Розробка методики діагностики стану рослин
Розглянуто перелік операцій та їх послідовність для реалізації диференційного методу діагностики, вибору діагностичних і допоміжних ознак стану контрольних і дослідних рослин, умов і режимів вимірювань, визначення стану і встановлення діагнозу....
Saved in:
| Date: | 2013 |
|---|---|
| Main Authors: | , , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут кібернетики ім. В.М. Глушкова НАН України
2013
|
| Series: | Комп’ютерні засоби, мережі та системи |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/69714 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Розробка методики діагностики стану рослин / Д.М. Артеменко, Ю.С Колесник., В.С. Федак // Комп’ютерні засоби, мережі та системи. — 2013. — № 12. — С. 98-106. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-69714 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-697142025-02-23T17:40:23Z Розробка методики діагностики стану рослин Working out of technique of diagnostics of a condition of plants Артеменко, Д.М. Колесник, Ю.С. Федак, В.С. Розглянуто перелік операцій та їх послідовність для реалізації диференційного методу діагностики, вибору діагностичних і допоміжних ознак стану контрольних і дослідних рослин, умов і режимів вимірювань, визначення стану і встановлення діагнозу. Рассмотрен перечень операций и их последовательность для реализации дифференциального метода диагностики и вспомогательных признаков состояния контрольных и опытных растений, условий и режимов измерений, определения состояния и установления диагноза. The list of operations and their sequence for realisation of a differential method of diagnostics and auxiliary signs of a state of control and skilled plants, conditions and modes of measurements, definitions of a state and a diagnosis establishment is considered. 2013 Article Розробка методики діагностики стану рослин / Д.М. Артеменко, Ю.С Колесник., В.С. Федак // Комп’ютерні засоби, мережі та системи. — 2013. — № 12. — С. 98-106. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. 1817-9908 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/69714 381.3 uk Комп’ютерні засоби, мережі та системи application/pdf Інститут кібернетики ім. В.М. Глушкова НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| description |
Розглянуто перелік операцій та їх послідовність для реалізації диференційного методу діагностики, вибору діагностичних і допоміжних ознак стану контрольних і дослідних рослин, умов і режимів вимірювань, визначення стану і встановлення діагнозу. |
| format |
Article |
| author |
Артеменко, Д.М. Колесник, Ю.С. Федак, В.С. |
| spellingShingle |
Артеменко, Д.М. Колесник, Ю.С. Федак, В.С. Розробка методики діагностики стану рослин Комп’ютерні засоби, мережі та системи |
| author_facet |
Артеменко, Д.М. Колесник, Ю.С. Федак, В.С. |
| author_sort |
Артеменко, Д.М. |
| title |
Розробка методики діагностики стану рослин |
| title_short |
Розробка методики діагностики стану рослин |
| title_full |
Розробка методики діагностики стану рослин |
| title_fullStr |
Розробка методики діагностики стану рослин |
| title_full_unstemmed |
Розробка методики діагностики стану рослин |
| title_sort |
розробка методики діагностики стану рослин |
| publisher |
Інститут кібернетики ім. В.М. Глушкова НАН України |
| publishDate |
2013 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/69714 |
| citation_txt |
Розробка методики діагностики стану рослин / Д.М. Артеменко, Ю.С Колесник., В.С. Федак // Комп’ютерні засоби, мережі та системи. — 2013. — № 12. — С. 98-106. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. |
| series |
Комп’ютерні засоби, мережі та системи |
| work_keys_str_mv |
AT artemenkodm rozrobkametodikidíagnostikistanuroslin AT kolesnikûs rozrobkametodikidíagnostikistanuroslin AT fedakvs rozrobkametodikidíagnostikistanuroslin AT artemenkodm workingoutoftechniqueofdiagnosticsofaconditionofplants AT kolesnikûs workingoutoftechniqueofdiagnosticsofaconditionofplants AT fedakvs workingoutoftechniqueofdiagnosticsofaconditionofplants |
| first_indexed |
2025-11-24T05:47:01Z |
| last_indexed |
2025-11-24T05:47:01Z |
| _version_ |
1849649499193999360 |
| fulltext |
Комп’ютерні засоби, мережі та системи. 2013, № 12 98
D. Artemenko, Yu. Kolesnik,
V. Fedak
WORKING OUT OF A
TECHNIQUE OF DIAGNOSTICS
OF A CONDITION OF PLANTS
The list of operations and their sequence
for realisation of a differential method of
diagnostics and auxiliary signs of a state
of control and skilled plants, conditions
and modes of measurements, definitions
of a state and a diagnosis establishment is
considered.
