Пашкевич Г.О., Відейко М.Ю. Рільництво племен трипільської культури

Рецензія на: Пашкевич Г.О., Відейко М.Ю. Рільництво племен трипільської культури. - К., 2006. — 147 с.

Saved in:
Bibliographic Details
Published in:Археологія
Date:2008
Main Authors: Отрощенко, В.В., Горбаненко, С.А.
Format: Article
Language:Ukrainian
Published: Інститут археології НАН України 2008
Subjects:
Online Access:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/69936
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:Пашкевич Г.О., Відейко М.Ю. Рільництво племен трипільської культури / В.В. Отрощенко, С.А. Горбаненко // Археологія. — 2008. — № 2. — С. 97-99. — Бібліогр.: 13 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1859949449958129664
author Отрощенко, В.В.
Горбаненко, С.А.
author_facet Отрощенко, В.В.
Горбаненко, С.А.
citation_txt Пашкевич Г.О., Відейко М.Ю. Рільництво племен трипільської культури / В.В. Отрощенко, С.А. Горбаненко // Археологія. — 2008. — № 2. — С. 97-99. — Бібліогр.: 13 назв. — укр.
collection DSpace DC
container_title Археологія
description Рецензія на: Пашкевич Г.О., Відейко М.Ю. Рільництво племен трипільської культури. - К., 2006. — 147 с.
first_indexed 2025-12-07T16:15:39Z
format Article
fulltext ISSN 0235-3490. Археологія, 2008, № 2 97 Монографія доктора біологічних наук Галини Олександрівни Пашкевич і кандидата історич- них наук Михайла Юрійовича Відейка «Ріль- ництво племен трипільської культури» стала по- мітною подією і становить непересічну цінність. Фактично вперше вийшло друком ґрунтовна мо- нографія, одним із основних предметів дослі- дження якої є палеоетноботанічні матеріали зі значних теренів, що охоплюють тривалий про- міжок часу. Власне, історія співпраці археологів та палеоетноботаніків налічує десятки років. Уперше археологи звернулися за кваліфікова- ною допомогою до спеціалістів-рослинників ще в середині 1950-х рр. Результати цієї співпраці було відбито в низці статей та публікацій, почи- наючи з середини 1960-х рр. Трипільську про- блематику в такому аспекті було опрацьовано дещо пізніше (Янушевич, Маркевич, 1970). Саме відтоді, ймовірно, варто починати відлік часу нагромадження палеоетноботанічних ма- теріалів для вивчення землеробства у населення трипільської культури. Виявом глибокої поваги до попередників ста- ла присвята рецензованої книги світлій пам’яті Зої Василівни Янушевич — відомого біолога, яка народилася й отримала біологічну освіту в Україні, а працювала з палеоботанічними ма- теріалами Кукутень-Трипілля в Молдові. Від зародження палеоетноботаніки як науки у колишньому СРСР вийшло друком чимало спільних статей археологів та палеоботаніків (Збенович, Шашкевич 1988; Николова, Пашке- вич 2003), наскрізною темою яких було земле- робство у мешканців окремих селищ чи носіїв певних археологічних культур. У зазначених статтях матеріал розглянуто сукупно, відповід- но до сфери наукових інтересів співавторів. Іншим видом подібних тематичних статей був доробок власне палеоботаніків, без участі ар- хеологів (Янушевич 1980; Пашкевич 1980; 1989), що містив аналіз матеріалів комплексу зерново- го господарства в певний проміжок часу. Дещо відрізняються від двох попередніх на- прямів монографії палеоботанічного характе- ру (Янушевич 1976; 1986; Пашкевич 1991; 1991а; 1991б; 1991в; 1992), у яких розглянуто розви- ток та зміни зернового господарства на архео- логічному матеріалі. На цей час ми маємо пер- ше повноцінне видання монографії, що всебіч- но висвітлює питання розвитку землеробства цілого періоду. Автори проаналізували як па- леоетноботанічні знахідки, так і знаряддя зем- леробської праці, навели реконструкцію земле- робської діяльності носіїв трипільських тради- цій та спробували проаналізувати взаємодії у системі людина—природа з огляду на спожива- цький характер цих «взаємовідносин». Як