Основні системні вимоги до інтелектуальних приладів, методологія їх проектування
Розглянуто основні системні вимоги до інтелектуальних приладів та методологія їх проектування. Рассмотрены основные системные требования к портативным интеллектуальным приборам, а также методология их проектирования. Basic system requirements to smart portable devices and methodology of their design...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Комп’ютерні засоби, мережі та системи |
|---|---|
| Дата: | 2013 |
| Автори: | , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут кібернетики ім. В.М. Глушкова НАН України
2013
|
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/69711 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Основні системні вимоги до інтелектуальних приладів, методологія їх проектування / Ю.О. Брайко, Р.Г. Імамутдінова // Комп’ютерні засоби, мережі та системи. — 2013. — № 12. — С. 73-82. — Бібліогр.: 4 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859668313287688192 |
|---|---|
| author | Брайко, Ю.О. Імамутдінова, Р.Г. |
| author_facet | Брайко, Ю.О. Імамутдінова, Р.Г. |
| citation_txt | Основні системні вимоги до інтелектуальних приладів, методологія їх проектування / Ю.О. Брайко, Р.Г. Імамутдінова // Комп’ютерні засоби, мережі та системи. — 2013. — № 12. — С. 73-82. — Бібліогр.: 4 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Комп’ютерні засоби, мережі та системи |
| description | Розглянуто основні системні вимоги до інтелектуальних приладів та методологія їх проектування.
Рассмотрены основные системные требования к портативным интеллектуальным приборам, а также методология их проектирования.
Basic system requirements to smart portable devices and methodology of their designing are considered in the article.
|
| first_indexed | 2025-11-30T12:02:06Z |
| format | Article |
| fulltext |
Комп’ютерні засоби, мережі та системи. 2013, № 12 73
Yu. Brayko, R. Imamutdinova
BASIC SYSTEM
REQUIREMENTS TO SMART
DEVICES, METHODOLOGY OF
THEIR DESIGNING
Basic system requirements to smart
portable devices and methodology of
their designing are considered in the
article.
Key words: smart portable device.
Рассмотрены основные систем-
ные требования к портативным
интеллектуальным приборам, а
также методология их проекти-
рования.
Ключевые слова: портативный
интеллектуальный прибор.
Розглянуто основні системні ви-
моги до інтелектуальних приладів
та методологія їх проектування.
Ключові слова: портативний ін-
телектуальний прилад.
Ю.О. Брайко,
Р.Г. Імамутдінова, 2013
УДК 681.3
Ю.О. БРАЙКО, Р.Г. ІМАМУТДІНОВА
ОСНОВНІ СИСТЕМНІ ВИМОГИ
ДО ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИХ ПРИЛАДІВ,
МЕТОДОЛОГІЯ ЇХ ПРОЕКТУВАННЯ
Вступ. Інтелектуальні прилади (Smart
Devices) та інтелектуальні датчики (Smart
Sensors) [1] знайшли широке застосування у
складі складних комп’ютерних систем збору
і обробки даних, таких як системи екологіч-
ного, промислового, медичного моніторингу
та моніторингу стану біологічних об’єктів.
Використання інтелектуальних приладів до-
зволяє виконувати безпосередньо на об’єкті
дослідження не тільки вимірювання вели-
чин, але й виконувати їх обробку, накопи-
чення даних, передавання й приймання ін-
формації за допомогою різноманітних кана-
лів зв’язку, виконувати експрес-аналіз і ви-
водити його результати на цифровий або
графічний індикатор.
Перехід до розподілених систем дозволить
збільшити оперативність збору та обробки
даних, зробити систему більш гнучкою, на-
дійною, що в результаті призводить до збі-
льшення її ефективності [2].
