Про підсумки виконання цільової комплексної програми наукових досліджень НАН України «Модернізація радіотелескопа УТР-2 і перспективний розвиток декаметрової радіоастрономії в Україні» (за матеріалами наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 29 січня 2014 р.)
Показано сучасний стан і перспективи низькочастотної радіоастрономії в Україні. Радіотелескопи декаметрових хвиль УТР-2 і УРАН на діапазон 8—32 МГц залишаються найбільшими у світі та найкращими за своєю інформативністю в дослідженнях космічного радіовипромінювання. Завдяки комплексній модернізаці...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Вісник НАН України |
|---|---|
| Datum: | 2014 |
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2014
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/69183 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Про підсумки виконання цільової комплексної програми наукових досліджень НАН України «Модернізація радіотелескопа УТР-2 і перспективний розвиток декаметрової радіоастрономії в Україні» (за матеріалами наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 29 січня 2014 р.) / О.О. Коноваленко // Вісн. НАН України. — 2014. — № 3. — С. 20-30. — Бібліогр.: 28 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859681177674186752 |
|---|---|
| author | Коноваленко, О.О. |
| author_facet | Коноваленко, О.О. |
| citation_txt | Про підсумки виконання цільової комплексної програми наукових досліджень НАН України «Модернізація радіотелескопа УТР-2 і перспективний розвиток декаметрової радіоастрономії в Україні» (за матеріалами наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 29 січня 2014 р.) / О.О. Коноваленко // Вісн. НАН України. — 2014. — № 3. — С. 20-30. — Бібліогр.: 28 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Вісник НАН України |
| description | Показано сучасний стан і перспективи низькочастотної радіоастрономії
в Україні. Радіотелескопи декаметрових хвиль УТР-2 і УРАН на діапазон
8—32 МГц залишаються найбільшими у світі та найкращими за своєю
інформативністю в дослідженнях космічного радіовипромінювання. Завдяки комплексній модернізації радіотелескопів, створенню інструменту
ГУРТ нового покоління на діапазон 8—80 МГц з використанням сучасних
інформаційних і телекомунікаційних технологій вдалося зробити низку
важливих астрофізичних відкриттів. Українські низькочастотні радіоастрономічні засоби з їх подальшою модернізацією є перспективними для
вітчизняних та міжнародних наукових проектів, зберігають і розвивають
пріоритет України в цій актуальній галузі фундаментальної науки.
Показаны современное состояние и перспективы низкочастотной радиоастрономии в Украине. Радиотелескопы
декаметровых волн УТР-2 и УРАН на диапазон 8—32 МГц остаются крупнейшими в мире и лучшими по информативности в исследованиях космического радиоизлучения. Благодаря комплексной модернизации радиотелескопов, созданию дополнительного инструмента ГУРТ нового поколения на диапазон 8—80 МГц с использованием современных информационных и телекоммуникационных технологий, удалось сделать ряд важных астрофизических открытий. Украинские низкочастотные радиоастрономические средства с их дальнейшей модернизацией являются перспективными для отечественных и международных научных проектов, сохраняют и развивают
приоритет Украины в этой актуальной области фундаментальной науки.
The current status and the perspectives of low frequency radio astronomy in Ukraine are shown. UTR-2 and URAN
decameter waves radio telescopes for the range of 8—32 MHz are still largest in the world and the best in the informativeness.
Some important astrophysical detections were carried out due to deep upgrade of the radio telescopes as well as due
to the creation of the additional GURT instrument for the range of 8—80 MHz. Modern information and telecommunication
technologies were implemented. Ukrainian low frequency radio astronomy means with their future upgrade have
good perspectives for the national and international scientific projects. They are keeping and developing Ukrainian priority
in this actual field of the basic science.
|
| first_indexed | 2025-11-30T18:22:13Z |
| format | Article |
| fulltext |
20 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2014, № 3
КОНОВАЛЕНКО
Олександр Олександрович —
академік НАН України,
керівник відділення
низькочастотної радіоастрономії —
заступник директора
Радіоастрономічного інституту
НАН України
ПРО ПІДСУМКИ ВИКОНАННЯ
ЦІЛЬОВОЇ КОМПЛЕКСНОЇ
ПРОГРАМИ НАУКОВИХ
ДОСЛІДЖЕНЬ НАН УКРАЇНИ
«МОДЕРНІЗАЦІЯ РАДІОТЕЛЕСКОПА
УТР-2 І ПЕРСПЕКТИВНИЙ РОЗВИТОК
ДЕКАМЕТРОВОЇ РАДІОАСТРОНОМІЇ
В УКРАЇНІ»
За матеріалами наукового повідомлення
на засіданні Президії НАН України
29 січня 2014 року
Показано сучасний стан і перспективи низькочастотної радіоастрономії
в Україні. Радіотелескопи декаметрових хвиль УТР-2 і УРАН на діапазон
8—32 МГц залишаються найбільшими у світі та найкращими за своєю
інформативністю в дослідженнях космічного радіовипромінювання. За-
вдяки комплексній модернізації радіотелескопів, створенню інструменту
ГУРТ нового покоління на діапазон 8—80 МГц з використанням сучасних
інформаційних і телекомунікаційних технологій вдалося зробити низку
важливих астрофізичних відкриттів. Українські низькочастотні радіо-
астрономічні засоби з їх подальшою модернізацією є перспективними для
вітчизняних та міжнародних наукових проектів, зберігають і розвивають
пріоритет України в цій актуальній галузі фундаментальної науки.
Ключові слова: низькочастотна радіоастрономія, радіотелескоп, цифрова
реєстрація сигналів, астрофізичний об’єкт.
Вступ
Радіоастрономія належить до тих галузей фундаментальної
науки, які розвиваються найбільш бурхливо. Цей напрям зба-
гатив наші знання про Всесвіт результатами і фактами першо-
рядного значення. Є вагомі підстави вважати, що подальший
прогрес радіоастрономії дасть нові відкриття, важливі як для
астрофізики, так і для фізичної науки в цілому.
Україна посідає гідне місце серед провідних радіоастроно-
мічних держав, що зумовлено створенням і застосуванням
ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2014, № 3 21
З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ
найбільших і найефективніших у світі радіоте-
лескопів декаметрових хвиль УТР-2 і УРАН.
Понад 40 років вони є основними інструмен-
тами у вивченні космічного радіовипроміню-
вання на гранично низьких частотах — менш
як 30 МГц і дали змогу отримати велику кіль-
кість пріоритетних астрофізичних результатів,
визнаних світовою радіоастрономічною спіль-
нотою. Уже більш як 10 років низькочастотні
радіотелескопи входять до державного реєстру
об’єктів науки, що становлять національне на-
дбання України.
