Дослідження ближнього космосу: досягнення та перспективи (за матеріалами наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 26 лютого 2014 р.)

Розглянуто основні підходи до реалізації наукового космічного експерименту «Іоносат-Мікро», спрямованого на дослідження динамічних процесів у іоносфері Землі. Проект ґрунтується на комплексних наземно-космічних дослідженнях ближнього космосу, проведених у попередні роки кооперацією українських уч...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Опубліковано в: :	Вісник НАН України
Дата:	2014
Автор:	Федоров, О.П.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України 2014
Теми:	З кафедри Президії НАН України
Онлайн доступ:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/69364
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Дослідження ближнього космосу: досягнення та перспективи (за матеріалами наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 26 лютого 2014 р.) / О.П. Федоров // Вісн. НАН України. — 2014. — № 4. — С. 33-39. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-69364
record_format	dspace
spelling	Федоров, О.П. 2014-10-11T20:11:11Z 2014-10-11T20:11:11Z 2014 Дослідження ближнього космосу: досягнення та перспективи (за матеріалами наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 26 лютого 2014 р.) / О.П. Федоров // Вісн. НАН України. — 2014. — № 4. — С. 33-39. — укр. 0372-6436 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/69364 Розглянуто основні підходи до реалізації наукового космічного експерименту «Іоносат-Мікро», спрямованого на дослідження динамічних процесів у іоносфері Землі. Проект ґрунтується на комплексних наземно-космічних дослідженнях ближнього космосу, проведених у попередні роки кооперацією українських учених. Передбачається, що цей експеримент закладе основи масштабного проекту з моніторингу ближнього космосу за допомогою багатосупутникового угруповання «Іоносат». Рассмотрены основные подходы к реализации научного космического эксперимента «Ионосат-Микро», направленного на исследование динамических процессов в ионосфере Земли. Проект основывается на комплексных наземно-космических исследованиях ближнего космоса, проведенных в предыдущие годы кооперацией украинских ученых. Предполагается, что этот эксперимент заложит основы масштабного проекта по мониторингу ближнего космоса с помощью спутниковой группировки «Ионосат». The basic approaches to the implementation of scientific space experiment “Ionosat Micro”, aimed at the study of dynamic processes in the ionosphere are presented. The project is based on a comprehensive ground-space exploration of near space carried out in previous years by Ukrainian scientific community. It is expected that this experiment will lay the foundations of a large-scale project on monitoring of near space via space constellation “Ionosat”. uk Видавничий дім "Академперіодика" НАН України Вісник НАН України З кафедри Президії НАН України Дослідження ближнього космосу: досягнення та перспективи (за матеріалами наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 26 лютого 2014 р.) Исследования ближнего космоса: достижения и перспективы The Study of Near Space: Achievements and Prospects (by Materials of Scientific Report at NAS of Ukraine Presidium Meeting 26 February 2014) Article published earlier
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
title	Дослідження ближнього космосу: досягнення та перспективи (за матеріалами наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 26 лютого 2014 р.)
spellingShingle	Дослідження ближнього космосу: досягнення та перспективи (за матеріалами наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 26 лютого 2014 р.) Федоров, О.П. З кафедри Президії НАН України
title_short	Дослідження ближнього космосу: досягнення та перспективи (за матеріалами наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 26 лютого 2014 р.)
title_full	Дослідження ближнього космосу: досягнення та перспективи (за матеріалами наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 26 лютого 2014 р.)
title_fullStr	Дослідження ближнього космосу: досягнення та перспективи (за матеріалами наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 26 лютого 2014 р.)
title_full_unstemmed	Дослідження ближнього космосу: досягнення та перспективи (за матеріалами наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 26 лютого 2014 р.)
title_sort	дослідження ближнього космосу: досягнення та перспективи (за матеріалами наукової доповіді на засіданні президії нан україни 26 лютого 2014 р.)
author	Федоров, О.П.
author_facet	Федоров, О.П.