Структура системи моніторингу біо-
логічних об’єктів. На рис. 1 показано струк-
турну схему розподіленої системи монітори-
нгу біологічних та екологічних об’єктів. Ви-
мірювальні сигнали з об’єкта дослідження та
стимулюючі впливи формулюються за допо-
могою підсистеми попередньої обробки і
управління. Інтелектуальний портативний
прилад (ІПП) після накопичення даних у
блоці пам’яті передає інформацію по шинам
стандартного інтерфейсу у підсистему обро-
бки верхнього рівня.
Зв’язок користувача з ІПП здійснюється
за допомогою ПУ та БВ.
Ю.О. БРАЙКО, Р.Г. ІМАМУТДІНОВА
Комп’ютерні засоби, мережі та системи. 2013, № 12 74
Об’єкт
дослідження
БД
Підсистема попередньої
обробки і управління
Підсистема
обробки
верхнього
рівня
БП
БВ БФ
ІПП
ПУ БВ
Користувач
РИС. 1. Система моніторингу біологічних об’єктів: БД – блок датчиків; БП – блок поперед-
ньої обробки; БВ – блок виконуючих пристроїв; БФ – блок формування стимулюю-
чих впливів; ІПП – інтелектуальний портативний прилад; ПУ – пульт управління;
БВ – блок візуалізації
Системні вимоги до інтелектуальних приладів. Серед основних систем-
них вимог, які пред’являються до інтелектуальних портативних приладів, що
застосовуються у розподілених системах моніторингу, можливо виділити насту-
пні:
- можливість проведення збору та попередньої обробки даних безпосередньо
на об’єктах дослідження, у важкодоступних місцях, у польових умовах;
- отримання інформації експрес-аналізу з мінімальною затримкою у часі;
- оперативна обробка результатів вимірювання і візуалізація даних у вигляді,
зручному для аналізу користувачем (табличному, графічному, мнемосхем і т. і.);
- реалізація функцій електронного реєстратора – довготермінове зберігання
отриманої інформації у внутрішній енергонезалежній пам’яті приладу;
- можливість передавання даних у комп’ютер або підсистему вищого рівня з
метою подальшої обробки;
- мале споживання енергії від внутрішніх джерел живлення (батарей та аку-
муляторів);
- обмежені габаритні розміри та вага.
Оскільки інтелектуальні прилади для розподілених систем моніторингу яв-
ляють собою системні пристрої, вони мають задовольняти системним вимогам:
ОСНОВНІ СИСТЕМНІ ВИМОГИ ДО …
Комп’ютерні засоби, мережі та системи. 2013, № 12 75
забезпечувати системну сумісність, високий рівень автономності, відкритість
структури, гнучкість, адаптивність, малі габарити, вагу та вартість.
Системна сумісність:
- інформаційна сумісність (забезпечення необхідної швидкості передавання
даних, форматів інформаційних потоків);
- стандартизація та уніфікація інтерфейсів;
- багаторівневість системи обробки та зберігання даних;
- візуалізація даних та перетворення файлів у стандартні формати;
- архівування результатів вимірювань;
- забезпечення передавання даних по стандартним каналам зв’язку.
Високий рівень автономності:
- інтегрування у структуру приладу обчислювального ядра (мікроконтроле-
ри, мікроконвертори, системи на кристалі);
- використання енергонезалежної пам’яті даних та програм великого обсягу;
формування та підтримка часової бази за допомогою електронного годинника
реального часу з функціями програмуємого таймера;
- оптимізація режимів роботи системи живлення з метою економії енергії
джерел живлення;
- забезпечення засобів візуалізації даних експрес-аналізу.
Відкритість, гнучкість, адаптивність:
- можливість нарощування функцій програмними засобами;
- налаштування за допомогою електронного меню;
- автокалібрування та можливість автотестування;
- можливість перепрограмування роботи приладу.
Економічність:
- використання елементної бази з низьким рівнем напруги живлення;
- використання елементної бази з низьким рівнем споживання енергії;
- живлення окремих елементів від інтерфейсних ліній та енергії радіовипро-
мінювання;
- використання автономного батарейного живлення приладу;
- управління системою живлення для зниження енергоспоживання.
