Використання бездротової сенсорної мережі у дослідженнях методу індукції флуоресценції хлорофілу
Обгрунтована необхідність розробки бездротових флуорометрів. Наведено особливості побудови web-орієнтованої системи збору даних на базі бездротової сенсорної мережі. Обоснована необходимость разработки беспроводных флуорометров. Приведены особенности построения web-ориентированной системы сбора данн...
Saved in:
| Published in: | Комп’ютерні засоби, мережі та системи |
|---|---|
| Date: | 2013 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут кібернетики ім. В.М. Глушкова НАН України
2013
|
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/69709 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Використання бездротової сенсорної мережі у дослідженнях методу індукції флуоресценції хлорофілу / В.М. Груша // Комп’ютерні засоби, мережі та системи. — 2013. — № 12. — С. 54-63. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859900349084598272 |
|---|---|
| author | Груша, В.М. |
| author_facet | Груша, В.М. |
| citation_txt | Використання бездротової сенсорної мережі у дослідженнях методу індукції флуоресценції хлорофілу / В.М. Груша // Комп’ютерні засоби, мережі та системи. — 2013. — № 12. — С. 54-63. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Комп’ютерні засоби, мережі та системи |
| description | Обгрунтована необхідність розробки бездротових флуорометрів. Наведено особливості побудови web-орієнтованої системи збору даних на базі бездротової сенсорної мережі.
Обоснована необходимость разработки беспроводных флуорометров. Приведены особенности построения web-ориентированной системы сбора данных на базе беспроводной сенсорной сети.
The necessity of development of wireless fluorometer are considered in the article. The main features of web-based data acquisition system based on wireless sensor networks are showed.
|
| first_indexed | 2025-12-07T15:56:50Z |
| format | Article |
| fulltext |
Комп’ютерні засоби, мережі та системи. 2013, № 12 54
V. Hrusha
APPLICATION OF WIRELESS
SENSORS NETWORK
IN RESEARCHES
OF CHLOROPHYLL
FLUORESCENCE INDUCTION
METHOD
The necessity of development of
wireless fluorometer are considered in
the article. The main features of web-
based data acquisition system based on
wireless sensor networks are showed.
Key words: chlorophyll fluorescence
induction, fluorometer, wireless sensor
networks.
Обоснована необходимость разра-
ботки беспроводных флуорометров.
Приведены особенности построе-
ния web-ориентированной системы
сбора данных на базе беспроводной
сенсорной сети.
Ключевые слова: индукция флуорес-
ценции хлорофилла, флуориметр,
беспроводные сенсорные сети.
Обгрунтована необхідність розроб-
ки бездротових флуорометрів. На-
ведено особливості побудови web-
орієнтованої системи збору даних
на базі бездротової сенсорної ме-
режі.
Ключові слова: індукція флуоресцен-
ції хлорофілу, флуориметр, бездро-
тові сенсорні мережі.
В.М. Груша, 2013
УДК 578.01+681.7.08+535.3+681.335.2
В.М. ГРУША
ВИКОРИСТАННЯ БЕЗДРОТОВОЇ
СЕНСОРНОЇ МЕРЕЖІ
У ДОСЛІДЖЕННЯХ МЕТОДУ ІНДУКЦІЇ
ФЛУОРЕСЦЕНЦІЇ ХЛОРОФІЛУ
Вступ. У зв’язку із зростанням техногенного
впливу на оточуюче середовище та впрова-
дженням методів точного (прецизійного) зе-
млеробства зросла потреба у різноманітних
автоматизованих системах моніторингу ста-
ну насаджень мегаполісів та сільськогоспо-
дарських угідь, що дозволяють здійснювати
оцінки якості ґрунтів та рослинного покриву.
Одним із методів отримання даних про стан
рослини є метод індукції флуоресценції хло-
рофілу (ІФХ) рослин в червоному спектрі
світла, що характеризує процес проходження
фотосинтезу, та реєструється при освітленні
хлорофілу в синьому спектрі світла. В ре-
зультаті отримується так звана крива Каутсь-
кого.
