Міжнародне співробітництво Національної академії наук України

Saved in:
Bibliographic Details
Published in:Вісник НАН України
Date:2014
Main Author: Єльська, Г.В.
Format: Article
Language:Ukrainian
Published: Видавничий дім "Академперіодика" НАН України 2014
Subjects:
Online Access:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/69498
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:Міжнародне співробітництво Національної академії наук України / Г.В. Єльська // Вісн. НАН України. — 2014. — № 5. — С. 17-19. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-69498
record_format dspace
spelling Єльська, Г.В.
2014-10-15T19:41:46Z
2014-10-15T19:41:46Z
2014
Міжнародне співробітництво Національної академії наук України / Г.В. Єльська // Вісн. НАН України. — 2014. — № 5. — С. 17-19. — укр.
0372-6436
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/69498
uk
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
Вісник НАН України
Загальні збори НАН України
Міжнародне співробітництво Національної академії наук України
Article
published earlier
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
title Міжнародне співробітництво Національної академії наук України
spellingShingle Міжнародне співробітництво Національної академії наук України
Єльська, Г.В.
Загальні збори НАН України
title_short Міжнародне співробітництво Національної академії наук України
title_full Міжнародне співробітництво Національної академії наук України
title_fullStr Міжнародне співробітництво Національної академії наук України
title_full_unstemmed Міжнародне співробітництво Національної академії наук України
title_sort міжнародне співробітництво національної академії наук україни
author Єльська, Г.В.
author_facet Єльська, Г.В.
topic Загальні збори НАН України
topic_facet Загальні збори НАН України
publishDate 2014
language Ukrainian
container_title Вісник НАН України
publisher Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
format Article
issn 0372-6436
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/69498
citation_txt Міжнародне співробітництво Національної академії наук України / Г.В. Єльська // Вісн. НАН України. — 2014. — № 5. — С. 17-19. — укр.
work_keys_str_mv AT êlʹsʹkagv mížnarodnespívrobítnictvonacíonalʹnoíakademíínaukukraíni
first_indexed 2025-11-26T01:21:11Z
last_indexed 2025-11-26T01:21:11Z
_version_ 1850601835169054720
fulltext ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2014, № 5 17 МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ НАУК УКРАЇНИ Вельмишановний Борисе Євгеновичу, шановна Президіє, ша- новні колеги! Перш за все я вітаю всіх з тим, що ще не вмерла в Україні на- ука. І як біолог хочу одразу сказати, що це абсолютно унікаль- не явище — виживання живого організму в жорстких екстре- мальних умовах за відсутності будь-яких поживних речовин та з майже повністю перекритим надходженням кисню. Як же нам з вами це вдається? Передусім я вважаю, що на території України відбувся природний добір, і в генотипі нашого вченого з’явився ген пристосування й відповідальності, який дає мож- ливість працювати ефективно і фактично безкоштовно. Усе це, звісно, сумні жарти, а якщо говорити серйозно, то я цілком підтримую думку, яку висловив Борис Євгенович: без- перечно, міжнародне співробітництво — це те, що нас у цьому випадку виручає. За всі роки незалежності України ми спро- моглися вбудуватися, інтегруватися в систему міжнародної на- уки. І це має велике значення. Загалом у реалізації різних форм міжнародної співпраці беруть участь понад 100 установ та ор- ганізацій НАН України. Співробітництво відбувається в рам- ках 119 угод, підписаних нашою Академією, з яких 35 — з краї- нами Азійсько-Тихоокеанського регіону, 34 — з європейськими державами, 25 — з країнами СНД, 16 — з країнами Африки та Близького Сходу, 9 — з країнами Америки. Одним із найдинамічніших напрямів є зв’язки з країнами Європейського Союзу. Угоду між Україною та ЄС про наукове і технологічне співробітництво було підписано 4 липня 2002 р. і двічі подовжено — у 2011 та 2014 рр. На виконання цієї Угоди було створено Спільний комітет Україна — ЄС зі співробітни- цтва в галузі науки і технологій. Перше його засідання відбу- лося в листопаді 2011 р. у Брюсселі, а друге — в травні 2013 р. у Києві. Комітет дуже плідно працює і подає свої пропозиції ЄЛЬСЬКА Ганна Валентинівна — академік НАН України, директор Інституту молекулярної біології і генетики НАН України ВИСТУПИ 18 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2014, № 5 ЗАГАЛЬНІ ЗБОРИ НАН УКРАЇНИ у відповідні комітети ЄС і в комітет програми «Горизонт-2020» з тих наукових напрямів, які найбільш розвинуті в Україні і можуть підтри- мати вітчизняну науку. Помітне місце за обсягами співробітництва посідають двосторонні зв’язки. Міжакадеміч- на співпраця НАН України з науковими цен- трами країн ЄС найактивніше розвивається з Національним центром наукових досліджень Франції (CNRS) та Польською академією наук (ПАН). Саме з цими організаціями наші вчені виконують переважну кількість двосторонніх проектів — 36 та 50 відповідно. У 2007—2013 рр. науковці НАН України бра- ли активну участь у виконанні Сьомої рамкової програми Європейського Союзу: 876 академіч- них установ подали заявки на конкурси РП7, 270 були учасниками за всіма програмами, за- гальна сума грантів, наданих ЄС українським партнерам у рамках бюджету PП7, становила 27 млн євро. При цьому хочу звернути вашу увагу на той факт, що рівень успішності вико- нання проектів українськими вченими стано- вив 19,8 %. Цей показник наближається до се- реднього рівня успішності