На пошану Михайла Рожка
Під таким девізом 4—5 червня 2009 р. відбулася Міжнародна наукова конференція, яку організував Державний історико-культурний заповідник «Тустань». У роботі конференції взяли участь історики, археологи, етнологи, архітектори, природознавці та інші спеціалісти....
Saved in:
| Published in: | Археологія |
|---|---|
| Date: | 2010 |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут археології НАН України
2010
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/69792 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | На пошану Михайла Рожка // Археологія. — 2010. — № 2. — С. 124-128. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859616979405504512 |
|---|---|
| citation_txt | На пошану Михайла Рожка // Археологія. — 2010. — № 2. — С. 124-128. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Археологія |
| description | Під таким девізом 4—5 червня 2009 р. відбулася Міжнародна наукова конференція, яку організував Державний історико-культурний заповідник «Тустань». У роботі конференції взяли участь історики, археологи, етнологи, архітектори, природознавці та інші спеціалісти.
|
| first_indexed | 2025-11-28T21:32:12Z |
| format | Article |
| fulltext |
ISSN 0235-3490. Археологія, 2010, № 2124
нування поселень косенівської локальної гру-
пи та генетично пов’язаних з ними селищ типу
Кочержинці-Шульгівка. Пізніше цю схему
було дещо уточнено в спеціальній розгорну-
тій статті Сергія Миколайовича. Дослідником
з’ясовано напрями розселення трипільських
племен Буго-Дніпровського межиріччя, кон-
такти та зв’язки з населенням інших локаль-
них утворень Кукутень-Трипільської спіль-
ноти, визначено хронологічні межі існування
пам’яток. Усе це є широким підґрунтям для ви-
вчення демографічних, зокрема міграційних,
процесів доби енеоліту.
Останніми роками Сергій Миколайович
не припиняє активних польових досліджень.
Під його керівництвом проводилися розкопки
пам’яток Піщана (спільно з Д.К. Черноволом),
Ріпниця І, Колодисте ІІ. Написані дослідни-
ком розділи по кераміці поселення-гіганта Та-
льянки є окрасою кількох книг, присвячених
дослідженню цієї пам’ятки в 2001—2008 рр.
У 2007 р. вийшла збірка наукових праць ві-
домого вітчизняного археолога О. Кандиби-
Ольжича, упорядкована Ю.Я. Рассамакіним та
С.М. Рижовим. У ній опубліковано також роз-
логу статтю Сергія Миколайовича, де обґрун-
товано виділення західнотрипільської культу-
ри, на широкому тлі показано її специфічні
особливос ті, структурні зв’язки складових та
місце західнотрипільської культури в системі
Кукутень-Трипільської спільноти.
Отримані дослідником результати висвіт-
люють одну з найяскравіших сторінок давньої
історії України і є добрим підґрунтям для по-
дальшого її вивчення.
Щиро вітаємо Сергія Миколайовича з 60-річ-
чям. Бажаємо йому міцного здоров’я, щастя,
наснаги та реалізації творчих планів.
О.В. ДЯЧЕНКО, Д.К. ЧЕРНОВОЛ
Під таким девізом 4—5 червня 2009 р. відбу-
лася Міжнародна наукова конференція, яку ор-
ганізував Державний історико-культурний за-
повідник «Тустань». У роботі конференції взяли
участь історики, археологи, етнологи, архітек-
тори, природознавці та інші спеціалісти.
Михайло Федорович Рожко народився
4 червня 1939 р. у с. Небилів на Станіславщині
(тепер Івано-Франківщина) у селянській родині.
Дитячі та юнацькі роки Михайла минули на Гу-
сятинщині (Тернопільська обл.). Після здобуття
середньої освіти і професії машиніста баштово-
го крана юнак працював на Донбасі, а згодом —
на Львівщині. Вищу освіту М. Рожко здобув у
Львівському державному інституті прикладного
і декоративного мистецтва на факультеті худож-
ньої кераміки. Потім працював викладачем ри-
сунка і скульптури на кафедрі архітектури Львів-
ського сільськогосподарського інституту.
