Вплив екстремального охолодження на показники вегетативної регуляції серцевого ритму у щурів різних вікових груп

Встановлено, що екстремальні температурні впливи (–120°С ) за рахунок активації власних гомеостатичних регуляторних систем значно підвищують адаптаційні можливості організму незалежно від його віку. Цей факт підтверджують дані спектрального аналізу варіабельності серцевого ритму, які свідчать про пі...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Veröffentlicht in:	Проблемы криобиологии и криомедицины
Datum:	2008
Hauptverfasser:	Бабійчук, В.Г., Козлов, А.В.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainisch
Veröffentlicht:	Інститут проблем кріобіології і кріомедицини НАН України 2008
Schlagworte:	Секция «Фундаментальные и прикладные проблемы охлаждения организма человека и животных»
Online Zugang:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/69044
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Вплив екстремального охолодження на показники вегетативної регуляції серцевого ритму у щурів різних вікових груп / В.Г. Бабійчук, А.В. Козлов // Проблемы криобиологии. — 2008. — Т. 18, № 3. — С. 374-378. — Бібліогр.: 11 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

_version_	1860174717515726848
author	Бабійчук, В.Г. Козлов, А.В.
author_facet	Бабійчук, В.Г. Козлов, А.В.
citation_txt	Вплив екстремального охолодження на показники вегетативної регуляції серцевого ритму у щурів різних вікових груп / В.Г. Бабійчук, А.В. Козлов // Проблемы криобиологии. — 2008. — Т. 18, № 3. — С. 374-378. — Бібліогр.: 11 назв. — укр.
collection	DSpace DC
container_title	Проблемы криобиологии и криомедицины
description	Встановлено, що екстремальні температурні впливи (–120°С ) за рахунок активації власних гомеостатичних регуляторних систем значно підвищують адаптаційні можливості організму незалежно від його віку. Цей факт підтверджують дані спектрального аналізу варіабельності серцевого ритму, які свідчать про підйом загальної спектральної потужності в результаті поліпшення діяльності як вегетативних центрів, так і гуморальної ланки регуляції. У старих тварин на тлі екстремальної кріотерапії процес керування ритмом серця переходить з повільного гуморально-метаболічного рівня регуляції на швидкий вегетативний. Установлено, что экстремальные температурные воздействия (–120°С ) за счет активации собственных гомеостатических регуляторных систем значительно повышают адаптационные возможности организма независимо от его возраста. Этот факт подтверждают данные спектрального анализа вариабельности сердечного ритма, свидетельствующие о подъеме общей спектральной мощности в результате улучшения деятельности как вегетативных центров, так и гуморального звена регуляции. У старых животных на фоне экстремальной криотерапии процесс управления ритмом сердца переходит с медленного гуморально-метаболического уровня регуляции на быстрый вегетативный. Extreme temperature effects (–120°C) due to the activation of own homeostatic regulatory systems were established to significantly increase organism’s adaptation possibilities, independently on age. This fact is confirmed by the data of spectral analysis of cardiac rhythm variability, testifying to an increase in total spectral capacity as a result of activity improvement of both vegetative centers and humoral link of regulation. In aged animals at the background of extreme cryotherapy the process of cardiac rhythm control passes from slow humoral and metabolic regulation level into a rapid vegetative one.
