Протеїни: від народження до смерті (ІХ Парнасівська конференція з біохімії та молекулярної біології)
З 29 вересня по 2 жовтня 2013 р. в Єрусалимі (Ізраїль) проходила ІХ Парнасівська конференція з біохімії та молекулярної біології «PROTEINS: from Birth to Death», під час якої, як випливає з назви конференції, було розглянуто ключові аспекти структури і функцій протеїнів, починаючи від їх синтезу на...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Вісник НАН України |
|---|---|
| Datum: | 2014 |
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2014
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/68896 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Протеїни: від народження до смерті (ІХ Парнасівська конференція з біохімії та молекулярної біології) / Л.Б. Дробот // Вісн. НАН України. — 2014. — № 2. — С. 78-83. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859834626213675008 |
|---|---|
| author | Дробот, Л.Б. |
| author_facet | Дробот, Л.Б. |
| citation_txt | Протеїни: від народження до смерті (ІХ Парнасівська конференція з біохімії та молекулярної біології) / Л.Б. Дробот // Вісн. НАН України. — 2014. — № 2. — С. 78-83. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Вісник НАН України |
| description | З 29 вересня по 2 жовтня 2013 р. в Єрусалимі (Ізраїль) проходила ІХ Парнасівська конференція з біохімії та молекулярної біології «PROTEINS: from
Birth to Death», під час якої, як випливає з назви конференції, було розглянуто ключові аспекти структури і функцій протеїнів, починаючи від їх синтезу на рівні трансляції і закінчуючи їхньою деградацією.
|
| first_indexed | 2025-12-07T15:34:29Z |
| format | Article |
| fulltext |
78 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2014, № 2
ДРОБОТ
Людмила Борисівна —
доктор біологічних наук,
професор, завідувач лабораторії
сигнальних механізмів клітини
Інституту біохімії
ім. О.В. Палладіна НАН України
ПРОТЕЇНИ:
ВІД НАРОДЖЕННЯ ДО СМЕРТІ
ІХ Парнасівська конференція
з біохімії та молекулярної біології
З 29 вересня по 2 жовтня 2013 р. в Єрусалимі (Ізраїль) проходила ІХ Пар-
насівська конференція з біохімії та молекулярної біології «PROTEINS: from
Birth to Death», під час якої, як випливає з назви конференції, було розгляну-
то ключові аспекти структури і функцій протеїнів, починаючи від їх син-
тезу на рівні трансляції і закінчуючи їхньою деградацією.
Становлення і розвиток біохімічної науки на теренах етнічних
українських земель тісно пов’язані з низкою непересічних осо-
бистостей, чільне місце серед яких посідає професор Якуб Ка-
роль Парнас (Jakub Karol Parnas).
Яків Оскарович (як називали видатного вченого-біохіміка
за радянських часів), людина складної і незвичайної долі, наро-
дився в 1884 р. в селі Мокряни поблизу Тернополя у польсько-
єврейській родині. У різні періоди свого життя він був підда-
ним трьох різних країн, пережив дві світові війни.
Львівська гімназія, хімічне відділення Політехнікуму в
Шарлоттенбурзі, хімічний відділ природничого факультету
Мюнхенського університету, стажування з біохімії у Страс-
бурзі, Цюриху і Кембриджі, докторський ступінь у Мюнхені
(1907), асистент (1908—1914), а потім доцент (1914—1916) на
медичному факультеті Страсбурзького університету, професор
Варшавського університету (з 1916 р.), професор і директор
Інституту медичної хімії Львівського університету/медичного
інституту (з 1921 по 1941 р.) — такими були основні віхи пе-
редвоєнного періоду життя Я. Парнаса.
У 1939 р., згідно з пактом Молотова — Ріббентропа, Поль-
щу було поділено між Німеччиною і СРСР. До Львова ввійшла
Червона Армія. У бібліографічному нарисі про Якуба Парнаса
російський біофізик Симон Шноль зазначає: «У Парнаса був
вибір: він ще міг поїхати до Лондона або в Нью-Йорк, його б від-
пустили. Популярність його була міжнародною. Проте Парнас
залишився у Львові. Він вважав неможливим кинути своїх учнів і
ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2014, № 2 79
НАУКОВІ ФОРУМИ
співробітників, кафедру, інститут, створений
ним завод фармпрепаратів».