Зазначені радіотелескопи працюють у безпе-
рервному режимі, їх задіяно в багатьох націо-
нальних і міжнародних наукових програмах та
проектах. Постійно забезпечується модерніза-
ція їх антенно-апаратних засобів. Тому, незва-
жаючи на бурхливий розвиток низькочастот-
ної радіоастрономії за кордоном, вітчизняні ін-
струменти залишаються найкращими. Україна
й досі зберігає провідну роль у цій актуальній
галузі фундаментальної науки і останнім ча-
сом значною мірою цьому сприяє виконання
комплексної програми наукових досліджень
НАН України «Модернізація радіотелескопа
УТР-2 і перспективний розвиток декаметрової
радіоастрономії в Україні».
В огляді наведено основні технічні й наукові
результати виконання цієї цільової програми,
проаналізовано сучасний стан експеримен-
тальної бази, розглянуто перспективи розви-
тку зазначеного наукового напряму в Україні
та його інтеграції у світову радіоастрономію.
Історія низькочастотної
радіоастрономії в Україні
Радіоастрономія як наука виникла саме на
декаметрових хвилях завдяки роботам Карла
Янського, який на початку 30-х років минуло-
го століття відкрив космічне радіовипроміню-
вання поблизу частоти 15 МГц. Однак подаль-
ший прогрес радіоастрономії був пов’язаний
насамперед з освоєнням дедалі більш коротко-
хвильових ділянок радіоспектра, аж до санти-
метрових і міліметрових хвиль. Причина цього
проста і очевидна — коли розмір апертури, або
бази інтерферометра, фіксований, для одер-
жання максимального кутового розділення (це
одне з основних завдань спостережної астроно-
мії) потрібно використовувати якомога більш
короткі хвилі. До кінця 50-х років інструменти
досліджень на декаметрових хвилях мали об-
межені можливості, низьку кутову роздільну
здатність, малі розміри, вузький робочий діа-
пазон і були некерованими за обома координа-
тами. Незважаючи на деякі важливі відкриття,
наприклад виявлене Берком і Франкліном 50
років тому спорадичне радіовипромінювання
Юпітера, на той час декаметровий діапазон
не було освоєно належною мірою. До того ж у
декаметровому діапазоні є безліч факторів, що
заважають і значно ускладнюють радіоастро-
номічні спостереження. До них належать чис-
ленні радіозавади природного та штучного по-
ходження; середовище поширення радіохвиль,
яке спотворює сигнали; висока температура
галактичного фону, що обмежує чутливість.
Наприкінці 50-х років видатний українсь-
кий учений академік НАН України С.Я. Брау-
де (1911—2003) першим усвідомив значущість
і перспективність астрофізичних спостережень
на гранично низьких частотах (10—25 МГц),
які можна здійснювати з поверхні Землі. Не-
зважаючи на наявні апаратно-методичні труд-
нощі, С.Я. Брауде ризикнув, розпочавши осво-
єння низькочастотної ділянки спектра косміч-
ного радіовипромінювання і створення від-
повідної експериментальної бази. Від самого
початку неоціненну підтримку цієї діяльності
завжди забезпечував президент НАН України
академік Б.Є. Патон. Великий колектив нау-
ковців, інженерів і техніків (тоді в Інституті
радіофізики і електроніки (ІРЕ) АН УРСР)
створив кілька поколінь (спочатку порівняно
простих) радіотелескопів, а на початку 70-х
років під Харковом було побудовано радіоте-
лескоп УТР-2 (Український Т-подібний ра-
діотелескоп, друга модель) [1], який і донині
є найбільшим і найсучаснішим у світі інстру-
ментом. У 1985 р. на базі радіоастрономічних
відділів ІРЕ було створено Радіоастрономіч-
ний інститут АН УРСР на чолі з академіком
Л.М. Литвиненком.
22 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2014, № 3
З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ
Найбільші у світі радіотелескопи
декаметрових хвиль УТР-2 і УРАН
Характерними особливостями радіотелеско-
па УТР-2 (рис. 1) є: великі лінійні розміри
(2×1 км), ефективна площа (150 000 м2), висо-
ка спрямованість (ширина діаграми спрямова-
ності близько 0,5°), низький рівень бічних пе-
люсток, широкий діапазон частот (8—32 МГц),
багатопроменевість, електронне керування
променем у широкому секторі за обома коор-
динатами, великий динамічний діапазон, за-
вадостійкість, гнучко змінювана конфігурація,
розвинена система контролю, стійкість до зо-
внішніх кліматичних впливів, надійність, еко-
логічна безпека. Отже, параметри і принцип
побудови радіотелескопа УТР-2 дозволяють
реалізувати більшість основних методів бо-
ротьби з факторами, що стають на заваді спо-
стереженням у декаметровому діапазоні.
На основі радіотелескопа УТР-2 в 70—80-х
роках було створено унікальну систему де-
каметрових інтерферометрів УРАН (Україн-
ський радіоінтерферометр Академії наук) [2].
Крім УТР-2 до неї входять ще 4 радіотелеско-
пи менших розмірів (рис. 2). УРАН-1 і УРАН-4
належать РІ НАН України, УРАН-2 — Полтав-
ській гравіметричній обсерваторії Інституту
геофізики ім. С.І. Субботіна НАН України;
УРАН-3 — Фізико-механічному інституту
ім. Г.В. Карпенка НАН України (Львів). Сис-
тема утворює бази від 40 до 950 км, що забез-
Основні параметри декаметрових радіотелескопів України
Радіо-
телескопи Розташування Діапазон
частот, МГц
Максимальна
ефективна
площа, м2
Кількість
елементів,
поляризація
Відстань
до УТР-2
(LOFAR), км
Синтезизоване
РСДБ розділення
на 25 МГц
УТР-2 Харків,
РІ НАНУ
8—32 150 000 2040
1 лінійна
0
(~2000)
25′ × 25′
УРАН-1 Зміїв,
РІ НАНУ
8—32 5 500 96
2 лінійні
42
(~1900)
15″
УРАН-2 Полтава,
ПГО НАНУ
8—32 28 000 512
2 лінійні
120
(~1800)
5″
УРАН-3 Львів,
ФМІ НАНУ
8—32 14 000 256
2 лінійні
915
(~1000)
1″
УРАН-4 Одеса,
РІ НАНУ
8—32 7 300 128
2 лінійні
613
(~1500)
1,3″
печує рекордну кутову роздільну здатність
близько 1 кутової секунди (це відповідає фун-
даментальній межі, яка зумовлена розсіюван-
ням у міжзоряному середовищі). Нині за до-
помогою системи УРАН вимірюють модуль
функції видимості об’єктів та його залежність
від бази, частоти і часового кута. Це дає змогу
визначати структуру радіоджерел на декаме-
трових хвилях шляхом комп'ютерного моде-
лювання та використання радіозображень на
більш високих частотах. Основні параметри
декаметрових радіотелескопів України наведе-
но в таблиці.
