Символ епохи (до 100-річчя з дня народження академіка М.М. Амосова)
6 грудня 2013 р. виповнюється 100 років з дня народження видатного українця, лікаря, вченого і громадського діяча, Героя Соціалістичної Праці, лауреата Ленінської премії і трьох Державних премій
 України, заслуженого діяча науки УРСР, доктора медичних наук, професора, академіка НАН України і...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Вісник НАН України |
|---|---|
| Datum: | 2013 |
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2013
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/68513 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Символ епохи (до 100-річчя з дня народження академіка М.М. Амосова) / Г.В. Книшов // Вісн. НАН України. — 2013. — № 12. — С. 10-13. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860088788504543232 |
|---|---|
| author | Книшов, Г.В. |
| author_facet | Книшов, Г.В. |
| citation_txt | Символ епохи (до 100-річчя з дня народження академіка М.М. Амосова) / Г.В. Книшов // Вісн. НАН України. — 2013. — № 12. — С. 10-13. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Вісник НАН України |
| description | 6 грудня 2013 р. виповнюється 100 років з дня народження видатного українця, лікаря, вченого і громадського діяча, Героя Соціалістичної Праці, лауреата Ленінської премії і трьох Державних премій
України, заслуженого діяча науки УРСР, доктора медичних наук, професора, академіка НАН України і
НАМН України Миколи Михайловича Амосова — основоположника серцевої хірургії, біологічної кібернетики в Україні, а також відомого письменника. Враховуючи видатний внесок М.М. Амосова в розвиток
науки, медицини, літератури, 100-річчя з дня його народження було внесено до Календаря пам’ятних
дат, затвердженого Резолюцією 36-ї сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО, а Верховна Рада України
ухвалила постанову «Про відзначення 100-річчя з дня народження Миколи Амосова», згідно з якою 2013 рік
оголошено роком Миколи Амосова в галузі медицини та відзначено на державному рівні.
|
| first_indexed | 2025-12-07T17:21:59Z |
| format | Article |
| fulltext |
10 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2013, № 12
ЛЮДИ НАУКИ
6 грудня 2013 р. виповнюється 100 років з дня народження видатного українця, лікаря, вченого і гро-
мадського діяча, Героя Соціалістичної Праці, лауреата Ленінської премії і трьох Державних премій
України, заслуженого діяча науки УРСР, доктора медичних наук, професора, академіка НАН України і
НАМН України Миколи Михайловича Амосова — основоположника серцевої хірургії, біологічної кіберне-
тики в Україні, а також відомого письменника. Враховуючи видатний внесок М.М. Амосова в розвиток
науки, медицини, літератури, 100-річчя з дня його народження було внесено до Календаря пам’ятних
дат, затвердженого Резолюцією 36-ї сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО, а Верховна Рада України
ухвалила постанову «Про відзначення 100-річчя з дня народження Миколи Амосова», згідно з якою 2013 рік
оголошено роком Миколи Амосова в галузі медицини та відзначено на державному рівні.
Г.В. КНИШОВ
ДУ «Національний інститут серцево-судинної хірургії ім. М.М. Амосова» НАМН України
вул. М. Амосова, 6, Київ, 03110, Україна
СИМВОЛ ЕПОХИ
До 100-річчя з дня народження академіка М.М. Амосова
© Г.В. Книшов, 2013
Микола Михайлович Амосов — це цілий
світ. Взірець гуманізму і високої моралі. Ви-
датний кардіохірург, засновник української
кардіоторакальної хірургії і біокібернетики.
Дослідник, учений, філософ, автор новатор-
ських методик наукового пізнання фунда-
ментальних основ розвитку суспільства,
особистості людини, біологічних систем,
медицини. Письменник, громадський діяч,
популяризатор науки і здорового способу
життя, автор багатьох широковідомих книг
про здоров’я.
Видатний дослідник з найрізноманітні-
шими інтересами, М.М. Амосов одним із
перших усвідомив необхідність союзу меди-
цини з точними науками, створивши пер-
ший в Україні відділ біокібернетики. Праг-
нучи до всебічного пізнання людської при-
роди, він не лише розробив модель серця і
складних психічних функцій людини, а й
намагався моделювати внутрішній світ осо-
бистості, структуру суспільства загалом.
