Довгі крем’яні пластини енеолітичної Європи (міжнародна виставка)
30 листопада 2006 р. у дивовижному за своєю красою місті Франції — Орлеані, що на Луарі, стартувала виставка, присвячена одному з видів давньої крем’яної індустрії — виробництву довгих пластин, що й досі «подорожує» Європою....
Saved in:
| Published in: | Археологія |
|---|---|
| Date: | 2008 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут археології НАН України
2008
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/69939 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Довгі крем’яні пластини енеолітичної Європи (міжнародна виставка) / О.В. Цвек // Археологія. — 2008. — № 2. — С. 106-109. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860240420501454848 |
|---|---|
| author | Цвек, О.В. |
| author_facet | Цвек, О.В. |
| citation_txt | Довгі крем’яні пластини енеолітичної Європи (міжнародна виставка) / О.В. Цвек // Археологія. — 2008. — № 2. — С. 106-109. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Археологія |
| description | 30 листопада 2006 р. у дивовижному за своєю красою місті Франції — Орлеані, що на Луарі, стартувала виставка, присвячена одному з видів давньої крем’яної індустрії — виробництву довгих пластин, що й досі «подорожує» Європою.
|
| first_indexed | 2025-12-07T18:29:30Z |
| format | Article |
| fulltext |
ISSN 0235-3490. Археологія, 2008, № 2 106
30 листопада 2006 р. у дивовижному за своєю
красою місті Франції — Орлеані, що на Луарі,
стартувала виставка, присвячена одному з видів
давньої крем’яної індустрії — виробництву дов-
гих пластин, що й досі «подорожує» Європою.
Епоха енеоліту в Європі ознаменувалась роз-
квітом давньоземлеробських культур. Незважа-
ючи на застосування нової сировини — металу,
у той час спостерігався подальший розвиток
крем’янообробного виробництва. У низці облас-
тей — у болгарській Добруджі, Південно-Схід-
ній Польщі, Бельгії (Сієна) і Південній Франції
(Гранд-Прісеньї) — воно досягло найвищої до-
сконалості. Поява знарядь праці з міді сприяла
подальшому прогресу технології виготовлення
знарядь із кременю. Використання металевих
посередників дало змогу відколювати рівні плас-
тини завдовжки до 40 см — неперевершений ре-
корд у виробництві знарядь із кременю. Прогре-
сивну технологію було запроваджено в багатьох
районах енеолітичної Європи.
Це явище давно приваблювало увагу дослід-
ників. Завдяки ініціативі французького вченого
Жан-Клода Марке та російської дослідниці На-
талії Скакун за підтримки Європейського това-
риства було організовано міжнародну виставку
«Довгі крем’яні пластини енеолітичної Євро-
пи», на якій демонструються матеріали з Фран-
ції, Болгарії, Іспанії та України.
Вражають своєю досконалістю виготовлені
з місцевого сіро-рожевого кременю довгі плас-
тини та нуклеуси з Гранд-Прісеньї (Франція).
Матеріали з Болгарії репрезентовано довгими
пластинами з Ісперіха та знахідками унікально-
го Варненського некрополя. З Іспанії привезено
довгі пластини та показано технологію їх виго-
товлення. Україна демонструє артефакти нестан-
дартного поселення трипільської спільності Бо-
даки з майстернями з виготовлення крем’яних
знарядь, зокрема й довгих пластин.
