Сучасне українське мистецтвознавство: новий погляд, переосмислення та наукова координація (за матеріалами наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 18 червня 2014 р.)

У доповіді йдеться про здобутки академічного мистецтвознавства в галузі дослідження професійного і народного мистецтва України, історії й теорії народної творчості та її внеску в загальносвітову культуру. Розглянуто проблему організації досліджень з урахуванням нових наукових поглядів і методів,...

Full description

Saved in:

Bibliographic Details
Published in:	Вісник НАН України
Date:	2014
Main Author:	Кара-Васильєва, Т.В.
Format:	Article
Language:	Ukrainian
Published:	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України 2014
Subjects:	З кафедри Президії НАН України
Online Access:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/69864
Tags:	Add Tag No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:	Сучасне українське мистецтвознавство: новий погляд, переосмислення та наукова координація (за матеріалами наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 18 червня 2014 р.) / Т.В. Кара-Васильєва // Вісн. НАН України. — 2014. — № 8. — С. 33-39. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

_version_	1859706167603757056
author	Кара-Васильєва, Т.В.
author_facet	Кара-Васильєва, Т.В.
citation_txt	Сучасне українське мистецтвознавство: новий погляд, переосмислення та наукова координація (за матеріалами наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 18 червня 2014 р.) / Т.В. Кара-Васильєва // Вісн. НАН України. — 2014. — № 8. — С. 33-39. — укр.
collection	DSpace DC
container_title	Вісник НАН України
description	У доповіді йдеться про здобутки академічного мистецтвознавства в галузі дослідження професійного і народного мистецтва України, історії й теорії народної творчості та її внеску в загальносвітову культуру. Розглянуто проблему організації досліджень з урахуванням нових наукових поглядів і методів, аналізу історії мистецтва з точки зору еволюції художніх стилів, у контексті зв’язку з культурами інших народів, з ширшим впровадженням розробок міждисциплінарного характеру. В докладе речь идет о достижениях академического искусствоведения в области исследования профессионального и народного искусства Украины, истории и теории народного творчества и его вклада в общемировую культуру. Рассмотрена проблема организации исследований с учетом новых научных взглядов и методов, анализа истории искусства с точки зрения эволюции художественных стилей, в контексте взаимосвязи с культурами других народов, с более широким внедрением разработок междисциплинарного характера. The paper surveys the achievements of academic art history in studying professional and popular art, history and theory of folk art, and its contribution to the world culture. Following issues are addressed: management of research which would account for the new approaches and methods, analysis of art history in the light of artistic styles’ evolution and in the context of its relationship to the wider international developments.
first_indexed	2025-12-01T03:15:46Z
format	Article
fulltext	ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2014, № 8 33 СУЧАСНЕ УКРАЇНСЬКЕ МИСТЕЦТВОЗНАВСТВО: НОВИЙ ПОГЛЯД, ПЕРЕОСМИСЛЕННЯ ТА НАУКОВА КООРДИНАЦІЯ За матеріалами наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 18 червня 2014 року Сучане мистецтвознавство — порівняно нова галузь гумані- тарних наук, що перебуває як у полі академічної історії і теорії мистецтв, так і новітньої художньої критики. Ці два напрями наукового процесу мають власні методи дослідження, теоре- тичні позиції, історію виникнення, типові проблеми сучасного розвитку. Сьогодні українська мистецтвознавча наука в різних обся- гах розвивається в науково-дослідних установах, подекуди в художніх музеях і мистецьких навчальних закладах. Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т. Риль- ського (ІМФЕ) НАН України є провідним осередком мисте- цтвознавчих досліджень, що акумулює та генерує актуальні ідеї і теоретичні проблеми сучасності, інституцією, яка зосеред- жує свою дослідницьку увагу на реконструкції та інтерпретації мистецького життя України. Науковці працюють у галузі класичного мистецтвознавства з його пієтетом перед джерелознавчими аргументами. Від по- передників сучасне мистецтвознавство перейняло історико- порівняльні методи дослідження, які й сьогодні сприяють ви- КАРА-ВАСИЛЬЄВА Тетяна Валеріївна — доктор мистецтвознавства, завідувач відділу декоративного мистецтва Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т. Рильського НАН України У доповіді йдеться про здобутки академічного мистецтвознавства в галузі дослідження професійного і народного мистецтва України, історії й теорії народної творчості та її внеску в загальносвітову культуру. Розглянуто проблему організації досліджень з урахуванням нових наукових поглядів і методів, аналізу історії мистецтва з точки зору еволюції художніх стилів, у контексті зв’язку з культурами інших народів, з ширшим впровадженням розробок міждисциплінарного характеру. 34 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2014, № 8 З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ світленню невідомих фактів і явищ українсько- го мистецтва, розкриттю тих його сторінок, що дозволяють реконструювати цілісну картину образотворчої культури. Як засвідчують нау- кові праці та матеріали щорічних міжнародних конференцій ІМФЕ НАН України, упродовж останніх років в українському мистецтвознав- стві досягнуто чимало нових результатів, до наукового обігу введено нові факти, імена, ре- презентовано талановиті мистецькі школи. Великий корпус ініційованих та підготовле- них в ІМФЕ НАН України фундаментальних видань з різних галузей мистецтвознавства демонструє, що по-новому осмислюються процеси художнього життя — минулого і сьо- годення. Нинішнє українське мистецтвознав- ство спирається на ідею відродження націо- нальної культури і традицій, водночас наголо- шує на необхідності осмислення історичного минулого й осягнення нових, а найголовніше, об’єктивних критеріїв оцінки історичних по- дій, діяльності окремих особистостей. Для ІМФЕ НАН України важливим є дослідження шляхів модернізації культури, вивчення про- цесів трансформації національних традицій, їх входження в сучасну етнокультурну ситуацію, взаємозв’язок з культурою нацменшин. Зусиллями науковців Інституту було під- готовлено й видано дві багатотомні, добре ілюстровані серії з історії мистецтва: «Історія декоративного мистецтва України» та «Історія українського мистецтва» в 5 томах; головний редактор — академік НАН України Г.А. Скрип- ник. Це наочний приклад наукової координа- ції фахівців з різних регіонів України — Києва, Львова, Івано-Франківська, Харкова, Одеси та інших міст, які представляють провідні науково-дослідні й навчальні центри, художні музеї. Така координація сприяла як розширен- ню географії досліджень, так і залученню ма- теріалів музейних фондів, оприлюдненню не- відомих досі художніх артефактів і введенню їх до наукового обігу. Ці видання є вагомою складовою комплек- сного фундаментального проекту ІМФЕ НАН України, який передбачає публікацію багато- томних видань та енциклопедій з українсько- го образотворчого мистецтва, музикознавства, театрознавства, етнології та фольклористики. Цей проект, започаткований в Інституті, нині ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2014, № 8 35 З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ успішно реалізується. У його рамках видано такі фундаментальні праці: • 7—12-й томи Повного зібрання творів Т.Г. Шевченка у 12 томах, присвячені мистець- кій спадщині Т.