До 60-річчя Сергія Миколайовича Рижова

Сучасне трипіллязнавство важко було б уявити без багатолітньої праці Сергія Миколайовича Рижова, який 13 грудня 2009 року відсвяткував свій 60-річний ювілей. Гострий аналітичний розум, неймовірна працездатність та працелюбність, вміння критично оцінювати не тільки розробки колег, але й особисті ідеї...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Veröffentlicht in:Археологія
Datum:2010
Hauptverfasser: Дяченко, О.В., Черновол, Д.К.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainisch
Veröffentlicht: Інститут археології НАН України 2010
Schlagworte:
Online Zugang:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/69791
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:До 60-річчя Сергія Миколайовича Рижова / О.В. Дяченко, Д.К. Черновол // Археологія. — 2010. — № 2. — С. 123-124. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1859461267878576128
author Дяченко, О.В.
Черновол, Д.К.
author_facet Дяченко, О.В.
Черновол, Д.К.
citation_txt До 60-річчя Сергія Миколайовича Рижова / О.В. Дяченко, Д.К. Черновол // Археологія. — 2010. — № 2. — С. 123-124. — укр.
collection DSpace DC
container_title Археологія
description Сучасне трипіллязнавство важко було б уявити без багатолітньої праці Сергія Миколайовича Рижова, який 13 грудня 2009 року відсвяткував свій 60-річний ювілей. Гострий аналітичний розум, неймовірна працездатність та працелюбність, вміння критично оцінювати не тільки розробки колег, але й особисті ідеї, широка ерудиція, принциповість та надзвичайна скромність дозволили Сергію Миколайовичу здобути науковий авторитет і стати моральним взірцем для кількох поколінь археологів.
first_indexed 2025-11-24T03:39:40Z
format Article
fulltext ISSN 0235-3490. Археологія, 2010, № 2 123 Хроніка Сучасне трипіллязнавство важко було б уяви- ти без багатолітньої праці Сергія Миколайови- ча Рижова, який 13 грудня 2009 року відсвят- кував свій 60-річний ювілей. Гострий аналітич- ний розум, неймовірна працездатність та пра- целюбність, вміння критично оцінювати не тільки розробки колег, але й особисті ідеї, ши- рока ерудиція, принциповість та надзвичайна скромність дозволили Сергію Миколайовичу здобути науковий авторитет і стати моральним взірцем для кількох поколінь археологів. За плечима дослідника десятки польвих се- зонів у Подністров’ї, Побужжі, Буго-Дні пров- ському межиріччі та Подніпров’ї. Головним об’єктом досліджень Сергія Миколайовича є кераміка трипільської культури. Навряд чи по- требують коментарів ретельність та багатоліт- ня невтомна праця, необхідні для вивчення цього матеріалу. Отже, цифра у 500 тис. екзем- плярів посудин (і це тільки з поселень у межи- річчі Південного Бугу та Дніпра), які пройшли через руки фахівця, просто вражає. Окрім ха- рактеристики техніко-технологічних прийомів виготовлення трипільського посуду, яким при- свячено спеціальний розділ С.М. Рижова в ко- лективній роботі «Давня кераміка України» (К., 2001), та схеми класифікації матеріалу, аналіз цієї категорії знахідок дозволив дослід- нику вийти на рівень широких історичних уза- гальнень. Робота з масовим джерелом, безумовно, дозволяє простежити подібність або відмін- ність археологічних комплексів на статистич- ному рівні. Тому підхід Сергія Миколайови- ча до локального та хронологічного членуван- ня пам’яток, в основу якого покладено ознаку статистичних закономірностей у специфічно- му поєднанні морфолого-стилістичних особ- ливостей посуду, дозволив досліднику створи- ДО 60-річчя СЕРГІЯ МИКОЛАЙОВИЧА РИЖОВА ти аргументовану, гнучку та евристичну схему хронологічних, територіальних та генетичних зв’язків західнотрипільського населення на те- ренах сучасної України. У написаній спільно з І.І. Зайцем моногра- фії (К., 1992) дослідник показав своєрідність унікального на сьогодні поселення Кліщів на Південному Бузі. Ним аргументовано викла- дено особливості керамічних комплексів по- селень Верхнього та Середнього Подністров’я, проаналізовано роль тамтешнього населення у формуванні матеріальної культури трипіль- ських поселень Буго-Дніпровського межиріч- чя. Вражає своєю масштабністю кандидатська дисертація С.М. Рижова «Кераміка поселень трипільської культури Буго-Дніпровського межиріччя як історичне джерело» (К., 1999). У роботі всебічно подано технологічні, мор- фологічні та стилістичні особливості матері- алу, встановлено ієрархічні зв’язки між ними. Групування джерел за сталими ознаками до- зволило автору визначити специфічні риси ло- кальних груп регіону, зокрема виділеної ним небелівської групи. Вперше подано докладну та аргументовану схему хронологічного чле-© О.В. ДЯЧЕНКО, Д.К. ЧЕРНОВОЛ, 2010 ISSN 0235-3490. Археологія, 2010, № 2124 нування поселень косенівської локальної гру- пи та генетично пов’язаних з ними селищ типу Кочержинці-Шульгівка. Пізніше цю схему було дещо уточнено в спеціальній розгорну- тій статті Сергія Миколайовича. Дослідником з’ясовано напрями розселення трипільських племен Буго-Дніпровського межиріччя, кон- такти та зв’язки з населенням інших локаль- них утворень Кукутень-Трипільської спіль- ноти, визначено хронологічні межі існування пам’яток. Усе це є широким підґрунтям для ви- вчення демографічних, зокрема міграційних, процесів доби енеоліту. Останніми роками Сергій Миколайович не припиняє активних польових досліджень. Під його керівництвом проводилися розкопки пам’яток Піщана (спільно з Д.