На відкритті виставки виступали організа-
тори проекту Жан-Клод Марке та Наталія Ска-
кун, представники товариства «ARCHEA». Ди-
ректор Інституту матеріальної культури Росій-
ської Академії наук Євген Носов відзначив, що
прогрес давньої крем’яної індустрії був єдиним
для всієї енеолітичної Європи, наголосивши,
що подібні заходи допомагають громадськості
краще пізнавати давню історію та доводять, що
жодні політичні вітри не можуть стати на заваді
співдружності вчених різних країн у розкритті
таємниць давнини. Експозиція привернула
увагу населення Франції, зібравши на відкриття
з різних міст понад 300 осіб. Під час виставки
відбувся круглий стіл, присвячений науковим
проблемам та каталогу виставки, в роботі яко-
го взяли участь Жан-Клод Марке (Франція),
старші наукові співробітники Інституту архео-
логії НАН України О.В. Цвек, І.І. Мовчан, за-
ступник директора заповідника «Замки Терно-
пілля» В.І. Чайка (Україна), Євген Носов та
Наталія Скакун (Росія), директор археологічного
Варненського музею В. Йотов, старші наукові
співробітники В. Славчев, О. Пелевіна та ди-
ректор музею м. Ісперіх Б. Матєва (Болгарія).
Кілька слів хотілося б присвятити чарівно-
му музею Природи в Орлеані, в якому було роз-
ташовано виставку. З великою любов’ю у ньому
зібрано все, що стосується тваринного та рос-
линного світу навколишнього середовища та
показано його взаємовідносини з людиною.
1 березня 2007 р. виставка відкрилася у своє-
му наступному пункті призначення — в м. Вар-
на (Болгарія). У двох залах Варненського музею
було розміщено матеріали, привезені з Фран-
ції. Завдяки плідній праці упорядника виставки
Жан-Клода Марке та співробітників Варненсь-
кого музею експозиція стала ще кращою.
Усі експонати оригінальні, супроводжують-
ся пояснювальними текстами, великою кількіс-
тю ілюстративного матеріалу. На тлі яскравих
панно, що зображують поселення, представ-
лено археологічні артефакти. Болгарські коле-
ги створили реконструкції старовинних жител
(фото 1). Поселення у Гранд-Прісеньї характе-
ризують не лише пластини та нуклеуси (фото
2), а й посуд. Доповнено інвентарем із кременю
та горщиками експозицію пам’ятки з Іспанії
(Лос-Мілларес). На макеті показано складне
планування цього поселення з рештками обо-
ронних споруд та будівель, під час зведення
фундаментів яких застосовували каміння.
Надзвичайний науковий інтерес становлять
спеціалізовані центри з обробки знарядь із кре-
меню. Одне з них — Бодаки (Україна), нале-
жить до кінця середнього Трипілля. Пам’ятку
О.В. Цвек
ДОВГІ КРЕМ’ЯНІ ПЛАСТИНИ
ЕНЕОЛІТИЧНОЇ ЄВРОПИ
(міжнародна виставка)
© О.В. ЦВЕК, 2008
ISSN 0235-3490. Археологія, 2008, № 2 107
відкрив польський археолог А. Цинкаловсь-
кий (Cyncalowsky 1961; 1969). Протягом бага-
тьох років на поселенні працює експедиція
Інституту матеріальної культури РАН під ке-
рівництвом Н.М. Скакун. Останнім часом дос-
лідження проводять у межах українсько-росій-
ського гранту РГНФ.
Поселення Бодаки розташовано на Волин-
ській височині, на терасі р. Горинь, де знайдено
виходи високоякісного кременю. Пам’ятка ви-
кликає особливу зацікавленість, оскільки тут
розміщувалися кремнеобробні майстерні. Се-
ред різного кременевого інструментарію звер-
тають на себе увагу довгі пластини (фото 3). В
майстернях виявлено скупчення нуклеусів, з
яких і сколювали ці пластини. Цікавою є рідкіс-
на знахідка ножа-кинджала завдовжки 16 см.