Обмежені габарити, вага та невелика вартість приладу:
- використання елементної бази високого ступеня інтеграції;
- максимальне використання інтегрованих периферійних засобів;
- оптимальне розподілення функцій між програмними та апаратними засоба-
ми.
Основні функції інтелектуальних приладів. Набір функцій з обробки да-
них та управління апаратними засобами, які реалізуються в інтелектуальних по-
ртативних приладах, залежить від вимог до приладу та обчислювальної потуж-
ності засобів цифрової обробки, які застосовуються у складі приладу.
Беручи до уваги можливості сучасних мікроконверторів та мікроконтро-
лерів, а також спеціалізованих мікроелектронних компонентів, виділяємо на-
бір функцій, які можуть бути реалізовані в інтелектуальних портативних
приладах:
Ю.О. БРАЙКО, Р.Г. ІМАМУТДІНОВА
Комп’ютерні засоби, мережі та системи. 2013, № 12 76
- аналого-цифрове і цифро-аналогове перетворення;
- фільтрація завад і шумів, корекція похибок вимірювального тракту;
- аналогова обробка даних (підсилення, нормування, обмеження, порівняння
і таке інше);
- цифрова обробка даних (формульні обчислення);
- тривале зберігання та стиснення даних;
- масштабування даних;
- візуалізація даних у графічному і табличному вигляді;
- контроль функціонування програмно-апаратних засобів;
- датування даних, підтримка часової бази;
- формування управляючих впливів на об’єкт досліджень;
- передавання даних по каналам зв’язку;
- функції контролю і управління системою живлення.
Функції перетворення форми інформації включають у себе аналого-цифрове
та цифро-аналогове перетворення, реалізуються в апаратному вигляді. За допо-
могою функцій калібрування та корекції похибок можливо здійснювати компен-
сацію похибок вимірювального тракту шляхом регулювання і автоматичного
введення поправок. Функції аналогової обробки сигналів дозволяють здійснюва-
ти підсилення та ослаблення сигналів, детектування, нелінійні перетворення,
фільтрацію завад та інше. Функція хронування дозволяє фіксувати реальний час
за допомогою електронного годинника, а також формування часових відміток
для автоматичної реєстрації даних. Функції управління та формування сигналів
призначені для завдання управляючих впливів на виконуючі пристрої і об’єкти
дослідження, а також управління роботою інтелектуального приладу.
Таким чином, інтелектуальні портативні прилади виконують функції вимі-
рювання, зберігання, попередньої обробки, візуалізації та передавання даних на
нижньому рівні системи моніторингу. Крім того, вони надають користувачам
експрес-інформацію і формують сигнали попередження у разі виникнення не-
відкладних ситуацій.
Інтелектуальні портативні прилади, у порівнянні з звичайними, потребують
значно складнішого програмного забезпечення, збільшується обчислювальна
потужність вбудованого процесора, обсяг пам’яті програм, оперативної пам’яті
і Flash – пам’яті для зберігання вимірювальної інформації.
Методика проектування інтелектуальних портативних приладів. На
першому етапі проектування необхідно перетворити системні вимоги і обме-
ження, які накладаються на них у формальні характеристики. Начальні системні
вимоги визначають інтерфейс між самою системою та оточуючим середовищем,
а також визначають функціональність системи, тобто набір функцій, виконання
яких покладається на елементи системи. Крім цього визначаються нефункціо-
нальні вимоги: фізичні розміри, вага, обмеження на архітектуру, вартість, ерго-
номічні вимоги та інше.
Другий етап полягає у формуванні набору моделей інтелектуальних при-
ладів.
ОСНОВНІ СИСТЕМНІ ВИМОГИ ДО …
Комп’ютерні засоби, мережі та системи. 2013, № 12 77
Набір моделей інтелектуальних приладів складається з трьох типів моделей:
структурної, функціональної та динамічної.
Структурна модель відображає декомпозицію структури і представлення її у
вигляді структурних компонентів.
