Нові методології дослідження античної пам’ятки: цифрові технології та розкопки у Південному районі Херсонеса Таврійського, 2001—2006 рр.
На низці прикладів археологічної інтерпретації з останніх розкопок у Південному районі Херсонеса оцінено практичність цифрової системи археологічної документації. Запропоновано детальний огляд програмного забезпечення, обладнання і вмінь, необхідних для застосування такої системи на інших проектах,...
Saved in:
| Published in: | Археологія |
|---|---|
| Date: | 2008 |
| Main Authors: | , , , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут археології НАН України
2008
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/69933 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Нові методології дослідження античної пам’ятки: цифрові технології та розкопки у Південному районі Херсонеса Таврійського, 2001—2006 рр. / А. Рабіновітц, Л.В. Седікова, ДЖ. Трелоґан, С. Ів // Археологія. — 2008. — № 2. — С. 69-78. — Бібліогр.: 3 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860198671994322944 |
|---|---|
| author | Рабіновітц, А. Седікова, Л.В. Трелоґан, ДЖ Ів, С. |
| author_facet | Рабіновітц, А. Седікова, Л.В. Трелоґан, ДЖ Ів, С. |
| citation_txt | Нові методології дослідження античної пам’ятки: цифрові технології та розкопки у Південному районі Херсонеса Таврійського, 2001—2006 рр. / А. Рабіновітц, Л.В. Седікова, ДЖ. Трелоґан, С. Ів // Археологія. — 2008. — № 2. — С. 69-78. — Бібліогр.: 3 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Археологія |
| description | На низці прикладів археологічної інтерпретації з останніх розкопок у Південному районі Херсонеса оцінено практичність цифрової системи археологічної документації. Запропоновано детальний огляд програмного забезпечення, обладнання і вмінь, необхідних для застосування такої системи на інших проектах, а також обговорення важливості обміну між дослідниками цифровими археологічними даними.
Статья продолжает тему разработки и введения в действие системы цифровой документации совместных раско- пок в Херсонесе Института классической археологии и Национального заповедника «Херсонес Таврический. Рассматривается практическое применение системы документации в археологической интерпретации на примере наших текущих вопросов и реальных случаев. Опыт показывает, что в соединении с традиционным способом фиксации такая система помогает тем, кто проводит раскопки, составить более детальное понимание археологических свидетельств. Также дан детальный обзор уменья, оборудования, необходимых для использования этой системы документации в полевой практике. В то же время авторы утверждают, что применять ее следует только в случае, если полученные электронные данные можно архивировать и сделать доступными для других исследователей с помощью способов, сберегающих контекстуальные связи. Заканчивается статья коротким обсуждением внедрения таких систем в консервации и памятникоохранном деле.
This article follows an earlier piece on the development and implementation of a digital documentation system for the joint Institute of Classical Archaeology — National Preserve of Tauric Chersonesos excavations at Chersonesos. Here, we report on the practical application of this documentation system to archaeological interpretation, using some of our actual questions and experiences as case studies of its usefulness. The examples suggest that such a system helps excavators to develop a more nuanced understanding of the archaeological evidence when combined with traditional recording practices. The article also presents a detailed description of the skills, practices, and equipment necessary to replicate this documentation system in the fi eld. We argue, however, that such systems are worth implementing only if the resulting electronic data can be archived and made available for other researchers through media that preserve their contextual relationships. A brief discussion of the application of these systems to conservation and heritage management activities concludes the article.
|
| first_indexed | 2025-12-07T18:09:56Z |
| format | Article |
| fulltext |
ISSN 0235-3490. Археологія, 2008, № 2 69
Методика польових
археологічних досліджень
У статті, опублікованій в попередньому номері
журналу, обговорено розробку і застосування
цифрової контекстової системи фіксації для роз-
копок у Південному районі міської території
Херсонеса. У зазначеній статті було подано ог-
ляд західноєвропейських вимог до археологіч-
ної документації і обговорення наших спроб
поєднати ці стандарти з цифровими технологія-
ми для використання в польовій роботі в Україні.
Остаточним результатом стала система, що ґрун-
тується на описовій базі даних і географічній ін-
формаційній системі (ГІС), в якій текстові описи
об’єктів і шарів взаємопов’язані з просторовою
інформацією, фотографіями і навіть тривимір-
ними моделями. Однак тут не пропонується роз-
гляд загальної значущості системи. Мета цієї
статті — оцінити переваги, які така система
може запропонувати, застерегти від певних по-
тенційних труднощів і надати всесторонню ін-
формацію, яка, сподіваємося, підштовхне інші
археологічні проекти до застосування подібних
систем документації у своїй роботі. Розглянемо
результати впровадження нашої цифрової сис-
теми документації.
I. Результати
Обговорення результатів, отриманих за допомо-
гою наведеної системи документації (див.: Ар-
хелогія. — 2008. — № 1. — С. 71—81), доціль-
но розпочати з засобів, які вона надає. Найваж-
ливішим із них є питання, тобто запит, що ґрун-
тується на включенні або виключенні окремих
типів інформації, який і вводять до набору даних
по одному або групами, що містять спільні еле-
менти. На найпростішому рівні запит дає змогу
користувачеві відібрати лише ті записи, що від-
повідають заданим критеріям. На рівні тексту,
наприклад, можна легко вибрати з бази даних
лише контексти, де згадано слово «черепиця»
(див. таблицю).
В описовій базі даних, що складається з ок-
ремих таблиць, пов’язаних між собою спіль-
ними елементами, запити можуть створювати
нерозв’язні труднощі. Наприклад, у нашій сис-
темі записи про невеличкі знахідки супрово-
джуються номером контексту, в якому знахідку
зафіксовано, а також визначенням і описом са-
мої знахідки. Отже, до бази даних можна ввести
запит, скласти список контекстів (із таблиці кон-
текстів), в яких було знайдено невеличкі знахід-
ки (з таблиці таких знахідок, де вказано номери
контекстів), визначені як монети (в розділі виз-
начень) з ро-омега на аверсі (в розділі описів).
Такий запит дає змогу легко знаходити відповіді
на питання щодо датування, наприклад, окремих
шарів або локалізації певного типу знахідок.
Поєднання текстової бази даних із ГІС надає
цьому процесу просторового виміру. Ми може-
мо запитувати ГІС, ґрунтуючись на первинних
даних, зібраних на кожній ділянці розкопок. Так,
оскільки, зокрема, тип знахідки введено на роз-
копі, можна робити запит про зображення міс-
ця фіксації знахідок усіх об’єктів, визначених як
монети. Вдосконалений зв’язок між текстовою
базою даних і ГІС дає ще більші можливості для
запитів. Якщо записи в базі даних пов’язані із
записами в ГІС номерами невеликої знахідки і
контексту, можна створювати картину просто-
рової варіації за описаним складним запитом.
У результаті отримуємо карту місць знахідок
усіх монет із монограмою ро-омега. В разі від-
бору окремого елемента з’являється таблиця
А. Рабіновітц, Л.В. Седікова,
Дж. Трелоґан, С. Ів
НОВІ МЕТОДОЛОГІЇ ДОСЛІДЖЕННЯ
АНТИЧНОЇ ПАМ’ЯТКИ: ЦИФРОВІ
ТЕХНОЛОГІЇ ТА РОЗКОПКИ У ПІВДЕННОМУ
РАЙОНІ ХЕРСОНЕСА ТАВРІЙСЬКОГО, 2001—2006 рр.
