Der Achilleus-Kult im nördlichen Schwarzmeerraum vom Beginn der griechischen Kolonisation bis in die römische Kaiserzeit

Рецензія на книгу: Der Achilleus-Kult im nördlichen Schwarzmeerraum vom Beginn der griechischen Kolonisation bis in die römische Kaiserzeit. - Internationale Archdologie, Bd. 94. Verlag Marie Leidorf GmbH. — Rahden/Westf, 2006. — 272 S., 58 Taf.

Saved in:
Bibliographic Details
Published in:Археологія
Date:2008
Main Author: Зінько, В.М.
Format: Article
Language:Ukrainian
Published: Інститут археології НАН України 2008
Subjects:
Online Access:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/69849
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:Der Achilleus-Kult im nördlichen Schwarzmeerraum vom Beginn der griechischen Kolonisation bis in die römische Kaiserzeit / В.М. Зінько // Археологія. — 2008. — № 1. — С. 98-100. — Бібліогр.: 18 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1859775415398170624
author Зінько, В.М.
author_facet Зінько, В.М.
citation_txt Der Achilleus-Kult im nördlichen Schwarzmeerraum vom Beginn der griechischen Kolonisation bis in die römische Kaiserzeit / В.М. Зінько // Археологія. — 2008. — № 1. — С. 98-100. — Бібліогр.: 18 назв. — укр.
collection DSpace DC
container_title Археологія
description Рецензія на книгу: Der Achilleus-Kult im nördlichen Schwarzmeerraum vom Beginn der griechischen Kolonisation bis in die römische Kaiserzeit. - Internationale Archdologie, Bd. 94. Verlag Marie Leidorf GmbH. — Rahden/Westf, 2006. — 272 S., 58 Taf.
first_indexed 2025-12-02T08:59:14Z
format Article
fulltext ISSN 0235-3490. Археологія, 2008, № 1 98 Рецензії Грецькі героїчні культи були визначним релігій- ним та історико-культурним явищем у жит- ті античного суспільства. Неабияку роль вони відігравали і в ідеологічних уявленнях населен- ня античних держав Північного Причорномор’я, починаючи вже з колонізаційної епохи. Одним із найдавніших, найцікавіших і найсвоєрідніших серед них був культ славетного обожненого ге- роя Троянської війни — Ахілла. Вивчення культу Ахілла у вітчизняній нау- ці має давню історію. Досвід багатолітніх до- сліджень відбився в низці цікавих і змістовних розробок, що предметно охоплюють як окремі центри, так і Північне Причорномор’я у цілому (див., напр.: Толстой 1918; Кубланов 1957; Лей- пунська 1970; Русяєва 1975; 1979, с. 122—140; 1992, с. 70—83; 2005, с. 459—478; Хоммель 1981; Курбатов 1983; Охотников, Островерхов 1993; Захарова, Молева 1999; Диатроптов 2001, с. 11—23; Буйских 2001; Шауб 2002; Тункина 2002, с. 401—423, 452—472). Водночас деякі актуальні питання походжен- ня і розвитку культу Ахілла в Північному При- чорномор’ї залишалися нез’ясованими, а ба- гато матеріалів (у тому числі результати нових досліджень місць відправлення культу) потре- бували систематизації та глибокого наукового осмислення й введення в науковий обіг. Разом з тим із різних причин досягнення вітчизняної історіографії щодо зазначеного питання здебіль- шого були недоступні для зарубіжної науки, що призводило до не зовсім чіткого та правильного уявлення про характер культу Ахілла у Північ- ному Причорномор’ї. На нашу думку, більшість із цих проблем було розв’язано за допомогою рецензованої книги, що є результатом багаторічної співпраці вчених України, Німеччини та Росії, які працю- вали над розробкою наукового проекту віднос- но культу Ахілла в межах широкої дослідниць- кої програми «Форми та шляхи акультурації у © В.М. ЗІНЬКО, 2008 Східному Середземномор’ї та Причорномор’ї», затвердженої Німецьким дослідницьким това- риством (DFG). Книгу відкриває передмова наукового керів- ника проекту професора Трірського університету д-ра Х. Хайнена (С. 7—8), в якій він визначив основну мету дослідження й подякував учасни- кам проекту за успішне виконання складного, але дуже актуального завдання. У розділі 1 (с. 11— 15) редактор-упорядник тому д-р Й. Хупе наво- дить стислі дані літературної традиції, підтвер- джені археологічними дослідженнями щодо зв’язку Ахілла з Північнопонтійським регіо- ном, формулює завдання дослідження, а також репрезентує його співавторів. Аналітичну частину книги (розділ 2) від- криває великий історико-бібліографічний нарис А.