Функціональна модель описує загальну функціональність приладу, тобто
необхідний функціональний набір, а також інтегрування інтелектуального при-
ладу в оточуюче середовище. Тобто з одного боку зв’язок з об’єктом досліджен-
ня, а з другого – з підсистемою верхнього рівня.
Динамічна модель містить у собі часові обмеження на виконання внутріш-
ніх функції, а також взаємозалежність часових вимог.
Будемо розглядати структуру інтелектуального приладу як кінцеву сукуп-
ність елементів u, яка належить множині U = {uj}. Елементи uj можуть функці-
онувати автономно та незалежно один від одного та з’єднуватись між собою ви-
значеним чином. За допомогою елементів з множини U виконуються функції з
множини Ψ = {Ψì}. Декартовий добуток M множин U та Ψ являє собою мно-
жину M = U x Ψ, кожний елемент якого являє собою двійку m j ì = < u j, Ψ ì >.
Кожна така двійка з множини M може розглядатися як структурний елемент u j
множини U з закріпленою за ним функцією Ψ ì з множини Ψ. Серед елементів
множини М частина елементів будуть пусті, оскільки не всі елементи з множини
U можуть бути використані для виконання функції Ψì. Після аналізу елементів
m j ì і визначення дійсних елементів, можливо визначити множину R, яка буде
містити у собі тільки дійсні двійки елементів < u j , Ψ ì >.
Множину можливих варіантів структур S можна визначити як множину
комбінацій, яка містить у собі дійсні двійки елементів < u j , Ψ ì >.
Розглянемо функції, які реалізуються інтелектуальними приладами у складі
системи моніторингу і представимо їх у вигляді множини функціональних опе-
раторів, які реалізуються системою моніторингу в процесі збору та обробки да-
них.
Ψ = {Ψì}.
Ψ вп – оператор вимірювального перетворення; Ψ ам – оператор аналогової
комутації; Ψ н – оператор нормалізації сигналу; Ψ вд – оператор вибору діапазо-
ну вимірювання сигналу; Ψ цап – оператор цифро-аналогового перетворення;
Ψ ацп – оператор аналого-цифрового перетворення; Ψ сд – оператор стиснення
даних; Ψрв – оператор формування реального часу та часових міток; Ψ рв – опе-
ратор прямого зчитування даних; Ψ мп – оператор контролю автономного дже-
рела живлення; Ψ вд – оператор візуалізації даних; Ψ нк – оператор налаштування
і калібрування; Ψ пд – оператор передавання даних.
Кожен з наведених операторів є, у свою чергу, підмножиною альтернатив-
них варіантів його реалізації.
На рис. 2 показана узагальнена структурна модель інтелектуального прила-
ду, яка включає у себе повний набір структурних блоків Φ = {Φј}, за допомогою
яких можуть бути реалізовані усі необхідні системні функції.
Ю.О. БРАЙКО, Р.Г. ІМАМУТДІНОВА
Комп’ютерні засоби, мережі та системи. 2013, № 12 78
Функціональні елементи з множини Ψ можуть бути реалізовані за допомо-
гою різних структурних елементів з множини Φ. Наприклад, вибір діапазонів
сигналів може здійснюватись як апаратно за допомогою оператора вибору діа-
пазонів Φвд , так і у цифровому вигляді за допомогою оператора цифрової об-
робки Φцо, якщо є запас за кількістю біт АЦП та його точності.