Key words: рlant, sign, diagnostics, tech-
nique, fluorescence.
Рассмотрен перечень операций и их
последовательность для реализации
дифференциального метода диагнос-
тики и вспомогательных признаков
состояния контрольных и опытных
растений, условий и режимов измере-
ний, определения состояния и устано-
вления диагноза.
Ключевые слова: растение, признак,
диагностика, методика, флуоресцен-
ция.
Розглянуто перелік операцій та їх
послідовність для реалізації диферен-
ційного методу діагностики, вибору
діагностичних і допоміжних ознак
стану контрольних і дослідних рослин,
умов і режимів вимірювань, визначен-
ня стану і встановлення діагнозу.
Ключові слова: рослина, ознака, діаг-
ностика, методика, флуоресценція.
Д.М. Артеменко,
Ю.С. Колесник, В.С. Федак,
2013
УДК 381.3
Д.М. АРТЕМЕНКО, Ю.С. КОЛЕСНИК, В.С. ФЕДАК
РОЗРОБКА МЕТОДИКИ
ДІАГНОСТИКИ СТАНУ РОСЛИНИ
Вступ. Використання явища флуоресценції
було прерогативою фізіологів на протязі ба-
гатьох десятиліть. Воно дозволило поряд з
іншими класичними дослідженнями глибше
зрозуміти сутність процесів фотосинтезу [1].
Тільки в останні декілька років почали здій-
снювати спроби досліджувати впливи різних
екзогенних чинників на рослини, їх флуорес-
ценцію та фізіологію процесів. Огляд за на-
прямками робіт та групам дослідників у різ-
них державах наведено в [2]. Авторами уза-
гальнено особистий досвід та знання в роз-
робці приладів для флуоресцентних дослі-
джень, досвід практичних досліджень, що
послужило основою для створення методики
діагностики стану рослин та виробленню ві-
дповідних рекомендацій.
Робота є продовженням публікації [3] і
являє собою рекомендації по розробці мето-
дик експресної діагностики стану рослин.
Мета роботи – розробка методики діагно-
стики стану рослини, яка полягає у встанов-
лені, виборі і докладному описі сукупності
правил і послідовності операцій визначення
значень діагностичної ознаки стану рослини
по відношенню до нормативного діапазону
значень відповідного стану. Правила і опера-
ції для конкретної методики розглядають з
урахуванням вимог до вибору і використання
діагностичних ознак, умов та режимів прове-
дення діагностики [3], а також з урахуванням
технічних вимог на розробку методики, які
формулює замовник.
При проведені діагностики доцільно вико-
ристати положення методики експертизи [4]
та методики оцінки [5], зокрема при виборі
контрольних і дослідних рослин, їх репре-
РОЗРОБКА МЕТОДИКИ ДІАГНОСТИКИ …
Комп’ютерні засоби, мережі та системи. 2013, № 12 99
зентативності, ідентичності умов вирощування і діагностики.
Терміни. Для однозначного розуміння термінів розглянемо їх тлумачення.
Діагноз – стан рослини із значенням діагностичної ознаки, яке входить в но-
рмативний діапазон значень ознаки відповідного стану.
Норматив – діапазон значень діагностичної ознаки стану, вибраний як
обов’язковий зразок для порівняння при визначенні діагнозу.
Метод діагностики – розглянуто метод диференційної діагностики, який
полягає в оцінці різниці значень однакових ознак станів дослідної і контрольної
рослин.
Об′єкт діагностики – різні види трав′янистих, чагарникових і деревних рос-
лин, сорти сільгоспкультур, їх агрофітоценози та природні угруповання.
Предмет діагностики – ушкодження рослин вірусами, бактеріями, грибка-
ми, комахами тощо.
Принцип діагностики – розглянуто використання флуоресцентних ознак на-
тивного хлорофілу інтактних листів.
Далі докладно розглянемо деякі правила та послідовність операцій діагнос-
тики.