С. Русяєвої (с. 19—48), що включає чотири окремі підрозділи. В першому йдеться про дослідження культу Ахілла в Росії з початку XIX ст. до 1917 р. (с. 19—26), в другому ви- значено внесок у розробку цього питання І.І. Толстого та М.І. Ростовцева (с. 26—31), у третьому подано ретроспекцію розробки про- блеми в радянській науці, в четвертому (с. 39— 47) розглянуто новітні дослідження в Україні та Росії після 1991 р. Розділ 3 книги (с. 49—87) написано С.Б. Охот- ніковим і присвячено о-ву Левка (Зміїний). У розділі зібрано дані писемних джерел що- до існування святилища Ахілла на острові (с. 49—50), подано історію дослідження пам’ят- ки та історіографічний огляд (с. 50—55), описа- но його природні умови (с. 55—58), ґрунтовно схарактеризовано будівельні рештки та основні категорії знахідок (с. 59—66). У заключних час- тинах розділу розглянуто питання виникнення і розвитку культу Ахілла в світлі археологічних й писемних свідоцтв про о-в Левка (с. 67—75) та виділено основні етапи історії існування тут грецького святилища (с. 75—87). У розділі 4 (с. 89—109) І.В. Тункіна знайомить зарубіжного читача з низкою важливих архівних матеріалів Der Achilleus-Kult im nördlichen Schwarzmeerraum vom Beginn der griechischen Kolonisation bis in die römische Kaiserzeit Internationale Archдologie, Bd. 94. Verlag Marie Leidorf GmbH. — Rahden/Westf, 2006. — 272 S., 58 Taf. ISSN 0235-3490. Археологія, 2008, № 1 99 першої третини XIX ст., що засвідчують існу- вання за античної доби святилища Ахілла на Тендрівській косі, яка мала тоді красномовну назву «Ахіллів Дромос». Особливий інтерес становить звідна таблиця знахідок античних монет на о-ві Тендра в 1824 р. (с. 102—107). Розділ 5 (с. 111—153), написаний С.Б. Буй- ських, має назву «Бейкушський мис — мис Ахілла. Культова пам’ятка обожненого героя в Нижньому Побужжі». Після стислого начерку основних етапів грецької колонізації Нижнього Побужжя (с. 111—113) та типології ольвійських святилищ архаїчного часу (с. 113—119) автор докладно зупинився на характеристиці пам’- ятки, зокрема, походженні назви цього місця та його топографії (с. 119—121), попередній історії досліджень пам’ятки та дискусійних питаннях її висвітлення в зарубіжній істо- ріографії (с. 121—133). Крім того, автор ввів у науковий обіг результати своїх досліджень Бейкушу (с. 133—143) і запропонував нову хронологічну та інтерпретаційну оцінку пам’- ятки (с. 143—147). У заключному підрозділі (с. 147—153), присвяченому питанню похо- дження культу Ахілла в регіоні, автор дійшов висновку, що Бейкушський мис у другій чверті VI — першій третині V ст. до н. е. був одним із найраніших та найважливіших місць ушану- вання Ахілла в Північно-Західному Причор- номор’ї, що слугувало визнаним святилищем грецьких колоністів (с. 152). Розділи 6—9 книги написано Й. Хупе. В роз- ділі 6 (с. 155—161) автор докладно зупинився на характеристиці знахідок спільної україно- румунської експедиції (Т.Л. Самойлова, В. Кожо- кару) останніх років, що вперше дали змогу стверджувати наявність культу Ахілла в Тірі. Розділ 7 (с. 161—164) присвячено аналізу відо- мого епіграфічного документа II ст. до н. е. з Неа- поля Скіфського — присвятного напису Посідея Ахіллу. На думку Й. Хупе, ця пам’ятка вказує на сутність аспекту Ахілла як бога — захисника Понту, який згодом, у римський час, отримав епі- клезу «Понтарх» (с. 164). Найбільший за обсягом розділ 8 книги (с. 165—234) Й. Хупе присвятив детальній кла- сифікації ольвійських присвятних написів Ахіл- лу перших століть н. е. Тут подано їх ґрун- товний хронологічний, палеографічний та про- сопографічний аналізи. До основного тексту розділу додано список імен дедикантів (с. 202— 206) та повний каталог ольвійських присвят- них написів Ахіллу Понтарху (с. 215—232). Ця праця має високоінформативний, ґрунтов- ний характер, чому, безумовно, сприяло особис- те ознайомлення автора з більшістю пам’я- ток, використаних у статті, що зберігаються в наукових установах Києва, Одеси та Санкт- Петербурга. Заключний розділ 9 має назву «Акультурацій- ні процеси в дзеркалі культу