На низці прикладів археологічної інтерпретації з останніх розкопок у Південному районі Херсонеса оцінено прак-
тичність цифрової системи археологічної документації. Запропоновано детальний огляд програмного забезпе-
чення, обладнання і вмінь, необхідних для застосування такої системи на інших проектах, а також обговорення
важливості обміну між дослідниками цифровими археологічними даними.
© А. РАБІНОВІТЦ, Л.В. СЕДІКОВА,
Д. ТРЕЛОҐАН, С. IВ, 2008
ISSN 0235-3490. Археологія, 2008, № 2 70
з інформацією про контекст, у якому знайдено
цю монету. Тривимірні функції сучасної версії
ArcGIS роблять картину ще цікавішою: за цією
таблицею можна виділити окремий контекст і
всі знахідки в ньому, а також оцінити їх розта-
шування в тривимірному просторі за тривимір-
ною топографічною моделлю поверхні шару, в
якому їх зафіксовано.
І нарешті, завдяки поєднанню окремого іден-
тифікаційного номера кожної знахідки й окре-
мого ідентифікаційного номера кожного контек-
сту в цю систему запитів і результатів можна
легко вводити інші типи табличних даних. На-
приклад, результати досліджень спеціалістів при-
родничих наук можна використовувати для кар-
тографування і визначення густоти поширення
аналізованих решток. За допомогою результатів
запиту можна створити карту лише палеобо-
танічних зразків із рештками проса або поєдна-
ти її з шарами різної насиченості, де знайдено
кістки тварин у тій чи іншій концентрації.
Тут доречно навести кілька конкретних при-
кладів. Подамо фактичні запити для кращого
зрозуміння різних аспектів археологічної фік-
сації у Південному районі Херсонеса. У кожно-
му випадку система документації допомагала
реконструювати контекстуальні зв’язки знахід-
ки й відкладення, які ми, у свою чергу, вико-
ристовували в інтерпретації решток.
Приклад 1: датування. Під верхніми ша-
рами ХІІ і ХІІІ ст. у приміщенні було знайдено
глинобитну підлогу, заглиблену в материк. Нам
Позитив
Шар завалу в приміщенні 38 512
Стіна
Стіна кам’яної кладки всуху приміщення 38 —
північно-західна стіна 521
Позитив
Завал у приміщенні 38 535
Стіна
Стіна-сходи в західному кутку приміщення 38 536
Позитив
Глина у південному кутку приміщення 38 537
Стіна
Груба кам’яна конструкція, можливо, підпора
для сходів уздовж північно-західної стіни
приміщення 38 559
Позитив
Шар завалу черепиці в приміщенні 38 569
Позитив
Шар черепиці та придатних для склеювання
посудин у приміщенні 38 580
Позитив
Нагромадження гальки й черепиці біля північного
кута приміщення 38 595
Негатив
Врізання ями для північної палі
в приміщенні 38 599
Негатив
Врізання ями для південної палі
в приміщенні 38 600
Негатив
Врізання ями в західній частині
приміщення 38 601
Позитив
Глинобитна поверхня дна
ями 601 в кімнаті 38 602
Негатив
Врізання рову навколо
ями 601 в приміщенні 38 604
Позитив
Невелика глиниста поверхня у північно-західній
частині приміщення 38 606
Номер контексту
Тип
Опис
Позитив
Шар завалу черепиці в приміщенні 38 569
Позитив
Шар черепиці та придатних для склеювання
посудин у приміщенні 38 580
Позитив
Нагромадження гальки й черепиці біля
північного кута приміщення 38 595
Перелік контекстів (ліворуч), звідки за допомогою запиту вибрано лише ті, в яких є слово «черепиця»
ISSN 0235-3490. Археологія, 2008, № 2 71
здавалося, що ця підлога існувала задовго до ре-
конструкцій останнього періоду, але найпізнішу
монету, знайдену в шарі, можна було датувати
ХІІ ст., що залишало невеликий проміжок часу
між найранішими і найпізнішими будівельними
роботами. Однак після розгляду у тривимірному
зображенні розташування знахідок монет, поз-
начених різними кольорами відповідно до віку,
стало очевидно, що найпізніша монета розташо-
вувалася на поверхні підлоги або просто під її
рівнем, тоді як монети, знайдені глибше в шарі,
датувалися ХІ ст. або раніше. Цей зразок дає
змогу висунути гіпотезу, що найпізніша монета
впала в період використання підлоги, а тому не
є terminus post quem її спорудження. Якщо бра-
ти до уваги просторову інформацію, то нумізма-
тичні свідчення не перешкоджають датуванню
попередніх конструкцій, що є більш прийнят-
ним у періодизації усієї пам’ятки.
Приклад 2: результати спеціалізованих до-
сліджень. У 2005—2006 рр. з нами співпрацю-
вав спеціаліст з археометалургії, який розпочав
широку програму збирання зразків металевої
стружки. Свої знахідки він фіксував у вигляді за-
пису маси стружки магнітного металу різних
розмірів у таблицях, укладених за номерами
зразків. Після переведення цих таблиць у ГІС їх
можна було використовувати для створення ко-
льорової карти щільності залягання окремих ти-
пів стружки, що дало нам змогу експеримен-
тально визначити точне розташування ковадла в
одному з приміщень (рис. 1). У тому ж при-
міщенні зафіксовано рештки складу бакалії, що
функціонував тут пізніше. Ми знайшли ці ре-
штки обвугленими після пожежі, що знищила
майже все місто у ХІІІ ст., і зібрали велику кіль-
кість палеоботанічних зразків. Більшість цих
зразків дали пшеницю, і лише один зразок пока-
зав незначну кількість зернят винограду. Коли
цей зразок ми нанеси на карту в ГІС, то виявили,
що його зібрано безпосередньо на фрагментах
однієї амфори; це дало змогу припустити, що на
момент пожежі у приміщенні амфора містила
вино (рис. 2).
Приклад 3: архітектурний аналіз. У 2005 р.
до нас приєднався американський дослідник іс-
торії архітектури, фахівець з візантійського пе-
ріоду, який мав аналізувати архітектурні реш-
тки та деталі для створення реконструкцій буді-
вель ХІІІ ст. Він не був присутній на розкопах
улітку 2004 р. шарів обвалів, де було знайде-
но значну кількість арочних блоків та інших
оброблених каменів. Після стислого ознайом-
лення з системою документації він зміг поєдна-
ти кожен із цих каменів із місцем його знахідки
і почав швидко вводити в ГІС моделі з їх місце-
знаходженнями. Використавши ці моделі для
реконструкції розташування вікон й опрацю-
вання окремих кімнат, він із захватом зазна-
чив, що накопичена інформація та опис функ-
цій у ГІС дали йому змогу ніби заново провес-
ти розкопки.