first_indexed	2025-12-07T17:59:47Z
format	Article
fulltext	374 PROBLEMS OF CRYOBIOLOGY Vol. 18, 2008, №3 ПРОБЛЕМЫ КРИОБИОЛОГИИ Т. 18, 2008, №3 УДК 615.014.41:57 В.Г. БАБіЙчУК, А.В. КОЗЛОВ* Вплив екстремального охолодження на показники вегетативної регуляції серцевого ритму у щурів різних вікових груп UDC 615.014.41:57 V.G. BABIJCHUK, A.V. KOZLOV* Effect of Extreme Cooling on Indices of Vegetative Regulation of Cardiac Rhythm in Rats of Different Age Groups Встановлено, що екстремальні температурні впливи (–120°С ) за рахунок активації власних гомеостатичних регуляторних систем значно підвищують адаптаційні можливості організму незалежно від його віку. Цей факт підтверджують дані спектрального аналізу варіабельності серцевого ритму, які свідчать про підйом загальної спектральної потужності в результаті поліпшення діяльності як вегетативних центрів, так і гуморальної ланки регуляції. У старих тварин на тлі екстремальної кріотерапії процес керування ритмом серця переходить з повільного гуморально-метаболічного рівня регуляції на швидкий вегетативний. Ключові слова: екстремальна кріотерапія, варіабельність серцевого ритму, вегетативна нервова система. Установлено, что экстремальные температурные воздействия (–120°С ) за счет активации собственных гомеостатических регуляторных систем значительно повышают адаптационные возможности организма независимо от его возраста. Этот факт подтверждают данные спектрального анализа вариабельности сердечного ритма, свидетельствующие о подъеме общей спектральной мощности в результате улучшения деятельности как вегетативных центров, так и гуморального звена регуляции. У старых животных на фоне экстремальной криотерапии процесс управления ритмом сердца переходит с медленного гуморально- метаболического уровня регуляции на быстрый вегетативный. Ключевые слова: экстремальная криотерапия, вариабельность сердечного ритма, вегетативная нервная система. Extreme temperature effects (–120°C) due to the activation of own homeostatic regulatory systems were established to signifi- cantly increase organism’s adaptation possibilities, independently on age. This fact is confirmed by the data of spectral analysis of cardiac rhythm variability, testifying to an increase in total spectral capacity as a result of activity improvement of both vegetative centers and humoral link of regulation. In aged animals at the background of extreme cryotherapy the process of cardiac rhythm control passes from slow humoral and metabolic regulation level into a rapid vegetative one. Key-words: extreme cryotherapy, cardiac rhythm variability, vegetative nervous system. * Автор, якому необхідно направляти кореспонденцію: вул. Переяславська, 23, м. Харків, Україна 61015; тел.:+38 (057) 373-31-26, факс: +38 (057) 373-30-84, електронна пошта: cryo@online.kharkov.ua Інститут проблем кріобіології і кріомедицини НАН України, м. Харків Institute for Problems of Cryobiology and Cryomedicine of the Na- tional Academy of Sciences of Ukraine, Kharkov, Ukraine * To whom correspondence should be addressed: 23, Pereyaslavskaya str., Kharkov, Ukraine 61015; tel.:+380 57 373 3126, fax: +380 57 373 3084, e-mail:cryo@online.kharkov.ua Цілісний організм – складна сукупність фізіоло- гічних систем і органів, що мають найважливіші властивості самоконтролю, саморегуляції і самоор- ганізації. Підтримка рівноваги організму з середо- вищем вимагає постійного перестроювання внут- рішніх зв’язків між різними фізіологічними сис- темами, зміни рівня їхньої активності, регулювання і функціонування. Підтримка гомеостазу і забез- печення адаптаційно-пристосувальної діяльності – два кінцевих результати, що організують відповідні системи. Механізми адаптації регулюються декіль- кома взаємодіючими між собою керуючими систе- мами. Так, структурно-функціональна організація вегетативної нервової системи (ВНС) визначає процес інтегрування ряду функцій організму, забезпечує пристосувальні реакції, спрямовані на підвищення його життєздатності [3]. Найважливі- шою властивістю ВНС є контроль за віковими змі- нами в серцево-судинній і центральній нервовій сис- темах (ЦНС), які стають провідним фактором ста- ріння організму. По суті, старіння – це зниження життєздатності організму протягом життя. З віком