Родичі Єсмані
У дотепер вивченому фракталі топонімів від арабських
 основ в Україні й на суміжних землях окреме місце посідає група
 назв від основи Усман-/ Есман-. Викладені у статті аргументи
 дають підстави пов’язати її з ім’ям халіфа 'Усмана (644-656),
 за якого розпочалис...
Saved in:
| Published in: | Сіверщина в історії України |
|---|---|
| Date: | 2011 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК
2011
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/69766 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Родичі Єсмані / К.М. Тищенко // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2011. — Вип. 4. — С. 84-89. — Бібліогр.: 16 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860098120536293376 |
|---|---|
| author | Тищенко, К.М. |
| author_facet | Тищенко, К.М. |
| citation_txt | Родичі Єсмані / К.М. Тищенко // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2011. — Вип. 4. — С. 84-89. — Бібліогр.: 16 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Сіверщина в історії України |
| description | У дотепер вивченому фракталі топонімів від арабських
основ в Україні й на суміжних землях окреме місце посідає група
назв від основи Усман-/ Есман-. Викладені у статті аргументи
дають підстави пов’язати її з ім’ям халіфа 'Усмана (644-656),
за якого розпочалися військові дії арабів проти Хозарії у 654 р.
В иследованном к настоящему времени фрактале
топонимов от арабских основ в Украине и на соседних землях
особое место занимает группа названий от основы Усман-/
Есман-. Изложенные в статье аргументы дают основание
связать ее с именем халифа 'Усмана (644-656), при котором
начались военные действия арабов против Хазарии в 654 г.
Within the Arabic place-name fractal studied till now in Ukraine
and on the adjacent territories a special groupe includes some
place-names of the root Usman-/ Esman-. The arguments exposed in
the paper give reason to link it to the name of the caliphe ‘Uthman
(644-656), who declared the first war to Khazaria in 654.
|
| first_indexed | 2025-12-07T17:27:17Z |
| format | Article |
| fulltext |
Сіверщина в історії України Випуск 4. 2011
84
Шевченко Ю.Ю., Уманець О.М. Про час заснування та
iснування Готської митрополiї
Готська митрополiя, як це свiдчить iм’я екзарха Феофiла
Боспоританського, iснувала напередоднi Першого Вселенського
собору Церкви (325 г.). Феофiл був владикою Боспора
Кiммерійського в Криму, а не Боспора Фракiйського. Готiв було
передислоковано в межi Малої Готiï, «за Дунай», до Боспору
Фракiйського, – тiльки хрещеником та наступником на кафедрi
Феофила – готским єпископом Ульфiлою. Це вiдбулося не
ранiше 345 г., а скoрiш – пiсля вiйни християнського готського
«рекса» («короля») Фритигерна з готським поганським королем
Атанарiхом (368-372 рр.). Цьому часу вiдповiдає дарунок римського
iмператора Валента Фритигерновi (скарб в Силадьшомьо), який
йому достовляє з Близького Сходу (з Антиохiї) єпископ Ульфіла.
До складу того дарунка входив «пояс в меру Гроба Господня».
Пiсля загарбання гунами Боспора Кiммерiйського, архiєрейська
кафедра Готiї опинилася пiд протекторатом послiдовникiв
гунів – болгарiв-савiрiв, у яких на початку VI ст. займаются
проповiддю християнства мiсіонери та, навiть, єпископи. В
VII ст. це призвело до християнизацiї Великої Болгарiї мiж
Днiпром та Доном, а її володарi – Кубрат и Алп-Iлiтвер були
християнами. Будiвництво в VI ст. столицi Кримськї Готiї – Дорi
привело до перемiщення сюди резиденцiї митрополита, оскiльки
єпископ Херсонеса – Георгiй має титулатуру «Дорантський»
(на Вселенському соборi 692 р.). Зберiгається i сюзеренат Дорi
по вiдношенню до Болгарiï, а пiсля ïï розгрому хозарами у 679-
690-их рр., функцiï сюзерена переймає переможець – Хозарський
Каганат. В Дорi до хазар емiгрує скинутий у Вiзантiï iмператор
Юстинiан II в 698 г., i за допомогою тих же таки болгарiв
повертає собi Константинополь. Вперше i в останнє перелiк
єпархiй, що входили до Готської митрополiї, з’являється в часи
повстання єпископа Iоана Готського (до 790 р.). У це церковное
утворення наприкiнцi VIII ст. входить Астильська єпископiя (на
Волзi) та Оногурська єпископiя на Дону.