РИС. 2. Узагальнена структурна модель інтелектуального приладу: ΦВП – блок вимірюваль-
ного перетворення; Φн – блок нормалізації сигналів; Φак – блок аналогової комута-
ції сигналів; Φвд – блок вибору діапазонів; Φацп – блок аналого-цифрового перетво-
рення; Φцап – блок цифро-аналогового перетворення; Φцо – блок цифрової обробки;
Φнк – блок налаштування і калібрування; Φи – блок індикації; Φод – блок обміну да-
ними; Φап – блок автономного живлення, Φкап – блок контролю автономного живлен-
ня; Φрч – блок формування бази реального часу
Після аналізу елементів множини М і виділення дійсних двійок можна ви-
значити множину R дійсних елементів структури. Тобто, множина R буде міс-
тити у собі елементи, які відображають можливість реалізації виділених функці-
Φи Φод
ΦН
ΦАП
ΦКА
ΦВП
ΦАМ
ΦВД
ΦАЦ
ΦЦА
ΦЦО ΦНК Φрч
До верхнього рівня
приладу
{X(t)}
ОСНОВНІ СИСТЕМНІ ВИМОГИ ДО …
Комп’ютерні засоби, мережі та системи. 2013, № 12 79
ональних операторів за допомогою визначених структурних операторів. Кожно-
му функціональному оператору Ψ ì буде поставлено у відповідність підмножина
R(Ψì) ⊆ R , елементами якого будуть двійки, які містять у собі оператор Ψ ì .
Множина можливих структур S може бути визначена як множина різних
комбінацій елементів, кожний з яких взятий з різних підмножин R(Ψì) за умовою
реалізації усіх необхідних функціональних елементів.
Проектування ІПП з використанням морфологічного синтезу [3] можна
представити наступним чином. Першим кроком синтезу структури ІПП як скла-
дної системи є визначення множини альтернативних варіантів його структури, як
декартового добутку множин значень Кi класифікуючих признаків (параметрів).
K = K1 x K2 x … x Kn ,
де K – множина альтернативних варіантів структури ІПП, Km – множина зна-
чень класифікуючих признаків.
Km = {km
n} ,
де km
n – значення m -го класифікуючого признаку.
Кожне значення класифікуючого признаку характеризується набором зна-
чень даного параметра.
Тобто, кожній структурі приладу може бути поставлений у відповідність ве-
ктор значень класифікуючих признаків. Ці значення можуть бути пронормовані і
приведені до вигляду, зручному до порівняння.
Як правило, всі параметри мають обмеження. Структури, які мають параме-
три, які не задовольняють обмеженням, можуть бути виключені з подальшого
розгляду.
Наступний крок вибору структури – це визначення множини компромісів,
тобто множини, елементи якої є такі структури, поліпшення значення будь-
якого з параметрів яких досягається за рахунок зменшення одного або декількох
значень інших параметрів.
Далі вибір структури здійснюється на основі обраного критерію ефективно-
сті. З виділених параметрів формується узагальнений, скалярний критерій ефек-
тивності шляхом його скаляризації або формування відношення ефект/затрати.
Розробка інтерфейсу користувача для інтелектуальних приладів. У ін-
терфейсі користувача для інтелектуальних приладів (ІКІП) мають бути реалізо-
вані наступні функції:
- аналіз дій виконуваних користувачем, для цього реалізуються функції роз-
пізнавання дій людини та поточного стану приладу;
- оптимізація виконання технічних дій; формується чітка послідовність дій
інтерфейсу: опитування користувача, формування та виконання команд для апа-
ратної частини приладу, виведення результатів вимірювань;
- синтез повідомлень для користувача; реалізація механізму формування різ-
них діалогових форм та повідомлень.
ІКІП в узагальненому вигляді показано на рис. 3.
Ю.О. БРАЙКО, Р.Г. ІМАМУТДІНОВА
Комп’ютерні засоби, мережі та системи. 2013, № 12 80
РИС. 3. Інтерфейс користувача для інтелектуальних приладів
Інтерфейс користувача приладу «Флоратест». Більш детальніше розгля-
немо інтерфейс користувача, розроблений у приладі «Флоратест».
Портативний прилад «Флоратест» призначений для діагностики порушень
фотосинтезу нативного хлорофілу у живому листі рослин. Робота приладу базу-
ється на властивості хлорофілу випромінювати (флуоресціювати) надлишки по-
глинутого світла в залежності від порушень окремих ланок ланцюга фотосинте-
зу, які викликані різними впливами на рослини. Прилад придатний для застосу-
вання як у польових умовах, так і в умовах закритого ґрунту (теплицях), а також
в лабораторних умовах.
