П’ята орбіта Володимира Павловича Горбуліна (інтерв’ю з академіком НАН України В.П. Горбуліним)

П’ята орбіта Володимира Павловича Горбуліна (інтерв’ю з академіком НАН України В.П. Горбуліним)

17 січня 2014 р. видатному державному діячеві, політику, вченому, талановитому організатору, публіцисту, академіку НАН України Володимиру Павловичу Горбуліну виповнилося 75 років....

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Опубліковано в: :Вісник НАН України
Дата:2014
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Видавничий дім "Академперіодика" НАН України 2014
Теми:
Інтерв’ю
Онлайн доступ:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/68892
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:П’ята орбіта Володимира Павловича Горбуліна (інтерв’ю з академіком НАН України В.П. Горбуліним) // Вісн. НАН України. — 2014. — № 2. — С. 48-54. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-68892
record_format dspace
spelling 2014-10-01T20:04:58Z
2014-10-01T20:04:58Z
2014
П’ята орбіта Володимира Павловича Горбуліна (інтерв’ю з академіком НАН України В.П. Горбуліним) // Вісн. НАН України. — 2014. — № 2. — С. 48-54. — укр.
0372-6436
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/68892
17 січня 2014 р. видатному державному діячеві, політику, вченому, талановитому організатору, публіцисту, академіку НАН України Володимиру Павловичу Горбуліну виповнилося 75 років.
uk
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
Вісник НАН України
Інтерв’ю
П’ята орбіта Володимира Павловича Горбуліна (інтерв’ю з академіком НАН України В.П. Горбуліним)
The Fifth Orbit of Vladimir Gorbulin (Interview with Academician of NAS of Ukraine V.P. Gorbulin)
Article
published earlier
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
title П’ята орбіта Володимира Павловича Горбуліна (інтерв’ю з академіком НАН України В.П. Горбуліним)
spellingShingle П’ята орбіта Володимира Павловича Горбуліна (інтерв’ю з академіком НАН України В.П. Горбуліним)
Інтерв’ю
title_short П’ята орбіта Володимира Павловича Горбуліна (інтерв’ю з академіком НАН України В.П. Горбуліним)
title_full П’ята орбіта Володимира Павловича Горбуліна (інтерв’ю з академіком НАН України В.П. Горбуліним)
title_fullStr П’ята орбіта Володимира Павловича Горбуліна (інтерв’ю з академіком НАН України В.П. Горбуліним)
title_full_unstemmed П’ята орбіта Володимира Павловича Горбуліна (інтерв’ю з академіком НАН України В.П. Горбуліним)
title_sort п’ята орбіта володимира павловича горбуліна (інтерв’ю з академіком нан україни в.п. горбуліним)
topic Інтерв’ю
topic_facet Інтерв’ю
publishDate 2014
language Ukrainian
container_title Вісник НАН України
publisher Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
format Article
title_alt The Fifth Orbit of Vladimir Gorbulin (Interview with Academician of NAS of Ukraine V.P. Gorbulin)
description 17 січня 2014 р. видатному державному діячеві, політику, вченому, талановитому організатору, публіцисту, академіку НАН України Володимиру Павловичу Горбуліну виповнилося 75 років.
issn 0372-6436
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/68892
citation_txt П’ята орбіта Володимира Павловича Горбуліна (інтерв’ю з академіком НАН України В.П. Горбуліним) // Вісн. НАН України. — 2014. — № 2. — С. 48-54. — укр.