У 1969 р. Михайло вперше відвідав скелі в
с. Урич на Сколівщині — руїни замку Тустань —
і зробив їх вивчення справою свого життя. Він
самотужки студіював архітектуру, архео логію,
етнологію, історію та інші дисципліни, необ-
хідні для опрацювання спеціальної методики
досліджень наскельної забудови. Багато років
М. Рожко проводив обміри руїн фортеці Тус-
тань, створював її графічну реконструкцію,
використовуючи свої багатогранні знання та
практичний досвід.
З 1978 р. Михайло Рожко розпочав польові
археологічні вивчення Тустані — спочатку під
керівництвом Л.І. Крушельницької в Урицько-
му загоні Львівської обласної експедиції (на-
чальник експедиції Л.Г. Мацкевий), а з 1979 р.,
ставши працівником відділу археології Інсти-
туту суспільних наук АН УРСР (тепер Інсти-
тут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН
України), — самостійно.
Результати досліджень вражали масштабніс-
тю і новаторством. З’явилися публікації М. Рож-
ка у фахових виданнях. Його доповіді на науко-
вих конференціях викликали жвавий інтерес та
цікаві дискусії. М. Рожко став визнаним спеці-
алістом комплексного міждисциплінарного на-
НА ПОШАНУ МИХАЙЛА РОЖКА
© Л.Г. МАЦКЕВИЙ, Г.І. ПАНАХИД,
Р.Г. МИСЬКА, 2010
ISSN 0235-3490. Археологія, 2010, № 2 125
пряму на стику архітектури, археології та інших
наук — наскельної археології. У 1996 р. вийшла
його фундаментальна монографія «Тустань —
давньоруська наскельна фортеця».
М.Ф. Рожко відомий також як дослідник
Карпатської лінії оборони, знавець пам’яток
дерев’яного зодчества з наскельною забудо-
вою, відкривач значної кількості археологіч-
них пам’яток на Поділлі та в Передкарпатті.
М.Ф. Рожко відійшов у вічність 2004 р., за-
лишивши пам’ять про себе у вагомому нау-
ковому доробку, своїх учнях та послідовни-
ках, у синові Василеві. Останній гідно продо-
вжує батькову справу — Василь Рожко очолює
Державний історико-архітектурний заповідник
«Тустань» і проводить масштабну роботу із по-
пуляризації та вивчення цієї пам’ятки.
Міжнародна наукова конференція на по-
ша ну Михайла Рожка відбулась у день його
70-літ тя. Вшанувати пам’ять видатного дослід-
ника наскельних пам’яток, археолога, архітек-
тора і громадського діяча зібралося багато на-
уковців із різних міст України, Польщі, США —
колеги, друзі, учні, послідовники, учасники
археологічних експедицій з вивчення Тустані.
Засідання відбувалися у Львівському Будинку
вчених.
Відкрив пленарне засідання заступник го-
лови Львівської обласної державної адмі-
ністрації, кандидат філософських наук Ігор
Держко. Він наголосив на вагомості постаті
Михайла Рожка, необхідності продовження
започаткованої дослідником справи, важли-
вості заснування і діяльності заповідника «Тус-
тань». На пленарному засіданні Василь Рожко
зачитав вітального листа від директора Інсти-
туту археології НАН України академіка НАН
України Петра Толочка. У привітанні йшло-
ся про високу оцінку праці Михайла Рож-
ка, значущість його науково-дослідницького
доробку для української і світової науки. До
присутніх звернувся також доктор історич-
них наук Олександр Ситник. Привітавши
учасників від імені Інституту українознавства
ім. І. Крип’якевича НАН України, а також ка-
федри археології та історії стародавнього сві-
ту Львівського національного університету
ім. І. Франка, О. Ситник підкреслив важли-
вість наукового доробку М. Рожка та його ва-
гому роль в археології.