Градації діагнозу. Більшість флуорометрів дозволяє визначати стан росли-
ни за значеннями флуоресценції у характерних точках індукційної кривої та за
значеннями флуоресцентних індексів. При цьому діагноз можна здійснювати за
декількома градаціями, найменше за двома – норма та аномалія (N-A). Для цього
необхідно знати діапазони нормальних значень цих ознак, прийняти їх за нор-
мативні і з ними порівнювати поточні значення однотипних ознак стану. Так,
наприклад, здійснюють діагностику карбонатного хлорозу за патентом [6]. Для
діагнозу за трьома градаціями: норма, мала аномалія, велика аномалія (N-a-A)
необхідно діапазон нормальних значень розділити на два діапазони, а далі як
визначено раніше. При необхідності діагнозу за більшим числом градацій доці-
льно діяти за патентом [7]. Такий діагноз використовують при кількісній оцінці
ступеню аномальності стану. Граничні значення діапазонів ознак станів стаціо-
нарного, стресового, гранично допустимого, кризового та критичного, як зразки
для порівняння, як нормативи визначають експериментально.
Як вплив чинника, так і чутливість (реакція) рослини можуть бути однонап-
равленими або різнонаправленими щодо нормального діапазону станів. Напри-
клад, однонаправлена дія дефоліантів оптимальна, коли дії нема взагалі і відлік
впливу начинають з нуля, або з якоїсь малої величини. Прикладом такої дії мо-
жуть бути хвороби та ураження рослин.
Прикладом різнонаправленої дії чинника може бути температура, мінераль-
не живлення, погодні умови та інші природні впливи, під дією яких здійснюва-
лись еволюційні адаптації рослин. Діапазон стаціонарних значень таких впливів
лежить у середині діапазону можливих значень. Тому, наприклад, стресовий
стан рослини може бути викликаний як малими так и великими значеннями те-
мператури, яка виходить за межі діапазону стаціонарних значень і переходить у
діапазон стресових.
Д.М. АРТЕМЕНКО, Ю.С. КОЛЕСНИК, В.С. ФЕДАК
Комп’ютерні засоби, мережі та системи. 2013, № 12 100
Шкали вимірювань. Флуорометри за своєю суттю це фотометри, бо вимі-
рюють освітленість прийомної поверхні фотоприймача і виражають результат в
одиницях напруги (mv), який у подальшому можна представити в енергетичних
одиницях ( Вт·см-2 або Еншт·см-2·с-1). Різні прилади мають різні характеристи-
ки сенсорного блоку, тому результати вимірювань будуть різні при однакових
значеннях флуоресценції.
У більшості публікацій, зокрема, в графічних матеріалах, результати вимі-
рювань представляють в умовних або у відносних одиницях, а до чого відносять
результат, не вказують. Часто результат представляють в одиницях шкали при-
ладу, а при представлені у відносних одиницях, відносять до максимуму шкали
приладу, але сам максимум не приводять. Тому результати вимірювань складно
порівнювати.
Результати вимірювань доцільно представляти у відносних одиницях щодо
максимального значення вимірюваної величини тобто до Fm. При цьому збері-
гаються співвідношення між окремими значеннями флуоресценції індукційної
кривої і можна порівнювати флуоресцентні індекси різних вимірювань і різними
приладами.
Умови та режим вимірювання. Для порівняння результатів і зменшення
розбіжностей вимірювань необхідно забезпечувати одноманітність вимірювань
за однакових, краще нормованих умов. Наприклад, при вибраних температурах
повітря і грунту, вологості повітря і грунту, на одному чи подібному грунті з
однаковим мінеральним складом тощо. Умови мають бути нормовані у просторі
та часі. У разі неможливості забезпечення цих умов у природних умовах, їх не-
обхідно створювати штучно.
Необхідно зберігати одноманітність режиму вимірювань [3]. Час темнової
адаптації має бути 3 або 10 хвилин. Режим вимірювань – 1 або 3 хвилини. В
польових умовах вибирають менший час операцій. Масові вимірювання краще
проводити в першій половині дня від світанку до 12 годин. Точні, наукові вимі-
рювання краще проводити між світанком і сходом сонця [3].