Приклад 4: інтерпретація. У 2004 р. в ін-
шому згорілому приміщенні в шарах руйнуван-
ня ХІІІ ст. було знайдено бронзовий енколпіон, а
також багато аморфних пошкоджених корозією
залізних предметів і великих цвяхів. Під час
першого очищення аморфних предметів стало
зрозуміло, що більшість із них були кріплення-
ми або фурнітурою, можливо, дерев’яних скри-
ньок чи посудин. Під час подальшого очищен-
ня самого хреста було виявлено мінералізовані
відбитки тканини, в яку його загорнули. Однак
лише порівнявши між собою карти місцезна-
ходжень кріплень і цвяхів, ми змогли визначи-
ти, що кріплення були зосереджені біля хреста,
Рис. 1. Карта густоти поширення ковальської стружки,
укладена за серією зразків (точок); у центрі найбіль-
шої концентрації стружки (біла ділянка вгорі право-
руч) була невелика яма, що, можливо, утворилась від
дерев’яної підставки, на якій встановлювали ковадло
Рис. 2. План, укладений за співвіднесеними з місцевіс-
тю фотографіями розбитих піфосів і амфор, знайдених у
складському приміщенні; зірочкою позначено розташу-
вання палеоботанічного зразка з виноградними зернами
ISSN 0235-3490. Археологія, 2008, № 2 72
із західної сторони біля входу в приміщення.
У тривимірному зображенні місцезнаходження
зразків вражало ще більше: кріплення залягали
близько від поверхні шару руйнування й були
розсипані на дещо похилій поверхні підлоги
приміщення. Усе це вказує на те, що хрест ле-
жав загорнутий у тканину в дерев’яній скринь-
ці, що впала на підлогу і розбилась під час по-
жежі в приміщенні. Визначення таких зразків
за місцезнаходженнями цих предметів було б
неможливим без введених у ГІС питань і зобра-
жень, а отже, наші варіанти інтерпретацій були
б набагато біднішими.
Проблеми і застереження. Ми чітко усві-
домлюємо, що заснована на ГІС система кон-
текстової документації — це потужний і ко-
рисний засіб у вивченні археологічної фіксації.
Утім очевидно, що вона створює певні пробле-
ми і їх не можна сприймати некритично. Най-
важливіша проблема пов’язана з нашим ро-
зумінням знань і дійсності. Ознайомившись із
фотореалістичними моделями стратиграфічних
відкладень, як археологи, так і громадськість
схильні вважати, що ці моделі більш наближені
до «дійсності», ніж традиційні плани і розрізи.
Це небезпечне непорозуміння: незважаючи на
те що ці технології більш ефективні у створен-
ні уявлення про вигляд відкладення до розко-
пок, вони також є результатом вибору, помилок
і упереджень археологів, які ними послугову-
ються. Багато в чому традиційні способи доку-
ментації більше наближені до «дійсності», ос-
кільки недвозначно подають як інтерпретацій-
ні, так і описові дані.
У дещо інший спосіб та сама тенденція про-
являється в спокусі відразу перейти до виснов-
ків, спираючись на окремі випадки. Особливо це
стосується тривимірного унаочнення. Не виклю-
чено, що деякі з гіпотез, наведені у попередніх
прикладах, є надто уявні й перенавантажують
джерела: зокрема, монета пізнішого часу біля
поверхні ранішого періоду насправді могла б
датувати будівництво підлоги. Дуже легко захо-
питися привабливими тривимірними графіками
й обходитися без простих пояснень і невизначе-
ності задля цікавіших і детальніших реконструк-
цій, що відповідають свідченням. Комп’ютерні
моделі справляють враження впевненості та на-
укової точності, які важко проігнорувати.
Уявлення про точність порушує іншу про-
блему. Як показує досвід, у разі якщо пристрої
і програмне забезпечення дослідження передба-
чають похибку у вимірюванні на рівні мілімілі-
метрів, учасники експедиції схильні занадто
зосереджуватися на точності й відповідності.
Іноді надмірна увага до точності призводить до
зменшення відповідності у виконанні деяких
рисунків. Археологи завжди намагалися вико-
ристовувати традиційні засоби для фіксації як-
найточніших вимірів, але водночас прагнули до
здорової терпимості стосовно певного рівня по-
хибок, особливо на малій шкалі. Неточності, хоч і
незначні, постійно супроводжують археологічну
документацію і публікації. Пристрої, які ми вико-
ристовували, зменшували цю терпимість, і стало
очевидним, що слід знову її прийняти, принаймні
в незначному обсязі, щоб продовжувати роботу.
Однак, незважаючи на дещицю терпимості
до похибок, система дійсно потребує значного
збільшення уваги до деталей та точності, що
створює ще одну перешкоду. Кількість створю-
ваної інформації та переплетені зв’язки між різ-
ними типами даних значно ускладнюють систе-
му польової фіксації, що призводить до незнач-
них помилок і плутанини. З огляду на це кожен
із останніх трьох сезонів потребував значної до-
даткової роботи протягом розкопок і після них,
пов’язаної із виправленням помилок: від неточ-
них пояснень або фотографій у базі даних до
повторення єдиних номерів у реєстрах зразків,
знахідок і контекстів, записаних під час польо-
вих робіт. Такі помилки особливо часто спос-
терігалися в зразках із довгими номерами кіль-
кох різних типів, а також у фіксації зв’язків між
контекстами. Це ще раз засвідчило, що найваж-
ливішим у такій системі є збереження не лише
цифрової, а й паперової документації. Так само
й цифрові карти, зроблені в ГІС, слід доповню-
вати накресленими від руки оригіналами. Разом
із системою контекстової документації кожен
керівник розкопу вів менш формалізований що-
денник або журнал розкопок. Описова інформа-
ція у цих записах часто допомагала виправити
помилки, які неможливо було усунути на основі
лише бази даних, занесеної у ГІС.
Проте найбільшою проблемою є тривалість
зберігання даних у системі цифрової докумен-
тації. Досвід показує, що паперова документа-
ція може успішно зберігатися понад сто років,
не потребуючи жодних додаткових технологій
для її прочитання. Життя цифрового докумен-
та, збереженого у властивому форматі або на
спеціальному носії, може тривати не більше
одного покоління (можна згадати хоча б 3,5-дюй-
мові дискети). Навіть документи в незмінному
архівному форматі потребують реставрації, що
часто вимагає багато часу і ресурсів. Їх необ-
хідно зберігати в копіях, переносити з одного
обладнання на інше, поновлювати тощо. Ми
намагалися уникнути цього за допомогою ство-
рення жорстких копій для кожної категорії
зібраної документації, але можливості ГІС і
бази даних відтворювати контекстуальні зв’яз-
ки не вдається захистити на рівні, вищому ніж
найпростіший. Отже, починати запровадження
цифрової системи документації, попередньо не
ISSN 0235-3490. Археологія, 2008, № 2 73
забезпечивши захисту даних протягом трива-
лого часу, — безвідповідально. Розкопки як, по
суті, руйнівна дія залишають по собі небагато
свідчень для наступних дослідників, отже, має-
мо бути впевнені, що наша стратегія докумен-
тації захищає контекстуальні зв’язки і жодним
чином не піддає їх ризику.