Спостереження проводять на живих листях рослин, як правило, після їх ада-
птації до темряви. Після початку дії світла інтенсивність флуоресценції хлоро-
філу (індукція флуоресценції або флуоресценція, індукована (наведена) світлом)
починає істотно змінюватись з часом. Часова залежність інтенсивності флуорес-
ценції хлорофілу (ІФХ) має характерний вигляд кривої з одним чи кількома мак-
симумами і отримала назву кривої ІФХ (або кривої Каутського). Форма цієї кри-
вої досить чутлива до змін, які відбуваються у фотосинтетичному апараті рос-
лин при адаптації до різних умов навколишнього середовища, що послужило
основою широкого використання ефекту Каутського в дослідженні фотосинтезу [4].
Для взаємодії користувача з приладом використовуються електронне меню,
що відображається на екрані графічного РКІ та кнопки управління.
Кнопки управління показано на рис. 4, це:
- кнопка живлення від акумуляторів (положення «1» – живлення ввімкнуте,
«0» – живлення вимкнуте);
- кнопка «Меню» – вибір опції меню, вибрана опція виділяється на РКД ко-
нтрастним кольором, крім того, при виборі опції меню «Смотреть» використо-
вується для перегляду збережених даних;
- кнопка «Вибір» – запуск вибраної опції меню;
- кнопка «Пуск» – підключення живлення світлодіодів виносного сенсора
(при натисканні кнопки у відкритій кліпсі спостерігаємо синє світло) та запуск
режиму послідовних вимірювань, крім того при виборі опції меню «Смотреть»
використовується для перегляду збережених даних;
- кнопка «Підсвітка» забезпечує підсвітку РКД (у стандартних приладах під-
світка РКД програмна).
Користувач
Фізичні
процеси вводу-
виводу
Робочі
процеси
Процеси діалогу
перетворювання
в контексті
ОСНОВНІ СИСТЕМНІ ВИМОГИ ДО …
Комп’ютерні засоби, мережі та системи. 2013, № 12 81
РИС. 4. Прилад «Флоратест» у робочому стані
На рис. 5 показано екран РКІ з електронним меню, обрана опція, в даному
випадку «Измерить», підсвічується контрастним кольором. При натисканні на
кнопку «Вибір» на екрані РКД висвітиться меню, яке надає вибір тривалості ци-
клів вимірювань – «10 сек» або «4 хв». Після натискання на кнопку «Пуск» по-
чинається процес вимірювання, після проходу рухомого рядка на екрані РКД
висвічується крива ІФХ і значення коефіцієнта К1 (при 10 сек. тривалості). При
4 хв. тривалості вимірювань висвічується крива ІФХ (рис. 6) і значення коефіці-
єнтів К1, К2 і К3. Значення вимірювань автоматично записуються в енергонеза-
лежну пам’ять приладу (в енергонезалежній пам’яті приладу може зберігатись
до 40 циклів вимірювань).
РИС. 5. Екран РКІ з електронним меню
Проверить n = xx
Измерить
Удалить
Передать
Смотреть
Подсветка Заряд = 100%
Кнопка «Вибір»
РКД
Кнопка
«Підсвітка»
Кнопка «Пуск»
Кнопка «Меню»
Ю.О. БРАЙКО, Р.Г. ІМАМУТДІНОВА
Комп’ютерні засоби, мережі та системи. 2013, № 12 82
РИС. 6. Екран РКІ з відображенням кривої ІФХ
Далі збережені дані можуть бути переглянуті, передані в комп’ютер або ви-
далені з енергонезалежної пам’яті приладу.
Висновки. 1. В результаті виконаного дослідження визначені основні сис-
темні вимоги до інтелектуальних автономних приладів для систем біологічних
досліджень та екологічного моніторингу.