Наукові дослідження ряду вітчизняних та
іноземних дослідників [1] свідчать про мож-
ливість застосовувати даного ефекту для
експресної оцінки життєдіяльності рослин,
після засухи, морозу, зчеплення, внесення
пестицидів та добрив, при забрудненні на-
вколишнього середовища шкідливими речо-
винами техногенного походження. Як ре-
зультат, це дає можливість зменшити кіль-
кість нітратів у ґрунті, економити енергетич-
ні і водні ресурси при штучному поливі,
створювати технології прецизійного земле-
робства, автоматизувати дослідження в обла-
сті фізіології рослин; визначати оптимальні
дози хімічних добрив та біологічних добавок
тощо.
Досліди із вивчення ІФХ розпочалися із
часу самого відкриття ефекту. Ґрунтовному
вивченню можливостей застосування даного
ВИКОРИСТАННЯ БЕЗДРОТОВОЇ СЕНСОРНОЇ МЕРЕЖІ …
Комп’ютерні засоби, мережі та системи. 2013, № 12 55
ефекту заважали як складність біологічних експериментів, так і недосконалість
та висока вартість апаратних приладів і засобів. Поява флуорометрів на базі мік-
ропроцесорної техніки вкінці 90-х років минулого століття значно прискорила
вивчення даного ефекту, проте до цього часу результати досліджень хоч і підт-
верджують певні потенційні можливості методу ІФХ під час контрольованих
лабораторних та польових експериментів, проте в реальних польових умовах,
коли рослини піддаються дії різних впливових факторів, невисока вірогідність і
повторюваність цих результатів заважає впровадженню ефекту ІФХ у промис-
лове рослинництво. Тож постає необхідність оптимізації досліджень ІФХ шля-
хом розробки і впровадження нових апаратно-програмних засобів.
Особливості отримання кривих ІФХ з допомогою портативного флуо-
рометра «ФЛОРАТЕСТ». В рамках програми НАН України "Сенсорні системи
для медико-екологічних та промислово-технологічних потреб" в Інституті кібе-
рнетики імені В.М. Глушкова НАН України створені портативні комп'ютерні
прилади для визначення в експрес-режимі впливу стресових чинників на стан
рослин. Портативний прилад вимірює ІФХ без пошкодження рослини [1]. Прак-
тичну корисність приладу «Флоратест» підтверджено дослідженнями проведе-
ними спільно з науковими установами Національної академії наук України та
Національної академії аграрних наук України.
При обробці кривих використовують характерні зміни кривої та точки на
кривій. Найбільш використовуваними є наступні показники: F0 – початкове зна-
чення індукції флуоресценції після включення опромінення; Fр – значення інду-
кції флуоресценції «плато»; Fm – максимальне значення індукції флуоресценції;
Fst – стаціонарне значення індукції флуоресценції після світлової адаптації листа
рослини; Fm – F0 – варіабельна флуоресценція, τ1 – час досягнення 0,5 варіабе-
льної флуоресценції при зростанні кривої ІФХ; τ2 – час досягнення 0,5 варіабе-
льної флуоресценції при спаданні кривої ІФХ; Τ = τ2 – τ1 – тривалість ІФХ.
В деяких випадках різниця між кривими різних варіантів досліджуваної су-
купності видно наочно. Для прикладу, на рис. 1 показано криві Каутського для
люцерни, отримані розробленим флуорометром «Флоратест» під час дослідного
експерименту в КНУ ім. Т. Шевченка з вивчення нових добрив [2]. Проте, пере-
важно, результати вимірювань не такі очевидні. На рис. 2 показано криві, отри-
мані спільно з Науковим центром екомоніторингу та біорізноманіття мегаполісу
НАН України при дослідженні стану каштанів на території Києва. В таких випа-
дках необхідно більш детальніше обробляти вимірювання, а також застосувати
статистичні методи, які потребують вибірку з 20 – 30 вимірів з одного варіанта,
а враховуючи те, що в статистичній сукупності може бути до 10 і більше ва-
ріантів, то при великій кількості вимірів на це може витрачатися доволі багато
часу. Отримання такої кількості вимірювань у польових умовах є доволі склад-
ною задачею, що пов’язано із залежністю ІФХ від зміни зовнішніх умов та необ-
хідними часових затратах на проведення вимірювань.