Г. Шевченка; • Українська музична енциклопедія, тт. 1—3; • Історія української музики, тт. 2—5; • Історія українського театру в 3 томах, тт. 1—2; • Художня культура західних і південних слов’ян (кінець ХІХ — початок ХХІ століття): енциклопедичний словник. Важливо, що ці капітальні праці ІМФЕ НАН України видав власним коштом, без дер- жавної фінансової підтримки. Інститут був провідним науково-координаційним центром, де розроблялася концепція видань, формував- ся колектив авторів, реалізовувалася видавни- ча програма, в результаті чого ці праці вийшли багато ілюстрованими, виданими на високому науковому і поліграфічному рівні, що відпові- дає сучасним вимогам. Так, в «Історії українського мистецтва» до- сліджено історію всіх видів і жанрів образо- творчого мистецтва, архітектури від палеолі- ту до сьогодення, розглянуто низку художніх явищ і персоналій. Новим здобутком українського мистецтво- знавства є вперше підготовлена і видана «Іс- торія декоративного мистецтва України» (вже вийшло друком 4 томи, 5-й — у видавничій роботі). Підготовка і видання цих узагальню- ючих праць з історії мистецтва України про- диктовані вимогами часу й соціокультурними запитами сучасної україністики, адже нова суспільно-політична дійсність незалежної України вимагає кардинальної переоцінки ет- нокультурної і мистецької спадщини народу та її нової інтерпретації гуманітарними науками. Безпосередній праці над цим фундаменталь- ним проектом в ІМФЕ НАН України переду- вала копітка наукова та науково-організаційна робота. У 2005 р. в Інституті було створено від- діл декоративного мистецтва (керівник — док- тор мистецтвознавства Т.В. Кара-Васильєва). Теоретико-методологічні питання підготовки 5-томної академічної «Історії декоративного мистецтва України» було обговорено під час спеціальної наукової дискусії, у низці публіка- цій у наукових збірниках, таких як «Мистець- кі обрії», «МІСТ», «Образотворче мистецтво», «Народне мистецтво», а також на науковій конференції та у виданому збірнику її мате- ріалів «Сучасний стан українського мисте- цтвознавства та шляхи його подальшого роз- витку». У відділі було виконано колективну планову тему «Народне мистецтво як цілісна система світобачення», проведено конферен- цію та видано збірник наукових праць з цієї проблематики. Це дало можливість колекти- ву відділу підійти до поглибленого концепту- ального осмислення розвитку декоративного мистецтва, його різноманітних напрямів і те- чій, з’ясувати недостатньо вивчені проблеми, серед яких — стильова еволюція народного мистецтва, його роль у формуванні художньої свідомості народу. Колектив авторів спирався як на досягнення попередників у вивченні на- родного мистецтва, так і на нові сучасні дослі- дження. Серйозним поповненням наукової бази для підготовки фундаментального академічного 36 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2014, № 8 З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ дослідження українського декоративного мис- тецтва стало видання у відділі декоративного мистецтва сучасних монографічних праць ви- сокого фахового рівня з різних видів народно- го мистецтва. Це роботи Н. Студинець, Г. Іс- томіної, а також узагальнююча праця Т. Кара- Васильєвої та З. Чегусової «Декоративне мистецтво України ХХ століття». Важливим науково-методологічним підґрунтям для з’я- су вання науково-теоретичних засад розвитку народного мистецтва, його видової дефініції при написанні «Історії» стали дві праці: З. Че- гусова «Декоративне мистецтво України кінця ХХ століття. 200 імен», яку 2005 р. було від- значено Національною премією імені Тараса Шевченка, та монографія Т. Кара-Васильєвої «Історія української вишивки», яка так само здобула Національну премію імені Тараса Шевченка у 2012 р. Написання «Історії декоративного мисте- цтва України» та «Історії українського мисте- цтва» відбувалося в тісному контакті з фахів- цями суміжних відділів, праці яких стали важ- ливим внеском у дослідження національного мистецтва. Це насамперед фундаментальні ви- дання з історії українського іконопису, зокре- ма монографія О. Найдена, М. Бабака «Народ- на ікона Середньої Наддніпрянщини ХVІІІ— ХХ ст. в контексті селянського культурного простору», відзначена 2010 р. Національною премією України імені Тараса Шевченка, а та- кож монографії Д.