first_indexed 2025-11-27T00:13:50Z
last_indexed 2025-11-27T00:13:50Z
_version_ 1850787958105309184
fulltext 48 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2014, № 2 ІНТЕРВ’ЮІНТЕРВ’Ю П’ЯТА ОРБІТА ВОЛОДИМИРА ПАВЛОВИЧА ГОРБУЛІНА Інтерв’ю з академіком НАН України В.П. Горбуліним Коротка офіційна біографія ювіляра Народився Володимир Павлович у 1939 р. в Запоріжжі в родині інженера-будівельника. Закінчив фізико-технічний факультет Дніпропетровського університету. У 1962—1977 рр. працював у КБ «Південне», захистив кандидатську дисертацію за закри- тою тематикою. У 1977 р. переведений на роботу до Відділу оборонної про- мисловості ЦК КПУ, де з 1980 р. завідував сектором ракет- но-технічної та авіаційної техніки. Брав участь в організації та координації робіт за всіма програмами створення ракет но- космічної та авіаційної техніки в Україні. У 1991 р. очолював підвідділ оборонної роботи Кабінету Міністрів України. З 1992 р. — ініціатор створення і перший Генеральний ди- ректор Національного космічного агентства України. На цій посаді керував розробленням і брав безпосередню участь у втіленні першої Національної космічної програми України (1992—1997). У 1993 р. його обрано членом Міжнародної ака- демії астронавтики. У 1994 р. захистив докторську дисертацію за закритою тематикою. З серпня 1994 р. — Секретар Ради національної безпеки при Президентові України — Радник Президента України з питань національної безпеки. У 1996—1999 рр. — Секретар Ради наці- ональної безпеки і оборони України. Один із авторів Концеп- 17 січня 2014 р. видатному державному діячеві, політику, вченому, тала- новитому організатору, публіцисту, академіку НАН України Володимиру Павловичу Горбуліну виповнилося 75 років. ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2014, № 2 49 ІНТЕРВ’Ю ції національної безпеки і оборони України та інших ключових документів стратегії розвитку держави. Зробив істотний внесок у визначення науково-методологічних основ системи націо- нальної безпеки України та розроблення право- вого базису розвитку її оборонної складової. У 1997 р. його обрано академіком НАН України. З грудня 1999 р. — радник Президента Укра- їни. У 2000—2002 рр. — Голова Держкомісії з питань оборонно-промислового комплек- су України. Керівник і учасник розроблення Державної програми розвитку озброєння та військової техніки, Концепції структурної пе- ребудови оборонно-промислового комплексу України. З грудня 2002 р. — помічник Пре- зидента України з питань національної без- пеки. На виконання Указу Президента в січні 2003 р. заснував Національний центр з питань євроатлантичної інтеграції України. У 2003— 2005 рр. — заступник голови Держкомісії з пи- тань реформування та розвитку Збройних Сил України, безпосередній учасник розроблення Стратегічного оборонного бюлетеня України на період до 2015 р., Воєнної доктрини Укра- їни та Закону «Про основи національної без- пеки України». З грудня 2003 р. — організатор і директор на громадських засадах Інституту проблем національної безпеки. Упродовж 2005—2007 рр. — радник Прези- дента України — в.о. керівника Головної служ- би оборонної політики. У 2006 р. був тимчасо- во виконуючим обов’язки Секретаря Ради на- ціональної безпеки і оборони України. У 2007—2010 рр. — директор Інституту про- блем національної безпеки. З 2011 р. — член Президії НАН України. Перелік найвищих державних нагород Два ордени Трудового Червоного Прапора (1976, 1982), премія НАН України ім. М.