З огляду на все вищезазначене можливості
описаної системи величезні, і в разі розв’язання
згаданих проблем подібна практика зумовить
справжню революцію в археологічних дослі-
дженнях. Однак нові технологічні засоби по-
мітно змінять нашу галузь лише тоді, коли такі
дані почне збирати й обмінюватися ними відра-
зу значна кількість науковців. Зважаючи на це,
у своїх дослідженнях ми постійно працювали
над тим, щоб система документації залишалась
практичною, зрозумілою і її можна було ще раз
використати, тобто, щоб вона була фінансово і
технологічно доступною для багатьох інших ар-
хеологічних проектів. У використанні система
залежить від двох дорогих елементів обладнан-
ня: лазерного теодоліта й потужного комп’ютера.
Інше обладнання або дешевше (цифровий фото-
апарат, PhotoModeler, програмне забезпечення
ГІС), або без нього можна обійтись (накопичу-
вачі даних, сервер, навички програмування в
SQL — усе це дуже важливо, але не є вирішаль-
ним). Теоретично таку систему можна впрова-
дити навіть без використання лазерного теодолі-
та, але час, витрачений на знаходження вручну
точних координат дослідження для великого об-
сягу матеріалу, зробить її непрактичною.
ІІ. Застосування
У цьому розділі описано мінімальну кількість
програмного забезпечення, обладнання, вміння
і навичок, необхідних для застосування подіб-
ної системи цифрової документації. Досвід під-
казує, що цих основних елементів вистачить
для введення такої системи на будь-якому місці
розкопок, однак майже завжди існуватиме по-
треба вносити зміни на місцях.
Необхідне програмне забезпечення. Описа-
на система документації потребує щонаймен-
ше системи керування реляційною базою да-
них (MSSQL, Microsoft Access або Oracle) і па-
кету програмного забезпечення ГІС. Для бази
даних ми використовували серверну систему
SQL із комунікаційним процесором Access за-
для підвищення продуктивності, надаючи дос-
туп одразу багатьом користувачам, але можна
обійтись і одним варіантом Access, що працює
з автономним документом бази даних.
Оскільки ми надаємо перевагу використанню
ArcGIS Desktop ESRI як програмного забезпе-
чення ГІС (значною мірою завдяки недорогому
навчальному ліцензуванню через Техаський уні-
верситет), маємо багато інших доступних функ-
цій, зокрема дедалі надійніші рішення відкритих
вихідних текстів, такі як QGIS. Однак програмне
забезпечення ГІС має містити функції співвідне-
сення з особливостями місцевості, надійні засоби
для коригування й атрибуції, а також якісні від-
биття і вихід даних. Використання ГІС з метою
створення тривимірних топографічних моделей
потребуватиме функцій інтерполяції (наявні в
розширенні Spatial Analyst системи ArcGIS). Три-
вимірне відбиття цих моделей, зроблене в інших
програмах, наприклад в PhotoМodeler, потребу-
ватиме додаткового оглядового пакету, такого як
ArcScene розширення для ArcGIS.
Сумісність бази даних і ГІС суттєво зале-
жить від бази даних і програмного забезпечен-
ня ГІС. Проте якщо дані зберігаються в базі да-
них Access, більшість програм ГІС зможуть
під’єднатися і дати доступ до даних за допомо-
гою вмонтованих ODBC-драйверів.
Фотограмметричне програмне забезпечення
знадобиться для створення скоригованих фото-
графій, а також тривимірних моделей для від-
биття мікрофотографій архітектурних реконс-
трукцій. З цією метою радимо використовувати
PhotoModeler Pro — недорогий, потужний і від-
носно нескладний у вивченні та використанні.
Необхідне обладнання. Незважаючи на те,
що теоретично просторові дані можна збирати за
допомогою нецифрового обладнання, електрон-
ний вимірювач відстані або лазерний теодоліт є
головною складовою ефективної системи циф-
рової документації. Можна позначити локаліза-
цію знахідок на контекстовому плані від руки,
зафіксувати глибину їх залягання одна відносно
одної за допомогою оптичного теодоліта, а потім
перевести плани та місця знахідок у цифрову
форму і ввести в ГІС дані щодо глибини вруч-
ну. Втім на пам’ятці зі складною стратиграфією
і численними знахідками без електронного об-
ладнання цей процес може затягнутися надовго.
Лазерний теодоліт, що швидко і ефективно зби-
рає просторові дані, надає системі практичності,
особливо в разі його використання разом із зов-
нішнім колектором даних, який може одразу пе-
реводити просторову інформацію в документи
форматів, властивих для програмного забезпе-
чення ГІС. 2005 і 2006 рр. ми використовували
лазерний теодоліт Sokkia Set 5F з колектором да-
них Carlson Explorer (рис. 3).
Крім того, потрібен звичайний цифровий
фотоапарат, адже в багатьох випадках із фото-
документацією необхідно працювати в цифро-
вому форматі в ГІС або фотограмметричному
програмному забезпеченні. Ми використовува-
ли фотоапарат Olympus C-7070, обладнаний ши-
рокомасштабними лінзами і прийнятним руч-
ISSN 0235-3490. Археологія, 2008, № 2 74
ним керуванням вартістю 350 дол. США (на
2005 р.). Для зручності під час створення фото-
моделей можна використовувати невеликі доб-
ре видимі диски або позначені натягнуті стріч-
ки, особливо коли археологічні відкладення ві-
зуально відрізняються один від одного. Ми ви-
користовували позначені стрічки, які можна
було натягувати у вигляді сітки поверх решток
і так фотографувати з метою виділення кон-
турів і рельєфу цих решток. Подальша обробка
даних здебільшого не потребувала наявності
стрічки, а створення моделі могло ґрунтуватися
на специфічних ознаках решток, що повторю-
валися на первинних фотографіях. При цьому
можна обійтися без розпізнавання вручну, ос-
кільки фотограмметричне програмне забезпе-
чення постійно вдосконалюють.
Система в цілому не потребує значної ком-
п’ютерної потужності, особливо зважаючи на
те, що настільне програмне забезпечення ГІС
стає дедалі потужнішим і ефективнішим. За-
лежно від обсягу проекту, одного робочого сто-
ла або портативного комп’ютера принаймні з
1 Гб RAM буде достатньо, щоб слугувати ро-
бочою станцією ГІС, куди можна завантажу-
вати, обробляти і коригувати, співвідносячи з
місцевістю, дані лазерного теодоліта. Однак
бажано мати ще один комп’ютер із мінімаль-
ними технічними вимогами для інших завдань,
наприклад введення даних, написання звітів і
завантаження фотографій. Ми використовуємо
окремий портативний комп’ютер MSSQL-сер-
вер для бази даних загального зберігання доку-
ментів — Small Form Factor (SFF) з Windows і
2 Гб пам’яті, який можна легко переносити на
розкоп і назад.
Необхідні навички. Якість і асортимент об-
ладнання та програмного забезпечення, розгля-
нутих вище, можуть бути різноманітними, од-
нак ця система фіксації обов’язково має спира-
тися на стратегію контекстної документації, у
якій кожному зафіксованому «об’єкту» — стра-
ти-графічному шару, знахідці, зразку, фотогра-
фії тощо — присвоєно власний єдиний номер
і/або літерно-цифровий код. Прийнятною є фік-
сація і фотографії, і зразка під № 527, але кін-
цеві ідентифікатори записів цих двох «об’єктів»
мають відрізнятися. В нашій системі таке фото
позначалося б у таблицях бази даних літерно-
цифровим кодом PHCH06SR0527, а зразок —
SMPCH06SR0527. Це необхідно для запобіган-
ня плутанині під час введення й обробки даних,
а також накладкам і неточностям у програмно-
му забезпеченні.
