Архівні документи про повернення церковних цінностей музейного значення у 1923 р.
Стаття вводить у науковий обіг унікальні архівні матеріали, що відбивають зусилля Всеукраїнської академії наук у 1923 р., спрямовані на повернення речей музейного значення з числа вилучених у 1922 р. із церковних та монастирських ризниць України Комісією по допомозі голодуючим унаслідок неврожаю 192...
Saved in:
| Published in: | Археологія |
|---|---|
| Date: | 2008 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут археології НАН України
2008
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/69844 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Архівні документи про повернення церковних цінностей музейного значення у 1923 р. / Г.О. Станиціна // Археологія. — 2008. — № 1. — С. 60-70. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859778132825866240 |
|---|---|
| author | Станиціна, Г.О. |
| author_facet | Станиціна, Г.О. |
| citation_txt | Архівні документи про повернення церковних цінностей музейного значення у 1923 р. / Г.О. Станиціна // Археологія. — 2008. — № 1. — С. 60-70. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Археологія |
| description | Стаття вводить у науковий обіг унікальні архівні матеріали, що відбивають зусилля Всеукраїнської академії наук у 1923 р., спрямовані на повернення речей музейного значення з числа вилучених у 1922 р. із церковних та монастирських ризниць України Комісією по допомозі голодуючим унаслідок неврожаю 1921 р. У наведених документах збережено орфографію та стиль того часу.
Изъятые в 1922 г. церковные ценности были вывезены Комиссией для помощи голодающим в Москву. В августе—сентябре 1922 г. украинская Музейная комиссия в составе Д.М. Щербаковского, А.Ф. Середы и О.Ф. Степановой отобрала из этих вещей часть предметов музейного значения, и они были перевезены в Киев. Множество остальных ценностей из Украины разбирали сотрудники Московского Государственного Хранилища с января 1923 г. Д.М. Щербаковский и А.Ф. Середа смогли прибыть в Москву для дальнейшей экспертизы вывезенных ценностей только в мае 1923 г. Комиссия при вскрытии ящиков в Первом Государственном музее в Киеве обнаружила, что работники Гохрана сдавали в лом уже выделенные в качестве музейных экспонатов предметы. Об этом были составлены соответствующие акты, хранящиеся в Научном архиве Института археологии НАН Украины. Всего было возвращено более 3 тыс. предметов, которые предстояло изучить, описать, сфотографировать, а некоторые и починить, и в дальнейшем распределить по музеям Украины.
Church treasures seized in 1922 were removed by Committee for the help to the starving in Moscow. In August—September 1922 Ukrainian Museum Committee consisting of D.M. Shcherbakivskyj, A.F. Sereda and O.F. Stepanova selected of this collection items that were of museum importance and returned them to Kyiv. Great amount of other treasures from Ukraine were processed by offi cers of the Moscow State Depository since January 1923. D.M. Shcherbakivskyj and A.F. Sereda were able to come to Moscow for further examination of seized items only in May 1923. Having opened boxes at The First State Museum in Kyiv the Committee revealed that offi cers of the State Depository scrapped the items which had already been selected as museum pieces. The fact was documented in corresponding statements which are kept in the Scientifi c Archive of the Institute of Archaeology of National Academy of Sciences of Ukraine. In total, more than three thousand items were returned. They were to be studied, described, photographed, and some of them to be repaired, and henceforth allotted to museums of Ukraine.
|
| first_indexed | 2025-12-02T09:19:25Z |
| format | Article |
| fulltext |
ISSN 0235-3490. Археологія, 2008, № 1 60
Публікації
архівних матеріалів
Спільними зусиллями Всеукраїнської академії
наук (ВУАН) та Головполітосвіти у вересні
1922 р. в Україну було повернуто першу партію
церковних цінностей музейного значення з чис-
ла вилучених із церков та монастирів України
навесні 1922 р. Комісією по допомозі голоду-
ючим *. Безпосередньо це завдання виконува-
ли: дійсний член Археологічного комітету при
ВУАН, хранитель Першого Державного музею
Данило Михайлович Щербаківський, пред-
ставник ВУАН, хранитель Третього Державно-
го музею Антін Хомич Середа та представник
музейно-виставкової секції Головполітосвіти із
Харкова Ольга Феофілівна Степанова.
За місяць напруженої праці вони відібрали
понад 3 тис. експонатів, які було перевезено до
Києва й передано на зберігання до Першого Дер-
жавного музею. Проте в Гохрані (Державному
сховищі) ще залишалися речі, вилучені в про-
вінціях України, серед яких також були висо-
кохудожні історичні предмети. На вимогу Ук-
раїнського представництва в РРФСР розбір
цінностей, вилучених із церков України, було
припинено до приїзду представників України
(Ф. 9, № 170, арк. 312, 373).
Уже 9 січня 1923 р. у Київ надійшла телегра-
ма з Москви з поміткою «Срочная», адресована
Д.М. Щербаківському:
«Не позднее 11 января будет происходить
Гохране разбор церковных ценностей том чис-
ле привезенных харьковского округа и всего Ле-
вобережья тчк Нахожу Ваше присутствие не-
обходимым 9/1/23 № 4483 Полоз» (Ф. 9, № 170
арк. 210).
У відповідь Данило Михайлович написав
листа, чернетка якого зберігається в його осо-
бовому фонді в Науковому архіві Інституту ар-
хеології НАН України:
«11/І.23 р. _ Полозу _ Москва_ Високоповаж-
ний товаришу. Щиро дякую за честь зроблену
мені Вами пропозицією закінчити отбор музейних
річей з вилучених церковних цінностей, але викона-
ти цього не в силі. Грошей на це начальство моє
не дає, зараз і у нас в Київі і в Харкові і взагалі в
Україні музейна справа і справа охорони пам’яток
старовини й мистецтв перебуває в катастрофіч-
ному стані. Відає нею не Главнаука — як в Росії,
а Політосвіта. Люде, які заправляють справою,
може й дуже добрі комунисти, але на мистецтві
і старовині не розуміються, підход у них не науч-
ний, а виключно політичний і справи руйнуються.
Наприклад, Харківською Главполітосвітою ви-
рішено закрити всі Харьківські музеї, а речі з них
звезти в один будинок, де має бути утворено один
соціальний Музей. Автори проекту ще й самі доб-
ре не знають, що цей соціальний Музей має собою
уявляти, а тим часом ... музеї нищаться — особ-
ливо потерпів прекрасний Музей Слобожанщини,
з якого багато річей вже пропало.
У Київі Комітет охорони пам’ятників ста-
ровини не одержує коштів, кошториси що він
представляє, зовсім викидаються з кошторису
Наробразу і в результаті прекрасні пам’ятники
старого Київа й так попсовані й понищені під
час горожанської війни один за одним гинуть.
Особливо боляче констатувати загибель решт-
ків палацу кн. Володимира Святого, що трапи-
лась декілька місяців тому назад. Якби держа-
ва отпустила хоч мінімальні кошти.
Щоб урятувати справу потрібно грунтов-
ної реформи і коштів, бо без них нічого подіяти
не удасться.
У Київі Комітет охорони пам’ятників ста-
ровини й мистецтв, на відповідальності яко-© Г.О. СТАНИЦІНА, 2008
Г.О. Станиціна
АРХІВНІ ДОКУМЕНТИ
ПРО ПОВЕРНЕННЯ ЦЕРКОВНИХ
ЦІННОСТЕЙ МУЗЕЙНОГО ЗНАЧЕННЯ В 1923 р.
Стаття вводить у науковий обіг унікальні архівні матеріали, що відбивають зусилля Всеукраїнської академії
наук у 1923 р., спрямовані на повернення речей музейного значення з числа вилучених у 1922 р. із церковних та
монастирських ризниць України Комісією по допомозі голодуючим унаслідок неврожаю 1921 р. У наведених доку-
ментах збережено орфографію та стиль того часу.