На пленарному засіданні було виголошено
п’ять доповідей. Юрій Лукомський (м. Львів)
розповів про життєвий і творчий шлях Михай-
ла Рожка. Охарактеризувавши віхи життя і на-
укової біографії М.Ф. Рожка, доповідач закін-
чив свій виступ словами: «Я щасливий тим, що
у мене був такий Учитель — хороша, талановита
Людина, яка випромінювала тепло...».
Доповідь Тараса Романюка (м. Львів) «Ар-
хівна спадщина Михайла Рожка» стосувалась
аналізу матеріалів з особистого архіву дослід-
ника. М. Рожко залишив багату бібліотеку,
картотеки, фото- і картографічні матеріали,
понад 25 тис. аркушів рукописних і друкова-
них текстів.
Роман Миська (м. Львів) у доповіді «Архео-
логічні дослідження Тустані: стан і перспек-
тиви» підсумував результати багаторічних до-
сліджень цього об’єкта експедицією під керів-
ництвом М.Ф. Рожка; відзначив важливість
уведення в науковий обіг результатів цих до-
сліджень; акцентував увагу на перспективних,
на його думку, напрямах робіт.
Цікавою була доповідь професора Марека
Кромпєца (м. Краків, Польща) «Про можли-
вості дендрохронологічного датування дере-
вини ялини (Abies alba) із Західної України на
прикладі досліджень деревини з міста-фортеці
Тустань та з алювіальних відкладів р. Великий
Лукавець біля Старуні». Доповідач представив
результати дендрохронологічного датування
деревини з пам’ятки національного значення в
с. Старуня та конструкцій фортеці Тустань, що
є вагомим внеском у комплексне дослідження
цих об’єктів.
Доповідачі Олександр Дишлик та Сергій
Марков (м. Київ) виступили з повідомлен-
ням «Інноваційні технології для систематиза-
ції результатів археологічних досліджень та іс-
торичної реконструкції пам’яток наскельного
Михайло Федорович Рожко
(1939—2004)
ISSN 0235-3490. Археологія, 2010, № 2126
міста-фортеці Тустань». Було представлено по-
передні результати по створенню електронно-
го архітектурного архіву для фортеці Тустань,
а також використані при цьому методи збору
даних — наземне лазерне сканування, аерофо-
тозйомка, геодезичні методи (GPS), елементи
3 D-ГІС та ін.
Пленарне засідання завершилося презента-
ціями двох книжок. В. Рожко представив при-
сутнім книжку «Фортеця. Збірник заповідника
«Тустань»: на пошану Михайла Рожка. Кн. 1». В
ній представлено статті з історії, краєзнавства,
археології, архітектури та етнології, реставра-
ції та збереження культурної спадщини регіо-
ну, а також матеріали про Михайла Рожка. Це
видання запроектовано як наукова збірка Дер-
жавного історико-культурного заповідника
«Тустань» і рекомендовано до друку Науково-
методичною радою цього заповідника. Леонід
Тимошенко (м. Дрогобич) презентував колек-
тивну монографію «Нариси історії Дрогоби-
ча», яка містить статті не тільки історичного
профілю, але й інформацію про архео логічні
пам’ятки міста та його околиць.
Подальші засідання проходили у чотирьох
секціях: історичній, археологічній, секції архі-
тектурної археології та секції архітектури, рес-
таврації і збереження культурної спадщини.
На секції історії (голова: д. і. н., проф. Леон-
тій Войтович) були виголошені такі допові-
ді: Л. Войтович (м. Львів) «Кілька зауваг до но-
вої дискусії навколо «Слова о полку Ігоревім»;
Д. Домбровскі (м. Бидґощ, Польща) «Володимир-
Дмитро Рюрикович та його стосунки з Дани-
лом Романовичем. Листівка з історичних по-
дій Русі першої половини ХІІІ ст.»; А. Петрик
(м. Дрогобич) «Політична платформа та рухи
галицького боярства за правління Ростислави-
чів (1084—1199)»; М. Долинська (м. Львів) «Сенс
терміну «передмістя» для Львова магдебурзько-
го періоду»; А. Іжевський (м. Львів) «Лев — герб
Львова та Галичини: від символу давньоруськос-
ті до українства (за матеріалами сатиричної пре-
си Галичини ХІХ — початку ХХ ст.)»; Л. Тимо-
шенко (м. Дрогобич) «Опис замку Тустань в
Уричі за рукописним путівником «Przewodnik
po Drogobyczu i okolicy»; Б. Лазорак, Т. Лазо-
рак (м. Дрогобич) «Літній табір Дрогобицької
гімназії імені Франца Йосифа в Уричі (1910)»;
В. Менько (м. Дрогобич) «Село Східниця Дрого-
бицького району в XVII — 30-х рр. ХХ ст.».
