Міжнародне співробітництво Національної академії наук України
Saved in:
| Published in: | Вісник НАН України |
|---|---|
| Date: | 2014 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2014
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/69498 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Міжнародне співробітництво Національної академії наук України / Г.В. Єльська // Вісн. НАН України. — 2014. — № 5. — С. 17-19. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-69498 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Єльська, Г.В. 2014-10-15T19:41:46Z 2014-10-15T19:41:46Z 2014 Міжнародне співробітництво Національної академії наук України / Г.В. Єльська // Вісн. НАН України. — 2014. — № 5. — С. 17-19. — укр. 0372-6436 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/69498 uk Видавничий дім "Академперіодика" НАН України Вісник НАН України Загальні збори НАН України Міжнародне співробітництво Національної академії наук України Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Міжнародне співробітництво Національної академії наук України |
| spellingShingle |
Міжнародне співробітництво Національної академії наук України Єльська, Г.В. Загальні збори НАН України |
| title_short |
Міжнародне співробітництво Національної академії наук України |
| title_full |
Міжнародне співробітництво Національної академії наук України |
| title_fullStr |
Міжнародне співробітництво Національної академії наук України |
| title_full_unstemmed |
Міжнародне співробітництво Національної академії наук України |
| title_sort |
міжнародне співробітництво національної академії наук україни |
| author |
Єльська, Г.В. |
| author_facet |
Єльська, Г.В. |
| topic |
Загальні збори НАН України |
| topic_facet |
Загальні збори НАН України |
| publishDate |
2014 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Вісник НАН України |
| publisher |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| format |
Article |
| issn |
0372-6436 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/69498 |
| citation_txt |
Міжнародне співробітництво Національної академії наук України / Г.В. Єльська // Вісн. НАН України. — 2014. — № 5. — С. 17-19. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT êlʹsʹkagv mížnarodnespívrobítnictvonacíonalʹnoíakademíínaukukraíni |
| first_indexed |
2025-11-26T01:21:11Z |
| last_indexed |
2025-11-26T01:21:11Z |
| _version_ |
1850601835169054720 |
| fulltext |
ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2014, № 5 17
МІЖНАРОДНЕ
СПІВРОБІТНИЦТВО
НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ
НАУК УКРАЇНИ
Вельмишановний Борисе Євгеновичу, шановна Президіє, ша-
новні колеги!
Перш за все я вітаю всіх з тим, що ще не вмерла в Україні на-
ука. І як біолог хочу одразу сказати, що це абсолютно унікаль-
не явище — виживання живого організму в жорстких екстре-
мальних умовах за відсутності будь-яких поживних речовин
та з майже повністю перекритим надходженням кисню. Як же
нам з вами це вдається? Передусім я вважаю, що на території
України відбувся природний добір, і в генотипі нашого вченого
з’явився ген пристосування й відповідальності, який дає мож-
ливість працювати ефективно і фактично безкоштовно.
Усе це, звісно, сумні жарти, а якщо говорити серйозно, то я
цілком підтримую думку, яку висловив Борис Євгенович: без-
перечно, міжнародне співробітництво — це те, що нас у цьому
випадку виручає. За всі роки незалежності України ми спро-
моглися вбудуватися, інтегруватися в систему міжнародної на-
уки. І це має велике значення. Загалом у реалізації різних форм
міжнародної співпраці беруть участь понад 100 установ та ор-
ганізацій НАН України. Співробітництво відбувається в рам-
ках 119 угод, підписаних нашою Академією, з яких 35 — з краї-
нами Азійсько-Тихоокеанського регіону, 34 — з європейськими
державами, 25 — з країнами СНД, 16 — з країнами Африки та
Близького Сходу, 9 — з країнами Америки.
Одним із найдинамічніших напрямів є зв’язки з країнами
Європейського Союзу. Угоду між Україною та ЄС про наукове
і технологічне співробітництво було підписано 4 липня 2002 р.
