New Mechanisms of Biological Tissue Injury Following the Low Temperature Exposure In Vivo

• Veröffentlicht in: Проблемы криобиологии и криомедицины
• Datum: 2008
• 1. Verfasser: Korpan, N.N.
• Format: Artikel
• Sprache: Englisch
• Veröffentlicht: Інститут проблем кріобіології і кріомедицини НАН України 2008
• Schlagworte: Секция «Низкотемпературное консервирование биологических объектов»
• Online Zugang: https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/69061
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Zitieren: New Mechanisms of Biological Tissue Injury Following the Low Temperature Exposure In Vivo / N.N. Korpan // Проблемы криобиологии. — 2008. — Т. 18, № 4. — С. 431-440. — Бібліогр.: 39 назв. — англ.

A number of theoretical and experimental studies, both in vitro and in vivo, have been performed to explain the action of low temperatures on tissue. It is now evident that the thermal parameters used in the past for freezing during cryosurgery were not precise; this may have resulted in the failure of treatment. For the first time, this report describes the early ultrastructural features of pancreatic parenchyma after low temperature exposure, i.e. cryosurgery, in vivo. 48 animals were used for the experiment. A temperature range of –80°C and –180°C in contact with pancreas tissue was selected for cryosurgical exposure. The cryosurgical response of pancreas parenchyma, i.e. ultrastructural cellular changes in pancreas tissue, was investigated. For transmission electron microscopy, the specimens from the pancreas parenchyma were taken immediately, one hour and 24 hours after the finishing of the freeze-thaw cycles intraoperatively. Важнейшая проблема при криотерапии – определение температурных параметров замораживания тканей. Оптимальные температуры в значительной степени исключают возможные неудачи при лечении. Практический интерес представляют исследования ранних свойств ультраструктуры паренхимы поджелудочной железы после воздействия низких температур, т.е. криохирургии in vivo. В эксперименте использовали 48 животных. Для криохирургического воздействия при контакте с тканью поджелудочной железы был выбран температурный диапазон от –80 до –180°С. Изучали ответную реакцию паренхимы поджелудочной железы на криохирургию, т. е. изменения ультраструктуры клеток ткани поджелудочной железы. Для трансмиссионной электронной микроскопии образцы паренхимы поджелудочной железы брали сразу, через 1 час и 24 часа после окончания цикла замораживания-отогрева внутриоперативно. Найважливіша проблема при кріотерапії – визначення температурних параметрів заморожування тканин. Оптимальні температури в значній мірі виключають можливі невдачі при лікуванні. Практичний інтерес представляють дослідження ранніх властивостей ультраструктури паренхіми підшлункової залози після впливу низьких температур, тобто кріохірургії in vivo. В експерименті використовували 48 тварин. Для кріохірургічного впливу при контакті з тканиною підшлункової залози був обраний температурний діапазон від –80 до –180°С. Вивчали відповідну реакцію паренхіми підшлункової залози на кріохірургію, тобто зміни ультраструктури клітин тканини підшлункової залози. Для трансмісійної електронної мікроскопії зразки паренхіми підшлункової залози брали відразу, через 1 годину і 24 години після закінчення циклу заморожування- відігрівання внутрішньооперативно.