У перші дні Великої Вітчизняної війни
Я. Парнаса разом із дружиною вивезли до
Києва, а звідти евакуювали до Уфи, де він по-
чав працювати над «оборонною» тематикою в
Інституті біохімії АН УРСР. У 1942 р. Якуба
Парнаса було обрано дійсним членом Академії
наук СРСР. А коли в 1943 р. у війні позначився
перелом, академіка Я. Парнаса викликали до
Москви. Там він стає одним із засновників що-
йно створеної Академії медичних наук СРСР,
фундатором і першим директором Інституту
біологічної і медичної хімії АМН СРСР, ор-
ганізатором власної Лабораторії фізіологічної
хімії, в якій разом із найближчими співробіт-
никами продовжив дослідження з біохімії вуг-
леводів.
Де б не працював Я. Парнас, він вражав ко-
лег своєю ерудицією, широтою і глибиною по-
становки проблем, винятковою здатністю до
теоретичних узагальнень великого масштабу.
Його було нагороджено орденом Леніна та
Сталінською премією. Наприкінці 40-х років
учений зі світовим ім’ям став одним із мільйо-
нів жертв сталінського терору. В день його на-
родження 28 січня 1948 р. Якуба Парнаса було
заарештовано, а наступного дня під час першо-
го ж допиту в тюрмі на Луб’янці він помер чи
то від серцевого нападу, чи то від діабетичної
коми. Так трагічно обірвалося життя ймовір-
ного претендента на Нобелівську премію…
Основні наукові праці Я. Парнаса присвя-
чені вивченню обміну вуглеводів у тканинах
та ензиматичних процесів, що лежать в осно-
ві м’язового скорочення. Головне досягнення
біохімії першої половини ХХ ст. — з’ясування
природи і «біологічного змісту» анаеробного
перетворення вуглеводів — увійшло в історію
під іменами основних дослідників цього про-
цесу: Мейєргофа — Ембдена — Парнаса. Крім
того, Я. Парнасу належить відкриття фосфо-
ролізу глікогену (процесу розщеплення глі-
когену за участю фосфорної кислоти). Серед
напрямів наукових досліджень, що проводи-
лися під керівництвом Я. Парнаса, слід також
відзначити дослідження обміну похідних пу-
рину та особливостей їх метаболізму при діа-
беті, дослідження особливостей метаболізму
стереоізомерних молочних кислот в організмі.
Він першим у світі в біохімічних дослідженнях
використав радіоактивні ізотопи фосфору.
З розпадом Радянського Союзу і здобуттям
Україною незалежності склалися сприятливі
політичні умови, і за ініціативою Польського
і Українського біохімічних товариств було за-
початковано двосторонні українсько-польські
Парнасівські конференції із сучасних проблем
біохімії, клітинної та молекулярної біоло-
гії, перша з яких відбулася в 1996 р. у Львові.
З того часу конференції проводилися раз на
2 роки почергово в Україні й Польщі. Успіш-
ність періодичних зустрічей учених двох країн
визначила трансформування Парнасівських
конференцій у формат міжнародних із широ-
ким представництвом науковців з різних кра-
їн. Важливою віхою в цьому процесі стало за-
лучення Ізраїльського товариства з біохімії та
молекулярної біології до підготовки та прове-
дення Парнасівських конференцій. Уперше це
сталося у Варшаві 27—31 серпня 2011 р.
Цьогорічна ІХ Парнасівська конференція
«Proteins: from Birth to Death» відбулася в
Єрусалимі з 29 вересня по 3 жовтня на базі із-
раїльського Інституту сучасних досліджень
Якуб Кароль Парнас
80 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2014, № 2
НАУКОВІ ФОРУМИ
(Institute of Advanced Studies of the Hebrew
University). У Конференції взяли участь понад
200 вчених із 12 різних країн (Ізраїлю, Польщі,
України, США, Великої Британії, ФРН, Швей-
царії, Бразилії, Нідерландів, Угорщини, Греції
та Росії), серед яких були 2 лауреати Нобелів-
ської премії — А. Йонат (Ada E. Yonath) і А. Че-
хановер (Aaron Ciechanover).