Час проведення дослідного експерименту можна обчислити за формулою:
В.М. ГРУША
Комп’ютерні засоби, мережі та системи. 2013, № 12 56
РИС. 1. Криві Каутського контрольних рослин люцерни та одного з варіантів підживлення
РИС. 2. Криві Каутського листя каштанів на проспекті Гагаріна та у парку «Феофанія»
d
N
i prmad
e N
TTT
t ∑ ++
=
)(
, (1)
де et – час отримання експериментальних даних; N – загальна кількість вимірів;
adT – час темнової адаптації (час необхідний для приведення хлорофілу в стан
спокою після розміщення кліпси на лист, який складає від 3-х до 20-ти хв.) [3];
mT – час одного виміру; prT – час підготовки до наступного виміру (переміщен-
ня кліпси на інший лист, а при переповненні внутрішньої пам’яті приладу, дода-
ється ще час передачі даних на ноутбук), dN – кількість пристроїв.
ВИКОРИСТАННЯ БЕЗДРОТОВОЇ СЕНСОРНОЇ МЕРЕЖІ …
Комп’ютерні засоби, мережі та системи. 2013, № 12 57
Зменшення кількості вимірів впливає на статистичну вірогідність результату
і може призвести до хибних висновків. Так для отримання статистичної сукуп-
ності із 30 значень при 3 хвилинній темновій адаптації необхідно щонайменше
3,5 год., що знижує вірогідність отриманих даних у зв’язку із змінами кліматич-
них умов (температури, вологості, освітлення тощо). В деяких випадках можна
вимірювати лише початок кривої Каутського (наприклад, лише 10 секунд), але
для цього треба встановити, що даної тривалості досить для здійснення виснов-
ків. Більш інформативною є повна крива Каутського, для реєстрації якої здебі-
льшого досить 3 хвилин, проте в деяких видів рослин, через особливості навко-
лишніх умов, згаданого часу недосить для виходу на стаціонарний рівень, що
показано на рис. 3. Як видно з рисунка, для виходу ІФХ на стаціонарний рівень
необхідно 5 хвилин. Крім того, на ІФХ впливає сонячна радіація, тому в польо-
вих умовах при сонячній радіації доцільно збільшувати час темнової адаптації
до 10, а то й 15 – 20 хвилин. Тож єдиним виходом є збільшення кількості прила-
дів, або ж розробки приладів із кількома сенсорами. В цьому випадку також мо-
жуть бути використані бездротові засоби зв’язку. Власне в даний час вже існує
декілька аналогів таких бездротових флуорометрів. Крім того, здійснення вели-
кої кількості експериментів призводить до накопичення у дослідників великого
масиву даних, які не завжди ефективно обробляються і не є доступними для ін-
ших науковців. Тож є доцільним у поєднанні мережі бездротових флуорометрів
із відповідною web-базованою системою для накопичення та обробки кривих
Каутського.
РИС. 3. П’ятихвилинна крива ІФХ рослини Амариліса
В.М. ГРУША
Комп’ютерні засоби, мережі та системи. 2013, № 12 58
Стандарти бездротового зв’язку. Як бачимо з (1), чим більше пристроїв,
тим менший час експерименту. Оскільки використання кількох пристроїв збі-
льшує вартість експерименту та потребує збільшення кількості дослідників, то
найкращим виходом є використання бездротових технологій. Прикладом мо-
жуть бути невеликі оптичні сенсори, які б передавали дані у вузол обробки да-
них, яким може виступати як окремий мікропроцесорний блок, так і просто ноу-
тбук або КПК. Відповідні розробки в даному напрямку ведуться як закордоном,
так і в Інституті кібернетики імені В.М. Глушкова НАН України [2].