Подібні вироби, крім трипільського ареалу, були
поширені в районах культур лендельсько-пол-
гарського кола, Польщі та Угорщині (Bognar-
Kutzian 1972; Zacostelna 2006, p. 37—41). Відо-
мі подібні знахідки і на пам’ятках перших ско-
тарів України (Телегин 2001). Близькі за фор-
мою ножі-кинджали виготовляли в майстернях
Гранд-Прісеньї (Франція) та широко експорту-
вали на досить далеку відстань, навіть до тери-
торії сучасної Швейцарії. Виготовлення виробів
із кременю супроводжувалось ритуалами, спос-
тереженими на пам’ятках зі спеціалізовани-
ми майстернями (Цвек, Мовчан 1997; Цвек 2005,
с. 163—164; Овчінніков, Пічкур 2001—2002,
с. 207—211; Скакун 2004, с. 57—59).
Збаражський музей (Україна), де зберіга-
ються матеріали поселення Бодаки, представив
на виставці не лише вироби з кременю, а й чу-
довий посуд із розписом, виготовлений меш-
канцями цього поселення. На виставці експо-
нувалася модель трипільського житла з Росоху-
ватки (Україна) (фото 4), яка, на думку дослід-
ників, відбиває конструкцію жител Бодакського
поселення.
В експозиції було широко представлено тех-
нологічний аспект виготовлення довгих крем’я-
них пластин (болгарські матеріали з Ісперіх-
ського та Варненського музеїв). Особливістю
крем’яного інвентарю культури Варна (посе-
лення біля м. Варна, могильники поблизу Дев-
ни, Варни та ін.) є переважання виробів, що
вражають правильністю та досконалістю фор-
ми, на великих та супервеликих пластинах.
Саме вони дали змогу реконструювати техніку
розщеплення нуклеусів та сколювання довгих
пластин (фото 5).
У вітринах, окрім виробів з кременю, експо-
нувалися матеріали з поховань давньої еліти
Європи з Варненського енеолітичного некро-
полю, в похованнях якого було знайдено чис-
ленні вироби із золота, предмети з міді та довгі
крем’яні пластини. Дуже своєрідна за особ-
ливістю форм і його кераміка. Орнамент деяких
посудин мав позолоту. В похованнях-кенотафах
знайдено глиняні маски, які, схематично зобра-
жаючи обличчя померлої людини, були допов-
нені прикрасами з золота. Небіжчиків супровод-
жували престижні предмети, зокрема загадковий
Фото 3. Крем’яні довгі пластини з поселення Бодаки
(Україна)
Фото 2. Довгі пластини та нуклеуси з Гранд-Прісеньї
(Франція)
Фото 1. Модель житла варненської культури (Болгарія)
ISSN 0235-3490. Археологія, 2008, № 2 108
посуд, вироби зі середземноморських мушель
Spondilus та довгі пластини.
Правильні, оптимальні за своїми технічни-
ми показниками довгі пластини-заготівки ви-
готовляли як для обміну між однокультурними
общинами, так й для експорту в ареали інших
спільнот, де їх використовували не лише утилі-
тарно, а і як предмети престижного призначен-
ня. Усе це та поховання майстрів-професіоналів
(Кайнари, Джургулешті), в яких було знайдено
нуклеуси та довгі пластини, засвідчують якісно
новий етапу розвитку обробки кременю в епо-
ху палеометалу, коли це виробництво поряд із
видобутком металургійної міді та гончарством
вийшло за межі домашнього промислу та сфор-
мувалось в одну з високорозвинутих галузей
общинного ремесла (Скакун 2006, с. 7—30).
Обмін знаряддями та прикрасами з міді й дов-
гими пластинами з кременю сприяли виник-
ненню ранніх комплексних спільнот (за В. Мас-
соном). Формування соціальної верхівки суп-
роводжувалось появою елітарного мистецтва
та предметів престижного споживання (Пала-
гута 2007, с. 186—188).
У плані міжплемінного обміну дуже цікави-
ми є матеріали енеолітичних новоданилівсь-
ких пам’яток, у могильниках яких зафіксовано
значну кількість предметів із міді, найдавніші в
цьому регіоні золоті вироби, кам’яні скіпетри,
довгі пластини з кременю, що, можливо, мали
престижне значення (Телегин 2001, с. 152). По-
дібні довгі пластини археологи знаходять у різ-
них районах енеолітичної Європи.
