Візит високопосадовців ООН до Ходосівського археологічного комплексу
Наприкінці минулого польового сезону за офіційним запрошенням Міністерства закордонних справ України Ходосівський археологічний комплекс відвідали пан Френсіс М. О’Доннелл, Постійний координатор системи ООН в Україні, та пан Алан З. Скурбати, Радник ООН (Візит 1994—2006)....
Saved in:
| Published in: | Археологія |
|---|---|
| Date: | 2008 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут археології НАН України
2008
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/69853 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Візит високопосадовців ООН до Ходосівського археологічного комплексу / І.А. Готун // Археологія. — 2008. — № 1. — С. 112-116. — Бібліогр.: 22 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859713719207985152 |
|---|---|
| author | Готун, І.А. |
| author_facet | Готун, І.А. |
| citation_txt | Візит високопосадовців ООН до Ходосівського археологічного комплексу / І.А. Готун // Археологія. — 2008. — № 1. — С. 112-116. — Бібліогр.: 22 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Археологія |
| description | Наприкінці минулого польового сезону за офіційним запрошенням Міністерства закордонних справ України Ходосівський археологічний комплекс відвідали пан Френсіс М. О’Доннелл, Постійний координатор системи ООН в Україні, та пан Алан З. Скурбати, Радник ООН (Візит 1994—2006).
|
| first_indexed | 2025-12-01T07:03:22Z |
| format | Article |
| fulltext |
ISSN 0235-3490. Археологія, 2008, № 1 112
Наприкінці минулого польового сезону за офі-
ційним запрошенням Міністерства закордон-
них справ України Ходосівський археологічний
комплекс відвідали пан Френсіс М. О’Доннелл,
Постійний координатор системи ООН в Україні,
та пан Алан З. Скурбати, Радник ООН (Візит
1994—2006).
Розташована у південних київських перед-
містях група пам’яток археології, історії та ет-
нографії справедливо вважається неординар-
ним явищем у вітчизняній культурній спадщині.
Вона включає близько 30 об’єктів, зокрема такі
відомі, як Велике Ходосівське (Велике Кругли-
ківське) городище, Ходосівське «Кругле» горо-
дище, слов’янське поселення в урочищі «Коза-
ків яр», багатошарове поселення між Ходосів-
кою і Лісниками та ін. Поруч із пам’ятками
археології, а подекуди і на їх площі розташо-
вані інженерні об’єкти недобудованої залізни-
ці «Германівка—Пост-Волинський» та обо-
ронні споруди колишнього Київського укріп-
району (Готун 2004, с. 13—22; Готун, Казимір
2006, с. 63—72). Потенціал історичної спад-
щини доповнений надзвичайно мальовничими
природними ландшафтами, відтак, створення
тут осередку культури, просвітництва і туризму
стало нагальною справою. Дослідження зазна-
чених пам’яток пов’язані з іменами Н.С. Абаши-
ної, В.Б. Антоновича, В.М. Даниленка, Л.П. До-
бровольського, М.П. Кучери, Є.В. Максимова,
В.О. Петрашенко, О.В. Сухобокова, С.М. Ско-
рого та багатьох інших, а з 2003 р. зі спеціаль-
ною цільовою програмою охорони, вивчення та
популяризації культурного надбання в регіоні
працює Північна постійнодіюча археологічна
експедиція Інституту археології НАН України.
Гості відвідали групу пам’яток, що вклю-
чає «Кругле» городище скіфського, зарубине-
цького та давньоруського часу з прилеглим від-
критим поселенням, поруч розташовані слов’-
янське селище в урочищі «Козаків яр» та три-
пільське — в урочищі «Зоцієва гора». Робота-
ми другої половини XX ст. на городищі було
відкрито житлові, побутово-господарські, обо-
ронні об’єкти, отримано цінні матеріали з іс-
торії життя і господарської діяльності дав-
ньої людності. Розкопане широкою площею
© І.А. ГОТУН, 2008
І.А. Готун
ВІЗИТ ВИСОКОПОСАДОВЦІВ ООН
ДО ХОДОСІВСЬКОГО АРХЕОЛОГІЧНОГО КОМПЛЕКСУ
розташоване біля підніжжя городища слов’ян-
ське селище, за спостереженнями дослідни-
ків, показове для висновків про закономірності
розвитку сільських поселень Середнього По-
дніпров’я наприкінці I — на початку II тис.