і двічі подовжено — у 2011 та 2014 рр. На виконання цієї Угоди
було створено Спільний комітет Україна — ЄС зі співробітни-
цтва в галузі науки і технологій. Перше його засідання відбу-
лося в листопаді 2011 р. у Брюсселі, а друге — в травні 2013 р.
у Києві. Комітет дуже плідно працює і подає свої пропозиції
ЄЛЬСЬКА
Ганна Валентинівна —
академік НАН України,
директор Інституту
молекулярної біології
і генетики НАН України
ВИСТУПИ
18 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2014, № 5
ЗАГАЛЬНІ ЗБОРИ НАН УКРАЇНИ
у відповідні комітети ЄС і в комітет програми
«Горизонт-2020» з тих наукових напрямів, які
найбільш розвинуті в Україні і можуть підтри-
мати вітчизняну науку.
Помітне місце за обсягами співробітництва
посідають двосторонні зв’язки. Міжакадеміч-
на співпраця НАН України з науковими цен-
трами країн ЄС найактивніше розвивається з
Національним центром наукових досліджень
Франції (CNRS) та Польською академією наук
(ПАН). Саме з цими організаціями наші вчені
виконують переважну кількість двосторонніх
проектів — 36 та 50 відповідно.
У 2007—2013 рр. науковці НАН України бра-
ли активну участь у виконанні Сьомої рамкової
програми Європейського Союзу: 876 академіч-
них установ подали заявки на конкурси РП7,
270 були учасниками за всіма програмами, за-
гальна сума грантів, наданих ЄС українським
партнерам у рамках бюджету PП7, становила
27 млн євро. При цьому хочу звернути вашу
увагу на той факт, що рівень успішності вико-
нання проектів українськими вченими стано-
вив 19,8 %. Цей показник наближається до се-
реднього рівня успішності за всіма проектами
РП7 — 20,7 %. Про що це свідчить? Це свідчить
про те, що наші проекти виглядають досить гід-
но на загальноєвропейському рівні, за якістю
виконання ми нічим не гірші за інших.
На прикладі Інституту молекулярної біо-
логії і генетики (ІМБГ) НАН України, який,
імовірно, є типовим для більшості успішних
академічних установ, я хочу докладніше роз-
глянути переваги участі в міжнародних науко-
вих програмах, а також проблеми, що виника-
ють при цьому.
Отже, ІМБГ НАН України бере участь у 24
міжнародних проектах, 5 з яких виконуються
за різними розділами РП7. Ще 3 проекти реа-
лізуються в Інституті в рамках співробітництва
між НАН України і CNRS, 4 проекти — спільно
з УНТЦ, 2 проекти — з РФФД і 1 проект — з
ПАН. У межах співпраці з ДФФД співробіт-
ники ІМБГ НАН України виконують 3 спільні
проекти ДФФД — РФФД і по одному проекту
ДФФД з CNRS, БРФФД, JSPS (Японське то-
вариство сприяння науці) та Індією. Крім того,
Інститут здійснює 1 спільний проект з NATO і
1 проект виконується за програмою Фулбрай-
та (США).
Співпраця за цими міжнародними програ-
мами дала змогу Інституту отримати досить
невеликі кошти, але, що найголовніше, наші
вчені мали можливість працювати на сучасно-
му обладнанні, а молодь — поїхати за кордон
і здобути там науковий досвід. Однак тут є й
інший бік справи. Ми змушені віддавати всі
накопичені результати, оскільки не маємо гро-
шей, щоб заплатити за оформлення патентів
на них. Складається таке враження, що ми по-
трібні всім країнам, крім своєї власної держа-
ви. І так воно триватиме й далі, доки в Україні
не буде створено розвинену інноваційну інф-
раструктуру. Усі претензії до науки, як-от: да-
вайте нам конкретні результати — безпідстав-
ні. У нас є результати, то й що? Куди і кому їх
давати? Потрібно мати розвинений механізм
упровадження наукових розробок на рівні
держави. І недарма найбільшим досягненням
XX ст. у США вважають не наукові відкриття,
а саме створення інноваційної інфраструктури
в країні.