зазначають автори у короткій анотації: «Мета цієї книги — зробити інформацію про рільництво племен трипільської культури (кі- нець VI — початок ІІІ тис. до н. е.) доступною не лише для фахівців у галузі археології, а й усіх, хто цікавиться давньою історією. Розгля- нуто проблеми походження трипільського хлі- боробства та його розвиток впродовж понад двох тисячоліть. Викладено сучасну наукову ін- формацію про те, де і коли люди вперше почали вирощувати злаки, як, коли та за яких обставин хліборобство з’явилося у Європі та на території України». Відповідно до визначеної авторами мети, праця має таку структуру: вступ, чотири розділи, висновки, додаткова інформація. Зі вступного слова (с. 7—11) дізнаємося про завдання монографії. Автори розглядають по- няття «рільництво» та «хліборобство» і наголо- шують на специфіці такого дослідження. Далі окреслено джерела до реконструкції трипіль- ського рільництва. Тут надано необхідну ін- формацію щодо природних умов, культурних рослин, які вирощували в той час, знарядь зем- леробської праці та способів обробітку ґрунтів. Дослідники навели деякі вражаючі дані щодо джерельної бази. Так, зокрема, лише в обмазку, використану на поселенні-гіганті Майданець- ке, давні жителі могли додати близько 340— 510 м3 домішок рослинного походження. Розділ 1 «Природні умови» (с. 13—26) при- свячено характеристиці довкілля за часів три- пільської культури. Слушною видається ідея розпочати огляд давніх природних умов з роз- гляду сучасного стану навколишнього середо- вища в регіоні. Описано рельєф, ґрунти, кліма- тичні умови та рослинність із теренів України та суміжних країв, де були поширені трипіль- ські традиції. Цікавими є дані палеогеографіч- ної схеми поділу історії розвитку Землі. Час іс- нування трипільських племен припадає на пе- Г.О. П а ш к е в и ч, М.Ю. В і д е й к о Рільництво племен трипільської культури К., 2006. — 147 с. © В.В ОТРОЩЕНКО, С.А. ГОРБАНЕНКО, 2008 ISSN 0235-3490. Археологія, 2008, № 2 98 ріод так званого кліматичного оптимуму — ат- лантичний, частково на субатлантичний, коли погіршилися кліматичні умови та деградація кукутенсько-трипільської спільноти. Численні праці, присвячені відтворенню палеокліматич- них умов, суттєво полегшили Г.О. Пашкевич характеристику кліматичних змін за часів існу- вання Трипілля. Природні умови було відтво- рено на основі проведених спорово-пилкових діаграм на базі восьми аналізів із пам’яток три- пільської культури. Розділ 2 «З історії виникнення хліборобс- тва та його поширення в Україні» (с. 27—40) присвячено часу та шляхам поширення земле- робства на терени нашої держави, висвітлено передісторію рільництва трипільської культу- ри. Услід за Г.О. Пашкевич хочеться повторити слова В.І. Вавілова: «Відкриття хліборобства, зроблене більш як за 600 поколінь до нас, ви- значило все майбутнє людства». Нагадаємо, що землеробство зародилося на Близькому Сході у ІХ—VIII тис. до н. е. Надалі культурні рос- лини швидко поширилися на захід — у Європу та схід — до Центральної Азії та Індії. Потім завдяки носіям культури лінійно-стрічкової ке- раміки, вже у другій половині VI тис. до н. е., культурні рослини було поширено й на терени України. На основі розглянутого матеріалу неолітич- них культур та великого обсягу палеоботаніч- них даних із трипільських пам’яток, наведе- них у розділі 3, Г.О. Пашкевич дійшла виснов- ку, що «Потужна колонізація хліборобськими племенами території України відбулася лише в часи поширення племен трипільської куль- тури, початок якого відносять до другої поло- вини VI тис. до н. е.» (с. 39). У цьому пасажі варто звернути увагу на термін «колонізація», що точно відтворює характер подій у Західно- му Надчорномор’ї на межі неоліту та енеоліту, коли мігранти культури прекукутень розпочали тривалий процес витіснення та асиміляції авто- хтонного неолітичного населення Правобереж- ної України. Результатом цих подій стало фор- мування трипільської культури. Розділ 3 «Культурні рослини трипільсько-ку- кутенської спільності» (с. 41—80) також напи- сано Г.