Головними критеріями при виборі тієї чи іншої бездротової технології є: ни-
зьке електроспоживання, дальність зв’язку, розміри та кількість бездротових
модулів. Як видно з таблиці, по першому критерію найбільш перспективними є
стандарти Bluetooth, ZigBee, та нестандартні прийомопередавачі на базі інтегра-
льних мікросхем, які працюють в ISM діапазоні. Стандарт Bluetooth не забезпе-
чує необхідної дальності, та обмежує кількість модулів. З точки зору дальності
зв’язку, мінімізації енергоспоживання та габаритів сенсорів, перспективними
для використання є прийомопередавачі на базі стандарту ZigBee або розробка
сенсорних мереж на базі прийомопередавачів ISM – діапазону.
Особливості розробки та функціонування мережі бездротових сенсорів
ІФХ. При розробці сенсорних мереж, слід враховувати вимоги які ставляться до
самих сенсорів, а також до сенсорної мережі. Саме від цих вимог залежить апа-
ратне та програмне забезпечення мережі. Серед основних параметрів сенсорної
мережі можна виділити наступні [4]:
1) енергоспоживання;
2) дальність зв’язку;
3) розмір та вага сенсорів;
4) надійність зв’язку;
5) безпека зв’язку;
6) швидкість передачі;
7) вартість.
Виходячи з вибору цих параметрів визначають топологію мережі. Найпрос-
тішою в організації є топологія типу «зірка», проте при вимозі невеликого енер-
госпоживання така бездротова сенсорна мережа охопить незначну територію.
Тож найбільш перспективна – mesh-топологія, за якою сенсори можуть не тільки
передавати виміряні ними дані, а й виступати як проміжний передавач даних від
сусідніх сенсорів.
Якщо достеменно невідоме розміщення сенсорів, то у них має бути вбудо-
ваний алгоритм самоорганізації, при цьому необхідно передбачити їхній доступ
до середовища передачі радіосигналу, механізм економії енергії та вибрати або
ж розробити алгоритми передачі даних у мережах [5].
Для сенсорів ІФХ основною вимогою є їхня вага, яка має бути якомога ме-
ншою, щоб сенсор міг утримуватись на листі рослин. Звідси ж випливає, що
елементи живлення також мають бути мініатюрними, а тому не надто потуж-
ними.
ВИКОРИСТАННЯ БЕЗДРОТОВОЇ СЕНСОРНОЇ МЕРЕЖІ …
Комп’ютерні засоби, мережі та системи. 2013, № 12 59
Т
А
БЛ
И
Ц
Я
. П
ор
ів
ня
нн
я
пр
ом
ис
ло
ви
х
ст
ан
да
рт
ів
б
ез
др
от
ов
ог
о
зв
’я
зк
у
W
i-F
i
2,
4
ГГ
ц,
5Г
ц
10
0+
М
бі
т/
C
68
/1
24
б
іт
не
ш
иф
ру
ва
нн
я
В
ис
ок
е
В
ис
ок
а
IE
EE
80
2.
11
a,
b,
n,
g
45
(9
0)
+
м
Л
ок
ал
ьн
і
ме
ре
ж
і
1
–
7
не
об
ме
ж
ен
о
B
lu
et
oo
th
2,
4
ГГ
ц
72
1
кб
іт
/c
2
,1
М
бі
т/
c
А
вт
ен
ти
фі
ка
-
ці
я,
к
од
ув
ан
ня
Н
ев
ис
ок
е
Н
ев
ис
ок
а
IE
EE
80
2.
15
.1
.
IE
EE
80
2.