На секції археології (керівники: В. Петегирич
та к. і. н. В. Гупало) були виголошені такі допо-
віді: Л. Мацкевий, Г. Панахид (м. Львів) «Робо-
ти Львівської обласної археологічної експедиції
Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича
НАН України у Підгородцях і Уричі 1998 року»;
Л. Мацкевий, Є. Червоний (м. Львів) «Досліджен-
ня у печерно-скельному навісі Прийма VII»;
В. Конопля (м. Львів) «До питання про укріплені
Пленарне засідання в Актовій залі Будинку вчених
ISSN 0235-3490. Археологія, 2010, № 2 127
поселення періоду енео літу на території Украї-
ни»; Д. Павлів, В. Петегирич (м. Львів) «Курга-
ни бойківського Підгір’я»; В. Ільчишин (м. Тер-
нопіль) «З історії відкриття та дослідження ви-
соцької культури»; А. Єрмолін (м. Керч) «Десять
років роботи Керченської рятівної археологіч-
ної експедиції»; В. Ткач (м. Дубно) «Слов’яно-
руське поселення Онишківці-Новаки на Ма-
лому Поліссі»; В. Гупало (м. Львів) «Ранньо-
середньовічні могильники Звенигорода»;
В. Савицький, І. Маркус (м. Луцьк) «Наконеч-
ники стріл до лука та арбалета з давньорусько-
го Перемиля (за матеріалами з фондів Волин-
ського краєзнавчого музею)»; В. Івакін (м. Київ)
«Дружинні поховання давньоруського Києва:
проблема релігійної інтерпретації»; С. Тараненко
(м. Київ) «Могильники давньоруського Подолу
Києва в його планувальній структурі»; М. Сергє-
єва (м. Київ) «Деталі озброєння з кістки та рогу з
території Південної та Західної Русі»; А. Баукова
(м. Львів) «Історична топографія середньовіч-
ного Корчева за матеріалами рятівних розкопок
Керченського історико-археологічного музею»;
С. Терський (м. Львів) «Хронологія керамічних
комплексів ХІІІ–XV ст. з розкопок Львова, Во-
лодимира та Луцька»; Н. Булик (м. Львів) «Архе-
ологія доби романтизму у Східній Галичині».
На секції архітектурної археології (голова:
к. і. н., директор Центру археології Києва Ін-
ституту археології НАН України М. Сагайдак)
були виголошені доповіді: Т. Милян (м. Львів)
«Оборонні споруди у ранньослов’янський час»;
О. Корчинський (м. Львів) «До питання про ти-
пологію оборонних укріплень городищ Верх-
нього Подністров’я VIII — початку XІV ст.»;
М. Филипчук (м. Львів) «Підсумки досліджен-
ня оборонних ліній літописного Пліснеська у
2007—2008 роках»; М. Сагайдак (м. Київ) «Нові
дані про укріплення «міста Ярослава» (за мате-
ріалами археологічних досліджень 1981 і 2001
років)»; П. Довгань, Н. Стеблій (м. Львів) «Сис-
тема оборони літописного Бужська»; С. Маяр-
чак (м. Хмельницький) «Городища ІХ — XІІІ ст.