О. Пашкевич. Крім палеоетноботанічної джерельної бази, дослідниця схарактеризувала палеоетноботанічний комплекс (ПБК) Трипіл- ля загалом, перед тим згадавши історію дослі- джень з цього питання. Фактичний матеріал сег- ментовано відповідно до хронологічного поді- лу етапів існування кукутенсько-трипільської спільноти. Логічним є територіальне членуван- ня на матеріали з пам’яток України та Молдови, що дало змогу дослідниці зіставити матеріали з цих двох країв. Опис культурних рослин до- повнено міркуваннями щодо їх придатності до вирощування саме за часів існування Трипілля. Аналіз агробіологічних властивостей дав автор- ці змогу дійти висновків щодо відповідності ПБК довкіллю та рівню розвитку землеробства кукутенсько-трипільської спільноти на різних етапах її існування. Розділ доповнено великим обсягом фактичного матеріалу: фото викопних решток зернівок культурних рослин зі значним збільшенням; таблицями зі статистичними да- ними щодо досліджених матеріалів; діаграма- ми ПБК із теренів України та Молдови в різні періоди розвитку Трипілля. Розділ 4 «Хліборобство трипільських пле- мен» (с. 81—122), написаний М.Ю. Відейком, фактично є синтезом усіх наявних на сьогод- ні даних, що дають змогу реконструювати на- вички землеробства і хліборобства у носіїв цієї культури. У преамбулі розділу знову наголоше- но на значному поширенні землеробських тра- дицій саме у трипільський час. Далі автор по- слідовно розглянув земельні угіддя, придатні для вирощування зернових, способи обробітку ґрунтів, а також експерименти з цього приво- ду, навів деякі палеоекономічні розрахунки, розглянув знаряддя для збирання врожаю та здійснив відповідні палеоекономічні розрахун- ки. Розглянуто також умови зберігання та пере- робки врожаю. Насамкінець дослідник оцінив значення хліборобства в трипільському сус- пільстві. Цей блок інформації відбито у низці підрозділів: «Питома вага хліборобства в еко- номіці трипільських племен», «Особливості трипільської моделі хліборобства», «Модель господарської адаптації трипільського населен- ня», «Трипільське рільництво і суспільство». ISSN 0235-3490. Археологія, 2008, № 2 99 Висновки (с. 123—125) узагальнюють це цінне дослідження. Зауважимо лише, що зай- вою видається цивілізаційна риторика (с. 124), з якої не зовсім зрозуміло, що ж побудували трипільці — «підвалини цивілізації» (абзац 2), з чим можна погодитися, чи «цивілізацію» (аб- зац 4). Відомо, що для обґрунтування наявності цивілізації для спільноти Кукутень-Трипілля не вистачає переконливих аргументів. Слушною є публікація наприкінці книги додатків словни- кового та енциклопедичного характеру. Насамкінець дозволимо собі кілька заува- жень щодо книги в цілому. На нашу думку, вар- то послуговуватися словосполученням «куку- тенсько-трипільська спільність (спільнота)», а не навпаки, як це роблять автори монографії. Читач має чітко усвідомлювати, хто в цій історії «мати» (Прекукутень-Кукутень), а хто «дитя» (Трипілля). На першій сторінці обкладинки вміщено репродукцію картини Я. Шаповала, а не саму картину, як то стверджується на с. 2. Помітні й інші дрібні недоліки технічного ха- рактеру, які в подальшому слід усунути. Адже наклад монографії (300 примірників) навряд чи задовольнить читацьку аудиторію України, тому вірогідним є друге видання книги. Має- мо також надію на появу інших видань, спря- мованих на кваліфіковане всебічне висвітлення питань землеробства в житті давніх людських спільнот, та перспективу започаткування від- повідної серії. В.В. ОТРОЩЕНКО, Одержано 04.09.2007 С.А. ГОРБАНЕНКО Збенович В.Г., Пашкевич Г.