Для присвоєння цих єдиних номерів на роз-
копі ми використовуємо паперові журнали (ок-
ремий для кожного виду об’єктів), в які запи-
суємо номери по порядку. Потім записи цих
журналів ми вводимо в базу даних, де повні
коди присвоюються автоматично. Неможливо
повністю скористатися можливостями цифро-
вої системи організації даних лише за допомо-
гою описових або напіводнозначних термінів
в описанні об’єктів. Зокрема, записи «перший
шар у приміщенні 5» або «фото 2 на сувої 1»
недостатньо точні для бази даних і залишають
місце для повторень або накладок визначальної
інформації. Для підтримки специфічності та
організації необхідних для такого типу систем
слід наперед домовитися щодо номінацій фікса-
ції матеріалів і правил їх найменування, фіксації,
а також пов’язування між собою. Якщо об’єкти
або відкладення фіксуються непослідовно (од-
ного дня як «монета», іншого — як «бронзова
монета», наступного — «римська монета») або
в довільній формі, стає дедалі складніше вико-
ристовувати можливості введення запитів бази
даних і можливості ГІС локалізувати й аналізу-
вати ці об’єкти. Крім того, для майбутньої нау-
кової аудиторії буде дуже складно оцінити точ-
ність і припущення процесу збору даних, якщо,
наприклад, одного дня зібрано усі цвяхи, а на-
ступного — лише дуже великі. Усі інтерпрета-
ційні й аналітичні можливості системи можна
реалізувати лише за умови упорядкованих і
послідовних збору знахідок і документації.
Рис. 3 . Лазерний теодоліт Sokkia Set 5F і накопичувач
даних Carlson Explorer
ISSN 0235-3490. Археологія, 2008, № 2 75
Як ми пересвідчились, складність такої сис-
теми документації потребує значної кількості
контрольних точок, де виявити помилки можуть
різні учасники. У цьому аспекті встановлена
процедура, за якою записи та їх взаємозв’язки
неодноразово перевіряють на різних етапах,
особливо важлива, як і механізми для постійного
спілкування між тими, хто займається розкопка-
ми, природничими дослідженнями і технічною
роботою, якщо учасників експедиції поділено на
такі групи. Часто ми помічали, що за відсутності
контрольних точок, в яких можна було виявити
помилки, одна непомічена і вчасно не виправ-
лена неточність створювала неабиякі труднощі
під час введення наступних даних. На рівні ор-
ганізації робочого процесу надзвичайно важли-
во, щоб за кожною частиною системи наглядав
відповідальний член експедиції, залучений до
цього завдання протягом усього сезону розко-
пок. На розкопках 2004—2006 рр. у Південному
районі Херсонеса у нас були реєстратор знахі-
док, реєстратор цифрових фотографій, керівник
ГІС і адміністратор бази даних. Позаяк у такій
складній системі помилки неминучі, їх можна
швидше виявити і виправити за умови, якщо ок-
ремі члени експедиції постійно наглядатимуть за
збором і виправленням даних, підтримкою сітки
тощо. Брак відповідального нагляду призводить
до поширення значних помилок, які важко або
неможливо виправити, якщо їх не виявлено до
кінця сезону розкопок.
Попередні спостереження насамперед сто-
суються паперової і цифрової документації, але
вони так само важливі для обробки речового ма-
теріалу, тому скрупульозний і послідовний підхід
до сортування і підписування розкопаного ма-
теріалу також є украй необхідним для цієї систе-
ми. Наприклад, дані зразків, отримані спеціалі-
стами, лише тоді корисні для вивчення контексту,
якщо їх зв’язок із контекстом легко відновити.
Без контексту можна говорити лише про те, що
певний тип зерен або кісток тварин знайдено на
пам’ятці, а питання поширення, використання і
відповідної інтерпретації стають недоступними.
З огляду на це обов’язково необхідно сортувати
і надписувати матеріал на розкопі, подаючи усю
необхідну контекстову інформацію, за можли-
вості в більш ніж одному місці (наприклад, роб-
лячи напис і на пакеті, і на ярлику, прикріпленому
або вміщеному в пакет). Контекстову інформацію
слід зберігати разом із матеріалом і прокладати
йому шлях до подальшої обробки і вивчення, ос-
кільки цінність контекстових цифрових записів
зменшується, якщо об’єкти, представлені в базі
даних, вже неможливо співвіднести з реальними.
Під час введення зразків речових свідчень в іншу
систему, а саме — музейний реєстр, їм присвою-
ють нову ідентифікаційну інформацію, при цьо-
му дуже важливо узгодити первинні й нові іден-
тифікаційні дані. Деякі об’єкти дуже легко вияви-
ти за кресленнями або фотографіями, але багато
з них надто аморфні або подібні до інших, щоб їх
відрізнити в разі втрати контекстових зв’язків.
Надзвичайно важливим є спілкування між
членами експедиції, залученими до робіт на різ-
них ділянках. Необхідно, щоб спеціалісти, які
проводять аналіз матеріалу, постійно контакту-
вали як із тими, хто безпосередньо проводить
розкопки, так і з тими, хто працює з цифровими
даними. Особливо важливим є виявлення поми-
лок для тих дисциплін, де тривала обробка дає
лише ледь відчутні результати, наприклад, не-
правильний напис хоча б на одному зразку ґрун-
ту з обвугленою виноградною зерниною може
серйозно підірвати роботу палеоботаніка. Крім
того, спілкування допомагає спеціалістам зро-
зуміти контекст, з якого походить їхній матеріал.
Докладне ознайомлення з самою системою до-
кументації ще більш полегшує роботу спе-
ціалістів у формуванні переліку питань, що мо-
жуть бути введені. Під час постійного спілку-
вання можна з’ясовувати й інші фактори, напри-
клад, чи повністю зняли відкладення, чи зразок
зібрали кельмою, киркою або бульдозером. Усе
це суттєво впливає на те, як спеціаліст тієї чи
іншої галузі інтерпретує свої знахідки. У разі
тісної співпраці система цифрової документації
стає дуже потужним засобом збору, аналізу й ін-
терпретації матеріалу спеціалістів.
На рівні самої системи фіксації широке вико-
ристання єдиних номерів, кодів і складна струк-
тура такої системи поребують пильної уваги до
метаданих, тобто інформації, що описує і під-
тверджує документами систему, її коди і взаємо-
зв’язки. Без наведення метаданих наступним
дослідникам важко буде зрозуміти принципи ор-
ганізації системи і її вмісту, а також, як введені
дані пов’язані між собою. У найгіршому випад-
ку — у разі втрати значення самих кодів — на-
ступні дослідники не зможуть зрозуміти дані,
записані в цих кодах, і результати археологічних
робіт стануть недоступними.