К. Ян- геля (1988), Державна премія СРСР в галузі науки і техніки (1988), орден Ярослава Му- дрого: V ступеня (1997), IV ступеня (2004), ІІІ ступеня (2009), Командорський хрест із зір- кою ордена Заслуг перед Республікою Поль- ща (1997), Державна премія України в галузі науки і техніки (2002), Почесна грамота Вер- ховної Ради України (2004), а також багато ін- ших медалей, нагород і відзнак. — Володимире Павловичу, насамперед дозвольте від імені редакції журналу щиро привітати Вас із днем народження. На пер- ший погляд, Ваша трудова біографія вида- ється багатогранною і різнобічною. Проте в ній простежується основний напрям — са- мовіддане, високопрофесійне служіння сво- їй країні, що повною мірою підтверджує як список Ваших державних нагород, так і гли- бока повага колег. А як би Ви самі визначили свою діяльність? — Якось у своїх спогадах мій давній това- риш по службі Яків Якович Гордієнко дуже змістовно й образно визначив життєвий шлях людини, порівнявши його зі спіраллю, кожен виток якої — ніби космічна орбіта, а перехід між ними відбувається завдяки накопиченню нових знань і досвіду, розширенню кругозору. Таких орбіт у мене було п’ять. Перша орбіта — Особливе конструкторське бюро, перейменоване згодом на КБ «Півден- не». Мені пощастило потрапити в це надсе- кретне наукове КБ, відбір до якого був над- звичайно ретельний і всебічний, брати участь у розробленні бойових ракетних комплек- сів стратегічного призначення (8К67, 8К69, 15А14) і космічних апаратів серії «Космос». Перший орден Трудового Червоного Прапора. У цен- трі — майбутній Головний конструктор ракети-носія «Енергія» Борис Губанов. 1976 р. 50 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2014, № 2 ІНТЕРВ’Ю Моїми вчителями і наставниками були такі корифеї ракетно-космічної техніки, як Михай- ло Кузьмич Янгель, Олександр Максимович Макаров, Володимир Федорович Уткін. Саме там я захистив кандидатську дисертацію, від- бувся як фахівець у ракетно-космічній галузі. Причому після переведення на іншу роботу я ніколи не втрачав зв’язок із КБ «Південне», як не втрачаю його й тепер. Друга орбіта — робота у Відділі оборонної промисловості ЦК Компартії України. Цей відділ, по суті, був республіканським штабом управління діяльністю підприємств і наукових організацій союзного підпорядкування, на- самперед військово-промислового комплексу, в частині створення нових зразків озброєнь і військової техніки. Робота в апараті ЦК КПУ стала для мене справжньою школою життя, дала мені безцінний досвід керівництва про- ектами державного масштабу. В основному я займався організацією виконання завдань зі створення нових стратегічних ракетних комп- лексів. Процес цей був безперервний, комп- лекси змінювали один одного, підвищувалися їхні тактико-технічні характеристики і бойові можливості. Мені доводилося багато працюва- ти з людьми на різних рівнях: від начальників цехів до заступників міністрів СРСР і відпо- відальних працівників ЦК КПРС. Крім того, я курирував проведення НДДКР в інтересах оборонних міністерств СРСР, що давало мені змогу тісно співпрацювати з видатними пред- ставниками академічної науки: Б.Є. Патоном, В.І. Трефіловим, Г.С. Писаренком та багатьма іншими. Третя орбіта — це створення Національно- го космічного агентства України. Я вважаю, це була єдина на той час можливість зберег- ти науково-технічний потенціал ракетно- космічної галузі після розпаду Радянського Союзу. Переконати чиновників різних рангів у необхідності прийняття такого відповідально- го, важливого і потрібного для країни рішення виявилося досить непростим завданням. Вели- чезну роль у його виконанні відіграла підтрим- ка президента АН України академіка Б.Є. Па- тона, голови Комісії космічних досліджень АН України академіка Я.С. Яцківа, багатьох видатних учених, головних конструкторів, директорів підприємств ракетно-космічного комплексу. Після підписання Указу Президен- та України Л.М. Кравчука про створення На- ціонального космічного агентства України зі статусом центрального органу виконавчої вла- ди розпочалася титанічна робота з розв’язання безлічі проблем: звідки взяти фінансування, де розмістити Агентство, якою має бути його структура, де знайти кадри, як подолати неро- зуміння окремих чиновників і т. ін. У цей час надзвичайно загострилася ситуація з виконан- ням Україною своїх зобов’язань у рамках Між- Всесвітній космічний конгрес. Праворуч — академік НАН України Г.