Ключовi слова: Готська митрополiя, Феофiл
Боспоританський, Ульфiла, болгари-савiри, 308 готських
мученикiв, Дорi, Кримска Готiя, Оногурська єпархiя, Дон.
Shevchenko Y.Y., Umanets A.N. On the establishment and
existence of Gothic Metropolitan
Gothic metropolis, judging by the name of the Exarch of Theophi-
lus Bosporitansky existed on the eve of the First Ecumenical Council
of the Church (325). Theophilus was the ruler of the Bosporus Kim-
meriysky in the Crimea, and not the Thracian Bosphorus. The Goths
were taken “beyond the Danube” - within a Small Gothia and Thra-
cian Bosporus - only godson and successor of Theophilus - Gothic
bishop Ulfila. This did not happen earlier was 345, but rather - after
the war, the Christian Goth “Rex” (King) Fritigern a Gothic king, a
pagan Atanarih (368-372 gg.). This time corresponds to the gift of the
Roman Emperor Valens Fritigern (treasure in Siladshomo), which he
brings to the Middle East (of Antioch) Bishop Ulf. The composition of
gift is the belt in a measure of the Holy Sepulchre. “ After the capture
of the Huns Cimmerian Bosporus, Vladychnoe Department Gothia
was under the protectorate of the successors of the Huns - Bulgarians
Savirien, who from the beginning of the VI. preach Christianity by
missionaries and bishops. In VII. this led to the Christianization of
Great Bulgaria between the Dnieper and Don, and its rulers - Ku-
brat and Alp Ilitver are Christians. Building a VI v.stolitsy Crimean
Gothia - Dori, led to the displacement of the metropolitan’s residence
here, as the Bishop of Chersonese - George has titulaturu “Dorantsky
(at Ecumenical Council 692). Retained syuzerenat Dori towards Bul-
garia, but after her defeat of the Khazars in 679-690-s. - Overlord
functions transferred to the Khazars. In Dori - the Khazars - hiding
in the deposed Byzantine Emperor Justinian II in 698 city, and by the
same Bulgarians (dominant in Dori) reclaims the throne of Constanti-
nople. First and last time the list of dioceses of the Gothic metropolis,
appears in connection with the uprising of Bishop John Gota (up to
790 A.D.). At the end of church education in VIII. is Astilskaya bishop
(the Volga) and Onogurskaya bishop to Don.
Key words: Gothic metropolis, the Jphilus Bosporitansky,
Ulf, Bulgar-Savirs, 308 Gothic martyrs, Dori, Crimen Gothiya,
Onogurskaya giocese, Don.
03.02.2011 р.
УДК 94(477): 81’373.21
К.М. Тищенко
РОДИЧІ ЄСМАНІ
У дотепер вивченому фракталі топонімів від арабських
основ в Україні й на суміжних землях окреме місце посідає група
назв від основи Усман-/ Есман-. Викладені у статті аргументи
дають підстави пов’язати її з ім’ям халіфа 'Усмана (644-656),
за якого розпочалися військові дії арабів проти Хозарії у 654 р.
Ключові слова: топоніми, арабська основа, халіф Усман,
Хазарія
1. У складі арабського фракталу назв Європи
за останні роки показано існування переконливої
топонімічної проекції подій арабо-хозарської війни
713-735 рр. [Тищенко 2010]. Зокрема, помічено
топонімічні репліки в Україні імен халіфа Гішама
(724-743), за правління якого цю війну було ведено
(Гайсин Вн, Гайшин Кв, Гішин Вл, пот. Гісемів Зк),
а також його столиці Русафи (р. Росава Кв, Чг; р.
Русава Вн та ін.). Методом топонімічного контексту
виявлено просторову близькість цих назв (Кв, Вн, Вл,
ІФ/Зк). Запропоновано етимологію низки топонімів
(Паталахівка Лг, Подольох Хк, См, Водолага Хк
2, Водолаги См) від переможного вигуку джигаду
ар. Фатх Аллах 'перемогу дає Аллах'. Усі ці назви
належать географічним об’єктам на Лівобережжі,
де археологами добре досліджені поселення
хозарського часу. Слідом подій VIII ст. слід вважати
унікальний словниковий арабізм докиївського часу –
близьке до основи Паталах- українське слово потала
(його немає в жодній іншій слов’янській мові), а в
антропонімії – сучасні прізвища, історія яких сягає
також VIII ст.: Паталах, Патлах і однокореневі
(серед самих лише користувачів Інтернету їх мають
понад 80 сімей).