В. Степовика «Українська гравюра бароко», «Іконологія й іконографія», «Нова українська ікона ХХ—ХХІ століть», «Мистецтво ікони. Рим, Візантія, Україна», художньо-етнографічна спадщина Ю. Павло- вича, наукові праці з народного костюма, про- мислу та ремесел. Значним здобутком новоствореної «Історії декоративного мистецтва України» є те, що в її основу покладено принципово нову концепцію системного висвітлення розвитку українсько- го народного мистецтва від найдавніших часів до сучасності, а також залучення до її написан- ня фахівців суміжних наук — істориків, архео- логів, етнологів, що забезпечило узагальнення всього національного досвіду та продуктивних філософсько-естетичних теорій світової нау- ки. Саме тому в концепції цього багатотомного видання передбачено наукову реконструкцію художнього процесу, створення повноцінної і вичерпної панорами розвитку декоративного мистецтва на українських землях в історично- му аспекті. Принципово важливим при написанні «Істо- рії декоративного мистецтва України» стало те, що автори розділів відійшли від дослідження і класифікації народного мистецтва як галузі ма- теріальної культури, у якій переважає утилітар- ний принцип. З теоретичного погляду ця галузь належить до пріоритетів духовної культури, а діяльність народних майстрів розглядається як художньо-естетична творчість. З сучасних позицій мистецтвознавства у виданні вперше прослідковано зв’язок народного мистецтва і творчості професійних художників, усі види і жанри декоративного мистецтва розглянуто з позицій еволюції художніх стилів. В «Історії декоративного мистецтва Укра- їни» чітко акцентовано, що декоративне мис- тецтво, яке охоплює комплекс різноманітних видів і напрямів, є цілісною живою системою, що розвивається у сфері народного мистецтва, художніх промислів, художньої промисловості й творчості художників-професіоналів. Саме тому в основу цього видання вперше в укра- їнському мистецтвознавстві покладено чітку концепцію розгляду декоративного мисте- цтва в усій різноманітності й багатогранності його проявів. Це насамперед роль і значення народного мистецтва в системі духовної і ма- теріальної культури та у формуванні худож- нього ансамблю й предметного середовища; взаємозв’язок та взаємовпливи народного і професійного мистецтва на різних історич- них етапах; семантика й образність орнаменту. Важливе місце відведено питанням ролі деко- ративного мистецтва в опорядженні храмових комплексів та богословській символіці церков- ного мистецтва. У кожному з п’яти томів «Історії декоратив- ного мистецтва України» акцентується своє- рідність розвитку художнього життя регіонів України та формування локальних мистецьких ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2014, № 8 37 З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ традицій, аналізуються активні взаємоконтак- ти і взаємовпливи українського мистецтва із західноєвропейською та східною мистецькими традиціями, утверджується теза про органічне входження української культури у світовий мистецький контекст. Перед кожним із нас постає питання: якою має бути сьогодні мистецтвознавча наука, як зберегти її потенціал, як технологічно її перео- зброїти? Для успішної реалізації найголовні- ших тенденцій мистецтвознавчого процесу в Україні, на наш погляд, необхідне створення єдиного всеукраїнського координаційного центру в системі Національної академії наук для визначення пріоритетних наукових напря- мів, створення нових програм наукових дослі- джень, їх видавничого завершення, а також для узгодження планування наукових тем і дисер- таційних досліджень, уникнення їх дублювання. На часі є координація мистецтвознавчої освіти та академічної науки, об’єднання зу- силь у підготовці фундаментальних історико- мистецьких досліджень. Тільки на базі спеці- алізованої ради ІМФЕ НАН України було за- хищено з різних напрямів мистецтвознавства 90 