С. Писаренко. Відень, 1982 р. Перший Генеральний директор Національного косміч- ного агентства України. 1992 р. ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2014, № 2 51 ІНТЕРВ’Ю державної програми космічних досліджень, і доводилося вигадувати нестандартні шляхи для пошуку необхідних коштів. Від самого початку ми намагалися вибудову- вати роботу НКАУ на основі гармонійної співп- раці вчених, науково-технічних працівників, конструкторів і військових фахівців. Приємно усвідомлювати, що така практика зберігається в Агентстві й донині. Іншим важливим кроком стало визначен- ня тактики і стратегії подальшої організації космічної діяльності як у своїй країні, так і за кордоном. Для планування заходів на коротку і середньострокову перспективу виникла по- треба у розробленні п’ятирічних програм, які б затверджувалися на найвищому державно- му рівні. Через півроку ми підготували проект першої космічної програми, який було ухвале- но постановою Кабінету Міністрів України. На жаль, не всі її положення вдалося реа- лізувати, однак завдяки цій програмі в Украї- ні було сформовано ракетно-космічну галузь. Більше того, ми змогли вийти на світовий ринок космічних послуг. Україна постала як держава, яка володіє унікальними космічними технологіями, що для світової громадськості на той час було справжнім одкровенням. У ті роки в ракетно-космічній галузі склала- ся парадоксальна ситуація: багато ракет-носіїв і супутників створювали в Україні, проте ін- формацію з космосу ми змушені були купува- ти у Росії. Почалися роботи зі створення за- мкнутого циклу національної космічної інфра- структури. Незважаючи на мізерність бюджету НКАУ, все ж було створено п’ять регіональних космічних центрів, які дали початок форму- ванню національної системи дистанційного зондування Землі. Четверта орбіта — робота в Раді національ- ної безпеки і оборони України. У 1994 р. Пре- зидент України Л.Д. Кучма поставив переді мною завдання реформувати тодішню Раду національної безпеки таким чином, щоб вона стала ключовим органом для вироблення ідей стратегічного розвитку країни. Насамперед до- велося змінити досить аморфну структуру РНБ. Пріоритетом стала ідентифікація загроз національній безпеці і вироблення політичних рішень для адекватного реагування на них. Було введено посади державних експертів, які відповідали за проблеми економічної безпеки, ядерної політики, екологічної безпеки, соці- альні та гуманітарні аспекти, розвідувальні й контррозвідувальні напрями, інформаційну безпеку, міжнародно-правові напрями, вирі- шення правоохоронних та оборонних завдань тощо. Загалом робота всього апарату РНБ, а потім і РНБО України будувалася на основі системної наукової підтримки з боку науко во- до слід них інститутів та інших організацій, що входили до системи НАН України. Така спів- праця була необхідною, адже від неї залежали ефективність і характер політичних рішень Президента України стосовно всіх сфер дер- жавного будівництва. Тим самим цілям було підпорядковано і діяльність Інституту страте- гічних досліджень, Інституту проблем міжна- родної безпеки, а пізніше й Інституту проблем національної безпеки. Найскладнішими, напевно, були питання, по в’язані з реформуванням Збройних Сил. У дер жаві фактично не було системних підхо- дів, військові самі оцінювали загрози й обира- ли заходи адекватного реагування. Зрозуміло, що цю проблему не можна було вирішити в одну мить. Потрібно було подолати стереоти- пи вчорашніх випускників Академії Генштабу ЗС СРСР, які мислили категоріями глобаль- них конфліктів, і при цьому відійти від катего- рій воєн без зіткнення танкових і повітряних армій, без війни флотів, без обміну ядерними ударами. При плануванні