Вибір рослин. Сучасне промислове виробництво сільгоспродукції викликає
необхідність монокультурного агроценозу, де всі рослини однакові, одного ви-
ду, сорту, однієї висоти, морфологічної будови, однакової фізіології тощо. На-
віть серед таких рослин є суттєві відмінності і серед них необхідно вибрати ти-
пові, однакові, репрезентативні, представницькі. Для проведення достовірної
діагностики вибирають рослини однакові генетично (краще клони), за віком і з
однаковими зовнішніми морфометричними та внутрішніми структурними і фун-
кціональними ознаками. Такий вибір однакових екземплярів роблять за допомі-
жними ознаками, наприклад, за вмістом хлорофілу або за вмістом вологи в лис-
тях [3, 5] тощо. Крім того необхідні однакові едафічні та мікрокліматичні умови
вирощування і нормовані умови вимірювання.
Контрольну і дослідну рослини вибирають разом, як репрезентативні екзем-
пляри. Вибирають 5–7 контрольних і 5–7 дослідних на кожну градацію чинника.
Відмінності між контрольною і дослідною рослинами мають бути мінімальними.
Чим більше ознак контрольної і дослідної рослини будуть співпадати, тим ско-
РОЗРОБКА МЕТОДИКИ ДІАГНОСТИКИ …
Комп’ютерні засоби, мережі та системи. 2013, № 12 101
ріше і достовірніше можна діагностувати вплив чинника малої інтенсивності.
Ідентичність контрольної і дослідної рослин перевіряють шляхом вимірювання
діагностичної ознаки без дії чинника на протязі доби до початку дії чинника.
Допоміжні ознаки. Як допоміжні ознаки [3] при виборі контрольної і дослі-
дної рослин доцільно використовувати вміст хлорофілу в листях, бо від нього
залежить як фотосинтез, так і флуоресценція. Вміст хлорофілу визначають як
індекси флуоресценції, поглинання або відбиття [8]. Допоміжні ознаки зменшу-
ють неоднозначність вимірювань. Допоміжними ознаками можуть бути вміст
вологи в листях, ознаки транспірації тощо.
Діагностичні ознаки. Один із способів вибору наступний. Стан рослини
міняють від нормального через стресовий, допустимий, кризовий, критичний до
летального шляхом зміни впливу чинника [7]. Кожен з цих станів має свої зна-
чення різних, у тому числі флуоресцентних ознак. Для кожного із станів міряють
значення ознак. Ознака, значення якої найбільше корелює із зміною чинника, і
може слугувати діагностичною ознакою. Такими ознаками можуть слугувати
флуоресцентні індекси індукційної кривої [3 ].
Інколи як діагностичні ознаки використовують коефіцієнти апроксимуючо-
го полінома індукційної кривої або її фрагменту.
Нормативи. Нормативи формують за визначеними вимогами до нормати-
вів, розглянутими в [3]. При виборі діагностичної ознаки змінюють стан росли-
ни і фіксують значення діагностичної ознаки. Діапазон цих значень між перехо-
дами від одного стану до іншого, названий в [7] характерними значеннями і ха-
рактерними діапазонами, приймають за нормативні значення станів.
Інший підхід до формування нормативів полягає у побудові градуіровочної
залежності значень діагностичної ознаки від величини чинника. На цій кривій
виділяють діапазони значень ознаки нормального та інших станів [8].
Відомі варіанти флуоресцентної діагностики:
- оцінюють кореляцію флуоресцентних ознак і з значеннями чинника [9];
- оцінюють відмінності індукційних кривих за значеннями флуоресценцій
в кардинальних точках [3];
- індукційну криву або її фрагменти апроксимують поліномами і порів-
нюють контроль – дослід за коефіцієнтами поліномів [3]. Порівняння поліномів
еквівалентно порівнянню кривих.
Діагностичні флуоресцентні ознаки стану рослин.
1. Характерні значення флуоресценції індукційної кривої та їх комбінації у
вигляді індексів [3].
2. Час досягнення певних значень флуоресценції індукційної кривої та
проміжки між ними.
3. Лінійність вибраного фрагменту [10].
4. Вимірювання флуоресценції при різних режимах опромінення (AM, LM,
SP, модуляція) [11, 12].
5. Одночасне сумісне використання декількох флуоресцентних ознак [13,
14].