Під час урочистого відкриття Конференції з
привітаннями та побажаннями плідної роботи
до учасників заходу звернулися представник
Ізраїльського товариства з біохімії та молеку-
лярної біології Міхаель Села (Michael Sela),
президент Польського біохімічного товариства
Анджей Джугай (Andrzej Dzugaj), президент
Українського біохімічного товариства Сергій
Комісаренко та генеральний секретар FEBS
Ізраель Пехт (Israel Pecht).
Великий інтерес викликала пленарна лекція
Артура Горвіча (Arthur L. Horwich) з Єльсько-
го університету (США), присвячена аналізу кі-
нетичних закономірностей та механізмів участі
молекулярних шаперонів у процесі згортання
протеїнів з формуванням їх нативної конфор-
мації та ролі неправильно згорнутих поліпеп-
тидів у дегенерації моторних нейронів на моде-
лі мишей, трансгенних за мутантною формою
Cu/Zn-супероксиддисмутази.
Особливості структурної біології пухлинно-
го супресора р53 та його інгібіторів MDM2/X
як мішеней для розроблення фармакологіч-
них препаратів скерованої дії було детально
проана лізовано у пленарній доповіді Алана
Фершта (Alan Fersht) з Кембриджського уні-
верситету (Велика Британія).
У пленарній доповіді Олександра Влода-
вера (Alexander Wlodawer) з Національного
інституту раку (США) йшлося про рослин-
ні протеїни з антипухлинними властивостя-
ми, зокрема про двох представників родини
β-трилисника, що поєднують у собі властивос-
ті інгібітора протеаз з активністю лектинів.
Згідно з науковою програмою, подальша ро-
бота Конференції здійснювалася за секціями,
тематика яких відповідала найактуальнішим
напрямам досліджень у галузі біохімії та моле-
кулярної біології.
На першій секції «Посттранскрипційна
регуляція» було проаналізовано роль mTOR/
S6К-сигнального шляху в регулюванні тран-
сляції, значення міжмолекулярних взаємо-
дій, опосередкованих новими зв’язувальними
партнерами S6К, у контролі її функціональної
активності, можливість функціонування іден-
тифікованої авторами (Валерій Філоненко,
Україна) нової форми S6Кβ як протоонкогена.
Егуд Разін (Ehud Razin) з Єврейського універ-
ситету Єрусалима навів дані стосовно участі
фосфорильованої форми лізинової тРНК-
синтетази (LysRS) у сигнальному каскаді, що
спричинює продукування динуклеотиддіаде-
нозинтетрафосфату (Ар4А) і, як наслідок, по-
силення активності транскрипційного факто-
ра MITF, залученого до контролю виживання
клітин та диференціювання. У доповіді співро-
бітниці Єврейського університету Єрусалима
Гермони Сорег (Hermona Soreq) йшлося про
можливість модулювання гіпертензії і відчут-
тя страху через конкуренцію цетилхолінесте-
рази з іншими мішенями мікроРНК-608, спе-
цифічної для приматів. Яір Аргон (Yair Argon)
з Пенсильванського університету розповів про
роль протеїндисульфідізомерази А6 у посла-
бленні сигналювання, залежного від сенсора
стресу ендоплазматичного ретикулуму, ензи-
му IRE1α; Керен Деміштейн-Зогарі (Keren
Demishtein-Zohary) з Університету Людвіга-
Максиміліана (Німеччина) — про важливість
мотиву GxxxG протеїнового комплексу TIM23
внутрішньої мембрани мітохондрій у трансло-
кації протеїнів до матриксу.