Як додатковий засіб захисту від цієї проб-
леми радимо якнайчастіше дублювати дані,
введені в систему, паперовими записами і на-
кресленими від руки планами. Першим ета-
пом нашої документації є створення повних, з
помітками і зарисовками, паперових записів, і
лише на другому етапі цю інформацію вводять
до цифрової бази даних. Паперові записи збері-
гають не лише копії цифрових версій, а й ва-
гому частину процесу інтерпретації, здійсню-
ваного на розкопі, і не є настільки стислими,
як встановлені поля цифрової бази даних. Ми
вважаємо цю частину археологічного процесу
не менш важливою, ніж численні засоби, пе-
ISSN 0235-3490. Археологія, 2008, № 2 76
релічені вище. Мета системи документації, ор-
ганізованої в ГІС і базі даних, — не усунути
паперову роботу, а зробити археологічні дослі-
дження точнішими. Вона полягає у застосуван-
ні набагато потужніших засобів під час збору,
обробки та презентації археологічних даних,
уже зібраних на більшості розкопок.
Нарешті, не обійтись без зручної системи
цифрового копіювання. Вона має включати зви-
чайне копіювання на CD або DVD документів
ГІС і бази даних, а також цифрових фотографій
та будь-якої іншої цифрової документації, ство-
реної у процесі розкопок. Також бажано копію-
вати дані на якийсь інший тип зйомних при-
строїв, наприклад, переносний накопичувач на
жорстких дисках, і для найбільшої безпеки збе-
рігати цей пристрій в іншому місці.
Необхідні вміння. Використання такої сис-
теми вимагає низки нових і складних вмінь. Ба-
гато елементів цієї системи залучають вміння
археологів, які вони вже мали б набути з досві-
ду розкопок. Отже, базові знання, які слід мати
більшості користувачів системи, можна здобу-
ти з мінімальними навчанням і практикою піс-
ля впровадження системи. Однак це стосується
лише тих випадків, коли всі члени проекту вже
працювали з комп’ютером. Мета початкового
навчання полягає в ознайомленні всіх учасни-
ків із основними положеннями системи циф-
рової фіксації і загальною організацією: якщо
учасники розуміють, чому певні типи даних
необхідно послідовно фіксувати у визначений
спосіб, зменшується імовірність того, що вони
робитимуть помилки в польовій роботі.
Утім початкове проектування і створення
системи, а також її подальша підтримка потре-
бують присутності кількох осіб з більш спеціалі-
зованими вміннями. Досвідчені дизайнер і ад-
міністратор бази даних необхідні для розробки
функціональної бази даних, де враховано особ-
ливі вимоги кожного окремого проекту. Хтось
має перевіряти базу даних на несправності,
адже неодмінно виникатимуть проблеми і зміни
(у разі якщо базу даних уже встановлено, таку
роботу можна проводити і на відстані). Так само
достатньо досвідченим має бути розробник ГІС,
щоб встановити відповідну структуру даних на
початку і коригувати її протягом робочого про-
цесу. На проекті постійно мають працювати
один або кілька спеціально навчених користува-
чів ГІС, які зможуть дати раду складним завдан-
ням редагування бази даних ГІС, переведенню в
цифрову форму, атрибутуванню і коригуванню
геопросторових даних. На початковому етапі
проекту для розбивки сітки розкопу і прив’язки
її до наявних систем координат необхідно залу-
чити фахівця-геодезиста. Однак для проведен-
ня щоденних робіт із лазерним теодолітом вис-
тачить найпростіших умінь, які можна швидко
здобути на розкопі і які не потребують глибин-
них знань у геодезичних теорії та методах.
Корисно, щоб один чи більше учасників
мали базові знання з отримання й опрацюван-
ня цифрових даних. Немає необхідності, щоб
хтось один фотографував і редагував усі фото-
графії, але бажано, щоб лише одна людина
відповідала за фотоапарати, запис і заванта-
ження цифрових фотографій, адже це запобі-
гає плутанині й мінімалізує ризик нищівних
втрат даних і обладнання.
Усі учасники, які виконують зазначені або
інші спеціалізовані функції, повинні займатися
лише своїми визначеними обов’язками. Вкрай
необхідно, щоб хоча б один старший член екс-
педиції мав значний досвід в організації і керу-
ванні, необхідний для нагляду за цими відпові-
дальними за окремі складові системи особами.
Це добра порада для будь-яких розкопок, неза-
лежно від того, чи використовують в них циф-
рову фіксацію, а в цифровій системі, як вже за-
значалося, кількість і детальність інформації
для обробки набагато більша, ніж в традицій-
них системах паперової фіксації. Ця інформація
має залишатися організованою (для запобігання
повторенню номерів, втратам записів, пошко-
дженню дорогого обладнання тощо), а помил-
ки, спричинені недбалістю або неуважністю до
деталей, мають бути зведені до мінімуму. Успіх
минулих трьох сезонів нашого проекту забезпе-
чували надприродні зусилля помічників керів-
ників розкопок, які виконували ці обов’язки:
С. Вуда — 2004 р. і Ґ. Каровіч — 2005 і 2006 рр.
Безсумнівно, введення такої системи по-
требує багато терпіння. Це особливо стосуєть-
ся початкових етапів проекту, коли учасники не
обізнані із засобами і методами, а проблеми за-
пуску часто завдають клопотів самій системі.
Як показує досвід, тут стане у пригоді творчий
підхід до розв’язання проблем, особливо у ви-
падку несправності обладнання або недоліків в
окремих складових системи.
ІІI. Корисність системи
У читачів може виникнути запитання: чи варто
створювати і підтримувати таку складну, дорогу і
трудомістку систему документації, якщо звичай-
ні методи дають майже ту саму інформацію, якої
завжди вистачало для інтерпретацій. Відповідь
подвійна: по-перше, ці засоби значно полегшу-
ють археологам інтерпретацію результатів їхніх
розкопок, а по-друге, вони дають змогу дослідни-
кам ефективніше використовувати більшу кіль-
кість даних для формулювання нових питань.
Ми обговорювали, як така система збагачує
і поглиблює процес інтерпретації на передпуб-
ISSN 0235-3490. Археологія, 2008, № 2 77
лікаційному рівні. Крім того, вона полегшує на-
писання звітів і публікацій, оскільки за потреби
можна швидко створювати плани і карти поши-
рення знахідок. Загалом, ці засоби так працю-
ють із археологічними даними, що археологи і
спеціалісти можуть легше і швидше завершити
свої дослідження й опублікувати їх результати.
Використання засобів не обмежується публіка-
цією розкопок: як і в Херсонесі, їх можна поєд-
нати з цифровим обладнанням для консервації
і керування пам’яткою. І нарешті, складову ГІС
можна використовувати як основу в точних
тривимірних реконструкціях, створюваних для
показу на пам’ятці або на сайті, а також як засіб
для перевірки архітектурних гіпотез.
Тривалі переваги системи цифрової доку-
ментації у ГІС і базі даних вражають ще більше.
З ХVІІІ ст. документація процесу розкопок ста-
ла невід’ємною частиною археологічного дослі-
дження. Цифрова документація зберігає контек-
стові зв’язки, які зруйновано самими розкоп-
ками, дає змогу іншим дослідникам оцінити ін-
терпретації, запропоновані авторами розкопок, а
також проводити нові дослідження на різно-
манітні теми. Публікація лише інтерпретації
підриває саму інтерпретацію, оскільки наша
оцінка може ґрунтуватися виключно на повазі
до автора розкопок. Іншими словами, археологія
як наука вже б зникла, якби дослідники не пору-
шували нові питання щодо вже розкопаних ма-
теріалів, а ці питання набагато цікавіші, якщо
можуть враховувати разом із формальними ще й
контекстуальні особливості.