* Див.: Станиціна Г.О. Архівні документи про ряту-
вання Всеукраїнською академією наук (ВУАН) му-
зейних цінностей, що вилучали для допомоги голо-
дуючим в 1922 році // Археологія. — 2006. — № 2.
ISSN 0235-3490. Археологія, 2008, № 1 61
го лежить охорона першорядних пам’ятників
світового значення як Софій[ський] Собор,
Лавра, Кири[лівська церква], [Михайлівський]
Золотовер[хий]), в який входять представни-
ки Академії Наук, Ак[адемії] Мистецтв і ці-
лий ряд музейних діячів рахується напівофіцій-
ною інстітуцією при інструкторі по музейним
справам ГубПолітосвіти. Не тільки всі члени
Комітета працюють безплатно, але взагалі
коштів не отпускають на охорону старови-
ни, а кошториси, що їх представляв Комітет
в 1922 р. викидались зовсім з кошторису На-
робразу.
Коли Предст[авництво] має можливість,
то вишліть кошти міні й т. Середі (один чо-
ловік несправиться) аби ми могли зробити от-
борку музейних річей.
З пошаною ...» (Ф. 9, № 168/9-1632).
Отже, через брак коштів члени української
Музейної комісії не змогли вдруге поїхати до
Москви для експертизи вивезених церковних
цінностей. Проте на допомогу прийшли росій-
ські колеги з Главмузею, які, працюючи над
виділенням музейних речей із цінностей, вилу-
чених на території Російської Федерації, допо-
могли врятувати й частину цінностей із Украї-
ни. В Науковому архіві ІА НАН України збері-
гається машинописна копія такого документа:
«Опись историко-художественных предме-
тов в Гохране. Силиным — 26 января 1923 г.
УКРАИНА
Кременчуг
1) Убор на Евангилии — средник, 4 Еван-
гелиста, верхняя часть корешка, 2 задника и
1 застежка — сер. 18 в.
2) Убор на Евангилии — из 5 предметов Гра-
вир работы сер. 18 в. «Южная работа».
3) Крест напрестольный четырех-конеч-
ный с округлыми концами с изобр. Распятия и
Страстей сер. 18 в.
4) Убор на Евангилии из 5 предметов и сред-
ника с оборотной стороны с изобр. Николая
Чудотв. «Вклад Григория Куреня сер. 18 в.»
5) Крест чек. 18 (Горин нет)
6—10) 5 частей от Евангелия 18 в.
11) Оправа Креста, к нему горка и шар сер.
18 в.
12) Потир и поддон сер. 18 в.
Неизвестно откуда
13) Евангелие накрест 7142 г. Оправа 2-я
пол. 19 в.
14) Евангелие накрест 7152 г. Оправа к 19 в.
15) « » 7135 Оправа 1875
16) Чарочка чек. 1774 г.
УКРАИНА
17) Один ящик с серебряной и медной моне-
той (всего 68 штук)
Запакован ящик с 131 Музейными предме-
тами Украины № 4262
вес 4 п. 30 ф. 24 зол.
(подпись)
26 января 1923 г.
С подлинным верно:» (Ф. 9, № 110, арк. 55).
На цьому документі немає жодних підписів,
але розрахунки, зроблені Д.М. Щербаківським
на звороті аркуша, засвідчують, що цю копію
зроблено для нього в 1920-х рр., найімовірні-
ше — 1923 р. Швидше за все, друкарка зробила
кілька помилок, друкуючи цей документ, на-
приклад: рік 7142, очевидно, слід читати як
1742 і т. п., а вираз «(Горин нет)», напевно, оз-
начає «Горки нет».
У липні 1922 р., коли Гохран, не чекаючи
на приїзд українських експертів, почав розби-
рати цінності, вивезені з України, згаданий
Сілін разом із двома іншими представниками
московського Главмузею — Мамуровським і
Чіріковим — також допомогли врятувати час-
тину предметів музейного значення, виділив-
ши 8 ящиків цінних речей із 311, що встигли
переглянути і перепакувати працівники Гохра-
ну за 2 тижні (Ф. 9, № 170, арк. 395).
Коли в травні 1923 р. Д.М. Щербаківський
та А.Х. Середа приїхали до Москви для завер-
шення експертизи вивезених цінностей, вони
одержали з комори Гохрану ящик № 4262, зда-
ний на зберігання Сіліним. Зберігся акт пере-
вірки цього ящика:
«Акт. 25 мая 1923 года мы, нижеподписав-
шиеся, заведующий Операционным Отделом
тов. Комарь, оценщик Производственного От-
дела тов. Панфилов, контролер тов. Вайсберг,
ст. контролер Операционного отдела тов. Айн
и представители Главмузея тов. Силина и Ук-
раины тов. Щербаковский, составили настоя-
щий акт в том, что при выдаче Украинскому
музею было вскрыто место за № 4262, полу-
ченное из кладовой Бронной со счета деталь-
ной сортировки серебра Помгола по ордеру
№ 666 от 28/V-23 г. Упаковки и печати Гохра-
на и Контроля Серебряного отдела № 2 оказа-
лись целыми.
Карточка, находящаяся внутри от 26 ян-
варя 1923 г. подписана весовщиком Беловым и
контролером неразборчиво.
При осмотре содержимого ящика оказа-
лось: количество вещей правильно, но вес ока-
зался 4 п. 23 ф. 63 з. 88 д., а не 4 п. 30 ф. 24 з.;
разницу 6 ф. 56 з. 08 д. необходимо списать»
(Ф. 9, № 170, арк. 209).
На документі наявні підписи всіх зазначе-
них в акті осіб. Друкарка, схоже, зробила дві
помилки: прізвище Сіліна надруковано в жіно-
ISSN 0235-3490. Археологія, 2008, № 1 62
чому роді та неправильно зазначено дату видачі
ордера № 666, можливо, це 23 травня, а не 28,
адже акт складено 25 травня того самого року.
Як випливає із цих двох документів, незва-
жаючи на те, що відсутність фінансування не
дала змоги Д.М. Щербаківському та А.Х. Се-
реді вчасно приїхати до Москви для відбору
церковних цінностей музейного значення, по-
над 4 пуди цих предметів було врятовано від
знищення працівниками Главмузею, які прояви-
ли солідарність з українськими науковцями.
На той час у Києві було ще багато роботи з
церковними цінностями, привезеними з Моск-
ви у вересні 1922 р. У Першому Державному
музеї зберігалося 29 ящиків, вміст яких пот-
рібно було звірити з описами, упорядкувати,
вивчити і розподілити між музеями України.
29 березня 1923 р. відбулося чергове засідання
Археологічного комітету при ВУАН, на якому
О.П. Новицький доповів:
«Секція Мистецтв вже вирішила взяти-
ся за дослідування та розміщення по музе-
ях срібла, що було вивезено до Москви торік,
і для чого, ще 24-го жовтня обібрана була
Комісія під його [Новицького] головуванням
з Д.М. Щербаківського, Ю.Ф. Красицького,
Ф.Л. Ернста та А.Ф. Середи. Крім того, й
Предсовнарком Раковський, у своїм листі до
Предгубвиконкома, від 5-го цього березіля, під-
креслив негайність цієї справи. Але така ро-
бота відбирає дуже багато часу у наукових
діячів, так що не можна таку працю зробити
дурно; крім того, вона потребує чимало кош-
тів і на необхідний ремонт декотрих річей.
Тому він, Новицький, звернувся зпочатку до
Академії Наук, але там зовсім бракує грошей;
тоді він звернувся до Політпросвіту, — там
йому відповіли, що на цей час усі кошториси
уже затверджени й нових асигновок робити не
можна. Але незабаром має приїхати Предглав-
профобр Я.П. Ряппо. Тому він пропонує, чи не
може Археологічний Комітет звернутися до
Предглавпрофобра з відповідним проханням і
подати йому до уваги, що гроши на цю справу
можна дістати від ліквідації книжок, що були
конфісковані в Лаврі. Ухвалено: звернутися до
Главпрофобра Я.П. Ряппо з таким проханням...»
(ВУАК, № 5, арк. 10, 10 зв.).