За більш ніж 30-річний період функціону-
вання радіотелескопів УТР-2 і УРАН отрима-
но значний обсяг нової астрофізичної інфор-
мації. Результати опубліковано в сотнях нау-
кових статей, а також у кількох оглядах [3—5].
Більшість об'єктів Всесвіту від найближчого
оточення Землі, Сонячної системи, нашої Га-
лактики до найвіддаленіших радіогалактик і
квазарів виявилися доступними для дослі-
джень. Доведено високу інформативність де-
каметрової радіоастрономії. Стали можливими
прецизійні вимірювання різноманітних енер-
гетичних, просторових, спектральних, часових,
поляризаційних характеристик космічного ра-
діовипромінювання, що несуть інформацію і
про процеси в масштабах Всесвіту, і про тонкі
атомні ефекти.
Результати, отримані в галузі декаметро-
вої радіоастрономії за допомогою насамперед
ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2014, № 3 23
З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ
Рис. 2. Радіотелескоп системи УРАН; f = 8—32 МГц, N = 992 × 2 = 1984
Рис. 1. Найбільший у світі радіотелескоп декаметрових
хвиль УТР-2; f = 8—32 МГц, А = 150 000 м2, N = 2040
українських телескопів, стимулюють її про-
грес у всьому світі, в тому числі створення
нових гігантських наземних низькочастотних
радіотелескопів та інструментів космічного
базування.
Модернізація радіоастрономічної
експериментальної бази і створення
інструменту нового покоління ГУРТ
Отже, до середини 2000-х років Україна впев-
нено тримала лідерську позицію у світовій
низькочастотній радіоастрономії. Наша краї-
на була монополістом у цій галузі — подібних
систем на земній кулі не було взагалі. Для про-
24 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2014, № 3
З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ
ведення спільних досліджень в Україну приїз-
дили визнані закордонні фахівці.
Упродовж усього періоду функціонування
радіотелескопів постійно здійснювалася певна
модернізація різних систем [6] — антенного під-
силення, контролю, реєстрації, комп’ютерного
керування й оброблення. Проте через пробле-
ми з фінансуванням така модернізація часто
відставала від морального та фізичного старін-
ня елементів і систем радіотелескопів. Більш
того, близько 10 років тому у вітчизняної
низькочастотної радіоастрономії з’явилися ре-
альні конкуренти. Світова радіоастрономічна
спільнота зрозуміла і визнала, що НЧ-діапазон
(декаметровий — метровий) є надзвичайно
інформативним, актуальним і надає унікаль-
ну астрофізичну інформацію, недоступну в
інших діапазонах астрофізичних досліджень.
Значною мірою це розуміння ґрунтувалося на
досвіді роботи українських радіоастрономів, а
відповідні ідеї перспективного розвитку низь-
кочастотної радіоастрономії сформувалися та-
кож в Україні [7].
Зараз у багатьох розвинених країнах світу
(Нідерланди, США, Франція, Німеччина, Ве-
лика Британія, Швеція) почалося будівництво
низькочастотних радіотелескопів нового поко-
ління: LOFAR (Low Frequency Array); E-LOFAR
(European LOFAR); LWA (Long Wavelength
Array) [8, 9]. Було проанонсовано, що такі сис-
теми матимуть діапазон 10—80 МГц (ширший,
ніж в УТР-2 і УРАН), площу до 1 млн м2 (біль-
шу, ніж в УТР-2 і УРАН). На ці проекти вже
витрачено близько 1 млрд євро.
Поява конкурентів — зовсім непогана річ з
огляду на загальний розвиток науки. Однак
не можна змиритися з відставанням після ба-
гаторічного лідерства в цій науковій галузі.
У зв’язку з цим кілька років тому було розпоча-
то цільову програму НАН України, спрямова-
ну на комплексну модернізацію радіотелеско-
пів і перспективний розвиток низькочастотної
радіоастрономії в Україні. Запропонована кон-
цепція цієї програми має три складові: а) гли-
бока модернізація засобів і методів досліджень
на українських радіотелескопах; б) створення
додаткового до УТР-2 радіотелескопа нового
покоління на обсерваторії ім. С.Я. Брауде зі
смугою аналізу, не меншою, принаймні, ніж у
LOFAR і LWA; в) нові пошукові астрофізичні
дослідження з використанням нових засобів і
методів спостережень як в Україні, так і в між-
народних експериментах.
Найбільш складна і важлива частина модер-
нізації пов’язана з розробленням і створенням
Рис. 3. Апаратний зал УТР-2 — ГУРТ із системою ре-
єстрації нового покоління. Кількість каналів — 81920;
смуга частот — 32 МГц; роздільні здатності — 0,25 і
4 кГц; динамічний діапазон — 90 дБ
Рис. 4. Створення радіотелескопа ГУРТ; f = 8—80 МГц,
N = 550. 2013 р.
ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2014, № 3 25
З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ
сучасної системи реєстрації радіоастрономіч-
них сигналів. Виготовлено і впроваджено на
телескопах УТР-2, УРАН-2, УРАН-3 сім комп-
лектів нових приладів відповідно до кількості
віддалених телескопів (2) і променів УТР-2
(5) [10, 11]. У приладах використано сучас-
ні інформаційні, телекомунікаційні, цифрові,
грід-технології. За своїми параметрами нові
системи реєстрації не мають аналогів у НЧ-
радіоастрономії і забезпечують широку сму-
гу аналізу, високі часову й частотну роздільні
здатності, максимальні чутливість, динаміч-
ний діапазон та завадостійкість. Результати
функціонування реєстраторів відображаються
переважно у вигляді 3-вимірних динамічних
спектрів: горизонтальна вісь — це час, верти-
кальна — частота, а третій вимір — інтенсив-
ність, яка на 2-вимірному зображенні відпові-
дає кольору або яскравості.