Усе своє життя М.М. Амосов, як і годить-
ся справжньому вченому, будь-яке твер-
дження піддавав сумніву. Лише перевірив-
ши те чи інше положення експерименталь-
ним шляхом, часто на своєму власному
досвіді, Микола Михайлович міг із впевне-
ністю сказати: «Згоден, це так». Яскравим
11ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2013, № 12
ЛЮДИ НАУКИ
свідченням цього є відомий «експеримент з
омолодження», який упродовж багатьох ро-
ків він ставив на самому собі.
М.М. Амосов завжди йшов до істини влас-
ним шляхом, покладаючись на свій розум,
обов’язок лікаря і громадянина, любов до
людей, оптимізм і цілеспрямованість.
Присвятивши все своє життя медицині,
видатний кардіохірург Микола Михайло-
вич Амосов застерігав, однак, від надмірної
віри в неї. Він критично ставився до її догм,
зокрема головної з них — хворі всі, навіть
якщо цього поки що не знають. М.М. Амо-
сов навчав, що здоров’я потрібно система-
тично добувати самому за допомогою так
званого методу обмежень і навантажень.
Символ епохи, легенда вітчизняної науки,
знаний філософ, політик, прозаїк, Микола
Михайлович Амосов залишився кумиром
для сотень своїх учнів, рятівником для ти-
сяч пацієнтів та ідеалом для прихильників
його таланту й величезної волі.
Є відомі вчені, є мислителі, а є — Амосов...
Його ім’я стало символом найвищих люд-
ських якостей і різнобічного таланту.
Микола Михайлович Амосов народився
6 грудня 1913 р. в селі Ольхово нині Воло-
годської області. У 1932 р. закінчив Черепо-
вецький механічний технікум, після чого
впродовж трьох років працював змінним ме-
ханіком на Архангельській електростанції. У
1934 р. юнак вступив до Всесоюзного зао-
чного індустріального інституту в Москві.
Поряд із захопленням технікою цікавився
медициною, тому в 1935 р. вступив до Ар-
хангельського державного медичного інсти-
туту, який закінчив з відзнакою у 1939 р. Зді-
бного випускника прийняли до аспірантури
з військово-польової хірургії, але він зали-
шив її, виїхавши до Череповця, де почав пра-
цювати ординатором хірургічного відділен-
ня міжрайонної лікарні. Паралельно продо-
вжував навчання в Заочному індустріальному
інституті, у вільний час проектуючи літак з
турбопаровим двигуном, і в 1940 р. з відзна-
кою захистив диплом інженера.
У 1941 р. Миколу Михайловича призвали
до лав Червоної Армії. Протягом усієї Вели-
кої Вітчизняної війни він служив провідним
хірургом у польових рухомих шпиталях на
Західному, Брянському, 1-му, 2-му і 3-му Біло-
руських фронтах, а також на 1-му Далеко-
східному фронті (1945 р.). За роки війни
М.М. Амосов зібрав багатющий матеріал
для кандидатської дисертації на тему «Про
поранення колінного суглоба», яку захистив
у місті Горькому (нині — Нижній Новгород)
у 1948 р. У 1947–1952 рр. він працював го-
ловним хірургом Брянського обласного від-
ділу охорони здоров’я і водночас завідував
хірургічним відділенням обласної лікарні.
Тут, поряд з іншими розділами хірургії,
М.М. Амосов цілеспрямовано й захоплено
вивчав проблеми грудної хірургії, на той час
ще дуже мало розроблені в нашій країні. Він
широко й успішно почав оперувати хворих з
хірургічними та онкологічними ураження-
ми легень, стравоходу, кардіального відділу
шлунка. Результати його операцій були тоді
одними з найкращих у Радянському Союзі.
Миколу Михайловича було запрошено до
Київського інституту туберкульозу та грудної
«Хирургия дала мне такие страсти, которые не может
дать ничто другое…» — Микола Амосов
12 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2013, № 12
ЛЮДИ НАУКИ
хірургії ім. Ф.Г. Янковського для керівни-
цтва спеціально створеною клінікою тора-
кальної (грудної) хірургії. Саме тут в усій
повноті розкрився його багатогранний та-
лант хірурга і дослідника, фізіолога й інже-
нера, стала особливо плідною наукова, орга-
нізаторська, педагогічна та громадська ді-
яльність.
