Влияние этапов криоконсервирования методом витрификации в этиленгликоль-сахарозной среде на электрическую проводимость 2-клеточных эмбрионов мышей

• Veröffentlicht in: Проблемы криобиологии и криомедицины
• Datum: 2013
• Hauptverfasser: Смольянинова, Е.И., Шигимага, В.А., Стриха, О.А., Попивненко, Л.И., Лисина, Е.Г.
• Format: Artikel
• Sprache: Russisch
• Veröffentlicht: Інститут проблем кріобіології і кріомедицини НАН України 2013
• Schlagworte: Теоретическая и экспериментальная криобиология
• Online Zugang: https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/68728
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Zitieren: Влияние этапов криоконсервирования методом витрификации в этиленгликоль-сахарозной среде на электрическую проводимость 2-клеточных эмбрионов мышей / Е.И. Смольянинова, В.А. Шигимага, О.А. Стриха, Л.И. Попивненко, Е.Г. Лисина // Проблемы криобиологии и криомедицины. — 2013. — Т. 23, № 3. — С. 228-239. — Бібліогр.: 34 назв. — рос., англ.

В работе методом импульсной кондуктометрии впервые определены значения удельной электрической проводимости 2-клеточных эмбрионов мыши после экспозиции в этиленгликоль-сахарозной среде и полного цикла криоконсервирования методом витрификации. Показано, что после экспозиции эмбрионов в среде витрификации увеличиваются значения их электрической проводимости по сравнению с контрольными ((2,24 ± 0,64) ÷ (3,86 ± 0,68)×10–3 См/м и (1,54 ± 0,11)÷ (6,12 ± 0,34)×10–3 См/м соответственно). Увеличение времени экспозиции с 1,5 до 3 мин снижает устойчивость плазматических мембран эмбрионов к действию импульсного электрического поля. Проведенные исследования показали, что электрическая проводимость может быть чувствительным диагностическим клеточным параметром, отражающим нарушения морфофункциональной целостности клеток на различных этапах криоконсервирования. У роботі методом імпульсної кондуктометрії вперше визначені значення питомої електричної провідності 2-клітинних ембріонів мишей після експозиції в етиленгліколь-сахарозному середовищі та повного циклу кріоконсервування методом вітрифікації. Показано, що після експозиції ембріонів у середовищі вітрифікації збільшуються значення їх електричної провідності у порівнянні з контрольними ((2,24 ± 0,64) ÷ (3,86 ± 0,68)×10–3 См/м і (1,54 ± 0,11) ÷ (6,12 ± 0,34)×10–3, відповідно). Збільшення часу експозиції від 1,5 до 3 хв знижує стійкість плазматичних мембран ембріонів до дії імпульсного електричного поля. Проведені дослідження показали, що електрична провідність може бути чутливим діагностичним клітинним параметром, який віддзеркалює порушення у морфофункціональній цілісності клітин на різних етапах кріоконсерування. In this study the values of specific electric conductivity of 2-cell murine embryos after their exposure in ethylene glycol and sucrose medium and complete cryopreservation cycle by vitrification were determined using the method of impulse conductometry. It has been shown that embryo exposure in vitrifying medium led to an increase in their electric conductivity values in comparison with the control ones ((2.24 ± 0.64) ÷ (3.86 ± 0.68)×10–3 S/m) and (1.54 ± 0.11)÷ (6.12 ± 0.34)×10–3 S/m, respectively). Extension of exposure time from 1.5 min to 3 min led to a decrease in embryo plasma membrane resistance to pulse electric field action. The investigation showed that electric conductivity could be a sensitive diagnostic cell parameter reflecting disturbances in cell morphofunctional integrity at various stages of cryopreservation.