У топонімії збережені не лише згадки про
Гішама, його столицю Русафу і джигад, але й імена
арабських воєначальників, проводирів джигаду в
Хозарії – Маслами, аль-Хараші, Мервана (Маслівка
Лг, Кв, Хк, Хс, Хорошки, Хорішки Пл, Мерва Рв,
Мервин, Мервинці Вн). Складні топоніми вказують
на військові дії (б. Маслобойчиха Зп, р. Маслова
Перебійна Хс, могила Хорошилова Дп, курган
Миронівський Дц), на факти появи човнів Маслами і
Мервана (Дубмаслівка Вн, пот. Маслокрут Зк, Маслів
Брід Кг, Миронівський Брід Дп, Маслова Пристань
на Сів. Дінці РФ Бєлгород). Неодноразово поблизу
ISSN 2218-4805
85
цих назв трапляються топоніми від основ Арап-:
р. Арапівка, с. Араповичі Чг, Арапівка Лг, Арабка
Зп тощо. Висловлене припущення про пов’язаність
імені аль-Хараші з формуванням ідіоми укр. «за
царя Горошка, коли людей було трошки».
Співіснування у неповторних тополандшафтах
на карті України назв-реплік з іменами відомих
проводирів джигаду виключає випадковість збігу
і залишає єдину можливість пояснення самого
існування цих тополандшафтів історичними
причинами.
2. Через певний час у топонімії України була
помічена проекція подій громадянської війни у
халіфаті, яка розпочалася у 750 р. – всього через 15
років після джигаду в Хозарії. При цьому виявилося,
що назви ворогуючих династій Аббасидів і Омейядів
(ар. Бені Аббас і Бану Умайя) передані в Україні
топоосновами від їхніх арамейських перекладів,
а саме – Бар Абаш і Бар Омей (кілька сіл з назвою
Барабашівка, Баромель Рв, Боромля См та ін.). Це
відповідає дійсності Хозарського каганату. Ключовими
у новому пласті топонімів стали топооснови від імен
першого халіфа з династії Аббасидів – Абу ль-Аббаса
ас-Саффаха (Сапушине См, Сапожин Рв, Сапожине
Пл, Сапогове Вл, Сапогів ІФ, Тр, Сапогинь) та від
назви річки Великий Заб (притока Тигру), на якій
відбулася доленосна битва 25 січня 750 р. (Жаб-
річка Жт, Жабо-тин Чк, р. Жабо-тянка Пл та ін.).
У тополандшафтах по сусідству з цими назвами
нерідко також згадані Омейяди або переможений на
Забі Мерван: «с. Сопошин, р. Жабник, с. Мервиці» Лв
(Жовква); «Жаб-че, Баремель, Мерва» (Рв Горохів/
Вл Демидівка); «Жабка, Омеляник, Сапогове» Вл
(Луцьк); або – «Жабкине, ур. Боромля, Сапушине» См
(Кролевець/ Путивль).
3. Достеменно відомо, що перші бойові дії проти
Хозарії було розпочато задовго до халіфа Гішама, адже
«найбурхливіша експансія арабів за межі Аравійського
півострова мала місце в перші десятиріччя
завоювань, що припадають на час правління чотирьох
«праведних» халіфів: Абу Бакра, Умара, Усмана, Алі
(632-661). Походи й битви мусульман тих років стали
згодом важливою частиною історичних хронік і творів,
спеціально присвячених військовій історії ісламу»
[Колесников, 3].
Інститут халіфів виник по смерті пророка
Мугаммада (570-632). Саме слово халіф, ар. qalifa
означає ‘заступник’, ‘наступник пророка’. Халіфом
звався вищий володар в ісламській державі,
абсолютний монарх і захисник віри. Від 632 до
661 р. халіфів обирали (це рашидські або праведні
халіфи), потім цей титул став спадковим.