2. Розглянуті основні етапи проектування інтелектуальних автономних при-
ладів.
3. На прикладі розробленого інтелектуального приладу «Флоратест» визна-
чені вимоги до інтерфейсу користувача, продемонстровано, як за допомогою
пульта управління приладу та електронного меню виконуються основні операції.
1. Брайко Ю.А., Имамутдинова Р.Г. Компьютерный измерительный комплекс параметров
датчиков физических величин // Комп’ютерні засоби, системи та мережі. – 2004. – № 3.
– С. 65 – 71.
2. Палагін О.В., Брайко Ю.О., Галелюка І.Б. та інші. Структурна організація віртуальної
лабораторії для проектування засобів обчислювальної техніки // Там само. – 2005. – № 4.
– С. 47 – 56.
3. Брайко Ю.А., Имамутдинова Р.Г. Проектирование интеллектуальных приборов для
систем экологического и промышленного мониторинга // Там же. – 2007. – № 6. –
С. 133 – 139.
4. Корнеев Д.Ю. Информационные возможности метода индукции флуоресценции хлоро-
филла. – Киев: "Альтерпрес", 2002. – 188 с.
Одержано 25.10.2013
F К1 = n1
К2 = n2
К3 = n3
t
Φнк
Φцо
Φцап
Φацп
Φвд
Φам
ΦВП
Φкап
Φап
Φн
Проверить n = xx
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-69711 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1817-9908 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-11-30T12:02:06Z |
| publishDate | 2013 |
| publisher | Інститут кібернетики ім. В.М. Глушкова НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Брайко, Ю.О. Імамутдінова, Р.Г. 2014-10-18T18:38:22Z 2014-10-18T18:38:22Z 2013 Основні системні вимоги до інтелектуальних приладів, методологія їх проектування / Ю.О. Брайко, Р.Г. Імамутдінова // Комп’ютерні засоби, мережі та системи. — 2013. — № 12. — С. 73-82. — Бібліогр.: 4 назв. — укр. 1817-9908 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/69711 681.3 Розглянуто основні системні вимоги до інтелектуальних приладів та методологія їх проектування. Рассмотрены основные системные требования к портативным интеллектуальным приборам, а также методология их проектирования. Basic system requirements to smart portable devices and methodology of their designing are considered in the article. uk Інститут кібернетики ім. В.М. Глушкова НАН України Комп’ютерні засоби, мережі та системи Основні системні вимоги до інтелектуальних приладів, методологія їх проектування Basic system requirements to smart portable devices and methodology of their designing Article published earlier |
| spellingShingle | Основні системні вимоги до інтелектуальних приладів, методологія їх проектування Брайко, Ю.О. Імамутдінова, Р.Г. |
| title | Основні системні вимоги до інтелектуальних приладів, методологія їх проектування |
| title_alt | Basic system requirements to smart portable devices and methodology of their designing |
| title_full | Основні системні вимоги до інтелектуальних приладів, методологія їх проектування |
| title_fullStr | Основні системні вимоги до інтелектуальних приладів, методологія їх проектування |
| title_full_unstemmed | Основні системні вимоги до інтелектуальних приладів, методологія їх проектування |
| title_short | Основні системні вимоги до інтелектуальних приладів, методологія їх проектування |
| title_sort | основні системні вимоги до інтелектуальних приладів, методологія їх проектування |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/69711 |
| work_keys_str_mv | AT braikoûo osnovnísistemnívimogidoíntelektualʹnihpriladívmetodologíâíhproektuvannâ AT ímamutdínovarg osnovnísistemnívimogidoíntelektualʹnihpriladívmetodologíâíhproektuvannâ AT braikoûo basicsystemrequirementstosmartportabledevicesandmethodologyoftheirdesigning AT ímamutdínovarg basicsystemrequirementstosmartportabledevicesandmethodologyoftheirdesigning |