К. Черноволом), Ріпниця І, Колодисте ІІ. Написані дослідни- ком розділи по кераміці поселення-гіганта Та- льянки є окрасою кількох книг, присвячених дослідженню цієї пам’ятки в 2001—2008 рр. У 2007 р. вийшла збірка наукових праць ві- домого вітчизняного археолога О. Кандиби- Ольжича, упорядкована Ю.Я. Рассамакіним та С.М. Рижовим. У ній опубліковано також роз- логу статтю Сергія Миколайовича, де обґрун- товано виділення західнотрипільської культу- ри, на широкому тлі показано її специфічні особливос ті, структурні зв’язки складових та місце західнотрипільської культури в системі Кукутень-Трипільської спільноти. Отримані дослідником результати висвіт- люють одну з найяскравіших сторінок давньої історії України і є добрим підґрунтям для по- дальшого її вивчення. Щиро вітаємо Сергія Миколайовича з 60-річ- чям. Бажаємо йому міцного здоров’я, щастя, наснаги та реалізації творчих планів. О.В. ДЯЧЕНКО, Д.К. ЧЕРНОВОЛ Під таким девізом 4—5 червня 2009 р. відбу- лася Міжнародна наукова конференція, яку ор- ганізував Державний історико-культурний за- повідник «Тустань». У роботі конференції взяли участь історики, археологи, етнологи, архітек- тори, природознавці та інші спеціалісти. Михайло Федорович Рожко народився 4 червня 1939 р. у с. Небилів на Станіславщині (тепер Івано-Франківщина) у селянській родині. Дитячі та юнацькі роки Михайла минули на Гу- сятинщині (Тернопільська обл.). Після здобуття середньої освіти і професії машиніста баштово- го крана юнак працював на Донбасі, а згодом — на Львівщині. Вищу освіту М. Рожко здобув у Львівському державному інституті прикладного і декоративного мистецтва на факультеті худож- ньої кераміки. Потім працював викладачем ри- сунка і скульптури на кафедрі архітектури Львів- ського сільськогосподарського інституту. У 1969 р. Михайло вперше відвідав скелі в с. Урич на Сколівщині — руїни замку Тустань — і зробив їх вивчення справою свого життя. Він самотужки студіював архітектуру, архео логію, етнологію, історію та інші дисципліни, необ- хідні для опрацювання спеціальної методики досліджень наскельної забудови. Багато років М. Рожко проводив обміри руїн фортеці Тус- тань, створював її графічну реконструкцію, використовуючи свої багатогранні знання та практичний досвід. З 1978 р. Михайло Рожко розпочав польові археологічні вивчення Тустані — спочатку під керівництвом Л.І. Крушельницької в Урицько- му загоні Львівської обласної експедиції (на- чальник експедиції Л.Г. Мацкевий), а з 1979 р., ставши працівником відділу археології Інсти- туту суспільних наук АН УРСР (тепер Інсти- тут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України), — самостійно. Результати досліджень вражали масштабніс- тю і новаторством. З’явилися публікації М. Рож- ка у фахових виданнях. Його доповіді на науко- вих конференціях викликали жвавий інтерес та цікаві дискусії. М. Рожко став визнаним спеці- алістом комплексного міждисциплінарного на- НА ПОШАНУ МИХАЙЛА РОЖКА © Л.Г. МАЦКЕВИЙ, Г.І. ПАНАХИД, Р.Г. МИСЬКА, 2010
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-69791
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn 0235-3490
language Ukrainian
last_indexed 2025-11-24T03:39:40Z
publishDate 2010
publisher Інститут археології НАН України
record_format dspace
spelling Дяченко, О.В.
Черновол, Д.К.
2014-10-21T13:59:46Z
2014-10-21T13:59:46Z
2010
До 60-річчя Сергія Миколайовича Рижова / О.В. Дяченко, Д.К. Черновол // Археологія. — 2010. — № 2. — С. 123-124. — укр.
0235-3490
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/69791
Сучасне трипіллязнавство важко було б уявити без багатолітньої праці Сергія Миколайовича Рижова, який 13 грудня 2009 року відсвяткував свій 60-річний ювілей. Гострий аналітичний розум, неймовірна працездатність та працелюбність, вміння критично оцінювати не тільки розробки колег, але й особисті ідеї, широка ерудиція, принциповість та надзвичайна скромність дозволили Сергію Миколайовичу здобути науковий авторитет і стати моральним взірцем для кількох поколінь археологів.
uk
Інститут археології НАН України
Археологія
Хроніка
До 60-річчя Сергія Миколайовича Рижова
Article
published earlier
spellingShingle До 60-річчя Сергія Миколайовича Рижова
Дяченко, О.В.
Черновол, Д.К.
Хроніка
title До 60-річчя Сергія Миколайовича Рижова
title_full До 60-річчя Сергія Миколайовича Рижова
title_fullStr До 60-річчя Сергія Миколайовича Рижова
title_full_unstemmed До 60-річчя Сергія Миколайовича Рижова
title_short До 60-річчя Сергія Миколайовича Рижова
title_sort до 60-річчя сергія миколайовича рижова
topic Хроніка
topic_facet Хроніка
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/69791
work_keys_str_mv AT dâčenkoov do60ríččâsergíâmikolaiovičarižova
AT černovoldk do60ríččâsergíâmikolaiovičarižova