На рис. 3 можна бачити новий, спеціально
створений апаратний зал УТР-2. Нова якість
зумовлена не тільки і не стільки суттєвим змен-
шенням розмірів комплексу та зниженням
енергоспоживання, а насамперед вражаючим
поліпшенням його параметрів — у тисячі разів.
Поєднання унікальних параметрів радіоте-
лескопів УТР-2 і УРАН з параметрами нової
апаратури дає таку ефективність спостережень,
яка істотно перевершує можливості закордон-
них високовартісних інструментів, що зараз
активно будуються.
Однак на цих досягненнях зупинятися не
можна. Створено і впроваджено додаткову
до УТР-2 високоефективну антенну систему
нового покоління зі смугою аналізу, не мен-
шою ніж 10—80 МГц [12, 13], і вдалося це зро-
бити на найвищому рівні. «Серце» антенної
ґратки — активний елемент, розроблений в
Україні, має більші чутливість, смугу частот,
завадостійкість, надійність, менші вартість і
енергоспоживання, ніж елементи, створені в
Нідерландах, США, Франції, що було доведе-
но результатами спільних міжнародних порів-
няльних досліджень у різних країнах світу.
На сьогодні на обсерваторії ім. С.Я. Брау-
де біля УТР-2 вже встановлено 550 елементів
(275 схрещених диполів) (рис. 4). Цей новий
інструмент має назву ГУРТ (Гігантський укра-
їнський радіотелескоп). Він значно розширює
можливості досліджень як в Україні, так і за
кордоном під час скоординованих експеримен-
тів. На цьому телескопі вже проведено тестові
спостереження, які підтвердили високу якість
системи.
Основні апаратно-методичні
та астрофізичні результати
і перспективи розвитку
низькочастотної радіоастрономії
Нижче наведено окремі основні результати
робіт, виконаних переважно впродовж 2010—
2013 рр. відповідно до цільової програми НАН
України.
Модернізація українських низькочастотних
радіоастрономічних систем і методів
спостережень
• На радіотелескопі УТР-2 у новому лабора-
торному приміщенні впроваджено 5 комплек-
тів (відповідно до 5-променевого режиму ро-
боти) цифрових приймачів нового покоління.
Забезпечено їх синхронну роботу та універсаль-
ність використання. Інформативність нових
за собів зросла на 3 порядки порівняно з попе-
редніми. Істотно збільшилися чутливість, сму-
га аналізу, динамічний діапазон, частотна і ча-
сова роздільні здатності, що підтверджено ла-
бораторними і натурними експериментами. Такі
прилади впроваджено на телескопах УРАН-2
(ПГО ІГФ НАНУ) і УРАН-3 (ФМІ НАНУ)
[10, 11].
• На радіотелескопі УТР-2 введено в екс-
плуатацію радіогеліограф з кадром 5 × 8 = 40
променів, який забезпечує можливості карто-
графування, визначення положень джерел у
сонячній короні. Дані геліографа разом із ре-
зультатами вимірювання динамічних спект-
рів випромінювання Сонця і спостережень
міжпланетних мерехтінь надають унікальну
інформацію для вирішення проблем космічної
погоди [14].
• На радіотелескопі УТР-2 впроваджено
нові ефективні системи антенного підсилення,
26 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2014, № 3
З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ
контролю, автоматичного керування променем
телескопа і зміни режимів його роботи (конт-
роль — калібрування — спостереження).
• Ретельне вивчення і розв’язання проблем
електромагнітної сумісності на обсерваторії
УТР-2 — ГУРТ ім. С.Я. Брауде дозволило іс-
тотно знизити завадовий вплив і забезпечити
рекордну флуктуаційну чутливість менш як
1 Ян.
• Завдяки впровадженню грід-кластера на
обсерваторії в рамках Програми інформати-
зації НАН України забезпечено нові автома-
тизовані робочі місця, можливості реєстрації,
архівації, передавання й оброблення даних, у
тому числі дистанційний доступ каналами Ін-
тернету.
• Розроблено і впроваджено прецизійні ме-
тоди калібрування, еталонування і розрахунку
параметрів великих низькочастотних антен-
ґраток, у тому числі УТР-2, УРАН, ГУРТ.
• Запропоновано, впроваджено й апробова-
но нові методи радіоастрономічних спостере-
жень (багатопроменеве і багатоантенне прий-
мання, метод багатократного порівняння, гелі-
ографічний режим, картографування в автоко-
реляційному режимі, максимізація інтегрування
за частотою і часом), які у поєднанні з можли-
востями апаратури забезпечують високі чут-
ливість, завадостійкість, надійність і ефектив-
ність експериментів [11].
Створення і впровадження додаткових
елементів і систем гігантського
українського радіотелескопа ГУРТ
• Встановлено додаткові субґратки ГУРТ (діа-
пазон 8—80 МГц, 25 крос-диполів, 50 диполів
у кожній), у тому числі виконано земляні ро-
боти, підготовку і прокладання магістральних
кабелів, установлення апаратних шаф і кому-
нікаційних систем, монтаж опор під диполі та
встановлення обладнання. Загальну кількість
диполів доведено до 275 (550 елементарних
диполів), що перевищує кількість диполів у
радіотелескопах УРАН-1, УРАН-3, УРАН-4.
• Розроблено аналого-цифорове перетво-
рення сигналів на субґратках для передавання
оптоволоконним каналом зв'язку. Реалізовано
переваги оптичного каналу — відсутність час-
тотної залежності коефіцієнта передачі і втрат,
висока стійкість до електромагнітних завад, на-
явність резервних каналів для керування, калі-
брування і перевірки секційного устаткування.
• Проведено повне оснащення віддалених
субґраток ГУРТ — активні елементи, систе-
ми підсилення, фільтрації, електроживлення,
контролю, комп'ютерного керування.
• Розроблено принципово нову надширо-
космугову систему цифрової реєстрації реаль-
ного часу: смуга аналізу — до 80 МГц, тактова
частота — 160 МГц, розрядність АЦП — 16 біт,
кількість входів — 2, кількість каналів — 16 256,
роздільна здатність — 1 мс і 4 кГц, динамічний
діапазон — 90 дБ.
• Експериментально і теоретично доведено,
що створені ґратки ГУРТ з широкосмуговою
реєстрацією за своїми параметрами перевершу-
ють відомі світові системи. Об'єднання УТР-2
з ГУРТ і УРАН істотно розширює можливості
українських радіоастрономічних систем [13].
• Розроблено детальну ескізну документа-
цію на всі радіоелектронні й механічні вузли
та елементи системи ГУРТ. Вона є необхідною
і достатньою для масового виготовлення еле-
ментів на підприємствах радіоелектронної га-
лузі, яких вистачає в Україні.