Першим фактичним халіфом (самого титулу
тоді ще не існувало) був Абу Бакр (632-634), свекор і
послідовник Мугаммада, який зібрав текст Корану і
встановив основи халіфату. Далі ісламську державу
очолив Умар І (ібн аль-Хаттаб) (634-644), один з
найближчих послідовників і радників пророка. За
його правління були завойовані Дворіччя, Вірменія,
Сирія, Палестина, Єгипет, розпочалося завоювання
Персії. Наступником Умара І став Усман ібн Аффан
Рис. 1. Назви від основи Осман-/ Есман- у складі
арабського фракталу топонімів Центральної Європи.
Найпряміший доступ до цих земель з арабського світу був
через Далматинське узбережжя і порт Росафу. Звичайним
пунктиром позначено західну межу поширення слов’ян;
штрихпунктирна лінія сполучає крайні об’єкти
з назвами від основ Осман-/ Есман-
Сіверщина в історії України Випуск 4. 2011
86
('Uthman, 644-656), який першим набув офіційний
титул халіфа. Він одружився з двома доньками
пророка і поширював Коран у першій редакції.
Четвертим халіфом у 656 р. обрано Алі ібн Абу
Таліба, іншого зятя Мугаммада, – це викликало опір
опозиції, сформованої навколо удови Мугаммада,
Аїші [Zanichelli, 16, 1282, 1306] і зрештою призвело
до загибелі Алі.
За халіфа Усмана араби вперше з’явилися в
Іспанії. У надісланому їм від халіфа листі зокрема
було сказано таке: «Костянтинополь буде взято з боку
Аль-Андалус, завоювавши яку, ви, отже, зробите
перший почесний крок у взятті Костянтинополя. За
це вам належить винагорода як у цьому світі, так і в
наступному» [Ат-Табарі].
Ат-Табарі повідомляє, що в цій атмосфері
тотального наступу навсібіч перші сутички з
Хозарією мали місце також за халіфа Усмана, який
654 р. розпочав з нею справжню війну. Зокрема,
саме тоді араби вперше захопили Дербент і рушили
до Беленджера [Плетнева, 35]. Але дальший наступ
припинився після вбивства Усмана. По роках
Рис. 2. Назви від основи Есман-/ Кусман- у складі арабського фракталу топонімів Наддніпрянщини і прилеглих земель.
Проникнення арабів степовими шляхами з півдня (траси шляхів показані за [УКМЕ, 559]). На врізці – картосхема місць
знахідок арабських монет у Прибалтиці (пор. розміщення села на березі Чудського озера Ismenka+, тепер Mehikoorma, Естонія)
ISSN 2218-4805
87
нестабільности у Халіфаті араби мусили 692 р.
наново завойовувати кавказьку Алванію і Дербент.
Утримати Дербент вони не змогли, адже відомо, що
708 р. вони ще раз його штурмують, а через два роки
його знову зайняли хозари.
Історична причетність Усмана до війн з Хозарією
стає підставою для припущення про зв’язок з його
ім’ям групи назв від фонетично близьких топооснов
в Україні (р. Єсмань 2, ур. Ошмань См, Кіцмань Чв,
Шманьківці Тр, Шменьки Вл), Білорусі (Ашмяны,
Есьманоўцы), Прибалтиці – Ismonys, Ismoniũ ẽžeras,
Išmanai, Ašminta (Литва), Ismenka+ (Естонія) – і Росії
(Усмань РФ Воронєж, Липецьк та ін.).
4. Картосхеми сучасного поширення у Європі
топонімів від основи Осман-/ Есман-/ Усман- у
складі арабського фракталу топонімів унаочнюють
існування трьох окремих ареалів цих назв. Західний
ареал (рис. 1) пов’язаний з торговельним шляхом
арабів до Європи і Скандинавії через Далматинське
узбережжя і порт Росафа (теперішній Шкодер)
[Тищенко 2010, 176-182].
Центральний ареал (рис. 2) з очевидністю
сформований внаслідок проникнення арабів через
Кучманський (Кусманський) шлях [Тищенко 2010,
134, 136]. Назви східного ареалу (рис. 3) розташовані
переважно в басейні Волги – відомого з історії водного
шляху арабів.