6. Використання ознак термоіндукції [12].
Д.М. АРТЕМЕНКО, Ю.С. КОЛЕСНИК, В.С. ФЕДАК
Комп’ютерні засоби, мережі та системи. 2013, № 12 102
7. Використання коефіцієнтів апроксимуючого поліному індукційної кри-
вої або її фрагменту.
8. Використання показника FR (F740/F680) як експрес-метод вмісту
хлорофілу.
Визначення стану рослини. Стан рослини визначають як миттєві значення
вибраного переліку ознак. Тому визначення стану рослини полягає у вимірю-
ванні значення діагностичних ознак на репрезентативній рослині за певних фік-
сованих умов, каліброваним приладом і представлення результатів у формі, зру-
чній для подальшого аналізу.
Так індукційна крива і всі флуоресцентні ознаки, згадані вище, теж є озна-
ками стану. Але серед них необхідно вибрати діагностичну, яку в подальшому і
будуть використовувати. Її вибирають засобом, згаданим вище, і за вимогами,
наведеними в [2]. Спосіб вибору репрезентативних рослин і умов вимірювання
розглянуто вище.
Відомо, що певні ділянки кривої індукції флуоресценції хлорофілу є індика-
торами відповідних фізіологічних процесів у ланцюгу фотосинтезу. Тому пору-
шення окремих ланок фотосинтезу, викликані екзо- та ендогенними чинниками
проявляються у характерних змінах відповідних ділянок кривої індукції флуоре-
сценції хлорофілу. Такі зміни кривої індукції флуоресценції хлорофілу дослідної
рослини, на яку діє збуджуючий чинник у порівнянні з індукцією флуоресценції
хлорофілу контрольної рослини на яку чинник не діє, свідчать про вплив чинни-
ка. Ідентифікація дії чинника потребує вибору специфічного показника кривої
індукції флуоресценції хлорофілу якому відповідає дія саме цього чинника.
Досі такими показниками є різні індекси флуоресценції хлорофілу, які вико-
ристовують характерні значення індукційної кривої, як F0, Fm, Fpl, Fst тощо.
Диференційний спосіб діагностики. За діагностичну ознаку стану рослини
у розглянутому диференціному способі прийнято максимальне значення різниці
відповідних за часом значень флуоресценцій індукційних кривих дослідної і ко-
нтрольної рослин. Наявність такої різниці свідчить про вплив чинника і такий
вплив буде максимальним при максимальній різниці. Далі на ряд дослідних рос-
лин діють зовнішнім чинником різної величини. Шляхом опромінення листа ро-
слини після темнової фази світлом з довжиною хвилі у діапазоні довжин хвиль
400 – 650 нм, прийому, вимірювання та реєстрації сигналів флуоресценції у діа-
пазоні хвиль 670 – 770 нм, будують криву індукції флуоресценції контрольної і
дослідних рослин. Порівнюючи відповідні поточні значення флуоресценції дос-
лідної і контрольної рослин знаходять максимальні значення їх різниць і буду-
ють градуіровочну залежність максимальної різниці від зовнішнього чинника.
Градуіровочна залежність дозволяє вирішувати пряму і обернену задачі діа-
гностики. Так за вимірюванним миттєвим значенням діагностичного показника
стану можна визначити чинник, що викликав відхилення показника стану від
нормального та його величину. Або за величиною чинника можна спрогнозувати
значення показника стану.
На градуіровочній залежності задають діапазон значень діагностичного по-
казника і відповідних значень зовнішнього чинника для оптимального стану рос-
РОЗРОБКА МЕТОДИКИ ДІАГНОСТИКИ …
Комп’ютерні засоби, мережі та системи. 2013, № 12 103
лин. На цьому закінчується стадія підготовки нормативу для діагностики.
Тепер стадія власне діагностики полягає у визначенні стану рослини і порі-
внянні його з нормативом. Для цього будують індукційні криві дослідної і кон-
трольної рослин зазначеним вище способом, порівнюють відповідні значення
флуоресценцій, виділяють значення максимальної різниці і порівнюють його із
значеннями діапазону значень нормального стану на градуіровочній кривій. Як-
що визначена різниця лежить у межах заданого діапазону, то стан рослини вва-
жають нормальним якщо зовні діапазону, то стан рослини відрізняється від нор-
мального, тобто від стану контрольної рослини. За величиною відхилення від
оптимальних значень показників стану судять про ступінь відхилення від норми.