Текст цього листа було закреслено і чор-
нилом дописано: «Замість викресленого лис-
та, послано інший, що й додається тут окре-
мо». Текст нового листа наведено в протоколі
засідання Археологічного комітету ВУАН від
24 квітня 1923 р., що відбулося за участі чле-
на Наукового комітету А.І. Ряппо. Головував на
засіданні академік Ф.І. Шміт, секретарював —
О.П. Новицький, брали участь академіки
М.Ф. Біляшівський і М.П. Василенко (ВУАК,
№ 5, арк. 11).
У протоколі зазначено:
«Голова Комітету повідомив А.І. Ряппо про
справу з «Музейним Городком» та про справу з
музейними цінностями, що вивезено з Московсь-
кого Госхрана. Разом з цим передано їй записку до
Предглавпрофобра Я.[П.] Ряппо такого змісту:
«В конце июля 1922 года срочной телеграммой
Главполитпросвета Украины был вызван храни-
тель Исторического Отдела Первого Государс-
твенного Музея, Д.М. Щербаковский, в Москву, в
Гохран, для отбора музейных предметов из нахо-
дившихся там ценностей, изъятых из церквей и
молитвенных домов Украины. Этот отбор был
выполнен Д.М. Щербаковским в сотрудничестве
с представителем ВУАН А.Ф. Середою, и пред-
ставителем Музейно-Выставочной Секции Глав-
политпосвета, О.А. Степановой, после чего, со-
гласно предписаниям Полномочного Представи-
теля У.С.С.Р. в Р.С.Ф.С.Р., от 2 сентября 1922 го-
да № 2386, и Главполитпросвета от 9 сентяб-
ря 1922 г. за № 2638, ценности были отвезены
в Киев, в Первый Государственный Музей на
предмет изучения их Всеукраинской Академией
Наук и распределения их между музеями Украи-
ны. Ценности упакованы в 29 ящиках и состоят
приблизительно из 3200 предметов старинных
ювелирных изделий, имеющих выдающийся ис-
торический и художественный интерес. На не-
отложность разбора и научного описания вещей
указал и Предсовнарком тов. Раковский в письме
на имя Киевского Предгубисполкома тов. Яна,
от 5 марта с. г., за № 3107, где он пишет: «На-
поминаю Вам снова относительно ящиков цен-
ностей, возвращенных из Москвы, потому что
они представляют исключительный художест-
венный и исторический интерес». Всеукраинская
Академия Наук, для выполнения этой работы,
организовала, еще 24 октября 1922 г., Комиссию
из пяти специалистов, под председательством
академика А.П. Новицкого. Принимая во внима-
ние, что Комиссия не может за час времени об-
мерить, обследовать и описать более 4—5 ве-
щей, на всю работу потребуется до 800 часов
высококвалифицированного труда. Кроме оп-
латы труда специалистов-искусствоведов, по-
требуется еще оплата мастеров, которые бу-
дут приводить в исправность погнутые и поло-
манные вещи, а также и оплата фотографи-
ческих работ. Необходимо, наконец, отпустить
некоторые средства и на канцелярские, и упа-
ковочные принадлежности. Всеукраинская Ака-
демия Наук, которая сама ограничена в своих
средствах, не имеет возможности отпустить
средства на работу, предложенную Главполит-
ISSN 0235-3490. Археологія, 2008, № 1 63
просветом. Главполитпросвет до сих пор ника-
ких средств на это не отпустил. Археологичес-
кий Комитет ВУАН обращается к Вам с покор-
нейшей просьбою дать распоряжение об отпуске
необходимых средств на эту работу. Весь этот
расход, или по крайней мере, значительная часть
его мог бы быть покрыт из сумм, вырученных
от продажи хотя-бы части грандиозного коли-
чества конфискованных Губликвидкомом в Лавре
неброшюрованных печатных листов и духовных
изданий, которые предположено продать на вес
в качестве макулатуры» (ВУАК, № 5, арк. 11). 24
квітня 1923 р., коли відбулося засідання Архео-
логічного комітету ВУАН, із Канцелярії Неод-
мінного Секретаря ВУАН директору Першого
Державного музею було надіслано листа тако-
го змісту: «Всеукраїнська Академія Наук, пові-
домляючи Вас, що 24 квітня о 6 год. дня роз-
починає свою працю Комісія, організована згід-
но пропозиції ГлавПолітПросвіти Академією
Наук для наукового обслідування старовинного
срібла, що привезено з Московського Гохрана і
переховується в І Державному Музеї, ласкаво
просить вас допомогти Комісії в цій справі.
В склад Комісії входять: акад. О.П. Новиць-
кий (Голова Комісії), хранитель Історичного
відділу І-го Державного Музею Д. Щербаківсь-
кий, Хранитель Художнього відділу І-го Дер-
жавного Музею А. Середа, хранитель Музею
Інституту Пластичних Мистецтв Ф.Л. Ернст
і хранитель Музею Софійського Собору —
Ю.Ф. Красицький.
При роботах Комісії має бути присутнім
представник Державного Контролю, якому своє-
часно послано повідомлення. Неодмінний секре-
тар ВУАН академік А. Кримський, ПомУправ-
Канц. Базилевич» (Ф. 9, № 170, арк. 325).
Цей документ уперше засвідчує, що храни-
тель Третього Державного музею А.Х. Сере-
да став співробітником Першого Державного
музею і завідував художнім відділом. Однак,
очевидно, він обійняв цю посаду ще восени
1922 р., оскільки в чернетці плану роботи, що
зберігається в особовому фонді Д.М. Щер-
баківського, в розділі «Перший Державний Му-
зей» у пункті 1 записано: «Назначити Середу
зав. худож[нім] і худ[ожньо]-пром[исловим]
від[відділами]» (Ф. 9, № 170, арк. 394). Хоча
дату на цьому аркуші не проставлено, встано-
вити її дає змогу розділ під назвою «Перевоз-
ка цінностів», де в одному із пунктів зазначе-
но: «Подяку од Академії: Приходькові, Лінни-
ченкові і Езерскому» (Ф. 9, № 170, арк. 394).
У виписці з протоколу засідання Комітету охо-
рони пам’яток мистецтва та старовини при ек-
скурсійно-виставково-музейній секції Губполі-
тосвіти від 16 вересня 1922 р. є такий запис:
«г) выразить от имени ВУАН благодарность
тт. Приходько, Линниченко, Езерскому за со-
действие, оказанное ими при передаче в Моск-
ве и перевозке в Киев ценностей историко-ху-
дожественного значения» (Ф. ВУАК, № 4, арк.
33 зв.).
Згідно з розпорядженням Академії наук,
24 квітня 1923 р. у Першому Державному музеї
відбулося перше засідання Комісії ВУАН з нау-
кового вивчення цінностей, привезених із Мос-
ковського Гохрану, що засвідчує протокол цьо-
го засідання, яке відбулося під головуванням
академіка О.П. Новицького за участю членів
комісії Д.М. Щербаківського, А.Х. Середи,
Ф.Л. Ернста і представника державного конт-
ролю А.С. Шмелькової (Ф. 9, № 170, арк. 389).
На черзі була перевірка цінностей, запечатаних
печатями Московського Гохрану для подальшо-
го наукового їх вивчення Комісією ВУАН. Цю
відповідальну місію і розпочала Комісія після
засідання, що засвідчує такий документ:
«Акт № 1. 1923 року квітня 24 дня складено
цей акт в тім, що Комісією ВУАН по научному
обслідуванню музейних цінностей, привезених з
Московського Гохрана, в складі: академіка (Голо-
ви комісії) О.П. Новицького, членів — Д.М. Щер-
баківського, А.Ф. Середи, представника Держав-
ного Контролю — А.С. Шмелькової, в присут-
ності директора І Державного Музею академіка
М.Ф. Біляшівського, вскриті ящики з зазначени-
ми цінностями під №№ 1130, 1247 і 1264, запе-
чатані печатками «Московского Государствен-
ного Хранилища». Печаті знайдені в цілості, а
при перевірці ваги чистого металю оказалось: в
ящику під № 1130 1 п. 32 ф. 48 з., замісць вистав-
леної в відомості і вкладній записці 1 п. 32 ф., 72
з. , в ящику під № 1247 — 1 п. 26 ф. 72 з. заміс-
ць 1 п. 26 ф. 24 з. і в ящику під № 1264 — 3 п. 5
ф. 60 з. замісць 3 п. 6 ф. при чім серед знайдених
метальових річей оказалось досить велика кіль-
кість деревляних хрестів в оправі і без оправи, а
також бархатна вишивана мітра з невеликими
метальовими накладками і вишиваний в срібній
оправі аграф» (Ф. 9, № 170, арк. 343).