дисертацій, з яких 15 докторських і 75 кан- дидатських. Проте слід відзначити недостатньо високе поцінування мистецтвознавчих дисциплін у системі НАН України. Так, за останні 10 ро- ків Академія мистецтв України присвоїла шістьом співробітникам Інституту звання академіків і членів-кореспондентів. Водночас за останні чверть століття жодного подібно- го визнання мистецтвознавства з боку НАН України не було. Найгірша вада сучасного мистецтвознав- ства — це його внутрішній і зовнішній герме- тизм, оскільки зв’язок української науки зі сві- товою практикою, європейськими науковими центрами є дуже важливим. Сьогодні потрібен прорив з периферійності й вихід на міжнарод- ні контакти, визначення пріоритетів і престиж- ності мистецтвознавчої науки в системі інших наук, а також поза межами держави, у світо- вому контексті. Цьому сприяє систематичне видання тематичних випусків журналу «На- родна творчість та етнологія», кожен з яких присвячено мистецтву різних країн — Франції, Польщі, Ізраїлю тощо. Міжнародні контакти й зустрічі, наукові взаємозв’язки пропагують образотворчу куль- туру за кордоном. Така координація послідов- но й активно сприяє вирішенню невідкладних завдань, розв’язанню тих проблем, які сьогодні є актуальними для мистецтвознавчої науки. Одним з першочергових завдань, яке потре- бує зосередження зусиль фахівців різних роз- ділів мистецтвознавства, є розширення поля теоретичних пошуків, створення власної, пере- віреної практикою теорії, яка слугувала б ме- тодичною базою як для істориків, так і для критиків мистецтва. На нинішньому етапі розвитку вітчизняно- го мистецтвознавства слід зосередити увагу на філософських аспектах сучасної мистецтвоз- навчої науки. Філософія і мистецтво, інтегра- тивно трансформуючись у мистецтвознавчу науку, мають виконувати загальнокультурну функцію синтезу наукових знань у єдиній уні- версальній і цілісній системі соціального до- свіду та майбутніх напрацювань. Тому дослі- дження соціальних, соціофілософських аспек- тів мистецтва потрібно інтенсивніше викорис- товувати в наукових розробках національного мистецтвознавства. Донині існує проблема опублікування му- зейного матеріалу, його неопрацьованості. На- зріла потреба в каталогізації фондів україн- ського мистецтва в музеях, приватних збірках, церквах, монастирях, створення єдиного фон- ду мистецької спадщини в Україні та за її ме- жами, вихід її на загальноєвропейську мережу. Українське мистецтвознавство має чималі лакуни, що потребують свого заповнення. На- самперед це стосується відновлення вітчизня- ної візантології, медієвістики, вивчення світо- вого, у тому числі європейського, мистецтва на базі національних музейних збірок, досліджен- ня мистецтва ХХ ст., переосмислення з нових позицій його окремих періодів і постатей. Важливим сьогодні видається також розви- ток біобібліографічної науки як підґрунтя для фундаментальних досліджень. Поглиб ленню 38 ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2014, № 8 З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ мистецтвознавчої практики сприятиме широ- ка програма з видання бібліографічних покаж- чиків, антологій вітчизняної та світової ху дож- ньо-критичної та історико-мис тецт во знав чої думки, серійної публікації української мисте- цтвознавчої спадщини, перекладної літерату- ри, широкого корпусу науково-популярних посібників і підручників, зокрема в електрон- ному вигляді. У зв’язку з уведенням до на- вчальних програм середньої загальноосвітньої школи нового предмета — народознавства, а також вивченням курсу декоративного мисте- цтва у спеціальних вищих і середніх художніх навчальних закладах відділ декоративного мистецтва ІМФЕ НАН України інтенсивно працює над науково-популярним ілюстрова- ним виданням «Декоративне мистецтво Украї- ни крізь віки» у 4 томах, бере активну участь у розробленні відповідної навчальної програми та створенні нових підручників. Зокрема, вже підготовлено до друку навчальний посібник Т.