гли-
няних виробів у культурі харчування насе-
лення України ХІХ — початку ХХІ ст. і глини
та глиняних виробів — у народній медицині й
лікувальній практиці українців. Уперше у
світовій практиці здійснено порівняльний
аналіз традиційного гончарства України, країн
Центральної, Південно-Східної та Східної
Європи в аспектах міфології, космогонії, се-
мантики і семіотики, досліджено діяльність
провідних гончарних шкіл доби Розстріля-
ного Відродження та роль гончарства у збе-
реженні національної ідентичності в Україні;
започатковано історіографічні студії з пробле-
матики української керамології, українську
керамологічну біографістику. Науковці про-
водять польові археологічні, етнографічні й
лінгвістичні експедиції в різних регіонах дер-
жави; формують Національний інформацій-
ний банк даних про вітчизняне гончарство.
Незважаючи на нечислений склад учених,
Відділення керамології здійснює активну ви-
давничу діяльність. Регулярно випускаються
єдині на всьому пострадянському просторі фа-
хові керамологічні періодичні видання: «Укра-
їнський керамологічний журнал» (з 2001 р.),
наукові щорічники «Ук раїнська керамоло-
гія» (з 2001 р.) та «Бібліографія українсько-
го гончарства» (з 2000 р.). Започатковано
видавничі академічні керамологічні серії:
«Славетні гончарі України», «Українська
ака демічна керамологія», «Гончарні школи
України», «Українські керамологічні студії»,
«Українська керамологічна біографістика»,
«Україна гончарна», «Гончарна спадщина
України XVII–ХХ століть» та ін. Розробле-
но концепцію й розпочато реалізацію уні-
кальних науково-видавничих проектів «Гон-
чарна спадщина України XVII–ХХ століть»
у 70 книгах й «Таїна правічного мовчання
глини: феномен гончарства у красному пись-
менстві України» у 3 книгах.
В останні роки вчені Відділення керамо-
логії започаткували підготовку національно-
го біобібліографічного словника «Українські
керамологи», фундаментальної багатотомної
енциклопедії «Українське гон чарство» та
«Національного словника українських гон-
чарів», проведення національних і міжна-
родних керамологічних семінарів, конфе-
ренцій та симпозіумів. Розроблено навчальні
програми й запроваджено викладання курсу
керамології в початкових мистецьких шко-
лах України та на історичних факультетах
окремих університетів. Створено власний
веб-сайт (www.ceramology-inst.gov.ua) Відді-
лення керамології.
Окреме місце серед установ Відділення лі-
тератури, мови та мистецтвознавства НАН
України посідає очолювана чл.-кор. Р.П. Ради-
шевським Міжнародна школа україністики
126 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2013, № 11
ПОДІЇ
НАН України, створена 1990 р. з ініціативи
Міжнародної асоціації україністів як науко-
вий центр, що розгортає співпрацю в галузі
україністики для широкого кола молодих на-
уковців, аспірантів та студентів як в Україні,
так і за її межами. Школа розв’язує науково-
методичні проблеми викладання української
мови та українознавчих дисциплін для іно-
земців, видає «Студії з україністики», прово-
дить стажування в Україні зарубіжних спеці-
алістів і студентів, щороку організовує на базі
Київського національного університету імені
Тараса Шевченка літні школи для слухачів із
країн Європи та Америки.
Тривала стратегія діяльності установ Відді-
лення літератури, мови та мистецтвознавства
НАН України полягає у нерозривному поєд-
нанні фундаментальних наукових розробок,
спрямованих на дослідження і роз в’язання
актуальних проблем у галузі теорії та історії
національної духовної культури, з масштаб-
ною видавничою та культурно-про світ ниць-
кою роботою, що має на меті надати ефектив-
не наукове забезпечення на ціо наль но-куль-
турному відродженню Ук раїни, зміцнити
по зиції української мови і культури, створити
умови для розвитку мов і культур етнічних
меншин в Україні. Найвідповідальніше зав-
дання цієї роботи — інтеграція культурної
спадщини минулого в духовне життя сучас-
ного урбанізованого суспільства, збереження
його етнокультури в умовах глобалізації.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-68392 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0372-6436 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-01T06:04:37Z |
| publishDate | 2013 |
| publisher | Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Жулинський, М.Г. 2014-09-22T15:27:10Z 2014-09-22T15:27:10Z 2013 Відділення літератури, мови та мистецтвознавства Національної академії наук України / М.Г. Жулинський // Вісн. НАН України. — 2013. — № 11. — С. 117-126. — укр. 0372-6436 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/68392 uk Видавничий дім "Академперіодика" НАН України Вісник НАН України Події Відділення літератури, мови та мистецтвознавства Національної академії наук України Article published earlier |
| spellingShingle | Відділення літератури, мови та мистецтвознавства Національної академії наук України Жулинський, М.Г. Події |
| title | Відділення літератури, мови та мистецтвознавства Національної академії наук України |
| title_full | Відділення літератури, мови та мистецтвознавства Національної академії наук України |
| title_fullStr | Відділення літератури, мови та мистецтвознавства Національної академії наук України |
| title_full_unstemmed | Відділення літератури, мови та мистецтвознавства Національної академії наук України |
| title_short | Відділення літератури, мови та мистецтвознавства Національної академії наук України |
| title_sort | відділення літератури, мови та мистецтвознавства національної академії наук україни |
| topic | Події |
| topic_facet | Події |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/68392 |
| work_keys_str_mv | AT žulinsʹkiimg víddílennâlíteraturimovitamistectvoznavstvanacíonalʹnoíakademíínaukukraíni |