н. е. (Петрашенко 1993, с. 66). Матеріали цієї
пам’ятки набувають особливого значення з
огляду на важливість проблеми правобережних
волинцевських старожитностей.
Вразили своєю неординарністю вали Вели-
кого скіфського городища, за давньоруської доби
включені до системи Вітянсько-Бобрицького
Змійового валу. На думку фахівців, серед пам’я-
ток VI—V ст. до н. е. Велике Ходосівське горо-
дище (городище-сховище), вали якого тягну-
ться обабіч р. Віта на 4,5 км завдовжки та 2,5 км
завширшки, оточуючи територію в 2000 га,
становлять значний інтерес. Укріплення істотно
більші за Змійові вали. У місцях найкращої
збереженості висота валу сягає 6—7 м, ширина
в нижній частині — 20 м. Ззовні розміщено
глибокий, уже значно заплилий рів. Дослідники
визначили цей пункт як один із восьми, що на-
лежать до середньоскіфського періоду (на цей
час припадає їх масове виникнення і функ-
ціонування: ні в попередню, ні в наступну епо-
хи подібного явища на Правобережжі не спос-
терігалося; загалом у Києво-Черкаському регіо-
ні відомо 14 городищ), і дійшли висновку, що
пам’ятка серед синхронних мала найпотужнішу
систему оборони. За розмірами території вона
посідає друге місце серед укріплених пунктів
ранньозалізного часу, поступаючись лише Біль-
ському та переважаючи Журжинецьке, Трах-
темирівське та ін. (Кучера 1987, с. 19; Макси-
мов 1988/12 а, с. 6; Ковпаненко, Бессонова,
Скорый 1989, с. 10, 14, 16, 19—21, 140, 166—
167; Фіалко, Болтрик 2003, с. 6, 68). На території
Великого городища, навпроти стародавнього
в’їзду, неподалік відвіданої ділянки укріплень
розташоване багатошарове поселення в урочи-
щі «Вечірній ліс». Його культурний шар по-
тужністю 0,65—0,80 м містить фрагменти типо-
вої для XI—XII ст. кераміки, кістки тварин, вуг-
лики та печину. Привертає увагу надзвичайна
насиченість шару: близько 200 фрагментів
посуду на площі 1,5 м2, два залізні наконеч-
ники стріл, наконечник списа, багато кісток та
вугілля. На схилах пагорбів — сліди штучного
ISSN 0235-3490. Археологія, 2008, № 1 113
підрівнювання (Покровская 1947/27, с. 5—6;
Лінка 1952, с. 50).
Крім археологічних об’єктів, тут розміщено
інженерні споруди колишнього Київського ук-
ріпрайону — пам’ятки героїчної оборони Киє-
ва 1941 р., що входять до «Поясу бойової слави
міста-героя Києва» (Вартові ... 2001; Бойові ...
2004; Крещанов, Кузяк, Осипов, Продан 2002).
Працівники експедиції показали гостям бойові
каземати дотів, розповіли про події у регіоні в
1941 р. Екскурсійний маршрут проходив по-
ряд із інженерними спорудами залізниці «Гер-
манівка—Пост-Волинський». Опора моста над
дорогою збереглася безпосередньо біля розко-
пів Північної експедиції, дещо далі — мостові
опори, віадук, гідротехнічні споруди, рештки
насипів, ескарпів, терасувань під майбутнє по-
лотно. Згаданий об’єкт має експозиційне зна-
чення як пам’ятка промислової архітектури та
історії, його стан збереженості достатній для
розуміння не лише фахівцями, а й широким
загалом. За результатами клопотання Імпера-
торської археологічної комісії Міністерства Ім-
ператорського двора перед Київським товарист-
вом охорони пам’яток старовини і мистецтва
останнім напередодні Першої світової війни
було організовано обстеження траси майбут-
нього полотна задля уникнення руйнування
археологічних об’єктів. Цю роботу проводив
Л.П. Добровольський, але через війну, а зго-
дом — революцію проект так і не було реалі-
зовано (Добровольский 1918). Тим не менше
інфраструктура недобудованої залізниці цікава
як пам’ятка науки і техніки.
Основний об’єкт екскурсії — згадане вже
досліджуване Північною експедицією багато-
шарове поселення між Ходосівкою і Лісни-
ками. Вивчення його розпочалося в 1950 р.