лівобережжя Середнього Подністров’я у ме-
жах Хмельниччини (загальна характеристи-
ка)»; Я. Погоральський, В. Ляска (м. Львів)
«Ранньосередньовічні житла з Розточчя»;
М. Ягодинська (м. Тернопіль) «Давньорусь-
кі житла Західного Поділля»; Ю. Лукомський
(м. Львів) «Ар хітектурно-археологічні дослі-
дження пам’я ток монументального будівни-
цтва княжого Галича ХІІ—XІІІ ст.»; Ю. Диба
(м. Львів) «Будівельна справа Давньої Русі
у світлі біблійних настанов»; В. Петрик
(м. Львів), А. Петрик (м. Дрогобич) «Дрого-
бицька Жупа (Солеварня) у світлі історичних
та архітектурно-археологічних досліджень»;
Р. Берест (м. Львів) «Розвідкові археологічні
дослідження в околицях монастиря смт Під-
камінь»; В. Шишак, Н. Войтович, Р. Моги-
тич (м. Львів) «Археологічні дослідження
на вул. Краківській-Вір менській у 2007 р.»;
В. Оприск (м. Львів) «Археологічні досліджен-
ня на вул. Вірменській, 13 у м. Львів».
На секції архітектури, реставрації та збе-
реження культурної спадщини (голова: доктор
архітектури, проф. М. Бевз) були виголошені
доповіді: М. Бевз (м. Львів), Д. Барнет-Гунек,
Б. Клімек (м. Люблін, Польща) «Причини руй-
нування пам’яткових кам’яних об’єктів (на
прикладі Львова, Казімєжа-Дольного і Янов-
ця)»; К. Присяжний (м. Львів), О. Байцар-Ар-
теменко (м. Острог) «Луцька брама в Остро-
зі. Дослідження та спроба реконструкції»;
О. Байцар-Артеменко (м. Острог) «Ян Ліс — бу-
дівничий замку в Клевані»; І. Бойко (м. Львів)
«Споруди для зберігання сіна та соломи в
Українських, Польських і Словацьких Кар-
патах (ХІХ — початок XХ ст.)»; А. Мандзій
(м. Морехед, США), М. Бевз (м. Львів) «Комп-
лексне дослідження історичного поля битви:
методика і досвід міжнародної архітектурно-
археологічної експедиції»; Б. Строцень (м. Тер-
нопіль) «Охорона пам’яток археології: пробле-
Пленарне засідання. Із доповіддю про жит-
тєвий і творчий шлях М.Ф. Рожка виступає
Ю. Лукомський. Праворуч — син М.Ф. Рож-
ка — Василь Рожко, директор ДІКЗ «Тустань»
ISSN 0235-3490. Археологія, 2010, № 2128
ми та перспективи (з досвіду роботи ОАСУ
«Подільська археологія»)»; Б. Рідуш (м. Чер-
нівці) «Печерний Скит біля с. Путня (Півден-
на Буковина)»; Я. Онищук (м. Львів) «З історії
дослідження печер в Підкамені»; А. Гощицький,
Т. Гощицька (м. Львів) «До питання про хрис-
тиянські скельні та печерні пам’ятки на Ско-
лівщині»; Ю. Токарський, Ю. Дубик (м. Львів)
«Монументальні пам’ятки Дублян».
Засідання секцій завершувалися дискусі-
ями, у яких науковці обговорювали доповіді,
обмінювалися думками стосовно різноманіт-
них концепцій і накреслювали плани майбут-
ніх досліджень.
Виїзне засідання відбувалося у с. Урич Ско-
лівського р-ну на Львівщині. Були представле-
ні три доповіді та відбулися дві екскурсії. До-
повідь «Ландшафтно-просторовий уклад та ар-
хітектура с. Урич» зробив Л. Пархуць (м. Львів).
Р. Гуцуляк (м. Київ) доповів про «Концептуаль-
ні підходи щодо реставрації та збереження на-
скельного міста-фортеці Тустань». Директор
Державного історико-культурного заповідни-
ка «Тустань» В. Рожко виголосив доповідь «Три
роки діяльності заповідника Тустань: комп-
лексний підхід до збереження та розвитку на-
скельного міста-фортеці».