Не так давно побачив світ каталог виставки
(l’Europe deja a fi n des temps prehistorigues,
2007). 28 вересня 2007 р. матеріали виставки
почали експонувати у м. Гранада в Іспанії.
Зібравшись на відкритті виставки, вчені з різ-
них країн (Франції, Росії, Болгарії, Іспанії) про-
вели наукову дискусію. На другий день архео-
логи відвідали стародавні пам’ятки Андалузії,
давні дольмени та поселення Ла Міларес з уні-
кальною системою фортифікаційних споруд.
Учасників виставки дуже зацікавив розташова-
ний у Гранаді своєрідний середньовічний ком-
плекс Альгамбра і надзвичайно вразили захоп-
лення іспанців та увага влади до збереження
цих пам’яток.
Залишається лише сподіватись на допомо-
гу керівництва України, щоб подібні виставки
могли завітати й до нашої країни.
Фото 4. О.В. Цвек та В. Славчев біля копії-моделі з
Росохуватки (Україна) під час підготовки експозиції у
м. Орлеан
Овчінніков Е.В., Пічкур Є.В. Дослідження на трипільському поселенні Пекарі II // АВУ. — 2001—2002. —
С. 207—211.
Палагута И.В. Искусство древней Европы: эпоха ранних земледельцев (VII—III тыс. до н. э.). — СПб., 2007. —
С. 186—188.
Скакун Н.Н. Предварительные результаты изучения материалов трипольского поселения Бодаки (кремнеобра-
батывающие комплексы) // Орудия труда и системы жизнеобеспечения населения Евразии (По материалам
эпох палеолита—бронзы). — СПб., 2004. — С. 57—79.
Скакун Н.Н. Орудия труда и хозяйство древнеземледельческих племен юго-восточной Европы в эпоху энеолита. —
СПб., 2006. — С. 7—30.
Фото 5. Моделювання процесу сколювання довгих плас-
тин (м. Орлеан, Франція)
ISSN 0235-3490. Археологія, 2008, № 2 109
Важко змалювати словами живий, знайомий
образ, ще не змарнілий в дедалі густішому ма-
реві часу. Здається, з’явиться вдалині фігура,
повільно тягнучись, дещо перевалюючись, і
залунає привітний голос, іронічно скаржучись
на вимушену «тихохідність» пересування. І як
завжди повіє відчуттям доброти, відкритості,
доброзичливості і певного аристократизму
духу, який дається тривалою працею, досві-
дом життя, скромністю і любов’ю до людей.
Віра в них, як і віра в Херсонес, його безсмерт-
ну душу, яка відкривається обраним, незмінно
залишалася з цією людиною до кінця днів. Є
немало фахових істориків і археологів, талано-
витих від Бога, але не часто серед них можна
зустріти насправді непересічну особистість,
втрата якої збіднює світ.
2008 р. виповнюється 80 років з дня народ-
ження Інни Анатоліївни Антонової, багаторіч-
ного директора Державного Херсонеського іс-
торико-археологічного музею, а потім Націо-
нального заповідника «Херсонес Таврійський».
Її внесок в будівництво музею нового типу, роз-
почате ще К.Е. Гриневичем 1925 р., а також в ар-
хеологічне вивчення пам’яток античного Херсо-
неса і середньовічного Херсона важко переоці-
нити. Тому в дні ювілею хотілося б згадати про
цю людину, що віддала всі свої сили служінню
Херсонесу і пам’ять про яку, безумовно, має за-
лишатися не лише в серцях тих, хто її знав, а й в
експозиції Національного заповідника «Херсо-
нес Таврійський», де поки що, на жаль, немає
розділу, присвяченого життю і діяльності його
дослідників.
Інна Анатоліївна народилася 27 жовтня 1928 р.