Пошукові дослідження
об’єктів Всесвіту з використанням
нових засобів і методів спостережень
• Розпочаті в рамках цієї програми пошукові
оглядові дослідження імпульсних і транзієнт-
них явищ у Всесвіті дали змогу виявити ім-
пульсне періодичне випромінювання 40 нових
для декаметрових хвиль пульсарів [15, 16].
• За допомогою цифрових спектральних
приймачів у крос-кореляційному режимі (пе-
ремножування антен північ-південь і захід-
схід УТР-2) задетектовано велику серію ре-
комбінаційних ліній (понад 100 в діапазоні
16—32 МГц). Це не лише значно підвищило
чутливість і просторовий дозвіл, а й істотно
поліпшило завадостійкість завдяки звуженню
тілесного кута діаграми спрямованості теле-
скопа [17, 18] (рис. 5).
ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2014, № 3 27
З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ
• В умовах мінімуму сонячної активності
(період, який завершується) в максимально
широкому діапазоні частот (10—32 МГц) ви-
значено температуру яскравості, щільність по-
току і спектр випромінювання сонячної коро-
ни [19].
• За допомогою вдосконаленої методики ви-
вчення грозових розрядів у атмосфері Сатурна
(waveform-режим) уперше зареєстровано дис-
персійну затримку в середовищі поширення
(порядку мікросекунди), що є додатковим кри-
терієм ідентифікації ефекту на тлі земних
блискавок. Синхронні спостереження планети
Сатурн на радіотелескопі УТР-2 і космічному
апараті «Кассіні» виявили безліч невідомих
раніше тонких частотно-часових особливостей
у радіовипромінюванні грозових розрядів [20,
21] (рис. 6, див. вклейку).
• Виявлено нові квазісплески радіовипромі-
нювання активних зірок ADleo і EVlac. Упер-
ше проведено статистичний порівняльний ана-
ліз параметрів сплесків (швидкість дрейфу,
ши рина за часом і частотою, інтенсивність) і
мерехтінь джерел континууму для надійної іден-
тифікації ефекту [11].
• Під час тривалих спостережень на УТР-2
виявлено нове фізичне явище, властиве діапа-
зону декаметрових хвиль, — ефект динамічної
плутанини. Воно пов'язане з процесами поши-
рення довгих хвиль (мерехтіннями) в середо-
вищі і є основним обмежувальним фактором у
виявленні слабкого спорадичного радіовипро-
мінювання та його надійної ідентифікації [11].
• Запропоновано і прийнято міжнародним
співтовариством ідею багатоантенних низько-
частотних вітчизняних і міжнародних дослі-
джень. Її сутність полягає в скоординованих
(синхронних) спостереженнях на найбільших
у світі українських радіотелескопах (УТР-2,
ГУРТ, УРАН-1 — УРАН-4) і закордонних ін-
струментах (NDA, LSS, LOFAR, E-LOFAR,
LWA та ін.), що розташовані на відстанях понад
1000 км, а також на космічних місіях (Cassini,
STEREO, Juno та ін.). Це дозволить значно
підвищити чутливість, роздільну здатність, на-
дійність, ефективність вимірювань і, що найго-
ловніше, істотно зменшити негативний вплив
завад та іоносфери, властивий саме низькочас-
тотним дослідженням [11, 22—25].
• Проведено велику кількість пошукових
низькочастотних досліджень Всесвіту, біль-
шість з яких уже дали позитивні результати і
виконуються на постійній основі. Вони стосу-
ються континуального, монохроматичного, ім-
пульсного, спорадичного радіовипромінюван-
ня Сонячної системи (Сонце, Юпітер, Сатурн,
міжпланетне середовище, іоносфера; рис. 7,
див. вклейку), Галактики (міжзоряне середо-
вище, галактичний фон, залишки наднових,
емісійні туманності, пульсари, активні зірки,
екзопланети, транзієнтні явища) і Метагалак-
тики (радіогалактики, квазари, транзієнти). Усі
отримані результати є пріоритетними і станов-
лять підґрунтя для подальших детальних віт-
чизняних і міжнародних досліджень [26—28].
Міжнародне наукове співтовариство активно
використовує високий потенціал і досягнення
української низькочастотної радіоастрономії.
Радіотелескопи УТР-2, УРАН і ГУРТ офіцій-
но входять до європейських проектів LOFAR,
E-LOFAR та ін. для досліджень Сонця, Юпі-
тера, Сатурна, екзопланет. Найбільш плідно
розвивається співпраця з Францією, Авст рією,
Німеччиною, Великою Британією, Голландією,
США, Бельгією, Росією, Японією, Індією. Фа-
хівці цих країн часто приїздять до України для
проведення спільних досліджень, завжди да-
ють найвищі оцінки українській низькочастот-
ній радіоастрономії. Зарубіжні організації в цій
галузі розробляють власні проекти, в багатьох
Рис. 5. Детектування спектральних ліній гігантських
рідбергівських міжзоряних атомів на УТР-2
28 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2014, № 3
З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ
із них українські системи відіграють ключову
роль, зокрема в майбутньому місячному проек-
ті Far Side Explorer (ESA-NASA).
Останнім часом було експериментально і те-
оретично доведено переваги українських сис-
тем УТР-2 — ГУРТ — УРАН порівняно з су-
часними закордонними системами, наприклад
з LOFAR, особливо на частотах менш як
30 МГц. Вітчизняні установки на найбільш
низьких радіочастотах і досі є незамінними у
світі завдяки кращим чутливості, завадостій-
кості, роздільній здатності. Зазначимо, що су-
марна ефективна площа українських інстру-
ментів, 300 000 м2, у кілька разів перевищує
площу всіх закордонних НЧ-радіотелескопів!
За результатами робіт 2010—2013 рр. опу-
бліковано понад 60 статей у журналах з висо-
ким імпакт-фактором, близько 80 доповідей на
міжнародних конференціях, захищено 1 док-
торську і 3 кандидатські дисертації, підготов-
лено ще 3 докторські й 6 кандидатських ди-
сертацій.
Слід підкреслити, що в умовах жорсткої
світової наукової конкуренції за результатами
виконання цільової програми НАН України в
українській НЧ-радіоастрономії було зроблено
низку принципових астрофізичних відкриттів,
визнаних світовою науковою громадськістю.