з робіт В.М. Даниленка і тривало кілька се-
зонів. Результатом стало відкриття досить
значної площі, дослідження старожитностей
київської та колочинської культур, використан-
ня пам’ятки як однієї з базових для побудови
культурно-хронологічної шкали Середнього
Подніпров’я у I тис. (Даниленко 1976). Звер-
нення до поселення Н.С. Абашиної дало змогу
простежити значно більшу хронологічну стро-
катість матеріалів цієї пам’ятки: дослідниця
зафіксувала, крім належних київській та коло-
чинській культурам, знахідки доби бронзи,
скіфського часу, пізньозарубинецького періо-
ду, давньоруські XII ст. (Абашина 1999). Роз-
відками В.О. Петрашенко, В.К. Козюби, а піз-
ніше Ю.І. Толкачова відзначено поширення
культурного шару далеко за межі досліджува-
ного їх попередниками поселення «Ходосівка-
Діброва», а роботи Північної експедиції дали
змогу простежити нашарування практично на
всій площі лісового масиву між Ходосівкою та
Лісниками від русла Сіверки до дороги, а також
в межах забудови південно-східної частини
с. Лісники. У результаті досліджень Північної
експедиції було відкрито в складі розкопувано-
го селища понад 20 культурно-історичних го-
ризонтів, періодів і типів, починаючи з мезоліту
й закінчуючи новим часом. Простежено осо-
бливості життя і побуту давньої людності
протягом зазначених епох, динаміку освоєння
Укріплений майданчик Ходосівського «Круглого» го-
родища. Вид з півночі
Вали південної ділянки Великого Ходосівського го-
родища
Біля суцільносталевого доту в Кременищі
ISSN 0235-3490. Археологія, 2008, № 1 114
території, специфіку господарської діяльності,
деякі особливості смаків й уподобань мешкан-
ців цієї поселенської структури. В результаті
селище постало перед науковцями як складний
соціально-економічний феномен, що потребує
подальших досліджень та популяризації для
широкого загалу (Північна експедиція ... 2007).
На базі експедиції гості ознайомилися з
основними категоріями археологічних знахідок
із поселення. Добу палеометалів репрезентова-
но посудом, побутовими речами, прикрасами
різних періодів бронзового віку, рубежу пізньої
бронзи — раннього залізного віку, ранньо-
скіфської та милоградської культур. Показовими
є шпильки з білого металу, бронзи, заліза.
Пряслиця репрезентують різні типи і культурно-
хронологічні групи, кам’яні вироби — точильні
камені різної форми та розмірів, гладильник,
уламок зернотерки з розтиральником та ще
кілька розтиральників сферичної та підкубічної
форм. Представлені мініатюрні посудинки доби
пізньої бронзи та пізньої бронзи — раннього
залізного віку, склеєні фрагменти ліпного
горщика ранньоскіфської культури, розвал гор-
щика бабинського типу, прикрашеного по всьо-
му корпусу горизонтальними валиками тощо.
Слов’янські старожитності репрезентують дру-
гу, другу—третю, третю чверті I тис., на окре-
му увагу заслуговують знахідки волинцевсь-
кого типу. Привертають увагу бронзові фібу-
ла, кінців’я ременя (характерне для сармат-
ського кола знахідок і поки що єдине в ареалі
київської культури), біовальна пряжка пізньо-
римського часу (також поки єдина на київських
пам’ятках). Пряслиця репрезентовані асимет-
рично-біконічними зі вдавленим торцем; бі-
конічними низьких пропорцій із широким
отвором, характерними для київської культури;
біконічними більш високих пропорцій, що
побутували в третій чверті I тис. До римського
або ранньосередньовічного часу може належати
багатогранна намистина із темно-синього про-
зорого скла, другою—третьою чвертями I тис.
може датуватися клинок залізного ножа з
дугоподібною спинкою, широкі хронологічні
межі від пізньоримських старожитностей до
значно пізніших часів має залізна пряжка з
квадратною рамкою.
Горизонт знахідок сахнівсько-волинцевсько-
го типу представлено виготовленою з білого ме-
талу сережкою пастирського типу. Синхронні їй
кілька відреставрованих посудин: розвал вели-
кого горщика, майже цілий малий горщик, по-
ловина миски. Важливо, що цей посуд похо-
див із об’єктів, що демонструють особливості
влаштування життя і побуту слов’ян напередодні
утворення давньоруської держави.