topic	З кафедри Президії НАН України
topic_facet	З кафедри Президії НАН України
publishDate	2014
language	Ukrainian
container_title	Вісник НАН України
publisher	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
format	Article
title_alt	Исследования ближнего космоса: достижения и перспективы The Study of Near Space: Achievements and Prospects (by Materials of Scientific Report at NAS of Ukraine Presidium Meeting 26 February 2014)
description	Розглянуто основні підходи до реалізації наукового космічного експерименту «Іоносат-Мікро», спрямованого на дослідження динамічних процесів у іоносфері Землі. Проект ґрунтується на комплексних наземно-космічних дослідженнях ближнього космосу, проведених у попередні роки кооперацією українських учених. Передбачається, що цей експеримент закладе основи масштабного проекту з моніторингу ближнього космосу за допомогою багатосупутникового угруповання «Іоносат». Рассмотрены основные подходы к реализации научного космического эксперимента «Ионосат-Микро», направленного на исследование динамических процессов в ионосфере Земли. Проект основывается на комплексных наземно-космических исследованиях ближнего космоса, проведенных в предыдущие годы кооперацией украинских ученых. Предполагается, что этот эксперимент заложит основы масштабного проекта по мониторингу ближнего космоса с помощью спутниковой группировки «Ионосат». The basic approaches to the implementation of scientific space experiment “Ionosat Micro”, aimed at the study of dynamic processes in the ionosphere are presented. The project is based on a comprehensive ground-space exploration of near space carried out in previous years by Ukrainian scientific community. It is expected that this experiment will lay the foundations of a large-scale project on monitoring of near space via space constellation “Ionosat”.
issn	0372-6436
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/69364
citation_txt	Дослідження ближнього космосу: досягнення та перспективи (за матеріалами наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 26 лютого 2014 р.) / О.П. Федоров // Вісн. НАН України. — 2014. — № 4. — С. 33-39. — укр.
work_keys_str_mv	AT fedorovop doslídžennâbližnʹogokosmosudosâgnennâtaperspektivizamateríalaminaukovoídopovídínazasídanníprezidíínanukraíni26lûtogo2014r AT fedorovop issledovaniâbližnegokosmosadostiženiâiperspektivy AT fedorovop thestudyofnearspaceachievementsandprospectsbymaterialsofscientificreportatnasofukrainepresidiummeeting26february2014
first_indexed	2025-11-25T17:37:31Z
last_indexed	2025-11-25T17:37:31Z
_version_	1850520794621280256
fulltext	ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2014, № 4 33 ФЕДОРОВ Олег Павлович — доктор фізико-математичних наук, директор Інституту космічних досліджень НАН України та ДКА України ДОСЛІДЖЕННЯ БЛИЖНЬОГО КОСМОСУ: ДОСЯГНЕННЯ ТА ПЕРСПЕКТИВИ За матеріалами наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 26 лютого 2014 року Розглянуто основні підходи до реалізації наукового космічного експеримен- ту «Іоносат-Мікро», спрямованого на дослідження динамічних процесів у іоносфері Землі. Проект ґрунтується на комплексних наземно-космічних дослідженнях ближнього космосу, проведених у попередні роки кооперацією українських учених. Передбачається, що цей експеримент закладе основи масштабного проекту з моніторингу ближнього космосу за допомогою ба- гатосупутникового угруповання «Іоносат». Ключові слова: іоносфера Землі, проект «Іоносат», ближній космос, кос- мічна погода. Вступ Вітчизняний досвід і досягнення в космічній сфері насампе- ред пов’язані з ракетно-космічною технікою. Космічний статус України визначається високим рівнем використання на сві- тових ринках ракет-носіїв вітчизняного розроблення. Відомі також досягнення наших фахівців у супутникових проектах: за останні 20 років виготовлено й успішно запущено понад 400 космічних апаратів різного призначення. Однак ці проек- ти здійснювалися в рамках радянських (російських) програм досліджень. Українські вчені були в них співвиконавцями, а основний внесок належав фахівцям ДП «КБ «Південне» як розробникам космічних апаратів й інтеграторам спеціальної та дослідницької апаратури. Тому підготовка і реалізація влас- ного проекту, авторами ідеї та основними виконавцями якого були б українські вчені й інженери, є принципово важливим завданням. Йдеться, власне, не