Серед них передусім варто відзначити такі:
• виявлення рекордно високих (понад 1000)
рідбергівських станів міжзоряних атомів;
• виявлення наземними засобами радіови-
промінювання грозових розрядів на Сатурні
та його надтонкої мікросекундної структури
випромінювання;
• виявлення імпульсного декаметрового ра-
діовипромінювання 40 пульсарів і нове визна-
чення їх міри дисперсії;
• виявлення нових особливостей спорадич-
ного радіовипромінювання Сонця, Юпітера,
міжпланетного середовища з різноманітною
тонкою частотно-часовою структурою;
• виявлення протяжних низькочастотних
гало поблизу радіогалактик і квазарів метода-
ми радіоінтерферометрії з наддовгими базами;
• реалізація пошукових досліджень з ре-
кордною чутливістю транзієнтних явищ у
Всесвіті (екзопланети, активні зірки, магнета-
ри, джерела гамма-сплесків);
• доведення широких можливостей низь-
кочастотних радіоастрономічних досліджень
Всесвіту з необхідними і достатніми чутливіс-
тю, роздільною здатністю, завадостійкістю та
інформативністю.
Ці відкриття назавжди увійдуть до скарбни-
ці світової науки і вже нині створюють надій-
не і перспективне астрофізичне підґрунтя для
майбутніх комплексних вітчизняних і міжна-
родних досліджень.
Отже, українські низькочастотні радіоаст-
ро номічні дослідження сьогодні є тісно інте-
грованими в європейську радіоастрономічну
науку. На тлі бурхливого розвитку низькочас-
тотної радіоастрономії у світі Україна впевнено
зберігає (вже 50 років поспіль!) світовий пріо-
ритет у цій актуальній галузі фундаменталь-
ної науки. Для його подальшого збереження і
розвитку необхідно і доцільно продовжити дію
відповідної цільової програми НАН України з
новими завданнями та цілями.
Висновки
Уже протягом 50 років Україна є лідером в
актуальному напрямі сучасної астрономічної
науки, який бурхливо розвивається в усьому
світі, — низькочастотній радіоастрономії. На-
укова школа, створена видатним ученим ака-
деміком НАН України С.Я. Брауде, впевнено
розвивається і здобула заслужене визнання
світової спільноти.
Останнім часом досягнуто значного прогре-
су у вітчизняній низькочастотній (декаметро-
вий — метровий діапазони хвиль) радіоастро-
номії передусім завдяки виконанню цільової
програми НАН України «Модернізація раді-
отелескопа УТР-2 і перспективний розвиток
декаметрової радіоастрономії в Україні». Про-
ведено суттєву модернізацію апаратних засо-
бів і методів на найбільших у світі радіотелес-
копах УТР-2 і УРАН (діапазон 8—32 МГц), що
підвищило інформативність цих інструментів
у тисячі разів. На обсерваторії ім. С. Я. Брауде
біля УТР-2 створено і впроваджено в дію ра-
діотелескоп нового покоління ГУРТ зі смугою
ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2014, № 3 29
З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ
досліджень 8—80 МГц. Відповідні розробки
ґрунтувалися на найсучасніших інформацій-
них, комп’ютерних, цифрових і грід-тех но ло-
гіях. За основними параметрами (чутливість,
роздільна здатність, завадостійкість, ефектив-
ність) українські інструменти перевершують
закордонні. Усе це дало змогу зробити низку
важливих астрофізичних відкриттів у вітчиз-
няних і міжнародних дослідженнях Сонячної
системи, Галактики і Метагалактики.
Українські системи залишаються найкра-
щими у світі, особливо в дослідженнях на
частотах, менших за 30 МГц, що дозволяє ін-
тегрувати їх у престижні міжнародні проек-
ти. Для подальшого розвитку низькочастот-
ної радіоастрономії в Україні, збереження і
розвитку світового пріоритету доцільно і по-
трібно продовжити виконання відповідної
цільової програми НАН України на найближ-
чі роки.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. Брауде С.Я., Мень А.В., Содін Л.Г. Радіотелескоп декаметрових хвиль УТР-2 // Антени. — 1978. — Т. 26. —
С. 3—15.
2. Мень А.В., Брауде С.Я., Рашковский С.Л. та ін. Радіоінтерферометрична система УРАН декаметрового діапазона
хвиль // Радіофізика і радіоастрономія. — 1997. — Т. 2, № 4. — С. 385—401.
3. Брауде С.Я., Мень А.В. Декаметрова радіоастрономія в Україні // Радіофізика і радіоастрономія. — 1996. — Т. 1,
№ 1. — С. 9—24.
4. Lecacheux A., Konovalenko A.A., Rucker H.O. Using large radio telescopes at decameter wavelength // Planet. Space
Sci. — 2004. — V. 52. — P. 1357—1374.
5. Коноваленко О.О. Перспективи низькочастотної радіоастрономії // Радіофізика і радіоастрономія. — 2005. —
Т. 10. — С. S86—S114.
6. Abranin E.P., Bruck Yu.M., Zakharenko V.V., Konovalenko A.A. The new preamplification system for UTR-2 radio
telescope // Exp. Astron. — 2001. — V. 11. — P. 85—112.
7. Konovalenko A.A. Ukraine decameter wave radio astronomy systems and their perspectives // Radio Astronomy at
Long Wavelengths. — American Geophysical Union, 2000. — P. 311—319.
8. Van Haarlem M.P., Wise M.W., Gunst A.V. et al. LOFAR: the low-frequency array // A&A. — 2013. — V. 650. —
Р. 1—56.
9. Taylor G.B., Ellingson S.W., Kassim N.E. et al. First light for the first station of the Long Wavelength Array // J. As-
tron. Instrum. — 2012. — V. 50004. — P. 1—29.
10. Ryabov V.B., Vavriv D.M., Zarka P. et al. A low-noise, high dynamic range digital receiver for radio astronomy applica-
tions: an efficient solution for observing radio-bursts from Jupiter, the Sun, pulsars and other astrophysical plasmas
below 30 MHz // A&A. — 2010. — V. 510. — P. 16—28.
11. Konovalenko A.A., Falkovich I.S., Rucker H.O. et al. New antennas and methods for the low frequency stellar and
planetary radio astronomy // Planetary Radio Emission VII / eds. H.O. Rucker, W.S. Kurth, P. Louran, G. Fisher. —
2010. — Р. 521—532.
12. Konovalenko A.A., Falkovich I.S., Kalinichenko N.N. et al. Thirty-elements active antenna array as a prototype оf a
huge low-frequency radio telescope // Exp. Astron. — 2005. — V. 16, N 3. — P.149—164.