5. Важливою рисою географічного розподілу
назв від основи Осман- на заході є їхня відсутність у
Польщі (рис. 1). Найближчий шлях до Швеції (зокрема,
по втікачів-ґабрів – див. на схемі назви Perstorp, Avesta,
Åvestbo [Тищенко 2011]) ішов через її південний
район, Сконе (тоді у складі Данії). Потрапити сюди
найпростіше притоками Ельби й Одера, але не Віслою
(пор. і присутність аль Тартуші у м. Hedeby/ Гедбю
під Шлезвіґом бл. 950 р. [Тищенко 2008]). Слід
арабів у околицях:
● Ocmanice (Cz, Brno): Rapotice ропать, Myslibořice
musl- + bor-, ...RAdonín; ● Oucmanice (Cz, Hradec
Kr.): Rozsocha Русафа, Litomyšl, Holesovice халіф,
Moravany, Komárov; ● Eßsmannsdorf (d, Leipzig):
Schmon, Schortau, Guthmannshau-sen, ...Alach; ●
Schmannewitz (d, Leipzig): oelschau; ● Schmantevitz
(d, Rugen): Jabelitz, Schaprode, лука Schaabe, drigge,
Ketelshagen; також ● Ismanning (d, Munchen): Allach.
6. Як сказано, формування центральної групи
назв від основи Есман- (рис. 2) найприродніше
пов’язати з проникненням сюди арабів через
Рис. 3. Назви від основи Усман- у складі арабського фракталу топонімів на Дону і Поволжі
Сіверщина в історії України Випуск 4. 2011
88
Кучманський (Кусманський) шлях. Повсюдність у
середньовіччі тюркського адстрату серед слов’ян
пояснює формування топооснови кУМАР-/ кОМАР-
з ‘Умар-/’Омар-, а основи КУСМАН- – з ‘Усман.
Беручи до уваги численність топонімів з основою
Комар- від Росії до Німеччини, слід гадати, що в
них відображене ім’я саме Умара І (634-644). Що ж
до топонімічної основи Осман-/ Есман-/ Усман-/
Кусман-, то її можна пов’язати з ім’ям халіфа
‘Усмана (644-656).
Кучманський шлях звався за Литви Кусманский
шляхъ [Клепатский, 124] (так само 1650: Kusmansky
Szlak) [Боплан, 55] – він же Татарський або Шпаків
шлях [ЕУ, IV, 1248], а також Чорний шлях [Яворницький,
І, 67] < ῾Усман (халіф, 644-656). В ойконімії про цей
шлях нагадує єдина назва села КУЧМАНівка Хм
(Красилів). Гідронімів від цієї основи немає. Арабський
матеріал прототипу назви Кучманського шляху вказує,
що вона пізніша за назву Шпаків шлях (з давньоіран.
śpāh ‘військо’). З якихось причин назва Кучманський
шлях не зустрічається у Д. Яворницького. Траса
цього шляху показана у де Боплана з розгалуженням
на кілька рукавів: це можлива причина різночасових
синонімічних назв. Назва Чорний шлях імовірно
пізніша за назву Кусманський шлях і могла бути
зумовлена чорним кольором прапорів арабського
війська за Омейядських халіфів (662-750 рр.).
З карти Боплана відомо, що у XVII ст. уздовж
траси Кучманського або Шпакового шляху існувало
більше сіл з назвами арабського фракталу: CZACZanik
(Чечельник) від Чач Ташкент, MARKowka ма’ракат
битва, ZABokRyC річка Заб, KItAygrod ар. катаї
податки, SZARAPAnuwka Сарапан, порт на Ріоні
(Кавказ), KOUCZENicze ῾Усман?, IAngrod abo
CZAnE (Яніна, чами), koMAR-grod῾Умар, RUSowA
Русафа, FAtowka ! фатх, GoLoCZince халіф,
SANgrodek сан змій (тепер у складі с. Журавлівка
Вн Тульчин), KUCZEMiNcze ῾Усман, ZABoKRIC
y R., MURAKwa y R. (Марван), LoPAtince
ропать мечеть, RAKufce Ракка, KoZAR хозари,
KUSZMiN῾Усман, SEFERufka мосафер посол,
CZAMERysy Чамерія, ZABince р. Заб, KoSARofce
хозари, koMoRofce῾Умар, KRIMienka Крим,
UdARofce удрат, SZARAFka ар. шараф честь,
KUCZEMiN῾Усман (пор. виразні згадки імен
Усмана і Умара).