А. К характеристике земледелия Трипольской культуры (ранний этап) // Studia praehistoria. — Sofi a, 1988. — № 9. — Р. 179—193. Николова А.В., Пашкевич Г.А. К вопросу об уровне земледелия трипольской культуры // Трипільські поселення- гіганти. — К., 2003. — С. 89—95. Пашкевич Г.А. Культурные растения трипольских поселений Поднепровья // Первобытная археология. Поиски и находки. — К., 1980. — С. 234—242. Пашкевич Г.А. Палеоэтноботанические исследования трипольских материалов междуречья Днепра и Южного Буга // Первобытная археология. — К., 1989. — С. 132—141. Пашкевич Г.А. Палеоэтноботанические находки на территории Украины (неолит—бронза): Каталог. — К., 1991. — Препр. Пашкевич Г.А. Палеоэтноботанические находки на территории Украины. Памятники I тыс. до н. э. — II тыс. н. э.: Каталог I. — К., 1991а. — Препр. Пашкевич Г.А. Палеоэтноботанические находки на территории Украины. Памятники I-го тыс. до н. э. — II тыс. н. э.: Каталог II. — К., 1991б. — Препр. Пашкевич Г.А. Палеоэтноботанические находки на территории Украины. Древняя Русь. Каталог. — К., 1991в. — Препр. Пашкевич Г.А. Культурные растения Украины от неолита до средневековья (по палеоэтноботаническим материа- лам): Дис. … докт. биол. наук в форме науч. докл. 03.00.05 / Институт ботаники АН Украины. — К., 1992. Янушевич З.В. Культурные растения Юго-Запада СССР по палеоботаническим исследованиям. — Кишинев, 1976. Янушевич З.В. Земледелие в раннем триполье // Первобытная археология. Поиски и находки. — К., 1980. — С. 225— 234. Янушевич З.В. Культурные растения Северного Причерноморья: палеоэтноботанические исследования. — Ки- шинев, 1986. Янушевич З.В., Маркевич В.И. Археологические находки культурных злаков на первобытных поселениях Пруто- Днестровского междуречья // Интродукция культурных растений. — Кишинев, 1970.
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-69936
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn 0235-3490
language Ukrainian
last_indexed 2025-12-07T16:15:39Z
publishDate 2008
publisher Інститут археології НАН України
record_format dspace
spelling Отрощенко, В.В.
Горбаненко, С.А.
2014-10-25T08:46:44Z
2014-10-25T08:46:44Z
2008
Пашкевич Г.О., Відейко М.Ю. Рільництво племен трипільської культури / В.В. Отрощенко, С.А. Горбаненко // Археологія. — 2008. — № 2. — С. 97-99. — Бібліогр.: 13 назв. — укр.
0235-3490
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/69936
Рецензія на: Пашкевич Г.О., Відейко М.Ю. Рільництво племен трипільської культури. - К., 2006. — 147 с.
uk
Інститут археології НАН України
Археологія
Рецензії
Пашкевич Г.О., Відейко М.Ю. Рільництво племен трипільської культури
Pashkevych H.O., Videyko M.Yu. Field-crop Cultivation of Tribes of Trypillya Culture
Article
published earlier
spellingShingle Пашкевич Г.О., Відейко М.Ю. Рільництво племен трипільської культури
Отрощенко, В.В.
Горбаненко, С.А.
Рецензії
title Пашкевич Г.О., Відейко М.Ю. Рільництво племен трипільської культури
title_alt Pashkevych H.O., Videyko M.Yu. Field-crop Cultivation of Tribes of Trypillya Culture
title_full Пашкевич Г.О., Відейко М.Ю. Рільництво племен трипільської культури
title_fullStr Пашкевич Г.О., Відейко М.Ю. Рільництво племен трипільської культури
title_full_unstemmed Пашкевич Г.О., Відейко М.Ю. Рільництво племен трипільської культури
title_short Пашкевич Г.О., Відейко М.Ю. Рільництво племен трипільської культури
title_sort пашкевич г.о., відейко м.ю. рільництво племен трипільської культури
topic Рецензії
topic_facet Рецензії
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/69936
work_keys_str_mv AT otroŝenkovv paškevičgovídeikomûrílʹnictvoplementripílʹsʹkoíkulʹturi
AT gorbanenkosa paškevičgovídeikomûrílʹnictvoplementripílʹsʹkoíkulʹturi
AT otroŝenkovv pashkevychhovideykomyufieldcropcultivationoftribesoftrypillyaculture
AT gorbanenkosa pashkevychhovideykomyufieldcropcultivationoftribesoftrypillyaculture