Роботу другої секції «Взаємодії РНК — про-
теїни» було присвячено рентгеноструктурним
дослідженням фактора елонгації 1A2 як бази-
су для розуміння динаміки його взаємодій з
GDP/GTP, тРНК та 80S-рибосомою (Борис
Негруцький з Інституту молекулярної біоло-
гії і генетики НАН України); механізмам фор-
мування функціонального комплексу AaRS-
tRNA, в основу яких покладено взаємодії на
короткій і довгій відстанях, що діють у тандемі
(Марк Сафро (Mark Safro) з ізраїльського Ін-
ституту Вейцмана); 3D-моделюванню струк-
тур комплексу протеїн — РНК (Януш Буй-
ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2014, № 2 81
НАУКОВІ ФОРУМИ
ницький (Janusz M. Bujnicki) з Університету
Адама Міцкевича, Польща); природним гене-
тичним варіаціям, що визначають схильність
до агрегації/токсичності за хвороби Хантінг-
тона на моделі C. elegans (Талі Гідалевич (Tali
Gidalevitz) з Університету Дрекселя, США).
У доповідях, виголошених на третій сек-
ції «Транспорт протеїнів і модифікації»,
було закцентовано увагу на можливості
N-глікозилювання протеїнів у Archaea (Джер-
рі Ейчлер (Jerry Eichler) з ізраїльського Уні-
верситету Бен-Гуріона); ролі гептамерного
протеїнового комплексу СОРІ в механізмах
контролю транспорту мРНК до мітохондрій
(Джеффрі Герст (Jeffrey E. Gerst), Універси-
тет Бен-Гуріона); послідовності еволюційних
подій, що забезпечили можливість подвійної
локалізації фумарази дріжджів — у мітохон-
дріях та в цитозолі (Офрі Пінс (Ophry Pines)
з Єврейського університету Єрусалима); мо-
лекулярних механізмах розвитку діабетичної
нефропатії (Нана Войтенко з Інституту фізіо-
логії ім. О.О. Богомольця НАН України).
Особливий інтерес в учасників Конференції
викликали доповіді четвертої секції «Згор-
тання і неправильне згортання протеїнів».
П’єр Голубінофф (Pierre Goloubinoff) з Уні-
верситету Лозанни (Швейцарія) доповів про
роль молекулярних шаперонів як ензимів,
що каталітично відновлюють конформацію
неправильно згорнутих поліпептидів, а Кши-
штоф Ліберек (Krzysztof Liberek) з Універси-
тету Гданська (Польща) — про роль шаперонів
у контролі процесів агрегування та дезагрегу-
вання протеїнів. Інформацію щодо структур-
них досліджень РНКаз Н і споріднених ензи-
мів навів Марцин Новотний (Marcin Nowotny)
з Міжнародного інституту молекулярної і клі-
тинної біології (Польща).
У рамках п’ятої секції «Структура про-
теїнів і міжпротеїнові взаємодії» було за-
слухано доповіді, що стосувалися молекуляр-
них основ розпізнавання повторів у протеїнах,
схильних до агрегації, за участю шаперонової
машинерії, яка включає шаперони Hsp70 i
Hsp90 (Стефан Рюдигер (Stefan Rüdiger) з
Університету Утрехта, Нідерланди); структур-
них і динамічних детермінант, що визначають
зв’язування 17 варіантів інтерферонів І типу
людини з одними й тими самими рецепторами
Учасники ІХ Парнасівської конференції з біохімії та молекулярної біології «PROTEINS: from Birth to Death».
Єрусалим, Ізраїль. 2013 р.
82 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2014, № 2
НАУКОВІ ФОРУМИ
поверхні клітин, та функціональних наслідків
ліганд-рецепторної взаємодії (Гідеон Шрей-
бер (Gideon Schreiber) з ізраїльського Інсти-
туту Вейцмана); структурних основ взаємо-
дії пептидів з протеїнами (Ора Фурман (Ora
Furman) з Єврейського університету Єруса-
лима); застосування підходів структурної мас-
спектрометрії для з’ясування закономірностей
алостеричного регулювання функції протеїнів
(Амнон Горовіц (Amnon Horovitz) з Інститу-
ту Вейцмана); підходів інженерії протеїнів для
функціонального аналізу мультиспецифічних
протеїнів (Амір Агароні (Amir Aharoni) з Уні-
верситету Бен-Гуріона, Ізраїль).