відбуваються кількісна та якісна зміни цілісності системи у зв’язку з перебудовою її внутрішньої структури. Результатом цього є якісно інша реакція старіючого організму на зовнішні і внутрішні впли- ви. У таких умовах організм втрачає здатність про- тистояти дії несприятливих факторів. Наростають зміни в нейрогуморальній регуляції гемодинаміки, спостерігається згасання обміну речовин, а також дезінтеграція центрів регуляції гомеостазу. Ці зміни можуть стати пусковим механізмом для розвитку різних захворювань. Серцево-судинна система з її багаторівневою регуляцією – це функціональна система, яка забезпечує необхідний рівень функціо- нування цілісного організму. Складні нервово-реф- лекторні і нейрогуморальні механізми, системи кровообігу забезпечують адекватне кровопоста- чання відповідних структур [5]. Сучасні методи аналізу хвильової структури серцевого ритму за 375 PROBLEMS OF CRYOBIOLOGY Vol. 18, 2008, №3 ПРОБЛЕМЫ КРИОБИОЛОГИИ Т. 18, 2008, №3 даними варіабельності серцевого ритму (ВСР) дозволили оцінювати поточний загальний функціо- нальний стан організму, більш точно прогнозувати імовірність сприятливого або несприятливого ре- зультату захворювання, давати кількісну оцінку адаптаційних резервів організму [1, 2]. Дослідження ВСР виходять за межі клінічної практики і знахо- дять широке застосування при “оцінці” якості здо- ров’я здорової людини, особливо людей похилого віку, які ведуть активний спосіб життя [6]. Спек- тральний аналіз ВСР – найбільш адекватний і простий метод оцінки балансу симпатичної і пара- симпатичної ланки ВНС, фону нейрогуморальної регуляції [7]. Знання механізмів виникнення порушень діяльності функціональних систем у літньому організмі дозволяє обґрунтувати доціль- ність пошуку шляхів пролонгування настання старіння. У зв’язку з цим є перспективним пошук різних шляхів, спрямованих на підвищення власних адаптаційних можливостей організму за рахунок активації діяльності вищих вегетативних центрів, які є найбільш високим рівнем автономної нервової системи, що забезпечує швидкий і розвинутий шлях реалізації ефектів нейрогуморальної регуляції. Успішне використання в медицині різних форм штучної гіпотермії дозволило розкрити ряд особ- ливостей виникнення і розвитку відповідних реакцій організму, які спостерігаються при охолодженні. Продовжуються пошуки оптимальних способів охолодження організму людини, здатних викону- вати захисну реакцію в багатьох небезпечних для життя ситуаціях. Нові технології дозволили вико- ристовувати низькі і наднизькі температури (–120°С) у медичній практиці для створення умов генералізованого специфічного впливу на гомеоста- тичні регуляторні системи [10]. Такі екстремальні температурні впливи відрізняються фізіологічною доцільністю, особливо в літньому віці, коли власні системи регуляції втрачають “пластичність”. Мета роботи – вивчити вплив екстремальної кріотерапії (ЕК) на деякі показники спектрального аналізу ВСР у щурів різних вікових груп. Матеріали і методи Дослідження проводили на 6- та 24-місячних білих щурах-самцях лінії Вістар з дотриманням міжнародних принципів “Європейської конвенції про захист хребетних тварин, які використовуються для експериментальних і інших наукових цілей” (Страс- бург, 1985 р.). Для проведення експериментів у кожній віковій групі були визначені 4 групи щурів по 7 тварин в кожній: I група – контроль; II–IV групи – тварини, які одержали 3, 6, 9 сеансів ЕК відповідно. Екстремальну кріотерапію проводили в кріока- мері при температурі –120°С. Тварини одержали 9 сеансів 1,5-хвилинного охолодження. Реєстрацію електрокардіограми здійснювали після 3, 6, 9-го сеансів, а також через місяць після останнього екс- тремального кріовпливу на електрокардіографі серії “Полі-Спектр” (“Нейрософт”, Росія) у 6 стандарт- них відведеннях. Спектральний аналіз ВСР прово- дили за допомогою програми “Полі-Спектр- Ритм”(“Нейрософт”, Росія). Спектральний аналіз полягає в ідентифікації хвильової структури серце- вого ритму [4]. Відповідно до основної системи спектрального аналізу нами були виділені і проана- лізовані наступні показники: ТР – загальна потуж- ність енергетичного спектра нейрогуморальної регуляції; HF – високочастотні коливання (0,15–0,4 Гц) або потужність енергетичного спектра пара- симпатичної