Двадцять років на Мамай-горі
Археологи Запорізького державного університету дещо несподівано опинилися між двома круглими датами: 1986 р. створено археологічну лабораторію на історичному факультеті Запорізького національного університету, а 1988 р. розпочалися регулярні археологічні дослідження експедиції університету на Мамай-...
Saved in:
| Published in: | Археологія |
|---|---|
| Date: | 2008 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут археології НАН України
2008
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/69854 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Двадцять років на Мамай-горі / В.В. Отрощенко // Археологія. — 2008. — № 1. — С. 116-118. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859472386569535488 |
|---|---|
| author | Отрощенко, В.В. |
| author_facet | Отрощенко, В.В. |
| citation_txt | Двадцять років на Мамай-горі / В.В. Отрощенко // Археологія. — 2008. — № 1. — С. 116-118. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Археологія |
| description | Археологи Запорізького державного університету дещо несподівано опинилися між двома круглими датами: 1986 р. створено археологічну лабораторію на історичному факультеті Запорізького національного університету, а 1988 р. розпочалися регулярні археологічні дослідження експедиції університету на Мамай-горі. Отже, два 20-річні ювілеї, й обидва пов’язані з організаційною та науковою діяльністю колись одеських, а нині провідних археологів Запоріжжя — Геннадія Миколайовича Тощева та Світлани Іванівни Андрух.
|
| first_indexed | 2025-11-24T10:49:51Z |
| format | Article |
| fulltext |
ISSN 0235-3490. Археологія, 2008, № 1 116
Ковпаненко Г.Т., Бессонова С.С., Скорый С.А. Памятники скифской эпохи Днепровского Лесостепного Правобе-
режья (Киево-Черкасский регион). — К., 1989.
Крещанов А., Кузяк А., Осипов А., Продан О. 1941. Оборона Киева. — К., 2002. — Кн. 1.
Кучера М.П. Змиевы валы Среднего Поднепровья. — К., 1987.
Лінка Н.В. Роботи експедиції «Великий Київ» за 1947 р. // АП. — 1952. — 3. — С. 39—53.
Максимов Е.В. Отчет о работе Зарубинецкого отряда Среднеднепровской славянской экспедиции в 1988 году //
НА ІА НАНУ. — Ф. експ. — 1988/12 а.
Петрашенко В.О. До проблеми археологічного дослідження південноруського села // Слов’яни і Русь у науковій
спадщині Д.Я. Самоквасова: Матеріали іст.-арх. семінару, присв. 150-річчю від дня народження Д.Я. Само-
квасова. — Чернігів, 1993. — С. 66—68.
Північна експедиція ІА НАН України: Матеріали і дослідження. — Вип. 1: Поселення між Ходосівкою і Лісника-
ми: Дослідження 2003 р. / І.А. Готун, О.М. Казимір, С.Д. Лисенко та ін. — К., 2007.
Покровская Е.Ф. Отчет о работе группы экспедиции «Большой Киев» Института археологии АН УССР // НА ІА
НАНУ. — Ф. експ. — 1947/27.
Старожитності між Ходосівкою і Лісниками. Виставка археологічних матеріалів Північної експедиції Інститу-
ту археології НАН України: Буклет. — К., 2006.
Фіалко О.Є., Болтрик Ю.В. Напад скіфів на Трахтемирівське городище. — К., 2003.
Одержано 18.04.2007
Археологи Запорізького державного універси-
тету дещо несподівано опинилися між двома
круглими датами: 1986 р. створено археоло-
гічну лабораторію на історичному факультеті
Запорізького національного університету, а
1988 р. розпочалися регулярні археологічні
дослідження експедиції університету на Ма-
май-горі. Отже, два 20-річні ювілеї, й обидва
пов’язані з організаційною та науковою діяль-
ністю колись одеських, а нині провідних архе-
ологів Запоріжжя — Геннадія Миколайовича
Тощева та Світлани Іванівни Андрух.
Наближення другого ювілею змушує авто-
ра зосередитися на дослідженнях Мамай-гори.