На шостій секції «Фокус на мембранні
протеїни» було розглянуто проблеми меха-
нізмів редокс-регулювання імпорту протеї-
нів у мітохондрії (Костас Токатідіс (Kostas
Tokatidis), Університет Глазго, Велика Брита-
нія); переносу електронів і протонів у мемб-
ранній формі цитохрому bc1 (Артур Осичка
(Artur Osyczka), Ягеллонський університет,
Польща); регулювання калієвих каналів мі-
тохондрій та їх функціональної ролі (Адам
Шевчик (Adam Szewczyk), Інститут експери-
ментальної біології імені Ненцького, Польща);
молекулярних основ ензиматичної адаптації
до холоду на моделі біофізичних досліджень
пептидилпролілізомераз бактерій і людини
(Лукаш Яремко (Lukasz Jaremko), Інститут
Макса Планка, Німеччина); ролі інтегринів у
міграції клітин гліоми С6, залежної від шляхів
RhoA/ROCK i Rac/PAK (Павел Поморський
(Paweł Pomorski), Інститут експериментальної
біології імені Ненцького, Польща).
Сьому секцію «Протеїни — від функції до
терапії», на якій головував президент Україн-
ського біохімічного товариства Сергій Коміса-
ренко, було присвячено аналізу функціонуван-
ня окремих протеїнів в умовах патологій різ-
ного генезису та їх використання як мішеней
для терапевтичного втручання. У доповідях
науковців з Інституту біохімії ім. О.В. Палла-
діна НАН України йшлося про механізми фор-
мування фібринового згустка та використання
антитіл проти специфічних центрів полімери-
зації фібрину для діагностики стану системи
зсідання крові, а також як антитромботичних
препаратів (Едуард Луговськой); роль нікоти-
нових ацетилхолінових рецепторів в імунній
відповіді та розвиток нейродегенеративних
захворювань (Марина Скок); участь адаптер-
них/штурвальних протеїнів у канцерогенезі
(Людмила Дробот). Було заслухано також дві
короткі доповіді вчених з Ізраїлю щодо регу-
лювання 20S-протеасоми за участю протеїнів,
залучених у відповідь на стрес (Міхал Шарон
(Michal Sharon) з Інституту Вейцмана), та
впливу водного клітинного оточення на про-
цеси згортання протеїнів і міжпротеїнові вза-
ємодії (Шагар Сукеник (Shahar Sukenik) з Єв-
рейського університету Єрусалима).
На восьмій секції «Moonlighting proteins —
протеїни з множинними функціями» під
керівництвом голови Польського біохімічно-
го товариства Анджея Джугая було заслуха-
но доповіді, в яких було розглянуто питання
неоморфних множинних функцій протеїнів
з невпорядкованою структурою ТРРР/P25
(Джудіт Оваді (Judith Ovadi) з Інституту ен-
зимології Угорської академії наук); партнерів
глюкокінази, що визначають її локалізацію й
функцію (Лоран Агіус (Loranne Agius) з Інсти-
туту клітинної медицини Університету Нью-
касла, Велика Британія); можливих функцій
альдолази і фруктозо-1,6-бісфосфатази поза
механізмами регулювання метаболізму вугле-
водів (Даріуш Ракус (Dariusz Rakus) з Вроц-
лавського університету, Польща).
Тематика доповідей заключної, дев’ятої
секції «Новітні підходи» включала аналіз
механізмів регулювання функціональної ак-
тивності убіквітинових рецепторів через ав-
тоубіквітилювання на моделі структури убік-
вітильованого Rpn 10 (Галі Праг (Gali Prag),
Університет Тель-Авіва, Ізраїль); механічних
сил, що визначають функціонування рибосо-
ми у процесі протеїнового синтезу як молеку-
лярного мотора (Аріель Каплан (Ariel Kaplan),
Ізраїльський інститут технологій); викорис-
тання новітніх NMR-підходів для візуалізації
подій на молекулярному рівні (Джордан Хілл
(Jordan Chill), Університет Бар-Ілана, Ізраїль);
ролі убіквітильованих протеїнів у скеровуван-
ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2014, № 2 83
НАУКОВІ ФОРУМИ
ні зв’язувальних партнерів з невпорядкова-
ними «хвостами» до протеасомної деградації
(Андреас Матушек (Andreas Matousheck), Те-
хаський університет, США).