Під час розкопок вдалося простежити особ-
ливості жител із заглибленою основою, валь-
ковими печами в кутку, а також надвірні валь-
кові відкриті вогнища, влаштовані за межами
жител. Деякі знахідки характеризують побут
слов’ян як на додержавному етапі, так і за києво-
руських часів. Показовий залізний стрижень із
кільцем, перевитий пласким дротом із кольо-
рового металу. Інший приклад — залізний ложко-
різ, аналогії якому відомі на пам’ятках кінця
I тис. та давньоруських. Наконечник стріли з
ромбічним вістрям та уступом хоч і належить
до тих, що почали побутувати на межі VII—
На базі експериментальної археології Північної експе-
диції
На розкопках поселення між Ходосівкою та Лісниками
Мостова споруда недобудованої залізниці на поселен-
ні між Ходосівкою та Лісниками
ISSN 0235-3490. Археологія, 2008, № 1 115
VIII ст., але має аналогії серед матеріалів до
XIV ст. включно. Цікаві знахідки характе-
ризують такі важливі етапи в історії регіону,
як давньоруська доба, монгольсько-литовсь-
кий період, козацькі часи. Привертає увагу
ліроподібна пряжка з білого металу із залізним
язичком та уламок залізного ножа зі слідами
дерев’яного руків’я на черешку та бронзовою
обоймицею з рельєфним рослинним орнамен-
том (попри невизначеність культурно-хроно-
логічного типу, цей виріб, імовірно, має пізнє
походження). Частина знахідок має досить
широкі межі побутування, хоч і характеризує
важливі аспекти життя давньої людності, серед
яких точильні бруски, намисто, уламок ллячки зі
слідами експлуатації. Новий час, крім знахідок
козацької доби, репрезентовано цікавою зна-
хідкою — дещо деформованим овальним мід-
ним жетоном «КІЕВСКОЕ ДОБРОВОЛЬНОЕ
ПОЖАРНОЕ ОБЩЕСТВО ТРУБОЧИСТ №».
Для ознайомлення з цими матеріалами широко-
го загалу працівниками експедиції в Ходосівці у
приміщенні адміністративного корпусу інвести-
ційно-будівельної компанії «Хутір Ясний» було
організовано виставку «Старожитності між Хо-
досівкою і Лісниками» (Старожитності ... 2006).
З огляду на важливе значення цієї експозиції
для перетворення археологічної спадщини краю
на осередок науки і просвітництва та зацікав-
леність місцевих жителів, термін дії виставки
було подовжено на наступний рік.
Суттєвою наочністю для розуміння моделі
життя давніх епох слугує експедиційний май-
данчик натурних реконструкцій середньовіч-
них споруд та процесів. Тут відповідно до пла-
нової теми відділу давньоруської та серед-
ньовічної археології Інституту археології НАН
України реконструйовано певні елементи сло-
в’яно-руського селища та відповідних техноло-
гій. Досягнуто успіхів у відтворенні давнього
гончарства, корчажного та ямного смолокурін-
ня й вигонки дьогтю; зведено репліки залізо-
робних споруд; тривають роботи з моделю-
вання крично-рудного процесу. У розпалі ек-
сперимент зі слов’янського домобудівництва
та бортництва. Важливо, що студіюються не
абстрактні речі, кожен із об’єктів має конкретні
археологічні прототипи, переважно серед поль-
ових матеріалів авторів, причому максимально
наближені до розкопуваного селища та експе-
риментальної бази. Крім допомоги науковцям
ці роботи мають потужний експозиційний та
просвітницький потенціал (Готун, Коваль, Пет-
раускас 2005; Готун, Петраускас 2005; Готун,
Петраускас А., Петраускас О. 2005а; Готун,
Петраускас А., Петраускас О. 2005б).
На думку п. Френсіса М. О’Доннелла, подіб-
не знайомство з минулим поглиблює розуміння
української історії і культури, тому він висло-
вив вдячність Міністерству закордонних справ
України за запрошення й організацію візиту
(Візит 1994—2006).
Абашина Н.С. Поселення середини I тис. н. е. поблизу с. Ходосівка на Київщині // Етнічні процеси в Південно-
Східній Європі в I тис. н. е. — Київ; Львів, 1999. — С. 8—20.
Бойові реліквії розповідають: Внутрішнє обладнання дотів / Автор тексту і оригінал-макета Г.Є. Ясєв. — К., 2004.