ланки вегетативної нервової регуляції; LF – низькочастотні коливання (0,04–0,15 Гц) або потужність енергетичного спектра симпатичної ланки вегетативної нервової регуляції; VLF – по- тужність спектра кардіоритму в зоні дуже низьких частот (0,003–0,04 Гц) або внесок гуморальної ланки в енергетичну потужність нейрогуморальної регуляції; LF/HF – баланс симпатичних і парасим- патичних впливів на серцевий ритм. Результати та обговорення Одним з основних методів оцінки поточного функціонального стану організму є спектральний аналіз ВСР, який дозволяє знайти періодичні складові в коливаннях серцевого ритму й оцінити їхній кількісний внесок у динаміку ритму [8]. Найбільш часто оцінюється площа під кривою спектра – загальна спектральна потужність (ТР, мс2). У нормі в спектрі ритму присутні три основних складових; високочастотні коливання (HF- компонент), які сполучені з актом подиху і відобра- жають моделюючий вплив парасимпатичного відділу ВНС на пейс-мейкерну активність синусо- вого вузла; низькочастотні коливання (LF- компо- нент), обумовлені спалахами симпатичної вазомо- торної активності; потужність дуже низькочастот- них коливань (VLF-компонент), припустимо зв’язана з гуморальними системами. Ці показники спектрального аналізу ВСР є найбільш інформативними. Відносна перевага висо- кочастотних хвиль погоджується з положенням про адаптаційно-трофічну захисну дію блукаючого нерва на серце. Помірна перевага парасимпатичних впливів – один з факторів індивідуальної стійкості організму до виникнення ушкоджень серцево- судинної системи. Роль симпатичного відділу ВНС полягає в забезпеченні адаптації організму до умов існування, що змінюються. Вік вносить значні зміни у варіабельність крово- обігу [11]. Проявом цього є зниження загальної 376 PROBLEMS OF CRYOBIOLOGY Vol. 18, 2008, №3 ПРОБЛЕМЫ КРИОБИОЛОГИИ Т. 18, 2008, №3 Ам пл іту да , м с2 /Г ц × 10 00 TP, mc2 VLF, mc2 LF, mc2 HF, mc2 LF/HF Рис. 1. Показники спектрального аналізу ВСР у старих щурів після 3, 6, та 9-го сеансів ЕК: – контроль; – після 3-го сеансу ЕК; 123 123 – після 6-го сеансу ЕК; 123 123 123 – після 9-го сеансу ЕК. Рис. 2. Показники спектрального аналізу ВСР у старих щурів після 6 та 9-го сеансів, а також через неділю та місяць після сеансу ЕК: – контроль; – після 3-го сеансу ЕК; 12 12 12 – після 6-го сеансу ЕК; 123 123 123 – після 9-го сеансу ЕК; 123 123 123 – через тиждень після ЕК; – через місяць ЕК. �� 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 Ам пл іту да , м с2 /Г ц × 10 00 �� 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 TP, mc2 VLF, mc2 LF, mc2 HF, mc2 LF/HF потужності регуляції за рахунок зміни питомої ваги низько- і високочастотних хвиль. Падіння цих ком- понентів має синхронний характер і тому спів- відношення активності симпатичного і парасимпа- тичного відділів ВНС змінюється незначно. Після 3-го сеансу ЕК (рис. 1) у старих тварин спостерігається значний підйом загальної спект- ральної потужності за рахунок активації гумораль- ної ланки регуляції (VLF-компонент), у той час як активність симпатичного і парасимпатичного відділів ВНС практично не змінювалася (LF і HF- компоненти). Цей факт підтверджується даними, які отримані при дослідженні ВСР, результатами нейрогісто- хімічних і клініко-функціональних досліджень і свід- чать про те, що у літньому організмі людини процес модулювання ритму серця за допомогою нервових структур заміняється менш специфічним і вибор- чим гуморальним регулюванням, тобто відбу- вається перехід з вегетативного чи рефлекторного рівня регуляції на більш повільний – гуморально- метаболічний [9]. Оцінюючи баланс відділів ВНС (LF/HF), можна чітко відстежити зсув його у бік переваги симпатикоадреналової системи, що може бути наслідком дії нетривалого, “м’якого” холодо- вого стресу. У тварин, які одержали 6 сеансів ЕК (рис.1), значних змін (у порівнянні з 3 сеансами) у питомій вазі низько- і високочастотних хвиль не відзнача- лося, тобто активність симпатичного і парасим- патичного відділів ВНС залишалася незмінною так само, як їхній баланс (LF/HF). У той же час спосте- рігався ще більш значний підйом загальної спект- ральної потужності (ТР) за рахунок гуморально- метаболічного рівня регуляції (VLF- компонент). Після 9-го сеансу ЕК (рис.1) відмічалось зрос- тання спектральної потужності у порівнянні з 3-м і 6-м сеансами за рахунок активації не тільки гуморальної ланки регуляції, але й симпатичного і парасимпатичного відділів ВНС відповідно. 