13. Falkovich I.S., Konovalenko A.A., Gridin A.A. et al. Wide-band high linearity active dipole for low frequency radio
astronomy // Exp. Astron. — 2011. — V. 32. — P. 127—145.
14. Станиславський О.О., Абранін Е.П., Коноваленко О.О., Коваль А.О. Геліограф радіотелескопа УТР-2 //
Радіофізика і радіоастрономія. — 2011. — Т. 16, № 1. — С. 5—14.
15. Zakharenko V.V., Vasylieva I.Y., Konovalenko A.A. et al. Detection of decameter-wavelength pulsed radio emission of
40 known pulsars // // Mon. Not. Roy. Astron. Soc. — 2013. — V. 431. — P. 3624—3641.
16. Petrova S.A. Physics of interpulse emission in radio pulsars // Astrophys. J. — 2008. — V. 673. — P. 400—410. A&A. —
2009. — V. 493. — P. 651—660.
17. Konovalenko A.A., Sodin L.G. The 26.13 MHz line in the direction of Cassiopеia A // Nature. — 1981. — V. 294. —
P. 135—136.
18. Stepkin S.V., Konovalenko A.A., Kantharia N.G., Udaya Shankar N. Radio recombination lines from the largest bound
atoms in space // Mon. Not. Roy. Astron. Soc. — 2007. — V. 374. — P. 852—856.
19. Stanislavsky A.A., Koval A.A., Konovalenko A.A. Low-frequency heliographic of the quiet Sun corona //Astron.
Nachr. — 2013. — V. 334, N 10. — P. 1086—1092.
30 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2014, № 3
З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ
20. Konovalenko A.A., Kalinichenko N.N., Rucker H.O. et al. Earliest recorded ground-based decameter wavelength ob-
servations of Saturn‘s lightning during the giant E-storm detected by Cassini spacecraft in early 2006 // Icarus. —
2013. — V. 224. — P. 14—23.
21. Zakharenko V., Mylostna C., Konovalenko A. et al. Ground-based and spacecraft observations of lightning activity on
Saturn // Planet. Space Sci. — 2012. — V. 61. — P. 53—59.
22. Zarka P., Farrell W., Fischer G., Konovalenko A. Ground-based and space-based radio observations of planetary light-
ning // Space Sci. Rev. — 2008. — V. 137. — P. 257—269.
23. Konovalenko A.A., Stanislavsky A.A., Rucker H.O. et al. Synchronized, observations by using the SEREO and the larg-
est ground based decameter radio telescope // Exp. Astron. — 2013. — V. 36. — P. 137—154.
24. Zarka P., Bougeret J.-L., Briand C. et al. Planetary and exoplanetary low frequency radio observations from the
Moon // Planet. Space Sci. — 2012. — V. 74. — P. 156—166.
25. Stanislavsky A.A., Konovalenko A.A., Rucker H.O. et al. Antenna performance for decameter solar radio observations //
Astron. Nachr. — 2009. — V. 330, N 7. — P. 691—697.
26. Litvinenko G.V., Lecacheux A., Konovalenko A.A. et al. Modulation structures in the dynamic spectra of Jovian radio
emission obtained with high time-frequency resolution // A&A. — 2009. — V. 493. — P. 651—660.
27. Briand C., Zaslavsky A., Maksimovic M. et al. Faint solar structures from decametric observations // A&A. — 2008. —
V. 490. — P. 339—344.
28. Melnik V.N., Konovalenko A.A., Rucker H.O. et al. Observations of powerful Type III bursts in the frequency range
10—30 MHz // Solar Phys. — 2011. — V. 269, N 2. — P. 335—350.
А.А. Коноваленко
Радиоастрономический институт НАН Украины
ул. Краснознаменная, 4, Харьков, 61002, Украина
ОБ ИТОГАХ ВЫПОЛНЕНИЯ ЦЕЛЕВОЙ КОМПЛЕКСНОЙ ПРОГРАММЫ
НАУЧНЫХ ИССЛЕДОВАНИЙ НАН УКРАИНЫ «МОДЕРНИЗАЦИЯ РАДИОТЕЛЕСКОПА УТР-2
И ПЕРСПЕКТИВНОЕ РАЗВИТИЕ ДЕКАМЕТРОВОЙ РАДИОАСТРОНОМИИ В УКРАИНЕ»
Показаны современное состояние и перспективы низкочастотной радиоастрономии в Украине. Радиотелескопы
декаметровых волн УТР-2 и УРАН на диапазон 8—32 МГц остаются крупнейшими в мире и лучшими по инфор-
мативности в исследованиях космического радиоизлучения. Благодаря комплексной модернизации радиотелес-
копов, созданию дополнительного инструмента ГУРТ нового поколения на диапазон 8—80 МГц с использовани-
ем современных информационных и телекоммуникационных технологий, удалось сделать ряд важных астрофи-
зических открытий. Украинские низкочастотные радиоастрономические средства с их дальнейшей модернизаци-
ей являются перспективными для отечественных и международных научных проектов, сохраняют и развивают
приоритет Украины в этой актуальной области фундаментальной науки.
Ключевые слова: низкочастотная радиоастрономия, радиотелескоп, цифровая регистрация сигналов, астрофи-
зический объект.
A.A. Konovalenko
Institute of Radio Astronomy of National Academy of Sciences of Ukraine
4 Krasnoznamennaja St., Kharkov, 61002, Ukraine
ON THE RESULTS OF THE COMPLETION OF THE SPECIAL COMPLEX SCIENTIFIC
INVESTIGATIONS PROGRAM OF NASU “MODERNIZATION OF THE UTR-2 RADIO TELESCOPE
AND PERSPECTIVE DEVELOPMENT OF LOW FREQUENCY RADIO ASTRONOMY IN UKRAINE”
The current status and the perspectives of low frequency radio astronomy in Ukraine are shown. UTR-2 and URAN
decameter waves radio telescopes for the range of 8—32 MHz are still largest in the world and the best in the informative-
ness. Some important astrophysical detections were carried out due to deep upgrade of the radio telescopes as well as due
to the creation of the additional GURT instrument for the range of 8—80 MHz. Modern information and telecommuni-
cation technologies were implemented. Ukrainian low frequency radio astronomy means with their future upgrade have
good perspectives for the national and international scientific projects. They are keeping and developing Ukrainian pri-
ority in this actual field of the basic science.