Цей документ підписано всіма членами ко-
місії. Наступного дня Комісія продовжила свою
роботу.
Згідно з актами перевірки, в багатьох ящи-
ках були розбіжності як між масою, зазначеною
і виявленою, так і кількістю та якістю знайде-
них там предметів. Можна припустити, що за-
паковані ящики відкривали співробітники Го-
храну перед їх опечатуванням або після нього
з повторним накладанням печатей, у результаті
деякі предмети було вилучено або замінено.
Збереглися всі картки, вкладені в ящики перед
ISSN 0235-3490. Археологія, 2008, № 1 64
їх опечатуванням (Ф. 9, № 170, арк. 272—306),
написані співробітниками Гохрану, які за необ-
хідності могли їх замінити. Цікаво, що підписи
працівника Гохрану, який зважував ящики (його
прізвище можна прочитати як М. Стрижов),
відрізняються на тих картках, де все збігалося,
від тих карток, де були певні розбіжності. Мож-
ливо, його підпис хтось підробляв (Картки).
Ще на один документ, що зберігається в осо-
бовому фонді Д.М. Щербаківського, варто звер-
нути увагу. Це зроблена А.Х. Середою копія
«Проэкту использования церковно-антиквар-
ных вещей отобранных в Гохране сотрудниками
Главмузея». У документі зазначено: «1. Все отоб-
ранные вещи музейного или антикварного значе-
ния за печатью Гохрана перевозятся в Кремль в
Центральную Экспертную Комиссию, где произ-
водится их окончательная экспертиза... При экс-
пертизе все вещи должны быть распределены на
две категории:
1) вещи безусловно музейные, в силу своего
художественного, исторического или бытово-
го значения. Таковые вещи поступают в распо-
ряжение Главмузея...
2) Вещи антикварного порядка, которые со-
ставляют главную массу отобранных в Гохране
вещей, и которые возможно будет пустить в
продажу для усиления средств помгола заграницу
в иностранные музеи и частные (иностранные)
коллекции, (эти вещи) используются Цк помгол.
2. Для того, чтобы эта продажа имела ус-
пех в европейском масштабе, вещи антиквар-
ного порядка должны быть подробно описаны,
сфотографированы и оценены, после чего дол-
жен быть отпечатан соответствующий ка-
талог (Аналогичную работу для предстоящей
ликвидации коронных брильянтов уже проде-
лывает минералог проф. Ферзман).
Выполнение этого специального задания
может быть произведено Главмузеем, облада-
ющим налаженным аппаратом и производив-
шим в течение трех лет аналогичные работы.
Вышеуказанные мероприятия являются не-
обходимым условием успеха распродажи всякой
мало-мальски значительной художественной
коллекции на европейском рынке, а организаци-
онные расходы составят лишь незначительные
проценты в этой колоссальной прибыли, кото-
рая получится при продаже старого серебра и
антикварных вещей вместо продажи его в лом.
Зав. Отделом (подпись)
Ученый Секретарь (подпись)
М.П. Верно (подпись)
Печать Всероссийского Центрального Ко-
митета Помощи Голодающим» (Ф. 9, № 170,
арк. 378).
Цей проект стосувався церковних цінностей
РРФСР, але якщо зібрані в Україні речі виво-
зилися до Москви, не виключено, що цей до-
кумент мав вплив і на ставлення до українсь-
ких цінностей. У пунктах цього проекту є дещо
втішне: цінні речі антикварного характеру пе-
редбачалося не здавати в лом, а продавати в за-
рубіжні музеї та приватні колекції, тобто їх не
Дві картки: одна з ящика, де все збігалося, друга — з того, де не збігалася маса вкладених предметів
ISSN 0235-3490. Археологія, 2008, № 1 65
знищували, і вони мали шанс на збереження як
культурне надбання людства і, можливо, на яко-
мусь витку історії повернутися додому. Щодо
допомоги голодуючим, то коштів було зібрано
значно більше, ніж використано з цією метою:
їх могло б вистачити для допомоги голодуючим
і через 10 років. Адже не одержаний через посуху
1921 р. урожай у кількох областях не міг дорів-
нювати за вартістю цінностям, накопиченим про-
тягом століть у церковних та монастирських риз-
ницях. Так, як сповіщала преса в 1922 р., усього в
одному провінційному монастирі було вилучено
цінностей на мільярди рублів:
«Херсон, 12 апреля. (Радио). В Херсоне из
Благовещенского монастыря из’ято ценнос-
тей на 200 миллиардов рублей» (Ф. 9, № 110,
арк. 54). До того ж для боротьби з голодом було
забрано цінні речі не лише з усіх, без винятку,
церков та монастирів в Україні, Росії і Білорусії,
їх забирали навіть із музеїв, різних державних
установ та навчальних закладів. Це засвідчує
документ, що зберігається в особовому фон-
ді Д.М. Щербаківського: «Сдаче подлежат...:
а) дорогие металлические вещи, не имеющие
прямого отношения к обслуживанию произ-
водства, как например, канделябры, подсвечни-
ки, статуэтки и проч., б) дорогие вазы, зерка-
ла, ковры и проч. предметы роскоши домашней
обстановки, в) дорогие картины, не имеющие
музейного значения, г) музейные вещи, имею-
щие большую рыночную ценность, изъятие
которых не причинит серьезного ущерба му-
зейному делу (в особенности это относится к
дубликатам)» (Ф. 9, № 170, арк. 269).
Очевидно, серед населення тоді ходили на-
стільки вперті чутки про те, що зібрані кошти
йдуть не на боротьбу з голодом або не лише на
боротьбу з голодом, що про це писали навіть у
газетах. В одній із заміток газети «Пролетарская
правда» № 82 (195) за 15 квітня 1922 р., що збері-
гається в особовому фонді Д.М. Щербаківсько-
го, зазначено:
«Имевшая место в некоторых городах по-
пытка контрреволюционных элементов и час-
ти высшего духовенства настраивать темные
слои населения противиться сдаче ценностей,
путем распространения лживых слухов о том
что якобы из’ятые ценности пойдут не голода-
ющим, а на уплату долгов, на помощь Красной
Армии и др. — должна быть пресечена в кор-
не, дабы предупредить то, что имело место в
Шуе» (Ф. 9, № 110, арк. 54).
Згідно зі згаданою газетною вирізкою, крім
цінних речей для боротьби з голодом збирали
також продуктові пайки: «Одесса, 12 апреля.
Сбор голодных пайков проводится интенсивно.
Тридцать процентов нетрудового населения
отказываются вносить. Многие неэнергично
взыскивающие пайки Домкомбеды арестова-
ны...» (Ф. 9, № 110, арк. 54).
Писали газети і про закупку зерна, напри-
клад, у згаданій вирізці з газети «Пролетарская
правда» в замітці
«Зерно из за-границы» зазначено: «По име-
ющимся в отделе заграничных заказов сведе-
ниям движение семенного зерна из заграницы
представляется в следующем виде (на 5 апре-
ля): из направленной в порты американской
пшеницы в количестве 8.628.900 пудов прибыло
в порты — 5.887.000, шведского овса — 655.200
пудов. Отправлено в глубь России овса швед-
ского 459 вагонов, овса эстонского 227 вагонов,
ячменя эстонского 388 вагонов.