Ахілла» (с. 235— 239). Тут подано стислий нарис розвитку культу Ахілла в Північному Причорномор’ї протягом VI ст. до н. е. — III ст. н. е. На думку автора, спочатку це був суто еллінський культ, що в елліністичний час набув рис, запозичених у місцевого населення, а в перші століття н. е. Ахілл став в Ольвії найшанованішим божеством як для грецького, так і для сарматського насе- лення поліса (с. 239). На наш погляд, висновки дослідника носять дещо однобічний і дискусійний характер і не в усьому підтверджуються наявними на сьо- годні джерелами. Додаткові розділи 10—13 (с. 241—270) містять необхідні довідкові дані: бібліографічний показник, списки скорочень та ілюстрацій, географічно-іменний показник, що, як і резюме до статей учених України та Росії, складено К. фон Берен. Слід відзначити чудову якість та інформативність 58 таблиць ілюстрацій, розміщених наприкінці тому, що істотно доповнюють його текстову частину. Зауважимо, що в книзі, яка вперше так ґрунтовно та широко репрезентує культ Ахілла у Північному Причорномор’ї для закордонного наукового загалу, на жаль, не знайшлося місця для висвітлення цього питання щодо Херсонеса і Боспору. Водночас дані, що засвідчують відправлення культу Ахілла в цих античних центрах, існують, і вони досить цікаві й різ- номанітні (див., напр.: Бондаренко 2003, с. 130; Зубарь 2005, с. 13 сл.; Шауб 2002; Емер 2002, с. 64—69). Оцінюючи рецензовану збірку в цілому, слід зазначити, що вона є чудовим внеском у розробку актуальних проблем античного релігієзнавства. Книга залучає до широкого наукового обігу нові важливі матеріали, що суттєво доповнюють наші відомості про культ одного з найшанованіших божеств античної Надчорноморщини — Ахілла. Монографія ста- не в пригоді як вітчизняним, так і закордонним ученим-антикознавцям. В.М. ЗІНЬКО Бондаренко М.Е. Пантеон Херсонеса Таврического. М., 2003. — 170 с. Буйских С.Б. Исследование святилища Ахилла на Бейкушском мысу // Хсб. — 2001. — Вып. 11. — С. 34—43. Диатроптов П.Д. Культ героев в античном Северном Причерноморье. — М., 2001. — 135 с. Емец И.А. Греко-варварские религиозные взаимовлияния на Боспоре Киммерийском. — М., 2002. — 224 с. ISSN 0235-3490. Археологія, 2008, № 1 100 Рецензована книга є результатом співпраці ар- хеологів різних країн, що стало вже звичним явищем для нашого часу: Вуядіна Іванішевіча, співробітника Інституту археології у Бєлграді (Сербія), відомого своїми дослідженнями в Царічен Граді та працями з ранньовізантійської нумізматики; Мішеля Казанського, дослідника I класу Національного центру наукових дослі- джень Франції (CNRS); Анни Мастикової, с. н. с. Інституту археології РАН (Москва). У моно- графії опубліковано й проаналізовано матеріа- ли періоду Великого переселення народів із розкопок трьох некрополів міста Вімінакій (Вімінаціум) на території сучасної Сербії. Це місто було столицею провінції Верхня Мезія і протягом кількох століть відігравало важли- ву роль у системі оборони Дунайського лімесу в складі Римської, а пізніше — Візантійської імперії. Некрополь 1 (в урочищі Бурдель) містить 43 інгумації доби Переселень, датовані не раніше кінця IV ст., але переважно — 430—480 рр.1. Знахідки типові для східногерманських пам’я- ток середнього Дунаю того часу (Смолінський © Б.В. МАГОМЕДОВ, 2008 горизонт). На некрополі 2 (Више Гробаля) із 4 тис. різночасових поховань до періоду Мігра- цій належить 106, що утворюють дві ділянки: південну, частково синхронну з некрополем 1 і залишену тією самою групою населення, й північну, що з’явилася в VI ст. і була утворе- на новими прибульцями, які залишили багат- ші поховання, незрідка з мечами, золотими ре- чами, бронзовим посудом. Багато знахідок за своїм характером близькі до старожитностей західних і північних германців. Некрополь 3 (Ланци — 22 могили) виник поряд із невели- кою візантійською фортецею. Нечисленний ін- вентар вказує на його використання наприкінці VI — на початку VII ст. Матеріал подано в зразково європейській манері, що дотепер, на жаль, доступна не всім вітчизняним археологам. Повний опис похо- вальних комплексів із кресленнями і фото- графіями поховань, із чіткими рисунками всіх знахідок наведено в розділі «Каталог». Йому V. I v a n i še v i ć, M. K a z a n s k i, A. M a s t y k o v a Les nécropoles de Viminacium а l’époque des Grandes Migrations Centre de recherche d’Histoire et Civilisation de Byzance: Monographies — Paris, 2006. — Vol. 22. — 351 p. 1 Авторські датування ґрунтуються насамперед на працях провідного європейського фахівця з хроно- логії доби Переселення народів Я. Тейрала (див.: Te- jral 1997; 2005). Захарова Е.