Які ж ознаки присутності арабів збереглися
до нашого часу у топонімічних околицях селищ з
назвами від основи Осман-/ Есман-? На Правобережжі
такі селища розміщені на ймовірних продовженнях
Кучманського і Волоського шляхів (рис. 2):
● кУЧМАнівка Хм Красилів: ^КРИВорудка
крив ‘кров’; ЧЕПЕЛівка, САЛИХа, кУЗЬМин,
РОСОЛівці расул ‘пророк’, СОРОКодуби східні
човни, МОВЧани мульк; ● кіЦМАнь Чв рц:
П’ЯДиківці п’ятниця, РЕВАківці рев-, ЧОРТОРИЯ
дан. sort ‘чорний’ + данг. riht ‘право’, Оршівці
Орхус, ХЛІВище халіф?; ● _Шманьківці Тр
Чортків: Шманьківчики, РИДодуби лит. rydas
схід + човни, Звиняч свени, РОСОХач Русафа,
КРИВолука, ШУЛЬГанівка; ● _Шменьки Вл Ратне:
^ЗДО.МИШЕЛЬ *судо- + мусл- човни мусульман;
ОРІХове 2 Орхус, кОМАРове, САНище, ПоЧАПи.
У Білорусі: ● АШМЯны Гродна: Мурована
АШМЯНка, КАЗАРоўшчына; ● ЕСьМАноўцы
Мінск: Рогава, КАЗАРоўшчына, Чартовічы,
Малашкі, ...РАДУНЬ, РАДЗІВОНішкі; ● ЭСьМОны
Магілёў: Рагач, Альшанец; ● іСМАнаўка Мінск:
Чаусы, Рабяткі, РАДЗІВОНаўка ар. радван ‘рай’,
Пацкава, Ракаўшчына.
У Литві: ● Išmanai Каунас: Ašminta, Žydaviškis; ●
Ismonys Каунас: Čižionai 2.
Яка можлива інтерпретація розміщення назв від
основи Есман-/ Осман- досить далеко на півночі? Їх
можна розглядати як топонімічний слід присутності
ближче не окреслених груп «людей халіфа Усмана»
на річкових шляхах до Скандинавії, з якою у арабів,
як відомо, були налагоджені торговельні зв’язки.
Особливо характерне тут скупчення назв від основи
Ошман- у Білорусі й Литві уздовж Німану (рис. 2).
В Україні на Лівобережжі назви від основи
Есман- мають компактний район поширення лише на
Сіверщині. Це дві річки Єсмань (Глухів; Кролевець)
і урочище Ошмань у с. Клишки (Шостка). Одна
Есмань (вона ж Ясмань, Jeszman) [СГУ, 190] тече
у смт Есмань (Лужки, Червоне), с. Вознесенське,
Хотминівка, Годунівка, м. Глухові через район
Радивонівка (так за картою), с. Сліпород, Некрасове,
Семенівка, Іонине (Івонине), Перемога (Холопкове),
Вікторове (Вихторове), Баничі, Кубареве, Мацьків,
Кочерги, Ротівка, Волокитине, Кагань і впадає тут
у Клевень, притоку Сейма. Інша Есмань (Османь,
Осман, Західна Есмань) [СГУ, 190] протікає у
значно рідше заселених місцях через с. Слоут,
в околицях с. Землянка і Гута, у с. Курдюмівка,
Пиротчине, Гречкине, Московське і впадає поблизу
с. Губарівщина у р. Реть, притоку Десни. Також у
Реть впадає й р. Осота, на якій лежить с. Клишки з
урочищем Ошмань.
Районні топонімічні околиці:
● р. Есмань См (Глухів, Путивль): ^ур.
РАДИВОНівка ар. радван 'рай'; СОРОКові Бальчики
'східне селище', БАЧівськ ар. бадж 'податок',
ЗЕМлянка ар. зіммі 'люди Завіту' (немусульмани),
КОРЕНьок коран-?, Вікторове ікта 'вид податку'?,
кОМАРівка Умар, ФОТовиж фатх?, МУРАВейня
маври, ЧОРТоРИГи (Шевченкове) дан. sort ‘чорний’
+ данг. riht ‘право’; ● р. Зах. Есмань См (Кролевець,
Глухів, Шостка): ЖАБкине р. Заб, ур. БорОМЛЯ арам.
бар + Умайя, ГОРОХове аль-Хараші, МАЙОРівка
Майорка, ТУЛИголове ар. Тулайтула ‘Толедо’ + гала?
укріплення, Ковбасине кала + Аббас?; ● ур. Ошмань
у с. Клишки См Шостка: кут. ПЕНДюрівка алб. pendё
‘гребля’, ІВОТ тадж. ібод, ар. ібад ‘раби’ [Гафуров,
ISSN 2218-4805
89
193], КУРДЮМівка Кордова?; + ЛУШНИки алб.