У 1953 р. М.М. Амосов захистив доктор-
ську дисертацію на тему «Пневмонектомії і
резекції легень при туберкульозі». У 1955 р.
він уперше в Україні розпочав лікування вад
серця. Разом зі своїми співробітниками він
створив надійний, придатний для широкого
використання апарат штучного кровообігу
«серце – легені» і одним із перших в СРСР
впровадив його в практику. В 1955 р. Микола
Михайлович заснував і очолив першу в Ра-
дянському Союзі кафедру грудної хірургії
для вдосконалення кваліфікації лікарів, з якої
пізніше виділилася кафедра анестезіології.
У 1961 р. М.М. Амосову було присуджено
Ленінську премію та обрано членом-ко рес-
пондентом Академії медичних наук СРСР.
З часом одним із основних напрямів нау-
ково-практичної діяльності М.М. Амосова
виявилося хірургічне лікування захворю-
вань серця. У 1963 р. Микола Михайлович
першим у Радянському Союзі здійснив про-
тезування мітрального клапана серця, а в
1965 р. створив і вперше у світі впровадив у
практику антитромботичні протези серце-
вих клапанів.
У 1960 р., вже будучи відомим хірургом,
М.М. Амосов заснував і очолив відділ біоло-
гічної кібернетики в Інституті кібернетики
АН УРСР. Під його керівництвом проведе-
но фундаментальні дослідження систем са-
морегулювання серця, здійснено розроблен-
ня та побудову фізіологічної моделі «внут-
рішнього середовища організму» людини,
моделювання на ЕОМ основних психічних
функцій і деяких соціально-психологічних
механізмів поведінки людини. Майбутнє
медицини Микола Михайлович пов’язував
з досягненнями суміжних наук — біоло-
гії, фізики, хімії, кібернетики. Остання, на
його переконання, має поставити медицину
до ряду точних наук. Головне завдання ме-
дицини майбутнього Микола Михайлович
вбачав у пошуку шляхів штучного регулю-
вання організму, приведенні його у відповід-
ність із заданою програмою. Мрією вченого
було створення штучного розуму. За дослі-
дження в галузі біокібернетики в 1978 р.
М.М. Амосова було удостоєно Державної
пре мії УРСР.
У 1983 р. клініку серцево-судинної хірур-
гії Київського НДІ туберкульозу і грудної
хірургії було реорганізовано в Київський
НДІ серцево-судинної хірургії МОЗ УРСР.
М.М. Амосов з 1968 р. обіймав посаду за-
ступника директора, згодом став директо-
ром новоутвореного Інституту і працював
на цій посаді до 1989 р. Хірург і вчений,
М.М. Амосов свого часу розкрився і як та-
лановитий письменник, опублікувавши в
1964 р. свою першу повість «Мысли и серд-
це». Критики повсюдно високо оцінили
книгу, відзначивши її художні якості, лако-
нічний стиль, достовірність, високий інте-
лектуальний рівень твору, яскраво вираже-
Рух — це життя
13ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2013, № 12
ЛЮДИ НАУКИ
ну громадянську позицію автора. Книгу
було перекладено різними мовами і видано
у 28 країнах світу. Потім була ціла низка ін-
ших літературних творів: «Записки из буду-
щего», «ППГ-2266 (За писки полевого хирур-
га)», «Книга о счастье и несчастьях» та ін.,
які не одноразово видавалися в нашій країні
та за кордоном. У 1974 р. М.М. Амосова
було прийнято до Спілки радянських пись-
менників.
У різнобічній діяльності Миколи Михай-
ловича значне місце відводилося громадській
роботі. Він був депутатом Верховної Ради
СРСР п’яти скликань. До своїх обов’язків
народного депутата ставився з великою від-
повідальністю і дуже переживав, що не має
можливості допомогти всім виборцям.