у м. Омську в сім’ї архітектора і вихователь-
ки дитячого будинку. 1931 р. через погіршен-
ня здоров’я матері родина переїхала на Кавказ,
де в Нальчику і П’ятигорську працював батько.
1938 р. сім’я вирушила до Алма-Ати, де її за-
стала війна. У 1951 р. І.А. Антонова з відзнакою
закінчила відділ археології Ленінградського дер
ДО 80-річчя З ДНЯ НАРОДЖЕННЯ І.А. АНТОНОВОЇ —
НЕВТОМНОЇ ДОСЛІДНИЦІ ХЕРСОНЕСА
© ЗУБАР В.М., СОРОЧАН С.Б., 2008
Телегин Д.Я. и др. Среднестоговская и новоданиловская культуры энеолита Азово-Черноморского региона. — К.,
2001.
Цвек О.В. До питання виділення виробничих культів у населення трипільської спільності // Кам’яна доба України. —
К.: Шлях, 2005. — С. 160—168.
Цвек Е.В., Мовчан И.И. Новый производственный комплекс трипольской культуры по добыче и обработке крем-
ня // Развитие культуры в каменном веке. — СПб., 1997.
Bognar-Kutzian The Copper Age Cemetery of Tiszapolga-Basatanya. — Budapest, 1963.
Cynkalowsky A. Materiały do pradziejów Wołyna i Polesia Wołynskiego. — Warszawa, 1961.
Cyncalowsky A. Osiedle kultury tripolskiej w Bodakach nad Horyniem // Wiadomości archeologiczne. — 1969. —
№ 34.
L’Europe, deja, a la fi n destemps prehistorigues, tours, 2007.
Zacostelna A. Młodsze kultury naddunajskie na terenie Malopolski i Zachodniej Ukrainy // Технології і проблеми
культурної адаптації населення південно-східної Європи в епоху енеоліту. — 2006. — С. 37—41.
Інна Анатоліївна Антонова
(27.10.1928 — 19.09.2000)
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-69939 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0235-3490 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T18:29:30Z |
| publishDate | 2008 |
| publisher | Інститут археології НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Цвек, О.В. 2014-10-25T09:09:44Z 2014-10-25T09:09:44Z 2008 Довгі крем’яні пластини енеолітичної Європи (міжнародна виставка) / О.В. Цвек // Археологія. — 2008. — № 2. — С. 106-109. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. 0235-3490 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/69939 30 листопада 2006 р. у дивовижному за своєю красою місті Франції — Орлеані, що на Луарі, стартувала виставка, присвячена одному з видів давньої крем’яної індустрії — виробництву довгих пластин, що й досі «подорожує» Європою. uk Інститут археології НАН України Археологія Хроніка Довгі крем’яні пластини енеолітичної Європи (міжнародна виставка) Long Flint Plates of Neolithic Europe (International Exhibition) Article published earlier |
| spellingShingle | Довгі крем’яні пластини енеолітичної Європи (міжнародна виставка) Цвек, О.В. Хроніка |
| title | Довгі крем’яні пластини енеолітичної Європи (міжнародна виставка) |
| title_alt | Long Flint Plates of Neolithic Europe (International Exhibition) |
| title_full | Довгі крем’яні пластини енеолітичної Європи (міжнародна виставка) |
| title_fullStr | Довгі крем’яні пластини енеолітичної Європи (міжнародна виставка) |
| title_full_unstemmed | Довгі крем’яні пластини енеолітичної Європи (міжнародна виставка) |
| title_short | Довгі крем’яні пластини енеолітичної Європи (міжнародна виставка) |
| title_sort | довгі крем’яні пластини енеолітичної європи (міжнародна виставка) |
| topic | Хроніка |
| topic_facet | Хроніка |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/69939 |
| work_keys_str_mv | AT cvekov dovgíkremâníplastinieneolítičnoíêvropimížnarodnavistavka AT cvekov longflintplatesofneolithiceuropeinternationalexhibition |