Вартові героїзму і звитяги: Київський укріпрайон (УР-1) / Автор тексту та оригінал-макета Г.Є. Ясєв. — К.,
2001.
Візит координатора системи ООН в Україні до Ходосівського археологічного комплексу // United Nations in
Ukraine. — UN House in Ukraine, 1994—2006. — http://un.org.ua
Готун І.А. Охоронювана археологічна територія як осередок науки та просвітництва (на прикладі проекту
«Ходосівський археологічний комплекс») // Стародавній Іскоростень і слов’янські гради VIII—X ст. — К.,
2004. — С. 13—22.
Готун І.А., Казимір О.М. Перспективи розвитку Ходосівського археологічного комплексу // Охорона культурної
спадщини Київської області. Проблеми, матеріали, дослідження. — К., 2006. — С. 63—72.
Готун І.А., Коваль О.А., Петраускас А.В. Експериментальна модель гончарного горну типу малополовецького //
Проблеми археології Середнього Подніпров’я: До 15-річчя заснування Фастівського державного краєзнавчого
музею. — Київ; Фастів, 2005. — С. 334—341.
Готун І.А., Петраускас А.В. Експериментальна археологія в роботі Північної експедиції // Наукові записки з
української історії: Зб. наук. статей. — Переяслав-Хмельницький, 2005. — Вип. 16. — С. 243—252.
Готун І.А., Петраускас А.В., Петраускас О.В. Експериментальна археологія у роботі Північної експедиції.
Дослідження в галузі гончарства // Археологія. — 2005а. — № 2. — С. 70—79.
Готун І.А., Петраускас А.В., Петраускас О.В. Моделювання чорнометалургійних та лісохімічних процесів за
матеріалами Північної експедиції // Археологія. — 2005б. — № 3. — С. 52—65.
Даниленко В.М. Пізньозарубинецькі пам’ятки київського типу // Археологія. — 1976. — Вип. 19. — С. 65—92.
Добровольський Л. Проектовані нові під’їзні залізниці в межах Київської губернії з історично-археологічного
погляду // Зап. істор. і філол. секції Українського наук. тов-ва у Києві. — 1918. — Кн. 17. — С. 41—50.
ISSN 0235-3490. Археологія, 2008, № 1 116
Ковпаненко Г.Т., Бессонова С.С., Скорый С.А. Памятники скифской эпохи Днепровского Лесостепного Правобе-
режья (Киево-Черкасский регион). — К., 1989.
Крещанов А., Кузяк А., Осипов А., Продан О. 1941. Оборона Киева. — К., 2002. — Кн. 1.
Кучера М.П. Змиевы валы Среднего Поднепровья. — К., 1987.
Лінка Н.В. Роботи експедиції «Великий Київ» за 1947 р. // АП. — 1952. — 3. — С. 39—53.
Максимов Е.В. Отчет о работе Зарубинецкого отряда Среднеднепровской славянской экспедиции в 1988 году //
НА ІА НАНУ. — Ф. експ. — 1988/12 а.
Петрашенко В.О. До проблеми археологічного дослідження південноруського села // Слов’яни і Русь у науковій
спадщині Д.Я. Самоквасова: Матеріали іст.-арх. семінару, присв. 150-річчю від дня народження Д.Я. Само-
квасова. — Чернігів, 1993. — С. 66—68.
Північна експедиція ІА НАН України: Матеріали і дослідження. — Вип. 1: Поселення між Ходосівкою і Лісника-
ми: Дослідження 2003 р. / І.А. Готун, О.М. Казимір, С.Д. Лисенко та ін. — К., 2007.
Покровская Е.Ф. Отчет о работе группы экспедиции «Большой Киев» Института археологии АН УССР // НА ІА
НАНУ. — Ф. експ. — 1947/27.
Старожитності між Ходосівкою і Лісниками. Виставка археологічних матеріалів Північної експедиції Інститу-
ту археології НАН України: Буклет. — К., 2006.
Фіалко О.Є., Болтрик Ю.В. Напад скіфів на Трахтемирівське городище. — К., 2003.
Одержано 18.04.2007
Археологи Запорізького державного універси-
тету дещо несподівано опинилися між двома
круглими датами: 1986 р. створено археоло-
гічну лабораторію на історичному факультеті
Запорізького національного університету, а
1988 р. розпочалися регулярні археологічні
дослідження експедиції університету на Ма-
май-горі. Отже, два 20-річні ювілеї, й обидва
пов’язані з організаційною та науковою діяль-
ністю колись одеських, а нині провідних архе-
ологів Запоріжжя — Геннадія Миколайовича
Тощева та Світлани Іванівни Андрух.