В Новороссийск прибыл двадцать второго
марта пароход с грузом кукурузы для юго-вос-
тока с количеством три тысячи шестьдесят
пять тонн» (Ф. 9, № 110, арк. 54).
Над перевіркою вмісту ящиків із поверну-
тими з Москви цінностями Комісія ВУАН пра-
цювала з деякими перервами, під час яких,
можливо, вивчала знайдені в них предмети.
Безпосередньо перевірка маси ящиків тривала
5 днів, що засвідчують 5 актів «обслідування
музейних цінностей», що зберігаються у фонді
Д.М. Щербаківського, за 24, 25 і 30 квітня, та
2 і 5 червня 1923 р. (Ф. 9, № 170, арк. 243—
347), оскільки в травні Д.М. Щербаківський та
А.Х. Середа знову були відряджені до Москви.
9 травня 1923 р. Д.М. Щербаківський отри-
мав із Москви телеграму такого змісту: «Экс-
тренно выезжайте разбора церковных цен-
ностей расходы командировке будут оплачены
№ 264 Приходько» (Ф. 9, № 170, арк. 211).
Для експертизи вилучених і вивезених цін-
ностей з Києва знову поїхали Д.М. Щербаківсь-
кий та А.Х. Середа.
У 1922 р. спочатку планувалося поклас-
ти виконання цієї місії на одного Данила Ми-
хайловича Щербаківського, про що йому було
сповіщено ще до остаточного рішення. Серед
епістолярної спадщини Д.М. Щербаківського
виявлено лист із нерозбірливим підписом, оче-
видно, переданий йому зазначеною у листі осо-
бою, такого змісту:
«Шановний Данило Михайловичу! Тов. П’я-
новський бажаний для нас співробітник, я його
перетягую до нас в Київ. Далі, йому доручаю
аби він вияснив справу з речами вивезеними в
Москву і доручаю почати справу перевоза за
ухвалою Вукописа. Ви як єдиний представник,
на якого я рахую, що поїде до Москви під час
перевозки річей, тому й посилаю до Вас т. П’я-
ISSN 0235-3490. Археологія, 2008, № 1 66
новського переговорити з Вами в цій справі.
Щиро вітаю (далі йде нерозбірливий підпис).
P.S. Їхати звичайно доведеться Вам не за-
раз, а після докладу т. П’яновського в Вуко-
писі» (Ф. 9, № 168/10-1682).
Пізніше телеграма від 28 липня 1922 р.,
надіслана до Києва з тодішньої столиці Украї-
ни — Харкова, вимагала:
«Требованию Р.С.Ф.С.Р срочно выслать
представителя отбора церковных ценностей
Украины вновь категорически предлагаем не-
медленно командировать Щербаковского Мос-
кву тчк Расходы поездку будут возмещены
представителем Н.К.П. Москве Годзинским
указанию нашей № 21/98 от 22 июля № 1194 Зам-
наркомпрос Ряпно» (тобто замісник Народного
комісара освіти Ряппо, прізвище якого в телегра-
мі було вказано неправильно (Ф. 9, № 170, арк.
266, 266 зв.). У відповідь на таку телеграму було
надіслано листа, копія якого зберігається в Нау-
ковому архіві. В лівому верхньому куті аркуша
зазначено: «У.С.С.Р. Отдел Народного Образо-
вания при Киевском ГубРК _ Под’отд[ел] Губ-
ПолитПросвет _ 1/УІІІ 1922 г. № 2890.» Далі
йде текст: «ГЛАВПОЛИТПРОСВЕТу. Киевский
ГубПолитПросвет в ответ на Вашу телеграм-
му за № 2199/1164 сообщает, что посылка в
Москву одного Щербаковского признается Губ-
ПолитПросветом недостаточной, т. к. Щерба-
ковский является специалистом по истории ис-
кусства Украины вообще, а не художественной
индустрии в частности. Единственным специ-
алистом в области художественной индустрии
является А.Ф. Середа, какового постановлено
командировать вместе с Щербаковским.
Доводя об этом до сведения ГлавПолит-
Просвета, Киевский ГубПолитПросвет про-
сит санкционировать командирование Середы
в Москву в качестве третьего представителя
Украины в Комиссии по отбору из из’ятых цер-
ковных ценностей предметов, имеющих музей-
ное значение.
ЗавГубПолитПросветом (подписал) Я. Во-
лынский
ЗавЭксВыстМузСекцией (подп[ипсал]) А. Вин-
ницкий
за Секретаря (подпись)
Археологический Комитет Всеукраинской
Академии Наук постановил присоединится к
ходатайству ГубПолитПросвета о команди-
ровании, вместе с Д.М. Щербаковским, еще и
А.Ф. Середы.
Председатель Археологического Комитета
ВУАН
Академик (подписал) Шмит.
Киев, августа 1-го дня 1922 года» (ВУАК
№ 13, арк. 39).
Дійсно, Данило Михайлович Щербаківський
в університеті спеціалізувався з історії та етно-
графії, а Антін Хомич Середа мав вищу спеціаль-
ну художню освіту, закінчивши Строганівське
училище за спеціальністю «Мистецтво» (Ф. 9,
№ 210, арк. 28). Отже, українська Музейна ко-
місія, відряджена для експертизи церковних ці-
ностей у Гохрані в 1922 р., виїхала до Москви в
складі трьох працівників: представників ВУАН
Данила Михайловича Щербаківського, Анто-
на Хомича Середи та представника музейно-
виставкової секції Головполітосвіти із Харкова
Ольги Феофілівни Степанової.
У процесі підготовки до поїздки в травні 1923 р.
було складено приблизний кошторис витрат:
«Счет на расходы по командировке храните-
лей Государственных музеев г. Киева Д.М. Щер-
баковского и А.Ф. Середы из Киева в Москву и
обратно для экспертизы по отбору музейных
вещей из церковных ценностей Гохрана и при-
возке их в Киев.
1. 2 билета ІІІ класса Киев—Москва — 700 р.
2. 2 билета [ІІІ класса] Москва—Киев — 800 р.
(цена повышена на билеты после 15 мая)
3. Два извозчика в Киеве на вокзал — 30
4. Извозчик с вокзала в Москве в Полпредс-
тво — 100
5. Трамвай в Москве — 108
6. Извозчик в Москве — 120
7. Номер в Москве 11 суток — 1100
8. Командировочные Д.М. Щербаковскому
за 13 суток по 112 р в сутки — 1456
9. Командировочные А.Середе за то же ко-
личество суток — 1456
10. Извозчик в Киеве с вокзала по 20 руб. — 40
11. Машинистке за перепечатку описей му-
зейных вещей — 600
Всего 6.510 (Ф. 9, № 170, арк. 222).
Про те, що це був попередній кошторис, за-
свідчує те, що насправді відрядження було трохи
тривалішим, ніж передбачалося, ціни на квитки
також зазначено приблизно, та й витрат було біль-
ше. Передбачалася й охорона музейних цінност-
ей у дорозі, цього разу четверо охоронців мали
приїхати з Києва і супроводжувати музейний
вантаж. В особовому фонді Д.М. Щербаківського
зберігається «Примерная смета на перевозку му-
зейных вещей из Москвы в Киев», написана тим
само почерком (автограф А.Х. Середи) і на тако-
му ж папері, що і попередній документ:
«1. — Шестиместное купе из расчета 400
руб. билет Москва—Киев 2.400 руб.
2. — Билеты Киев—Москва для 4-х человек
по 400 р. бил. 1.600 руб.
3. — Перевозка вещей на вокзал в Москве и с
вокзала в Киеве 200 руб.
ISSN 0235-3490. Археологія, 2008, № 1 67
4. — Суточные 4-м челов. стражи на 4 су-
ток 1.600
Всего: 5.800 рублей» (Ф. 9, № 170, арк. 220 —
автограф; арк. 221 — машинопис).
У процесі підготовки до поїздки в Москву
Д.М. Щербаківський був забезпечений необ-
хідними документами для виконання покладе-
ного на нього завдання.