В. Кара-Васильєвої «Обереги України». Мистецтвознавство сьогодні виявилося без- силим перед наступальним натиском субкуль- тури з її агресивністю, псевдоемоціями. Саме тому співробітники відділу багато уваги при- діляють практичній реалізації ідеї про творен- ня сучасного арт-простору як необхідної бази досліджень сучасного мистецтва. Останнім часом організовано низку концептуальних ви- ставок сучасного мистецтва, які стали подіями в художньому житті України. Це Всеукраїнські виставки сучасного декоративного мистецтва в Національному музеї українського народно- го декоративного мистецтва, Музеї сучасного мистецтва України в Києві, міжнародні бієна- ле текстилю, виставки сучасного арт-текстилю (організатор і куратор — З. Чегусова) та ке- раміки (куратор — Ю. Островська), виставки вишивок, відтворених за ескізами художників- авангардистів 10—20-х років ХХ ст. (автор ідеї та куратор — Т. Кара-Васильєва). На жаль, практика організації художніх ви- ставок за кордоном свідчить, що перспективна скоординована програма виставкової діяль- ності відсутня, вернісажі мають спорадичний характер і не завжди сприяють цілеспрямова- ному показу передових здобутків українського мистецтва. Крім того, у зв’язку з організацією виставок виникає проблема меценатства, яке є світовою практикою звільнення від податків, однак в Україні це питання й досі не вирішено на законодавчому рівні. Художня критика як складова мистецтво- знавства сьогодні виходить на передові рубе- жі. Вона виступає не лише як знаряддя оцінки творів мистецтва, а й як важливий чинник у формуванні мистецького процесу, сприяє роз- витку певних художніх тенденцій, напрямів, стилів. Водночас нині виникла загроза, що арт- критика, підпорядкована потребам художньо- го ринку і зосереджена на сторінках модних глянцевих видань та в залах престижних гале- рей, рекламує те мистецтво, яке з погляду біз- несу здатне принести високі прибутки. Комер- ціалізація мистецтва породила характерний для ХХ ст. тип «критика-маклера», «критика- менеджера». Тому сьогодні є потреба в коорди- нації підходів у ширшій, аніж сфера мистецтва, системі, якою є загальнокультурний контекст, що вимагає розширення фахових «кордонів» мистецтвознавства і художньої критики. На наш погляд, загін мистецтвознавців Інституту мистецтвознавства, фольклорис- тики та етнології ім. М.Т. Рильського НАН України є потужною дослідницькою ланкою, яка своїм науковим доробком примножує інтелектуально-духовний потенціал науки. ISSN 0372-6436. Вісн. НАН України, 2014, № 8 39 З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ Т.В. Кара-Васильева Институт искусствоведения, фольклористики и этнологии им. М.Ф. Рыльского НАН Украины ул. Грушевского, 4, Киев, 01001,Украина СОВРЕМЕННОЕ УКРАИНСКОЕ ИСКУССТВО: НОВЫЙ ВЗГЛЯД, ПЕРЕОСМЫСЛЕНИЕ И НАУЧНАЯ КООРДИНАЦИЯ В докладе речь идет о достижениях академического искусствоведения в области исследования профессионально- го и народного искусства Украины, истории и теории народного творчества и его вклада в общемировую культуру. Рассмотрена проблема организации исследований с учетом новых научных взглядов и методов, анализа истории искусства с точки зрения эволюции художественных стилей, в контексте взаимосвязи с культурами других на- родов, с более широким внедрением разработок междисциплинарного характера. T.V. Kara-Vasileva Maksym Rylsky Institute of Art History, Folklore Studies and Ethnology 4 Hrushevsky St., Kyiv, 01001, Ukraine MODERN UKRAINIAN ART: NEW APPROACHES, REINTERPRETATION, AND ACADEMIC COORDINATION The paper surveys the achievements of academic art history in studying professional and popular art, history and theory of folk art, and its contribution to the world culture. Following issues are addressed: management of research which would account for the new approaches and methods, analysis of art history in the light of artistic styles’ evolution and in the context of its relationship to the wider international developments.