Цей унікальний комплекс різночасових похо-
вальних пам’яток, від неоліту до найпізнішого
середньовіччя, давно привернув увагу архео-
логів. У полі зору спочатку опинилася мальов-
нича група довгих та круглих могил на маківці
гори. Перші обміри могил проведено експеди-
цією Б.М. Гракова ще в повоєнний час. Інстру-
ментальну зйомку цього могильника здійснено
М.М. Ієвлєвим у складі Запорізької експедиції
ІА АН УРСР 1976 р. Нарешті, 1982 р. ця ж ек-
спедиція розпочала розкопки могил доби брон-
зи та скіфського періоду практично впритул до
Мамай-гори. Тоді ж очевидною стала трагедія
цієї видатної пам’ятки природи та археології.
Дозволимо собі цитату, що вводить у суть про-
блеми: «Піднятися на Мамай-гору нас змусила
не стільки шана до минулого, скільки тривож-
ний лист великого знавця старожитностей за-
порізьких О.В. Бодянського із звісткою, що ці
чудові кургани невдовзі впадуть у Каховське
море. Продираючись через чагарники, лічу кро-
ки. На двохсотому — під ногами розверзається
прірва. Десь внизу величезні шматки вже зру-
шеного берега. Їх поволі злизує ненажерлива
стихія, що вже «перетравила» половину гори»
(Отрощенко 1982, с. 4).
Спроби громадськості області знайти дієву
схему порятунку Мамай-гори результату не
дали. І ось тоді, влітку 1988 р., на горі з’явилися
археологи Запорізького університету, щоб уря-
тувати те, що залишилося. Нині, коли позаду 20
польових сезонів, можна та необхідно підбити
бодай загальні підсумки подвижницької праці
наших запорізьких колег.
Мамай-гора здіймається над затопленою
заплавою Конки та Дніпра біля с. Велика © В.В. ОТРОЩЕНКО, 2008
В.В. Отрощенко
ДВАДЦЯТЬ РОКІВ НА МАМАЙ-ГОРІ
ISSN 0235-3490. Археологія, 2008, № 1 117
Знам’янка Кам’янсько-Дніпровського р-ну За-
порізької обл. Найдавніші матеріали з Мамай-
гори датовано добою неоліту. На ґрунтовому
цвинтарі, частково порушеному зсувом берега,
розкопано 25 поховань V тис. до н. е., що реп-
резентують азово-дніпровську культуру.
До епохи бронзи належать як ґрунтові, так
і курганні комплекси. Тут знайдено поховання
доби енеоліту, ямної, катакомбної, бабинської,
бережнівсько-маївської зрубної та білозерської
культур. Серед рідкісних знахідок слід відзна-
чити чашу прямокутної форми катакомбної
доби, горщик із піктограмою бабинської (?)
культури, чудову серію посудин зрубної спіль-
ноти з одного із великих насипів центральної
частини могильника Мамай-гори. Загалом ви-
явлено 100 поховань доби енеоліту—бронзи.
Поки що єдиним комплексом представлено
добу кімерійців. У похованні того часу виявле-
но велику лощену корчагу VІІ ст. до н. е. з ви-
багливим візерунком.
Проте найбільшу кількість виявлених тут
об’єктів віднесено до скіфської культури. Засто-
сована дослідниками методика розкопок із су-
цільним розкриттям поверхні поля за детальною
аерофотозйомкою дала унікальну можливість
масово виявити пам’ятки, що не були зафіксовані
візуально. Загалом розкопано 365 комплексів, да-
тованих кінцем V — початком ІІІ ст. до н. е., за
результатами вивчення амфорної тари з Герак-
леї Понтійської, Менди, Херсонеса, Синопи та
інших центрів. Поховальні споруди утворюють
групи, над деякими зафіксовано насипи різних
розмірів, інші — знівельовано. Виявлено понад
50 рівчачків діаметром від 5 до 36 м, де знайдено
уламки амфор та ліпного посуду, кісток тварин,
каміння. У межах комплексу переважно споруд-
жували конструкції одного типу, але є випадки і
взаємного сполучення споруд різних типів. Кіль-
кісно домінують катакомби I типу, так звані під-
бої. Усі поховання здійснено за обрядом інгума-
ції, лише в одному випадку виявлено кремацію.