А., Молева Н.В. Ахилл в Греции и Северном Причерноморье: особенности героической сущности // Из истории античного общества. — Н. Новгород, 1999. — Вып. 6. — С. 44—54. Зубарь В.М. Боги и герои античного Херсонеса. — К., 2005. — 188 с. Кубланов М.М. Легенда о ристалище Ахилла и ольвийские агонистические празднества // ЕМИРА. — М.; Л., 1957. — Т. 1. — С. 222—231. Курбатов А.А. Культ Ахилла в Северном Причерноморье: Автореф. дис. ... канд. ист. наук. — М., 1983. — 14 с. Лейпунська Н.О. Про культ Ахілла в Північному Причорномор’ї // Археологія. — 1970. — 23. — С. 60—73. Охотников С.Б., Островерхов А.С. Святилище Ахилла на острове Левке (Змеином). — К., 1993. — 140 с. Русяева А.С. Вопросы развития культа Ахилла в Северном Причерноморье // Скифский мир. — К., 1975. — С. 174—185. Русяева А.С. Земледельческие культы в Ольвии догетского времени. — К., 1979. — 172 с. Русяева А.С. Религия и культы античной Ольвии. — К., 1992. — 255 с. Русяева А.С. Религия понтийских эллинов в античную эпоху. — К., 2005. — 559 с. Толстой И.И. Остров Белый и Таврика на Евксинском Понте. — Пг., 1918. 164 с. Тункина И.В. Русская наука о классических древностях Юга России (XVIII — середина XIX вв.). — М., 2002. — 676 с. Хоммель Х. Ахилл — бог // ВДИ. — 1981. — № 1. — С. 53—76. Шауб И.Ю. Ахилл на Боспоре // БФ. Погребальные памятники и святилища. — СПб., 2002. — Ч. 1. — С. 186—189. Одержано 28.03.2007
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-69849
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn 0235-3490
language Ukrainian
last_indexed 2025-12-02T08:59:14Z
publishDate 2008
publisher Інститут археології НАН України
record_format dspace
spelling Зінько, В.М.
2014-10-23T15:04:12Z
2014-10-23T15:04:12Z
2008
Der Achilleus-Kult im nördlichen Schwarzmeerraum vom Beginn der griechischen Kolonisation bis in die römische Kaiserzeit / В.М. Зінько // Археологія. — 2008. — № 1. — С. 98-100. — Бібліогр.: 18 назв. — укр.
0235-3490
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/69849
Рецензія на книгу: Der Achilleus-Kult im nördlichen Schwarzmeerraum vom Beginn der griechischen Kolonisation bis in die römische Kaiserzeit. - Internationale Archdologie, Bd. 94. Verlag Marie Leidorf GmbH. — Rahden/Westf, 2006. — 272 S., 58 Taf.
uk
Інститут археології НАН України
Археологія
Рецензії
Der Achilleus-Kult im nördlichen Schwarzmeerraum vom Beginn der griechischen Kolonisation bis in die römische Kaiserzeit
Article
published earlier
spellingShingle Der Achilleus-Kult im nördlichen Schwarzmeerraum vom Beginn der griechischen Kolonisation bis in die römische Kaiserzeit
Зінько, В.М.
Рецензії
title Der Achilleus-Kult im nördlichen Schwarzmeerraum vom Beginn der griechischen Kolonisation bis in die römische Kaiserzeit
title_full Der Achilleus-Kult im nördlichen Schwarzmeerraum vom Beginn der griechischen Kolonisation bis in die römische Kaiserzeit
title_fullStr Der Achilleus-Kult im nördlichen Schwarzmeerraum vom Beginn der griechischen Kolonisation bis in die römische Kaiserzeit
title_full_unstemmed Der Achilleus-Kult im nördlichen Schwarzmeerraum vom Beginn der griechischen Kolonisation bis in die römische Kaiserzeit
title_short Der Achilleus-Kult im nördlichen Schwarzmeerraum vom Beginn der griechischen Kolonisation bis in die römische Kaiserzeit
title_sort der achilleus-kult im nördlichen schwarzmeerraum vom beginn der griechischen kolonisation bis in die römische kaiserzeit
topic Рецензії
topic_facet Рецензії
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/69849
work_keys_str_mv AT zínʹkovm derachilleuskultimnordlichenschwarzmeerraumvombeginndergriechischenkolonisationbisindieromischekaiserzeit