за всіма проектами РП7 — 20,7 %. Про що це свідчить? Це свідчить про те, що наші проекти виглядають досить гід- но на загальноєвропейському рівні, за якістю виконання ми нічим не гірші за інших. На прикладі Інституту молекулярної біо- логії і генетики (ІМБГ) НАН України, який, імовірно, є типовим для більшості успішних академічних установ, я хочу докладніше роз- глянути переваги участі в міжнародних науко- вих програмах, а також проблеми, що виника- ють при цьому. Отже, ІМБГ НАН України бере участь у 24 міжнародних проектах, 5 з яких виконуються за різними розділами РП7. Ще 3 проекти реа- лізуються в Інституті в рамках співробітництва між НАН України і CNRS, 4 проекти — спільно з УНТЦ, 2 проекти — з РФФД і 1 проект — з ПАН. У межах співпраці з ДФФД співробіт- ники ІМБГ НАН України виконують 3 спільні проекти ДФФД — РФФД і по одному проекту ДФФД з CNRS, БРФФД, JSPS (Японське то- вариство сприяння науці) та Індією. Крім того, Інститут здійснює 1 спільний проект з NATO і 1 проект виконується за програмою Фулбрай- та (США). Співпраця за цими міжнародними програ- мами дала змогу Інституту отримати досить невеликі кошти, але, що найголовніше, наші вчені мали можливість працювати на сучасно- му обладнанні, а молодь — поїхати за кордон і здобути там науковий досвід. Однак тут є й інший бік справи. Ми змушені віддавати всі накопичені результати, оскільки не маємо гро- шей, щоб заплатити за оформлення патентів на них. Складається таке враження, що ми по- трібні всім країнам, крім своєї власної держа- ви. І так воно триватиме й далі, доки в Україні не буде створено розвинену інноваційну інф- раструктуру. Усі претензії до науки, як-от: да- вайте нам конкретні результати — безпідстав- ні. У нас є результати, то й що? Куди і кому їх давати? Потрібно мати розвинений механізм упровадження наукових розробок на рівні держави. І недарма найбільшим досягненням XX ст. у США вважають не наукові відкриття, а саме створення інноваційної інфраструктури в країні. Окрему увагу хочу звернути на проект РП7 COMBIOM. Це єдиний проект Сьомої рамко- вої програми в галузі наук про життя та біоме- дицини, в якому українські вчені (ІМБГ НАН України) є координаторами. COMBIOM при- свячено молекулярній біомедицині — напря- му, який сьогодні підтримують у всьому світі. Це та передова медицина, яка обов’язково має розвиватися в Україні. Злиття фундаменталь- ної біології з медициною приводить до того, що хворобу не просто діагностують, а вивча- ють причини її появи на молекулярному і на- віть атомарному рівні, розробляють терапію, ґрунтуючись саме на такому принципі. Для розвитку біомедицини в Україні по- трібно започаткувати спільну програму нашої Академії і Академії медичних наук. І на цьому фахівці наголошують уже давно. Актуальни- ми напрямами такої програми можуть бути: з’ясування молекулярних механізмів низки важких патологій, сучасна діагностика (ДНК- тести, біомаркери, моноантитіла, біосенсори), ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2014, № 5 19 ЗАГАЛЬНІ ЗБОРИ НАН УКРАЇНИ генна і клітинна терапія, нанобіотехнології для медицини, дизайн нових ліків. Взагалі я проти таких програм, як, напри- клад, «Охорона здоров’я». Це не наукова про- грама, це обов’язок Міністерства охорони здоров’я. Програми мають бути конкретними, з узгодженим планом дій, з визначеними тер- мінами і реальними виконавцями. До речі, я вважаю, що всі програми, і загальнодержавні, і міжгалузеві, повинні проходити міжнародну експертизу. У Відділенні біохімії, фізіології і молекулярної біології НАН України ми вже маємо певний досвід і знаємо, що міжнародна експертиза не просто відкидає погане, вона дає перспективи для майбутнього розвитку. І останнє, на що я хочу звернути увагу. Ми багато чого робимо для виживання науки в Україні, для розвитку міжнародного співробіт- ництва. І ось з’являється сумнозвісна Постано- ва Кабінету Міністрів України від 01.03.2014 № 65 про заходи щодо економного та раціо- нального використання державних коштів, яка зводить нанівець усі наші зусилля. Чому? Тому що грантові кошти, отримані від ЄС, вважа- ються бюджетними, і це унеможливлює вико- нання зобов’язань українських учених. За цією Постановою має бути припинено використан- ня бюджетних коштів для видання друкованої продукції, не пов’язаної з виконанням завдань і функцій органів державної влади; здійснен- ня витрат на проведення виставок, ярмарків, з’їздів, симпозіумів, конгресів; службові відря- дження за кордон можливі лише за погоджен- ням з Першим віце-прем’єр-міністром Украї- ни. Проте грантові надходження — це не гроші нашої держави! Якщо ми їх не використаємо, вони повернуться до ЄС. Тому це просто без- глуздя. Не менш безглуздою є чинна система тенде- рів. Наведу приклад. Скажімо, ми беремо участь у великому українсько-японському про екті. Він успішно проходить експертизу в Японії, потім експертизу в Україні, і ми здобуваємо право на його виконання. Однак тепер ми має- мо провести тендерну процедуру. Який тен- дер?! Ми всі знаємо, як це робиться. Шукаємо друзів, пишемо за них проект, зазначаємо в ньому суму значно більшу, ніж у нашому про- екті, і проходимо тендер. Але навіщо все це? На мою думку, при Кабінеті Міністрів або при Президентові України варто було б ство- рити науково-технічну раду. Однак до неї ма- ють входити не наукові функціонери (хоча їм наша шана і повага), а вчені, знані у світі, люди високого професіоналізму, які допомагали б Уряду й окремим владним інституціям ухва- лювати розумні рішення, спрямовані на розви- ток української науки і, в кінцевому підсумку, на користь державі. Дякую за увагу.