Поза небіжчиків — випростана на спині; перева-
жає західна з відхиленням орієнтація.
Численну колекцію матеріалів представ-
лено прикрасами (скляні намистини та бісер,
сережки, браслети, персні, розетки), деталями
головного убору та одягу, дзеркалами, зброєю
(вістря стріл, спис, мечі та кинджали, сокира).
У наборі ліпної кераміки є горщики високих та
низьких пропорцій, чашки та глечики, гончар-
ні глеки, чорнолаковий посуд — блюдо, канфа-
ри, кіліки. У похованнях також виявлено брон-
зовий казан із ручками, берестяні та дерев’яні
чаші, кружала з глини або свинцю, ножі. Склад
супутньої їжі вказує на розведення скіфами ве-
ликої та дрібної рогатої худоби та коней. Ма-
теріали цієї пам’ятки, розташованої неподалік
Кам’янського городища, засвідчують функціо-
нування могильника протягом ІV ст. до н. е.
Слід наголосити, що скіфський цвинтар
на Мамай-горі є найбільшим із досліджених
у степах Надчорномор’я, і його подальше до-
слідження відкриває нові горизонти у вивченні
історії Скіфії.
Поховання на Мамай-горі практикували й
у пізніші часи, що засвідчують знахідки сар-
матського комплексу та поховань кочівників
ХII—ХVI ст. (61 об’єкт). Нові відкриття було
здійснено 2000 р., коли після чергової руйнації
берегової смуги відкрилися нові ґрунтові цвин-
тарі кочівників середини ХІV ст. Ці поховання,
здійснені у ямах та підбійних спорудах, мали
великий речовий супровід, зокрема зброю, при-
краси, предмети побуту, срібну чашу.
Неподалік могильника Мамай-гора протягом
18 років досліджували інший ґрунтовий цвин-
тар — Мамай-Сурку, де за даними на 2006 р.
на площі 7171 м2 розкопано 1163 поховання. За
кількістю поховань це один із найбільших мо-
гильників Східної Європи. Небіжчики лежали
випростані на спині, головою на захід, у прямо-
кутних ямах. Супровід представлено здебільшо-
го культовими речами християнського призна-
чення, прикрасами, побутовими артефактами,
зокрема, жіночими чільцями, намистом, персня-
ми, кільцями, браслетами, кіотцем тощо. Знахід-
ки засвідчують тісні культурні та економічні
зв’язки населення Нижньої Наддніпрянщини з
сусідніми народами. Цвинтар датовано кінцем
XIII — початком XV ст. Антропологами вста-
новлено, що тут поховано представників етніч-
но змішаного населення — нащадків слов’ян,
аланів і болгар. Повне дослідження та інтерпре-
тація матеріалів надає чудову можливість якнай-
повніше уявити історію осілого населення цього
регіону напередодні появи запорізького козацтва
в пониззі Дніпра та створення козацьких січей.
Матеріали розкопок могильників у повно-
му обсязі оперативно вводять у науковий обіг
завдяки систематичним виданням серій мо-
нографій (Андрух 2001; Андрух, Тощев 1998;
2004; Ельников 2001; 2006). Дослідження здій-
снюють у тісних контактах із фахівцями з різ-
них наукових закладів Києва, Донецька, Одеси,
Кишинеу, Сімферополя, Севастополя. Наукові
зв’язки дають змогу проводити комплексну об-
робку матеріалів із розкопок експедиції.
В експедиції Запорізького університету що-
року працюють студенти різних курсів історич-
ного факультету. Загалом польову практику на
Мамай-горі пройшло понад 1000 осіб. Найдо-
свідченіші з них брали участь у дослідженнях
інших експедицій — Приазовської, Херсонсь-
кої, Північнокримської. Протягом кількох років
студенти факультету досліджували давній Хер-
ISSN 0235-3490. Археологія, 2008, № 1 118
сонес у складі українськo-американської екс-
педиції. Кращі з них пройшли курс навчання у
Маккалестерському коледжі (США).