Учасники конференції відвідали місто-фор-
тецю Тустань та Музей історії міста, де ознайо-
милися з історією виникнення і розвитку цієї
фортеці, а також з історією дослідження Туста-
ні під керівництвом Михайла Рожка.
4 грудня 2009 року на 57-му році раптово пі-
шов з життя Володимир Миколайович Зоцен-
ко — науковий співробітник відділу археології
Києва Інституту археології НАН України, кан-
дидат історичних наук, доцент Духовної акаде-
мії УПЦ Київського патріархату, доцент Наці-
онального університету Києво-Могилянська
академія, за загальним визнанням — провід-
ний фахівець та найактивніший дослідник
зв’язків Київської Русі з країнами Північної
Європи, автор більше 150-ти наукових праць,
зокрема розділів «Давньої історії України».
У своєму Життєпису Володимир Зоценко пи-
сав так: «Народився я у місті Ніжині 2 березня 1953
року. Родина з боку батька, Зоценка Миколи Фе-
доровича, походить з с. Вертіївка, що виникло на
землях Ніжинського полку ще на початку XVII ст.
Більшість мешканців села мала козацькі прізвиська,
як то: Кирпоніс, Мушкетик, Мороз, Січкар, Зосима
та інші. При офіційному наданні прізвищ, син козака
Зосими (Zotsyma — реєстр був складений польскою
мовою) отримав прізвище Зоценко, з наголосом на
першому складі…». Родина матері, Лідії Карлівни
(до заміжжя Рей), походить з міста Молочанськ
(кол. Гальбштадт) Запорізької обл.
ПАМ’ЯТІ
ВОЛОДИМИРА МИКОЛАЙОВИЧА ЗОЦЕНКА
Після народження сина Володимира Зо-
ценка Миколу Федоровича — випускника Ні-
жинського педінституту за спеціальністю укра-
їнська філологія — було направлено на офі-
церську службу у складі військ спеціального
призначення СРСР. Уже в зрілому віці Володи-
мир, не без співчуття до батька, якого примуси-
ли змінити життєвий шлях, пригадував незави-
дну його долю. Сам же Володимир, скільки себе
пам’ятав, виявляв глибинний інтерес до україн-
ської історії та літератури і не бачив себе інакше
як археологом. Уже школярем у Східній Німеч-
чині, куди перевели батька, він захоп люється
історичною та археологічною літературою, зна-
йомиться з багатотомною «Історією України-
Руси» М. Грушевського. У 1970 р. Володимир
вступає на історичний факультет Ніжинського
педінституту. Дитяче захоплення поступово пе-
реросло в серйозне зацікавлення, він прагне яко-
мога ближче познайомитися з археологічними
дослідженнями. У 1970 р. студент Зоценко під
керівництвом В.К. Гончарова бере участь у роз-
копках Старокиївської частини Києва, а з 1971
по 1973 рр. працює землекопом та лаборантом
у складі Подільського загону Київської експе-
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-69792 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0235-3490 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-11-28T21:32:12Z |
| publishDate | 2010 |
| publisher | Інститут археології НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | 2014-10-21T13:59:52Z 2014-10-21T13:59:52Z 2010 На пошану Михайла Рожка // Археологія. — 2010. — № 2. — С. 124-128. — укр. 0235-3490 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/69792 Під таким девізом 4—5 червня 2009 р. відбулася Міжнародна наукова конференція, яку організував Державний історико-культурний заповідник «Тустань». У роботі конференції взяли участь історики, археологи, етнологи, архітектори, природознавці та інші спеціалісти. uk Інститут археології НАН України Археологія Хроніка На пошану Михайла Рожка Article published earlier |
| spellingShingle | На пошану Михайла Рожка Хроніка |
| title | На пошану Михайла Рожка |
| title_full | На пошану Михайла Рожка |
| title_fullStr | На пошану Михайла Рожка |
| title_full_unstemmed | На пошану Михайла Рожка |
| title_short | На пошану Михайла Рожка |
| title_sort | на пошану михайла рожка |
| topic | Хроніка |
| topic_facet | Хроніка |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/69792 |