11
1
–
10
+
м
М
об
іл
ьн
і
пр
и-
ст
ро
ї 1
–
7
7
(м
ож
ли
ве
р
о-
зш
ир
ен
ня
)
43
3/
86
8
(I
SM
)
43
3/
86
8
М
Гц
1
–
10
(1
00
)
кб
іт
/с
за
ле
ж
но
в
ід
сх
ем
и
не
ви
со
ке
не
ви
со
ка
–
за
ле
ж
но
в
ід
сх
ем
и
IS
M
за
ле
ж
но
в
ід
сх
ем
и
за
ле
ж
но
в
ід
сх
ем
и
G
SM
/G
PR
S
ED
G
E
9
00
М
гц
18
00
М
гц
17
1
(4
73
)
кб
і/с
+
В
ис
ок
е
В
ис
ок
а
G
SM
/G
PR
S,
ED
G
E
Н
ео
бм
еж
ен
а
Гл
об
ал
ьн
і
ме
ре
ж
і
1
–
7
не
об
ме
же
но
W
iM
ax
2
–
11
(1
0
–
66
) Г
Гц
75
(1
34
)+
М
бі
т/
с
+
ви
со
ке
ви
со
ка
IE
EE
80
2.
16
e,
d,
m
50
к
м
М
іс
ьк
і
ме
ре
ж
і
1
–
7
не
об
ме
же
но
Zi
gB
ee
2
,4
Г
Гц
20
–
25
0
К
бі
т/
С
+
не
ви
со
ке
не
ви
со
ка
IE
EE
80
2.
14
.5
1
–
75
+
м
С
ен
со
рн
і
си
ст
ем
и
10
0
–
10
00
д
о
65
0
00
П
ар
ам
ет
ри
Д
іа
па
зо
н
Ш
ви
дк
іс
ть
Бе
зп
ек
а
Ен
ер
го
сп
ож
ив
ан
ня
Ц
ін
а
Ре
ал
із
ує
ст
ан
да
рт
и
Д
ал
ьн
іс
ть
За
ст
ос
ув
ан
ня
Ча
с
ро
бо
ти
в
ід
б
а-
та
ре
ї,
ді
б
К
іл
ьк
іс
ть
п
ри
ст
ро
-
їв
у
м
ер
еж
і
В.М. ГРУША
Комп’ютерні засоби, мережі та системи. 2013, № 12 60
Оскільки сенсори мають розташовуватись на рослинах у довільному поряд-
ку, тож необхідним є реалізація певного алгоритму самоорганізації мережі, яка
пов’язана з адресацією у середині бездротової мережі. В разі динамічної адреса-
ції мережа потребує додаткового обміну повідомленнями з метою надання кож-
ному сенсору власної адреси. Більш виправданим з точки зору енергоспоживан-
ня є надання унікальної адреси кожному сенсору під час виготовлення.
В даний час в Інституті кібернетики імені В.М. Глушкова НАН України ре-
алізовано прототип радіопередавача та приймача на базі ІМС TRC105. На рис.
4 показано експериментальний зразок прийомопередавача на базі даної мікро-
схеми.
РИС. 4. Друкована плата робочого макету прийомопередавача на базі ІМС TRC105
Розподілена система збору та обробки даних. Розробка методик на базі
методу ІФХ у промисловому рослинництві потребує здійснення чималої кілько-
сті тривалих експериментів з перевіркою результатів на різних полях, у різних
географічних зонах. Розробка автоматизованої web-орієнтованої системи збору
та обробки даних може значно пришвидшити вироблення типових методик. Та-
ка система має виконувати наступні задачі: автоматичний (або ж автоматизова-
ний) збір даних із бездротових сенсорних мереж; забезпечувати web-інтерфейс
для доступу користувачів-дослідників через мережу Інтернет, на їхній запит
здійснювати попередню математичну і, зокрема, статистичну обробку експери-
ментальних даних, формувати звіти про результат обробки. Загальна структура
системи збору та обробки даних показана на рис. 5.