Lushnjё Люшнє назва міста в Албанії.
7. У Поволжі назви від основи Усман- майже
всі зберегли початковий голосний У-, внаслідок
регулярного підживлення вимови з боку середовища
– як у Росії (Башкирія, Марі Ел), так і у Казахстані,
де їхні топоконтексти переважно мусульманські.
● н. Усмань РФ Воронєж: Масловка, Рогачевка,
Глушицы, р. Усмань, Плясово-Китаево, Рыкань;
● Усмань РФ Воронєж: Мосоловка, Сабуровка.
8. Ознайомлення з картосхемами 1-3 переконує,
що окремі райони слов’янських земель зберігали
контакти з арабами упродовж століть, що видно із
згадок халіфів різних династій і арабських реалій
різного часу. Серед них топоніми від імен Умара
і Усмана є слідом найраніших контактів слов’ян з
Арабським халіфатом. Того ж часу можуть сягати
основи Реш(е)т-/ Rost- як імовірне продовження
назви рашидських (праведних) халіфів. Хронологічно
наступною є група назв від основ -омль-, Масл- (а також
Гайшин-, Мервин-, Росав-, Хорош-), співвідносних з
династонімами Омейядів (Гішама, Мервана), їхньої
столиці Русафи й іменами командувачів джигаду
Маслами (713, 726-732) і аль-Хараші (724-726). Ще
пізнішою є група топонімів від основ Барабаш-,
Мамон-, Мансур-, Чубар-/ Чуфар-/ Явор-, Бармак-,
Телеш-: це імовірний слід імен Аббасидів Ма’муна,
Джаффара аль-Мансура, візирів Гаруна ар-Рашида
Бармакидів (786-803) і славетної битви на р. Талас
(751 р.), де араби перемогли китайське військо.
Системне дослідження арабського пласту
топонімії Європи методом топонімічного контексту,
частина висновків якого відображена у цій
статті, дістало визнання на семінарах і наукових
конференціях у Загребському університеті (Хорватія,
червень 2010 р.), Львівському національному
університеті (жовтень 2010 р.), Університеті
Ментурі м. Константіна (Алжир, лютий 2011 р.).
Воно покладене в основу відкритого міжнародного
науково-дослідного проекту «Експансія халіфату до
Центральної Європи і суміжних земель» (див. сайт
Лінгвістичного музею КНУТШ – langs.com.ua).
Посилання
1. АТП – Українська РСР. Адміністративно-територіальний
поділ. – К., 1973.
2. Ат-Табарі; цит. за: en.wikipedia/Military campaigns under
Caliph Uthman
3. Боплан – Спеціальна карта України Ґійома Левассера де
Боплана 1650 року. [З супровідним текстом]. – Київ–Львів, 2000.
4. Гафуров А. Лев и Кипарис. О восточных именах. – М.,
1971.
5. ЕУ – Енциклопедія українознавства: В 11 т. – К. – Львів,
1993-2003.
6. Клепатский П.Г. Очерки по истории Киевской земли.
Том 1. Литовский период. – Одесса, 1912.
7. Колесников А.И. Завоевание Ирана арабами. – М., 1982.
8. Плетнева С.А. Хазары. – М., 1976.
9. СГУ – Словник гідронімів України. – К., 1979.
10. Тищенко К.М. Арабський пласт топонімії України. –
Київ, 2008.
11. Тищенко К.М. Іншомовні топоніми України.
Етимологічний словник-посібник. – Тернопіль, 2010.
12. Тищенко К.М. Топоніми від основи Pers-/ Pars- у Швеції
// Східний світ. – 2010. – № 3. – С. 208-216, І-IV.
13. УКМЕ – Українське козацтво. Мала енциклопедія. –
Київ – Запоріжжя, 2002.
14. Яворницький Д.І. Історія запорозьких козаків: У 3 т. –
К., 1990.
15. Encarta – Microsoft Encarta Interactive world Atlas 2000.
16. Zanichelli – Enciclopedia Zanichelli 1996. – Bologna, 1995.
Тищенко К.Н. Родственники Эсмани
В иследованном к настоящему времени фрактале
топонимов от арабских основ в Украине и на соседних землях
особое место занимает группа названий от основы Усман-/
Есман-. Изложенные в статье аргументы дают основание
связать ее с именем халифа 'Усмана (644-656), при котором
начались военные действия арабов против Хазарии в 654 г.