Запропонована система спирається на ті
самі принципи документації, на яких ґрунтува-
лася археологія протягом трьох століть. З часів
антикварів Британії та Скандинавії ХVІІ ст. і до-
сліджень у Помпеях і Геркуланумі ХVІІІ ст. на-
укова спільнота очікувала від авторів розкопок
описів, профілів, креслень, планів, а з часом —
фотографій розкопаних решток (Trigger 1989,
р. 49—67; Parslow 1995). Описаний тут процес
дає додатковий вимір до тих самих видів інфор-
мації: замість однієї точки профілю — топо-
графічна поверхня, замість фотографії — три-
вимірна модель, отримана за допомогою фото-
грамметричного програмного засобу. ГІС і база
даних містять таку саму основну інформацію,
що й записник і в’язка рослин, але збільшують
наші можливості аналізувати цю інформацію у
контексті, а також спрощують процес розпізна-
вання та розгляду зразків.
Однак інтенсифікація збору даних буде ко-
рисною, якщо дані залишатимуться доступни-
ми. Традиційні форми документації можна пуб-
лікувати, а контекстові взаємозв’язки, показані в
динамічній базі даних і ГІС, існуватимуть лише
в цифровій формі. Щоб ввести результати таких
систем у науковий обіг, необхідно розробити
стратегії їх цифрової презентації. Гадаємо, що
Інтернет — це найкращий засіб для таких пре-
зентацій, і нині ми розробляємо опис функцій
сайту, який зміг би у повному обсязі використа-
ти просторові та графічні можливості нашої до-
кументації і водночас дати змогу користувачу
поставити інтуїтивні запитання щодо запропо-
нованої інформації (рис. 4). У цьому значенні
дані стануть доступні поряд із традиційною дру-
кованою публікацією. Крім того, ми зосереджу-
ємося на створенні метаданих і пошуках архів-
них форматів та стратегій, які допоможуть збе-
регти цю цифрову документацію, оскільки тех-
нології змінюються. Отже, в питанні археологіч-
них свідчень нашою метою є надання щонай-
простішого і щонайтривалішого доступу іншим
дослідникам до вивчення свідчень, на яких ґрун-
туються наші інтерпретації, перегляду наших
висновків у світлі нових свідчень і зміни техно-
логій, а також використання наших даних для
введення нових питань.
Не менш важливим, ніж презентація цифро-
вих і паперових записів, є тривале збереження са-
мих пам’яток і артефактів. У Херсонесі ми здій-
снюємо не лише дослідження, а й всебічну про-
граму консервації знахідок і місця розкопок, в
якій, як і в розкопках, наголошено на фіксації
процесу і тривалих результатах наших дій. З цією
метою спільний проект розробив систему фікса-
ції у ГІС, яка поєднує докладний опис усіх кон-
серваційних робіт із просторовою локалізацією
місць їх проведення на пам’ятці або, у випадку
знахідок, записи в базі даних щодо кожного арте-
факту. На рівні усієї пам’ятки ми фіксуємо загаль-
ний стан археологічних решток на всій території
античного міста в базі даних, що пов’язана із за-
гальним планом міста. Дослідження стану збере-
ження пам’яток по всій пам’ятці можна повторю-
вати так часто, як це потрібно для визначення і
Рис. 4 . Вікно програми швидкого перегляду контекс-
тових записів із розкопок у Південному районі Херсо-
неса в системі Л – П: Археології Ark system для опера-
тивного керування і поширення даних
ISSN 0235-3490. Археологія, 2008, № 2 78
бити свій підхід якомога простішим, тривалі-
шим і кориснішим у різних аспектах робіт. Утім
справжня перевірка успіху цієї спроби полягає
у застосуванні подібних або дотичних методо-
логій на інших розкопках в Україні. Оскільки
нові технології дедалі більше набирають ваги в
археологічних дослідженнях, сподіваємося, що
інші дослідники здійснюватимуть подібні ме-
тодологічні експерименти, результати і досвід
яких стануть невід’ємною складовою археоло-
гічного дискурсу в Україні та за кордоном.
Переклад з англійської
Т.М. ШЕВЧЕНКО
Cleere C., Trelogan J., Eve S. Condition Recording for the Conservation and Management of Large, Open-air Sites: a Pilot
Project at Chersonesos (Crimea, Ukraine) // Conservation and Management of Archaeological Sites. — 2006. —
№ 7. — P. 3—16.
Parslow C. Rediscovering Antiquity: Karl Weber and the Excavation of Herculaneum, Pompeii, and Stabiae. — Cambridge:
Cambridge University Press, 1995.
Trigger B. A History of Archaeological Thought. — Cambridge: Cambridge University Press, 1989.
Одержано 05.09.2007
А. Рабиновитц, Л.В. Седикова, Дж. Трелоган, С. Ив
НОВЫЕ МЕТОДИКИ ИССЛЕДОВАНИЯ ПАМЯТНИКА
СТАРИНЫ: ЦИФРОВЫЕ ТЕХНОЛОГИИ И РАСКОПКИ
В ЮЖНОМ РАЙОНЕ ХЕРСОНЕСА ТАВРИЧЕСКОГО, 2001—2006 гг.
Статья продолжает тему разработки и введения в действие системы цифровой документации совместных раско-
пок в Херсонесе Института классической археологии и Национального заповедника «Херсонес Таврический».
Рассматривается практическое применение системы документации в археологической интерпретации на примере
наших текущих вопросов и реальных случаев. Опыт показывает, что в соединении с традиционным способом
фиксации такая система помогает тем, кто проводит раскопки, составить более детальное понимание археологи-
ческих свидетельств. Также дан детальный обзор уменья, оборудования, необходимых для использования этой
системы документации в полевой практике. В то же время авторы утверждают, что применять ее следует только
в случае, если полученные электронные данные можно архивировать и сделать доступными для других исследо-
вателей с помощью способов, сберегающих контекстуальные связи. Заканчивается статья коротким обсуждением
внедрения таких систем в консервации и памятникоохранном деле.
A. Rabinowitz, L.V. Sedikova, J. Trelogan, S. Eve
NEW METHODOLOGIES AT AN ANCIENT SITE:
DIGITAL TECHNOLOGY AND EXCAVATION
N THE SOUTHERN REGION OF TAURIC CHERSONESOS, 2001—2006
This article follows an earlier piece on the development and implementation of a digital documentation system for the
joint Institute of Classical Archaeology — National Preserve of Tauric Chersonesos excavations at Chersonesos. Here, we
report on the practical application of this documentation system to archaeological interpretation, using some of our actual
questions and experiences as case studies of its usefulness. The examples suggest that such a system helps excavators
to develop a more nuanced understanding of the archaeological evidence when combined with traditional recording
practices. The article also presents a detailed description of the skills, practices, and equipment necessary to replicate this
documentation system in the fi eld. We argue, however, that such systems are worth implementing only if the resulting
electronic data can be archived and made available for other researchers through media that preserve their contextual
relationships. A brief discussion of the application of these systems to conservation and heritage management activities
concludes the article.
встановлення першочерговості ділянок у найгір-
шому стані, а також тривалого нагляду за ними.