При проектуванні бази даних виділено наступні сутності з атрибутами:
• користувач: логін, пароль, права доступу;
• установа: ідентифікатор установи, назва установи, адреса установи,
телефон;
ВИКОРИСТАННЯ БЕЗДРОТОВОЇ СЕНСОРНОЇ МЕРЕЖІ …
Комп’ютерні засоби, мережі та системи. 2013, № 12 61
РИС. 5. Розподілена система збору та обробки кривих ІФХ
• науковець: ідентифікатор науковця, ПІБ, ідентифікатор установи, логін,
контактні дані;
• експерименти науковця: ідентифікатор експерименту, ідентифікатор до-
слідника;
• експеримент: ідентифікатор експерименту, короткий опис, тривалість ек-
сперименту, місце проведення, вид експерименту (лабораторний, польовий);
• рослина: ідентифікатор рослини, ідентифікатор місцевості, назва росли-
ни, ідентифікатор варіанта;
• варіант: ідентифікатор варіанта, ідентифікатор фактора, опис;
• фактор: ідентифікатор фактора, назва, опис, значення;
• місцевість: ідентифікатор місцевості, географічні координати, опис;
• вимірювання: ідентифікатор вимірювання, дата, час, ідентифікатор рос-
лини;
• зразок листя: ідентифікатор зразка, ідентифікатор вимірювання, іденти-
фікатор хімічного складу, хлорофіл а, хлорофіл б, площа, ширина, ступінь зеле-
ності, суха вага, вологість;
В.М. ГРУША
Комп’ютерні засоби, мережі та системи. 2013, № 12 62
• хімічний склад листа: ідентифікатор хімічного складу, хімічний елемент,
кількість;
• крива ІФХ: ідентифікатор рослини, ідентифікатор кривої, ІФХ, час адап-
тації, час тривалості вимірювання, примітки, часова мітка;
• параметри кривої: ідентифікатор кривої, назва параметра, значення;
• відношення: ідентифікатор відношення, ідентифікатор кривої, назва від-
ношення, формула, значення;
• зразок коріння: ідентифікатор зразка кореня, ідентифіктор вимірювання,
ідентифікатор хімічного складу зразка, довжина, суха вага, вологість;
• хімічний склад кореня: ідентифікатор хімічного складу кореня, назва хі-
мічного елемента, кількість;
• зразок грунту: ідентифікатор зразка, ідентифікатор вимірювання, грунту,
ідентифікатор хімічного складу, вологість, кислотність, температура під час ви-
мірювання ІФХ;
• хімічний склад грунту: ідентифікатор хімічного складу грунту, ідентифі-
катор зразка грунту назва хімічного елементу, кількість;
• зразок стовбура: ідентифікатор зразка стовбура, ідентифікатор вимірю-
вання, ідентифікатор хімічного складу, суха вага, вологість;
• хімічний склад зразка стовбура: ідентифікатор хімічного складу, назва
хімічного елемента, кількість;
• зразок повітря: ідентифікатор зразка повітря, ідентифікатор вимірюван-
ня, ідентифікатор хімічного складу, суха вага, вологість, температура на час ви-
мірювання ІФХ;
• хімічний склад грунту: ідентифікатор зразка повітря, назва хімічного
елемента, кількість.
Результатом статистичної обробки є відомості про кореляцію ділянок кривої
Каутського із характеристиками грунту, повітря, рослини, листя, освітлення
(звичайно, при їх наявності), що дає можливість визначити залежність окремих
ділянок кривої Каутського від зовнішніх умов, виявити ділянки та характерні
точки, які не залежать від зовнішніх умов, а передусім від впливаючого фактора.
Висновки. Дослідження індукції флуоресценції хлорофілу з метою подаль-
шого використання ефекту в промисловому рослинництві вимагає значної кіль-
кості тривалих експериментів для набору репрезентабельних статистичних су-
купностей, що є утрудненим при використанні автономних флуорометрів. Осно-
вним шляхом прискорення цих досліджень є впровадження автоматизованої
web-орієнтованої системи збору та обробки експериментальних даних на базі
бездротових флуорометрів. У статті наведені особливості сучасних бездротових
технологій та приклад побудови сенсорної мережі на їх основі. Розглянута зага-
льна структура web-орієнтованої системи збору та наведені основні сутності та
атрибути бази даних цієї системи.