лише про проект, а й про де- монстрацію здатності українського космічного співтовариства вирішувати масштабні завдання з дослідження і використання космічного простору, виступати партнером космічних держав і 34 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2014, № 4 З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ міжнародних організацій у практичному здій- сненні актуальних завдань космічної науки. З нашого погляду, таким проектом має ста- ти комплекс наземно-космічних досліджень ближнього космосу. Коротка історія досліджень ближнього космосу в Україні Дослідження ближнього космосу (вживають також терміни «навколоземний космічний про- стір», «геокосмос»), до якого відносять верх ню атмосферу, іоносферу та магнітосферу, є тра- диційним пріоритетом української космічної науки. Цьому сприяє багаторічний досвід до- сліджень, потужний потенціал наземних засо- бів і розгалужена мережа дослідницьких цен- трів: Головна астрономічна обсерваторія НАН України, Кримська астрофізична обсерваторія, Радіоастрономічний інститут НАН України, Харківський і Київський національні універ- ситети, Інститут іоносфери НАН України і МОН України, Інститут космічних досліджень НАН України та ДКА України і його Львів- ський центр та інші установи. Апаратура для діагностики іоносферної і магнітосферної плазми, виготовлена у Львівському центрі ІКД НАН України і ДКА України (раніше — СКТБ ФМІ), починаючи з 1972 р. успішно працюва- ла в більш як 15 космічних експериментах. Супутникові дослідження ближнього космосу за участю України Проект (агентство) Космічна система Реалізація Предмет дослідження, завдання «Інтербол» (Роскосмос) 2 супутники + 2 субсупутники Запущений 1995 р., КА «Інтербол-2» (Tail Probe), функціонував до 1999 р. Морфологія магнітосфери, динаміч- ні процеси в магнітосфері «Попередження» (НКАУ) 3 супутники Наукова програма, ескізний проект Вплив на іоносферу знизу, іоно- сферні провісники землетрусів «Інтербол-прогноз» (Роскосмос, НКАУ) 2 кластери мікросупутників Концепція, технічні пропо- зиції Комбіновані спостереження іоно- сфери і магнітосфери «Варіант» (НКАУ) Супутник ДЗЗ «Січ-1М» Запущений 2004 р., реалізо- ваний на початку 2005 р. Вимірювання електромагнітних по- лів і струмів у іоносфері «Компас-2» (Роскосмос) Мікросупутник Запущений 2006 р. Іоносферні провісники землетрусів «Коронас-Фотон» (Роскосмос) Супутник Запущений та реалізований 2009 р. Сонце та сонячно-земні зв'язки «Обстановка» (Роскосмос) МКС Реалізація починаючи з 2013 р. Електромагнітна обстановка навко- ло МКС «Потенціал» (НКАУ) Мікросупутник ДЗЗ «МС-2-8» (проект «Січ-2») Запущений 2011 р., реалізо- ваний у 2011—2012 рр. Реєстрація параметрів нейтральної атмосфери і плазми «Радіоастрон» (Роскосмос) Супутник Запущений 2011 р. Радіоастрономія, фізика плазми «Чибис» (Роскосмос) Мікросупутник Запущений 2012 р. Активність блискавки, геофізичний моніторинг «Іоносат-Мікро» (ДКАУ) Мікросупутник Запуск після 2014 р. Іоносфера, космічна погода, геофі- зичні ефекти в космосі «Резонанс» (Роскосмос) 2 супутники Запуск після 2014 р. Мазерні ефекти в магнітосфері ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2014, № 4 35 З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ Нині готується кілька проектів, у яких плану- ється задіяти розроблену в ЛЦ ІКД апаратуру. Передусім це міжнародний експеримент «Об- становка» на російському сегменті МКС. Наземні засоби моніторингу включають ра- дар некогерентного розсіювання в Харкові (Інститут іоносфери), мережу геофізичних об- серваторій, у тому числі апаратуру на антарк- тичній станції «Академік Вернадський» (РІ НАН України), стенди акустичного зондуван- ня іоносфери (ЛЦ ІКД) та ін. Українські вчені беруть участь у кількох міжнародних коорди- наційних групах з досліджень космічної пого- ди, є учасниками міжнародних проектів Сьо- мої рамкової програми з цієї тематики. У таб- лиці наведено найважливіші проекти за участю України. Проект «Інтербол» (1997—2003) — один із найуспішніших міжнародних проектів з ви- вчення магнітосфери та сонячно-земних зв’яз- ків. Керування КА і приймання наукової ін- формації забезпечував Національний косміч- ний центр у Євпаторії, у виготовленні бортової апаратури брав участь ЛЦ ІКД, дані обробляли в кількох наукових центрах. Отримано пріори- тетні результати щодо процесів геомагнітної активності, динаміки