377 PROBLEMS OF CRYOBIOLOGY Vol. 18, 2008, №3 ПРОБЛЕМЫ КРИОБИОЛОГИИ Т. 18, 2008, №3 TP, mc2 VLF, mc2 LF, mc2 HF, mc2 LF/HF Рис. 3. Показники спектрального аналізу ВСР у молодих щурів після 3, 6,та 9-го сеансу ЕК: – контроль; – після 3-го сеансу ЕК; 123 123 123 – після 6-го сеансу ЕК; 123 123 123 – після 9-го сеансу ЕК. Ам пл іту да , м с2 /Г ц × 10 00 �� 0 2 4 6 8 10 12 14 16 18 20 Цей факт дозволяє припустити, що ЕК як ланка стресу активує вегетативні центри, що представ- ляють самий високий рівень автономної нервової системи, а вона є найбільш розвинутим і швидким шляхом реалізації ефектів нейрогуморальної регу- ляції. Крім того, вегетативні центри виконують важ- ливу функцію вегетосоматичної і вегетомотива- ційної інтеграції. Як показали спостереження, через тиждень та місяць після температурних впливів спостерігається зниження спектральної потужності ТР у порівнянні з 3, 6, 9-м сеансами, однак її значення залишаються вище, ніж у контрольних тварин (рис.2). Порівнюючи баланс регуляторних систем у контрольних і дослідних тварин, а саме гуморальної, симпатичної і парасимпатичної ланок, можна чітко відстежити тенденцію до підвищення тонусу парасимпатичного відділу ВНС і зниження активності гуморальної ланки регуляції. Збільшення загальної спектральної потужності в результаті активації як парасимпатичного, так і симпатичного відділу ВНС у старих тварин після ЕК може свідчити про перехід з повільного гумо- рально-метаболічного рівня регуляції на швидкий вегетативний рівень, що не властиво для старі- ючого організму. Аналіз хвильової структури серцевого ритму у молодих щурів до ЕК (рис.3) показав перевагу швидкої (рефлекторної) системи регуляції ритму серця за рахунок симпатичного відділу ВНС (LF- хвилі). Крім того, значний внесок у структуру спектральної потужності вносять гуморально- метаболічні впливи (VLF-хвилі). Баланс відділів ВНС зміщений у бік переваги симпатико-адре- налової системи. Як видно з рис. 3, після 3-го сеансу ЕК загальна потужність спектра нейрогуморальної регуляції зростає в порівнянні з контролем, відзначається зниження питомої ваги хвиль повільного періоду (VLF) і разом з цим зростає питома вага низькочас- тотних (LF) і менше високочастотних хвиль (HF). Отримані дані дозволяють припустити, що після 3-х сеансів ЕК вегетативне забезпечення серцевої діяльності характеризується адекватною актива- цією симпатичного відділу ВНС у відповідь на дію “м’якого” холодового стресу. Після 6-го сеансу ЕК значних змін (у порівнянні з 3 сеансами ЕК) у питомій вазі хвиль дуже повіль- ного і високого періоду (VLF і HF) виявлено не було, аналогічно вірогідно не відрізнялася і загальна потужність спектра (ТР), у той час як активність симпатико-адреналової системи знизилася, що може свідчити про емоційну адаптацію до дії над- низьких температур (рис. 3). Після 9 сеансів ЕК значення загальної спект- ральної потужності значно збільшується. Підви- щується активність тонусу симпатичної і парасим- патичної ланок ВНС, що виявляється у збільшенні питомої ваги низько- і високочастотних хвиль, однак переважає вплив симпатико-адреналової системи. Збільшення питомої ваги хвиль дуже низької частоти можна пояснити гормональними впливами на міокард, впливами ендокринних чи гуморальних факторів на синусовий вузол, а також зв’язком хвиль цієї частоти з ритмами терморегу- ляції (рис. 3). Аналогічно, як і у старих щурів, просліджувалася необхідність оцінити показники спектрального аналізу ВСР через тиждень, а також через місяць після ЕК, за результатами якого можна частково судити про стан регуляторних систем. Проведений нами спектральний аналіз ВСР через тиждень і місяць після екстремального охолодження (рис.4) показав зниження загальної спектральної потуж- ності в порівнянні з такими після 3, 6, та 9-го сеансів, однак її ріст на тлі вихідних значень до ЕК. Позитивним моментом, на нашу думку, є той факт, що підйом спектральної потужності був результатом активації діяльності як вегетативних Рис. 4. Показники спектрального аналізу ВСР у молодих щурів після 3, 6 та 9-го сеансів, а також через