На базі археологічної лабораторії універси-
тету проведено низку наукових конференцій та
семінарів різного рівня в 1988, 1989, 1990, 1994,
1999, 2004 рр., у яких брали участь представни-
ки різних країн. Лабораторія підтримує активні
наукові зв’язки із зарубіжними колегами (з Ні-
меччини, Болгарії, Румунії, США, Польщі, Сло-
ваччини, Росії та ін.). Матеріали конференцій
та польових досліджень знаходять гідне місце
на сторінках різних видань. Особливо цінною
є серійна збірка наукових праць «Древности
степного Причерноморья и Крыма» (з 1999 р. —
«Старожитності степового Причорномор’я і
Криму») — 13 випусків. Солідний доробок ар-
хеологів Запоріжжя на ниві видавничої діяль-
ності вже має упорядковану бібліографію (То-
щев та ін. 2003).
Не можна оминути увагою перші дисертацій-
ні дослідження, підготовлені за матеріалами роз-
копок на Мамай-горі (М.В. Єльников, Л.В. Лит-
винова). Отже, Мамай-гора вже плідно пра-
цює на підготовку фахівців вищої кваліфікації.
Можна побажати запорізьким колегам наснаги
та ліпшого фінансування їхньої важкої, але та-
кої потрібної українській археології праці.
Андрух С.И. Могильник Мамай-Гора. — Запорожье, 2001. — Кн. 2. — 238 с.
Андрух С.И., Тощев Г.Н. Могильник Мамай-Гора. — Запорожье, 1999. — Кн. 1. — 232 с.
Андрух С.И., Тощев Г.Н. Могильник Мамай-Гора. — Запорожье, 2004. — Кн. 3. — 203 с.
Ельников М.В. Средневековый могильник Мамай-Сурка (по материалам исследований 1989—1992 гг.). — Запо-
рожье, 2001. — Т. 1. — 275 с.
Ельников М.В. Средневековый могильник Мамай-Сурка (по материалам исследований 1993—1994 гг.). — Запо-
рожье, 2001. — Т. 2. — 356 с.
Отрощенко В.В. В степу біля Мамай-гори // Комсомолець Запоріжжя. — 02.10.1982. — № 117 (3392) — С. 4.
Тощев Г.Н., Ельников М.В., Дровосекова О.В. Древности Запорожского края. — Запорожье, 2003. — 124 с.
Одержано 04.09.2007
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-69854 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0235-3490 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-11-24T10:49:51Z |
| publishDate | 2008 |
| publisher | Інститут археології НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Отрощенко, В.В. 2014-10-23T15:13:13Z 2014-10-23T15:13:13Z 2008 Двадцять років на Мамай-горі / В.В. Отрощенко // Археологія. — 2008. — № 1. — С. 116-118. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. 0235-3490 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/69854 Археологи Запорізького державного університету дещо несподівано опинилися між двома круглими датами: 1986 р. створено археологічну лабораторію на історичному факультеті Запорізького національного університету, а 1988 р. розпочалися регулярні археологічні дослідження експедиції університету на Мамай-горі. Отже, два 20-річні ювілеї, й обидва пов’язані з організаційною та науковою діяльністю колись одеських, а нині провідних археологів Запоріжжя — Геннадія Миколайовича Тощева та Світлани Іванівни Андрух. uk Інститут археології НАН України Археологія Хроніка Двадцять років на Мамай-горі Twenty Years on the Mamaj-hora Article published earlier |
| spellingShingle | Двадцять років на Мамай-горі Отрощенко, В.В. Хроніка |
| title | Двадцять років на Мамай-горі |
| title_alt | Twenty Years on the Mamaj-hora |
| title_full | Двадцять років на Мамай-горі |
| title_fullStr | Двадцять років на Мамай-горі |
| title_full_unstemmed | Двадцять років на Мамай-горі |
| title_short | Двадцять років на Мамай-горі |
| title_sort | двадцять років на мамай-горі |
| topic | Хроніка |
| topic_facet | Хроніка |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/69854 |
| work_keys_str_mv | AT otroŝenkovv dvadcâtʹrokívnamamaigorí AT otroŝenkovv twentyyearsonthemamajhora |