Ключевые слова: топонимы, арабская основа, халиф
Усман, Хазария
tyshenko K. M. the Yesman's relatives
Within the Arabic place-name fractal studied till now in Ukraine
and on the adjacent territories a special groupe includes some
place-names of the root Usman-/ Esman-. The arguments exposed in
the paper give reason to link it to the name of the caliphe ‘Uthman
(644-656), who declared the first war to Khazaria in 654.
Key words: toponymys , Arabic place-name, caliphe ‘Uthman,
Khazaria.
28.03.2011 р.
УДК 903.02(477) «7/-10»
А.Л. Щербань
ДЕКОР ЛІПЛЕНОГО ПОСУДУ
ЛІТОПИСНИХ СІВЕРЯН
Коротко охарактеризовано елементи, композиції,
еволюцію орнаментів ліпленого посуду сіверян (волинцевська
і роменська археологічні культури). Подано авторську версію
щодо визначення причин появи, поширення і зникнення традиції
багатого орнаментування їхньої кераміки.
Ключові слова: гончарство, ліплений посуд, декор,
сіверяни.
Літописні сіверяни залишили по собі пам’ятки, що
в ХХ ст. отримали назву волинцевської і роменської
археологічних культур (VIIІ – початок ХІ ст.). Вони
мали локальний характер (поширювалась лише на
території Дніпровського Лівобережжя) і нині досить
добре вивчені. Зокрема, декору глиняного посуду
присвячено три спеціальні статті й приділено багато
уваги у студіях більш широких тем. Але багато питань
досі чекають розв’язання. В даній статті висловлено
власне бачення причин і процесу еволюції декору
тогочасного ліпленого посуду, не заглиблюючись у
дискусійні питання, щодо яких точаться суперечки в
науковій літературі.
Окрім ліпленого, сіверяни протягом
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-69766 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2218-4805 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T17:27:17Z |
| publishDate | 2011 |
| publisher | Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК |
| record_format | dspace |
| spelling | Тищенко, К.М. 2014-10-20T20:16:38Z 2014-10-20T20:16:38Z 2011 Родичі Єсмані / К.М. Тищенко // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2011. — Вип. 4. — С. 84-89. — Бібліогр.: 16 назв. — укр. 2218-4805 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/69766 94(477): 81’373.21 У дотепер вивченому фракталі топонімів від арабських
 основ в Україні й на суміжних землях окреме місце посідає група
 назв від основи Усман-/ Есман-. Викладені у статті аргументи
 дають підстави пов’язати її з ім’ям халіфа 'Усмана (644-656),
 за якого розпочалися військові дії арабів проти Хозарії у 654 р. В иследованном к настоящему времени фрактале
 топонимов от арабских основ в Украине и на соседних землях
 особое место занимает группа названий от основы Усман-/
 Есман-. Изложенные в статье аргументы дают основание
 связать ее с именем халифа 'Усмана (644-656), при котором
 начались военные действия арабов против Хазарии в 654 г. Within the Arabic place-name fractal studied till now in Ukraine
 and on the adjacent territories a special groupe includes some
 place-names of the root Usman-/ Esman-. The arguments exposed in
 the paper give reason to link it to the name of the caliphe ‘Uthman
 (644-656), who declared the first war to Khazaria in 654. uk Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК Сіверщина в історії України Історія та культура давніх часів і Середньовіччя Родичі Єсмані Родственники Эсмани Еhe Yesman's relatives Article published earlier |
| spellingShingle | Родичі Єсмані Тищенко, К.М. Історія та культура давніх часів і Середньовіччя |
| title | Родичі Єсмані |
| title_alt | Родственники Эсмани Еhe Yesman's relatives |
| title_full | Родичі Єсмані |
| title_fullStr | Родичі Єсмані |
| title_full_unstemmed | Родичі Єсмані |
| title_short | Родичі Єсмані |
| title_sort | родичі єсмані |
| topic | Історія та культура давніх часів і Середньовіччя |
| topic_facet | Історія та культура давніх часів і Середньовіччя |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/69766 |
| work_keys_str_mv | AT tiŝenkokm rodičíêsmaní AT tiŝenkokm rodstvennikiésmani AT tiŝenkokm eheyesmansrelatives |