магнітосферних процесів при взаємодії сонячного вітру із Землею. Участь українських учених у використанні космічних даних і публікаціях була досить скромною, про- те наші дослідники набули позитивного досві- ду роботи в міжнародній команді. Крім того, у Києві відбувся симпозіум «Інтербол-2000», на якому було обговорено перспективи подаль- ших досліджень у цьому напрямі. Проект «Попередження» — модернізована версія космічного проекту, запропонованого ще в радянські часи вченими ИЗМИРАН (рос. Институт земного магнетизма, ионосферы и распространения радиоволн) з метою пошуку іоносферних провісників землетрусів. Плану- вався запуск угруповання КА у складі осно- вного супутника і двох субсупутників з апара- турою для вимірювань параметрів іоносферної плазми. Було здійснено фундаментальне опра- цювання проблеми, започатковано наукову програму, розроблено ескізний проект косміч- ної системи, створено міжнародну кооперацію, але реалізувати проект не вдалося через від- сутність фінансування. Втім, напрацювання в рамках цього проекту частково було втілено в космічних експериментах «Варіант» і «Потен- ціал», планується також використати їх у пер- спективному проекті «Іоносат». «Варіант» — космічний експеримент (2005 р.) під час польоту супутника «Січ-1М», який Перші українські експерименти у ближньому космосі на космічних апаратах серії «Січ» 36 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2014, № 4 З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ охоплював комплекс вимірювань електричних струмів та електромагнітних полів іоносфер- ної плазми. Міжнародний колектив з Великої Британії, Польщі, Франції, Росії та України під науковим керівництвом українських учених (д.т.н. В.Є. Корепанов), спираючись на висо- кий рівень характеристик нової дослідницької апаратури, отримав низку цікавих результатів, однак обсяг даних виявився обмеженим уна- слідок надто короткого часу активного існу- вання КА. «Іоносфера» — проект, призначений для створення системи підсупутникового моні- торингу для вивчення закономірностей і вза- ємодій у ланцюжку атмосфера — іоносфера — магнітосфера Землі. Зокрема, досліджували процес передавання енергії від поверхні Землі в іоносферу акустичним каналом із застосу- ванням апаратури французького супутника DEMETER. Фахівці ЛЦ ІКД здійснили про- ектування й виготовлення апаратури для діа- гностики іоносферної та магнітосферної плаз- ми в рамках російських проектів «Чибис», «Резонанс», «Обстановка». «Потенціал» — космічний експеримент (2011 р.) на борту КА «Січ-2» як продовжен- ня експерименту «Варіант» та етап підготов- ки проекту «Іоносат». Крім модернізованих датчиків електромагнітних полів (ЛЦ ІКД) до комплексу апаратури входять датчики нейтральної та зарядженої компоненти атмо- сферних газів (ІТМ НАН України), а також нова система збирання наукової інформації (ЛЦ ІКД). На основі одержаних результатів українська наукова спільнота висунула ідею підготовки та реалізації комплексу наземно-космічних експериментів із застосуванням національних космічних засобів. У цьому матеріалі зроблено спробу стислого попереднього аналізу проекту «Іоносат-Мікро» і перспектив здійснення на його основі масштабного космічного наукового проекту «Іоносат» у рамках Національної кос- мічної програми. Саме на цьому етапі важливо усвідомити потенційні переваги й обмеження малого проекту, виробити підходи до ефек- тивної реалізації проекту «Іоносат» у цілому. Нижче наведено деякі міркування щодо пара- метрів, які визначають ефективність заходів з підготовки та реалізації проекту. Актуальність поставлених завдань та їх наукова значущість Основне призначення проекту «Іоносат-Мік- ро» — здійснення наукової іоносферної місії. Формування його наукових завдань відбува- лося в процесі тривалого еволюційного розви- тку, а концептуальні положення вперше було сформульовано наприкінці 90-х років під час розроблення нереалізованої місії «Поперед- ження». Тоді ж велика група вчених під ке- рівництвом академіка Л.М. Литвиненка (ке- рівник проекту), чл.-кор. Ю.М. Ямпольського (наземний сегмент) і д.т.н. В.