11 травня 1923 р. Київський губернський
відділ Народної освіти видав йому посвід-
чення за № 7879 такого змісту: «Удостовере-
ние. Дано сие Киевск[им] Губполитпросветом
в том, что предъявитель сего Проф[ессор]
Д.М. Щербаковский срочно командируется в
Москву по экстренному вызову полномочного
представительства УССР при Совнаркоме и
ВЦИКе РСФСР для отбора художественных
церковных ценностей в Госхране и перевозки их
в Киев. Просьба ко всем учреждениям и лицам
оказывать Проф[ессору] Щербаковскому со-
действие при выполнении возложенного на него
поручения». Посвідчення підписали «Завгубпо-
литпросветом» (підпис не розбірливий), «Інспек-
тор по Ескурсійно-Виставочно-Музейній Сек-
ції» (А. Винницький) та секретар (підпис не роз-
бірливий); є печатка (Ф. 9, № 62, арк. 5).
11 травня 1923 р., за № 45/3270 Д.М. Щер-
баківському було видано «Відкритий Лист» з
текстом українською та російською мовами та-
кого змісту:
«Видано Всеукраїнською Академією в тім, що
пред’явник цього науковий співробітник ВУАН
проф. Щербаківський Д.М. спішно командируєть-
ся до Москви по негайному виклику повноважного
представництва У.С.Р.Р. при Раднаркомі УСРР і
В.Ц.В.К. С.С.С.Р. для одбору художніх церковних
цінностей в Госхрані і перевозки їх до Києва.
Всеукраїнська Академія Наук просить всі Ра-
дянські Установи, представників Робітничо-Се-
лянського Уряду і всіх, до кого звертатиметься
проф. Щербаківський при виконанні покладено-
го на нього Академією доручення, виявляти йому
всемірну допомогу».
Підписав документ Неодмінний секретар
ВУАН академік А. Кримський та «УправКанц.»
[управляючий Канцелярією] (підпис не розбір-
ливий) (Ф. 9, № 62, арк. 133). Назву Московсь-
кого державного сховища в українських доку-
ментах зазначено не завжди однаково: часом
«Гохран», а іноді «Госхран».
У Москві Д.М. Щербаківський одержав ще
одне «Посвідчення» від 14 травня 1923 р. за
№ 584, підписане А. Приходьком. Написане
воно було на бланку Повноважного Представ-
ництва Української Соціалістичної Радянської
Республіки в РРФСР:
«Удостоверение Предъявитель сего тов.
Щербаковский, Представитель Наркомпро-
са УССР командируется Полномочным Пред-
ставительством УССР в РСФСР в Гохран, для
принятия участия в разборке церковных цен-
ностей, вывезенных из Украины, что подписью
и приложением печати удостоверяется» (Ф. 9,
№ 170. арк. 212).
Забезпечені всіма необхідними документами
та приладдям для праці Д.М. Щербаківський та
А.Х. Середа розпочали роботу. Очевидно,
Д.М. Щербаківський переглядав якісь докумен-
ти з записами працівників Гохрану, оскільки в
його фонді зберігся аркуш із нотатками у вигляді
таблиці під назвою: «По справкам Гохрана на
20 февр.», в якій по вертикалі записано: «Кременч.
губ., Киев. губ., Харьков», а по горизонталі: «Золо-
то, Серебро, медь». Згідно з цією заміткою, з Ки-
ївської губернії було вивезено 335 пудів, 7 фун-
тів срібла і 8 пудів, 2 фунти міді (Ф. 9, № 170,
арк. 223). Це не враховуючи Києва, з якого, крім
срібла та міді, було вивезено багато золота, кош-
товного каміння й перлів. У 1922 р. було поверну-
то 27 ящиків срібних та 2 ящики золотих виробів,
прикрашених коштовним камінням та перлами.
Унизу згаданого вище аркуша після слів:
«По свед[ениям] с мест» записано:
«3 п. 2 ф. 48 з. зол[ота]. 3. 105 п. 31 ф. 54 з.
серебр[а]. 15 ф. 40 з. меди. 852 шт, 1469 кар. 15
зол брил[лиантов]; 1017 кар 1нитка(?); 14 ф.
52 зол жемч[уга]; 2029 шт. 1 ф. 39 з. 108 кар кам-
ней 125 р. зол[отом], 8715 р. серебр[ом] монет»
(Ф. 9, № 170, арк. 223).
Ці записи зроблено нашвидкуруч, з великою
кількістю скорочень і не завжди розбірливими
буквами. Одне слово «нитка» залишилося під
сумнівом, можливо, там написано інше слово з
подібною кількістю букв.
Після завершення робіт із відбору музейних
предметів із церковних цінностей, вивезених з
України, Повноважне Представництво України
видало такий документ:
«В Валютное Управление Наркомфина. Пол-
номочное Представительство УССР в РСФСР
просит Вашего распоряжения Гохрану о выдаче
Уполномоченному Всеукр. Академии Наук проф.
Д.М. Щербаковскому трех ящиков музейных пред-
метов, выделенных из числа ценностей, изъятых
из церквей и молитвенных домов Украины.
Номера ящиков 4236, 4262 и 14987. При сем
прилагается копия Мандата проф. Д.М. Щер-
баковского, отношение Отдела по Делам Музе-
ев Главнауки НКП за №2350 и описи музейных
предметов. Полпред УССР, Секретарь» (№ 170,
арк. 224).
ISSN 0235-3490. Археологія, 2008, № 1 68
У Науковому архіві зберігаються чернет-
ки цього документа, очевидно, написані ще до
того, як було запаковано четвертий ящик (Ф. 9,
№ 170, арк. 224, 235).
В особовому фонді Д.М. Щербаківського
знайдено оригінал одного з актів передачі йому
церковних цінностей із Гохрану. Цей доку-
мент складається з чотирьох аркушів, проши-
тих нитками і скріплених сургучною печаттю
«Московского Государственного Хранилища».
На трьох останніх аркушах перелічено предме-
ти, видані за цим актом, а перший аркуш має
такий текст:
«Акт № 120. 26 мая 1923 года на основа-
нии отнош. ВалютУпр. и по распоряжению за
№ 111/744 зам. нач. Валют. Упр. т. Шлейфер
Государственным Хранилищем ценностей ви-
дано Уполномоченному Всеукраинской Акаде-
мии Наук проф. Д.М. Щербаковскому по дове-
ренности за № 45/13270 с прил. факсим. от 26/
V23 г. два места за №№ 14987, 4262 с музей-
ными вещами Общим весом 4 п. 30 ф. 27 з. 88 д.
240 шт., согласно прилагаемых вед[омостей]
на 3-х лист.» (Ф. 9, № 170, арк. 204) (Акт).
Для перевезення відібраних українськими
експертами церковних цінностей із Москви до
Києва потрібен був транспорт, і знову допоміг
А. Приходько. В Науковому архіві зберігається
машинописна копія виданого ним документа:
«Уполномоченному Киево-Воронежской же-
лезной дороги тов. Кравецу. _ Полномочному
Представительству УССР в РСФСР необходимо
срочно перевести в г. Киев четыре места общим
весом около 12 пудов ценного груза музейных ве-
щей художественно-исторического характера.
Так как указанные вещи вследствие своей
хрупкости сданы в багаж быть не могут, Полно-
мочное Представительство УССР в РСФСР на-
стоящим просит Вашего любезного содействия
в деле скорейшей доставки упомянутых вещей в
гор. Киев.
Все расходы по перевозке указанного груза
в сопровождении двух хранителей музея пред-
ставителей Всеукраинской Академии наук
т.т. Д.М. Щербаковского и А.Ф. Середы Пол-
предство берет на себя.
Вопросы техники перевозки груза Полпред-
ство поручает выяснить предъявителю сего
тов. П.М. Журавленко. Полномочный Предста-
витель УССР в РСФСР (Приходько), Секре-
тарь» (Ф. 9, № 170, арк. 225).