необхідно було вра- ховувати, що Україна є нейтральною європей- ською державою, яка проголосила свій без’- ядер ний статус. Крім того, оборонні видатки бюджету скоротилися настільки, що виділених ресурсів ледве вистачало на утримання військ, про повноцінну бойову підготовку навіть не йшлося. Не можна було провести скорочення у Збройних Силах, не вирішивши при цьому величезну кількість соціальних питань. Зре- штою вдалося переконати керівництво країни перейти до поступового збільшення оборон- них витрат, хоча б до мінімально необхідного 52 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2014, № 2 ІНТЕРВ’Ю рівня. Було складено прогнозні показники економічного розвитку країни на тривалий пе- ріод, що дало змогу розпочати розроблення Державної програми розвитку озброєння та військової техніки. Надзвичайно тривожним було фінансове й економічне становище країни: інфляція, яка стрімко галопувала щомісяця, розвал промис- ловості, величезний спад виробництва, крайнє загострення соціальних питань, занепад систе- ми охорони здоров’я, проблеми Чорнобиля та ядерної енергетики. Крім того, гілки державної влади були не збалансованими, країна не мала повноцінної Конституції, національної валюти. І все ж, незважаючи на величезні еконо- мічні труднощі середини 90-х років, вдалося вирішити цілу низку важливих для країни питань. Потужний науковий потенціал дозво- лив розробити і затвердити Концепцію націо- нальної безпеки України. Конституція 1996 р. закріпила за РНБО статус конституційного органу державного управління. Зміцнилися інтелектуально-наукові основи вироблення та реалізації політики національної безпеки. П’ята орбіта — нинішня, моя робота в Пре- зидії Національної академії наук України. Сьо- годні до моїх обов’язків входить координація досліджень НАН України в галузі національ- ної безпеки, модернізації та створення нових високоефективних систем озброєння і військо- вої техніки. — А що б Ви відзначили як найбільше до- сягнення на «п’ятій орбіті»? — Напевне, активне відновлення спільних робіт КБ «Південне» з НАН України. Ми вже маємо цінний досвід науково-технічного спів- робітництва, накопичений у другій половині минулого століття — в епоху бурхливого роз- витку космічної науки і ракетно-космічної тех- ніки. Тільки на основі напрацьованих роками зв’язків можливе виконання тих складних за- вдань, що стоять перед вітчизняною ракетно- космічною галуззю в найближчі десятиліття. Справа в тому, що закладений у минулому столітті науковий і технологічний фундамент космічного виробництва на сьогодні практич- но повністю освоєно. Відсутність позитивної динаміки в його розвитку зумовлена глибокою конверсією вітчизняної промисловості, прове- деною в 1990-х роках, та недостатнім фінансу- ванням. Космічну науку і виробництво по суті прирекли на самовиживання (фінансування науки становило в середньому 0,29 %, а косміч- них програм — 0,15 % річного бюджету країни). Як я вже говорив, ціною неймовірних зусиль усе ж вдалося зберегти головний науково- технічний потенціал, кадри і матеріальну осно- ву ракетно-космічного виробництва. З Президентом США Б. Клінтоном. 1996 р. Перед підписанням Великого договору між Росією та Україною. 1997 р. ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2014, № 2 53 ІНТЕРВ’Ю У Концепції реалізації державної політи- ки у сфері космічної діяльності на період до 2032 року, затвердженій Урядом України в березні 2011 р., і в Загальнодержавній цільо- вій науково-технічній космічній програмі на 2013—2017 роки, ухваленій Верховною Радою України у вересні 2013 р. та затвердженій Пре- зидентом України В.