Є. Корепанова (приладовий комплекс) підготувала концеп- цію наукової програми. Наукова проблематика проекту «Іоносат- Мікро» значною мірою успадкувала ці кон- цептуальні положення. Слід зазначити, що відносно обмежений проект «Іоносат-Мікро» (передбачає лише один мікросупутник) має стати першою фазою повномасштабного про- екту «Іоносат» на основі космічного кластера з трьох апаратів, як і було заплановано в проекті «Попередження». Тому значущість наукових результатів істотно залежатиме від того, якою мірою реалізація малого проекту слугуватиме Загальна схема проекту «Іоносат» ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2014, № 4 37 З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ методичним підґрунтям для здійснення повно- масштабного проекту «Іоносат». Загальна мета проекту полягає у вивченні динамічних процесів у іоносфері в широкому діапазоні просторових і часових масштабів за допомогою узгоджених космічних і наземних вимірювань, пошуку взаємозв’язку іоносфер- них збурень з процесами на Сонці, в магні- тосфері, атмосфері та внутрішніх оболонках Землі. Така мета зумовлена специфічною рол- лю іоносфери, яка є зоною взаємодії Землі з ближнім космосом і з нейтральною атмосфе- рою. Систематичні вимірювання параметрів іоносфери — ключ до вивчення механізмів формування іоносферного відгуку на дії «звер- ху» і «знизу». Починаючи з 80-х років ХХ ст. і донині най- актуальнішим завданням космічних експери- ментів у іоносфері вважають моніторинг дина- мічних процесів. Саме цей напрям забезпечить розуміння картини циркуляції речовини в на- вколоземному космосі та зв’язку динамічної структури іоносфери із сонячною і магнітною активністю, створення спостережної бази для розроблення й уточнення моделей верхньої ат- мосфери, іоносфери і магнітного поля Землі, вивчення морфологічної структури іоносфер- них хвильових полів та їх взаємозв’язку з кос- мічними й земними джерелами. Перспективи практичного використання результатів проекту Один із важливих прикладних аспектів про- екту полягає в діагностуванні іоносферних проявів космічної погоди. Важливість завдан- ня моніторингу космічної погоди зумовила включення цієї проблеми до Європейської програми оповіщення в інтересах безпеки (Space Situational Awareness). У квітні 2013 р. відкрито перший центр координації даних з космічної погоди ЄКА. Цей крок — новий етап втілення результатів досліджень у практично діючу інформаційну систему. Традиційно го- ловною метою створення систем моніторингу космічної погоди було попередження про мож- ливі негативні впливи на КА на орбіті, а також на наземні технологічні об’єкти (наприклад, лінії електропередач). Істотною і поки що ма- ловивченою залишається проблема впливу космічної погоди на здоров’я і працездатність людини. Особливо важливою для української космічної програми видається перспектива створення і підтримки регіональних моделей іоносфери в інтересах навігації. Ця робота вже здійснюється українськими фахівцями, і поява безпосередніх іоносферних вимірювань може надати їй нового поштовху. Інший важливий аспект, що має практичну значущість, — це вивчення іоносферного від- гуку на потужні приповерхневі джерела енер- гії. Комплекс таких досліджень може бути перспективним для пошуку іоносферних про- вісників техногенних та природних явищ (на- приклад, землетрусів) і є одним зі спеціальних завдань проекту «Іоносат-Мікро». Очевидно, що повноцінне дослідження просторових і ча- сових варіацій параметрів іоносфери можна реалізувати лише в повномасштабному про- екті «Іоносат», проте малий проект стане не- обхідним етапом розроблення дієвої системи космічного моніторингу. Перспективи міжнародної співпраці Про інтерес міжнародного наукового співто- вариства до проекту «Іоносат-Мікро» свідчить участь у ньому фахівців з Росії (ИЗМИРАН) і Польщі (Центр космічних досліджень ПАН). Учені Казахстану братимуть участь у наземно- му обробленні даних. Особливо обнадійливою виглядає перспектива міжнародної співпраці у великому проекті «Іоносат». Уже є відпо- відні домовленості, а російські колеги вивча- ють можливість участі російського космічного апарата як одного з компонентів угруповання. Близькі за призначенням космічні апарати розробляють у Казахстані та Китаї. У поточ- ному році заплановано обговорення можливої взаємодії в реалізації цих проектів. Питання про міжнародне співробітництво в рамках проекту «Іоносат» нині перебуває в ста- дії опрацювання, тоді як план взаємодії різних 38 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2014, № 4 З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ проектів з діагностики іоносфери за