неділю та місяць після сеансу ЕК. – контроль; – після 3-го сеансу ЕК; 12 12 12 – після 6-го сеансу ЕК; 123 123 – після 9-го сеансу ЕК; 123 123 – через тиждень після ЕК; – через місяць ЕК. TP, mc2 VLF, mc2 LF, mc2 HF, mc2 LF/HF Ам пл іту да , м с2 /Г ц × 10 00 �� 0 2 4 6 8 10 12 14 16 18 20 центрів (підвищення тонусу симпатичного і парасимпатичного відділів ВНС), так і гуморальної ланки регуляції. Отримані дані щодо високого рівня вагальних симпатичних впливів у модуляції серцевого ритму свідчать про наявність у молодих щурів розвиненої збалансованої вегетативної регуляції. Висновки Експериментальні дані, отримані при дослід- женні ВСР у щурів двох вікових груп на тлі екстремальних кріовпливів, дозволяють припус- тити, що ЕК є могутньою фізіотерапевтичною процедурою, яка здатна значно підвищувати адап- таційні можливості організму незалежно від його віку. Даний фізіотерапевтичний метод впливу, на нашу думку, спрямований на активацію власних гомеостатичних регуляторних систем, ступінь “зношеності” яких визначається віковими особли- востями. Підтвердженням цього є дані спектраль- ного аналізу ВСР, що свідчать про підйом загальної спектральної потужності не тільки за рахунок акти- вації однієї ланки регуляції, але й завдяки збалан- сованому підвищенню активності всіх ланок регуляції. Як було показано, у старих щурів на тлі ЕК процес керування ритмом серця переходить з повільного гуморально-метаболічного рівня регу- ляції на швидкий вегетативний рівень, не властивий старіючому організму. Таким чином, лікувальні ефекти при ЕК можуть бути пов’язані з тим, що організм реагує на вплив холоду не тільки системою терморегуляції, але й всіма можливими адапта- ційними механізмами, включаючи гіпоталамо-гіпо- фізарно-адреналову, імунну, ендокринну системи. Література Айдаралиев А.А., Максимов А.Л. Адаптация человека к экстремальным условиям.– Л.: Наука, 1988.– 180 с. Баевский Р.М., Берсенева А.П. Оценка адаптационных возможностей организма и риска развития заболе- ваний.– М., 1997.– 210 с. Воробьев В.П., Боголепова И.Н., Голуб Д. М. и др. Вегетативная нервная система // БМЭ. 3-е изд.– М., 1976.– С. 86–79. Воронин И.М., Говша Ю.А., Истомина Т.А., Белов А.М. Вариабельность и спектральный анализ сердечного ритма в диагностике дисфункций синусового узла // Кардіологія.– 1999.– №10.– С. 32–34. Гайтон А. Физиология кровообращения. Минутный объем сердца и его регуляция.– М.: Медицина, 1969.– 472 с. Дмитриева И.В., Глазачев О.С. Индивидуальное здо- ровье и полипараметрическая диагностика функцио- нальных состояний организма (системно-информацион- ный подход).– М.: Горизонт, 2000.– 214 с. Крыжановский Г.Н. Общая патофизиология нервной системы: Руководство.– М.: Медицина, 1997.– 352 с. Михайлов В.М. Вариабельность ритма сердца. Опыт прак- тического применения метода.– Иваново, 2002.– 288 с. Швалєв В.Н., Тарський Н.А. Феномен ранньої вікової інволюції симпатичного відділу вегетативної нервової системи // Кардіологія.– 2001.– №2.– С. 10 Шиман А.Г., Кирьянова В.В., Максимова А.В. и др. Клинико- физиологические аспекты применения криотерапии // Вестник СПб Гос. мед. Академии им. И.И. Мечникова.– 2001.– №1.– С. 27–34. Яблучанський Н.И., Мартиненко А.В., Ісаєва А.С. Основи практичного застосування неінвазивної технології дослід- ження регуляторних систем людини.– Харків: Основа, 2000.– 80 с. Надійшла 1.07.2008 1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8. 9. 10. 11. ПРОБЛЕМЫ КРИОБИОЛОГИИ Т. 18, 2008, №3 PROBLEMS OF CRYOBIOLOGY Vol. 18, 2008, №3 378
id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-69044
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn	0233-7673
language	Ukrainian
last_indexed	2025-12-07T17:59:47Z
publishDate	2008
publisher	Інститут проблем кріобіології і кріомедицини НАН України
record_format	dspace