Keywords: low frequency radio astronomy, radio telescope, digital signal recording, astrophysical object.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-69183 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0372-6436 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-11-30T18:22:13Z |
| publishDate | 2014 |
| publisher | Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Коноваленко, О.О. 2014-10-07T11:35:16Z 2014-10-07T11:35:16Z 2014 Про підсумки виконання цільової комплексної програми наукових досліджень НАН України «Модернізація радіотелескопа УТР-2 і перспективний розвиток декаметрової радіоастрономії в Україні» (за матеріалами наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 29 січня 2014 р.) / О.О. Коноваленко // Вісн. НАН України. — 2014. — № 3. — С. 20-30. — Бібліогр.: 28 назв. — укр. 0372-6436 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/69183 Показано сучасний стан і перспективи низькочастотної радіоастрономії в Україні. Радіотелескопи декаметрових хвиль УТР-2 і УРАН на діапазон 8—32 МГц залишаються найбільшими у світі та найкращими за своєю інформативністю в дослідженнях космічного радіовипромінювання. Завдяки комплексній модернізації радіотелескопів, створенню інструменту ГУРТ нового покоління на діапазон 8—80 МГц з використанням сучасних інформаційних і телекомунікаційних технологій вдалося зробити низку важливих астрофізичних відкриттів. Українські низькочастотні радіоастрономічні засоби з їх подальшою модернізацією є перспективними для вітчизняних та міжнародних наукових проектів, зберігають і розвивають пріоритет України в цій актуальній галузі фундаментальної науки. Показаны современное состояние и перспективы низкочастотной радиоастрономии в Украине. Радиотелескопы декаметровых волн УТР-2 и УРАН на диапазон 8—32 МГц остаются крупнейшими в мире и лучшими по информативности в исследованиях космического радиоизлучения. Благодаря комплексной модернизации радиотелескопов, созданию дополнительного инструмента ГУРТ нового поколения на диапазон 8—80 МГц с использованием современных информационных и телекоммуникационных технологий, удалось сделать ряд важных астрофизических открытий. Украинские низкочастотные радиоастрономические средства с их дальнейшей модернизацией являются перспективными для отечественных и международных научных проектов, сохраняют и развивают приоритет Украины в этой актуальной области фундаментальной науки. The current status and the perspectives of low frequency radio astronomy in Ukraine are shown. UTR-2 and URAN decameter waves radio telescopes for the range of 8—32 MHz are still largest in the world and the best in the informativeness. Some important astrophysical detections were carried out due to deep upgrade of the radio telescopes as well as due to the creation of the additional GURT instrument for the range of 8—80 MHz. Modern information and telecommunication technologies were implemented. Ukrainian low frequency radio astronomy means with their future upgrade have good perspectives for the national and international scientific projects. They are keeping and developing Ukrainian priority in this actual field of the basic science. uk Видавничий дім "Академперіодика" НАН України Вісник НАН України З кафедри Президії НАН України Про підсумки виконання цільової комплексної програми наукових досліджень НАН України «Модернізація радіотелескопа УТР-2 і перспективний розвиток декаметрової радіоастрономії в Україні» (за матеріалами наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 29 січня 2014 р.) Об итогах выполнения целевой комплексной программы научных исследований НАН Украины «Модернизация радиотелескопа УТР-2 и перспективное развитие декаметровой радиоастрономии в Украине» On the results of the completion of the special complex scientific investigations program of NASU “Modernization of the UTR-2 radio telescope and perspective development of low frequency radio astronomy in Ukraine” Article published earlier |
| spellingShingle | Про підсумки виконання цільової комплексної програми наукових досліджень НАН України «Модернізація радіотелескопа УТР-2 і перспективний розвиток декаметрової радіоастрономії в Україні» (за матеріалами наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 29 січня 2014 р.) Коноваленко, О.О. З кафедри Президії НАН України |
| title | Про підсумки виконання цільової комплексної програми наукових досліджень НАН України «Модернізація радіотелескопа УТР-2 і перспективний розвиток декаметрової радіоастрономії в Україні» (за матеріалами наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 29 січня 2014 р.) |
| title_alt | Об итогах выполнения целевой комплексной программы научных исследований НАН Украины «Модернизация радиотелескопа УТР-2 и перспективное развитие декаметровой радиоастрономии в Украине» On the results of the completion of the special complex scientific investigations program of NASU “Modernization of the UTR-2 radio telescope and perspective development of low frequency radio astronomy in Ukraine” |
| title_full | Про підсумки виконання цільової комплексної програми наукових досліджень НАН України «Модернізація радіотелескопа УТР-2 і перспективний розвиток декаметрової радіоастрономії в Україні» (за матеріалами наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 29 січня 2014 р.) |
| title_fullStr | Про підсумки виконання цільової комплексної програми наукових досліджень НАН України «Модернізація радіотелескопа УТР-2 і перспективний розвиток декаметрової радіоастрономії в Україні» (за матеріалами наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 29 січня 2014 р.) |
| title_full_unstemmed | Про підсумки виконання цільової комплексної програми наукових досліджень НАН України «Модернізація радіотелескопа УТР-2 і перспективний розвиток декаметрової радіоастрономії в Україні» (за матеріалами наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 29 січня 2014 р.) |
| title_short | Про підсумки виконання цільової комплексної програми наукових досліджень НАН України «Модернізація радіотелескопа УТР-2 і перспективний розвиток декаметрової радіоастрономії в Україні» (за матеріалами наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 29 січня 2014 р.) |
| title_sort | про підсумки виконання цільової комплексної програми наукових досліджень нан україни «модернізація радіотелескопа утр-2 і перспективний розвиток декаметрової радіоастрономії в україні» (за матеріалами наукової доповіді на засіданні президії нан україни 29 січня 2014 р.) |
| topic | З кафедри Президії НАН України |
| topic_facet | З кафедри Президії НАН України |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/69183 |
| work_keys_str_mv | AT konovalenkooo propídsumkivikonannâcílʹovoíkompleksnoíprograminaukovihdoslídženʹnanukraínimodernízacíâradíoteleskopautr2íperspektivniirozvitokdekametrovoíradíoastronomíívukraínízamateríalaminaukovoídopovídínazasídanníprezidíínanukraíni29síčnâ2014r AT konovalenkooo obitogahvypolneniâcelevoikompleksnoiprogrammynaučnyhissledovaniinanukrainymodernizaciâradioteleskopautr2iperspektivnoerazvitiedekametrovoiradioastronomiivukraine AT konovalenkooo ontheresultsofthecompletionofthespecialcomplexscientificinvestigationsprogramofnasumodernizationoftheutr2radiotelescopeandperspectivedevelopmentoflowfrequencyradioastronomyinukraine |