участю українських учених уже успішно виконується. У таблиці наведено список як уже реалізова- них, так і запланованих проектів. Як бачимо, проекту «Іоносат-Мікро» передували техноло- гічні експерименти «Варіант» і «Потенціал» на українських КА серії «Січ». Найближчим ча- сом є можливість здійснювати скоординовані вимірювання за допомогою апаратури проек- тів «Іоносат-Мікро» та «Обстановка». До цього переліку слід додати великий комплекс наземних досліджень, які здійсню- ють в українських наукових центрах. З огляду на призначення і завдання проекту, «Іоно сат- Мікро» має стати вагомим внеском у націо- наль ні та міжнародні програми вивчення ближ- нього космосу. «Іоносат-Мікро» і розвиток космічної галузі Запуск мікросупутника з апаратурою проекту «Іоносат-Мікро» заплановано під час першого випробувального польоту української ра ке ти- носія «Циклон-4» з бразильського космодро му Алькантара. Це буде знаменною подією не ли- ше в історії української ракетно-кос міч ної га- лузі, а й у розвитку вітчизняних супутникових технологій, оскільки цей проект демонструва- тиме здатність вітчизняної промислово сті створювати конкурентоспроможні апарати для космічної науки і пропонувати їх різним ко- ристувачам як в Україні, так і за кордоном. Це означає перспективу виходу на ринки косміч- них послуг у новому для нашої країни секто- рі — досліджень ближнього космосу. Заключні зауваження Основним мотивом підготовки цього матері- алу було висвітлення параметрів, які мають забезпечити ефективність здійснення першо- го етапу «Іоносат-Мікро» та перспективного повномасштабного проекту «Іоносат». Ефек- тивність — ключове поняття сучасної космо- навтики, ідеологія якої нині істотно відріз- няється від тієї, що домінувала на початку її розвитку. Відповідальність учених у реалізації дослідницького проекту полягає в забезпечен- ні дієвості всіх складових, які надають проекту актуальності й обґрунтованості, причому не лише для окремих дослідників у певній галузі, а й для широкого загалу. Державні органи, про- мисловість, громадськість мають бути переко- нані в необхідності й виправданості вкладання коштів у науковий проект. Результатом роботи не може бути тільки успішний запуск косміч- ного апарата і штатний режим роботи апара- тури, як часто бувало в минулому. Кількість і якість наукової інформації, вирішення акту- альних прикладних завдань, залучення молоді, демонстрація перспективності проекту, підви- щення міжнародного авторитету вітчизняної космонавтики — ось ті чинники, які на сучас- ному етапі можуть реально вплинути на зміц- нення позицій космічної галузі України. О.П. Федоров Институт космических исследований НАН Украины и ГКА Украины пр. Глушкова, 40, корп. 4/1, Киев, 03680, Украина ИССЛЕДОВАНИЯ БЛИЖНЕГО КОСМОСА: ДОСТИЖЕНИЯ И ПЕРСПЕКТИВЫ Рассмотрены основные подходы к реализации научного космического эксперимента «Ионосат-Микро», направ- ленного на исследование динамических процессов в ионосфере Земли. Проект основывается на комплексных наземно-космических исследованиях ближнего космоса, проведенных в предыдущие годы кооперацией украин- ских ученых. Предполагается, что этот эксперимент заложит основы масштабного проекта по мониторингу ближ- него космоса с помощью спутниковой группировки «Ионосат». Ключевые слова: ионосфера Земли, проект «Ионосат», ближний космос, космическая погода. ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2014, № 4 39 З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ O.P. Fedorov Space Research Institute of NAS of Ukraine and SSA of Ukraine 40 Glushkov Ave., bldg. 4/1, 03680, Kyiv, Ukraine THE STUDY OF NEAR SPACE: ACHIEVEMENTS AND PROSPECTS The basic approaches to the implementation of scientific space experiment “Ionosat Micro”, aimed at the study of dy- namic processes in the ionosphere are presented. The project is based on a comprehensive ground-space exploration of near space carried out in previous years by Ukrainian scientific community. It is expected that this experiment will lay the foundations of a large-scale project on monitoring of near space via space constellation “Ionosat”. Keywords: ionosphere, project “Ionosat”, near space, space weather.

Дослідження ближнього космосу: досягнення та перспективи (за матеріалами наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 26 лютого 2014 р.)

Репозитарії

Схожі ресурси