Наближення другого ювілею змушує авто-
ра зосередитися на дослідженнях Мамай-гори.
Цей унікальний комплекс різночасових похо-
вальних пам’яток, від неоліту до найпізнішого
середньовіччя, давно привернув увагу архео-
логів. У полі зору спочатку опинилася мальов-
нича група довгих та круглих могил на маківці
гори. Перші обміри могил проведено експеди-
цією Б.М. Гракова ще в повоєнний час. Інстру-
ментальну зйомку цього могильника здійснено
М.М. Ієвлєвим у складі Запорізької експедиції
ІА АН УРСР 1976 р. Нарешті, 1982 р. ця ж ек-
спедиція розпочала розкопки могил доби брон-
зи та скіфського періоду практично впритул до
Мамай-гори. Тоді ж очевидною стала трагедія
цієї видатної пам’ятки природи та археології.
Дозволимо собі цитату, що вводить у суть про-
блеми: «Піднятися на Мамай-гору нас змусила
не стільки шана до минулого, скільки тривож-
ний лист великого знавця старожитностей за-
порізьких О.В. Бодянського із звісткою, що ці
чудові кургани невдовзі впадуть у Каховське
море. Продираючись через чагарники, лічу кро-
ки. На двохсотому — під ногами розверзається
прірва. Десь внизу величезні шматки вже зру-
шеного берега. Їх поволі злизує ненажерлива
стихія, що вже «перетравила» половину гори»
(Отрощенко 1982, с. 4).
Спроби громадськості області знайти дієву
схему порятунку Мамай-гори результату не
дали. І ось тоді, влітку 1988 р., на горі з’явилися
археологи Запорізького університету, щоб уря-
тувати те, що залишилося. Нині, коли позаду 20
польових сезонів, можна та необхідно підбити
бодай загальні підсумки подвижницької праці
наших запорізьких колег.
Мамай-гора здіймається над затопленою
заплавою Конки та Дніпра біля с. Велика © В.В. ОТРОЩЕНКО, 2008
В.В. Отрощенко
ДВАДЦЯТЬ РОКІВ НА МАМАЙ-ГОРІ
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-69853 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0235-3490 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-01T07:03:22Z |
| publishDate | 2008 |
| publisher | Інститут археології НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Готун, І.А. 2014-10-23T15:11:41Z 2014-10-23T15:11:41Z 2008 Візит високопосадовців ООН до Ходосівського археологічного комплексу / І.А. Готун // Археологія. — 2008. — № 1. — С. 112-116. — Бібліогр.: 22 назв. — укр. 0235-3490 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/69853 Наприкінці минулого польового сезону за офіційним запрошенням Міністерства закордонних справ України Ходосівський археологічний комплекс відвідали пан Френсіс М. О’Доннелл, Постійний координатор системи ООН в Україні, та пан Алан З. Скурбати, Радник ООН (Візит 1994—2006). uk Інститут археології НАН України Археологія Хроніка Візит високопосадовців ООН до Ходосівського археологічного комплексу Visit of High Offi cials of the UN to Khodosiv Archaeological Complex Article published earlier |
| spellingShingle | Візит високопосадовців ООН до Ходосівського археологічного комплексу Готун, І.А. Хроніка |
| title | Візит високопосадовців ООН до Ходосівського археологічного комплексу |
| title_alt | Visit of High Offi cials of the UN to Khodosiv Archaeological Complex |
| title_full | Візит високопосадовців ООН до Ходосівського археологічного комплексу |
| title_fullStr | Візит високопосадовців ООН до Ходосівського археологічного комплексу |
| title_full_unstemmed | Візит високопосадовців ООН до Ходосівського археологічного комплексу |
| title_short | Візит високопосадовців ООН до Ходосівського археологічного комплексу |
| title_sort | візит високопосадовців оон до ходосівського археологічного комплексу |
| topic | Хроніка |
| topic_facet | Хроніка |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/69853 |
| work_keys_str_mv | AT gotunía vízitvisokoposadovcívoondohodosívsʹkogoarheologíčnogokompleksu AT gotunía visitofhighofficialsoftheuntokhodosivarchaeologicalcomplex |