Окрему увагу хочу звернути на проект РП7
COMBIOM. Це єдиний проект Сьомої рамко-
вої програми в галузі наук про життя та біоме-
дицини, в якому українські вчені (ІМБГ НАН
України) є координаторами. COMBIOM при-
свячено молекулярній біомедицині — напря-
му, який сьогодні підтримують у всьому світі.
Це та передова медицина, яка обов’язково має
розвиватися в Україні. Злиття фундаменталь-
ної біології з медициною приводить до того,
що хворобу не просто діагностують, а вивча-
ють причини її появи на молекулярному і на-
віть атомарному рівні, розробляють терапію,
ґрунтуючись саме на такому принципі.
Для розвитку біомедицини в Україні по-
трібно започаткувати спільну програму нашої
Академії і Академії медичних наук. І на цьому
фахівці наголошують уже давно. Актуальни-
ми напрямами такої програми можуть бути:
з’ясування молекулярних механізмів низки
важких патологій, сучасна діагностика (ДНК-
тести, біомаркери, моноантитіла, біосенсори),
ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2014, № 5 19
ЗАГАЛЬНІ ЗБОРИ НАН УКРАЇНИ
генна і клітинна терапія, нанобіотехнології для
медицини, дизайн нових ліків.
Взагалі я проти таких програм, як, напри-
клад, «Охорона здоров’я». Це не наукова про-
грама, це обов’язок Міністерства охорони
здоров’я. Програми мають бути конкретними,
з узгодженим планом дій, з визначеними тер-
мінами і реальними виконавцями. До речі, я
вважаю, що всі програми, і загальнодержавні, і
міжгалузеві, повинні проходити міжнародну
експертизу. У Відділенні біохімії, фізіології і
молекулярної біології НАН України ми вже
маємо певний досвід і знаємо, що міжнародна
експертиза не просто відкидає погане, вона дає
перспективи для майбутнього розвитку.
І останнє, на що я хочу звернути увагу. Ми
багато чого робимо для виживання науки в
Україні, для розвитку міжнародного співробіт-
ництва. І ось з’являється сумнозвісна Постано-
ва Кабінету Міністрів України від 01.03.2014
№ 65 про заходи щодо економного та раціо-
нального використання державних коштів, яка
зводить нанівець усі наші зусилля. Чому? Тому
що грантові кошти, отримані від ЄС, вважа-
ються бюджетними, і це унеможливлює вико-
нання зобов’язань українських учених. За цією
Постановою має бути припинено використан-
ня бюджетних коштів для видання друкованої
продукції, не пов’язаної з виконанням завдань
і функцій органів державної влади; здійснен-
ня витрат на проведення виставок, ярмарків,
з’їздів, симпозіумів, конгресів; службові відря-
дження за кордон можливі лише за погоджен-
ням з Першим віце-прем’єр-міністром Украї-
ни. Проте грантові надходження — це не гроші
нашої держави! Якщо ми їх не використаємо,
вони повернуться до ЄС. Тому це просто без-
глуздя.
Не менш безглуздою є чинна система тенде-
рів. Наведу приклад. Скажімо, ми беремо участь
у великому українсько-японському про екті.
Він успішно проходить експертизу в Японії,
потім експертизу в Україні, і ми здобуваємо
право на його виконання. Однак тепер ми має-
мо провести тендерну процедуру. Який тен-
дер?! Ми всі знаємо, як це робиться. Шукаємо
друзів, пишемо за них проект, зазначаємо в
ньому суму значно більшу, ніж у нашому про-
екті, і проходимо тендер. Але навіщо все це?
На мою думку, при Кабінеті Міністрів або
при Президентові України варто було б ство-
рити науково-технічну раду. Однак до неї ма-
ють входити не наукові функціонери (хоча їм
наша шана і повага), а вчені, знані у світі, люди
високого професіоналізму, які допомагали б
Уряду й окремим владним інституціям ухва-
лювати розумні рішення, спрямовані на розви-
ток української науки і, в кінцевому підсумку,
на користь державі.
Дякую за увагу.
|