Оскільки ця база даних пов’язана з планом міс-
та, позначені небезпеки на просторових зобра-
женнях (близькість до екскурсійних маршрутів,
берегова ерозія тощо), що впливають на збере-
ження пам’ятки, можна аналізувати і за потре-
би пом’якшувати (Cleere, Trelogan, Eve 2006).
Застосування у спільному проекті сучасних
цифрових засобів під час дослідження й оброб-
ки археологічних решток у Херсонесі показали
потенціал цих засобів у поліпшенні археологіч-
них робіт. Учасники проекту намагалися зро-
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-69933 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0235-3490 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T18:09:56Z |
| publishDate | 2008 |
| publisher | Інститут археології НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Рабіновітц, А. Седікова, Л.В. Трелоґан, ДЖ Ів, С. 2014-10-25T08:40:40Z 2014-10-25T08:40:40Z 2008 Нові методології дослідження античної пам’ятки: цифрові технології та розкопки у Південному районі Херсонеса Таврійського, 2001—2006 рр. / А. Рабіновітц, Л.В. Седікова, ДЖ. Трелоґан, С. Ів // Археологія. — 2008. — № 2. — С. 69-78. — Бібліогр.: 3 назв. — укр. 0235-3490 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/69933 На низці прикладів археологічної інтерпретації з останніх розкопок у Південному районі Херсонеса оцінено практичність цифрової системи археологічної документації. Запропоновано детальний огляд програмного забезпечення, обладнання і вмінь, необхідних для застосування такої системи на інших проектах, а також обговорення важливості обміну між дослідниками цифровими археологічними даними. Статья продолжает тему разработки и введения в действие системы цифровой документации совместных раско- пок в Херсонесе Института классической археологии и Национального заповедника «Херсонес Таврический. Рассматривается практическое применение системы документации в археологической интерпретации на примере наших текущих вопросов и реальных случаев. Опыт показывает, что в соединении с традиционным способом фиксации такая система помогает тем, кто проводит раскопки, составить более детальное понимание археологических свидетельств. Также дан детальный обзор уменья, оборудования, необходимых для использования этой системы документации в полевой практике. В то же время авторы утверждают, что применять ее следует только в случае, если полученные электронные данные можно архивировать и сделать доступными для других исследователей с помощью способов, сберегающих контекстуальные связи. Заканчивается статья коротким обсуждением внедрения таких систем в консервации и памятникоохранном деле. This article follows an earlier piece on the development and implementation of a digital documentation system for the joint Institute of Classical Archaeology — National Preserve of Tauric Chersonesos excavations at Chersonesos. Here, we report on the practical application of this documentation system to archaeological interpretation, using some of our actual questions and experiences as case studies of its usefulness. The examples suggest that such a system helps excavators to develop a more nuanced understanding of the archaeological evidence when combined with traditional recording practices. The article also presents a detailed description of the skills, practices, and equipment necessary to replicate this documentation system in the fi eld. We argue, however, that such systems are worth implementing only if the resulting electronic data can be archived and made available for other researchers through media that preserve their contextual relationships. A brief discussion of the application of these systems to conservation and heritage management activities concludes the article. uk Інститут археології НАН України Археологія Методика польових археологічних досліджень Нові методології дослідження античної пам’ятки: цифрові технології та розкопки у Південному районі Херсонеса Таврійського, 2001—2006 рр. Новые методики исследования памятника старины: цифровые технологии и раскопки в Южном районе Херсонеса Таврического, 2001—2006 гг. New Methodologies at an Ancient Site: Digital Technology and Excavation in the Southern Region of Tauric Chersonesos, 2001—2006 Article published earlier |
| spellingShingle | Нові методології дослідження античної пам’ятки: цифрові технології та розкопки у Південному районі Херсонеса Таврійського, 2001—2006 рр. Рабіновітц, А. Седікова, Л.В. Трелоґан, ДЖ Ів, С. Методика польових археологічних досліджень |
| title | Нові методології дослідження античної пам’ятки: цифрові технології та розкопки у Південному районі Херсонеса Таврійського, 2001—2006 рр. |
| title_alt | Новые методики исследования памятника старины: цифровые технологии и раскопки в Южном районе Херсонеса Таврического, 2001—2006 гг. New Methodologies at an Ancient Site: Digital Technology and Excavation in the Southern Region of Tauric Chersonesos, 2001—2006 |
| title_full | Нові методології дослідження античної пам’ятки: цифрові технології та розкопки у Південному районі Херсонеса Таврійського, 2001—2006 рр. |
| title_fullStr | Нові методології дослідження античної пам’ятки: цифрові технології та розкопки у Південному районі Херсонеса Таврійського, 2001—2006 рр. |
| title_full_unstemmed | Нові методології дослідження античної пам’ятки: цифрові технології та розкопки у Південному районі Херсонеса Таврійського, 2001—2006 рр. |
| title_short | Нові методології дослідження античної пам’ятки: цифрові технології та розкопки у Південному районі Херсонеса Таврійського, 2001—2006 рр. |
| title_sort | нові методології дослідження античної пам’ятки: цифрові технології та розкопки у південному районі херсонеса таврійського, 2001—2006 рр. |
| topic | Методика польових археологічних досліджень |
| topic_facet | Методика польових археологічних досліджень |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/69933 |
| work_keys_str_mv | AT rabínovítca novímetodologíídoslídžennâantičnoípamâtkicifrovítehnologíítarozkopkiupívdennomuraioníhersonesatavríisʹkogo20012006rr AT sedíkovalv novímetodologíídoslídžennâantičnoípamâtkicifrovítehnologíítarozkopkiupívdennomuraioníhersonesatavríisʹkogo20012006rr AT trelogandž novímetodologíídoslídžennâantičnoípamâtkicifrovítehnologíítarozkopkiupívdennomuraioníhersonesatavríisʹkogo20012006rr AT ívs novímetodologíídoslídžennâantičnoípamâtkicifrovítehnologíítarozkopkiupívdennomuraioníhersonesatavríisʹkogo20012006rr AT rabínovítca novyemetodikiissledovaniâpamâtnikastarinycifrovyetehnologiiiraskopkivûžnomraionehersonesatavričeskogo20012006gg AT sedíkovalv novyemetodikiissledovaniâpamâtnikastarinycifrovyetehnologiiiraskopkivûžnomraionehersonesatavričeskogo20012006gg AT trelogandž novyemetodikiissledovaniâpamâtnikastarinycifrovyetehnologiiiraskopkivûžnomraionehersonesatavričeskogo20012006gg AT ívs novyemetodikiissledovaniâpamâtnikastarinycifrovyetehnologiiiraskopkivûžnomraionehersonesatavričeskogo20012006gg AT rabínovítca newmethodologiesatanancientsitedigitaltechnologyandexcavationinthesouthernregionoftauricchersonesos20012006 AT sedíkovalv newmethodologiesatanancientsitedigitaltechnologyandexcavationinthesouthernregionoftauricchersonesos20012006 AT trelogandž newmethodologiesatanancientsitedigitaltechnologyandexcavationinthesouthernregionoftauricchersonesos20012006 AT ívs newmethodologiesatanancientsitedigitaltechnologyandexcavationinthesouthernregionoftauricchersonesos20012006 |