1. Romanov V., Galelyuka I., Hrusha V., Sarakhan Ye. Biosensor for Express-Diagnostics of
Plant States. // Збірник матеріалів міжнародної науково-практичної конференції
ВИКОРИСТАННЯ БЕЗДРОТОВОЇ СЕНСОРНОЇ МЕРЕЖІ …
Комп’ютерні засоби, мережі та системи. 2013, № 12 63
«Radostim-2009. Гумінові речовини та фітогормони в сільському господарстві», Дніпро-
петровськ, 16-18 лютого 2010. – С. 153 – 154.
2. Груша В.М., Артеменко Д.М., Пацко О.В. Використання бездротового зв’язку для моні-
торингу стану насаджень методом індукції флуоресценції хлорофілу // XVIII Міжнарод-
на конференція з автоматичного управління, 28-30 вересня 2011 року: мат. конф. –
Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2011. – С. 392 – 393.
3. http://www.envcoglobal.com/files/u4/app%20note%20%230309%20Plant Leaf Dark
Adaption.pdf
4. Жиганов Е.Д., Мощевикин А.П. Беспроводные сети датчиков на основе технологии
nanoNet // Информационные технологии. – 2007. – № 11. – С. 28 – 35.
5. Юркин В.Ю., Мохсени Т.И. Иерархические подходы к самоорганизации в беспроводных
сверхширокополосных сенсорных сетях на основе хаотических радиоимпульсов // Тру-
ды МФТИ. – 2012. – Том 4, № 3. – С. 151 – 161.
Одержано 24.10.2013
http://www.envcoglobal.com/files/u4/app%20note%20%230309%20Plant
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-69709 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1817-9908 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T15:56:50Z |
| publishDate | 2013 |
| publisher | Інститут кібернетики ім. В.М. Глушкова НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Груша, В.М. 2014-10-18T18:34:53Z 2014-10-18T18:34:53Z 2013 Використання бездротової сенсорної мережі у дослідженнях методу індукції флуоресценції хлорофілу / В.М. Груша // Комп’ютерні засоби, мережі та системи. — 2013. — № 12. — С. 54-63. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. 1817-9908 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/69709 578.01+681.7.08+535.3+681.335.2 Обгрунтована необхідність розробки бездротових флуорометрів. Наведено особливості побудови web-орієнтованої системи збору даних на базі бездротової сенсорної мережі. Обоснована необходимость разработки беспроводных флуорометров. Приведены особенности построения web-ориентированной системы сбора данных на базе беспроводной сенсорной сети. The necessity of development of wireless fluorometer are considered in the article. The main features of web-based data acquisition system based on wireless sensor networks are showed. uk Інститут кібернетики ім. В.М. Глушкова НАН України Комп’ютерні засоби, мережі та системи Використання бездротової сенсорної мережі у дослідженнях методу індукції флуоресценції хлорофілу Application of wireless sensors network in researches of chlorophyll fluorescence induction method Article published earlier |
| spellingShingle | Використання бездротової сенсорної мережі у дослідженнях методу індукції флуоресценції хлорофілу Груша, В.М. |
| title | Використання бездротової сенсорної мережі у дослідженнях методу індукції флуоресценції хлорофілу |
| title_alt | Application of wireless sensors network in researches of chlorophyll fluorescence induction method |
| title_full | Використання бездротової сенсорної мережі у дослідженнях методу індукції флуоресценції хлорофілу |
| title_fullStr | Використання бездротової сенсорної мережі у дослідженнях методу індукції флуоресценції хлорофілу |
| title_full_unstemmed | Використання бездротової сенсорної мережі у дослідженнях методу індукції флуоресценції хлорофілу |
| title_short | Використання бездротової сенсорної мережі у дослідженнях методу індукції флуоресценції хлорофілу |
| title_sort | використання бездротової сенсорної мережі у дослідженнях методу індукції флуоресценції хлорофілу |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/69709 |
| work_keys_str_mv | AT grušavm vikoristannâbezdrotovoísensornoímerežíudoslídžennâhmetoduíndukcíífluorescencííhlorofílu AT grušavm applicationofwirelesssensorsnetworkinresearchesofchlorophyllfluorescenceinductionmethod |