Ф. Януковичем, передба- чено низку нових проектів і завдань, реалізація яких неможлива без активізації співпраці НАН України та провідних підприємств ракетно- космічної галузі. Наприкінці 1990-х — на початку 2000-х ро- ків, використовуючи напрацьований раніше науково-технічний доробок, КБ «Південне» і ВО «Південмаш» вдалося в умовах жорсткої конкуренції посісти гідне місце на світовому ринку космічних послуг, взяти участь у ве- ликих міжнародних комерційних проектах «Дніпро», «Морський старт», «Наземний старт». Цьому сприяла цілеспрямована полі- тика Державного космічного агентства Укра- їни, яка привела до підписання стратегічних угод про співпрацю з Росією, США, Китаєм, Європейським Союзом і Європейським кос- мічним агентством. Проте сьогодні темпи розвитку світової ра- кетно-космічної техніки надзвичайно високі. Росія і США підтверджують своє лідерство постійним розробленням нових ракетно- космічних комплексів. Стрімко розвивають космічні програми Євросоюз і Китай. Десятки країн створюють власні ракети-носії, будують космодроми. В останні роки КБ «Південне» і «Південмаш» увійшли в міжнародну коопера- цію зі створення американської ракети-носія «Антарес» та європейської ракети «Вега». Три- вають переговори й опрацювання за іншими проектами. Однак витримати конкурентну боротьбу їм удасться лише в тому разі, якщо вирішення всього комплексу питань розро- блення, виготовлення, випробування та екс- плуатації ракетно-космічної техніки відбува- тиметься з використанням останніх досягнень науки. Розуміючи це, КБ «Південне» взяло на себе роль ініціатора щодо залучення науково- технічного потенціалу України для створення Багато років поруч... нової сучасної ракетно-космічної техніки. Цю ініціативу підтримало керівництво НАН Укра- їни і ДКА України. У жовтні 2012 р. на розширеному засіданні Президії НАН України було підписано Гене- ральну угоду про науково-технічне співробіт- ництво між НАН України та КБ «Південне» у сфері створення ракетно-космічної техніки, за- тверджено перспективний план спільної нау- ко во-технічної діяльності та організовано Ко- ординаційну раду. Таке об’єднане засідання Президії НАН України і КБ «Південне» відбу- лося вперше за останні 20 років, а подібну за масштабністю інвентаризацію наукових роз- робок українських інститутів для потреб кос- мічної галузі виконували востаннє у 1980-ті роки, ще за часів Генерального конструктора В.Ф. Уткіна. Надію на успіх запланованої спів- праці дає та аналітична ретельність, з якою го- тували й узгоджували ухвалені документи. Ве- лику підготовчу роботу провели Президія НАН України, Управління космічних науко- вих досліджень ДКА України, тематичні під- розділи КБ «Південне». 22 жовтня 2013 р. на розширеному засідан- ні Координаційної ради з організації спільних робіт КБ «Південне» і наукових організацій НАН України було розглянуто попередні під- сумки першого року співпраці. За цей час вда- лося відновити багаторічні зв’язки між підроз- 54 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2014, № 2 ІНТЕРВ’Ю ділами КБ «Південне» та академічними інсти- тутами. За всіма напрямами, що увійшли до плану спільної науково-дослідної діяльності на 2013 р., було узгоджено технічні завдання та видано вихідні дані. За 10 першочерговими те- мами почалося виконання науково-дослідних робіт, підкріплене необхідним фінансуванням. Було підписано план робіт на 2014 р., до яко- го додано 16 нових тем і передбачено значне збільшення обсягів фінансування. Я переконаний, що, тільки використовуючи безцінний і перевірений життям досвід спів- праці науки і промисловості, можна вирішити найскладніші завдання ракетно-космічної га- лузі і з оптимізмом дивитися в космічне май- бутнє України XXI століття. — В одному з інтерв’ю Ви якось зізнали- ся, що погано ставитеся до заздравиць на Вашу честь, оскільки при цьому відчуваєте, що вже «виносять», а Ви з цим не можете погодитися. Тому дозвольте просто висло- вити Вам глибоку повагу і побажати міц- ного здоров’я, благополуччя та невичерпної енергії для втілення всіх Ваших задумів. — Спасибі. Розмову вела Олена МЕЛЕЖИК

Схожі ресурси