При цьому визначають величину чинника, що викликав таке відхилення від но-
рми.
Приклад реалізації диференційної методики. Досліди проводились на ли-
стях дурману, який вирощували в горщиках за гідропонною системою у фіто
камері при однакових умовах для контрольної і дослідних рослин. Діючим чин-
ником був розчин добрива у концентраціях К1 : К2 : К3 : К4 = 0:10:20:30. Позна-
чимо їх як (а1, а2, ... аn). Значення n у нашому випадку дорівнює 4. Поточні зна-
чення флуоресценції нативного хлорофілу інтактного листа визначали флуоро-
метром "Флоратест" (патент UA 12382 з сенсором по патенту UA 13481). Позна-
чимо їх як Fa1, Fa2, …. Fan. Але можуть бути використані будь-які й інші флуо-
рометри.
За цикл вимірювань здійснюють темнову адаптацію, опромінення листа, ви-
ділення та вимірювання сигналів флуоресценції з подальшим накопиченням і
зберіганням у пам’яті приладу. З поточних значень флуоресценції будують ряд
індукційних кривих (рис.1), де крива 1 – для контрольної рослини, а криві 2, 3, 4
– дослідних рослин з відповідними значеннями концентрацій добрива.
РИС. 1
1
2
3
4
Д.М. АРТЕМЕНКО, Ю.С. КОЛЕСНИК, В.С. ФЕДАК
Комп’ютерні засоби, мережі та системи. 2013, № 12 104
Далі порівнюють відповідні значення флуоресценції контрольной 1 і дослі-
дних рослин 2, 3, 4, тобто визначають їх різницю (Fa1 – Fа2) = ∆1, (Fa1 – Fа3) = ∆2,
…, (Fа1 – Fа4) = ∆3. Будують криві різниць відповідних флуоресценцій у часі
(рис. 2), де 1, 2, 3 – відповідні різниці, які викликані відповідними значеннями
чинника (а2, ... аn ).
РИС. 2
З максимальних значень таких різниць будують градуіровочну залежність
від значення чинника (рис. 3).
РИС. 3
Якщо визначена різниця лежить у межах заданого діапазону, то стан росли-
ни вважають нормальним. Якщо різниця лежить за межами діапазону, то стан
∆1
∆2
∆3
РОЗРОБКА МЕТОДИКИ ДІАГНОСТИКИ …
Комп’ютерні засоби, мережі та системи. 2013, № 12 105
рослини відрізняється від нормального. При цьому ще визначають величину
чинника, що викликав таке відхилення від норми.
На цій залежності задають діапазон значень різниць відповідних нормаль-
ному стану рослини, наприклад, 40 – 70. Йому відповідає величина чинника 10 –
20. Це слугує нормативом при діагностиці. На цьому закінчується І етап –
підготовка нормативів для діагностики.
Нормативи готують для певних видів і сортів сільгоспкультур та для певних
зовнішніх чинників, наприклад, метеорологічних умов, показників грунту,
засобів захисту рослин, агротехнічних заходів тощо.
Далі, власне діагностика включає: визначення стану рослини, тобто знахо-
дять максимальну різницю відповідних значень флуоресценції контрольної і
дослідної рослин, визначають її відношення до нормативного діапазону значень
(40 – 70) і роблять висновок про стан рослини, а також про значення чинника,
який викликав цей стан.
Більшість літературних джерел, обіцяючи методики інструментальної
діагностики стану рослини, фактично надають способи визначення стану росли-
ни, помилково вважаючи його діагнозом.
Запропонований спосіб діагностики стану рослин, як видно з його опису,
може бути реалізований у виробничих умовах з використанням будь яких хло-
рофіл-флуорометрів. Спосіб дозволяє значно розширити номенклатуру флуоре-
сцентних ознак стану рослин і підвищити достовірність діагнозу. Спосіб має за-
цікавити дослідників впливу різних чинників на стан рослини, зокрема, добрив,
засобів захисту рослин, біологічно активних речовин, агротехнічних заходів
тощо.