id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-69864
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn	0372-6436
language	Ukrainian
last_indexed	2025-12-01T03:15:46Z
publishDate	2014
publisher	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
record_format	dspace
spelling	Кара-Васильєва, Т.В. 2014-10-23T15:39:17Z 2014-10-23T15:39:17Z 2014 Сучасне українське мистецтвознавство: новий погляд, переосмислення та наукова координація (за матеріалами наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 18 червня 2014 р.) / Т.В. Кара-Васильєва // Вісн. НАН України. — 2014. — № 8. — С. 33-39. — укр. 0372-6436 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/69864 У доповіді йдеться про здобутки академічного мистецтвознавства в галузі дослідження професійного і народного мистецтва України, історії й теорії народної творчості та її внеску в загальносвітову культуру. Розглянуто проблему організації досліджень з урахуванням нових наукових поглядів і методів, аналізу історії мистецтва з точки зору еволюції художніх стилів, у контексті зв’язку з культурами інших народів, з ширшим впровадженням розробок міждисциплінарного характеру. В докладе речь идет о достижениях академического искусствоведения в области исследования профессионального и народного искусства Украины, истории и теории народного творчества и его вклада в общемировую культуру. Рассмотрена проблема организации исследований с учетом новых научных взглядов и методов, анализа истории искусства с точки зрения эволюции художественных стилей, в контексте взаимосвязи с культурами других народов, с более широким внедрением разработок междисциплинарного характера. The paper surveys the achievements of academic art history in studying professional and popular art, history and theory of folk art, and its contribution to the world culture. Following issues are addressed: management of research which would account for the new approaches and methods, analysis of art history in the light of artistic styles’ evolution and in the context of its relationship to the wider international developments. uk Видавничий дім "Академперіодика" НАН України Вісник НАН України З кафедри Президії НАН України Сучасне українське мистецтвознавство: новий погляд, переосмислення та наукова координація (за матеріалами наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 18 червня 2014 р.) Современное украинское искусство: новый взгляд, переосмысление и научная координация Modern Ukrainian art: new approaches, reinterpretation, and academic coordination (by materials of scientific report at the meeting of Presidium of NAS of Ukraine 18 June 2014) Article published earlier
spellingShingle	Сучасне українське мистецтвознавство: новий погляд, переосмислення та наукова координація (за матеріалами наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 18 червня 2014 р.) Кара-Васильєва, Т.В. З кафедри Президії НАН України
title	Сучасне українське мистецтвознавство: новий погляд, переосмислення та наукова координація (за матеріалами наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 18 червня 2014 р.)
title_alt	Современное украинское искусство: новый взгляд, переосмысление и научная координация Modern Ukrainian art: new approaches, reinterpretation, and academic coordination (by materials of scientific report at the meeting of Presidium of NAS of Ukraine 18 June 2014)
title_full	Сучасне українське мистецтвознавство: новий погляд, переосмислення та наукова координація (за матеріалами наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 18 червня 2014 р.)
title_fullStr	Сучасне українське мистецтвознавство: новий погляд, переосмислення та наукова координація (за матеріалами наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 18 червня 2014 р.)
title_full_unstemmed	Сучасне українське мистецтвознавство: новий погляд, переосмислення та наукова координація (за матеріалами наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 18 червня 2014 р.)
title_short	Сучасне українське мистецтвознавство: новий погляд, переосмислення та наукова координація (за матеріалами наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 18 червня 2014 р.)
title_sort	сучасне українське мистецтвознавство: новий погляд, переосмислення та наукова координація (за матеріалами наукової доповіді на засіданні президії нан україни 18 червня 2014 р.)
topic	З кафедри Президії НАН України
topic_facet	З кафедри Президії НАН України
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/69864
work_keys_str_mv	AT karavasilʹêvatv sučasneukraínsʹkemistectvoznavstvonoviipoglâdpereosmislennâtanaukovakoordinacíâzamateríalaminaukovoídopovídínazasídanníprezidíínanukraíni18červnâ2014r AT karavasilʹêvatv sovremennoeukrainskoeiskusstvonovyivzglâdpereosmyslenieinaučnaâkoordinaciâ AT karavasilʹêvatv modernukrainianartnewapproachesreinterpretationandacademiccoordinationbymaterialsofscientificreportatthemeetingofpresidiumofnasofukraine18june2014

Institution

Similar Items