Говорячи про Миколу Михайловича, не
можна не згадати ще одну складову його ба-
гатогранного таланту. Йдеться про публіцис-
тику й ораторське мистецтво. Він був чудо-
вим лектором і збирав великі аудиторії. У цій
царині він проявив видатні здібності, сміли-
вість, тверезу оцінку ситуації в СРСР, прин-
циповість у питаннях подолання негативних
суспільних явищ, яких було немало. Багато
його виступів виходили за межі можливої на
той час відвертої критики і користувалися
величезним успіхом у слухачів.
Академік М.М. Амосов — творець школи
кардіохірургів в Україні. Під його керівни-
цтвом захищено 35 докторських і 85 канди-
датських дисертацій. Він автор понад 400
наукових праць, у тому числі 20 монографій,
з питань захворювань серця і судин, гнійних
захворювань і туберкульозу легенів, проб-
лем біологічної, медичної та психологічної
кібернетики.
Микола Михайлович помер 12 грудня
2002 р. на 90-му році життя, менше року не
доживши до свого ювілею. Постановою Ка-
бінету Міністрів України Інституту серцево-
судинної хірургії Академії медичних наук
України було присвоєно ім’я академіка
М.М. Амосова. На його честь названо вули-
цю, де розташовано Інститут, встановлено
меморіальні дошки на будинках, де він меш-
кав і працював. У 2000 р. М.М. Амосов увій-
шов до першої десятки особистостей, які
визначили вигляд країни у ХХ ст., а у 2008 р.
співвітчизники надали йому друге місце се-
ред 100 великих українців.
Проте головне — це світла пам’ять про
Миколу Михайловича Амосова, яка назав-
жди залишиться в серцях його учнів, співро-
бітників, багатьох тисяч врятованих ним
хворих, усіх, хто мав щастя зустрічатися і
спілкуватися з цією дивовижною людиною.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-68513 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0372-6436 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T17:21:59Z |
| publishDate | 2013 |
| publisher | Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Книшов, Г.В. 2014-09-25T15:29:11Z 2014-09-25T15:29:11Z 2013 Символ епохи (до 100-річчя з дня народження академіка М.М. Амосова) / Г.В. Книшов // Вісн. НАН України. — 2013. — № 12. — С. 10-13. — укр. 0372-6436 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/68513 6 грудня 2013 р. виповнюється 100 років з дня народження видатного українця, лікаря, вченого і громадського діяча, Героя Соціалістичної Праці, лауреата Ленінської премії і трьох Державних премій
 України, заслуженого діяча науки УРСР, доктора медичних наук, професора, академіка НАН України і
 НАМН України Миколи Михайловича Амосова — основоположника серцевої хірургії, біологічної кібернетики в Україні, а також відомого письменника. Враховуючи видатний внесок М.М. Амосова в розвиток
 науки, медицини, літератури, 100-річчя з дня його народження було внесено до Календаря пам’ятних
 дат, затвердженого Резолюцією 36-ї сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО, а Верховна Рада України
 ухвалила постанову «Про відзначення 100-річчя з дня народження Миколи Амосова», згідно з якою 2013 рік
 оголошено роком Миколи Амосова в галузі медицини та відзначено на державному рівні. uk Видавничий дім "Академперіодика" НАН України Вісник НАН України Люди науки Символ епохи (до 100-річчя з дня народження академіка М.М. Амосова) Article published earlier |
| spellingShingle | Символ епохи (до 100-річчя з дня народження академіка М.М. Амосова) Книшов, Г.В. Люди науки |
| title | Символ епохи (до 100-річчя з дня народження академіка М.М. Амосова) |
| title_full | Символ епохи (до 100-річчя з дня народження академіка М.М. Амосова) |
| title_fullStr | Символ епохи (до 100-річчя з дня народження академіка М.М. Амосова) |
| title_full_unstemmed | Символ епохи (до 100-річчя з дня народження академіка М.М. Амосова) |
| title_short | Символ епохи (до 100-річчя з дня народження академіка М.М. Амосова) |
| title_sort | символ епохи (до 100-річчя з дня народження академіка м.м. амосова) |
| topic | Люди науки |
| topic_facet | Люди науки |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/68513 |
| work_keys_str_mv | AT knišovgv simvolepohido100ríččâzdnânarodžennâakademíkammamosova |