spelling	Бабійчук, В.Г. Козлов, А.В. 2014-10-04T07:12:58Z 2014-10-04T07:12:58Z 2008 Вплив екстремального охолодження на показники вегетативної регуляції серцевого ритму у щурів різних вікових груп / В.Г. Бабійчук, А.В. Козлов // Проблемы криобиологии. — 2008. — Т. 18, № 3. — С. 374-378. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. 0233-7673 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/69044 615.014.41:57 Встановлено, що екстремальні температурні впливи (–120°С ) за рахунок активації власних гомеостатичних регуляторних систем значно підвищують адаптаційні можливості організму незалежно від його віку. Цей факт підтверджують дані спектрального аналізу варіабельності серцевого ритму, які свідчать про підйом загальної спектральної потужності в результаті поліпшення діяльності як вегетативних центрів, так і гуморальної ланки регуляції. У старих тварин на тлі екстремальної кріотерапії процес керування ритмом серця переходить з повільного гуморально-метаболічного рівня регуляції на швидкий вегетативний. Установлено, что экстремальные температурные воздействия (–120°С ) за счет активации собственных гомеостатических регуляторных систем значительно повышают адаптационные возможности организма независимо от его возраста. Этот факт подтверждают данные спектрального анализа вариабельности сердечного ритма, свидетельствующие о подъеме общей спектральной мощности в результате улучшения деятельности как вегетативных центров, так и гуморального звена регуляции. У старых животных на фоне экстремальной криотерапии процесс управления ритмом сердца переходит с медленного гуморально-метаболического уровня регуляции на быстрый вегетативный. Extreme temperature effects (–120°C) due to the activation of own homeostatic regulatory systems were established to significantly increase organism’s adaptation possibilities, independently on age. This fact is confirmed by the data of spectral analysis of cardiac rhythm variability, testifying to an increase in total spectral capacity as a result of activity improvement of both vegetative centers and humoral link of regulation. In aged animals at the background of extreme cryotherapy the process of cardiac rhythm control passes from slow humoral and metabolic regulation level into a rapid vegetative one. uk Інститут проблем кріобіології і кріомедицини НАН України Проблемы криобиологии и криомедицины Секция «Фундаментальные и прикладные проблемы охлаждения организма человека и животных» Вплив екстремального охолодження на показники вегетативної регуляції серцевого ритму у щурів різних вікових груп Effect of Extreme Cooling on Indices of Vegetative Regulation of Cardiac Rhythm in Rats of Different Age Groups Article published earlier
spellingShingle	Вплив екстремального охолодження на показники вегетативної регуляції серцевого ритму у щурів різних вікових груп Бабійчук, В.Г. Козлов, А.В. Секция «Фундаментальные и прикладные проблемы охлаждения организма человека и животных»
title	Вплив екстремального охолодження на показники вегетативної регуляції серцевого ритму у щурів різних вікових груп
title_alt	Effect of Extreme Cooling on Indices of Vegetative Regulation of Cardiac Rhythm in Rats of Different Age Groups
title_full	Вплив екстремального охолодження на показники вегетативної регуляції серцевого ритму у щурів різних вікових груп
title_fullStr	Вплив екстремального охолодження на показники вегетативної регуляції серцевого ритму у щурів різних вікових груп
title_full_unstemmed	Вплив екстремального охолодження на показники вегетативної регуляції серцевого ритму у щурів різних вікових груп
title_short	Вплив екстремального охолодження на показники вегетативної регуляції серцевого ритму у щурів різних вікових груп
title_sort	вплив екстремального охолодження на показники вегетативної регуляції серцевого ритму у щурів різних вікових груп
topic	Секция «Фундаментальные и прикладные проблемы охлаждения организма человека и животных»
topic_facet	Секция «Фундаментальные и прикладные проблемы охлаждения организма человека и животных»
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/69044
work_keys_str_mv	AT babíičukvg vplivekstremalʹnogooholodžennânapokaznikivegetativnoíregulâcíísercevogoritmuuŝurívríznihvíkovihgrup AT kozlovav vplivekstremalʹnogooholodžennânapokaznikivegetativnoíregulâcíísercevogoritmuuŝurívríznihvíkovihgrup AT babíičukvg effectofextremecoolingonindicesofvegetativeregulationofcardiacrhythminratsofdifferentagegroups AT kozlovav effectofextremecoolingonindicesofvegetativeregulationofcardiacrhythminratsofdifferentagegroups

Вплив екстремального охолодження на показники вегетативної регуляції серцевого ритму у щурів різних вікових груп

Institution

Ähnliche Einträge