Формат копії засвідчує, що оригінал було
надруковано на типографському бланку Пов-
новажного Представництва.
Зберігся і залізничний документ, за яким пе-
ревозили ящики з цінностями: «Накладная на
груз № 563749 Московско-Киево-Воронежской
железной дороги». У графі «Наименование гру-
за» записано: «Музейная Коллекция», відправ-
ник вантажу: «Украинская Академия Наук»,
одержувач: «она ж» (Ф. 9, № 211, арк. 1).
Після повернення до Києва Д.М. Щербаківсь-
кий письмово сповістив А. Приходька про ус-
пішну доставку музейних речей. У Науковому
архіві зберігається чернетка цього документа:
«До Повноважного Представництва УССР
в РСФСР _ Хранителя Першого Державного
Музею Данила Щербаківського _ повідомлен-
ня. _ Маю честь повідомити Представниц-
тво, що музейні речі, одібрані мною згідно Ва-
шого наказу в Гохрані з цінностів, вилучених з
церков і молитовних домів України, привезені
до Київа в цілості і здані в Перший Держав-
ний Музей для наукового обслідування їх Ко-
місією Академії Наук.
З виданого Представництвом авансу в роз-
мірі 10.000 карб. витрачено 8.528 к. 37 коп. згід-
но прилагаємого відчиту. Аванс, виданий Київсь-
ким Наробразом в розмірі 2.000 карб. поверне-
но. Лишок в кількості 1.471 р. 63 коп. получився
тому, що не було витрат на охорону річей.
Цей лишок дуже бажано було б повернути
на фотографування, монтировку і інші видат-
Акт передачі Гохраном українській Музейній комісії
двох ящиків із церковними цінностями
ISSN 0235-3490. Археологія, 2008, № 1 69
ки Комісії Академії Наук, яка вже приступи-
ла до обслідування привезеної колекції. Прошу
ласкаво Представництво підтримати перед
Наркомпросом України це прохання Комісії.
При цьому прикладено
1) копія одчета; 2) заява Комісії ВУАН по
обслідуванню» (Ф. 9, № 170, арк. 227).
Як випливає з цього повідомлення, на від-
міну від першого разу, коли музейні речі пере-
возили під озброєною охороною, цього разу їх
супроводжували і оберігали лише Д.М. Щер-
баківський та А.Х. Середа. Очевидно, передба-
чувані озброєні охоронці чомусь не приїхали, і
двом вченим довелося везти цінний вантаж без
охорони.
Із чернетки фінансового звіту «Обрахунку
витрат по командировці Щербаківського і Се-
реди...» випливає, що вчені перебували в Мос-
кві з 14-го по 26 травня, а дорога між Києвом і
Москвою займала близько двох днів:
«Два візники (Щерб[аківському] і Середі) у
Київі до вокзал. — 30.
Два білети (Щерб[аківському] і Середі)
Київ-Москва — 687.25
Візник у Москві з Брянськ. вокзалу в Пол-
предство на Покровку — 100. —
Трамваї у Москві з 14 по 26 травня — 243. —
Візник у Москві — 120. —
Номер у Полпредстві — 1.245. —
Суточні Щербаківському за 17 суток по 114 р.
83 к в сутки — 1952.11
Суточні Середі за 17 суток по 114 р. 83 к
в сутки — 1952.11
Машиністці за переписку описів — 600. —
Два білети Москва—Київ — 692. —
Багаж у Москві — 711.90
Доставка на вокзал і погрузка річей — 130.
Вигрузка річей у Київі на вокзалі — 20. —
Перевозка річей у Київі з вокзалу в Музей — 25.
Вигрузка річей у Музей — 10.
Візник у Київі А. Середі — 10.
8.528 р. 37 к.
Залишається 1.471 р. 63 к.» (Ф. 9, № 170,
арк. 228).
Збереглась і розписка згадуваної у фінансо-
вому звіті друкарки, яка засвідчує, що описи
відібраних церковних речей музейного харак-
теру було надруковано в чотирьох екземплярах
(Ф. 9, № 170, арк. 213.)
На цьому епопея з поверненням найвидат-
ніших церковних цінностей в Україну добігла
кінця. Однак їм потрібно було дати лад, а для
цього необхідні були кошти, яких Академії наук
завжди бракувало. У фонді ВУАК Наукового
архіву ІА НАН України зберігається машино-
писна копія листа, відправленого Затонському
та Полозу. На місці кутового штампа надруко-
вано: «Всеукраїнська Академія Наук. Комісія
по дослідженню музейних річей, вилучених із
церков і молітових домів України._ «.... 1923
року». Число, місяць та номер листа не зазна-
чено. Лист має такий текст:
«Наркому по просвещению тов. Затонско-
му, копии тов. Полозу.
На днях специально командированные Губ-
политпросветом хранители 1-го государст-
венного Музея, Д.М. Щербаковский и А.Ф. Се-
реда привезли из Москвы последнюю партию
музейных предметов, и этим закончилась опе-
рация по отбору в Московском Госхране музей-
ных предметов из числа ценностей, из”ятых
из церквей и молитвенных домов Украины.
Академия Наук, согласно предложению
Главполитпросвета, еще 24 октября минув-
шего года организовала специальную комиссию
для научного обследования этих предметов,
которая и приступила уже к работе, как уже
сообщалось раньше, в заявлении Археологичес-
кого Комитета Академии Наук, поданному в
апреле месяце к т. Ряппо; для выполнения этой
работы необходимы средства как на фотогра-
фирование наиболее выдающихся предметов
этой коллекции и на ремонтирование попор-
ченных из них, так и на оплату труда членов
Комиссии и на канцелярские и другие расходы.
В виду этого, Комиссия просит: 1) разреше-
ния употребить на закупку фотографических
материалов для производства вышеуказан-
ных снимков остаток, в размере 1471 р. 63 к.,
от аванса, выданного Д.М. Щербаковскому и
А.Ф. Середе, и 2) ассигновать хотя-бы по час-
тям, специальные суммы, на производство ра-
бот Комиссии, согласно упомянутому заявле-
нию Археологического Комитета. Голова Ко-
миссии, Секретарь». Підписи на копії відсутні
(ВУАК № 14, арк. 16).
Перевірка та вивчення повернутих цін-
ностей тривала. Якщо спочатку, відкриваючи
ящики, перевіряли лише масу їх вмісту, потім
почали звіряти вміст з описами. Збереглася
чернетка одного з актів (автограф Д.М. Щер-
баківського):
«Акт. 1923 року, серпня 16-го дня. Складе-
ний цей акт Комісією В.У.А.Н. по обслідуван-
ню церковних цінностей, вилучених з церков
України в тому, що при провірці змісту ящика
№ ... згідно опису Московського Главмузея ви-
явилось, що речі по опису від 3 липня 1922 р.
знайдено повністю і речі від 4-го липня знай-
дено крім № 10; речі які по опису від 5-го липня
під №№ 1 і 4 здані Моск[овським] Госхраном в
лом. Крім того №2, згідно помітці опису має
ISSN 0235-3490. Археологія, 2008, № 1 70
знаходитись в ящику № 1019, а № 3 здано в лом
крім двох портретів мініатюр, які мають зна-
ходитись в ящику № 2.
Решта річей з № 5 по № 20 включно по опису
від 5-го липня знайдені повністю» (Ф. 9, № 170,
арк. 356).
Ці речі було виділено як предмети музейно-
го значення експертами з російського Главму-
зею до того, як до Москви прибула українська
Музейна комісія, оскільки працівники Гохрану
вже тоді розпочали розбір та реалізацію вилу-
чених цінностей.
Завершити історію про повернення церков-
них цінностей може фрагмент «Справоздання
з діяльності Першого Державного Музею за
1923 рік (місяці січень—вересень)» в якому за-
значено: «Що до поповнення музею, то воно
йшло по всім відділам. ... В травні місяці за-
відуючі Історико-побутовим і Етнографічним
відділами (Д.М. Щербаківський) і Художнім і
Художньо-промисловим (А.Ф. Середа) були ко-
мандировні до Москви для закінчення отбору в
Московськім Гохрані цінностів, яких вилучено
з церквів і молитовних домів України. Як на-
слідок цієї роботи привезено було до Музею,
рахуючи з привезеними раніш, 34 ящики музей-
них річей в кількості більш як 3000 №№» (Ф. 9,
№ 210, арк. 30).