На Конференції ефективно працювали та-
кож постерні сесії, на яких переважно молоді
науковці представили 42 доповіді з Польщі,
17 — з України, 6 — з Ізраїлю, по одній — зі
Швейцарії, Греції та Росії.
Церемонія закриття ІХ Парнасівської кон-
ференції відбулася у приміщенні Ізраїльської
академії наук та мистецтв під головуванням
президента Академії професора Рут Арнон
(Ruth Arnon). Із заключною пленарною до-
повіддю, присвяченою зародженню протеїнів
на рибосомах та шаперонній активності ком-
понентів трансляційної машинерії (за резуль-
татами кристалографічних досліджень), ви-
ступила лауреат Нобелівської премії з хімії
2009 р. Ада Йонат.
Загальний аналіз 17-річного досвіду про-
ведення Парнасівських конференцій свідчить
про актуальність їхньої проблематики, висо-
кий міжнародний авторитет учених, що беруть
у них участь, та необхідність подальшого роз-
ширення міжнародного формату. Наступну,
Х Парнасівську конференцію заплановано
провести в 2015 р. в Україні (м. Київ) із ши-
роким залученням як провідних учених, так і
молодих науковців із різних країн світу.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-68896 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0372-6436 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T15:34:29Z |
| publishDate | 2014 |
| publisher | Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Дробот, Л.Б. 2014-10-01T20:09:01Z 2014-10-01T20:09:01Z 2014 Протеїни: від народження до смерті (ІХ Парнасівська конференція з біохімії та молекулярної біології) / Л.Б. Дробот // Вісн. НАН України. — 2014. — № 2. — С. 78-83. — укр. 0372-6436 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/68896 З 29 вересня по 2 жовтня 2013 р. в Єрусалимі (Ізраїль) проходила ІХ Парнасівська конференція з біохімії та молекулярної біології «PROTEINS: from Birth to Death», під час якої, як випливає з назви конференції, було розглянуто ключові аспекти структури і функцій протеїнів, починаючи від їх синтезу на рівні трансляції і закінчуючи їхньою деградацією. uk Видавничий дім "Академперіодика" НАН України Вісник НАН України Наукові форуми Протеїни: від народження до смерті (ІХ Парнасівська конференція з біохімії та молекулярної біології) Proteins: from Birth to Death (ІХ Jakub K. Parnas Conference) Article published earlier |
| spellingShingle | Протеїни: від народження до смерті (ІХ Парнасівська конференція з біохімії та молекулярної біології) Дробот, Л.Б. Наукові форуми |
| title | Протеїни: від народження до смерті (ІХ Парнасівська конференція з біохімії та молекулярної біології) |
| title_alt | Proteins: from Birth to Death (ІХ Jakub K. Parnas Conference) |
| title_full | Протеїни: від народження до смерті (ІХ Парнасівська конференція з біохімії та молекулярної біології) |
| title_fullStr | Протеїни: від народження до смерті (ІХ Парнасівська конференція з біохімії та молекулярної біології) |
| title_full_unstemmed | Протеїни: від народження до смерті (ІХ Парнасівська конференція з біохімії та молекулярної біології) |
| title_short | Протеїни: від народження до смерті (ІХ Парнасівська конференція з біохімії та молекулярної біології) |
| title_sort | протеїни: від народження до смерті (іх парнасівська конференція з біохімії та молекулярної біології) |
| topic | Наукові форуми |
| topic_facet | Наукові форуми |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/68896 |
| work_keys_str_mv | AT drobotlb proteínivídnarodžennâdosmertííhparnasívsʹkakonferencíâzbíohímíítamolekulârnoíbíologíí AT drobotlb proteinsfrombirthtodeathíhjakubkparnasconference |