Висновки. 1. Різноманіття задач діагностики не дозволяє створити єдину
універсальну методику діагностики. Під кожну задачу необхідно створювати
свою інструментальну методику. Розглянута методика орієнтована на експрес
діагностику впливу екзогенних чинників на стан рослини.
2. Спільними рисами методик діагностики стану рослин, зокрема, флуорес-
центних, є: вибір, використання, вимірювання і інтерпретація ознак; вибір ре-
презентативних рослин; нормовані умови та режими вимірювань.
3. Запропонована диференційна методика діагностики може бути викорис-
тана для задач з різною об'єктною направленістю і предметною специфікою для
широкої номенклатури діагностичних показників та може бути рекомендованим
для використання з приладами з обмеженими діагностичними характеристика-
ми.
1. Claus Buschmann. Variability and application of the chlorophyll fluorescence emission ratio
red/far-red of leaves // Photosynthesis Research. – 2007. – Vol. 92, N 2. – P. 261 – 271.
2. Larry Orr Govindjee. Photosynthesis online // Photosynth Res. – 2010. – 105. – P. 167 – 200.
3. Артеменко Д.М., Федак В.С. Стан рослин та його діагностика // Комп’ютерні засоби, ме-
режі та системи. – 2012. – № 11. – С. 99 – 108.
4. Методика кваліфікаційної експертизи сортів рослин з визначень показників придатності
до поширення в Україні. – К.: Алефа, 2011. – Вип. 1-5.
Д.М. АРТЕМЕНКО, Ю.С. КОЛЕСНИК, В.С. ФЕДАК
Комп’ютерні засоби, мережі та системи. 2013, № 12 106
5. Ляшенко Г.В. Методика оцінки агрокліматичних ресурсів та картографування з ураху-
ванням мікроклімату. – ІВіВ ім. Таїрова, Одеса. – 2009.
6. Патент України на винахід UA № 82894. «Спосіб ідентифікації карбонатного хлорозу
рослин». Войтович І.Д, Китаєв О.І, Кондратенко П.В, Клочан П.С, Романов В.О, Федак
В.С., Козак Н.І. Бюл. № 10, 2008.
7. Патент України на корисну модель № 72708. «Спосіб діагностики стану рослин». Арте-
менко Д.М., Романов В.О., Федак В.С. Бюл. № 15, 2012.
8. Лысенко В.С., Вардуни Т.В., Сойер В.Г., Краснов В.П. Флуоресценция хлорофилла расте-
ний как показатель экологического стресса: Теоретические основы применения метода //
Фундаментальные исследования. – 2013. – № 4. – С. 112 – 120.
9. Заявка на винахід України № 20130514, 29.04.3013. Спосіб діагностики стану рослини.
Артеменко Д.М., Колеснік Ю.С., Романов В.О., Федак В.С.
10. Патент України на винахід № 91452. Спосіб виявлення вірусних уражень рослин. Арте-
менко Д.М., Васюта С.Д., Войтович І.Д., Китаєв В.І., Клочан П.С., Колесник Ю.С., Міще-
нко С.Т., Романов В.О., Скряга В.А., Таранухо В.Н., Федак В.С.
11. Корнеев Д.Ю. Информационные возможности метода индукции флуоресценции хлоро-
филла. – Киев: Альтпрес, 2002. – 188 с.
12. Артеменко Д.М., Китаєв О.І., Федак В.С. Портативний РАМ хлорофіл-флуорометр з ви-
мірюванням термоіндукції // Комп’ютерні засоби, мережі та системи. – 2010. – № 9. –
С. 92 – 98.
13. Патент України на винахід № 83752. Спосіб визначення сумісності компонентів сорто-
підщепних комбінувань. Китаєв О.І., Долід А.В., Матвієнко М.В., Клочан П.С., Кищак
Е.А., Колесник Ю.С., Романов В.О., Федак В.С. Бюл. № 15, 2008.
14. Патент України на винахід № 85524. Спосіб визначення водного дефіціту листя рослин.
Китаєв О.І., Андрусик Ю.І., Клочан П.С., Ковалевський І.В., Колесник Ю.С., Лушпиган
О.П., Романов В.О., Скряга В.А., Бедненко Т.В., Федак В.С. Бюл. № 2, 2009.
Одержано 12.10.2013
|