Цей документ підписано директором музею
М.Ф. Біляшівським. Кількість ящиків тут, оче-
видно, вказано помилково, оскільки у вересні
1922 р. було привезено всього 29 ящиків, а в
травні 1923 р. — 4 ящики з церковними цін-
ностями музейного значення з числа вилуче-
них Комісією «Помгол».
Отже, частину найвидатніших церковних
цінностей було повернуто в Україну, і вони зай-
няли своє місце в музеях.
НА ІА НАН України (ф. 9, № 62, 110, 168/9, 168/10, 170, 210, 211; ф. ВУАК, № 4, № 5, 13, 14).
Одержано 16.02.2006
Г.А. Станыцина
АРХИВНЫЕ ДОКУМЕНТЫ О ВОЗВРАЩЕНИИ
ЦЕРКОВНЫХ ЦЕННОСТЕЙ МУЗЕЙНОГО ЗНАЧЕНИЯ В 1923 г.
Изъятые в 1922 г. церковные ценности были вывезены Комиссией для помощи голодающим в Москву. В августе—сен-
тябре 1922 г. украинская Музейная комиссия в составе Д.М. Щербаковского, А.Ф. Середы и О.Ф. Степановой отобрала
из этих вещей часть предметов музейного значения, и они были перевезены в Киев. Множество остальных ценностей
из Украины разбирали сотрудники Московского Государственного Хранилища с января 1923 г. Д.М. Щербаковский
и А.Ф. Середа смогли прибыть в Москву для дальнейшей экспертизы вывезенных ценностей только в мае 1923 г. Ко-
миссия при вскрытии ящиков в Первом Государственном музее в Киеве обнаружила, что работники Гохрана сдавали
в лом уже выделенные в качестве музейных экспонатов предметы. Об этом были составлены соответствующие акты,
хранящиеся в Научном архиве Института археологии НАН Украины. Всего было возвращено более 3 тыс. предметов,
которые предстояло изучить, описать, сфотографировать, а некоторые и починить, и в дальнейшем распределить по
музеям Украины.
H.A. Stanitsyna
ARCHIVAL DOCUMENTS CONCERNING THE RESTITUTION
OF CHURCH TREASURES THAT ARE OF MUSEUM IMPORTANCE IN 1923
Church treasures seized in 1922 were removed by Committee for the help to the starving in Moscow. In August—September
1922 Ukrainian Museum Committee consisting of D.M. Shcherbakivskyj, A.F. Sereda and O.F. Stepanova selected of this
collection items that were of museum importance and returned them to Kyiv. Great amount of other treasures from Ukraine were
processed by offi cers of the Moscow State Depository since January 1923. D.M. Shcherbakivskyj and A.F. Sereda were able to
come to Moscow for further examination of seized items only in May 1923. Having opened boxes at The First State Museum
in Kyiv the Committee revealed that offi cers of the State Depository scrapped the items which had already been selected as
museum pieces. The fact was documented in corresponding statements which are kept in the Scientifi c Archive of the Institute of
Archaeology of National Academy of Sciences of Ukraine. In total, more than three thousand items were returned. They were to
be studied, described, photographed, and some of them to be repaired, and henceforth allotted to museums of Ukraine.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-69844 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0235-3490 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-02T09:19:25Z |
| publishDate | 2008 |
| publisher | Інститут археології НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Станиціна, Г.О. 2014-10-23T13:55:35Z 2014-10-23T13:55:35Z 2008 Архівні документи про повернення церковних цінностей музейного значення у 1923 р. / Г.О. Станиціна // Археологія. — 2008. — № 1. — С. 60-70. — укр. 0235-3490 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/69844 Стаття вводить у науковий обіг унікальні архівні матеріали, що відбивають зусилля Всеукраїнської академії наук у 1923 р., спрямовані на повернення речей музейного значення з числа вилучених у 1922 р. із церковних та монастирських ризниць України Комісією по допомозі голодуючим унаслідок неврожаю 1921 р. У наведених документах збережено орфографію та стиль того часу. Изъятые в 1922 г. церковные ценности были вывезены Комиссией для помощи голодающим в Москву. В августе—сентябре 1922 г. украинская Музейная комиссия в составе Д.М. Щербаковского, А.Ф. Середы и О.Ф. Степановой отобрала из этих вещей часть предметов музейного значения, и они были перевезены в Киев. Множество остальных ценностей из Украины разбирали сотрудники Московского Государственного Хранилища с января 1923 г. Д.М. Щербаковский и А.Ф. Середа смогли прибыть в Москву для дальнейшей экспертизы вывезенных ценностей только в мае 1923 г. Комиссия при вскрытии ящиков в Первом Государственном музее в Киеве обнаружила, что работники Гохрана сдавали в лом уже выделенные в качестве музейных экспонатов предметы. Об этом были составлены соответствующие акты, хранящиеся в Научном архиве Института археологии НАН Украины. Всего было возвращено более 3 тыс. предметов, которые предстояло изучить, описать, сфотографировать, а некоторые и починить, и в дальнейшем распределить по музеям Украины. Church treasures seized in 1922 were removed by Committee for the help to the starving in Moscow. In August—September 1922 Ukrainian Museum Committee consisting of D.M. Shcherbakivskyj, A.F. Sereda and O.F. Stepanova selected of this collection items that were of museum importance and returned them to Kyiv. Great amount of other treasures from Ukraine were processed by offi cers of the Moscow State Depository since January 1923. D.M. Shcherbakivskyj and A.F. Sereda were able to come to Moscow for further examination of seized items only in May 1923. Having opened boxes at The First State Museum in Kyiv the Committee revealed that offi cers of the State Depository scrapped the items which had already been selected as museum pieces. The fact was documented in corresponding statements which are kept in the Scientifi c Archive of the Institute of Archaeology of National Academy of Sciences of Ukraine. In total, more than three thousand items were returned. They were to be studied, described, photographed, and some of them to be repaired, and henceforth allotted to museums of Ukraine. uk Інститут археології НАН України Археологія Публікації архівних матеріалів Архівні документи про повернення церковних цінностей музейного значення у 1923 р. Архивные документы о возвращении церковных ценностей музейного значения в 1923 г. Archival Documents Concerning the Restitution of Church Treasures that are of Museum Importance in 1923 Article published earlier |
| spellingShingle | Архівні документи про повернення церковних цінностей музейного значення у 1923 р. Станиціна, Г.О. Публікації архівних матеріалів |
| title | Архівні документи про повернення церковних цінностей музейного значення у 1923 р. |
| title_alt | Архивные документы о возвращении церковных ценностей музейного значения в 1923 г. Archival Documents Concerning the Restitution of Church Treasures that are of Museum Importance in 1923 |
| title_full | Архівні документи про повернення церковних цінностей музейного значення у 1923 р. |
| title_fullStr | Архівні документи про повернення церковних цінностей музейного значення у 1923 р. |
| title_full_unstemmed | Архівні документи про повернення церковних цінностей музейного значення у 1923 р. |
| title_short | Архівні документи про повернення церковних цінностей музейного значення у 1923 р. |
| title_sort | архівні документи про повернення церковних цінностей музейного значення у 1923 р. |
| topic | Публікації архівних матеріалів |
| topic_facet | Публікації архівних матеріалів |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/69844 |
| work_keys_str_mv | AT stanicínago arhívnídokumentipropovernennâcerkovnihcínnosteimuzeinogoznačennâu1923r AT stanicínago arhivnyedokumentyovozvraŝeniicerkovnyhcennosteimuzeinogoznačeniâv1923g AT stanicínago archivaldocumentsconcerningtherestitutionofchurchtreasuresthatareofmuseumimportancein1923 |